Винаходи леонардо да вінчі в області науки І техніки



Скачати 73.57 Kb.
Дата конвертації20.03.2017
Розмір73.57 Kb.


ВИНАХОДИ ЛЕОНАРДО ДА ВІНЧІ В ОБЛАСТІ НАУКИ І ТЕХНІКИ

Рената Шаріфова



41 група ІV курс факультет управління адміністрування інформаційною діяльністю

Ізмаїльський державний гуманітарний університет

Науковий керівник – канд.пед. наук, Л.Г.Яренчук

Постановка проблеми в загальному виді… В чому залежить народження генія невідомо нікому. Серед титанів Відродження та геніальних особистостей одне з перших місць по праву належить Леонардо да Вінчі. Крім відомих усьому світу полотен і скульптур, Леонардо залишив після себе рукописи з багатьох областей знань. Він займався математикою, гідромеханікою, геологією і фізичною географією, метеорологією, хімією, астрономією, ботанікою, а також анатомією і фізіологією людини і тварин.

Аналіз останніх винаходів та публікацій, а яких почато рішення даної проблеми… Дослідженням даної проблеми займалися Р. Уоллэйс (Світ Леонардо), Розалінда Ормістон (Леонардо да Вінчі. Життя та творчість), Я. Голованов (Етюди про вчених).

Формування цілей статті… Ціллю запропонованої статті являється винаходи видатного італійського вченого епохи Відродження Леонардо да Вінчі в області науки та техніки.

Виклад основного матеріалу… Відродження (франц. Renaissance, італ. Rinascimento) - це епоха великих економічних і соціальних перетворень в житті багатьох держав Європи, епоха радикальних змін в ідеології і культурі, епоха гуманізму і просвітництва.

У цей історичний період у різних галузях життєдіяльності людського суспільства виникають сприятливі умови для небувалого злету культури. Розвиток науки і техніки, великі географічні відкриття, переміщення торгових шляхів і поява нових торгових і промислових центрів, включення в сферу виробництва нових джерел сировини і нових ринків істотно розширювало і змінювало уявлення людини про навколишній світ. Високого розквіту досягають наука, література, мистецтво. Епоха Відродження дала людству цілий ряд видатних вчених, мислителів, винахідників, мандрівників, художників, поетів, діяльність яких спонукала розвитку загальнолюдської культури.[1, 70].

В історії людства нелегко знайти іншу настільки ж геніальну особистість, як засновника мистецтва Високого Відродження Леонардо да Вінчі. Феноменальна дослідницька міць науковця проникала в усі галузі науки і мистецтва. Він був художником, скульптором, архітектором, філософом, істориком, математиком, фізиком, механіком, астрономом, анатомом.

Унікальність да Вінчі полягає ще й у його дивовижній різнобічності - йому було цікаво і підвладне все - від живопису до механіки, він цікавився будовою людського організму не менше, аніж штучними конструкціями. Жодна людина за всю історію існування людства не дала стільки винаходів, які випереджають свій час, жодне ім'я не знайшло такий же містичний і загадковий ореол, як ім'я Леонардо да Вінчі [1,69].

До нашого часу зберіглося 7 тисяч сторінок з щоденників Леонардо Да Вінчі. Однак, навіть така кількість праць не може допомогти дослідникам дізнатися яким все-таки був геній. Жодний з рукописів не присвячено життю відомого генія. Зрідка, в його записах можна зустріти сухі, нечисленні замітки про значимі події в його житті.

Людству відомо безліч геніальних винаходів Леонардо до Вінчі. Це такі як: підшипник, парашут, орнітоптер, кулемет, водолазний костюм, броньований танк, самохідний візок, міст майбутнього, повітряний гвинт, робот-лицар, гігантський арбалет. Варто згадати і про велику кількість «повсякденних» винаходів, які з успіхом використовуються донині. Вченим був винайдений прилад, що дозволяє свердлити дерево і землю, колесцовий пістолетний замок, визнаний ще за життя винахідника, телескоп з двома лінзами, велосипед, катапульту, прожектор та інше.

Розглянемо декілька з винаходів італійського вченого.

Броньований танк. Працюючи на герцога Міланського , Лодовіко Сфорца, да Вінчі запропонував те , що могло стати вінцем його творіння в області військових машин: броньований танк.

Науковцю були дуже близькі військово-технічні ідеї. Перші танки народилися в уяві вченого, і він настійно пропагував ідею створення колісниці, прикритої зверху листами броні. Напівкругла форма дозволила б протистояти натиску ворога, а гармата, якою має бути обладнаний «танк», могла коригувати кут стрільби за допомогою укріпленого підйомного блоку.

Танк епохи Відродження, що вважається основним прототипом сучасних танків, мав бути споруджений з дерев'яних і металевих частин. Механізм, за допомогою якого здійснювалося рух, складався з коліс, зубчастих шестерень і рукояток. Танк повинен був переміщатися за допомогою мускульної сили екіпажу, ймовірно в числі восьми чоловік. По периметру конструкції повинні були розташовуватися гармати, Нагорі споруджена оглядова вежа. [2, 56].

Швидше за все, танк призначався більше для залякування і деморалізації противника, ніж як серйозне знаряддя ураження. Через громіздкість конструкції і низької прохідності, танк не міг використовуватися на місцевості зі змінним рельєфом. Також, враховуючи вагу всієї машини, вона не могла бути навіть зрушена з місця за допомогою мускульної тяги. Даний проект явно був неможливий в XV столітті, проте задав напрямок інженерної думки у бік створення танків. У 2003 році була зроблена спроба зробити танк за кресленнями Леонардо.[2,59].



Акваланг. Да Вінчі дуже любив воду, тому що для дослідження підводного світу йому знадобився апарат, що дозволяє дихати під водою. До кінця XV століття вчений жив у Венеції. Для того, щоб убезпечити Венецію від вторгнення судів, він придумав водолазне спорядження, в якому можна було завдавати шкоди підводної частини ворожих кораблів. У таких костюмах можна було також проводити ремонтні роботи на глибині.

Розроблений ним костюм був зроблений зі шкіри. Повітря, яким дихали водолази, знаходився в підводному дзвоні. А надходив він звідти по трубках, які з'єднували костюм з дзвоном. Водолази могли бачити під водою через скляні отвори в масках. Для виготовлення костюма «дайвера» використовувалася шкіра, скляні лінзи дозволяли дивитися навколо. Повітря подавався по спеціально для цих цілей закріпленим тростинним трубках. З cобою аквалангіст брав мішечки з піском - баласт, резервуар з повітрям (на випадок екстреного спливання), ніж і мотузку, а такожріжок для подачі сигналу про сплив



Парашут. Як не дивно це звучить, але і парашут був винайдений теж вченим. Він описував його, як тканинний купол, з висотою приблизно 7,2 м. Вчений стверджував, що з таким пристосуванням можна стрибати з будь-якої висоти, не побоюючись за своє здоров'я. [2, 86].

Цей винахід став результатом численних експериментів і спостережень ученого над поведінкою падаючих картонних фігур різноманітної форми. У 1483 році Леонардо да Вінчі намалював ескіз пірамідального парашута. Площа поверхні запропонованого Леонардо да Вінчі пристрою для спуску людини дорівнювалася приблизно 60 м². Ці розрахунки близькі до сучасного парашута для людей. Відсутність практичної потреби в застосуванні парашута, засобів доставки в потрібне місце служила завадою для винаходу і вдосконалення таких пристроїв, і лише розвиток повітроплавання з 18 століття і випадки катастроф спонукали винахідників впритул зайнятися створенням спеціального пристрою для успішного спуску людини з великої висоти [2, 88].

Деякі винаходи вченого людство наважується випробувати лише тепер: наприклад, у норвезькому містечку 2001 року був відкритий 100-метровий пішохідний міст, створений за проектом Леонардо да Вінчі. Це був перший випадок за 500 років, коли архітектурний проект майстра, що набагато випередив свій час, був реально втілений. Видатний дослідник спроектував цю споруду для турецького султана: міст мали перекинути через затоку Золотий Ріг у Стамбулі [3, 45].

Доцільно зауважити, що новий міст поступається своєму середньовічному прототипу за довжиною — 100 м замість 346 — однак він точно повторює всі конструкторські й естетичні переваги проекту італійського вченого. Під час його будівництва довелося поступитися тільки однією задумкою Леонардо да Вінчі — в ролі будівельного матеріалу було використане дерево, тоді як 500 років тому міст планувалося збудувати з каменя.

У 2002 р. у Великiй Британії також було відтворено один iз винаходів великого Леонардо да Вінчі: в небі над графством Суррей був успішно перевірений прообраз сучасного дельтаплану, зібраний точно за його кресленнями. Випробувальні польоти з пагорбів Суррея здійснила двічі чемпіон світу з дельтапланеризму Джуді Ліден. Їй вдалося підняти «протодельтаплан» да Вінчі на максимальну висоту — 10 м і протриматися в повітрі 17 секунд. Середньовічний дельтаплан нагадує зверху скелет птаха. Він відтворений з італійської тополі, тростини, сухожиль тварин і льону, оброблених глазур’ю, отриманою на основі виділень жуків.

Після себе Леонардо залишив близько тринадцяти тисяч сторінок рукописів, і не всі з них на сьогоднішній день повністю розшифровані. А знайдений в 2005 році таємний архів Леонардо дозволяє сподіватися, що є ще таємниці та загадки, які залишив після себе допитливий, геніальний винахідник.

Вчений обдумував конструкцію літального апарату і, як можна судити по його малюнках, дійшов ідеї гелікоптера. Леонардо був живописцем, скульптором, архітектором, письменником, музикантом, теоретиком мистецтва, військовим інженером, винахідником, математиком, анатомом і фізіологом ботаніком. Легше перерахувати ким він не був. Причому в наукових заняттях він залишався художником, так само як в мистецтві залишався мислителем і ученим [3, 63].

Висновки… Легендарна слава Леонардо прожила сторіччя і дотепер не тільки не потьмяніла, але розгорається все яскравіше: відкриття сучасної науки знову і знову підігрівають інтерес до його інженерних і науково-фантастичних малюнків, до його зашифрованих записів.
1. Анцеліович Е.С. Леонардо да Вінчі: Елементи фізики. – М.: Учпедгіз, 1955. – 88с.

2. Зубов В. П. Леонардо да Винчи. 1452—1519 / В. П. Зубов; Отв. ред. канд. искусствоведения М. В. Зубова. Российская академия наук. — Изд. 2-е, доп. — М.: Наука, 2008. — 352 с. — (Научно-биографическая литература). — ISBN 978-5-02-035645-0. (в пер.) (1-е издание — 1961).

3. Сеайль Г. Леонардо да Винчи как художник и учёный (1452—1519): Опыт психологической биографии / Пер. с фр. — М.: КомКнига, 2007. — 344 с.
ДОДАТКОВІ ВІДОМОСТІ

Рената Шаріфова – студентка 41 групи IV курсу факультету управління адміністрування інформаційною діяльністю, Ізмаїльський державний гуманітарний університет.



Домашня адреса: 68663, с. Броска, вул. Тиха, 12; контактні телефони:

моб. 0936076413; e-mail: sharifova002@gmail.com

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал