Урок №2 Тема. Первісні уявлення про всесвіт і людину. «Про зоряний віз», «Чому пес живе коло людини?»



Скачати 132.87 Kb.
Дата конвертації10.04.2017
Розмір132.87 Kb.
ТипУрок
Урок №2

Тема. Первісні уявлення про всесвіт і людину.

«Про зоряний віз», «Чому пес живе коло людини?»

Мета:



Навчальна: визначити місце міфології в доробку художньої літератури; вивчити поняття фольклору, легенди, міфу; ознайомитися з міфами та уявленнями первісних людей.

Виховна: виховувати інтерес до міфологічного минулого українців.

Розвивальна: розвивати уяву, логічне мислення, культуру зв'язного мовлення.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання, наочність: дидактичний матеріал, презентація, схеми, ілюстрації.

ХІД УРОКУ




  1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ.



ЯК Я ЗАСВОЇВ ПОПЕРЕДНІЙ УРОК?

ТЕСТУВАННЯ

  1. Визначте закінчення наступного прислів’я: «Шабля ранить тіло, а слово -…»

А. обличчя

Б. характер

В. душу

Г. серце




  1. Книжка добре сприймається читачем, якщо вона :

А. розповідає про реальне життя

Б. надрукована на якісному папері

В. розповідає тільки про комічне

Г. написана цікавим образним словом

3. Мистецтво це:

А. образне відтворення життя

Б. розповідь про життя людини

В. малюнок

Г. книжка

4. Основа літератури – це…

А. письменник

Б. цікава книжка

В. образне слово

Г. красива ілюстрація до книжки

5. Прибери одну зайву відповідь. Образне мислення – це:

А. розвинена увага, творча фантазія

Б. це наше бачення світу або його фрагментів

В. сприймання світу через зорові картини

Г. образна система твору

6. Обери декілька правильних тверджень:

Образне слово – це…

А. чітке розуміння написаного

Б. оригінальність, точність

В. різноманітність засобів

Г. яскравість
IІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Кожному з нас, мабуть, цікаво дізнатися, як жили наші предки, що їх турбувало, чим вони переймалися, у що вірили, що любили… Література теж допоможе нам дізнатися про це. Бо до нас дійшли давні перекази, міфи, легенди наших пращурів. А це саме та стежка, яка поведе нас у давній світ наших предків.



III. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ




Міфологічне мислення — це спосіб чуттєвого сприйняття Всесвіту. Міфи нерідко пояснюють появу різних природних і культурних явищ, оповідають про походження космосу і людини, розповідають про зорі і планети, про чудесних істот, про фантастичну спорідненість між племенем і тотемом, оспівують подвиги героїв, попереджають про кінець світу і катастрофи. їх складали в ті часи, коли звірі були рівними богам, боги — людям, а люди — звірям. Тоді людина ще не відокремлювала себе від природи, тому в міфах відображено різноманітні стихії, притаманні як природі та космосу, так і людині. У них зображено життя богів, одержимих людськими пристрастями, що мають такі ж самі вади і чесноти. Міфологія того періоду також містила в собі всю культуру первісної людини, а пізніше з неї виділилися релігія, наука та мистецтво.
Первісними віруваннями людей були:


НАШ СЛОВНИЧОК:

Тотемізм — де культ священних предків. Кожне плем’я мало своїх пращурів, які частіше за усе ототожнювалися з тваринами. Але тотем — це не просто тварина, а божественна тварина, від якої, за віруваннями, пішли як тварини, так і люди.

Фетишизм — це обожнення предмета, який пов’язується з долею всього племені. Наприклад, деякі індійці визнавали себе дітьми Сонця, і вважали, що саме від його прихильності залежать їхні життя та добробут.

Магія — це спосіб впливу на предмет через використання містичних сил. Магія не могла змінювати якість предметів і явищ, але магічні слова і обряди мали вплив на людей, уселяючи віру в краще, «програмуючи» на успіх у задуманій справі. За допомогою магії закликали літо, проганяли зиму, ворожили врожаї тощо. Але магія була не тільки добра (біла), але й нечиста (чорна). Слов’яни вірили в могутність чарівників — осіб, наділених надприродними властивостями, здатністю впливати на явища зовнішнього світу, на долю інших людей; нерідко вважалося, що вони мали справу з нечистою силою і чинили шкоду. Чарівник (чаклун) міг насилати хворобу, обертати людей у вовкулак, шкодити врожаю.


Первісні вірування формували уявлення людей про самих себе, про природу й навколишній світ, які становили тогочасну міфологію.



НАШ СЛОВНИЧОК:

Міфологія — це зображення світу, наповненого живими істотами, наділеними чудесними й фантастичними якостями. Це своєрідне світосприйняття, що ґрунтується на спорідненості людини й природи. Міфологію становили міфи

Міфи - (грец. mythos — «переказ») — фантастичні символічні уявлення людей про світ, а також оповідання про богів і надприродних героїв. Міфологія насамперед містила елементи людської свідомості, релігії та філософії, розвивала фантазію, формувала мислення та вірування.
про походження тварин і рослин

про зірки й планети, землю і моря


МІФИ
про богів

про зміну сезонів року

про зв’язок між племенем та твариною

про виникнення природних явищ

про створення космосу

про походження першої людини

Головним призначенням міфів була побудова картини світу й з’ясування в ній місця самої людини, що відображує типологія міфів. Найбільш поширеним типом міфів є такі, що пояснюють причини й обставини або об’єктів. Це оповідання,. Інші міфи оповідають, племені чи роду. В основі тотемічних міфів лежать уявлення, рослиною або об’єктами неживої природи. Календарні міфи ілюструють як процес умирання та відродження природи.


Міфи й легенди українців

Вірування давніх народів були тісно пов’язані з їхнім повсякденним життям та навколишнім світом. Первісні люди намагались пояснити зміни, явища і сили в природі за допомогою наявних на той час понять про стосунки між людьми. Так сили природи набували певних людських рис і в такому вигляді потрапляли в казки. Так з’явилися поняття богів, янголів, демонів, чортів, водяників, мавок, русалок, вовкулаків тощо.

Слов’янські народи дотримували язичницьких вірувань, тобто для них не було нічого надприродного. Божественне для них завжди було там, де вони перебували, навколо і в середині них.

Сенс стародавньої віри — збереження і примноження роду, родючості землі, плодовитості худоби, охорона способу життя і цінностей роду. На Русі язичництво було поширене до введення християнства. Слов’яни вірили в багатьох богів, а першоджерелами Всесвіту вважали вогонь та воду. Найвідомішими богами були: Перун (бог грому та блискавки), Хоре та Дажбог (боги сонця), Мокош (богиня прядіння), Велес (Волос) (покровитель худоби), Сварог (бог-коваль), Сварожич (бог-вогонь), Ярило (бог родючості) та інші.http://www.pravmir.ru/wp-content/uploads/2010/07/parsuna.jpg

988 року князь Володимир хрестив Русь, зробивши язичництво поза законом. Але попри намагання знищити будь-які прояви старої віри серед населення Русі, деякі язичницькі культи та обряди ще довго зберігалися та відправлялися потай, а деякі трансформувалися у християнські обряди та збереглися дотепер (наприклад, коломийки, колядки, щедрівки, свято Івана Купала, Масляна).




«Про зоряний Віз»

«Великий Віз» або «Велика Ведмедиця» — це сузір’я північної небесної півкулі, складається з семи великих зір та багатьох малих. Сім великих зір утворюють на небосхилі форму возу, за що й дістали таку назву. На території України спостерігається протягом цілого року.





НАША БІБЛІОТЕКА

картинки по запросу зоряний візhttp://bukvoid.com.ua/images/velykiyiviz.jpg

Колись дуже давно, а де саме — невідомо, та трапилась велика посуха; така посуха, що не тільки в річках та озерах, а навіть і в колодязях повисихала геть-чисто вся вода, і люди без води почали хорувати та мерти. В тім краю, де ото трапилась така посуха, та жила одна вдова, а в тієї вдови була всього-на-всього одна дочка. Захорувала вдова без води, і дочка, щоб не вмерла її мати, взяла глечик та й пішла шукати води. Де вона її шукала, хто її знає, а тільки десь-то найшла. Набрала в глечик і понесла додому. По дорозі натрапила на одного чоловіка, що вмирав без води; дала йому напитись і тим одволала його од cмepті. Далі натрапила вона на другого, такого ж саме; потім на третього, четвертого і, вкінець, на сьомого. Всім давала пити і всіх одволала од смерті. Води зосталось у неї тільки на самому дні.

Йшла вона, йшла та по дорозі сіла відпочивать, а глечик поставила коло себе на землю. Коли в той час де не взявся собака. Хотів, мабуть, теж напитись та й перекинув глечик. Коли перекинувсь той глечик, то з нього вилетіло сім зірок великих і восьма маленька та й поставали вони на небі.

Ото ті зірки і єсть Віз або душі тих людей, що дівчина їм давала пити, а восьма маленька (дід показав близько біля воза маленьку зірку), так то душа собаки, що перекинула глечик. Так ото Бог на те їх і поставив на небі, щоб усі люди бачили, яка щира була тая дівчина, а за її щирість бог послав дощ на ту країну.


ЗАПИСАТИ У ЗОШИТИ:
Тема: демонстрування небайдужості, відповідальності, добросердечності та піклування про інших через образ головної героїні.

Ідея: захоплення чудовим прикладом поведінки чуйної та турботливої дівчини, яка робить усе можливе, щоб врятувати тих, хто цього потребує.
«Чому пес живе коло людини?»

Собака — священна тварина в давніх українців та найпопулярніший персонаж давньоукраїнської міфології. Міф про собак — один із найдавніших. У ньому розповідається про печеру на кам’янистому березі річки, де мешкало плем’я мисливців на мамутів. Одного разу, коли зимового дня все доросле населення пішло на кількаденне полювання за мамонтом, огнищанами в печері лишилися підлітки, діти та старі. Цим скористалися людоїди й підступно напали на стійбище в печері. Підлітки мужньо боронилися, але людоїди ввірвалися в печеру, почали хапати дітей, поїдати їх. Крики й моління розбудили богів Вирію, що перетворили підлітків-огнищан на дивовижних тварин — Собак, котрі пошматували людоїдів, погнали їх геть і врятували стійбище. Про популярність міфу свідчить той факт, що собака був символом бога вогню Симаргла — одного з найголовніших богів давньоукраїнської міфології. Водночас собака став персоніфікованим образом огнищанина, котрий оберігає вогонь і дім свій.

Собака вважався найкращим другом людини, але великих собак нерідко плутали з вовками або навіть з вовкулаками.


НАША БІБЛІОТЕКА
«Чому пес живе коло людини?»

Давно, дуже давно пес жив собі самітний. На кінець надокучило йому все самому блукати в лісі й вирішив собі знайти друга-товариша, з котрим би жив. Але хотів, аби сей його товариш був найсильніший з усіх тварин.

Лісові звірята радили йому піти до вовка. Пішов пес до нього й каже:

— Вовче, брате, жиймо в’єдно!

Вовк одповів:

— Чому би ні!

Зачали жити в’єднo. Раз, як ночували в лісі, вчув пес якийсь шелест і зачав трястися-боятися. Пробудив вовка, а той йому каже:

— Будь тихо, бо прийде ведмідь та з’їсть нас!

Тоді здогадався пес, що ведмідь сильніший за вовка. Пішов до ведмедя й каже:

— Ведмедю, братику, жиймо в’єднo!

— Коли в’єднo, то в’єдно, — відповів ведмідь.

Минула коротка доба. Раз на зорях вчув пес якийсь шелест і зачав боятися. Пробудився ведмідь та й сказав:

— Затягнімся в корч, бо ще надійде лев та роздере нас обох!

Подумав пес, що лев має бути сильнішим. Лишив ведмедя й пішов до двору короля лева.

— Леве, Леве, королю звірів, жиймо в’єднo!

— За слугу прийму тя, — відповів лев.

Пес зостався з ним. Раз так понад вечір зачав пес боятися й зачав вити, гавкати. Вибіг лев з палати й каже йому:

— Мовчи, бо ще надійде людина й застрілить нас обох!

Пес замовк, але зараз здогадався, що та людина має бути сильнішою, коли її лев боїться.

Пішов пес до людини і пристав до служби в неї. Від того часу й живе пес з людиною.



ЗАПИСАТИ У ЗОШИТИ:




Тема: пошуки найкращого місця для життя собаки та істоти, яка може її захистити.

Ідея: демонстрування переваг людини серед інших представників світу живої природи.
НАШ СЛОВНИЧОК:
Фольклор (англ. folk-lоге, букв.— «народна мудрість») — традиційна, художня, колективна, літературна або музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань наших пращурів.

Ф

О

Л

Ь

К

Л

О

Р


Легенда (лат. legenda — «те, що слід прочитати») — це жанр літератури і фольклору, усне народне оповідання про чудесну подію, що сприймається як достовірне. Легенди дуже близькі до переказів. На відміну від казок, вони починаються інакше та закінчуються теж по-іншому, лише іноді вони мають щось спільне з казками: початкові фрази — «було це давно», «колись давно-давно» та фантастичний зміст, який є дивом, створеним людьми. Характерні ознаки легенди — вони починаються з викладу змісту історії і закінчуються висновком, повчальним підсумком. їхні сюжети переважно оповідають про якусь одну подію у вільній формі. Теми, сюжети і персонажі легенд досить різноманітні.

Міф (від грец.— «казка», «переказ») — оповідання про минуле, навколишній світ, яке описує події за участю богів, демонів і героїв та історії про походження світу, богів і людства. Міфи характерні для первісних народів, вони узагальнюються в міфологію того чи іншого суспільства, яка лежить в основі характерного для нього світогляду. Різновиди міфів: космогонічні — про створення Всесвіту; теологічні — про походження богів; солярні й астральні — про сонце, зорі та сузір’я; етимологічні — міфи, що пояснюють походження явищ або предметів; есхатологічні — про загибель Всесвіту; землеробські міфи — про циклічність у природі; героїчні міфи — про героїв, воїнів та засновників племен.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

ТЕСТУВАННЯ

1. «Зоряний Віз» — це:



А небесне сузір’я;

Б назва міста;

В візок, прикрашений зірками;

Г зоряний пил.



  1. Чому дівчина шукала воду?

А не було чим випрати одяг

Б нічим було полити квіти

В щоб мати не вмерла від спраги

Г хотіла скупатися.

3. Кого зустріла дівчина по дорозі додому?



А Гарного парубка;

Б вмираючих від спраги чоловіків;

В веселих подружок;

Г свою матір.

4. Як утворився на небі «Зоряний Віз»?



А Дівчина сама дала таку назву схожим зорям;

Б зірки рухались самі по собі, доки не утворили віз;

В ніхто не знає як. Мабуть, він завжди там був;

Г зорі вилетіли на небо з перекинутого глечика дівчини.

5. Якого товариша хотів мати пес?



А Найкрасивішого;

Б найсильнішого;

В найбільшого за розміром;

Г найвеселішого.

6. Яку тварину не зустрічав пес у своїй подорожі?



А Ведмедя;

Б лева;

В зайця;

Г вовка.

7. Чому пес постійно змінював друзів?



А Через сварки;

Б через страх;

В через цікавість;

Г через погані умови життя.

8. Як пес зрозумів, що людина — найсильніша від усіх тварин?



А Її боявся навіть лев;

Б в неї була рушниця;

В вона годувала інших тварин;

Г вона мала найгучніший голос.

9. Що з наведеного не належить до фольклору?



А Анекдоти;

Б веснянки;

В притчі;

Г міфи.

10. Міфи про сонце — це:



А есхатологічні міфи;

Б астральні міфи;

В космогонічні міфи;

Г етимологічні міфи.

11. До первісних вірувань людей не належить:



А тотемізм;

Б фетишизм;

В окультизм;

Г магія.

12. Який князь хрестив Русь та зоборонив язичницькі вірування?



А Володимир;

Б Ярослав;

В Олег;

Г Ігор.


V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вміти переказувати міфи, прочитані протягом уроку.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал