Завалевський Ю.І., доктор педагогічних наук



Скачати 54.94 Kb.
Дата конвертації11.05.2017
Розмір54.94 Kb.
Завалевський Ю.І.,

доктор педагогічних наук,

заступник директора Інституту

модернізації змісту освіти МОН України 

ІННОВАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ СУЧАСНОГО ВЧИТЕЛЯ

У нормативно-правових актах чітко визначено мету державної інноваційної політики: створення економічних, організаційних і правових умов для ефективного відтворення, розвитку й використання науково-технічного потенціалу країни, відродження духовного та інтелектуального потенціалу нації. Формування інноваційної культури населення розглядається як стратегічний пріоритетний напрям інноваційної діяльності та державної інноваційної політики в Україні. Безперечно, визначальне значення в цьому має освіта як процес формування життєвого і професійного потенціалу Людини.

Сучасна освіта дедалі більше набуває інноваційного характеру. Тому професіонали в галузі освіти повинні бути здатними до інноваційного типу мислення впродовж усього життя. Таким чином, інноваційна стратегія стає основою реалізації різних форм діяльності у різноманітних навчальних закладах, а особливо підготовки вчителя до інноваційної діяльності .

Головною рушійною силою інноваційної діяльності є вчитель, оскільки суб'єктивний чинник є вирішальним під час впровадження і поширення нововведень. Носієм конкретних нововведень, їх творцем, модифікатором є педагог. Він має широкі можливості і необмежене поле діяльності, оскільки на практиці переконується в ефективності наявних методик навчання і може коригувати їх, проводити докладну структуризацію досліджень навчально-виховного процесу, створювати нові методики.

Інноваційний потенціал педагога — сукупність соціокультурних і творчих характеристик особистості педагога, яка виявляє готовність вдосконалювати педагогічну діяльність, наявність внутрішніх засобів та методів, здатних забезпечити цю готовність.

В умовах реформування освітньої галузі педагогічні інновації потребують принципово нових методичних розробок, нової якості інноваційної педагогічної діяльності. Успішність інноваційної діяльності передбачає, що педагог усвідомлює практичну значущість різних інновацій у системі освіти не лише на професійному, а й на особистісному рівні.

Готовність до інноваційної педагогічної діяльності — особливий особистісний стан, який передбачає наявність у педагога мотиваційно-ціннісного ставлення до професійної діяльності, володіння ефективними способами і засобами досягнення педагогічних цілей, здатності до творчості і рефлексії.

Сучасна інноватика і методика виділяють основні критерії готовності до інноваційної діяльності:



  • усвідомлення необхідності інноваційної діяльності;

  • готовність до творчої діяльності щодо нововведень у школі;

  • впевненість у тому, що зусилля, спрямовані на нововведення, принесуть результат;

  • узгодженість особистих цілей з інноваційною діяльністю;

  • готовність до подолання творчих невдач;

  • органічність інноваційної діяльності, фахової та особистісної культури;

  • рівень технологічної готовності до інноваційної діяльності;

  • позитивне сприйняття свого минулого досвіду і вплив інноваційної діяльності на фахову самостійність;

  • здатність до фахової рефлексії.

Готовність до інноваційної діяльності є внутрішньою силою, що формує інноваційну позицію педагога. За структурою це складне утворення, яке охоплює різноманітні якості, властивості, знання, навички особистості. Як один із важливих компонентів професійної готовності, вона є передумовою ефективної діяльності педагога, максимальної реалізації його можливостей, розкриття творчого потенціалу. Джерела готовності до інноваційної діяльності сягають проблематики особистісного розвитку.

Підготовлений до інноваційної професійної діяльності педагог має такі професійні й особистісні якості:

  • усвідомлення змісту і цілей освітньої діяльності у контексті актуальних педагогічних проблем сучасної школи;

  • осмислену, зрілу педагогічну позиція;

  • уміння по-новому формулювати освітні цілі з предмета;

  • здатність вибудовувати цілісну освітню програму, яка враховувала б освітні стандарти, нові педагогічні орієнтири;

  • співвіднесення сучасної реальності з вимогами особистісно-орієнтованої освіти;

  • здатність бачити індивідуальні здібності дітей і навчати відповідно до їх особливостей;

  • уміння продуктивно, нестандартно організувати навчання й виховання, володіння технологіями, формами і методами інноваційного навчання;

  • здатність до особистісного творчого розвитку, рефлексивної діяльності, усвідомлення значущості, актуальності власних інноваційних пошуків і відкриттів.

Інноваційна педагогічна діяльність вчителя продуктивна тільки тоді, коли він повністю відмовляється від відомих штампів, стереотипів у навчанні, вихованні й розвитку особистості, діючих нормативів, створить нові цілі та принципи своєї діяльності. Інноваційний потенціал загальноосвітнього навчального закладу залежить від кількості педагогів, які з яскраво вираженим новаторським духом завжди першими охоче сприймають нове як позитивне. Вони вміють розв’язувати нестандартні завдання, часто самі створюють і розробляють педагогічні інновації.

Інноваційна спрямованість роботи вчителів визначається критеріями педагогічних інновацій, до яких належать:



  • новизна, що дає змогу визначити рівень новизни досвіду (абсолютний, локально-абсолютний, умовний, суб'єктивний);

  •  оптимальність, яка сприяє досягненню високих результатів за найменших витрат часу фізичних, розумових сил;

  • результативність та ефективність, що означає певну стійкість позитивних результатів у діяльності вчителя;

  • можливість творчого застосування в масовому досвіді, що передбачає придатність апробованого досвіду для масового впровадження в загальноосвітніх закладах.

Маючи чітке уявлення про зміст та критерії педагогічних інновацій, володіючи методикою їх застосування учителі послідовно впроваджують їх у свою практику. Інноваційну спрямованість педагогічної діяльності перш за все зумовлюють:

  • соціально-економічні перетворення, які вимагають відповідного оновлення освітньої політики;

  • прагнення вчителів до освоєння та застосування педагогічних новинок;

  • конкуренція загальноосвітніх закладів, яка стимулює пошук нових форм, методів організації НВП, диктує відповідні критерії щодо добору вчителів.

Основна умова такої діяльності — інноваційний потенціал педагога. Вагомими фактори інноваційного потенціалу вчителя виступають:

Особливості інноваційного потенціалу вчителя:



  • самооцінка соціокультурного та інтелектуального рівня розвитку;

  • вибір різних форм культурної та наукової, творчої активності;

  • відкритість особистості педагога до нового розуміння і сприйняття різних ідей, думок, напрямів, течій;

  • толерантність особистості;

  • гнучкість та широта мислення.

  • неповторна своєрідність кожної особистості.

Реалізація інноваційного потенціалу вчителявідбувавється за умов:

  • свободи дій і незалежності його у використанні конкретних методик;

  • нового розуміння цінностей освіти;

  • прагнення до змін;

  • моделювання експериментальних систем;

  • високого культурно-естетичного рівня, освіченості, інтелектуальної глибини і різнобічніоті інтересів педагога.

Отже, логічним є висновок про те, що впровадження інновацій в освіту є і необхідністю, і вимогою, і завданням, і об’єктивною реальністю, а потенціал педагога – це характеристика особистості, яка володіє набором здібностей, знань, вмінь, навичок, необхідних для цілеспрямованої, предметної, результативної професійної діяльності в умовах змін і реформи освіти.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал