Тема Вихователь сучасного дошкільного навчального закладу Мета



Скачати 99.52 Kb.
Дата конвертації17.03.2017
Розмір99.52 Kb.
Тема 1. Вихователь сучасного дошкільного навчального закладу
Мета: ознайомити студентів із особливостями професії вихователя дошкільного навчального закладу. Розкрити соціальну роль і функції вихователя, специфіку його діяльності, вимоги до нього з боку суспільства. Сформувати знання про систему підготовки педагогічних кадрів в галузі дошкільного виховання. Розвивати мотивацію до набуття педагогічної професії. Виховувати професійну спрямованість, інтерес до майбутньої професії.
План


  1. Вихователь сучасного дошкільного навчального закладу, особливості його професії.



  1. Професіограма вихователя.




  1. Система підготовки вихователів для дошкільних навчальних закладів.

Запитання до самоконтролю

  1. Дайте визначення поняттю дошкільна освіта.

  2. Хто є основною фігурою у виховній системі дошкільного навчального закладу?

  3. Хто такий сучасний вихователь ДНЗ?

  4. Які риси повинні бути притаманні вихователю ДНЗ?

  5. Чи важливе вміння спілкуватися з дітьми для вихователя? Чому?

  6. Що таке професіограма?

  7. Якими особистісними якостями повинен бути наділений вихователь?

  8. Назвіть основні функції у діяльності вихователя.

Література

1. Закон України «Про освіту» – К., 1996- ст.33, 55- 58

2. Закон України «Про дошкільну освіту» – К., 2002.– ст.4, 28-29, 31

3. Положення про дошкільний навчальний заклад – К., 2003.– п.33-39.

4. Сухомлинський В. Серце віддаю дітям. – К., 1987 – с.42-69.

1. Вихователь сучасного дошкільного навчального закладу, особливості його професії
Немає межі, коли людина може завершити свою освіту, але є чітко визначений період, коли освіту потрібно розпочати — це дошкільний вік.
Дошкільна освіта – це цілісний процес, який спрямований на забезпечення всебічного розвитку дитини відповідно до її нахилів, здібностей, індивідуальних психічних і фізичних особливостей, культурних потреб, формування моральних норм, набуття нею соціального досвіду.
Основною фігурою у виховній системі дошкільного навчального закладу є вихователь.
Вихователь - посадова особа, яка займається вихованням дітей в навчально-виховному закладі.
Вихователь - це, перш за все, педагог.

Професія вихователя належить до творчих видів діяльності, оскільки професійна діяльність будь-якого педагога спрямовується на виховання унікальної, неповторної особистості.
Хто такий сучасний вихователь ДНЗ?
Сучасний вихователь – це кваліфікований фахівець, який працює в системі дошкільної освіти, володіє педагогічними технологіями, що відповідають новим суспільним цілям та рівню розвитку науки про дитину.
Насамперед, вихователь - це людина, яка:

1) любить, розуміє і поважає особистість дитини;

2) сприймає її такою, якою вона є;

3) має професійну освіту;

4) володіє педагогічною майстерністю;

5) має педагогічний такт;

5) прагне до самовдосконалення;

6) це добра і чуйна людина, яка багато знає, вміє, цікаво навчає.


Сучасний вихователь також повинен бути хорошим психологом.
Ефективність діяльності дошкільного навчального закладу залежить не лише від програм навчання і виховання, а й від особистості педагога.
Тому вихователь має бути доброзичливим, відкритим у ставленні до вихованців і батьків, уміти налагодити співробітництво з усіма учасниками навчально – виховного процесу в повсякденному житті, оскільки побут дає найбільше можливостей для розвитку малят. Перехід на особистісно – орієнтовану модель дошкільної освіти потребує зміни ставлення вихователя до занять. Заняття відповідно до Базової програми розвитку «Я у Світі» - це зайнятість дітей протягом усього дня за інтересами у групі. Завдання вихователя постачати дітям необхідний матеріал, підтримувати інтереси дітей, допомагати, втілювати в життя задумане.
Надзвичайно важливе вміння вихователя є вміння спілкуватися з дітьми.

Вихователь сучасного ДНЗ повинен володіти мистецтвом спілкування з людьми і дітьми.
В.Сухомлинський відзначав:

«Виховання - це людські стосунки. Хороший педагог – це насамперед людина, яка любить дітей, знаходить радість у спілкуванні з ними, вірить у те, що кожна дитина може стати доброю людиною, вміє дружити з дітьми, бере близько до серця дитячі радощі і прикрощі, знає душу дитини, ніколи не забуває, що він сам був дитиною».

Професіограма_вихователя'>2 . Професіограма вихователя
Поряд з високими моральними якостями, глибокими знаннями методики навчально-виховної роботи і психологічних особливостей дітей дошкільного віку вихователь повинен мати комплекс професійно важливих психологічних якостей, які визначають його педагогічну майстерність.
Професіограма кваліфікаційна характеристика, перелік необхідних знань, умінь, особистісних якостей, необхідних для виконання певного виду роботи.
Пофесіограма вихователя ДНЗ

(кваліфікаційна характеристика)


Спеціаліст підготовлений для здійснення педагогічної, організаційно-керівної діяльності в системі освіти і призначений для роботи з дітьми дошкільного віку в дошкільних навчальних закладах на посаді вихователя.
Спеціаліст повинен володіти: знаннями дошкільної педагогіки, дитячої психології, вікової фізіології, дошкільної педіатрії та гігієни, правил охорони життя і зміцнення здоров’я дітей, мети, завдань, принципів і змісту виховання і навчання дітей; методів, засобів форм здійснення навчально-виховного процесу; дитячих ігор, праці, художньо-творчої діяльності, індивідуальних характеристик дітей; оптимальних умов організації навчально-вихвного процесу; технології і методики організації простору життєдіяльності дітей, який сприяв би становленню і розвитку мислення, діяльності дошкільника.
Спеціаліст повинен вміти:

- аналізувати програмну і методичну літературу, передовий педагогічний досвід; організовувати і планувати розвиток дітей у різних видах діяльності (ігровій, навчальній, побутовій, трудовій, образотворчій, музичній та ін..);

- аналізувати педагогічні ситуації та явища, поведінку дітей і власні дії;

- діагностувати розвиток дітей і на цій основі здійснювати диференційоване навчання і виховання, об’єктивно оцінювати наслідки власної діяльності;

- виготовляти дидактичні посібники і користуватися ними у різних формах навчально-виховного процесу з метою його оптимізації;

- виховувати у дітей інтерес до духовних, історичних і культурно-національних цінностей народу;

- здійснювати пропаганду педагогічних знань серед батьків і громадськості, залучати батьків до участі в роботі дошкільного закладу;

- ефективно використовувати спадщину народної і класичної педагогіки; - працювати в тісному контакті з помічником вихователя, музичним керівником, керівником фізичного виховання, методистами, завідувачем дошкільного навчального закладу.

Особистісні якості вихователя:

- здатність до рефлексії (самоаналізу) і контролю результатів педагогічної діяльності, співробітництва з дитиною на засадах гуманізації, розвитку її особистості;

- здатність до емоційної і моральної підтримки дитини, прагнення до емоційної близькості у спілкуванні з нею, спрямування на психологічний комфорт і своєчасний розвиток особистості;

- бажання поповнювати знання, займатися самонавчанням самовихованням для вдосконалення своєї педагогічної майстерності;

- здатність виявляти і враховувати у вихованні інтереси дітей та їхнє право на повагу.
У діяльності вихователя виділяють такі основні функції:


  • виховна функція – формування гармонійно розвиненої особистості, відбір ефективних форм і методів, спрямованих на формування у дитини ставлення до природи, навколишнього світу, інших людей і самої себе, інтересу та культури пізнання;




  • освітня функція – збагачення дитини певними знаннями, вміннями та навичкамив ігрові та спеціально організованій навчальні діяльності, а також у побутовій і трудовій діяльності;




  • охорона і зміцнення здоров’я дітей – є важливою і специфічною функцією вихователя ДНЗ – враховуючи слабку опірність організму дитини до хвороб, вихователь повинен створити умови для фізичного розвитку дітей, вживати заходів щодо їх загартування, зміцнення здоров’я. Для цього він повинен добре знати анатомію дитячого організму, засоби загартування і фізичного розвитку дитини.

Крім різнобічних спеціальних знань і знань методики нав-чальновиховної роботи з дітьми, вихователь має володіти і спеціальними вміннями і навичками. Він повинен вміти малювати, майструвати, робити прості іграшки з паперу, картону, пластиліну, виготовляти нескладні посібники для занять. Вихователю потрібно знати багато вірпгів, казок, бути достатньо ерудованим, щоб відповідати на невичерпні запитання своїх вихованців. Щоб успішно працювати з дітьми, він мусить володіти музичною грамотою, вивчити сольфеджіо, ритміку, вміти співати, танцювати.

Специфічною і важливою функцією вихователя дошкільного закладу є охорона і зміцнення здоров'я дітей. Враховуючи слабку опірність організму дитини до хвороб, вихователь повинен створити умови для фізичного розвитку дітей, вживати заходів щодо їх загартовування, зміцнення здоров'я. Для цього він повинен добре знати анатомію дитячого організму, засоби загартовування і фізичного розвитку дитини, реалізовувати останні у дошкільному закладі та проводити відповідну роботу серед батьків, які часто погано підготовлені з цього важливого напряму виховання.

У завдання вихователя входить також формування в дітей культурно гігієнічних навичок, зокрема, звички вмиватися і мити руки перед їжею, охайно одягатися, акуратно їсти, прибирати постіль.

Педагогічна діяльність вихователя ДНЗ визначається передусім високими моральними якостями, відповідальністю за долю дітей, їх виховання, навчання і розвиток.

Любов до дітей, яка включає в себе чуйне, доброзичливе і терпляче ставлення до них, має бути притаманна педагогу, який працює з різними віковими контингентами дітей, але особливо високого розвитку вона повинна досягати у вихователя дошкільного закладу. Дошкільнята через свою непристосованість до життя і звичку до постійної опіки батьків та інших членів сім'ї просто не можуть перебувати у дитячому садку, якщо не відчувають доброзичливого, чуйного і ласкавого ставлення вихователя.

Високої педагогічної майстерності досягають лише вихователі, в яких чуйне, доброзичливе ставлення до дітей поєднується з умінням справляти вольовий тиск на них, виявляти вимогливість, а іноді й суворість. Якщо у вихователя, загалом м'якої, доброї людини, слабо розвинуті вольові якості, він не може добиватися хорошої дисципліни дітей під час навчальних занять, ігор та інших навчаль-новиховних заходів. Доброта, чуйність у поєднанні з добре розвинутими вольовими якостями є необхідною умовою роботи вихователя дошкільного закладу.


3. Система підготовки вихователів для дошкільних навчальних закладів
Розбудова системи національної освіти вимагає істотного вдосконалення різних аспектів підготовки студентської молоді до майбутньої професійної діяльності. Особливо це стосується фахівців дошкільної сфери, оскільки вона є фундаментальною ланкою у безперервній системі освіти і від того, який старт буде дано малюкові залежить якість і динаміка його гармонійного розвитку.

З появою нової програми розвитку дитини дошкільного віку «Дитина» змінились і вимоги до професійної підготовки майбутнього вихователя сучасності. Бути педагогом сьогодення – означає бути ініціатором власної активності – практичної діяльності, спілкування, поведінки, пізнання та інших видів активності, а також бути здатним до самовдосконалення.

Система підготовки педагогічних кадрів в галузі дошкільного виховання в Україні бере початок з 1907-1908 років, коли у Фребелівському жіночому педагогічному інституті почали готувати кадри для дошкільних закладів. Тут викладався цілий ряд загальноосвітніх дисциплін, а психолого-педагогічний цикл складався більше ніж з 10-ти предметів, серед яких були: теорія педагогіки, педагогічна психологія, історія педагогічних вчень, вступ до експериментальної дидактики, вчення про душу дитини. Поряд з цим здійснювалася спеціальна підготовка помічниць «садівниць», їх готувала школа нянь, заснована Київським товариством номадних дитячих садків.

Розвиток суспільного дошкільного виховання в кінці 20-х – на початку 30-х років вимагав великої кількості фахівців дошкільного виховання, тому поряд з вищою було введено середню спеціальну педагогічну освіту. Ця система збереглася і до нашого часу: дошкільні факультети педагогічних університетів та інститутів готують викладачів педагогіки і психологі, методистів дошкільних закладів, а педагогічні училища та коледжі – молодших спеціалістів.


Система підготовки

педагогічних працівників ДНЗ
Вузи I-II Вузи III-IV

рівня акредитації рівня акредитації
Педучилище Коледж Педінститут Університет

Вища освіта забезпечує фундаментальну, наукову, професійну та практичну підготовку, здобуття громадянами освітньо-кваліфікаційних рівнів відповідно до їх покликань, інтересів і здібностей, удосконалення наукової та професійної підготовки, перепідготовку та підвищення їх кваліфікації.

Вищими закладами освіти є: технікум (училище), коледж, інститут, консерваторія, університет, академія та ін.

Відповідно до статуту вищих закладів освіти встановлено IV рівні акредитації:

І рівень — технікум, училище, інші прирівняні до них вищі заклади освіти (здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами молодшого спеціаліста).

II рівень — коледж, інші прирівняні до нього вищі заклади (здійснює підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-професійними програмами бакалавра або молодшого спеціаліста).

III — IV рівні (залежно від результатів акредитації) — університет, академія, інститут, консерваторія (спеціаліст, магістр).

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал