Та 29. 01 Мова 10 клас з історії лексикографії. Словники як відображення історії І культури українського народу. Словник лаврентія зизанія, «лексикон» памва беринди. Електронні словники



Скачати 85.97 Kb.
Дата конвертації11.05.2017
Розмір85.97 Kb.



26.01 ТА 29.01 Мова 10 клас
З ІСТОРІЇ ЛЕКСИКОГРАФІЇ. СЛОВНИКИ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ ІСТОРІЇ І КУЛЬТУРИ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ. СЛОВНИК ЛАВРЕНТІЯ ЗИЗАНІЯ, «ЛЕКСИКОН» ПАМВА БЕРИНДИ. ЕЛЕКТРОННІ СЛОВНИКИ

  1. Прочитайте. Випишіть основні лексикографічні праці та їх авторів. Перекажіть текст. Складіть короткий конспект

КОРОТКА ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛЕКСИКОГРАФІЇ

Першим етапним словником став «Лексись» Лаврентія Зизанія (Вільно, 1596), 1061 словникова стаття. Лаврентій Зизаній- Тустановський (народився в 60-х роках XVI ст.— помер після лютого 1634 р.) був мовознавець, письменник, педагог, перекладач, церковний діяч. Тут церковнослов'янські слова, перекладені тодішньою українською мовою: алчба — голодность; ведро — погода; супруг — пара. Уперше використано екземпліфікацію (приклади в тексті), застосовано паспортизацію. Уперше слова проакцентовано.

Велике значення мав «Лексикон» («Лексикона славенорос- скій и имент> тл-ькованіє») Памви Беринди (1627), підготовлений у друкарні Києво-Печерської лаври. Народився між 1555- 1560 — помер 23 липня 1632 р. Близько 7000 статей, серед них близько 1400 онімів. Паспортизований. Низка статей енциклопедичні, іноді подана й етимологія. Уперше вказує на метафоричне й образне вживання слова. Уперше в східнослов'янській практиці вводить граматичні ремарки й відсилання («зри», «зр.»).

У XIX ст. з'являються словнички й словники О. Павловського, І. Войцеховича,

І. Вагилевича, П. Білецького-Носенка, Ф. ПІпма- новича, Т. Вітвицького та ін.

Перший великий Словник української мови уклав П. П. Бі- лецький-Носенко (1774-1856). Обсяг понад 20000 статей. До реєстру добирались майже завжди слова, властиві тільки українській мові, або ж спільні з російською, але відмінні звуковим складом: він, вона, воно; вйтришок; витряк; гвинтйвка; копилити; коровай. Подаються відомості із словотвору, описується словозміна, даються синтаксичні коментарі.

Найвидатнішою лексикографічною працею до початку XX ст. був чотиритомний Словарь української мови за ред. Б. Грінченка, єдиний з усіх, який часто називають Словник Грінченка (1907- 1909). Матеріал до нього опрацьовувала редакція журналу «Киев- ская старина». Це перекладний українсько-російський словник, хоча він деякою мірою й енциклопедичний. Так, у Словнику знаходимо рисунок верстата (варстата) й не тільки дефініцію, а й 34 деталі (і їх назви) гуцульського верстата. Незважаючи на обумовлене редакцією хронологічне обмеження (від І. Котляревського до 1870 року), автор зумів довести реєстр Словника до 68 тис. слів. Представлена літературна лексика XIX ст., фольклор, діалекти. Широко подає українську фразеологію, іноді з поясненням її походження.

Словнику Б. Д. Грінченка була присуджена Російською Академією наук друга премія М.І. Костомарова «за лучшпй мало- русский словарь». Хоча сам Грінченко оцінював його скромно і вважав свій труд «першою сходинкою на шляху створення наукового українського словника».

З 1938 р. була розпочата робота над великим Російсько-українським словником. Війна призупинила роботу, та вона була відновлена в евакуації в Уфі, а потім у Москві. Словник був опублікований у 1948 р. з реєстром в російській частині в 80 000 слів і був доповнений і перевиданий уже як тритомний у 1968 р. з реєстром у 120 000 слів.

Важливим фактом став одинадцятитомний Словник української мови, що спочатку планувався як десятитомний; тлумачний, довідково-нормативний, публікувався в 1970-1980. Хронологічні рамки реєстру з граматичною та стилістичною кваліфікацією досить широкі — від Котляревського до наших днів, тобто до 1980 року. Укладачі зосередилися переважно на відбитті загальновживаної літературної лексики (мати, іти, праця, свій, учора). Проте немало тут і застарілих слів (війт, волость, кріпаччина), чимало відомих діалектизмів (ґазда, арідник, файний, вуйко). Рясна й фразеологія — десь 10-12 тис.: байдики бити, брати ноги на плечі, альфа і омега.

Словник укладений на основі 5-мільйонної картотеки НАН України, реєстр 134-135 тис. слів.

Важливе досягнення словникарів — Великий тлумачний словник сучасної



української мови (укладач і редактор — В. Т. Бусел). Словник створено на основі мільйонної картотеки видавництва «Перун». До реєстру Словника внесено: 1. активну лексику української мови (відомо, відомості, відомство); 2. терміни й номенклатуру (асфальт, ракета, університет); 3. назви народів і племен (болгари, китайці, поляни); 4. назви мешканців (львів'янин, луганець, луганчанка) (З посібника).

Зизаній (Зизаній-Тустановський) Лаврентій Іванович (справжнє прізвище — Кукіль, у перекладі грецькою мовою — Зизаній) — український мовознавець, письменник, перекладач, педагог і церковний діяч.

«Лексис...» Зизанія — перший український друкований словник для шкільного навчання. Його реєстр організований за диференціювальним принципом (тобто подаються тільки ті церковнослов'янські слова, що відмінні від українських формою чи значенням). Налічує 1061 вокабулу. Зизаній перший в історії українського й східнослов'янського мовознавства розробив та застосував більшість основних лексикографічних методів упорядкування словника. Його «Лексис...» був зразком і основою «Лексикона» Памва Беринди, російських азбуковників. Текст2

Беринда Памво [світське ім'я — Павло] — український мовознавець, письменник, перекладач, гравер, друкар, педагог. Був високоосвіченою людиною: знав церковнослов'янську, грецьку, латинську і польську мови. Активний діяч Львівського братства, працював у братських друкарнях й школі, у Львові (до 1613) постригся у ченці. Близько 1616 його запрошено до Києва. Восени 1619 разом із сином Лукашем та Степаном Бериндою (ймовірно, братом) переїхав до Києва й назавжди оселився в Києво-Печерській лаврі, виконував роботу редактора, перекладача, друкаря, гравера.

Праця «Лексиконі) славеноросскій и имент> тлгкованіє» Беринди, що вийшла у світ 1627 з Києво-Печерської друкарні,— найвидатніше досягнення староукраїнського словникарства. Складається з двох частин: «Лексикона» — церковнослов'янсько- український словник; «...Имена свойственная» — зібрання тлумачень топонімів й антропоніміє, а також загальних назв неслов'янського походження. У пам'ятці майже 7000 статей.

У «Лексиконі» застосовано всі основні засоби наукового опрацювання матеріалу, зокрема паспортизацію реєстрових слів, ремарки, подання цитат, вказівки на фразеологізми, зауваження про орфографію, етимологію слова.

Абсолютна більшість елементів неслов'янського походження, особливо грецьких і латинських, зібраних окремо у 2-й частині праці, супроводяться ремарками, які вказують на їх запозичення, й українськими відповідниками, що сприяло нормалізації лексики староукраїнської літературної мови на народній основі. Беринда нерідко вказував на метафоричне й образне вживання слова, вперше в українській лексикографії застосувавши ремарки «переноси.», «іронічн.», «метафор.». Праця — багатоплановий науково-лінгвістичний оригінальний твір. Відіграла видатну роль у розвитку вітчизняної й помітну — в розвитку зарубіжної лексикографії 17-18 ст., ставши джерелом нових словників. Беринда уперше в українському друкарстві впровадив сюжетні ілюстрації (З енциклопедії).


  1. Порівняйте словникові статті зі словами цукерня, отава,

«Словаря української мови» Б. Грінченка зі статтями «Великого тлумачного словника сучасної української мови».


  1. Домашнє завдання

  • Укласти короткий словничок назв одягу (рослин, власних імен тощо). 10 слів ( назва- тлумачення) впр 544 усно

Прочитати теорію с224-256 підготуватися до контрольної роботи ( кр здати 6.02)

Написати на подвійному листочку ( як зріз)

Контрольна робота

з теми «Фразеологія. Лексикографія»

учня( учениці )10- а класу
Завдання для контрольної роботи

Підручник- стор.240-241 №1-6 тести, №7 та №8 – по три

на вибір

02.02- 05.02



Тема Морфеміка

Прочитати стор. 258-260 виконати вправу 574

Прочитати стор.262-264 виконати вправу 585

Написати переказ тексту ( чесно прочитати 3-4 рази, не переписувати)



ГЕТЬМАН-ВИГНАНЕЦЬ 
Вдалині мліло місто, і чернець рушив до нього. Це був Карлополіс – резиденція шведського короля. У приймах у нього – український гетьман-вигнанець Пилип Орлик, який недавно повернувся з недобитим військом з-під Білої Церкви. 
Монах чув, що вісім полків драгунів кинув цар Петро на армію Орлика. Коли ж відступили царські воїни, то рушили на своїх козацькі загони гетьмана Скоропадського. Вони й розбили армію Орлика. 
Поспішив тоді Орлик у Карлополіс і спитав короля, де його допомога? Король же спитав Орлика, де Мазепи скарб, за який мали закупити зброю… «Ось де», - показав Орлик на козацький базар за наметами: там товпилися турки, татари, купуючи в запорізьких лицарів похідні обладунки, щоб козацтво мало за що з’їсти хліба й випити за колишні перемоги. 
Безнадія огортала від цих торгів. Якийсь нетяга скручував шаблю з дамаської сталі в колечко, відпускав, і вона випорскувала в повітря з дзвінким зойком. Турок брав шаблю, змахував нею, перерубуючи кінську волосину, потім забирав, кидаючи продавцеві монету. Інший козак клацав язичком пістоля й прицілювався в яструба, стріляв – і яструб падав додолу. Козак забирав монету й квапився до шинку. А там гармаші вже пропивали виторг за гармати: гуляй душа без кунтуша! 
Чернець схопив голову в руки: невже завершує козацтво у безслав’ї свою славну історію? Все траплялося на козацькому віку, але ніколи не продавав козак зброї… Що він купить на ті, що залишаться після шинку, гроші – ярмо?! 
Монах стояв на порозі гетьманської світлиці й придивлявся до невисокого чоловіка – вірного побратима гетьмана Мазепи, що на вигнанні сам гетьманом став. Пилип Орлик у черкесці, ботфортах, з лисуватим тім’ям, зсутулений у плечах, стояв біля вікна і дивився на базарний збрід. 
Повернувши голову на скрип дверей, гетьман побачив монаха, показав рукою, щоб присів. Гість подумав, що Орлик безсилий, щоб, як Христос, розігнати міняйлів нагайкою. Не може, бо козаки, озлоблені поразкою під Білою Церквою, здатні розірвати гетьмана на шматки. 
Зазирнувши у вічі Орликові, монах спитав: 
- Чому не вийдеш до козаків, які спродують зброю разом зі своєю честю? 
Поник гетьман, довго мовчав, потім мовив: 
- Замість перемоги в бою я дав людям іншу цінність. Вона сьогодні може здатися безвартісною, та колись вивищить нашу націю серед народів… Я дав українському народові найсправедливіший Закон – «Конституцію прав і свобод Запорозького війська», за яким вони мають право судити навіть мене. Ним я дав право кожному бути вільним від страху залежності. Бо тільки вільні люди зможуть створити вільну державу! Завтра з новим Законом ми визволимося, і тоді лицар своєї зброї не продасть! 
Чернець відчував, як у душі проколюється паросток надії, задля якої варто жити і страждати. 
- Візьми мій Закон, - Орлик подав монахові списаний дрібною в’яззю пергамент, - і проповідуй слова його правди! 
Чернець узяв сувій, подався до виходу, та на порозі спинився і спитав: 
- Ви збираєтесь далі воювати, пане гетьмане? Вірите в перемогу? 
- Ні, - сказав гетьман, і ченцеві стало впевненіше від того, що не почув бравадної олжі. – За свого життя не діждусь перемоги. Така склалась у світі кон’юнктура. Та мусимо знати наші законні права, бо інакше наше право стане незаконним. Мусимо щодня вселяти в людей віру у власний Храм на своїй землі. Іди його шукати! 
(495 слів) (За Р. Іваничуком) 

◊ Пояснити лексичне значення слів резиденція (місцеперебування глави держави, уряду або осіб, які займають високі державні посади), драгуни (воїни кавалерійської частини царської армії), обладунки (військове спорядження воїна), черкеска (старовинний верхній чоловічий одяг із сукна з прорізами і відкидними рукавами), ботфорти (чоботи з розширеними халявами), в’язь (застаріле декоративне письмо, у якому окремі літери і слова зливаються в суцільний орнамент), кон’юнктура (обстановка, що створилася). 


◊ Назвати вжиті в тексті фразеологізми, пояснити їхнє значення (схопити голову в руки; розірвати на шматки; гуляй душа без кунтуша) та стилістичну роль. 
◊ Назвати вжиті в тексті застарілі слова (пістоль, кунтуш, черкеска, олжа), пояснити їхню стилістичну роль. 

О р і є н т о в н и й п л а н 



І. Монах рушив до Карлополіса. 
ІІ. Поразка армії Орлика під Білою Церквою. 
ІІІ. Гетьман поспішав до шведського короля. 
ІV. Козацький торг. 
V. Вірний побратим Мазепи. 
VІ. «Чому не вийдеш до козаків?» 
VІІ. «Замість перемогти я дав іншу цінність…» 
1. За Конституцією Орлика можуть судити навіть гетьмана. 
2. Право бути вільним від страху залежності. 
3. Вільну державу можуть створити вільні люди. 
VІІІ. Паросток надії. 
ІХ. Списаний в’яззю пергамент. 
Х. Мусимо знати наші законні права! 
Дом завдання- впр 575 587( 8 слів)



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал