Тренінгове заняття з теми «Сутність, структура та функції організаційної культури загальноосвітніх навчальних закладів» Мета



Скачати 455.75 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації01.01.2017
Розмір455.75 Kb.
1   2   3

14. Домашнє завдання:

- дати відповіді на питання.



Методика визначення типу організаційної культури Ч. Хенді

(Тихомирова О.Г. Организационная культура формирование, развитие и оценка / О. Г. Тихомирова. – Санкт-Петербург, 2008. – 148 с.)

Використання методики «Визначення типу організаційної культури» Ч. Хенді дає можливість визначити ступінь формалізації процесів і рівень централізації влади в освітніх організаціях. Дана методика характеризує такі типи типи організаційної культури: культура «влади», культура «ролей», культура «завдань», культура «особистість».



Інструкція та зміст методики

Висловіть свою думку стосовно питань, які пов’язані із діяльністю Вашої організації. Уважно прочитайте кожне твердження, яке запропоноване в опитувальнику та поставте знак «+» якщо Ви погоджуєтеся з даним твердженням і знак «–» якщо твердження не відповідає дійсності.





Твердження

Так

Ні

1.

Організаційна структура сформована відповідно до раціональних форм розподілу праці.







2.

Колектив закладу працює на основі чітко визначених обов’язків, функцій, а також їх раціонального розподілу між підрозділами та окремими працівниками.







3.

Створено умови для розкриття і реалізації творчості, ініціативності та новаторства працівників.







4.

Організація являє собою взаємопов’язані підрозділи-команди, кожна з яких, певною мірою незалежна, але несе відповідальність у рамках загальної стратегії розвитку закладу.







5.

Функції і завдання працівників класифікуються за певними ознаками, утворюючи загальну схему діяльності організації.







6.

Влада та вплив зосереджені навколо керівника організації.







7.

Влада визначається службовим положенням і посадою (організаційною роллю).







8.

Управлінська діяльність керівника закладу базується на пошані до підлеглих.







9.

Джерело управління або впливу – досвід, творче мислення, ініціативність, компетентність, професіоналізм керівника.







10.

Стосунки з керівником організації мають важливіше значення, ніж повноцінне виконання посадових обов’язків.







11.

Рішення приймаються швидко – швидкість вважається важливішою якістю за якість прийнятого рішення.







12.

Управлінські рішення відносяться, як правило, до процедурних (чи вирішити дане питання, чи розпочати виконання даного завдання тощо).







13.

В організації прийнятний груповий метод прийняття рішень.







14.

Підбору працівників відводиться важлива місія.







15.

В організації можуть працювати лише ті люди яких зарекомендували перед керівником його підлеглі.







16.

При прийнятті рішення про підвищення або переведення на іншу посаду до працівника висувається єдина вимога – він має в точності (не більше і не менше) відповідати своїм посадовим інструкціям.







17.

Відбір персоналу здійснюється за критерієм професіоналізму претендента.







18.

Відбір співробітників здійснюється на підставі дотримання принципу спадкоємності: працівник приймається на роботу у випадку попередньої рекомендації його ким-небудь з оточення керівника організації.







19.

Форма внутрішньоорганізаційної комунікації – емпатія, тобто рішення приймаються на основі припущень про думку центральної фігури організації.







20.

В організації незначна кількість службової документації (службових записок, письмових розпоряджень тощо).







21.

В організації важливе значення відіграють формальні письмові правила, розпорядження, накази, положення.







22.

Роль особистого контакту (по телефону, на нарадах тощо) значно перевершує роль письмових наказів і положень.







23.

Працівники організації сприймають себе як колеги.







24.

Управління організацією здійснюється на основі колективного обговорення (пропозиції, поради, зауваження).







25.

Управління організацією базується на слухняності та дисциплінованості.







26.

Управління організацією базується на переконанні (кожне рішення обґрунтовується, працівники повинні бути переконані в його правильності).







27.

Управління здійснюється шляхом координації діяльності співробітників-колег на основі загальної згоди.







28.

Контроль за виконанням розпоряджень практично відсутній, оскільки управління засноване на довірі.







29.

Можливість контролю за виконанням робіт у керівництва незначна, оскільки управління організацією засноване на загальній згоді.







30.

В закладі мають місце великі витрати на телефонні розмови та відрядження.







31.

Діяльність організації здійснюється відповідно до традицій колективу, дружніх відносинах між колегами та довіри до керівника закладу.







32.

Високо оцінюються особистісні успіхи та ініціативність працівників.







33.

Творча ініціатива, як правило, не заохочується.







34.

Довіра, як по відношенню до співробітників, так і по відношенню до управлінської команди, досягається на основі успішної та результативної діяльності.







35.

Будь-які зміни в організації пов'язані із заміною працівника (звільняється працівник, і на його місце береться новий).







36.

Розумні висловлювання самі по собі не мають значення. Їх повинна викласти людина, якій довіряють: джерело думки означає більше, ніж саме думка.







37.

В організації має місце висока роль раціональних доказів незалежно від того, хто їх висловлює.







38.

В організації присутня жорстка централізація управління: рішення приймаються центром, який жорстко контролює їх виконання.







39.

Людина і зовнішнє середовище організації сприймаються з позицій раціоналізму і логічного аналізу.







40.

Працівники організації виконують свої посадові обов’язки відповідно до розроблених посадових інструкцій.







41.

Управління організацією засноване на припущенні стабільності і передбаченості подій, майбутнього.







42.

Діяльність організації розбивається на окремі регламентуючі діяльнісні операції.







43.

Людина сприймається як невід'ємна частина функціонування та розвитку організації.







44.

Людина розглядається як особистість, що володіє визначеними ресурсами, які організація може використовувати для вирішення конкретних проблем.







45.

Індивідуальні особливості людини не приймаються до уваги (низька роль людського чинника).







46.

Кожен співробітник розглядається як індивідуальність, що володіє свободою і незалежністю.







47.

Типова кар'єра в організації – розвиток працівника в одному і тому ж самому напрямі.







48.

Працівники організації розраховують пропрацювати в організації до пенсії і більше.







49.

Заохочується кар’єрне зростання працівників.







50.

Відсутнє планування кар'єри і навчання працівників.







51.

Організація регламентує не тільки робочий час, але і життя працівника: широко розвинені системи оплати медичної страховки, регулярне надання оплачуваної відпустки, надання товарів із знижкою, пенсійне забезпечення тощо.







52.

Організація має довгу (десятиліття) історію успішного розвитку.







53.

Організація проводить обмежену номенклатуру послуг (товарів).







54.

Критерієм ефективності діяльності організації є максимальна стандартизація і регламентація діяльності.







55.

Будь-які зміни в зовнішньому середовищі організація ігнорує. Типова реакція на зміни – посилення традиційних способів роботи.







56.

У разі зростання конкурентності між закладами керівництво підвищує вимоги до діяльності працівників організації.







57.

На зниження конкурентоспроможності закладу працівники реагують більш старанним виконанням своєї роботи.







58.

У разі невиконання роботи в потрібний термін, працівники працюють в позаробочий час.







59.

В умовах змін (нові технології, зміна переваг клієнтів) працівники закладу враховують нововведення і планують свою діяльність відповідно до нових вимог, намагаючись зв'язати потреби клієнтів і надання послуг в єдине ціле.







60.

Організація часто здійснює нововведення, постійно оновлює форми і методи діяльності.







61.

Вирішення проблем здійснюється в умовах жорсткого дотримання чіткості та правил.







62.

Працівники закладу не дотримуються формальних правил і процедур.







63.

Критерієм ефективності методу вирішення проблеми є максимальне спрощення початкового завдання і розбиття його на прості завдання.







64.

Ефективність методу вирішення проблем визначається досягнутим результатом.







65.

Навчання (працівників) розуміється як процес отримання нових знань та навичок.







66.

Навчання (працівників) – процес освоєння нового досвіду.







67.

Навчання (працівників) сприймається як процес оволодіння новими знаннями та вміннями для кращого вирішення виникаючих проблем.







68.

Процес навчання є передачею необхідних знань і навичок тими, хто ними володіє, тим, у кого їх ще немає.







69.

Процес навчання полягає в участі працівників в дослідженнях і проектних групах: розгляд педагогічних ситуацій, ділові ігри, тренінги роботи в команді.







70.

Кожен працівник організації – творча особистість, професіонал своєї справи, з відчуттям особистої відповідальності, що знаходиться в постійному пошуці.







71.

Працівники сприймаються як ресурси організації (широко поширений термін «людські ресурси»).







72.

Працівники сприймаються як незалежні особи, які надають свої послуги для розвитку організації.







73.

Широко застосовуються формальні методи планування робочої сили: схеми оцінки діяльності персоналу, діагностика потреб в навчанні працівників, курси підвищення кваліфікації тощо.







74.

Керівництво, як правило, не дотримується встановлених ними ж правил та інструкцій.







75.

Організаційна структура – найважливіший показник, який визначає хто кому підкоряється.







76.

Велике значення належить статусним ролям (управлінська команда, працівники з тривалим досвідом роботи, молоді працівники, технічний персонал тощо).







77.

Основне завдання управління організації – безперервне і успішне вирішення проблем.







78.

Кількість конфліктів між працівниками організації незначна, а проблеми лідерства в колективі неактуальні.







79.

Заклад здійснює значні витрати на науково-дослідницьку діяльність, проведення експериментів та випробувань.







80.

Управління здійснюється з урахуванням інтересів та побажань всіх співробітників організації.







81.

Для вирішення визначеною проблеми, як правило, підбирається команда працівників яка компетентна у вирішенні даного питання.







82.

Організації властиві часті обговорення, дискусії.







83.

Важливе значення для розвитку організації має талант і професіоналізм окремих працівників.







84.

Регламентація, підпорядкування практично відсутні.







85.

Оплата праці здійснюється відповідно до результативності виконаної роботи.







86.

Управлінська команда закладу часто перебуває у відрядженнях з метою особистого вирішення різних питань.








Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал