Учитель початкових класів Чугуївської загальноосвітньої школи I-III ступенів №2 Романенко Інеса Володимирівна особливості організації навчальних екскурсій в початкових класах в сучасних умовах вступ



Скачати 220.92 Kb.
Дата конвертації02.04.2017
Розмір220.92 Kb.
Учитель початкових класів Чугуївської загальноосвітньої школи I-III ступенів № 2

Романенко Інеса Володимирівна
ОСОБЛИВОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНИХ ЕКСКУРСІЙ В ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

ВСТУП
Людина – частина Природи, потяг до всього живого закладений у неї від самого народження. Учні початкової школи радіють і сонячному зайчикові, і першій весняній квітці і комасі, що прокинулась від зимового сну, ластівці, що прилетіла з далеких країв; їх приваблює таємничий ліс, зачаровує грайливий струмок і тихе плесо річки.

Однак відчуття краси, розуміння Природи не приходить саме собою. Його необхідно виховувати з раннього дитинства, коли інтерес до довкілля особливо великий. Розпочинаючи цю роботу з 1 класу, треба прагнути викликати в дітей допитливість, а згодом стійкий інтерес до Природи і на цьому ґрунті – відповідальне ставлення до всього живого, що просить нашої допомоги, захисту й любові. За словами професора Петра Кононенка “Природа є не тільки годувальницею. Вона – це і материнське лоно, в якому формується не лише фізичний, а й духовний генотип людини. Природа – не тільки всеосяжна матерія, джерело Буття, а й безсмертний Дух, горнило Свідомості… Вчителем людини є природа”.[1]

Взаємозв’язок людини і довкілля існує і розвивається з тих часів, коли людина виникла як об’єкт природи. Поступове утвердження її владарювання над природою визначалося соціально-економічними аспектами, за якими розвивалися окремі країни і суспільство в цілому. Життєдіяльність людини на різних етапах її розвитку мала частіше деструктивний, ніж конструктивний характер. Тому і не диво, що сьогодні діяльність людини не збагачує навколишній світ, а руйнує його, що і призводить до глобальної екологічної кризи.

Укорінене тисячоліттями надприродне ставлення людини накладає на неї величезну відповідальність і потребує утвердження такої концепції і поведінки яка зумовила б розвиток умов безпечного існування самої людської цивілізації. Безпечне життя людства і збереження навколишнього середовища потребують істотних коректив у всій системі людської життєдіяльності.

За умови погіршення екологічної ситуації в світі і в Україні гостро постає питання про поліпшення екологічної освіти підростаючого покоління. Від успішного здійснення екологічного виховання, формування нового екологічного мислення залежить наше майбутнє, майбутнє наших дітей, майбутнє нашої держави.

Настав час виховувати підростаюче покоління не у згубній традиції якомога більше брати у природи, а в іншому притаманному українському народові гармонійному співіснуванні з природою, раціональному використанні та відтворенні її багатств, у психологічній готовності оберігати природні цінності всюди і завжди.

У Державній національній програмі «Освіта» Україна XXI століття, Концепції національного виховання, проекті Концепції екологічної освіти й виховання в Україні й інших нормативних документах визначено, що метою екологічної освіти й виховання школярів є формування екологічної культури особистості, як соціального замовлення.[4]

Початкова школа – початкова ланка формування екологічної культури, екологічного мислення, засвоєння екологічних знань.

В новому Державному стандарті початкової загальної освіти затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462 визначено, що метою екологічної освіти й виховання школярів є формування екологічної культури особистості, як соціального замовлення [16]. Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів. Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими комптентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій. В Державному стандарті чітко визначено,що


  • міжпредметна компетентність – здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей;

  • предметна природознавча компетентність - особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв'язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов'язані з реальними об'єктами природи у сфері відносин "людина - природа".

Останнім часом зростає роль природничих наук. Перед початковою школою стоїть завдання не лише домогтися, щоб діти засвоїли природничі знання, а й могли вільно оперувати ними, застосовувати ці знання для вирішення навчальних та життєвих проблем, для розширення та поглиблення свого пізнавального досвіду. Перед педагогами постало питання якими ж засобами школа може і повинна вирішувати це завдання.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти і Навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів навчально-пізнавальний матеріал з природознавства в початковій школі рекомендується базувати на компетентнісно – орієнтованих завданнях із використанням сучасних освітніх технологій. Значну увагу рекомендовано приділяти проектній технології, впровадження якої спрямоване на стимулювання інтересу учнів до нових знань, розвиток дитини через розв’язання проблем і застосування здобутих знань у конкретній діяльності.

У навчальних цілях варто використовувати місцевий природознавчий і краєзнавчий матеріал, проводити регулярні екскурсії в природу, спостереження за довкіллям, власні дослідження, творчі завдання, екологічні акції. Першорядне значення учитель має надавати спостереженням у природі, практичній діяльності з охорони природи.

Тому у своїй роботі значну увагу я надаю екологічним проектам, оскільки вони допомагають формувати ключові компетентності школярів, поєднують пізнавальну, дослідницьку і перетворювальну діяльність учнів, у результаті чого підвищується рівень знань учнів, спонукають до самостійного систематичного пошуку нової інформації і роботи з різними інформаційними джерелами, формують екологічну свідомість учнів.

Невід’ємною і обов’язковою складовою екологічних проектів є екскурсії в природу. Розроблена технологія проведення екскурсій дозволяє кожній дитині відчути свою значимість, реалізувати свої можливості, стимулює дитину до дослідницької роботи, аналізу, власних висновків і відкриттів.
І. Екскурсія як організаційна форма навчання


    1. Сутність екскурсії

Цій меті може служити лише один засіб – екскурсія в природу під керівництвом вчителя, інакше кажучи - уроки, які іноді треба організувати серед тієї обстановки, що була первісною і природною школою для дітей. Ще у 1866 році великого навчального значення екскурсіям у природу надавав О.Герд. Він писав, що екскурсії повинні служити доповненням до уроку. О.Герд вважав, що будь-яка екскурсія повинна сприяти формуванню правильного погляду на природу, мати визначену навчально-виховну мету, проходити за чітким продуманим планом. Вона повинна передбачати самостійну роботу учнів і в кінцевому результаті поглиблювати та розширювати знання, отриманні учнями на класних уроках. "Екскурсії повинні служити доповненням до уроку, – писав О.Герд, – увага, дітей повинна бути направлена головним чином на те, що не може спостерігати у школі. Екскурсії повинні показати дітям взаємні відносини царств природи та пов᾿язати набуті дітьми відомості по природничим наукам у єдине ціле..."[15]

У початковій школі діти повинні насамперед здобувати уявлення про звичайні предмети і явища навколишньої природи. Чим більше чітких уявлень набудуть діти в початковій школі, тим успішними вони зможуть опановувати основи наук про природу в наступних класах.

У практиці викладання природознавства в початковій школі велике значення приділяється екскурсіям. Екскурсія – це один з основних шляхів формування в учнів екологічної свідомості.

Мета екскурсій – не отримання конкретних знань, а формування в дітей прагнення до саморозвитку, способів самостійного набування знань, а, отже, формування ключових компетентностей учня.[15]

Екскурсії на природу завжди використовуються тоді, коли предмет або явище необхідно розглянути в їх природній обстановці (залягання ґрунту і підґрунтя розсівання плодів і насіння, життя тварин, птахів, праця людей та інше). також екскурсії необхідні для того, щоб простежити сезонні зміни в природі.

Особлива увага приділяється виховній цінності екскурсій, їхня спрямованість розвиткові спостережливості, інтересу до вивчення природи, зміцненню свідомої дисципліни, виховання бережливого ставлення до природи, свідомого ставлення до цінності людської праці. Це обумовлено тим, що екскурсії відкривають великі можливості для розвитку естетичного почуття, виховують любов і живий інтерес до природи. Екскурсії на природу пов’язані із перебуванням на свіжому повітрі й з рухами, що сприяє зміцненню здоров"я учнів. Крім цього, екскурсії дають можливість зібрати різноманітний природний матеріал для наступного вивчення у класі й для виготовлення різноманітного наочного приладдя – гербаріїв, колекцій, таблиць.

Навчальні екскурсії є обов’язковими та необхідними складовими навчально-виховного процесу. Вони передбачають створення умов для наближення змісту навчальних предметів до реального життя спостереження та дослідження учнями явищ природи і процесів життєдіяльності суспільства, розширення світогляду школярів, формування в них життєво-необхідних компетенцій, посилення практичної та професійно – орієнтаційної спрямованості навчально-виховного процесу.

Щодо природи шкільних навчальних екскурсій на різних етапах його впровадження й розвитку висловлювалися різні точки зору. Так, одні автори трактують екскурсію як метод навчання, інші — як метод і форму або як форму. На початковій стадії впровадження екскурсій в шкільне життя вони практикувались епізодично як продовження звичайних уроків за межами навчального приміщення. З розвитком методики екскурсійної роботи відокремлювалися в окремі методи такі прийоми її проведення, як:
Екскурсія почала усвідомлюватись як метод і форма навчання. Екскурсія набула статусу самостійної форми навчальних занять. Це відносно завершена структурна одиниця педагогічного процесу, яка характеризується своїми особливостями.

Розглядаючи екскурсію як дидактичну категорію, слід насамперед зазначити, що вона суттєво відрізняється від інших форм навчальних занять специфікою організації пізнавальної діяльності учнів. Під час екскурсій учні активно сприймають натуральні об'єкти дійсності — предмети, процеси, явища в їхньому природному середовищі, в звичайних режимах функціонування. Основний метод пізнання — цілеспрямоване спостереження під опосередкованим керівництвом учителя живої реальності, аналіз її сутності, яке доповнюють записи вражень, зарисовки, складання схем процесів. Все це потім систематизується, узагальнюється й колективно глибоко і всебічно обговорюється на інших заняттях у школі.

До особливостей екскурсій можна віднести й мінливість учнівського складу. Залежно від типу, змісту й об'єкта екскурсії кількість учнів у групі коливається від 10 до 40. Тривалість екскурсійних занять також нестала — від 35 до 90 хвилин. Іноді вона може продовжуватися кілька днів (у випадках виїзду учнів за межі постійного проживання) [2].

1.2 Види екскурсій

У курсі природознавства початкової школи проводяться такі види уроків-екскурсій:
Показані на схемі уроки-екскурсії мають свою макроструктуру, яка відображає логіку процесу навчання, що здійснюється в межах кожного виду.

Екскурсія, як видно зі стислої характеристики її сутності, являє собою багатопланове дидактичне утворення, тому її поділ на групи може здійснюватися за різними ознаками.

Екскурсії проводяться безпосередньо в природу, у музей, на виставку, у ботанічний сад, у зоопарк, на фабрику, на водойми околиць, і т.д.

Вони бувають:

Навчальні екскурсії можна проводити до вивчення теми (вступні екскурсії), наприклад у III класі для ознайомлення з ландшафтом своєї місцевості, або після вивчення теми (узагальнюючі екскурсії), наприклад у II класі після вивчення кожного часу року.

Нині в зв'язку з реформою школи дозволяється збільшення питомої ваги непрограмних екскурсій. Вони проводяться як позапланові заходи.

За змістом навчальні екскурсії діляться на три великі групи:
II. Підготовка до екскурсій.

У початкових класах найчастіше проводяться екскурсії, які поєднують елементи ілюстративної і дослідницької екскурсій, коли вчитель пояснює окремі питання, а потім ставить перед учнями завдання, що виконуються ними самостійно.

Підготовка до екскурсій складається з кількох етапів:

1. Розробка вчителем річного календарного плану, де намічаються екскурсії з кожної теми з урахуванням конкретних місцевих умов.

2. Визначення навчально-виховної мети кожної екскурсії.

3. Вибір місця екскурсії і попереднє ознайомлення з ним, визначення об'єктів для вивчення.

4. Підготовка дитячого колективу — ознайомлення з метою і завданням екскурсії, виділення учнівських ланок і розподіл завдань та обов'язків, ознайомлення з правилами поведінки на екскурсії.

5. Підбір екскурсійного спорядження та інвентаря, розподіл його між ланками, призначення відповідальних.

6. Визначення маршруту і зупинок екскурсії, позапрограмних об'єктів, які можуть викликати інтерес у дітей і до розповіді про які треба завчасно підготуватись.

Потім учитель складає розгорнутий план екскурсії за такою схемою:


Пам'ятка

щодо організації та

проведення навчальних екскурсій
І. Підготовчий етап

1. До початку проведення екскурсії вивчи об'єкт екскурсії (парк, ліс, водойми).

2. Ознайомся зі спеціальною літературою стосовно теми екскурсії.

3. Склади маршрутний лист екскурсії.

4. Скласти план проведення екскурсії, де зазначити:


  • тема;

  • мета;

  • дидактичні завдання;

  • хід екскурсії;

  • завдання для учнів; (індивідуальні, групові, спільні)

  • форми звітів.

II. Змістовно-організаційний

1. Повідомлення теми, мети, постановка завдань учням

2. Проведення цільового інструктажу з безпеки життєдіяльності

3. Виконання завдань учнями, огляд екскурсійних об'єктів

4. Підбиття підсумків (звіти, конференції, виставка колекцій, малюнків, альбомів)

На місці екскурсії в короткій бесіді вчитель нагадує мету і уточнює завдання, які учні виконуватимуть. У разі потреби вчитель показує прийоми виконання тієї або іншої роботи. Учні під керівництвом учителя виконують свої завдання. Потім учитель заслуховує повідомлення про наслідки роботи окремих ланок і оглядає зібрані зразки. Під час екскурсії учні повинні добре розглянути об'єкти вивчення, зробити відповідні записи і малюнки. Учитель дає вичерпні відповіді на запитання, докладно розповідає про об'єкт, що вивчається, пояснює причини виникнення тих або інших природних явищ.

Під час екскурсії в природу в дітей виникає багато запитань, вони цікавляться багатьма предметами і явищами природи, які безпосередньо не стосуються теми екскурсії. У таких випадках треба давати правильні й зрозумілі учням пояснення, всіляко заохочувати до спостережень і задовольняти їхню допитливість. В учнів розвиватиметься інтерес до природи.

В педагогічній літературі існує дві точки бачення на екскурсію: екскурсія, як метод і екскурсія, як організаційна форма вивчення.

Урок повинен проводитись не в класі, не в школі: в природі, на виробництві, в музеї, на виставці і т.д. Під час екскурсії вчитель поєднує фронтальну роботу з груповою та індивідуальною.

Одним з методів вивчення на екскурсії є бачення предметів, явищ і процесів. Він проводиться з поясненням вчителя з бесідою, з демонстрацією окремих об’єктів.



III. Етапи екскурсії:

  1. підготовка вчителя до екскурсії;

  2. підготовка учнів до екскурсії;

  3. проведення екскурсії;

  4. підсумок екскурсії.

В час екскурсії учні знайомляться з об’єктами, явищами і процесами, які проходять безпосередньо в природі і взаємопов’язані. Тільки в природі учні можуть конкретно бачити зв’язок між предметами і явищами.

На екскурсіях у дітей виробляються навички і вміння проведення.

Вони вчаться слідкувати за предметами і явищами неживої і живої природи, аналізувати, порівнювати їх, робити висновки.

Спілкування з природою визиває у дітей старання не тільки глибше пізнати. Але й охороняти, збагачувати її, виконувати естетичні почуття і самки.

Н.К. Крупська писала: “Школа повинна навчити бачити, навчити читати не тільки надруковані книжки, а також і книжку життя. Одним із способів навчити читати цю книжку є правильно поставлені екскурсії”[.11]

Під час екскурсій дитячий організм закаляється, укріплюється фізично. Екскурсії є важливим предметом виховання у дітей таких цінних моральних якостей, як почуття патріотизму почуття дружби, відповідальності, дисциплінованості, чесності, правдивості, культури поведінки.



3.1. Підготовка вчителя до екскурсії

Вчитель повинен підготовлюватись до кожної екскурсії, враховуючи план екскурсій в школі, навчальну програму. Треба ознайомитись з науковою літературою, методичними розробками екскурсій, скласти план, продумати організаційні питання, ознайомитись з об’єктом екскурсій.

В плані-конспекті вчитель вказує ціль, порядок проведення екскурсій відмічає скільки етапів буде мати екскурсія, конспектує пояснення на кожному етапі, записує, що повинні побачити учні, з ким зустрітися.

Дуже важливо наперед сформулювати запитання на які діти повинні будуть відповідати під час екскурсії.

Вчитель повинен продумати, які навчальні ігри і який активний відпочинок буде організований з учнями в час екскурсій, визначити основні питання бесіди з ними після екскурсії.

3.2. Підготовка учнів до екскурсії

Перед екскурсією вчитель знайомить учнів з її ціллю, планом, маршрутом, визначає час проведення екскурсії. Діти повинні знати, куди вони йдуть, що будуть робити під час екскурсії, що бачити, що взяти з собою (папки, коробки, банки, ножики, ножиці, блокноти, ручки, олівці). Перед виходом вчитель перевіряє чи не забули щось.

Учні повинні розуміти, що екскурсія – це не прогулянка, а навчальне заняття, яке проводиться на природі, тому до неї треба відноситись так само, як до уроку.

Перед екскурсією вчитель проводить в класі бесіду, демонструє кінофільм, де зображені чи показані об’єкти, подібні темі, яку діти побачать на екскурсії. Це допоможе вчителю об’єднати знаючий учнями матеріал з тем, який вони будуть спостерігати на природі.

Наприклад, організовуючи екскурсію у 2 класі з ціллю ознайомити учнів з зміною в природі зими, вчитель розробляє з ними розповіді, вірші. Діти розучують пісні, відгадують загадки про зиму.

Велике значення для успіху проведення екскурсій є інтерес дітей і настрій.

Під час екскурсій на природу, частину бесіди проводять не в класі, а на місці екскурсії, перед її початком.

Успіх екскурсі залежить від організованості і дисципліни учнів. Тому у виступаючій бесіді вчитель пояснює, як діти повинні поводити себе на вулиці, в лісі, в полі, у річки, в цеху, на фермі, як їм треба одягнутись в залежності від погоди і часу року.

Учням потрібно дати консультацію як під час екскурсії роботи записи, складати план, зібрати екскурсійний матеріал.

Діти разом з вчителем переглядають діаграми, малюнки, написані роботи, екскурсійні експонати, які є в школі. Це підвищує їх інтерес в роботі, заставляє серйозно відноситись до вирішення задач. Добиватись високих результатів. Вони знають, що результати їх роботи будуть порівнювати з результатами їх товаришів, а зібрані матеріали доповнять шкільні підручники, якими будуть користуватися їх молодші товариші.



3.3. Проведення екскурсії

Екскурсія не може бути прости повторенням пройденого матеріалу, вона повинна дати дітям щось нове, закріпити і розширити їх знання про навколишній світ.

Під час екскурсії вчитель повинен забезпечити потрібну дисципліну, поклопотатися, щоб екскурсія мала організований і цілеспрямований характер. Щоб увага учнів під час екскурсії не розсіювалась, не треба захоплюватись розгляданням багатьох об’єктів, швидко переходити від одного об’єкта до другого.

Задача вчителя – розвивати ініціативу і активність дітей, організовуючи під час екскурсії спостереження, колекціонування, малювання, фотографування, ведення потрібних записів.

Стійкій увазі і активності учнів будуть групові і індивідуальні завдання, які учитель дасть їм перед екскурсією.

Важно, що під час екскурсії і після неї учні готували доступні їм завдання слідкуючого характеру і практичного характеру.

Наприклад під час весняних екскурсій до річки учням можна дати завдання: слідкувати, як змінюється рівень води в річці в різний час дня (зранку рівень води один, а вдень він самітно піднявся, так як в цей час інтенсивно тане сніг. Разом з тим змінюється швидкість води, прозорість і температура).

Велике значення під час екскурсії має пояснення вчителя. Його розповідь повинна бути короткою, інтересною і доступною для учнів.

Якщо екскурсія потребує теоретичних пояснень, то їх треба давати або перед екскурсією, або після неї, та не під час екскурсій.

На екскурсіях дітей треба привчати бережливо відноситись до природи (не рвати без потреби квітів, не ламати гілок на деревах і кущах, не залишати своїх слідів на екскурсійному об’єкти). Вчитель повинен пояснити учням, якої шкоди приносять рослинам обламані гілки, зірвана кора.

Треба обов’язково звернути увагу дітей на фарби осіннього лісу, різнокольоровий килим весняних лугів на дзюрчання струмка, на різноголосі співання і щебетання птахів, на тишу в зимовому лісі. Все це пробуджує в них почуття прекрасного, виховує естетичні почуття, любов до рідної природи, лишаючи незабутні враження на все життя.

Під час екскурсій: через кожні 40-45 хвилин активної діяльності учнів робити невелику перерву на 10-15 хвилин.

Необхідно правильно організувати відпочинок дітей: ігри, хороводи, відгадування загадок, читання віршів, проведення інтересних конкурсів.

3.4. Підсумки екскурсії

Після екскурсій проводиться підсумкова бесіда. Діти обмінюються враженнями розказують свої думки, розв’язують з допомогою вчителя питання, які виникли під час екскурсії.

Вчитель уточнює, доповнює відповіді учнів.

Бесіда повинна бути короткою, інакше вона послаблює емоційне бачення від самої екскурсії.

Матеріал екскурсій можна закріплювати на уроках – бесіда, складання і вирішення задач, складання диктанту. В позашкільній роботі – це організація виставки на тему екскурсії, проведення тематичних ранків, дидактичних ігор, читання науково-популярної літератури, випуск стінгазети.

Після екскурсій зібраний матеріал обробляють. Наприклад: матеріали екскурсій оформити у виді альбомами з малюнками, фотографіями, записами, схемами, діаграмами, текстами задач, можна буде використати під час повторення теми.

Для закріплення екскурсійних бачень створюють такий вид роботи, як скласти твір. Така робота помагає дітям згадати побачене і те що чули на екскурсії.

Одним із способів закріплення матеріалу екскурсій становить дидактична гра. Такі ігри допомагають вчителю навчити дітей правильно називати різні предмети показувати подібність і різне між ними. Прикладом дидактичної гри може бути гра “Угадай. З якого дерева цей листочок”.

Обов'язковою умовою проведення екскурсії є цільовий інструктаж учнів з техніки безпеки, правил поведінки під час переходу чи проїзду до місця екскурсії та її проведення відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і закладах освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 01.08.2001 № 563 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20 листопада 2001 р. за № 969/6160.
IV. Інструктаж з безпеки життєдіяльності

учнів під час руху до місця і проведення екскурсії

1. Дотримуватися дисципліни під час руху до місця спостережень, проведення екскурсії і дороги назад.

2. Дотримуватися правил дорожнього руху під час пересування групою по дорозі і переходу проїжджої частини дороги.

3. Зберігати тишу під час розповіді учителя.

4. Не заважати працювати товаришам.

5. Дотримуватися правил роботи в групах.

6. Не завдавати шкоди рослинному і тваринному світу.

7. Не заважати відпочиваючим людям.


V. Правила поведінки в природі

  1. Кожен зелений листок виділяє кисень, який нам потрібен для дихання. Не топчи рослин, не зривай їх даремно!

  2. Не шуми – послухай, як шумлять дерева.

  3. Не зачіпай пташиних гнізд! Пташка може не повернутися.

  4. Не руйнуй гнізд джмелів, бо їх стало обмаль.

  5. Не чіпай мурашник! Мурашки знищують шкідників лісу.

  6. Не скаламуть джерело! Охороняй його чистоту! Чиста вода – велике багатство.

  7. Не ламай гілок і молодих дерев. Щоб згубити молоде дерево – потрібні хвилини, а виростити – роки.

  8. Не псуй кору дерев. Рана на рослині – рана на живому тілі.

  9. Ніщо не губить все живе так швидко і безжалісно, як вогонь. Не розпалюй багаття в лісі.

  10. Не залишай сміття в лісі. Нагріте сонцем скло може стати причиною пожежі.

  11. Не забувай, ти – часточка природи. Стань природі другом, будь природі сином!


VI. З досвіду роботи вчителя

В практиці своєї роботи я велику увагу приділяю навчальним екскурсіям. Чому саме екскурсіям? Тому що саме екскурсія виявляє всі аспекти роботи вчителя з класом.

- теоретичні знання;

- рівень спостереження;

- рівень практичної роботи дітей;

- дає змогу зрозуміти, як навчання пов’язане з життям.

Програмою передбачено проведення екскурсій з 1 класу на природу, в музеї, містом, на виробництво.

Саме на них відбувається:



  • конкретизація навчання;

  • поглиблення та закріплення знань, отриманих на уроках;

  • розширення та вдосконалення пізнавальних здібностей;

  • реалізація виховних завдань навчання.

Екскурсія має велику перевагу перед іншими видами робіт тому, що вчитель має змогу поєднати різні види робіт: фронтальну з груповою та індивідуальною.

Для досягнення мети, виконую всі етапи екскурсії:

а) підготовка вчителя;

б) підготовка учнів;

в) проведення екскурсій;

г) підбиття підсумків.

Готуючи екскурсію, ретельно планую її, виконуючи мету і завдання, її характер, термін, оснащення, ознайомлюючи дітей з природою традиційно визначаю три основні мети:


  • освітня – яка передбачає формування уявлень про певні природні явища і об’єкти;

  • розвивальна – яка спрямована на забезпечення розвитку основних психологічних процесів дитини, уяви, волі, пам’яті, почуттів;

  • виховна – формування моральних духовних, естетичних уявлень, потреби в праці, гуманності, гігієнічних навичок, уміння і бажання берегти природу.

При підготовці екскурсії планую кожен етап; продумую всі організаційні моменти, знайомлюсь з додатковою науковою літературою, пов’язаною з темою; продумуваю навчальні ігри, практичні завдання й активний відпочинок учнів, залучаю до підготовки батьків.

Етапи підготовки

Знайомлю учнів:


  • з метою екскурсії;

  • із завданнями;

  • з маршрутом;

  • провожу інструктаж з техніки безпеки;

  • з обладнанням та матеріалами потрібними на екскурсії (блокноти, олівці, папки...);

  • розбиваю клас на групи з різноманітними завданнями.

Так діти розуміють, що екскурсія – це не прогулянка, а навчальне заняття. Все це допомагає розвивати пізнавальні, пошукові здібності дітей.

Всі учні розділені на 6 груп. Ці групи змінного составу змінюються один раз на рік. Так за всі роки навчання кожен учень буває істориком, дослідником, спостерігачем, екологом, пошуковцем, фізоргом.



1 група – Спостерігачі.

Завдання усієї групи спостерігати за ознаками місцевості, яка земля, грунт, які птахи, тварини живуть, чим займається населення, яка природа та інше. свої спостереження діти заносять у зошити та роблять висновки – чим відрізняється ця місцевість від іншої.



2 група – Історики.

Діти цієї групи вивчають маршрут, знайомляться з населеними пунктами, як виїзна екскурсія, з назвами вулиць. Збирають цікаву інформацію, знайомлять з нею інших.



3 група – Пошуковці.

Діти виконують пошукові завдання; визначають рівень забруднення, засмічення, складають план виходу з цієї ситуації, малюють знаки, плакати де призивають берегти природу, не смітити. та по всьому маршруту розвішують їх для людей.



4 група – Дослідники.

Учні цієї групи з залученням рідних та відвідування бібліотеки збирають інформацію про цікаві місця, що зустрічаються по дорозі (водойми, річки, церкви, музеї та інше)



5 група – Екологи.

Діти цієї групи вивчають стенди і плакати, щити про природу, бережливе ставлення до неї. Разом з пошуковцями придумують плакати, допомагають їм розвісити їх, виготовляють годівниці, готують для птахів насіння.



6 група - Фізорги.

Діти цієї групи готують рухливі ігри, естафети, загадки, кросворди, елементи орієнтування на місцевості. На привалі діти цієї групи разом з батьками є помічниками вчителя під час організації дозвілля.

Незалежно до якої групи належать діти, всі вони збирають природний матеріал для гербаріїв, для уроків трудового навчання, роблять замальовки, заносять кожний в свій зошит нотатки про все, що вважає цікавим, корисним.

Все це допомагає мені підтримувати дисципліну учнів, організувати їх на працю, взаємодопомогу, розвивати спостережливість, увагу, працелюбство, кмітливість. Виховувати любов до природи, почуття дружби, колективізму, відповідальність.

Вивести дітей на природу та провести там урок набагато складніше, ніж провести роботу у класі, але ефективніше. Всім відомо, що набагато краще запам’ятовується інформація, яка була засвоєна більшою кількістю органів сприйняття, а саме на природі працюватимуть і здорові, і моторні, і слухові органи, й органи сприйняття запаху.

Дитина за своєю природою – дослідник, тому все, що треба – підготувати її бажання проводити цікаві досліди.

Ознайомлення дітей із природою – один із головних засобів їх розвитку. Воно дає дитині відповідний об’єм знань про предмети, явища живої та неживої природи, виховує інтерес і любов до неї.

Постала потреба у вихованні нового покоління, що змогло жити у гармонії з природою, поважати її.

Таким чином значення екскурсії – величезне. Саме під час навчальних екскурсій:


  • закріплюються та поглиблюються знання дітей;

  • виробляються організаційні навички;

  • розвивається спостережливість та кмітливість;

  • з’являється бажання успішно виконати завдання;

  • розвиваються моральні риси: почуття патріотизму, колективізму, дружби, відповідальності;

  • з"являється бажання дотримуватися простих правил: живи та дай жити іншому; стався до інших так, як ти хотів би, щоб ставилися до тебе, поважай та бережи природу.


Висновки

Розглядаючи екскурсію як дидактичну категорію, слід насамперед зазначити, що вона суттєво відрізняється від інших форм навчальних занять специфікою організації пізнавальної діяльності учнів. Під час екскурсій учні активно сприймають натуральні об'єкти дійсності — предмети, процеси, явища в їхньому природному середовищі, в звичайних режимах функціонування.

Знайомство з природою в початкових класах викликає в школярів радість, бачити і розуміючи свою єдність із природою, вони переживають турботу і тривогу про збереження і множення природних багатств. В. А. Сухомлинський говорив, що під час екскурсій, узагалі при кожнім зіткненні дітей із природою необхідно показати їм світ, щоб вони задумалися над тією істиною, що природа — це наш будинок, природа — частка нас самих, а байдужість до природи — це байдужність до власної долі.[ 16]

Таким чином, екскурсії мають велике пізнавальне і виховне значення. Вони розширюють і поглиблюють знання учнів. Діти бачать об’єкти природи в природному середовищі, спостерігають взаємозв'язок рослин із ґрунтом, тварин з рослинами. Це дозволяє сформувати в учнів представлення про природу як про єдине ціле, у якому всі частини найтіснішим образом взаємозалежні. Окремі поняття, отримані на класних заняттях, екскурсіях зливаються в більш широке поняття - "природа".

Таким чином цілеспрямована робота з організації навчальних екскурсій допомагає мені формувати екологічну культуру особистості, сприяє активної життєвої позиції, що виявляється у вчинках. Адже захищати і любити можна передусім те, що добре знаєш. Хочу зазначити, що тварина, як і людина, як і рослина – це частина живої природи. Тому діти обов’язково повинні знати світ природи.

Результатом системної роботи є:



  • елементарні знання про природу та взаємозв’язків у ній, та взаємодія і взаємовплив людини і природи;

  • розуміння погіршення стану навколишнього середовища наслідок нераціональної господарської діяльності та особистої причетності до екологічних проблем;

  • розвиток ціннісного ставлення до природи , як джерела задоволення естетичних комунікативних і пізнавальних та інших потреб особистості;

  • формування елементів здорового способу життя та навичок екологічної поведінки;

  • створення якісного освітнього середовища для підвищення якості навчання;


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал