Використання вільнопоширюваних систем перекладу в процесі навчання майбутніх учителів української мови та літератури



Скачати 237.31 Kb.
Дата конвертації27.01.2017
Розмір237.31 Kb.
Гриб’юк О.О,

 кандидат педагогічних наук, провідний науковий співробітник

Інституту інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України

Кишинська О.О., аспірант,

Інститут інформаційних технологій і

засобів навчання НАПН України


ВИКОРИСТАННЯ ВІЛЬНОПОШИРЮВАНИХ СИСТЕМ ПЕРЕКЛАДУ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ

В сучасній освітній системі є певні зміни до вимог підготовки кваліфікованих фахівців, а саме майбутніх учителів української мови та літератури. Це зумовлено новими підходами до мети навчання, що потребує переосмислення дійсної методичної системи, пошуку раціональних методик, що оптимізує процес навчання майбутніх учителів української мови та літератури. Вірний добір тематики та вибір відповідної методики дозволять здійснити науково-педагогічний та соціально-виховний вплив на особистість майбутнього вчителя.

Процес підвищення кваліфікації вчителів передбачає необхідність створення нових педагогічних прийомів і підходів до підготовки вчителів філологічних спеціальностей. Від здатності вчителів створювати нетрадиційну атмосферу занять залежить ефективність впровадження нових педагогічних методів навчання, що орієнтовані на застосування інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі, та активну робочу обстановку в процесі професійної та педагогічної діяльності. Принципово важливими для майбутніх учителів української мови та літератури в процесі підвищення фахової підготовки є формування дослідницьких компетентностей, що забезпечить їхню здатність розробляти інноваційні проектні методи навчання з метою заохочування до використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (програмні забезпечення, хмаро орієнтовані платформи, веб-орієнтовані засоби перекладу) [4].

Для досягнення кваліфікаційного рівня магістра, майбутнім учителям української мови та літератури, недостатньо мати лише загальні компетентності, що вони отримали по завершенню IV курсу та отримання кваліфікаційного рівня бакалавр. Важливим є удосконалення вже набутих та формування фахових компетентностей, прагнення до самоосвіти та підвищення фахової компетентності в області наукового дослідження. Підготовка магістрів має бути спрямована на забезпечення фундаментальної теоретичної, практичної та наукової підготовки висококваліфікованих кадрів, які б набули високого кваліфікаційного рівня для виконання професійних завдань науково-дослідницького та інноваційного характеру в галузі сучасної мовознавчої та літературознавчої наук, здатності до самостійної науково-педагогічної діяльності в умовах вищих навчальних закладів різного рівня акредитації.

Аналіз компетентнісно-орієнтованого навчання показав, що процес формування дослідницьких компетентностей майбутніх учителів української мови та літератури досліджувався частково, а в контексті використання вільнопоширюваних систем перекладу взагалі не розглядався, що робить наше дослідження унікальним й актуальним питанням сучасної освіти України.

Питання компетентнісно-орієнтованого навчання майбутніх вчителів філологічних спеціальностей розглянуті у працях О. Біляєва, М. Вашуленко, Є. Голобородько, Н. Голуба, О. Горошкіна, Т. Донченко, І. Зимньої, О. Куцевола, В. Мельничайко, Г. Онковича, Н. Остапенко, О. Семеноги, Т. Симоненко, О. Хорошковської, Г. Шелехова. Питання психологічних особливостей підготовки майбутніх учителів розглядалися Л. Виготським, П. Гальперіним, В. Давидовим, О. Леонтьєвим, С. Рубінштейном; питання теорії формування особистості в навчально-виховному процесі досліджувалися К. Абульханово-Славською, Л. Божовичем, С. Максименко, В. Роменецим, Т. Яценко.

Актуальність дослідження пропонується розглядати в контексті впровадження навчального курсу «Теорія літератури» для майбутніх учителів української мови та літератури з використанням вільнопоширюваних систем перекладу з метою ефективного формування у майбутніх вчителів дослідницьких компетентностей, що підвищить їх професійний рівень в майбутньому.
Опис навчального курсу «Теорія літератури»

назва дисципліни

Загальні характеристики дисципліни

Навчальне навантаження з дисципліни

Методи навчання і форми контролю

Галузь знань (шифр, назва): 01 Освіта

Кількість кредитів – 4 ЄCТS

Методи навчання



blended learning

Спеціальність (код, назва)

015 Професійна освіта (за спеціальностями)


Загальна кількість годин - 120

Денна

Заочна

Освітній рівень

магістр

Лекції:

18

-

Семінарські (практичні) заняття:

Статус дисципліни

(Нормативна/вибіркова) нормативна



8

-

Лабораторні заняття:

Форми поточного контролю
Модульні контрольні роботи, колоквіум


Рік вивчення дисципліни за навчальним планом 1

16

-

Практичні заняття:

14

-

Індивідуальна робота:

Семестр IX-X

6

-

Самостійна робота:

Тижневе навантаження (год.)

- аудиторне: 8 год.

- самостійна робота 12 год.


50

-

Форма підсумкового контролю

Залік

Співвідношення аудиторних годин і годин СРС:

Мова навчання – українська, російська, англійська




-

Програмні компетентності

Загальні

Критичність та самокритичність. Здатність формулювати задачу, для її вирішення використовувати потрібні джерела та методологію для досягнення обґрунтованого висновку.

Якість та етичні зобов’язання. Знання стандартів, необхідних для наукового дослідження та публікування, зокрема критична обізнаність та інтелектуальна чесність.

Міжособистісні навики та командна робота. Здатність працювати в команді, виконуючи провідну роль, в міжнародній та мультикультурній групі.

Комунікація усна та письмова рідною та іноземною мовами.

Здатність правильно розмовляти та писати різними комунікативними стилями, а саме неофіційним, офіційним та науковим.



Здатність працювати самостійно. Розробляти стратегії, вміння аналізувати поєднуючи різні результати досліджень та представляти результати дослідження вчасно [7].

Фахові

  • Мовознавство/Літературознавство/Комп’ютерна лінгвістика / Українська мова та літератури (друга іноземна мова). Досконале знання державної та володіння мінімум двома іноземними мовами на рівні професійного і побутового спілкування; вміння застосовувати знання з теорії літератури та компаративістики, користуватися методами компаративного дослідження; мати здатність оперативно засвоювати нові теорії, концепції, методики дослідження, що народжуються як у галузі філології, так і на межі різних гуманітарних наук; вміти правильно застосовувати теорію компаративістики до літературного матеріалу.

  • Аналіз дослідження. Володіння сучасними методологіями літературознавчого дослідження, вміння обирати адекватну предмету дослідження, наукову методологію; вміння самостійно планувати й здійснювати певне літературознавче дослідження; вміння використовувати різні інноваційні технології навчання.

  • Застосування вільнопоширюваних систем перекладу. Здійснення точного перекладу текстів, різних форм аналізу перекладу текстів, редагування, етимологічного аналізу слів та словосполучень.

Формування дослідницьких компетентностей. Володіти методологією наукової творчості; спостерігати, аналізувати, порівнювати, узагальнювати й передбачати наслідки власної наукової діяльності з психолого-педагогічних та філологічних дисциплін; створювати проектні методи з використанням хмаро орієнтованої системи перекладу; виконувати дослідницьку роботу з педагогіки, методики навчання мови та літератури; вміння проводити мовознавчий/літературознавчий і педагогічний експеримент з послідовним обґрунтовуванням його результатів; вміння здійснювати стилістичний, лексичний, етимологічний аналіз перекладу тексту з урахуванням усіх особливостей мови; постійно поповнювати та розширювати термінологічну базу знань, вміння використовувати вільнопоширювані системи перекладу в педагогічній діяльності з урахуванням усіх технічних особливостей перекладача; здійснювати самоосвіту, самовдосконалення, моніторинг дослідницької діяльності.

Планування та представлення індивідуального внеску на основі результатів власного дослідження.

Мета і завдання навчальної дисципліни: формування учителів української мови та літератури дослідницьких компетентностей; навчити використовувати вільнопоширювані системи перекладу текстів; виховувати самостійність мислення, креативність та кмітливість в сфері іншомовної комунікації; підготовка майбутніх учителів української мови та літератури здатних вирішувати інноваційні завдання (використання інформаційно-комунікаційних технологій, оновлення змісту навчання та виховання, розробка та апробування нових педагогічних технологій: використання методів проектування і моделювання; веб-орієнтовані системи навчання) в педагогічній та професійній діяльності.

Програма навчальної дисципліни: Переклад. Види перекладу. Критерії перекладу. Особливості використання вільнопоширюваних систем перекладу. Хмаро орієнтовані платформи для фахівців. Основні проблеми використання вільнопоширюваних систем перекладу.Ознайомлення з навчальними веб-орієнтованими програмами. Етимологічні особливості перекладу речень та словосполучень. Поповнення словникового запасу слів. Стилістичні особливості перекладу текстів. Переклад художньої анлійської та американської літератури.Переклад англійських фразеологізмів. Вивчення та поповнення словникового запасу новими словосполученнями за навчальним посібником English of today for philologists.(Н.Ф. Шмирьова, М.В. Клюшніченко). Етимологічний аналіз слів. Використання етимології при перекладі. Порівняльний аналіз перекладу тексту з використанням вільнопоширюваних систем перекладу. Редагування, копіювання, поповнення словникової бази даних. Ознайомлення з інтерфейсом програми-перекладача.

Зауваження: необхідні знання з англійської мови та літератури на рівні (Intermediate), а також кваліфікаційний рівень бакалавра за спеціальністю «філологія української мови та літератури».

До основних завдань навчального курсу «Теорія літератури» з використанням вільнопоширюваних систем перекладу входять:



  • розкрити місце і значення використання програм-перекладачів в професійній освіті;

  • з’ясувати психолого-педагогічні аспекти засвоєння курсу, визначити взаємозв’язки з іншими навчальними дисциплінами;

  • показати доцільність використання програм-перекладачів та аналіз їх перекладу під час редагування іншомовних текстів;

  • з’ясувати аспекти застосування хмаро орієнтованих систем перекладу у процесі підготовки майбутніх учителів української мови та літератури;

  • показати практичну значимість використання перекладача, його ефективність до розв’язування найрізноманітніших проблем прикладного характеру, реалізації певних можливостей у різних сферах діяльності;

  • сформувати у майбутніх учителів дослідницькі компетентності;

  • сформувати у майбутніх учителів достатні знання, уміння і навички щодо широкого використання вільнопоширюваних систем перекладу в їхній майбутній професійній діяльності;

  • розвинути у майбутніх учителів загальні уявлення про перспективи використання вільнопоширюваних систем перекладу у різних сферах діяльності;

  • виховувати у майбутніх вчителів творчий підхід до розв’язування завдань з іноземної мови з використанням програми-перекладача;

  • навчити майбутніх вчителів до здійснення самостійного аналізу навчального процесу, розвинути здатність і відчуття необхідності постійного самовдосконалення і самоосвіти, активізації пізнавальної діяльності, творчої активності, надання навчальній діяльності дослідницького, творчого характеру, самостійного пошуку нових знань [6].

В навчальному курсі заплановано використання вільнопоширюваних систем перекладу, основна увага приділятиметься формуванню дослідницьких компетентностей у галузі інформаційно-комунікаційних технологій (використання програмних засобів перекладу текстів, оновлення змісту навчання та виховання, розробка та апробування нових педагогічних технологій: використання методів проектування і моделювання; вільнопоширюваних систем перекладу) [5]. Використання різноманітних засобів перекладу передбачає активну участь майбутнього фахівця у процесі перекладу іншомовних текстів, що включають широкий спектр програм різного призначення. Існує цілий ряд перекладацьких інструментів: електронні словники, програми-перекладачі, орфокоректори, пошукові системи, системи розпізнавання символів, системи аналізу мовлення, системи синтезу мовлення, системи голосового перекладу, ТМ системи, що у сукупності можна представити як одну цілісну хмаро орієнтовану систему перекладу. Одним із найбільш прогресивних інструментів перекладача є Translation Memory (ТМ) системи. До їх складу входить цілий спектр технологій та засобів для перекладу, локалізації програмного забезпечення, термінологічних глосаріїв, перевірки точності перекладу, співпраця з різноманітними системами документообігу, що в процесі перекладу іншомовних текстів може стати зручним помічником майбутньому учителю української мови та літератури.

Класифікація перекладачів нами була поділена за технічними та основними ознаками точного перекладу (Таблиці 1,2,3). Необхідною умовою при аналізі вільнопоширюваних систем перекладу було доступність та вільнопоширюваність. Класифікація здійснювалась за такими ознаками: функціональність, зручність використання, доступність та вільнопоширюваність, точність виконання перекладу, люб’язність інтерфейсу.

До аналізу вільнопоширюваних систем перекладу текстів увійшли такі найпопулярніші електронні словники й програми-перекладачі: ABBYY Lingvo, Abby Lingvo live, Multitran, PROMT Professional 10, PRAGMA 6.X, Web Translator, Google-Translator, Systranet. Важливим фактором під час здійснення аналізу було наявність можливості роботи з вільнопоширюваними системами перекладу в двох режимах on-line/off-line.
Таблиця 1

Класифікація програм-перекладачів


Назва перекладача

Функціональність,

%


Зручність використання, %

Доступність та вільнопоширюваність, %

Точність виконання перекладу,%

Люб’язність інтерфейсу, %

On-line

“Google-Translator”


40

30

90

30

30


Off-line

PROMT Professional 10


70

80

90

50

50


On-line

Web Translator


40

30

90

30

30


On-line

Systranet


20

15

90

15

20


On-line

Словник Multitran


20

15

90

15

20


On-line

Словник Abby Lingvo live


25

20

90

20

25


Off-line

Словник Abby Lingvo


60

50

90

50

50


Off-line

PRAGMA 6.X



80

80

90

60

60

Таблиця 2



Технічні характеристики програми-перекладача


Перекладач PROMT Professional 10

Характеристики

True (+) / False (-)

Переклад PDF- документів зі збереженням форматування

+


Переклад інтернет-сторінок з можливістю одночасного показу оригіналу та перекладу

+


Переклад електронної пошти в Microsoft Outlook 2000-2013

+


Автоматичне визначення мови і тематики початкового тексту

+

Автоматизація процесів відбору й управління термінологією (просунутий режим)

+


Інструменти для професійної роботи із словниками (порівняння, поєднання словників)

+


Спеціалізовані профілі для перекладу галузевої інформації різних типів






Переклад IT- документації



Переклад наукових статей, обзорів



Наявність електронних словників



Режим on-line



Режим off-line

+

Можливість голосового перекладу



Великий вибір мов

+

Збереження перекладу в розмовнику (для користовачів які мають Google акаунт)






Можливість збереження перекладу на комп’ютер

+

Таблиця 3



Аналіз програм-перекладачів та словників


Назва перекладача

Оцінка технічних характеристик по шкалі від 1 до 5

On-line

“Google-Translator”


2


Off-line

PROMT Professional 10



3


On-line

Web Translator



2

On-line

Systranet


1


On-line

Словник Multitran



1

On-line

Словник Abby Lingvo live


1,5


Off-line

Словник Abby Lingvo



2,5

Off-line

PRAGMA 6.X



3

Для того, щоб розкрити сутність використання вільнопоширюваних систем перекладу (програми-перекладачі,словники) пропонується ознайомлення з технічними характеристиками програми-перекладача під час перекладу художньої літератури з якою мають працювати майбутні учителі української мови та літератури. Для прикладу та обґрунтування використання перекладача візьмемо до розгляду програму-перекладач PROMT Professional 10.

Особливості використання програми-перекладача: забезпечення перекладу документів з англійської, німецької, французької, італьянської, іспанської, португальської мов на російську і навпаки; можна підключати кілька десятків спеціалізованих словників, що забезпечує вірний переклад термінів, що стосуються певної області знань; визначення мови оригіналу і перекладу; переклад вмісту буфера обміну, поточного параграфа, виділеного фрагмента тексту або всього тексту; забезпечення будь-якого з можливих напрямків перекладу, підключення й відключення словників, їх доповнення та виправлення, складання списку зарезервованих слів, що не перекладаються; робота безпосередньо з програмами розпізнавання текстів FineReader; редагування й форматування оригіналу та перекладу; забезпечення перевірки орфографії оригіналу і перекладу після встановлення прикладних програм для перевірки правопису (LingvoCorrector, Пропис, Орфо, Hugo).

Процес перекладу документа за допомогою перекладача передбачає проведення кількох етапів: введення документа, що необхідно перекласти, документ може бути завантажений з файлу для цього слід виконати стандартну операцію відкриття файлу. Текст для перекладу може також бути набраний на клавіатурі у власному редакторі програми. Для цього треба спочатку створити новий документ за допомогою відповідної команди. Після того, як підготовлено оригінал тексту, що підлягає перекладу, слід визначити напрямок перекладу, тобто з якої мови на яку мову буде здійснюватися переклад, а також уточнити формат тексту оригіналу (формат файлу тексту оригінала, наприклад MS Word файл, текст RTF). Також, перед перекладом можна обрати відповідно до тексту необхідну тематику, що також покращить якість перекладу.

Якість перекладу визначається повнотою словників, що використовуються, з урахуванням граматичних правил. Перекладачем для перекладу передбачено три типи словників: генеральний словник (містить загальновживану лексику і побутове значення слів), заміна цього словника неможлива; спеціалізовані словники (містять терміни з різних областей). Редагуванню ці словники не підлягають, але їх можна підключати й відключати під час перекладу. Базове постачання програми не містить додаткових словників і їх необхідно встановлювати окремо; словник користувача створюється користувачем. До нього додаються слова, яких немає в інших словниках, а також уточнені переклади тих або інших слів. Словник користувача можна редагувати. Початковий текст і переклад можна редагувати, форматувати та перекладати повторно. Після завершення роботи з текстом, оригінал і переклад можна зберегти в одному з форматів, що підтримуються програмою, використовуючи стандартні команди збереження файлу. Програму-перекладач можна інтегрувати з Word і Microsoft Excel. Це дає змогу перекладати відкриті в цих додатках документи, не виходячи з програм.

Для прикладу нами було взято до розгляду уривок з твору Артура Конан Дойля «The man with the Twisted Lip» («Людина з розсіченою губою»), твори Артура Конан Дойля входять в обов’язкову програму підготовки майбутніх вчителів-філологів, саме тому під час розгляду художній текстів наш вибір зупинився саме на цьому авторові.



f:\оля\аспирантура\работа по аспирант\таблички с программками\promt screenshot\screenshot_6.jpg

Рис.1


З наведеного вище приклада, видно, що переклад програмою-перекладачем зроблено некоректно. Вірний та якісний переклад має бути таким: «Здавалося, що це ймовірно. Вона точно знала, де він знаходиться. Останнім часом, коли в нього розпочинався приступ, він ходив в один із притонів, що у південній частині Лондона. До сьогоднішнього дня усі його оргії тривали не більше одного дня, і в вечорі він повертався додому зовсім розбитий».

Нами було здійснено аналіз перекладу уривку з тексту Артура Конан Дойля у вигляді Таблиці 4. Відмічені слова або словосполучення червоного кольору – це є не вірний переклад перекладача; слова або словосполучення відмічені фіалковим кольором – це вірний переклад, але без застосування літературного перекладу для художніх текстів; слова або словосполучення, що відмічені зеленим кольором – це вірний переклад згідно запропонованого тексту.


Таблиця 4



Мова оригіналу

Переклад перекладача

Вірний переклад

Тлумачення

It seems that it was


Здається, що це було


Здавалося, що це ймовірно.



В англійській мові є певні словосполучення, що не піддаються дослівному перекладу. В даному випадку вираз «It seems that it was» має літературний переклад і тому конструкція it was перекладається як «ймовірно».

She had the surest information

вона володіла достовірною інформацією

вона точно знала, де він знаходиться

Проблема дослівного перекладу. Але головний смисл цього речення не втрачено, тому можна вважати переклад задовільний.

that of late he had

останнього часу

останнім часом

Переклад вірний, але без літературно-художнього редагування.

when the fit was on him


коли на ньому був порив


коли в нього розпочинався приступ



Іменник fit в англійській мові має не одне значення і багату кількість синонімів, тому проблемою невірного перекладу можна вважати, невелику кількість словників у перекладачі.

made us of


використовував


він ходив в один із притонів



Вираз «made us of» перекладено вірно, але в даному контексті не перекладається дослівно. Вираз «an opium den» також, перекладено дослівно. В даному випадку це є не розривне словосполучення, що має один переклад.

an opium den

опійне логово

in the farthest east of the City

на віддаленому півдні міста

що у південній частині Лондона

Проблема дослівного перекладу. Але головний смисл цього речення не втрачено, тому можна вважати переклад задовільний.

Hitherto his orgies had always been confined to one day

до сьогоднішнього часу усі його оргії завжди обмежувались одним днем

до сьогоднішнього дня усі його оргії тривали не більше одного дня

Переклад вірний, але без літературно-художнього редагування.

and he had come back

він повернувся

і в вечорі він повертався додому зовсім розбитий

Проблема дослівного перекладу без літературно-художнього редагування.

twitching and shattered

смикаючись та руйнуючись

in the evening

в вечорі

Дослідження показало, жоден із перекладачів не зможе зробити переклад якісним та з точки зору літератури художньо виваженим. Для цього майбутнім вчителям потрібно самостійно редагувати текст опираючись на власні знання. Під час використання програми-перекладача, потрібно пам’ятати, про можливість завантаження допоміжних словників, що надасть більшої ймовірності точного перекладу. В даному випадку знання етимології, також може сприяти швидкому та коректному перекладу тексту.

Етимологічний аналіз слів майбутнім учителям української мови та літератури під час перекладу художніх творів допоможе зрозуміти причини зміни значення слів, ретельно здійснювати морфологічний аналіз слова, встановлювати фонетичні відповідності між спорідненими мовами. Необхідність простеження фонетичного й смислового розвитку слова, здійснити оцінку різних гіпотетичних елементів, зіставивши їх із відповідними аналогічними явищами, встановити залежно від їхньої якості та кількості їхнє значення порівняно з відомими елементами. При етимологічному аналізі повинно розумітися нормативні способи творення слів та їхні значення в окремих мовах, а також знати, які типи словотворення можливі в умовах відповідного місця й часу. В етимологічному аналізі важливим є історичний контекст етимологічних досліджень. Етимологічне дослідження здійснюється для відновлення втрачених на якомусь етапі розвитку мови або групи мов раніше наявних фонетико-семантичних зв’язків певних форм, є поєднанням лінгвістичного аналізу з ширшим історичним дослідженням.

Для підвищення ефективності навчання навчального курсу «Теорія літератури» важливим є добір сучасних методів та прийомів навчання з урахуванням усіх особливостей курсу. В процесі дослідження були розглянуті методи проектної діяльності, веб-квест технології, активні методи навчання, кейс-методи, метод програмного навчання, тестові завдання.

З-поміж найбільш перспективних дидактичних методів навчання, що забезпечують формування широкого кола компетентностей, нами виділяється метод проектів. Мета проектного навчання полягає у вихованні студентів до самостійного навчання, використовувати знання для виконання пізнавальних і практичних завдань; працюючи в різних групах, формувати комунікативні та дослідницькі вміння (виявлення проблеми, спостереження, аналіз, висування гіпотез, узагальнення); розвивати системне й логічне мислення, що може слугувати ефективним поштовхом до формування дослідницьких компетентностей у майбутніх учителів української мови та літератури у середовищі хмаро орієнтованих систем перекладу [1,2,3].

Робота над навчальним проектом поділяється на такі етапи:



  • підготовчий: вибір теми та її конкретизація; визначення мети; формулювання завдань; формування проектних груп, розподіл обов’язків; затвердження тематики проекту й індивідуальних планів членів груп; визначення процедур і критеріїв оцінювання проектів і форми їх презентації;

  • пошуково-дослідницький: пошук необхідних джерел, аналіз даних; підготовка до дослідження та його планування; здійснення дослідження (систематизація матеріалів відповідно до мети і жанру роботи); організаційно-консультаційні заняття, на яких обговорюються проміжні звіти студентів й альтернативи, що виникли під час виконання проекту;

  • трансляційно-оформлювальний: попереднє обговорення проекту; його доопрацювання з урахуванням зауважень і пропозицій; підготовка до публічного захисту проекту (визначення програми і сценарію публічного захисту, розподіл завдань у середині групи);

  • завершальний: публічний захист проекту; підбиття висновків, конструктивний аналіз виконаної роботи.

Таким чином, проектне навчання сприяє формуванню у майбутніх вчителів якостей, що необхідні їм для подальшого навчання, соціальної та професійної адаптації в їх професійній діяльності. Проектна технологія може бути успішно застосована в процесі навчання навчального курсу «Теорія літератури» з використанням вільнопоширюваних систем перекладу.

Важливим залишаються питання розробки концептуальних положень, системи, критеріїв ефективності, організаційно-методичних умов використання хмаро орієнтованих систем перекладу; необхідності впровадження змішаного підходу до навчання з використанням інформаційно-комунікаційних технологій та організаційно-методичними умовами забезпечення цього процесу у вищих навчальних закладах для майбутніх учителів української мови та літератури; потреби у належній методичній підготовці майбутніх фахівців до використання хмаро орієнтованої системи перекладу та відсутністю методичної системи такої підготовки; відсутність певних умінь та знань використання педагогічних програмних засобів і відсутністю у викладачів методичних умінь їх ефективного застосування в педагогічній діяльності.


Список використаних джерел

  1. Гриб’юк О.О. Психолого-педагогічні вимоги до комп’ютерно-орієнтованих систем навчання математики в контексті підвищення якості освіти// Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» - Додаток 1 до Вип.31, Том IV (46): Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». – Київ: Гнозис, 2013. – С. 110-123.

  2. Гриб’юк О.О. Педагогічне проектування комп’ютерно орієнтованого середовища навчання дисциплін природничо-математичного циклу. / Гриб’юк О.О.// Наукові записки. – Випуск 7. – Серія: Проблеми методики фізико-математичної і технологічної освіти. Частина 3. – Кіровоград.: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2015. – С. 38–50.

  3. Гриб’юк О.О. Когнітивна теорія комп’ютерно орієнтованої системи навчання природничо-математичних дисциплін та взаємозв’язки вербальної і візуальної компонент / Гриб’юк О.О. // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» – Додаток 1 до Вип.36, Том IV (64): Тематичний випуск «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору». – Київ: Гнозис, 2015. – С. 158-175.

  4. Кишинська О.О. Формування дослідницьких компетентностей з використанням вільнопоширюваних систем перекладу / Кишинська О.О./ Тези-доповідь у III Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених "Наукова молодь-2015" – Київ: 2015. – [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/26580/1/%D0%9A%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%20%D0%9E.%D0%9E..pdf

  5. Кишинська О.О. Розвиток професійних компетентностей вчителів філологічних спеціальностей в контексті проектування комп’ютерно орієнтованого навчального середовища / Кишинська О.О. // Гуманітарний вісник ДВНЗ “Переяслав-Хмельн. держ. пед. ун. ім. Г. Сковороди” – Дод. 1 до Вип. 36, Том ІІI (63): Тематичний випуск “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору”. – К.: Гнозис, 2015. – С. 365-374.

  6. Кишинська О.О. Система інформатичних компетентностей у контексті підвищення кваліфікації вчителів філологічних спеціальностей / Кишинська О.О.// Інформаційно-комунікаційні технології в сучасній освіті: досвід, проблеми, перспективи: зб. наук. пр. / Львів. держ. ун. безп. життєд. [та ін.] – Львів: 2015. – Вип.4, ч. 1 – С. 220-225.

  7. Рашкевич Ю.М. Болонський процес та нова парадигма вищої освіти / Авт. кол.: Ю.М. Рашкевич. – Львів.: Львівська політехніка, 2014. – 168 с.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал