Висловлювання



Скачати 63.73 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка1/9
Дата конвертації07.03.2017
Розмір63.73 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9
14878
Бібліотека Шкільного світу Заснована у 2003 р. ш щ п р д
у галузі освіти
ПІДГОТОВКА
ДО ЗНО:
ВЛАСНЕ
ВИСЛОВЛЮВАННЯ
Відповідає програмам
Міністерства освіти
і науки України
Українська мова та література. Бібліотека Київ Шкільний світ
2011
ВСТУП
Ну щоб, здавалося, слова.
Слова та голос — більш нічого.
А серце б 'ється-ожива,
Як їх почує.
Т. Шевченко У посібнику подається опорний конспект із написання власного висловлювання, яке входить до завдань ЗНО, адресоване й учителеві, й учневі.
Пропонуєтся по 3 варіанти виконання кожної теми творчого завдання, системно подано додаткові матеріали для написання власного висловлювання (тези, висновки, приклади з літератури, історії, вислови відомих людей. Матеріал структуровано згідно з вимогами УЦОЯО України. Рекомендовано для використання при підготовці старшокласників до ЗНО.
розділ
1
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ ТА ОЦІНЮВАННЯ ВЛАСНОГО ВИСЛОВЛЮВАННЯ УЧНІВ
Наталія НЕСТЕРЕНКО, методист міського методичного кабінету установ освіти
Оксана РОЄНКО, керівник міської творчої групи, учитель української мови та
літератури Черкаської СЗШ№ 18, спеціаліст вищої категорії, учитель-методист
X. Вимоги до висловлювання
Учасник тестування має право висловлювати будь-яку точку зору (екзаменатори її можуть не поділяти повинен висловити свою точку зору та обов'язково навести аргументи на її підтвердження чітко сформулювати тезу на її підтвердження навести 2—3 переконливі аргументи навести приклади з художньої літератури приклади з історії, суспільно-політичного або власного життя оформити висновок, який випливає" зі сказаного вище, а також відповідає тезі дотримуватися логіки викладу дотримуватися вимог певного стилю грамотно записати текст. Обсяг висловлювання слів (роботи, в яких менше 100 слів, не перевіряються. Тип мовлення—твір-роздум (теза, аргументи, приклади, висновок. Робота обов'язково повинна відповідати темі (розкривати тему.
5
Підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання.
2. Зміст висловлювання
Учень чітко формулює тезу. Теза передує аргументам. Учень використовує мовні конструкції на зразок я вважаю, намою думку. Можна подати дві тези й аргументувати кожну окремо. Учень наводить принаймні два доречних докази, підстави для об-
ґрунтування, підтвердження висловлюваної тези. Аргументи передують прикладам. Учень може використовувати мовні конструкції типу тому що, це
доводить, це засвідчує, свідченням цього є, доказом цього може бути.
Учень наводить принаймні один доречний приклад з історії, суспільно-політичного чи власного життя. Учень може використовувати мовні конструкції на зразок наприклад,
прикладом може слугувати, не можна не згадати.
Учень будує висловлювання логічно й послідовно, використовуючи слова та словосполучення по-перше, по-друге, з цього випливає, як уже
говорилося, повертаючись до думки, як можна побачити.
Текст членується на абзаци. Висновок має відповідати тезі й органічно випливати з аргументів і прикладів. Учень може використовувати мовні конструкції на зразок
отже; таким чином можна зробити висновок, що.
Потрібно дбати про мовне оформлення — орфографічну та пунктуаційну грамотність, лексичне багатство оригінальність, наявність великих і невеликих за обсягом цитат. Зміст твору повинен мати суворо впорядковану логіку, що добре простежується. Необхідна відповідність стилю й змісту твору. Слід уникати фамільярності відносно авторів, про котрих мовиться не можна називати письменника Микола (про Гоголя. Наявність епіграфа не є обов'язковою вимогою до твору.
3. Поради учням
1) Учіться спостерігати навколишній світ, аналізувати вчинки та дії людей і себе самого, робити правильні висновки. Виписуйте цитати, афоризми, прислів'я, приказки (деякі з них завчіть.
2) Уясніть для себе побудову твору-роздуму: теза, доведення, пояснення, приклади, висновок.
3) Продумайте весь зміст висловлювання, як він буде відповідати запропонованій темі (сформульованій тезі. Уникайте загальних фраз.
4) Цитуючи, не спотворюйте змісту висловлювання, правильно зазначайте автора.
6
Загальні вимоги дона писання та оцінювання) Висловлюйте власну позицію, свій погляд на ситуацію чи обставини) Уважно підбирайте лексику для свого висловлювання вона має відповідати стилю, уникайте русизмів, уживання слів у невластивих їм значеннях.
7) Звертайте увагу на правильність граматичних форм, які ви використовуєте, на доцільність уживання того чи іншого прийменника.
8) Перевірте написане, щоб не було орфографічних та пунктуаційних помилок.
9) Дбайте про різноманітність синтаксичної будови тексту використовуйте складні речення з однорідними, відокремленими членами речення, ускладнені вставними словами різноманітні способи передачі чужого мовлення.
10) Використовуйте мовленнєві звороти: намою думку, по-моєму,
я вважаю, я переконаний, мені хочеться зробити висновок, я перед-
бачаю, я можу з упевненістю сказати (стверджувати, вважаю за
доцільне.
11) Виділяйте абзаци, структуруйте текст.
12) Пам'ятайте про особливості публіцистичного стилю мовлення закличність, пристрасність, оцінний характер, вживання спонукальних, окличних речень, риторичних запитань.
13) Не перекручуйте факти чи події.
14) Керуйтеся вимогами щодо мовлення
• послідовність — стежте за порядком викладу думок, робіть переходи, висновки, узагальнення
• багатство словника — вживайте різноманітні слова й речення, намагаючись не повторювати тих самих слів і однакових речень
• точність —- добирайте найбільш точні слова
• виразність — добирайте слова й вирази, які найбільш яскраво передають основну думку
• правильність — правильно будуйте речення.
15) Утворі на морально-етичну тему розкривайте риси характеру людини, її поведінку в родині, колективі, ставлення до друзів, вчинки в згоді з такими поняттями, як совість, доброта, чесність, милосердя.
16) Утворі на суспільну тему порушуйте й розвивайте питання громадського характеру, важливі для суспільства в цілому, наприклад, як працює вмісті транспорт, як дбає місцева влада про відпочинок школярів під час канікул, в якому стані міські парки та сквери, який стан доріг.
7
Підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання.
4. Методика перевірки завдання (роздум)
Як оцінювати відкрите завдання (роздум)
1) Оцінюйте учнівський текст-роздум із погляду вимірюваних результатів навчання. Якщо, наприклад, запитання розроблене для вимірювання здатності аргументувати тезу, відповідь слід оцінювати з погляду того, наскільки правильно учень добирає аргументи, інтерпретує їх. Усі інші чинники варто ігнорувати, наприклад, цікаву інформацію, яка, однак, не стосується тези, що потребує обґрунтування.
2) Виставляйте бали за завдання з розгорнутою відповіддю, застосовуючи певні критерії, як це робиться на зовнішньому тестуванні.
3) Оскільки зразок розгорнутої відповіді підготувати неможливо, тому потрібно попередньо визначити набір критеріїв, кожному з яких присудити конкретну кількість балів. Критерії, за якими роблять висновок про якість тексту-роздуму, визначають вимірюваним результатом навчання. Серед критеріїв, за якими оцінюють відповіді на зовнішньому екзамені, такі чи правильно сформульована теза чи наведено аргументи (з літератури, життя чи переконливі аргументи чи зроблено висновок чи логічно викладено думки.
4) Роздум оцінюють у 12 балів
(12 балів за зміст +12 балів за мовленнєве оформлення) /2. Схему оцінювання, яка дає перелік критеріїв та кількість балів за відповідність роботи кожному критерію, подано в таблиці, яку застосовували на зовнішньому тестуванні з української мови.
5. Поради учням щодо виконання відкритого завдання Час-
тини 2
Загальні зауваження
Щоб одержати високий бал, виконайте такі умови повно й вичерпно ствердьте або спростуйте думку, сформульовану одним чи кількома реченнями в умові завдання дотримуйтесь будови тексту-роздуму (теза, аргументи, висновок чітко викладіть тезу, яку треба довести наведіть два-три переконливі докази, які найкраще аргументу- ватимуть міркування доцільно проілюструйте думки посиланнями на приклади з художньої літератури (зазначте назву твору, порушену проблему, назвіть художній образ (образи, через який (які) автор її (їх)
8
Загальні вимоги до написання та оцінювання г) кожен абзац зосереджено на одній мікротемі, переходи між абзацами плавній умотивовані
ґ) висновок випливає з наведених аргументів.
3. Зверніть особливу увагу надібрані аргументи, зокрема
а) аргументи переконливі (у роботі має бути не менше як два докази б) ви використали як доказ приклади з художньої літератури, зазначили прізвища письменників і назви творів, у яких розкрито порушену проблему, прокоментували історичну подію, що ілюструє ваші міркування, або коротко розповіли факт із життя тощо. Пам'ятайте: що різноманітнішій переконливіші докази, то вищим балом буде оцінено роботу в) наведені приклади доречній розкриті повно.
4. Мовленнєве оформлення відповідає таким критеріям
а) мовлення виразне, точне, усі слова вжито у властивому їм лексичному значенні б) письмове висловлювання відзначається багатством словника, лексичною та синтаксичною різноманітністю, граматичною вправністю в) робота оформлена відповідно до норм орфографії та пунктуації. Не користуйтеся коректором, виправляючи помилки. За написання творчої роботи ви можете одержати від 0 до 12 балів.
Поради щодо виконання відкритого завдання подано за посібником
Коваленко Л, Глазова О., Ломакович С, Лук'янчук Т., Пастушенко Н.
та ін. Зовнішнє оцінювання з української мови. Інформаційні мате-
ріали. — К, 2006. — С. 15—16.
розділ ТВОРЧІ РОБОТИ ТА РОБОЧІ МАТЕРІАЛИ
ТВІР НА ТЕМУ МОВА - ЗАПОРУКА
ІСНУВАННЯ НАРОДУ (І. ОГІЄНКО)
Неоніла КОЗ ОБ А, учитель української мови та літератури Ш, м. Черкаси
Варіант 1
Допоки мова є — народне гине,
а воскресає, наче фенікс-птах.
Н. Поклад Так, я вважаю, що без мови неможливе існування народу, адже це та скарбниця духовності, яка ввібрала в себе відомості про звичаї, традиції, побут українців, яка доносить до нас славні сторінки історії і плекає надію на краще майбуття. Як на мене, мова—це яскраве вираження всього того, що нас захоплює, що ми почуваємо, про що думаємо, того, що ми звемо духом або душею. Безперечно, мова не може існувати відокремлено, і тут виникає поняття — народ. Саме народ дає мові силуй красу. Це доводить, що народі мова — поняття нерозривні. І доки живе мова — житиме й народ. Не стане мови — не стане народу він геть розпорошиться поміж сильнішими народами. Захищаючи рідну мову, ти захищаєш свій народ, його гідність, його право на існування, право на майбутнє. Підтвердженням цього є рядки вірша М. Рильського
12

Творчї роботи таро бо чім ат ері а л и
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову.
Пильно й ненастанно
Політь бур 'ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде.
Дійсно, у наших руках майбутнє нашої мови, а значить, і нашої нації. Саме ми ще маємо час возвеличити нашу мову, вивести її на новий щабель розвитку. Мова — це те, що єднає нас. Тож, як казав відомий український поет В. Сосюра:
Ми з нею відомі усюди,
Усе в ній, що треба нам, є.
А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.
Звертаючись доісторичного минулого української нації, осмислюючи його духовні цінності, хотілось би бачити у своїх співвітчизниках кращі риси наших предків, які були носіями мови, гуманності, патріотизму, волелюбності. Прикладом може слугувати існування козацької вольниці — Запорозької Січі. Спробуймо уявити, що могло б статися з нашим народом, якби не було цієї воєнно-адміністративної держави. Очевидно, тоді б зовсім не стало України, не стало б українського народу, не стало б мови, як не стало на землі багатьох народів, яких розтоптала жорстока дійсність. Із цього випливає, що наш народ існує, тому що його оборонили й відстояли мужні лицарі Запорожжя. Наперекір усім обставинам вони вибороли нам право жити на своїй землі й бути українцями. Хочеться вірити, що українська мова буде державною не лишена папері, що мине зрідка, а завжди чутимемо її на вулиці, спілкуватимемося нею, думатимемо українською. Як можна побачити, покине прийде до нас усвідомлення необхідності використання мови, доти не зможемо мив повній мірі вважати себе великою європейською державою. Отже, повертаючись до думки мова — це запорука існування народу, можна зробити висновок, що це — першооснова буття народу, це сила, і слава, і будучність нації. Переконана, що мова—це генетичний код нації, який поєднує минуле із сучасним, програмує майбутнє й забезпечує буття нації у вічності.
13
Підготовка доз о в ніш нього незалежного оцінювання.
Варіант 2
І найперше було Слово.
І розмовляли квіти,
І цвів мак
Україною.
І йшли віки,
І були українці,
І створилося
Слово Українське.
Степан Сапеляк Рідна мова. То чистилище душі нашої, криниця невичерпної краси, що не дала обірватися струнам національним. Це мова землі й вітру, сонця й зір, росинки й травинки. А бере вона силу із людського духу, із любові до землі, до нашої пам'яті. Я переконана, що мова — це сутність людини, це першоелемент і запорука буття народу, нації. Це не лише засіб творчості, це — душа народу, його самобутність, неповторність, це цвіті зав'язь, без неї дерево національного життя в'яне й засихає.
По-перше, якщо відібрати в народу мову, — він загине як народ, як нація.
По-друге, не може жити країна без мови, як не може жити людина без серця, без душі. Тому й бережуть народи свій неоціненний скарб навіть під будь-яким гнітом. Зберіг свою мову й український народ. Мені імпонують слова, сказані В. фон Гумбольдтом: Мова народу — його
дух, і дух народу — це його мова.
Протягом століть її невпинно шліфували в усному мовленні й прості селяни, і козаки-лицарі, і мандрівні поети-співаки, кобзарі й бандуристи. Потім за допомогою І. Котляревського, Т. Шевченка, М. Куліша виникла літературна мова, що зблизила народну мову з писемною і стала основою сучасного мовлення. І заблищала вона дорогоцінним діамантом серед інших мов світу. Наприклад, М. Рильський у своїх віршах закликав нас любити рідну мову та зберегти її для нащадків. Одним із найкращих віршів М. Рильського є Рідна мова. Поет радить учитись у народу, в якого
«кожне слово — це перлина, це праця, це натхнення, це людина.
Замислюючись над рядками цього вірша, я уявляю собі історичні події того часу, коли рідну мову в ярмо хотіли запрягти, як дух степів,
гарячу, і осліпити, й повести на чорні торжища незрячу.
14

Творчї роботи та робочі матеріали Не можна не згадати, як українську мову забороняли різними циркулярами, указами, називали мужицькою. Пізніше, за часів тоталітарного режиму, закривали українські школи, штучно підносили престиж російської (бо нею розмовляв бюрократичний апарат влади, усіляко заохочували небажання різних безбатченків її вчити. Та ще й зараз деякі наші співвітчизники відстоюють інтереси російської мови. Ніхто не забороняє народам, які проживають на українській території, розвивати національні мови. Але не слід забувати про необхідність вивчення державної мови. Якщо будемо знати рідну мову — будемо господарями у своєму домі. Мені й моїм ровесникам треба навчитися поважати рідну мову, не соромитись її, бо це мова Великого Кобзаря, це мова наших матерів. Таким чином, це аксіома буде мова — буде й народ. Пам'ятаймо Шевченкове станьмо насторожі слова, й розквітне держава, народ, мова Боротьба за волю й співуче слово триває, бо вічним є народ, його національна свідомість, його культура й рідна мова.
Варіант З
Раби — то нація, котра немає Слова.
Тому й не може захистить себе.
О. Пахльовська На мою думку, якщо ми будемо боротися за рідну мову, захищатимемо її, вивчатимемо, то будемо вічні як народ. Відстоюючи рідну мову, ти захищаєш свій народ, його гідність, його право на існування, право на майбутнє. Не ухиляйся від цієї боротьби Володіння рідною мовою — не заслуга, а обов'язок патріота. Розмовляй рідною мовою — своєю й свого народу скрізь, де її розуміють, з усіма, хто її розуміє. Люди, які забувають і зневажають рідну мову, гідні тільки жалю. Самі не розуміючи, що коять, вони зазнають непоправної втрати, стають на шлях найбільшого злочину проти культури всього людства, бо народ може відбудувати все, але мову відновити не можна. Це засвідчує, що нація зникає, настає її історична смерть. Ми можемо знайти в історії не тільки сумні сторінки, ай ті, якими маємо пишатися. Прикладом може слугувати класична українська література, яка, починаючи від Шевченка чи навіть від Котляревського,
15
Підготовка доз о в ніш нього незалежного оцінювання. показала нам приклад того, як треба ставитися до народної мови, цього ясного й справді цілющого джерела. Калиновою, солов'їною називали прекрасну українську мову поети. Але мова може бути не тільки барвінковою, вона буває і знаряддям боротьби
Слово, чому ти не твердая криця,
Що серед бою так ясно іскриться
Чом ти негострий, безжалісний меч,
Той, що здійм® вражі голови з плеч? (Леся Українка) Коли народ через свою несвідомість чи під тиском зовнішніх обставин перестає плекати найважливіше — рідну мову, зрікається найцінніших скарбів, здобутих пращурами, він прирікає себе на самогубство. Але ми відстояли свою вільну, незалежну державу—Україну й повинні боротися за відродження української мови, українського менталітету, бо в них — запорука культури, освіченості українців і збереження їх власної й національної гідності та самосвідомості. Сьогодні в Україні Існує проблема оволодіння рідною мовою. Вважаю, що існує вона тільки для частини дорослого населення. Для нас, нинішніх школярів, це питання вирішене уже з дитинствами чуємо й вивчаємо рідну мову. Ставлення дорідної мови — це те саме, що й ставлення до Батьківщини. Любити свою Батьківщину й не знати мову, якою говорить абсолютна більшість її населення і яка є державною, — це два несумісні поняття. Отже, слід пам'ятати, що мова народу — його серце, відображення всього змісту життя, це не тільки засіб спілкування, ай бездонна криниця, яка містить інформацію просвіт, насамперед про свій народ. Якщо ми маємо Слово, Мову, то зможемо захистити себе й будемо вічно націй землі народом, нацією.
Факти з літератури
Тарас Шевченко одним із перших наголосив, що слово є охоронцем народу. Пам'ятаєте: Возвеличу малих отих рабів німих Яна сторожі
коло них поставлю слово/>>? Тільки слово рідної мови може оберігати людину й народ: Ну щоб, здавалося, слова. Слова та голос — більш
нічого. А серце б'ється-ожива, як їх почує!..». Це багато разів підтвер-
16
Творчі роботи та робочі матеріали джували людина чужині, в яких серце починало калатати, а очі шукали людину, яка заговорила рідною для них мовою. Великий Кобзар залишив неперевершений духовний заповіт нашому народові Його думки звучать як наказ берегти Україну та її Слово, її мову. Адже мова—душа народу, його зброя. Леся Українка, яка вважала Тараса Шевченка своїм духовним учителем, уже тоді бачила, як багато перевертнів, що на догоду північному сусідові прагнуть зрадити свою мову, традиції, культуру, історію. Володимир Самійленко в пам'ять про Кобзаря назвав українську мову діамант дорогий», а поета, який оздобив у коштовний вінець» нашу мову — чарівником. Максим Рильський порівняв мову з гулом століть, подихом бурі, вишневою ніжністю пелюсток. Поезія Василя Стуса — явище не тільки української і світової літератури, ай усього нашого суспільного життя. Твори поета тісно пов'язані з багатостраждальним життям нашого народу. Великий національний захисник кожним своїм віршем вступав у суперечності з неправдою й за це поплатився життям. Особливо болісно сприймав намагання тоталітарного режиму остаточно зрусифікувати Україну, знищити нашу національну культуру, українську мову. Поет відстоював самобутність нашої нації, виступав проти закриття українських шкіл. В. Стус не мислив, як може розвиватися національне дерево, коли йому врубано півкрони. Катам не вдалося зламати його волі, високого духу, відданості своїм ідеалам, рідній Україні. Сьогодні полум'яна творчість Василя Стуса повернута народові. Він пророкував це, стверджуючи: Народе мій, до тебе я ще верну, як
в смерті обернуся до життя.
Вірші та життєвий подвиг цієї людини піднімають нам дух, достукуються до нашої совісті, до приспаного неправдою сумління. Олена Теліга — поетеса вогняних меж •— була провідним маяком нашої поезії. Від її гарячого серця запалювалися тисячі сердець нового покоління. По її слідах ішли тисячі ніг. Це був неминучий для нації шлях з великим майбутнім, шлях змагань, страждань, воскресіння, шлях велетнів. Хоча Олена зросла в російськомовному середовищі, з дитинства вона не знала української мови, але в еміграції з нею стався отой поворот
долі», завдяки якому вона відчула свою причетність до українського народу, збагнула свій кровний духовний зв'язок з Україною. Вона стала
17
Підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання. на захист її мови й культури, відчуваючи гострий протесті обурення проти тих, хто вважас їх собачими.
Не треба слів. Хай буде тільки діло.
Його роби — спокійний і суворий.
... О краю мій, моїх ясних привітів
Не діставав від мене жодний ворог.
Сьогодні українська мова разом з політичним та духовним відновленням самбстійної України здіймається на потужних розмахах відроджених крил національної свідомості. Будьмо ж пір'їнками тих крил, дорогі співвітчизники
«У вигляді мови, — сказав Олесь Гончар, — дано людині великий
дар. Не тільки користатися ним, рідним словом, алей натхненно
ростити, оберігати його коріння й леліяти його цвіт, ось тоді воно
й буде запашним та співучим, сповненим музики й чару, життєвої
правдивості й поетичності.
Щоб навчитися цінувати людську мудрість, виявити в собі віру в незнищенність духовних почуттів нашого народу, варто звернутися до неординарної постаті в нашій літературі — Івана Багряного та його творчості, зокрема до роману Тигролови. Правнук гетьмана Дем'яна Многогрішного, український юнак Григорій дорогою на Колиму наважився на відчайдушну втечу з експресу смерті, відстоюючи своє право бути вільним. Він потрапляє в поселення українців у Сибіру. Григорій, які поселенців далекому краю, безмежно любить рідну землю. Скільки широти й глибини у відтворенні життя українців учу- жій стороні Не втратили вони зв'язку з рідною Україною і пучечок васильків, і розповіді легенд, дотримання обрядів і звичаїв вони пересипають свою мову прислів'ями та приказками то сумна, то тужлива, то весела звучить-ллється українська пісня. З уст І. Багряного злітають слова: Завжди треба бути справжніми
людьми. Поклич, Україно, прийду, лелекою прилину. Я напишу твоє ім 'я
єдине любов 'ю й болем у серцях людських.
Де б не була людина, але звичай, традиція, мова незримими ниточками поєднують її з рідною країною, народом. Плекаймо ж цей дар, не дозвольмо відібрати його в нас жодним напасникам! Як пише сучасний український поет Михайло Шев-
18
Творчі роботи та робочі матеріали ченко: Щоб ми з вершин Чернечої крутизни нарешті не лукавили
Вітчизні! Ні власній, ані братовій довік. Пречиста мово, слово
світанкове, зламай злачено ковані підкови, яви нам в дуті свій пре-
чистий лті».
Факти з історії Наша мовна традиція сягає далеких, докняжих часів, а в період держави Київської Русі наше слово сягнуло державного творення було відкрите не лише для близьких сусідів, ай для найвіддаленіших земель, збагачувалося іншими мовами й збагачувало їх. Його розвитку не могли зашкодити чвари й усобиці, феодальна роздробленість і навіть монголо-татарське іго. Гідно подиву, що його не стяла шабля, не затоптали в болото кінські копита, воно не розвіялося у вихорі навальних орда залишилося сіллю землі й народу. Наприкінці XIX ст. одним із указів уряду Російської імперії було постановлено, що української мови буквально не існує.
У XVII ст. виникають друкарні, видаються не лише духовні твори, ай навчальні посібники, наукові трактати, суто літературній публіцистичні твори. Друкарні існують у Києві, Чернігові, Острозі, Заблудові, їх налічується двадцять чотири по всій Україні. Свобода слова була невід'ємним правом людини, які право на життя. Українському слову, охрещеному мечем і вогнем у визвольній війні з польським панством, здавалося, нестрашні ніякі тернисті шляхи попереду. Якщо Богдан Хмельницький був батьком нації, то її матір'ю була мова. Після повного утвердження радянської влади в Україні відбулося багато соціальних перетворень, утому числі була проголошена українізація. В усіх державних установах працівники повинні були говорити й вести документацію українською мовою, у школах навчання велося рідною мовою. Звичайно, важко переоцінити позитивні моменти цієї державної політики, але на місцях це явище дуже часто набувало неприродних, ненормальних форм. Сотні років українська мова принижувалася, заборонялася, і ось можновладці вирішили, що за рік-два можна все докорінно змінити. У зв'язку з цим виникло багато проблем, важко перебудовувалася людська свідомість. Про це писали свої твори Остап Вишня, М. Куліш та інші письменники. З
19
Підготовка до зовнішнього незалежного оцінювання.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал