Відділення літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства Секція «Літературна творчість» Звоник Богдан Владиславович учень 10 класу кзо «Ліцей природничо-наукового навчання»



Сторінка1/2
Дата конвертації27.03.2017
Розмір0.5 Mb.
  1   2
Відділення літературознавства, фольклористики та мистецтвознавства

Секція «Літературна творчість»


Звоник Богдан Владиславович

учень 10 класу КЗО «Ліцей природничо-наукового навчання»

Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області

ЗБІРКА АВТОРСЬКИХ ПОЕЗІЙ «ОЧІ»

Науковий керівник: Губа Раїса Григорівна, учитель української мови та літератури, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист КЗО «Ліцей природничо-наукового навчання» Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області

Місце людини в історії світу: блискучі винаходи і фатальні катастрофи. Чорнобильська аварія.

Затишні куточки людської душі: поезія «Світанок у місті» - теплий дотик від холодного мегаполісу. Ідейно-художній аналіз вірша.

Музика як сестра і супутниця поезії. Від Бояна до Висоцького. «Бард».

Кобзаревими стежками. Ми підем слідом за Шевченком, підбираючи край дороги сумні картини українського життя ХІХ століття.

Переможців не судять. І горе переможеним. Вірш «Переможений».

Гроза – духовне та фізичне відродження після бурі.

Захищаючи закон від громадян. «Всього лиш робота».



e:\img_8911.jpg
Перлатов Олександр Андрійович

учень 11 класу КЗО «Криворізька гімназія №127» Криворізької міської ради
ЛАПЛАНДСЬКИЙ ГАРТ

(ІІ частина пригодницької повісті «Північний вітер»)
Науковий керівник: Бущенко Вікторія Анатоліївна, вчитель української мови і літератури КЗО «Криворізька гімназія №127» Криворізької міської ради

«Північний вітер» - твір про високі почуття й сміливі вчинки, незрадливу чоловічу дружбу. Символічність назви.

Жанр твору - пригодницька повість. Особливості пригодницької літератури, втілені в повісті «Північний вітер». Зокрема, напружений і несподіваний розвиток подій, складні ситуації, у які постійно потрапляють персонажі твору, яким дуже часто загрожує смертельна небезпека, але завдяки своїй винахідливості, мужності, стійкості, силі волі вони виходять переможцями із складних обставин.

Композиційна структура повісті: знайомство водіїв-далекобійників - зав’язка твору; протистояння двох характерів, формування принципів і поглядів персонажів під впливом життєвих обставин як розвиток дії; небезпечна автопригода – один із кульмінаційних моментів першої частини повісті.

Головні герої Йенс Ойрен та Нільс Тонсен представники різних поколінь. Нільс, хоч іще й доволі молодий, проте досвідчений водій – далекобійник, який пізнав життя, мандруючи шляхами північної країни, справляє враження людини педантичної і, можливо, навіть зухвалої, зі складним, «колючим» характером. Поруч з ним постає зовсім юний і недосвідчений Йенс Ойрен, який сприймає світ по – дитячому наївно. Його самостійне доросле життя тільки починається , тому він вступає в нього обережно, навіть несміливо, з острахом.

Сюжетна основа твору – світ пригод двох абсолютно різних за характерами й світовідчуттям водіїв - далекобійників. Мандруючи шляхами Фінляндії, слухаючи пісні північних вітрів, герої твору вчаться жити й долати примхи долі.

Плани на майбутнє – друга частина повісті, в якій герої за дивовижним збігом обставин опиняться в Південній Америці.


Чехович Ганна Анатоліївна

учениця 11 класу КЗО «Гімназія Ленінського району» Дніпропетровської міської ради
ПОРИВАННЯ ДУШІ. БІЛЬШЕ НІЖ МІТИНГ
Науковий керівник: Яцкевич Анна Олегівна, вчитель російської мови та світової літератури КЗО «Гімназія Ленінського району» Дніпропетровської міської ради
У віршах і прозі юної літераторки прослідковується становлення її характеру, її погляди та переконання, її мистецькі вподобання. Вона цікавиться поетичною діяльністю, має власні авторитети в світі літератури.

y:\захорольська в.м\кириченко\фото кириченко анастасія_3х4.jpg
Кириченко Анастасія Олександрівна

учениця 11 класу КЗО «Навчально-виховний комплекс № 138» загальноосвітній навчальний заклад І ступеня – гімназія» Дніпропетровської міської ради
ЗБІРКА ПОЕЗІЙ «НА ЛІНІЇ СЕРЦЯ»

Науковий керівник: Марченко Оксана Олександрівна, вчитель української мови та літератури КЗО «Навчально-виховний комплекс № 138» загальноосвітній навчальний заклад І ступеня – гімназія» Дніпропетровської міської ради

До вашої уваги пропоную збірку власних поезій «На лінії серця».

Мета роботи: спробувати дослідити власну літературну творчість та вплив поезії на мій світогляд, втілений у віршованих рядках. Її актуальність полягає у бажанні переосмислити своє поетичне надбання й пізнати себе. Новизна, я вважаю, у тому, що в роботі використані поезії, написані мною за останній період. Робота може бути використана на уроках літератури рідного краю, у позакласній роботі.

Збірка поезій «На лінії серця» – це результат тривалої праці розуму й душі. Це твори про сенс життя, час, вічність, кохання, красу, натхнення, пошук себе та місця людини у світі серед інших: людей, речей, міст, планет, вимірів. Надзвичайно складно вдаватися до самоаналізу, бо це дуже невдячне заняття, але саме воно допомагає хоч трохи наблизитися до того ідеалу в поезії, яким для мене є Ліна Василівна Костенко. Вона сказала досить цінну для кожного поета (і професіонала, й початківця) річ: «Шукайте цензора в собі». Це й справді мотивує до постійного вдосконалення поетичних умінь. Написання вірша – не просто римування, вдалий підбір слів у певній послідовності, досягнення ритму та милозвучності, а нанизування системи образів, почуттів, переживань на разок слова. І необов’язково досконало володіти всіма правилами версифікації – треба вміти втілити свої мрії на папері, спробувати досягти «глибокої прозорості», тобто такого собі поєднання гармонійності думки й почуттів. «Вірші повинні бути складними і в той же час – прозорими для сприйняття», зазначив Анатолій Шкляр, член Національної спілки письменників України.

Для поета, так як і для актора, надзвичайно важливою є оцінка того, хто реагує, сприймає творчість, у моєму випадку читача. Кожен у поезії бачить щось своє. Для мене ж це сповідь свідомості перед душею. Хоч людина має п’ять чуттів, їх мало, аби сповна пізнати світ, але з іншого боку в нас є пам’ять і фантазія, які вміщуються у збірне поняття «душа». Якраз пізнання душі – чи не найважливіше завдання поезії: зворушувати, тривожити, привертати увагу, тобто викликати емоції. Фотохудожники у фотографії вбачають спосіб вихопити момент, щоб назавжди зберегти його, от і поезія – це літопис життя. Тож філософська, медитативна, пейзажна, інтимна лірика є відображенням подій та почуттів, які б мені не хотілося забути, а всі рядки пишуться душею, тож певне стильове чи тематичне спрямування важко виокремити відразу й точно означити. Поет іноді, як шпигун, який намагається викрити самого себе, свої думки та плани, але поезія – це терапія для душі, «продукт душевний», як зазначав Іван Франко, вона допомагає заспокоїти власну суперечливу природу, приборкати життєві потрясіння, відкрити в собі щось нове.

Зараз я роблю перші самостійні кроки в поезії, і основним досягненням можу назвати збірку «Автопортрет часу», яка вийшла друком у 2013 році. Маю бажання зробити літературну творчість частиною свого життя, бо в ньому завжди повинно бути місце для прекрасного.

Духовне багатство людини у її суспільних морально-етичних цінностях: дружбі, коханні, вірі, справедливості, щасті, в умінні бачити грані між добром і злом. Саме у поезії можна сказати про минуле й майбутнє, не боячись оминути сьогодення, бо воно в кожному з нас. Треба правильно оцінювати себе, бачити свої найтонші риси, аби змінити суспільство, досягти вершин думки і моральності. Не бійтесь відкривати свої почуття, шукати в собі всесвіт, бо немає таємничішого місця, аніж людське серце і душа.


Ковзун Антон Валерійович

учень 11 класу КЗО «Підгородненська середня загальноосвітня школа №3» Дніпропетровський район
КАРПАТСЬКИЙ ЧАКЛУН ГОРИБІДА

Науковий керівник: Музика Марина Нуріївна, викладач української мови та літератури Машинобудівного коледжу Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара.

«Карпатський чаклун Горибіда» - моя перша спроба описати надзвичайне у, здавалося б, звичайній людині. Головний герой – Денис Біда – типовий представник сучасності: молодий, освічений, перспективний менеджер середньої ланки, справжній трудоголік, але має купу проблем особистого характеру, про які ніхто не здогадується. Адже усі свої проблеми Ден намагається вирішити самотужки, без сторонньої допомоги. Йому навіть здається, що він зуміє подолати свої страхи, дивовижні сни та марення, звернувшись до лікарів, хоч і розуміє, що його нічні страхи і видіння – це не розлад психіки, не хвороба, не наслідок перевтоми.

Одного разу йому відкриється таємниця: його сни – це своєрідна прелюдія до нового життя, до кардинальних змін у ньому. Так, звичне існування Дена Біди зміниться настільки, що повертатися до пройдешнього і минулого не буде ні потреби, ні бажання.

Зачарований величчю Карпат, він залишиться тут на певний час, щоб збагнути себе нового і з`ясувати свою нову мету. Що йому призначено тут, у горах, чарівному місці сили, енергія якого і надихає, і надає сил на добрі звершення?

Ден – особливий, він має чарівні здібності, хоча йому довго здається, що він має хибне сприйняття реальності, хворобливу уяву, і не здогадується про те, що має магічну силу. Сила звички довго не може примирити хлопця з новою дійсністю, і тільки вимріяне кохання, яке він зустріне тут, у Карпатах, допоможе йому змінитися і стати справжнім Білим Магом, Карпатським чаклуном Горибідою.

Історія не закінчена. У моїх задумах – роман у трьох частинах. Сьогодні я представив на розсуд журі першу частину «Усе тільки починається». Історія Дена-чаклуна, який врятує світ і людство від сил Зла, тільки розпочинається. І далі буде.





Кріпак Валентина Сергіївна

учениця 10 класу Криворізького науково-технічного металургійного ліцею №81 Криворізької міської ради Дніпропетровської області
ВАРІАЦІЇ НА ТЕМИ…
Творчий консультант: Криничанська Світлана Василівна, вчитель світової літератури та російської мови Криворізького науково-технічного металургійного ліцею №81 Криворізької міської ради Дніпропетровської області

Тема перша: пейзажна лірика. Природа – тло для філософських роздумів.

Вірші «Накрила ніч доріжки саду…», «Всохле дерево», «Я бачу ніч…», «Крапля», «Серпень».

Улюблені поетичні образи – нічне зоряне небо, сади, дощ, вітер, птахи.

Природа – співрозмовник ліричної героїні…

І меркне світляка лампада,

І відпочивши від розладу,

Забувши сльози, біль і зраду,

Душа складає свій сонет.

Тема друга: світова поезія і культура. Присвячення улюбленим поетам.

Вірш – діалог зі знаменитою «Гітарою» Федеріко Гарсіа Лорки:

Із новими піснями стара подружилась гітара.

У акордів її – тонкий запах нектару…

«Ніка Турбіна» спроба зрозуміти трагедію юного генія,дівчинки, яка залишила яскравий слід в російській поезії кінця ХХ століття.



На чернетку життя писала,

В рядках – що було і що буде…

Полин-трава ятрила душу,

Та до неї байдуже людям.

Тема третя: християнські, духовні мотиви. Вірші «Гладіатор», «Водохреща».



Я вірю,- перед Словом, - буде час –

Зніміє Колізей, впаде корона.

Пера не подолає гострий меч,

І Дух сильніший будь - якого трону.

Тема четверта: музика. Поезія і музика – нерозривні. Вірші «Пісенька про Ікара», «Пам’яті Гарсіа Лорки», «Серпень»:



І розчулений вітер у вікно стукотить,

Мокрі пальці дощу фугу осені грають.

Інтертекстуальні зв’язки з поезіями О. Блока, Ф.Г. Лорки, Р. М. Рільке, Л. Костенко, Н. Турбіної.




Нагорна Вікторія Олександрівна

учениця 11 класу КЗО «Криворізький обласний ліцей-інтернат для сільської молоді» Дніпропетровської області
ВІРИТИ В ЩАСТЯ, ВІРИТИ В ДИВО…
Науковий керівник: Турукало Тетяна Борисівна, вчитель української мови та літератури КЗО «Криворізький обласний ліцей-інтернат для сільської молоді» Дніпропетровської області
Почала писати тези, аби підготуватися до виступу. Адже, коли хвилюєшся, то геть все забуваєш. Хіба у вас так не буває? Взяла ручку, з’явилися рядки думок, які закреслювалися хвилястими лініями. Мені все не подобалося. Хотілося чогось нового, а не заїжджених фраз про те, що я пишу вірші про нерозділене кохання, яке переповнює мене, не було також ніякого бажання писати, що я ночами не сплю, а лише думаю та переживаю про душевне становище молодих людей на цій планеті, і так далі, й тому подібне. Ні, мені не байдуже щодо цього, але видумувати про свою благородність не хотілося.

Взагалі, вірші – це щось особисте, що, на мою думку, не потребує пояснень і доказів, адже це діло кожного, як він зрозуміє ці епітети, метафори, порівняння… У кожного з’являється щось зовсім не схоже, зовсім не те, що я можу пояснити.

Для того, щоб зрозуміти ці римовані (й не зовсім) рядки, не варто глибоко копатися в собі. Не треба навіть нічого видумувати, варто просто все згадати.

Кожен рядок – це щось важливе, щось правдиве. Кожне слово – це майже жива душа, яка зачіпає найпотаємніше, змушує піднятися його нагору до твоїх очей, а іноді навіть виштовхнути або сльози, або просто ніжну посмішку.


Секція «Світова література»
e:\мясоєдова_заруб\мясоєдова_катерина.jpg

М'ясоєдова Катерина Ігорівна

учениця 10 класу КЗО «Фінансово-економічний ліцей» Дніпропетровської міської ради
КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ НОВЕЛІСТИКИ А. П. ЧЕХОВА ТА

ГІ ДЕ МОПАССАНА
Науковий керівник: Новохатна Дарія Анатоліївна, вчитель світової літератури КЗО «Фінансово-економічний ліцей» Дніпропетровської міської ради.

Об’єктом нашої науково-дослідницької роботи були: україномовні та російськомовні переклади новел А. Чехова та Гі де Мопассана, а також їхні біографічні відомості.

Метою науково-дослідницької роботи є виявлення особливостей малої прози
А.П. Чехова і Гі де Мопассана на основі порівняльного аналізу їх оповідань та новел.

Мета дослідження передбачає вирішення наступних задач:



  • дослідити творчий шлях Гі де Мопассана і А. Чехова та новелістику зокрема;

  • виявити основні постулати творчості обох письменників;

  • встановити основні характеристики малої прози Чехова і Мопассана, для чого необхідно:

  • виявити тематичну схожість творів малих епічних жанрів Чехова і Мопассана і їх оригінальне художнє рішення;

  • провести порівняльний аналіз оповідань і новел.

Актуальність роботи полягає у тому, що порівняльний аналіз творів А. Чехова та Гі де Мопассана не є предметом широкого дослідження.

Питання у тому, чи є правомірним вивчення Мопассана та Чехова, - з розряду риторичних, адже схожі ролі цих французького та російського письменників у світовій літературному процесі вже давно представлялись очевидними. Ця науково-дослідницька робота ще раз підтвердила це.





Манаєнкова Валерія Дмитрівна

учениця 11 класу КЗО «Гімназія №3» Дніпропетровської міської ради
ТАЙНА МАЛОЙ ПРОЗЫ Ф.М. ДОСТОЕВСКОГО
Науковий керівник: Родна Олена Владиславівна, учитель-методист КЗО «Гімназія №3» Дніпропетровської міської ради
«Человек есть тайна. Надо разгадать её». Ф.М. Достоевский.

Сотни и сотни книг посвящены Ф.М. Достоевскому: исследовалась творческая история его произведений, общественно-политические взгляды художника, идейно-творческие связи его с современниками, биографические вопросы и т.д. И почти каждый философ и критик писал о тайне человеческой личности в творчестве Достоевского.

Проблема тайны человеческой личности не принадлежит к числу мало изученных, скорее наоборот, многие исследователи (В. Розанов, Б. Тарасов, Д. Мережковский) в той или иной мере обращались к этому вопросу в работах, в которых осмысляется эта проблема в философском, историческом, религиозном и социальном аспектах, и высказывали своё мнение о творчестве Ф. М. Достоевского. Но мы в этой работе постарались показать воплощение тайны именно в творчестве Ф.М. Достоевского, предоставить свой анализ, свой взгляд на счёт этого вопроса, основываясь на различном материале.

Объектом нашего исследования является малая проза Ф.М. Достоевского, выявление тайны и её значения в конкретных произведениях: «Дядюшкин сон», «Вечный муж», «Неточка Незванова», «Господин Прохарчин», «Белые ночи», «Маленький герой» и другие.

Целью нашей научно-исследовательской работы является определение и анализ тайны в произведениях малой прозы Ф.М. Достоевского.

При этом мы решаем такие задачи:



- определение поэтики тайны в произведениях малой прозы Ф.М. Достоевского и их сюжетно-композиционного построения ;

- причины и предпосылки появления тайн и их развязка в рассматриваемых произведениях,

- суть, анализ значения тайн в жизни героев на основе произведений малой прозы Ф.М. Достоевского.

Актуальность нашей исследовательской работы состоит в том, что большему изучению подлежат романы, а малая проза Ф.М. Достоевского изучена не так подробно, поэтому я хочу показать своё видение этого вопроса, анализы малоисследуемых произведений, основываясь на прочитанном.

Методы исследования: исторический, сравнительный, контекстуальный.

Предметом исследования является малая проза Ф .М. Достоевского.

В произведениях Ф.М. Достоевского одни герои его произведений что-то скрывают, другие – что-то разгадывают, как это происходит – показано в первой главе работы.

Герои Ф.М. Достоевского мучаются противоречием между присущим им стремлением к правде, справедливости, добру и тем, что окружающая их действительность вынуждает творить зло.

Пусть Достоевский ошибался, считая стремление к добру и стремление к злу одинаково сильными и вечными, неизменными в душе человека; пусть он ошибался, стремясь перенести борьбу между добром и злом в метафизическую плоскость борьбы между богом и дьяволом. Но все же голос реальной действительности, реальных страданий человечества, стремление к предельной правдивости всегда звучали в его произведениях не ослабевавшей силой.

Во второй главе представлено воплощение тайны в конкретных произведениях писателя («Дядюшкин сон», «Честный вор», «Господин Прохарчин», «Неточка Незванова», «Вечный муж», «Маленький герой», «Хозяйка»,«Белые ночи»).

Можно проследить несколько разных видов тайн на примере нескольких произведений Ф.М. Достоевского, например:

- повесть «Дядюшкин сон» (тайна материальная, основанная на корыстных целях, обмане);

- повесть «Белые ночи» (тайна любовная)

В повести «Дядюшкин сон», кроме того, существуют типовые группы людей, обладающие монологическим сознанием. В ней тайна как бы подготавливается, вызревает на наших глазах. Мы видим ее как создаваемое самими действующими лицами, а не пришедшими извне. И нужно отметить, что в тайне, ее формировании и раскрытии редко участвуют близкие люди (родственники). Чаще всего это совершенно чужие друг другу люди, которые или просто знакомы, либо живут рядом («Господин Прохарчин»). Но, пожалуй, только в «Дядюшкином сне» можно обнаружить «семейную» тайну, в которой участвует и отец, и мать, и дочь.

Тайна действует угнетающе на человека, давит на него, и он не успокоится, не найдёт себе места, пока не выяснит, в чем дело.

Разительно переменился и герой «Белых ночей», узнав тайну Настеньки, влюбившись в девушку, он из человека, который «таится даже от дневного света», превращается в лицо, смотрящее на мир другими глазами. Тайна в данном случае помогает ему выйти из призрачной жизни, отказавшись от мечтательства, но и разбивает ему сердце.

Таким образом, тщательно всё проанализировав, мы пришли к следующим выводам:


  • тайна помогает понять, что преобладает в человеке - негативное или положительное начало, зло или добро;

  • Достоевский подходит к человеку не со стороны его простоты, а со стороны его сложности; и он не старался облегчить читателю понимание сложности и противоречивости поступков перед нами в каком-то неясном освещении, часто недоговоренными, с неизвестным и незавершенным прошлым и конфликтным настоящим, в свете лишь событий текущего дня;

  • тайна, как нечто неразгаданное, скрываемое от других, присутствует в каждом произведении малой прозы Ф.М. Достоевского и связана непосредственно с тайной личности человека. И главное для Достоевского – постигнуть и отобразить самое глубинное, сложное, труднопостигаемое – «тайну характера».



e:\img_0148.jpg
Попов Богдан Юрійович

учень 9 класу Криворізької загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів №41 Криворізької міської ради Дніпропетровської області
КОСМОГОНИЯ РУССКИХ НАРОДНЫХ ВОЛШЕБНЫХ СКАЗОК
Науковий керівник: Нудьга Ірина Євгенівна, вчитель російської мови та літератури Криворізької загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів №41 Криворізької міської ради Дніпропетровської області
Космогонический аспект русских народных волшебных сказок остался без надлежащего внимания учёных. Представленная трактовка сказочного мира и его устройства позволит понять самобытность и мировоззрение наших предков.

Целью работы является установление основных аспектов космогонии русских народных волшебных сказок в освещении закономерностей их исторического развития.

Сказки имеют под собой основу архаического мышления и древних верований. Разветвленная образная система сказок (разновидности бабы-яги и змея, образы леса и реки как рубежей, разнообразие помощников) доказывает веру славян в переселение и возможность путешествия души в другие миры, обновление души и духа («Данила-Говорила»», «Баба-яга»), о помощи извне («Василиса Прекрасная). Народ придаёт огромное значение воспитанию патриотических чувств, формированию нравственных идеалов (Три царства – Медное, Серебряное и Золотое»). Архаичное представление народа о мироустройстве позволяет определить важность и ценность слова и мысли в основе мироздания.

Воспринимая сказку, слушатель (читатель) выполняет заложенную в структуре текста программу перехода к осознанию способов художественного изучения и осмысления мира.



e:\дубина таїсія.jpg

Дубина Таїсія Тарасівна

учениця 11 класу КЗО «Середня загальноосвітня школа № 16»
Дніпропетровської міської ради

КАРМЕН ЯК ВІЧНИЙ ОБРАЗ РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ 20 СТОЛІТТЯ

Науковий керівник: Холодков Вадим Сергійович, вчитель КЗО «Середня загальноосвітня школа № 16» Дніпропетровської міської ради.

Науково-дослідницька робота складається з 28 сторінок, 21 джерела.

Метою нашої роботи є порівняльний аналіз авторської інтерпретації образу Кармен в творах російських письменників ХХ століття. При цьому ми вирішуємо наступні задачі:

1. Розгляд поняття «вічний образ» як феномена світової літератури, визначення найбільш важливих особливостей функціонування вічних образів.

2. Аналіз образу Кармен в творах російських письменників ХХ століття, визначення ступеня залежності концепції образу в творчості письменника від його приналежності до певного художнього напряму.

3. Визначення відмінних рис Кармен в творчості цих письменників.

Актуальність роботи полягає у можливості на прикладі образу Кармен дослідити специфіку трансформації вічного образу у літературі минулого століття, залежність концепції образу від літературного напряму, до якого належить письменник, та суспільно-політичних умов, у яких створювався літературний твір; більш детального вивчення творчості даних письменників.

Результати роботи можуть бути використані під час проведення шкільних уроків російської літератури або в курсах російської літератури у вищій школі.

Ключові слова: вічний образ, Кармен, П. Меріме, Ф. Іскандер, А. Блок, концепція, трансформація, символізм, акмеїзм.

e:\dsc_0579.jpg

Свідлер Марія Василівна
учениця 10 класу КЗО «Навчально-виховний комплекс № 131» загальноосвітній навчальний заклад І ступеня – гімназія» Дніпропетровської міської ради
ФІЛОСОФСЬКО – ЕСТЕТИЧНІ МОТИВИ ЛІРИКИ М.О. ВОЛОШИНА
Науковий керівник: Токарєва Ю.С., вчитель вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист КЗО «Навчально-виховний комплекс № 131 «загальноосвітній навчальний заклад І ступеня – гімназія» Дніпропетровської міської ради
Мета: розкрити філософсько – естетичні мотиви лірики Максиміліана Волошина.

Задачі моєї дослідницької роботи:


  • розкрити філософсько - естетичні шукання російського модернізму;

  • проаналізувати творчість М. Волошина;

  • проаналізувати поетику езотеричного світу в символістсько – романтичному циклі віршів М. Волошина;

  • виявити естетику імпресіонізму в циклах паризьких і кримських віршів.

Актуальність теми обумовлена тим що, саме зараз, на рубежі віків і тисячоліть, творчість поета стає предметом пильної уваги дослідників літератури, про що свідчить низка літературознавчих праць, що вийшли в Росії і за кордоном за останні 20 років.

• Період кінця IX - початку XX століття в Росії ознаменувався бурхливим розвитком суспільно-політичної думки, філософії і культури. Література цього періоду, як одна з форм суспільної свідомості, з усією глибиною відобразила широкий спектр філософсько-естетичних шукань російської інтелігенції.

• М.А. Волошин (1877-1932), видатний російський поет, критик, художник, перекладач, переробивши у своїй творчості вчення Ф. Ніцше, В. Соловйова, створив свою філософсько-естетичну концепцію.

• Поетична спадщина М.А. Волошина не підлягає поділу на хронологічні періоди, так як становить складну єдність ідейно різноспрямованих і стилістичних багатогранних творів.

• У даній роботі лірика М.А. Волошина розмежована на три тематично-стилістичних циклу згідно з дозволом в кожному з циклів філософських проблем і в зв'язку з використовуваними у віршах циклах образотворчими поетичними засобами.
Секція «Світова література»
e:\замогильна_зарубежка\замогильна анастасія.jpg

Замогильна Анастасія Олегівна

учениця 11 класу КЗО «Фінансово-економічний ліцей» Дніпропетровської міської ради
ОБРАЗ ПАРИЖА У ТВОРАХ ФРАНЦУЗЬКИХ ПОЕТІВ-СИМВОЛІСТІВ

Науковий керівник: Новохатна Дарія Анатоліївна, вчитель світової літератури
КЗО «Фінансово-економічний ліцей» Дніпропетровської міської ради

Основою даного дослідження є вивчення теми й образу Парижа на основі «паризького тексту» у французьких поетів-символістів та еволюції урбаністичних мотивів у творчості письменників різних художніх стилів, аналіз специфіки зображення міста.

Предметом нашої роботи є образ міста у французькій поезії XIX століття. Об’єктом дослідження науково-дослідницької роботи обрані твори поетів-символістів Ш. Бодлера, П. Верлена та А. Рембо, де висвітлюється тема Парижа.

Метою є аналіз поетичної природи символу Парижа і виявлення його специфіки в поезії Ш. Бодлера, П. Верлена, А. Рембо. При цьому ми вирішуємо наступні задачі:



  • простеження витоків образу Парижа у французькій літературі з точки зору спадкоємності;

  • аналіз зародження і формування символу у творчості кожного з обраних авторів;

  • виявлення специфіки сприйняття міста ліричним суб'єктом творів Ш. Бодлера, П. Верлена і А. Рембо, використовуючи елементи компаративістики.

Актуальність даної роботи визначається тим зростаючим інтересом, який спостерігається в сучасному літературознавстві до урбаністичної теми і виявлення художніх функцій образу міста в літературному творі.

Аналіз досліджуваної проблеми показав, що образ міста є одним з центральних образів у художній картині світу Ш. Бодлера, П. Верлена, А. Рембо. Поряд з образами типових городян, в тексти творів включаються і образи міфологічних персонажів. Образ міста, створений у творах поетів-символістів, завжди суб'єктивно забарвлений, це місто зображене через сприйняття ліричного суб'єкта.





Малина Катерина Сергіївна

учениця 10 класу КЗО «Навчально-виховний комплекс № 131» загальноосвітній навчальний заклад І ступеня – гімназія» Дніпропетровської міської ради
ПЕРЕКЛАД СОНЕТІВ В.ШЕКСПІРА НА РОСІЙСЬКУ І УКРАЇНСЬКУ МОВИ

Науковий керівник: Токарева Юлія Сігізмундівна, вчитель вищої кваліфікаційної категорії, вчитель-методист КЗО «Навчально-виховний комплекс № 131» загальноосвітній навчальний заклад І ступеня – гімназія» Дніпропетровської міської ради
Переклад Г.Пилипенка не є настільки ж художньо і технічно здійсненим і вигостреним, як переклад С.Я.Маршака, але його поетична самоцінність і оригінальність неспростована.

Перекладач, починаючи роботу, бере на себе надзвичайно складне завдання – не лише формально, лексично перекласти текст, але і «пережити» ті події, які вклав в лірику автор.

Для зв׳язку думки і підтримки форми складного речення Шекспір використовує специфічну пунктуацію, яка продиктована необхідністю розмежувати початкову думку і наступну з нею основну тезу.

Шекспір мав на увазі зір, а точніше очі, адже якщо проаналізувати всі сонети, знайдемо, що в ліриці він віддавав перевагу в оцінці навколишнього світу двом категоріям – очам і душі, які, незрідка заперечують.

Слідує також відзначити наступну мовну особливість – Шекспір використовує англійський час Present Simple, тоді як Маршак, вводячи прислівник «...издавна..» обертає фразу у форму минулого часу.

Третій рядок ще далі відводить нас від дослівного сенсу оригінала. Створюється враження, що Маршак занадто заглибився в особисте переживання сонета і всією гостротою, «краєугольністю» проблематики сонета він жертвує заради точених поетичних форм.

Не можна не захоплюватися майстерністю перекладача, який за допомогою протилежного союзу «а» яскраво відображував те зіставлення, яке мав на увазі автор в двох останніх рядках катрена.

Якщо Шекспір говорить про піднесено-ліричні категорії з властивою юридичною сухістю, то Маршак відкидає цю жорсткість і нарочистість, роблячи тон м׳якішим, ніжнішим.

Третій катрен у Шекспіра – звичайне введення антитеза, хоча в даному випадку ми швидше стикаємося зі схемою «теза - розвиток тези – кульмінація».

Маршак в своєму перекладі першого вірша використовує синонімію. Крім того, він удається до історизму «міжусобна суперечка», заперечуючи юридичне наповнення сонета, яке яскраво виявляється в підпорядкованому перекладі.

Маршак не лише у розв׳язці робить упор на мотив розділення майна, але він далекий від того юридичного значення, яким наповнена лірика Шекспіра і даному випадку.

Не слід заперечувати, що Маршак не дивлячись на неточність перекладу, зміг практично точно відтворити семантичну наповненість даного сонета.

У критичних статтях про переклад даного літератора є зауваження про те, що цінність перекладів Пилипенка полягає у русі до оригінала, до його яскравої і до сих пір нерозкритої образності.

З перших рядків перекладу, Пилипенко змінює структуру оригінала, представляючи перший і другий рядки.

Пилипенко також залишає множину слова на позначення зору – «..очима..». проте, вводить присвійний займенник «моє» відносно серця, але не відносно очей, хоча Шекспір застосовує абсолютну форму присвійного займенника – «mine» - стосовно обох образів.

У третьому і четвертому рядках катрена Г.Пилипенко знову уникає точного юридичного значення дієслова «bar», як і всі розглянуті нами перекладачі.

В аналізі першого катрена необхідно відзначити, що не дивлячись на досить неадекватний з лексичної точки зору переклад третього рядка катрена, його семантична і лексична складова була збережена з високою точністю.

На жаль, оригінальну форму сонета Г.Пилипенко позбавляє частини тієї оригінальності, яку вклав Шекспір, - юридична частина сонета під пером Пилипенка «гине».

Враховуючи, що в оригіналі ми не бачимо жодних відповідностей або асоціацій відносно мети, переклад даних віршів нам здається далеким від оригінала як семантично, так і лексично.

Другий вірш також представляє нам достатньо адекватну інтерпретацію вірша Шекспіра, проте він не позбавлений неточностей, пов׳язаних з необхідними витратами в перекладі.

Останній вірш сонета є точно переведеним, якщо побудувати наступний асоціативний ряд: що знаходиться усередині серця любов, як відзначає сам Шекспір раніше в сонеті, не доступна для очей, проникнення світла, погляду.

Переклад Г.Пилипенка відрізняється високою мірою поетичної, семантичної і лексичної відповідності, глибокою свідомістю шекспірівських образів і категорій перекладачем.



c:\users\user4\desktop\осташко лілія володимирівна.jpg

Осташко Лілія Володимирівна

учениця 9 класу КЗ «Ганнівський навчально-виховний комплекс
«Середня загальноосвітня школа - дошкільний навчальний заклад» Верхньодніпровської районної ради

ПОЕТИКА СИМВОЛІЧНОГО У ПОВІСТІ – ПРИТЧІ РІЧАРДА БАХА «ЧАЙКА ДЖОНАТАН ЛІВІНГСТОН»

Науковий керівник: Галоян Крістіна Камовна, вчитель світової літератури КЗ «Ганнівський навчально-виховний комплекс «Середня загальноосвітня школа - дошкільний навчальний заклад» Верхньодніпровської районної ради

Актуальність роботи обумовлена інтересом сучасного літературознавства до жанру притчі та вивчення творчості одного із найвідоміших письменників сучасності.

Мета дослідження – проаналізувати творчість Р. Баха на прикладі повісті – притчі «Чайка Джонатан Лівінгстон», та визначити поетику символічного у творі, особливість символіки та головні ознаки у творі.

Завдання: 1) визначити теоретичну базу дослідження;

2) з’ясувати роль символіки у творі.

У процесі дослідження чітко проаналізовано роль притчі як жанру літератури . З’ясовано поетику символічного у повісті – притчі «Чайка Джонатан Лівінгстон», особливість символіки та її головні ознаки у творі.





Воронова Дар’я Дмитрівна

учениця 10 класу КЗО «Навчально-виховний комплекс № 131 «загальноосвітній навчальний заклад І ступеня – гімназія» Дніпропетровської міської ради

РІЗНОМАНІТНІСТЬ ЖІНОЧИХ ХАРАКТЕРІВ У НОВЕЛІСТИЦІ СТЕФАНА ЦВЕЙГА

Науковий керівник: Ерліх Світлана Яківна, вчитель світової літератури КЗО «Навчально-виховний комплекс № 131» загальноосвітній навчальний заклад І ступеня – гімназія» Дніпропетровської міської ради.

Мета: детально ознайомитися з творчістю Стефана Цвейга та на прикладах його новел роздивитися особливості формування жіночих образів у творах.

Задачі моєї дослідницької роботи:


  1. Ознайомитися з новелістикою письменника Стефана Цвейга.

  2. Визначити дидактичний, повчальний момент у творах Цвейга.

  3. Розкрити образи трьох головних героїнь (на прикладі новел «24 години з життя жінки», «Лист незнайомої», «Страх»).

Актуальність теми визначається широким інтересом читачів до вічних проблем, порушених автором у цих творах. Вони досі не втратили своєї актуальності: люди шукають велике і чисте кохання, роблять безглузді, а іноді і необдумані вчинки. Тема, обрана мною, не втрачає своєї популярності серед читачів та поціновувачів літератури ХІХ століття, бо в ній порушено проблеми, які і на теперішній час цікавлять людину. Дослідження творчості Стефана Цвейга на прикладі його новел дозволить детально ознайомитися з літературою ХІХ століття та розкрити характерні художні засоби для зображення персонажу у творах класичного реалізму і романтизму.

Висновки:

1. Обрана нами тема пройнята свіжістю ідеї, адже в своїх новелах Цвейг порушує актуальні проблеми як століття, так і сьогодення: сенс людського буття, проблему знедуховлення людства, проблема зради себе та рідних.

2. Новели, які мі аналізуємо у нашій дослідницькій роботі («24 години з життя жінки», «Лист Незнайомої», «Страх»), є прикладом психологічних творів. В сюжетну лінію цих творів покладено події, які розгортаються протягом кількох годин.

3. В основі новел лежить метафора часу, бо іноді життя може змінитися за лічені години. Час та долю автор показує як непідвладні людині сили. Скільки б герої не приховували свої почуття та події, які траплялися на їх шляху, настане час, та доля зведе його з людиною, якій можна довірити довгу та цікаву історію свого життя.

4. Істотно відчувається в новелах Цвейга дидактичний, повчальний момент. Сам автор і його персонажі моралізують свої вчинки та слова, роблять висновки.

5. У новелах Цвейга можна знайти приклади найкращих душевних поривань і якостей людини: благородства, щедрості, чесності. А найголовніше те, що для кожного героя свої власні переживання важливіші за його становище в суспільстві, адже наділеними кращими моральними якостями можуть бути люди різних прошарків населення, бідні і багаті, здорові і хворі тощо.


Крицька Юлія Олександрівна

учениця 11 класу КЗО «Криворізький обласний

ліцей-інтернат для сільської молоді» Дніпропетровської області
ФІЛОСОФІЯ ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗУ В ПОВІСТІ СІМОНИ ДЕ БОВУАР

«ЧАРІВНІ КАРТИНКИ»
Науковий керівник: Шагала Аліна Іванівна, вчитель світової літератури КЗО «Криворізький обласний ліцей-інтернат для сільської молоді» Дніпропетровської області
Тема роботи була вибрана завдяки бажанню дослідити роман Сімони де Бовуар «Чарівні картинки», більш детально ознайомитися з екзистенціалізмом як філософським напрямом ХХ ст. Актуальність теми визначається необхідністю декількома факторами, серед яких виділимо такі: мала частка людей знає таку письменницю як Сімона де Бовуар; її твори представляють величезний матеріал для дослідження; повість «Чарівні картинки» Сімони де Бовуар є яскравим проявом екзистенціалізму.

Основним завданням наукової роботи було: ознайомитись з життям та філософією


С. де Бовуар; розглянути французьку літературу 50-60 рр. ХХ ст.; прослідкувати риси екзистенціалізму С. де Бовуар в повісті «Чарівні картинки».

В результаті аналізу зроблено висновок про екзистенціалістські філософські аспекти С. де Бовуар, які вона проводить через поетикальні мотиви смутку, емоційності, чуттєвості головної героїні, яка повністю сконцентрована на власному внутрішньому світі. Саме її витонченою чуттєвістю пояснюється тактовне ставлення Лоранс до почуттів інших художніх персонажів. Побутове страждання в романі переростає в екзистенційну всеохопну категорію, якій надається сакрального сенсу. Через страждання герої долають внутрішній конфлікт та виходять на інший рівень.


Секція «Мистецтвознавство»


Яіцька Дар’я Максимівна

учениця 11 класу ЗО «Міський юридичний ліцей» Дніпропетровської міської ради
НАЦІОНАЛЬНА ІДЕЯ ТА НАРОДНІ ОБРЯДОВІ СВЯТА

В ОБРАЗАХ ТА ДИЗАЙНІ ПАМ’ЯТНИХ МОНЕТ УКРАЇНИ
Науковий керівник: Бурлакова Інна Олексіївна, вчитель-методист, учитель української літератури ЗО «Міський юридичний ліцей» Дніпропетровської міської ради
Актуальність дослідження визначається потребою вивчення і характеристики мистецьких досягнень творців українських пам’ятних монет на прикладі серії «Обрядові свята України».

Мета роботи проаналізувати пам’ятні монети періоду української Незалежності, зокрема серію монет «Обрядові свята України», з огляду їхнього ідейно-тематичного змісту, образності та дизайну.

Серед завдань науково-дослідної роботи: 1. Прослідкувати становлення та етапи розвитку українських пам’ятних монет; 2. Проаналізувати ідейно-тематичні та образні особливості пам’ятних монет серії «Обрядові свята України» як національної валюти та мистецьких творів. 3. Розкрити характер українських обрядових свят як основи для втілення цих сюжетів в образах пам’ятних монет та символіку монет цієї серії. 4. Охарактеризувати дизайн монет, присвячених обрядовим святам України. 5. Проаналізувати художні особливості пам’ятних монет зазначеної серії з точки зору основних засобів виразності.
6. Дослідити характер творчої роботи та авторського почерку художників (графіка та скульпторів) – авторів зазначеної серії.

Нові наукові положення (новизна або ступінь новизни). На сьогоднішній день відсутні ґрунтовні дослідження пам’ятних монет як авторських мистецьких творів медальєрного мистецтва, тож у роботі вперше робиться мистецтвознавчий аналіз пам’ятних монет України на прикладі характеристики монет однієї з найцікавіших серій, присвяченої обрядовим святам України.

Наукове використання. Робота має пізнавальний та ідейно-виховний характер. Вона може бути використана як посібник для поглиблення знань про національну валюту, про мистецтво творення пам’ятних монет, про творчість українських художників медальєрного мистецтва.

Основні висновки. Монети – своєрідний літопис країни. З доби незалежності Україна почала випускати пам’ятні монети (на сьогоднішній день нараховується 26 серій). Однією із самих оригінальних серій є серія із семи монет «Обрядові свята України», створена колективом авторів (графік М.С.Кочубей, скульптори Р.Чайковський, С.Іваненко,


А. та В. Дем’яненко, В. Атаманчук): «Свято Різдва Христового», «Великдень», «Свято Трійці», «Покрова», «Водохреще», «Благовіщення», «Свято Спаса». Основою ідейно-тематичного змісту цієї серії є календарні свята та обряди – важлива складова духовного життя народу. Для втілення зазначеного змісту автори використали символічну мову. В основі дизайну монет – лаконізм, компактність композицій, баланс цілого та дрібних деталей, побудованих на контрастності фігур та фону, на ритміці пластичних рухів та ліній.

e:\фото учасника.jpg
Клімкіна Марія Вікторівна
учениця 10 класу Криворізької спеціалізованої загальноосвітньої школи
I-III ступеня № 20 з поглибленим вивченням німецької мови Криворізької міської ради Дніпропетровської області

УКРАЇНСЬКІ БІСЕРНІ ПРИКРАСИ: ТРАДИЦІЇ В СУЧАСНОСТІ
Науковий керівник: Демченко Вікторія Вікторівна, керівник ЗХК студії «Бісерне рукоділля», керівник гуртка-методист вищої категорії, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, народний майстер України.
Сьогодні в Україні з тих чи інших причин можна спостерігати відродження інтересу до народної творчості та ремесел. Саме тому в цій роботі ми звертаємось до народного мистецтва і його вплив на мистецтво сучасне, зокрема на такий вид творчості як бісероплетіння.

Вибір теми продиктований особистими уподобаннями та інтересом мистецтвознавців до народних ремесел як до особливого спадку української культури.

Предмет дослідження – сучасні та традиційні українські бісерні прикраси.

Об’єкт дослідження – різновиди технік виконання традиційних та сучасних прикрас з бісеру, зміну в орнаментиці та колориті, зумовлені впливом народного мистецтва на мистецтво сучасне.

Мета дослідження полягає у дослідженні витоків історії бісероплетіння у світових масштабах, а також на теренах сучасної України; вивченні та класифікації різновидів традиційних прикрас, їх орнаментів та кольорових особливостей.

Особливість роботи полягає у тому, що сучасні бісерні прикраси досліджуються на матеріалах та творчих здобутках Зразкового художнього колективу-студії відродження народних промислів «Бісерне рукоділля» – колективу, що вже понад 15 років вивчає та відтворює традиційні прикраси етнічних регіонів України.



e:\фото кириченко анастасія_3х4.jpg
Кириченко Анастасія Олександрівна

учениця 11 КЗО «Навчально-виховний комплекс № 138» загальноосвітній
навчальний заклад І ступеня – гімназія» Дніпропетровської міської ради

Л. С. КУШКОВА – АКТРИСА, РЕЖИСЕР, СЦЕНАРИСТ, ПЕДАГОГ
Науковий керівник: Осадча Ірина Сергіївна, вчитель історії КЗО «Навчально-виховний комплекс № 138» загальноосвітній навчальний заклад І ступеня – гімназія» Дніпропетровської міської ради
Актуальність: Л.С. Кушкова – відома провідна актриса та режисер Дніпропетровського академічного музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка, але серйозний аналіз її творчості відсутній, а монографічного дослідження акторської та режисерської майстерності не створено.

Сутність: в даній роботі розглядаються стильові ознаки режисерського підходу, особливості акторської гри Л. Кушкової та прояви індивідуального характеру режисури у постановках п’єс, здійснених на сцені Дніпропетровського академічного музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка.

Мета: дослідити характерні риси акторської та режисерської роботи Л. Кушкової, виокремити етапи її 50-річної творчої діяльності.

Завдання:

зробити огляд джерел про творчу діяльність Л.С. Кушкової;

окреслити основні періоди творчої діяльності як актриси та режисера Дніпропетровського академічного музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка;

дослідити становлення Л.С. Кушкової як актриси і режисера, проаналізувати вплив на неї педагогів та акторів;

розглянути галерею образів, створених актрисою в театрі та кіно;

визначити прояви індивідуального акторського та режисерського почерку Л.С. Кушкової;

охарактеризувати засоби виразності акторської гри при створенні образів на прикладі моновистави «Кайдашиха»;

показати стильові ознаки та особливості режисерських підходів у постановках класичних і сучасних п’єс.

Об’єкт дослідження: піввікова творча діяльність народної артистки України Л.С. Кушкової, актриси та режисера Дніпропетровського академічного музично-драматичного театру ім. Т.Г.Шевченка.

Предмет дослідження: індивідуальні особливості акторської та режисерської майстерності Л.С. Кушкової на прикладах створених нею образів та інсценізацій у Дніпропетровському академічному музично-драматичному театрі ім. Т.Г.Шевченка.

Методи дослідження: осмислення першоджерел, історичний метод та систематизація матеріалів, описування, мистецтвознавчий аналіз, узагальнення, метод бесіди та інтерв’ю, метод інтерпретації.

Робота є теоретичною.

Новизна: творча діяльність Л.С. Кушкової широко досліджується вперше.

Практичне значення: робота може бути використана як методичний матеріал у навчальному процесі театральних навчальних закладів, при написанні історії театру, при укладанні мистецьких альманахів про театр та акторів Дніпропетровщини, для розуміння процесів у сучасному театральному житті, для використання її результатів у подальших наукових дослідженнях, а опрацьований теоретичний та ілюстративний матеріал може стати основою монографічного видання чи альбому.

Публікації: «Її називають святою», літературно-мистецький та публіцистичний щомісячник «Бористен», № 10, 2013 рік.




Тарічева Наталія Олександрівна

учениця 11 класу КЗО «Криворізький обласний

ліцей-інтернат для сільської молоді» Дніпропетровської області
ЖИТТЯ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ КАМЕРИ МАРИНИ ВРОДИ
Науковий керівник: Хіміч Олена Петрівна, вчитель художньої культури КЗО «Криворізький обласний ліцей-інтернат для сільської молоді» Дніпропетровської області
Мета нашої роботи полягала у тому, щоб проаналізувати творчість Марини Вроди, дослідити загальне становище кіноіндустрії у сучасній Україні, висвітлити проблему браку фінансування української кіноіндустрії.

Дана тема є актуальною, так як сучасна українська кіноіндустрія є недостатньо дослідженою. Саме тому аналіз творчого доробку Марини Вроди дасть нам змогу більш цілісно оцінити ситуацію, що склалася у кіноіндустрії незалежної України та заповнити прогалину у вивченні сучасного українського кіно.

Для досягнення поставленої мети передбачені такі завдання: ознайомитися з літературними та науковими джерелами; проаналізувати творчий доробок режисера; дослідити проблему відсутності фінансування кіноіндустрії; особисто познайомитись з режисером Мариною Вродою з метою розкриття авторського бачення робіт.

Опрацювавши теоретичну літературу, та поспілкувавшись з Мариною Вродою, ми виокремили особливості режисерського стилю автора, та дослідили його на прикладі п’яти короткометражних стрічок. Також ми прийшли до висновку, що кіномистецтво в Україні недостатньо розвинене, що спричинено браком фінансування, та інформаційним вакуумом в галузі кіномистецтва, в якому Україна опинилася у пострадянський період.



Секція «Фольклористика»


Бєлікова Валерія Валехівна

учениця 10 класу КЗ «Калинівська середня загальноосвітня школа - загальноосвітній навчальний заклад І - ІІІ ступенів»
ДИНАМІКА І ПОБУТУВАННЯ НАРОДНОЇ ПІСНІ НА ТЕРИТОРІЇ ШИРОКІВСЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

(на основі власних експедиційних записів)
Науковий керівник: Усик Галина Олексіївна, вчитель української мови та літератури КЗ «Калинівська середня загальноосвітня школа - загальноосвітній навчальний заклад
І - ІІІ ступенів»

Тема даної роботи є актуальною, оскільки народнопісенна творчість має глибинні духовні витоки та належить до одних з унікальних світових явищ культурної спадщини. А для нації та народу є тим джерелом відродження української душі, джерелом вивчення історії нашого народу.

Мета роботи: з’ясувати популярність пісенних жанрів, дослідити характерні риси музичної, виконавської традиції, укласти збірку фольклорних матеріалів.

Народна творчість є синкретичним явищем, яке зберігає зв’язки між обрядовістю та побутом, в якому не можливо розірвати пісню та дію, спілкування та працю, життя та почуття; а коли це відокремлення відбувається, то народна творчість як одна з граней життя, втрачає свою природу та національний дух, чи переходить до інших категорій (сценічного, репрезентативного, застиглого у часі творіння людських почуттів та генія.

Запис, дослідження та узагальнення народної творчості, а саме пісенності, сприяє збереженості культурних традицій народу, дає розуміння для інших народів відчути культуру українців та особливості деяких регіонів України.


Левіна Аліна Альбертівна

учениця 11 класу КЗО «Навчально-виховний комплекс № 57» загальноосвітній навчальний заклад І ступеня - гімназія" Дніпропетровської міської ради
ПОБУТУВАННЯ ПРИКАЗОК ТА ПРИСЛІВ'ЇВ У НИЖНІЙ НАДДНІПРЯНЩИНІ
Науковий керівник: Печенюк Ольга Тихонівна, вчитель української мови та літератури КЗО «Навчально-виховний комплекс № 57» загальноосвітній навчальний заклад І ступеня – гімназія» Дніпропетровської міської ради

Актуальність дослідження визначається потребою наукового висвітлення особливостей українських приказок Нижньої Наддніпрянщини від І. Манжури до сьогодні.

Мета роботи – дослідити фольклорну основу приказок, яка стане підставою для наукового осмислення художньої картини світу, закодованої у фольклорних образах.

У зв’язку із зазначеною метою ставляться такі завдання:

- розглянути приказку як жанр усної народної творчості;

- дослідити роль приказки у творах І. Манжури;

- з’ясувати мотиви створення приказок та національні особливості українських приказок.

- проаналізувати приказки,які популярні серед молоді у побуті;

У результаті проведеного дослідження дійшли до таких висновків і узагальнень.

Чимало науковців зробили внесок у розвиток української фольклористики, піднесли етнічний статус свого краю, своїми записами і публікаціями ствердивши факт багатої і нерідко малознаної побутової культури Нижнього Подніпров’я;

одним із дослідників був Іван Манжура, який своїми записами дає нам уявлення про народну творчість Нижньої Наддніпрянщини;

ще за життя І. Манжуру високо оцінив І. Франко, який вважав нашого земляка сумлінним дослідником фольклору.

Серед приказок, прислів’їв, які зафіксував свого часу І. Манжура з «живих уст», є частка активно вживаних і донині. Серед них є такі:

"Казала Настя, якь удастъця, - посмотрим еще."

"Найде свадьба сорочку, (нужда заставить) "

Молодец проти овець, а проти молодця и самь якъ вивця "

"Земна ничь - матка (длинна) "

"Пани, на семеро одни штани. "

"Гуртомъ и батька легше бити."

"Мали диты - малий клопіт, а побилшають то й погиршають "

"Те в тин, а те - въ ворота."

"Дурний пип, дурна його й молитва,(дрянь дрянью и будеть)"

Деякі приказки більше не вживаються, деякі і нині в активному вжитку та чимало прислів’їв трансформувалися у нові.

Дослідники стверджують, що приказка є частиною прислів’я, наприклад:

Приказка: «Береженого Бог береже».

Прислів’я: «Береженого Бог береже, а козака шабля стереже».

Приказка: «Старість не радість».

Прислів’я: «Старість не радість, похорон не весілля».

За тематикою прислів’я та приказки діляться на тематичні групи:

1) про риси характеру, вчинки людей, стосунки у сім’ї, колективні та суспільні;

2) про любов, дружбу, чесність, лінь, розум;

3) про тісний зв'язок народу з середовищем перебування;

4) про взаємини в сім’ї.

Але тематичний поділ є умовний, різні дослідники усної народної творчості сповідують при цьому свої підходи.

Найбільшу уживаними є такі групи, які характеризують уявлення, події, звичаї. Наприклад, приказка: «З ним каші не звариш», «Сказав би словечко, так піч у хаті», «У всякої домашки свої замашки»; прислів’я: «Дешева рибка – погана юшка».

Приказки та прислів’я вживав у своїх казках І. Манжура.

Прислів’я і приказки збагачують нашу мову, роблять її колоритною та багатогранною.




Михайленко Вікторія Вікторівна


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал