Стрес це порушення спокою, що виникає усередині нас як реакція



Скачати 353.21 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка1/4
Дата конвертації06.02.2017
Розмір353.21 Kb.
  1   2   3   4

СТРЕС І БОЙОВИЙ СТРЕС
Стрес – це порушення спокою, що виникає усередині нас як реакція на певну ситуацію або діяльність, як зовнішню, так і внутрішню; напружений стан людини, що виникає при дії емоційно-негативних та екстремальних чинників зовнішнього середовища.
Виокремлюють 3 типи реакції на стрес: боротьбу, втечу, завмирання.
ФАЗИ СТРЕСУ
• Реакція тривоги (активність, викид кортизолу).
• Резистентність – спроба організму повернутися до нормального стану.
• Фаза виснаження (якщо відновитися не вдається, стрес дуже сильний і тривалий).
Види стресу: психологічний, травматичний, інформаційний, бойовий.
ГОСТРА СТРЕСОВА РЕАКЦІЯ
Наслідки стресової ситуації проявляються у різних людей по-різному: відразу після події або через певний проміжок часу. Перш за все військовослужбовець повинен знати, що наслідками сильного стресу можуть бути:
• втрата сну і апетиту;
• нав’язливі спогади;
• нічні жахіття від пережитих подій;
• погіршення настрою при згадці про подію;
• втрата здатності переживати сильні почуття та емоції;
• часткове ослаблення пам’яті;
• прагнення уникати думок і відчуттів, пов’язаних із пережитими психотравмами;
• відчуття «укороченого майбутнього», втрата життєвих перспектив;
• складнощі з концентрацією уваги; дратівливість;
• лякливість.
Кожен учасник військових дій піддається стану бойового стресу.
Бойовий стрес виникає ще до прямого контакту
із загрозою життю і продовжується аж до виходу із зони військових дій.
Бойовий стрес – це процес мобілізації всіх наявних можливостей організму, імунної, захисної, нервової, психічної систем для подолання загрозливої для життя ситуації. У стресовому стані в організмі відбувається зміна складу крові. Гормони, які потрапляють
із залоз внутрішньої секреції, спричинюють тривогу, пильність, агресивність. Збільшується об’єм легенів, що дає змогу постачати більше кисню до активно задіяних у роботі органів. Звуження кровоносних судин веде до підвищення кров’яного тиску, посилення кровотоку; перерозподіляються схеми руху крові. В активних осіб уповільнюється приток крові до внутрішніх органів і пришвидшується – до серця, скелетних м’язів.
Участь у бойових діях розглядається як стресор, що є травмувальним практично для будь-якої людини.
УЧАСТЬ У ВІЙНІ СУПРОВОДЖУЄТЬСЯ ВПЛИВОМ ТАКИХ ЧИННИКІВ:
1) ясно усвідомлюваного відчуття загрози для життя, так званого біологічного страху смерті, поранення, болю, інвалідності;
2) стресу, що виникає під час участі в бойових діях і супроводжується психоемоційним стресом, пов’язаним із загибеллю на очах товаришів по зброї або з необхідністю вбивати людину (хоч і противника);
3) чинників бойової ситуації (дефіцит часу, прискорення темпів дій, раптовість, невизначеність, новизна);
4) негараздів і нужди (нерідко відсутність повноцінного сну, особливості режиму гігієни і харчування).
Ззовні в бойовій ситуації стрес виявляється в прискоренні пульсу, дихання, підвищенні температури тіла військовослужбовця, у почервонінні або зблідненні шкірних покривів, інтенсивному потовиділенні, сухості в роті, треморі (тремтінні м’язів), у зміні зовнішньої активності (кількості, частоти і амплітуди рухів), у почастішанні сечовипускання, мимовільному сечовипусканні, в посиленні тривоги і пильності та ін. Всі перераховані симптоми – це нормальні реакції людини на ненормальні обставини бойової ситуації.
ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК
ШАНОВНИЙ БІЙЦЮ!
ЦЮ ПАМ’ЯТКУ СКЛАДЕНО НА ОСНОВІ ТЕОРЕТИЧНИХ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ,
РЕКОМЕНДАЦІЙ ВІЙСЬКОВИХ ПСИХОЛОГІВ І ОСОБИСТОГО ДОСВІДУ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ.
ТЕ, ЩО ВІДБУВАТИМЕТЬСЯ З ВАМИ, ВЖЕ ВІДБУВАЛОСЯ З ІНШИМИ ЛЮДЬМИ.
СПОДІВАЄМОСЯ, ЦЯ ІНФОРМАЦІЯ ДОПОМОЖЕ ВАМ ЗБЕРІГАТИ СВОЄ ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗДОРОВ’Я
І БОЄЗДАТНІСТЬ
ПОДОЛАННЯ БОЙОВОГО СТРЕСУ
І ЙОГО ПСИХОЛОГІЧНИХ НАСЛІДКІВ
Укладачі: авторський колектив Психологічних кризових служб м. Миколаєва і м. Херсона, за підтримки Херсонського відділення
Української спілки психотерапевтів, Херсонської обласної благодійної організації «Золоте серце»
...Перший бій людина веде сама з собою...

СТРАХ У БОЮ
Серед чинників, що спричинюють найбільше напруження і страх при веденні бойових дій, провідне місце займають: смерть бойових товаришів – 50%; вигляд тяжкопораненого (загиблого) – 29%; світлові і шумові ефекти бою – 8%; палаючі бойові машини – 5%.
В 90% випадків страх має яскраво виражені форми. За даними
(Друга світова війна), 39% відчувають найбільший страх перед боєм,
35% – в бою, 16% – після нього, 10% – не в змозі визначитися.
До найбільш поширених фобій воєнного часу належать: боязнь мін, страх снайперів, страх літаків, страх танків.
Окрім цього, можуть мати місце істеричні (не пов’язані з тілесною травмою) реакції:
• істерична сліпота – концентричне звуження поля зору;
• зниження гостроти зору;
• роздвоєння, порушення чіткості бачення предметів;
• повна сліпота;
• глухота;
• параліч кінцівок (контрактура), судоми, ступор всього організму;
• плач, сміх, кашель, гикавка, мимовільне згинання тулуба;
• каталепсія – патологічно довге збереження однієї пози тіла;
• летаргія – патологічне впадання в сон;
• істерична анестезія різних частин тіла (нечутливість) і т. д.
Інколи зовнішні подразники (світло, звук, тактильні відчуття) сприймаються як нестерпні.
В ході ведення бойових дій поведінка в бою військовослужбовців, що перебувають у стані страху, включає такі елементи:
• відсутність реагування або неправильне, загальмоване виконання команд;
• відсутність реакції або неправильна, загальмована реакція на оперативні зміни обставин в ході бою;
• відкрита відмова виконувати наказ;
• припинення ведення вогню;
• стрілянина вбік, в повітря;
• прагнення не дивитися у бік противника;
• намагання зіщулитися, сховатися в укритті або на дні окопу;
• неконтрольовані рухи, спроби втечі від джерела небезпеки;
• елементи істерії і т. д.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ПРОТИДІЇ ВПЛИВУ СТРЕСУ
ЩО ДОПОМАГАЄ ОСЛАБИТИ СТРЕС:
• спробуйте зосередитися на контролі над своїми діями;
• робіть все якомога точніше;
• намагайтеся контролювати не лише себе, але і навколишню ситуацію загалом;
• спробуйте подивитися на себе збоку;
• спробуйте уявити всю ситуацію відсторонено;
• не піддавайтеся емоціям, накажіть собі думати над своїм завданням, для цього поставте собі три питання: «Хто я?
Де я знаходжуся? Яке моє завдання (Що я повинен робити?)»;
• щоб отямитися, постарайтеся вголос (якщо це можливо) описати собі ситуацію, в якій ви виявилися, але не давайте їй емоційних оцінок;
• спробуйте сприймати все довкола цілісно.
У ситуації надстресу
• Якщо ви втратили на якийсь час чутливість до зовнішніх дій або не можете впоратися з емоціями страху або паніки – зробіть собі боляче і концентруйтеся на відчутті болю.
• Якщо вас опанувала розгубленість, постарайтеся відчути положення свого тіла в просторі, зосередьтеся на відчуттях, які надходять від позиції тіла, з довкілля (температура повітря, навколишні предмети).
• Якщо не можете зібратися з думками, назвіть себе по імені, спробуйте вирішити в думці декілька простих математичних завдань.
ЩО МОЖЕ ВІДБУВАТИСЯ З ВАМИ ПІД ЧАС ВІЙСЬКОВИХ ДІЙ

ПЕРШИЙ ПЕРІОД (ХВИЛИНИ, ГОДИНИ) – активність, підвищення працездатності. Сили мобілізуються за рахунок в основному
«поверхневих» резервів організму.

ДРУГИЙ ПЕРІОД (ДО 10 ДІБ) – організм перебудовується до адекватно екстремальної ситуації. В цей час може знизитися і стабілізуватися працездатність. Якщо людина мотивована, працездатність може залишатися дуже високою.

ТРЕТІЙ ПЕРІОД (ВІД 20 ДО 60 ДІБ) – нестійка адаптація. З’являється втома і небажання продовжувати.
ОЧІКУВАННЯ І РЕАЛЬНІСТЬ
У ЗОНІ БОЙОВИХ ДІЙ

Очікування – готувалися до виконання завдання за чітким графіком, з хорошою організацією.
Реальність – маршрути постійно змінювалися.

Очікування – місцеве населення буде ставитися як мінімум нейтрально.
Реальність – на місці населення може сприйматися як агресор (можуть брати участь в утворенні «живих щитів»
і у провокаціях).

На місці частина бійців може дезертирувати з різних причин
(наприклад, ті, хто мобілізований з цієї місцевості і не може воювати з місцевими).
Решта – вхопитися за дві єдині реальні речі, які їм здаються реальними і основними в тих обставинах, – це ті, хто поруч, – такі ж свої бійці і техніка-зброя.

Очікування – обіцяли велику зарплату і чини. Реальність – зарплата виявилася такою ж, чин у команді – рядовий.

Очікування – визнання учасником бойових дій. Реальність – не факт, що визнають. Час служби за контрактом може бути зарахований не повністю, велика його частина може вважатися часом, проведеним у дорозі.
На початку – готовність виконувати будь-які завдання, мобілізація.
У процесі – розгубленість, нерозуміння, страх, невизначеність
(наприклад, немає наказу дійти до певного місця і розташуватися там, як диктують усі правила).
Після закінчення – повне розчарування, бажання розірвати контракт, нерозуміння, навіщо все це потрібно.
ТИПОВІ УМОВИ, ЯКІ ВАЖКО ПЕРЕНОСЯТЬСЯ В ЗОНІ БОЙОВИХ ДІЙ
• Відсутність чітко обмеженої лінії фронту, ворожість частини місцевого населення, зміна (порушення) режимів сну, відпочинку, харчування, споживання води, несприятливі або незвичайні клімато-географічні чинники породжують відчуття невпевненості
і тривоги.
• Довготривале перебування на бойових постах по охороні доріг, ділянок, районів, часто у відриві від основних сил, в умовах не завжди зрозумілої обстановки, швидкої її зміни, нестійкого зв’язку, нерідко спричиняє відчуття «непотрібності».
• Загроза життю і здоров’ю (не лише безпосередня, а й постійне очікування цього). Реальна можливість потрапити в полон, стати заручником і піддатися подальшим тортурам і знущанням; високий ризик смерті, каліцтва; загибель на очах товаришів по службі, близьких друзів, мирного населення.
• З наближенням заміни в ряду військовослужбовців зростає страх бути вбитими або пораненими. Віддаленість від близьких, тривога за них, неясність цілей війни, ставлення суспільства до конфлікту.
• Упевненість або невпевненість у сприятливому результаті подій, яка багато в чому залежить від рівня командування, згуртованості, якостей керівника, дисципліни.

СИМПТОМИ ПОСТСТРЕСОВОГО СТАНУ
НЕОБХІДНО
ЗАБОРОНЕНО
ТРЕМТІННЯ ПАЛЬЦІВ РУК
, м’язове напруження, пітливість, нудота, незначний пронос, часте або мимовільне сечовипускання, прискорені дихання
і серцебиття, тривожність, занепокоєння
Дружньо підтримати, залучити до спілкування з товаришами, поставити конкретні завдання для підготовки до бою. Пояснити, що це спочатку нормальна реакція, яка з набуттям бойового досвіду зникне
Звертати зайву увагу на цей
стан, підкреслювати
серйозність положення
і підсилювати його,
висміювати, залишатися
байдужим
НЕРВОВЕ ТРЕМТІННЯ.
Після екстремальної ситуації з’являється неконтрольоване нервове тремтіння (людина не може за бажанням припинити цю реакцію). Так організм
«скидає» напругу
Потрібно підсилити тремтіння. Візьміть товариша за плечі
і сильно, різко потрясіть протягом 10–15 секунд.
Продовжуйте розмовляти з ним, інакше він може сприйняти ваші дії як напад. Після завершення реакції необхідно дати йому можливість відпочити
Обіймати постраждалого
або притискувати його до себе;
вкривати чимось теплим;
заспокоювати говорити, щоб
він узяв себе в руки
АПАТІЯ.
Може виникнути після тривалої напруженої, але безуспішної роботи. Особа поводиться байдуже, стоїть або сидить без руху і розмов, не звертає уваги на оточення і обстановку
М’яко встановіть контакт, спробуйте домогтися, щоб постраждалий сам повідомив про те, що сталося, виразіть розуміння і підтримку, нагадайте про дружбу і товаришів, дайте просту і рутинну роботу, забезпечте теплою їжою і цигарками, повідомте командира
Проявляти зайву жалість,
говорити «гучні фрази»
про солідарність і братерство,
давати медичні препарати
(за винятком важких випадків)
СТУПОР.
Одна з найсильніших захисних реакцій організму. Вона настає після сильних нервових потрясінь, коли людина витратила на виживання стільки енергії, що сил на контакт із навколишнім світом вже немає.
Ознаки: різке зниження або відсутність довільних рухів і мови;
• відсутність реакцій на зовнішні подразники
(шум, світло, дотики, щипки);
• «застигання» в певній позі, заціпеніння, стан повної нерухомості;
• можливе напруження окремих груп м’язів
1. Зігніть постраждалому пальці на обох руках і притисніть
їх до долоні. Великі пальці мають бути виставлені назовні.
2. Кінчиками великого і вказівного пальців масажуйте постраждалому точки, розташовані на лобі, над очима, рівно посередині між лінією росту волосся і бровами, чітко над зіницями.
3. Долоню вільної руки покладіть на груди постраждалого.
Підлаштуйте своє дихання під ритм його дихання.
4. Людина, перебуваючи в ступорі, може чути і бачити.
Тому говоріть їй на вухо тихо, повільно і чітко те, що може викликати сильні емоції (краще негативні).
Необхідно будь-якими засобами добитися реакції, вивести її із заціпеніння
РУХОВЕ ЗБУДЖЕННЯ.
Інколи потрясіння від критичної ситуації настільки сильне, що людина просто перестає розуміти, що відбувається довкола неї. Вона не в змозі визначити, де вороги, а де свої, де небезпека, а де порятунок. Ознаками рухового збудження є: різкі рухи, швидка безладна мова, виконання непотрібної роботи, метушня, безкінечне вираження відчуттів оточенню
Дати виговоритися, поставити на конкретну важку роботу, запропонувати що-небудь з їжі або закурити, контролювати поведінку, не проявляти інших відчуттів, доповісти командирові. При необхідності дати пігулку сибазона, феназепама. Якщо стає схожим на тварину, що кидається в клітці, використовуйте прийом «захват»: знаходячись ззаду, просуньте свої руки постраждалому попід пахви, притисніть його до себе і злегка переверніть на себе
Звернути пильну увагу на його
стан, вступити в суперечку
ІСТЕРИЧНІ СПРОБИ ВТЕЧІ,
неконтрольований плач та істерика, біг по кругу
Твердо, але з доброзичливістю зупиніть товариша, запропонуйте що-небудь з їжі або закурити, дайте випити теплий напій, візьміть участь у бесіді, за необхідності –
ізолюйте його в окремому приміщенні, повідомте командира
Кричати, бити, обливати
холодною водою, давати
медичні препарати
(за винятком складних
випадків)
МАРЕННЯ І ГАЛЮЦИНАЦІЇ.
До основних ознак марення належать помилкові уявлення або висновки, у хибності яких людину неможливо переконати. Галюцинації характеризуються тим, що постраждалий переживає відчуття присутності уявних об’єктів (чує голоси, бачить людей, відчуває запахи та інше).
Необхідно доповісти командирові, звернутися до медпрацівників. До прибуття медиків ізолюйте постраждалого і не залишайте його на одинці. Приберіть від нього потенційно небезпечні предмети, розмовляйте з ним спокійним голосом, погоджуйтеся і не намагайтеся переконати
РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ДІЙ ПРИ ВИЯВЛЕННІ СТРЕСУ В ТОВАРИША
Деякі з цих рекомендацій суперечливі; ви повинні послуговуватися ними залежно від ситуації.
Після травмувальної події типові такі реакції: спалахи спогадів, спогади про подію, смуток, печаль, сни про подію, уникнення нагадувань про подію, відсутність ентузіазму, байдужість, стомлюваність, емоційна виснаженість.
Зменшити негативний вплив травматичної події вам може допомогти наступне: спробуйте відволіктися, намагайтеся чимось зайнятися і допомагати іншим; переконайтеся, що ви знаєте саме те, що сталось, а не те, що ви думаєте, що сталося; дозволяйте собі мати ті почуття, які ви відчуваєте з приводу того, що сталося, і розповідайте іншим про це; думайте про життя і продовжуйте будувати плани на майбутнє.
!

«Хто уміє управляти собою, той може керувати людьми».
Ф. Вольтер
Регулярність виконання вправ допомагає прискорити результат і підвищити опірність організму, і в підсумку – зберегти здоров’я і життя.
ВПРАВИ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ВІДКЛЮЧАТИСЯ
ВІД НЕГАТИВУ, ПЕРЕЖИТИ СТРЕС
ВПРАВА «РУБИЛЬНИК»
При культивуванні і накручуванні страшних думок, а також зацикленості на негативних образах добре допомагає техніка
«Рубильник». Не можете позбутися обтяжливої думки, яка вселяє у вас страх і переживання? Уявіть цю думку, що перемагає вас, у вигляді великого рубильниа, потягніться до нього і різко смикніть вниз. Раз – і все, тиша. Ви вимкнули цю думку.
Вправа «Промінь світла»
Уявіть, що у вашу голову через маківку проникає яскравий промінь світла. Світло заповнює весь простір всередині вашої голови. Ваші настирливі думки вас покинуть, і ви здивуєтеся тому, наскільки вам стане легко і спокійно.
ВПРАВА «ВИДИХАЄМО СТРАХ – ВДИХАЄМО СМІЛИВІСТЬ»
Які основні прояви страху на фізичному рівні? Прискорене серцебиття, пітливість, уривчасте дихання.
Техніка нормалізування дихання – це ваша перша допомога. Збираємо весь страх і шумно,
із зусиллям видихаємо його до повної порожнечі в грудях. На видиху звільняємося від боягузтва, а вдихаємо сміливість.
Вдихаємо спокійно, відчуваючи, як енергія, яка проникає всередину, наповнює нас рішучістю. Підкріпіть видих візуальними образами
(темні плями, клуби диму, обривки тощо), а вдих – світлими образами себе як успішної, сильної людини. Видихаємо слабкість, вдихаємо силу. Видихаємо страх, вдихаємо рішучість.
Змінивши дихання, характерне для страху, на будь-яке інше, ви однозначно відчуєте себе спокійніше і зможете тверезо оцінювати ситуацію. Дихання відновлює внутрішню гармонію і цілісність, а страх не владний над гармонійною особистістю.
Дихання – не тільки найважливіша функція життєзабезпечення організму, але й ефективний засіб впливу на тонус м’язів і емоційні центри мозку. Повільне і глибоке дихання знижує збудливість нервових центрів і сприяє м’язовому розслабленню. Часте дихання, навпаки, забезпечує високий рівень активності організму. Також було помічено, що під час вдиху відбувається активізація психічного тонусу, а при видиху він знижується. Змінюючи вид, ритм, дихання, тривалість вдиху і видиху, людина може впливати і на психічні функції.
ВПРАВА «КЕРУВАННЯ ДИХАННЯМ»
Для освоєння можна запропонувати два види дихання: нижнє
(черевне) і верхнє (ключичне). Нижнє дихання використовується, коли необхідно подолати надмірне хвилювання, побороти тривогу і дратівливість, максимально розслабитися для швидкого і ефективного відпочинку. Воно є найпродуктивнішим, так як у нижніх відділах легень розташована найбільша кількість легеневих пухирців (альвеол).
Якщо вам необхідно підбадьоритися після монотонної роботи, зняти втому, підготуватися до активної діяльності, рекомендується верхнє (ключичне дихання). Воно проводиться енергійним глибоким вдихом через ніс з підняттям плечей і різким коротким видихом через рот. При цьому ніяких пауз між вдихом і видихом немає. Вже через кілька циклів такого дихання з’явиться відчуття «мурашок» на спині, свіжості, припливу бадьорості.
ВПРАВА «КВАДРАТНЕ ДИХАННЯ»
Виконується черевне дихання наступним чином. Сидячи або стоячи, скиньте напругу з м’язів і зосередьте свою увагу на диханні. Єдиний цикл дихання здійснюють у 4 етапи, що супроводжуються внутрішнім рахунком для полегшення виконання.
На рахунок 1, 2, 3, 4 повільно вдихніть, при цьому живіт випинається вперед, м’язи живота розслаблені, а грудна клітка нерухома. На наступні чотири рахунки (1, 2, 3, 4) затримайтеа дихання і плавно видихніть на рахунок (1, 2, 3, 4, 5, 6), під час якого підтягніть м’язи живота до хребта. Перед наступним вдихом знову пауза на 2–4 рахунки. Слід пам’ятати, що дихати потрібно тільки носом і плавно
(так, ніби перед вашим носом на відстані 10–15 см висить пушинка, і вона не повинна коливатися). Вже через 3–5 хвилин такого дихання ви помітите, що ваш стан став значно спокійнішим і врівноваженішим.
Результатами виконання цієї техніки будуть:
1. Психологічний спокій: здатність розумно і без зайвої метушні вирішити проблему, що виникла.
2. Стабілізація фізіологічних параметрів діяльності організму:
• нормалізування частоти серцебиття;
• нормалізування тиску;
• відновлення нормального дихання.
3. Підвищення психологічної стійкості до негативних стресів.
СПОСОБИ ПІДТРИМАННЯ ЗВ’ЯЗКУ З РОДИНОЮ
ВПРАВА «ЗОЛОТА НИТКА»
Сядьте зручно, розслабтеся і прикрийте очі. Уявіть, що ви пов’язані з
Всесвітом тонкою золотою ниткою, яка тягнеться від вашої маківки вгору, в нескінченність. Вона постійно вас підтримує і наповнює енергією. Будь-яке «вибивання з колії» супроводжується тим, що ви втрачаєте цей зв’язок. Пам’ятайте про те, що ви завжди можете її відновити, звільнивши цю «золоту ниточку» від тих перешкод, що лежать на її шляху. Коли ви втрачаєте душевну рівновагу, згадуйте про те, що у вас є підтримка близьких, рідних, зовсім незнайомих людей, які переживають і думають про вас, уявляйте свій зв’язок з ними і Всесвітом через цю нитку.
ВПРАВИ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ НАВИЧОК
САМОРЕГУЛЯЦІЇ
Такі вправи спрямовані на розвиток довільної регуляції своєї поведінки та емоційних станів при переживанні стресової ситуації.
ВПРАВА «АБАЖУР»
Сядьте, розслабтеся і закрийте очі. Уявіть, що у вас всередині, на рівні грудей, горить яскрава лампа під абажуром. Коли світло йде вниз, вам тепло, спокійно і комфортно. Але іноді, коли ви починаєте нервувати, абажур повертається лампою вгору. Різке світло б’є в очі, сліпить нас, стає спекотно і некомфортно. Уявіть собі таку ситуацію.
Але в наших силах її виправити. Уявіть собі, як абажур повільно і плавно повертається вниз, приймає нормальне положення. Сліпуче світло зникає, вам знову стає тепло, затишно і комфортно.
ВПРАВА «ЛИМОН»
Уявіть собі, що в лівій руці ви тримаєте лимон. Стисніть руки в кулак так сильно, щоб з лимона почав капати сік. Ще сильніше. Ще міцніше. А тепер киньте лимон і відчуйте, як ваша рука розслабилася, як їй приємно і спокійно. Знову стисніть лимон міцно- міцно. Так тричі кожною рукою.
ВПРАВА «МУХА»
Уявіть собі, що вам на ніс сіла муха і вам без допомоги рук треба прогнати її. Покрутіть носом вправо і вліво, зморщіть його, напружте
ПРАКТИЧНИЙ БЛОК
всі м’язи обличчя. А тепер розслабте обличчя. Муха полетіла.
Відчуйте, як стан спокою приємно розливається по вашому обличчю.
Виконайте 3 рази.
ВПРАВА «БУРУЛЬКА» («МОРОЗИВО»)
Встаньте, закрийте очі, підніміть руки вгору. Уявіть, що ви – бурулька або морозиво. Напружте всі м’язи вашого тіла. Запам’ятайте ці відчуття. Застигніть у позі на 1–2 хвилини. Потім уявіть, що під дією сонячного тепла ви починаєте повільно танути. Розслабляйте поступово кисті рук, потім м’язи плечей, шиї, корпусу, ніг і т. д.
Запам’ятайте відчуття в стані
розслаблення. Виконуйте вправу до досягнення оптимального психоемоційного стану. Цю вправу можна виконувати лежачи на підлозі.
ВПРАВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ СПОСТЕРЕЖЛИВОСТІ
І БІЧНОГО ЗОРУ
Бічний (периферичний) зір – це здатність одночасно вловлювати те, що відбувається безпосередньо перед очима, і те, що відбувається збоку. Тренований бічний зір урятував життя вже не одного співробітника спецслужб, який працює в гущі подій оперативно- бойового характеру. Феномен бокового зору мало вивчений. Він є майже самостійною нейрофізіологічною системою сприйняття і тісно пов’язаний із розвитком спостережливості. У бойових зіткненнях оперативного плану, що проходять в руїнах, в лісі, на сильно пересіченій місцевості, коли супротивник принишк і раптово з’являється збоку, виручити може тільки тренований бічний зір.
Натренувати його досить просто.
ВПРАВА «РОЗГЛЯНЬ ПРЕДМЕТ»
Знайдіть або виберіть із наявних який-небудь невеликий предмет, який зацікавить вас своїм зовнішнім виглядом, візьміть його в руки.
Сядьте зручно, розслабтеся і просто уважно подивіться на предмет у ваших руках. Сконцентруйтеся на ньому. Зараз для вас існує тільки цей предмет, все інше відійшло на задній план. Чим вас зацікавив цей предмет? Подивіться, які його колір, форма? Який він на дотик?
Огляньте його з усіх сторін, у всіх деталях. Сконцентруйтеся на хвилину-другу на цьому предметі, оцініть його особливості, які не видно з першого погляду.
Вправа допомагає переключити увагу, розслабитися, знизити тривогу, відчути себе спокійно і впевнено; тренує спостережливість.
Відомо, що спостережливість сама по собі представляє комплексну систему, здатну самостійно синтезувати отриману інформацію у правильне бойове рішення.
ВПРАВА ДЛЯ РОЗВИТКУ ПЕРИФЕРИЧНОГО ЗОРУ
Походіть «спиною вперед», не повертаючи голову ні вправо, ні вліво.
Через кілька днів таких тренувань ви помітите, як добре раптом ви стали бачити (хоч і не різко), предмети, явища і зміни обстановки, які відбуваються збоку від вас. І чим більше ви тренуєтеся, тим більше розширюється периметр бокового зору – ви почнете бачити не тільки «убік», але і трішки назад. Після досягнення більш-менш певного результату почніть бігати «спиною вперед». Спочатку вийде незграбно, тому що ви так раніше не робили, але потім у вас буде виходити також вправно, як і при бігу обличчям вперед. Зрозуміло, спочатку такі тренування треба проводити в безпечних місцях, де немає вибоїн, стовпів і дерев.
З часом констатується цікаве явище – людина починає відчувати, є позаду (по ходу руху) якісь перешкоди чи ні. Більш того, потилицею, спиною і всім контуром відчувається присутність живої істоти за спиною. Це «відкривається» те саме таємниче «третє око» – шишкоподібна залоза. Як тільки ви відчуєте, що «зачепилися» за цей феномен, починайте в русі нігтем мізинця шукати на переніссі місце проекції шишкоподібної залози. Емпірично, поколюючи перенісся в різних місцях, ви зможете раптом намацати різко болючу точку (точка акупунктури). Обережно впливаючи на неї легкими поколюваннями, ви активізуєте шишкоподібну залозу.
Ефект «бачення потилицею» від цього помітно посилюється. Такі маніпуляції треба робити дуже обережно.
На жаль, такий ефект проявляється не у всіх. Набагато більше шансів відчути його мають ті, хто раніше цілеспрямовано тренував загострений слух, нічний зір та інші системи сприйняття. Колись таким способом відкривали «третє око» японські ніндзя. До речі, ходіння «спиною назад» відбувається майже безшумно. Колись так тренували особовий склад тактичної глибинної розвідки.
УСУНЕННЯ ЕКСТРЕМАЛЬНОГО ВПЛИВУ
НА ФІЗІОЛОГІЮ І ПСИХОЛОГІЮ ЛЮДИНИ
З ВИКОРИСТАННЯМ ТРАДИЦІЙНИХ
ЛІКУВАЛЬНИХ ПРИЙОМІВ СХІДНИХ ШКІЛ
БОЙОВИХ МИСТЕЦТВ
АКТИВІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ
ГОЛОВНОГО МОЗКУ
І ЗМІЦНЕННЯ СИЛИ ВОЛІ
Масажувати почергово великим пальцем протилежної руки вказану точку у розгалуженні пальців протягом 1–2 хвилин кожен, починаючи з лівої руки.
ЗМІЦНЕННЯ БОЙОВОГО ДУХУ
ТА ЕМОЦІЙНОГО ТОНУСУ
Круговими рухами (30) масажувати точку біля великого пальця лівої руки. Далі масажувати круговими рухами (30) точку внутрішнього згину ліктьового суглобу, з боку великого пальця. Процедуру повторити на правій руці.
ПОЗБАВЛЕННЯ
ВІД БЕЗСОННЯ І ВТОМИ
Робити в ліжку перед сном. Не менше
5–10 разів рухати стопою вгору-вниз, виконувати по черзі для обох ніг.
УСУНЕННЯ ЗАПАМОРОЧЕННЯ
Обхопити зап’ястя лівої руки і робити ним кругові рухи, по 15 рухів у кожну сторону.
Повторити на правій руці. При повторенні стану повторити процедуру, при неодноразовій появі цього синдрому протягом доби – звернутися до медиків.
ЗНИЖЕННЯ ПОТОВИДІЛЕННЯ
Масажувати зазначені точки на кожній руці протягом 2–3 хвилин.
Цей стан буває зумовлений нервовим перенапруженням і не залежить від повноти людини.
ДЛЯ ЗАСИНАННЯ
І СПОКІЙНОГО СНУ
Масажувати чотирма пальцями лівої руки зазначену зону 30 секунд.
Потім масажувати праву сторону.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал