Уроках української мови



Скачати 115.44 Kb.
Дата конвертації01.01.2017
Розмір115.44 Kb.
ТипУрок
Розвиток пізнавальної активності учнів

на уроках української мови

«Ти можеш!» - повинен нагадувати вчитель учневі.

«Він може!» - повинен нагадувати колектив.

«Я можу!» - повинен повірити в себе учень.

В.Шаталов

Щоб дати учням іскринку знань,

вчителю потрібно ввібрати ціле море світла.

В.О. Сухомлинський

Завдання сучасної національної школи — розвивати кожну дитину як неповторну індивідуальність. З огляду на це велике значення має формування в учнів творчого потенціалу, прагнення до самостійної пізнавальної діяльності, потреба ставити і вирішувати нові проблеми.

Вчитися — це складне синтетичне поняття, до якого входять загальнонавчальні та спеціальні вміння. Зокрема: поставити мету своєї діяльності, усвідомити навчальне завдання, визначити спосіб його розв'язання, вміти контролювати і давати оцінку правильності рішення. Це і є компоненти навчальної діяльності. Тому формувати їх у школярів — означає навчити їх учитися. На думку В. Сухомлинського, саме своєчасно і міцно сформоване вміння вчитися дає можливість розвинути пізнавальну активність учня, стає основою культури інтелектуальної праці.

Один з перших дослідників розвитку пізнавальної активності, відомий дидакт М. О. Данилов зазначав, що її суть виявляється в потребі учнів самостійно мислити, у здатності орієнтуватися в новій ситуації, самому бачити завдання і знайти підхід до його розв'язання. Пізнавальна активність виявляється, наприклад, в умінні самостійно аналізувати складні навчальні задачі й виконувати їх без сторонньої допомоги і характеризується певною критичністю розуму школяра, здатністю висловлювати свою думку незалежно від суджень інших.

Мета сучасної початкової школи – забезпечити формування особистості дитини, цілеспрямовано виявляти й розвивати здібності, формувати уміння та бажання вчитися, створити умови для самовираження школярів у житті.

На сучасному етапі часто доводиться констатувати, що в учня не сформувалися потреби в знаннях, немає інтересу до навчання. Тому й виникає необхідність в розвитку пізнавальної активності учнів.

Ця проблема розглядалась як сучасниками, так і класиками педагогіки. Над нею працювали В. Сухомлинський, Я. Коменський, К. Ушинський, О. Митник, О. Савченко, В. Кириленко та багато інших.

Основна мета роботи вчителя з активізації пізнавальної діяльності учнів полягає в розвитку їх творчих здібностей. З психології відомо, що здібності людини, в тому числі і учнів, розвиваються в процесі діяльності. Засобом розвитку пізнавальних здібностей учнів є вміле застосування таких методів і прийомів, які забезпечують високу активність учнів у навчальному пізнанні. Методи і прийоми активізації, що їх застосовує вчитель, повинні містити рівень пізнавальних інтересів учнів, бо непосильні завдання можуть підірвати віру їх у свої сили і не дадуть позитивного ефекту.

У процесі навчання школяр здійснює різні дії, в яких виступають основні психічні процеси: відчуття, сприймання, уява, мислення, пам'ять та ін. Оскільки з усіх пізнавальних психічних процесів провідним є мислення, то можна сказати, що активізувати діяльність учнів - це активізувати їх мислення. Тому систему роботи з активізації пізнавальної діяльності будую з урахуванням поступового і цілеспрямованого розвитку творчих пізнавальних здібностей учнів, розвитку їх мислення. Разом з тим треба пам'ятати, що без бажання дитини вчитися всі старання вчителя не дадуть очікуваних наслідків. Звідси випливає висновок, що потрібно формувати мотиви навчання, бажання учнів розв'язувати пізнавальні задачі.

Завдання учителя - управляти процесами творчого пошуку, йдучи від простого до складного: створювати ситуації, що сприяють творчій активності та спрямованості школяра, розвивати його уяву, асоціативне мислення, здатність розуміти закономірності, прагнення постійно вдосконалюватися, розв'язувати дедалі складніші творчі завдання.

Проблема, над якою я працюю, – «Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови», — цікава та багатогранна. Як і чим заохотити учня до співпраці? Як навчити дитину слухати і чути іншого, прийняти чи зрозуміти точку зору свого співрозмовника і толерантно ставитися до людей?

Працюючи над проблемою, ставлю такі завдання:

  • розвивати творчі здібності учнів;

  • реалізувати вимоги мовної і мовленнєвої компетентностей в єдності чотирьох складових - слухання, читання, говоріння, письмо;

  • сприяти підвищенню активізації та актуалізації навчальної діяльності школярів;

  • формувати в учнів критичне мислення;

  • виявляти та максимально розвивати індивідуальні нахили кожного школяра;

  • використовувати інтерактивні методи навчання.

З метою формування мовленнєвих компетенцій впроваджую в практику навчання такі форми, як дослідницька діяльність, рольове навчання, використання інтерактивних ігор.

Надзвичайно ефективними є застосування прийомів і вправ, що мають інтерактивне спрямування: рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій. Це сприяє уникненню шаблонності, розвиває творчі здібності. На уроках застосовую такі прийоми й вправи : «Незакінчене речення», «Дослідники», «Перевтілення», «Добре-погано», словесне малювання, складання і обговорення ситуацій.

З інтерактивних форм перевагу надаю формі навчальної діяльності, яка реалізується через такі методи, як «Вільний мікрофон», «Мозковий штурм» , «Дерево рішень», рольові ігри (імітації), «сенкан», гронування. Як засіб розвитку рефлексії, практикую написання, створення асоціативних рядів, формулювання запитань. Шукаю такі форми проведення уроку, які захопили б, принесли радість і задоволення, активізували пізнавальну діяльність на уроках української мови та викликали інтерес до її вивчення. Звичні теми намагаюся урізноманітнити цікавими видами та формами роботи.

Ян Коменський вважав інтерес основою навчання, адже оригінальна форма пізнання допомагає уникнути одноманітності, сприяє широкому застосуванню ефективних методів та прийомів засвоєння учнями нових знань та формування в них творчих здібностей.

Вважаю, що потрібно створити такі умови навчання, які сприяли б найбільш повному розвитку кожної особистості. І над цим питанням я працюю. Пізнавальна активність і самостійність виявляється в потребі й умінні учнів мислити, орієнтуватися в новій ситуації, самому бачити завдання і знайти підхід до їх розв’язання, самостійно аналізувати складні навчальні завдання і виконувати їх без сторонньої допомоги. Основою розвитку пізнавальної діяльності є активний характер навчання. Тільки активна робота самого учня є запорукою його успішного розвитку. Саме ця проблема і є однією з найактуальніших на сучасному етапі розвитку школи.

Щоб активізувати пізнавальну й розумову діяльність на уроці, я пропоную, наприклад, ряд запитань, на які немає прямої відповіді в підручнику. Багато таких завдань розміщено у збірнику вправ «Сходинки мовного зростання», де виступаю співавтором у складі творчої групи. А саме, у розділах «Цікаві сюжети про шкільні предмети», «Цікаво знати» та ін.

Одним із засобів активізації пізнавальної та розумової діяльності, формування інтересу до предмета є систематичне використання міжпредметних зв'язків. У процесі викладання рідної мови для цього використовую різноманітні й багатогранні зв'язки з природознавством, образотворчим мистецтвом, музикою, етнографією та іншими науками, що створюють сприятливі умови для цікавого навчання.

Наприклад, добираю вправи, що безпосередньо узагальнюють знання з природознавства (додаток 1).

Елементів ефективного використання міжпредметних зв'язків дуже багато: на уроках розвитку мовлення вже обов'язковим стало використання картин, ілюстрацій. Навчаючи учнів виразно читати художні твори, обов'язково використовую аудіо запис.

Вдало застосовані міжпредметні зв'язки розвивають і вдосконалюють творчі здібності дітей, збагачують словниковий запас і розширюють кругозір.

Одним із способів підвищення ефективності уроків мови є використання ситуативних завдань, що сприяють розвиткові самостійності й пізнавальної активності учнів у здобуванні знань. Творчий підхід у навчанні передбачає розвиток пізнавальних можливостей школярів, формування їхньої активності. Використовую ситуативні завданння, спрямовані не тільки на одержання учнями певної суми знань, а й на їхній загальний розумовий розвиток. Створення й розв’язання таких завдань на уроці сприяє кращому запам’ятовуванню вивченого, активізує пізнавальну діяльність. Проведення різних за змістом і формою творчих завдань під час засвоєння понять „мовлення”, „мовленнєва ситуація” сприяє виробленню практичних умінь і навичок (додаток 2).

На уроках передбачаю включення ігрових форм, методів, проблемних ситуацій, що безумовно сприяє активізації мисленнєвої, пізнавальної діяльності учнів і розширенню їхніх знань, розвитку зорового і слухового сприйняття, естетичному вихованню. Наприклад, на уроках розвитку зв’язного мовлення даю завдання творчого спрямування (додаток 3).

Програма з рідної мови орієнтує на формування мовної особистості учня. Відповідно, у першу чергу уроки розвитку мовлення повинні стимулювати учнів до активної мовленнєвої діяльності, до розвитку їхніх творчих здібностей.

Для того, щоб дитина добре навчалася, треба «запалювати в дитячих серцях вогник допитливості, викликаючи інтерес до навчання, роблячи його внутрішнім, постійно діючим стимулом», - говорив В. О. Сухомлинський.

Працюючи над розвитком творчої та пізнавальної активності школярів,використовую вправи ігрового характеру, які привчають швидко оперувати засвоєним матеріалом, збагачують лексичний запас .

Крім того, у своїй роботі широко використовую ребуси й кросворди.

З першого класу діти вчаться їх розгадувати. Поступово учні не тільки їх розв’язують, але й самостійно складають (додаток4).

Як бачимо, кожна з наведених вправ потребує насамперед активізації набутих знань, розвиває творчу активність учнів, робить їхні знання більш свідомими, стійкими. Не секрет, що далеко не кожен може виявити свої здібності при вивченні мови, не всім вдається творити засобами слова, але в будь-якій дитині є якась іскра таланту і її необхідно відшукати, розпалити.

Досвід показав: використання таких завдань сприяє тому, що уроки української мови стають цікавими, бажаними для учнів. Активізації розумової діяльності сприяють також лінгвістичні ігри, мовні загадки, шаради (додаток4).

Такі завдання захоплюють дітей своєю незвичайністю й дають можливість розкритися новим талантам. Виконання складних, незвичайних робіт приносить дітям позитивні емоції, які зміцнюють бажання творити й не боятися зробити щось не так.

В. Сухомлинський говорив, що необхідно вчити так, щоб кожен переживав радість успіху, щоб брався до роботи з передчуттям успіху. «Навчання — найкраща у світі гра й розвага. Усі діти народжуються з таким переконанням і живуть із ним, поки ми не переконаємо їх, що це важка й неприємна праця ,- говорить Джаннетт Вос, американський педагог. У зв'язку з цим набуває актуальності використання у навчально-виховному процесі початкової школи мультимедійних засобів навчання.

У своїй роботі використовую електронні посібники та мультимедійні презентації, за допомогою яких стараюся не тільки продемонструвати матеріал з теми, яка вивчається, а й розвивати у школярів творче та логічне мислення. Застосування мультимедіа дає змогу об'єднати текст, звук, графічне зображення, відеозображення та ще й улюблену дітьми анімацію (мультиплікацію). Таким чином, використання на уроках електронних посібників, мультимедійних презентацій допомагає мені наблизити дітей до життя та активізувати їхню увагу.

Активно використовую на уроках таку форму роботи, як рольова гра. Діти проявляють кмітливість, уміння зорієнтуватися в ситуації. Звичайно, наше життя далеко не гра, тому кожна людина повинна вміти вирішувати складні завдання й не боятися труднощів. Вважаю, що метод евристичної бесіди й елементи проблемно-пошукового методу, які використовую у своїй роботі, готує дітей до вирішення проблем, вчить думати, не боятися труднощів, і не боятися висловлювати свою думку. Кожен може відчути себе розумним і талановитим. Таким чином, коли ми вчимо дитину думати, – ми готуємо його до активної життєвої позиції.

Великим поштовхом до розвитку пізнавальної активності учнів є також

робота в группах, де кожен учень почуває свою значимість, вчиться висловлювати свої думки, прислухатися до чужої, спільно приходити до певного рішення. Співробітництво формує в дітей здатність регулювати свої дії, обґрунтовувати свою позицію й приймати іншу точку зору, якщо вона більше обґрунтована. У процесі спільної навчальної діяльності відбувається розвиток діалогічного мислення. На уроках будь-яка дитина не тільки може висловлювати свою думку в колі однокласників, але й повідомити результати обговорення перед всім класом, а, крім того, кожен може на якийсь час зайняти позицію лідера й відчути свою значимість.

Таким чином, робота в групах має великий потенціал для розвитку особистості, а також сприяє розвитку пізнавальної активності учнів.

Творча робота учнів триває й ускладнюється на заняттях зі спецкурсів. У своїй практиці використовую завдання, розроблені до авторської програми з логіки, риторики та довкілля «Паросток», де виступаю співавтором у складі творчої групи.

З питань, що висвітлюють дану проблему, готувала повідомлення на засідання методичних об’єднань вчителів початкових класів, а також надавала допомогу молодим учителям та студентам-практикантам.

Учні мого класу беруть участь у різних конкурсах: знавців української мови імені Петра Яцика, заочній Всеукраїнській українознавчій грі «Соняшник», «Юні знавці Біблії», «Казку складаю сам», а також інсценізують казки, складають вірші, є активними учасниками позакласних виховних заходів.

Як бачимо, робота над розвитком пізнавальної активності учнів тісно переплітається з формуванням творчої особистості дитини. «Для дітей творчість є життям. Дитина насолоджується діяльністю, яка приносить їй радість відкриття», - вважав В.О. Сухомлинський.

Позитивні результати в навчально-виховному процесі можуть бути досягнуті лише тоді, коли будуть створені умови для реалізації творчого потенціалу кожної дитини. Вчитель теж має бути творчим, щоб навчальний процес був цікавим, різнобічним і результативним.

Дати дітям відчути радість праці, щастя успіху в навчанні, збудити в їхніх серцях почуття власної гідності – це найперше завдання, бо успіх у навчанні – єдине джерело внутрішніх сил дитини, що породжує енергію для боротьби з труднощами, бажання вчитися.

Розвиток творчих здібностей вимагає від учителя наполегливої праці і любові, адже він сіяч добра, правди, знань, творець дитячих душ.

Мабуть, саме це мав на увазі Іван Драч, коли у «Думі про вчителя» вустами свого героя сказав:

Нема жахливішої роботи, ніж учительська.

Нема виснажливішої роботи від учительської

Де нерви паляться, мов хмиз сухий,

Де серце рветься в клекоті і чаді.

Але нема щасливішої долі,

Коли Людина з Твоїх рук, Учителю,

Іде у світ — на краплю світ людніє.

А від себе додам: досягти успіху у розвитку пізнавальної діяльності молодшого школяра можна, коли уміло спрямовувати дитину до пізнання, підтримувати ініціативність, творчу активність, розвивати риси самоконтролю, уміло ставити мету пізнання, збуджувати інтерес до виученого. Розкриваючи проблему "Розвиток пізнавальної активності учнів на уроках української мови", стараюся ставити перед учнями таку мету, яка б запалювала їх, викликала захоплення. Найцікавіше те завдання, яке максимально розвиває самодіяльність дитини, будить її думку.

Нехай дитячі очі горять, блищать, питають:

– „Чому на небі зорі? Чому птахи літають?“

Я відповім малечі на всі їх запитання.

Нехай горять їх очі, хай світяться бажанням.






Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал