Стратегія розвитку міста до 2020 рокуу



Сторінка1/8
Дата конвертації11.05.2017
Розмір0.61 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8







СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ МІСТА

ДО 2020 РОКУУ



Скорочений аналіз соціально-економічного розвитку міста Чернігова



2.1. Загальна характеристика міста


Чернігів – адміністративний, промисловий і культурний центр Чернігівської області, розташований на правому березі річки Десна. У відповідності із Законом України „Про охорону культурної спадщини” Чернігів віднесений до категорії історичних міст.

На 01.01.2016 чисельність населення міста склала 294,1 тис. осіб що становить майже 44 % міського населення області.

У місті працюють близько 2,8 тис. підприємств, що складає 46 % загальної кількості підприємств у Чернігівській області. Майже всі (99,9 %) господарюючі суб’єкти міста належать до малого та середнього бізнесу.

Промисловий комплекс міста представлений майже чотирма сотнями підприємств, які виготовляють широкий спектр промислової продукції: ПАТ „Продовольча компанія „Ясен”, ПАТ «Чернігівська кондитерська фабрика «Стріла», Чернігівське відділення ПАТ „Сан Інбев Україна”, ПрАТ „Камвольно-суконна компанія „Чексіл”, ПрАТ «Чернігівська швейна фабрика „Елегант”, ПрАТ «Чернігівська взуттєва фабрика «Берегиня», ПАТ „ЧеЗаРа”, ПрАТ „Чернігівський автозавод”, ТОВ «Компанія «Спорттехніка» та інші. Обсяг реалізації промислової продукції в 2015 році склав біля 8,0 міліардів гривень.

Чернігів - важливий транспортний вузол, де сходяться автомобільні дороги та залізниці як міжнародного, так і національного значення. Територією міста проходять автомобільні шляхи міжнародного, республіканського і обласного значення: Одеса – Київ – Санкт-Петербург, Чернігів – Новгород-Сіверський, Чернігів – Сеньківка. Залізнична станція Черні́гів - залізничний вузол з трьома напрямками — на Гомель, Ніжин та Славутич.

У Чернігові зосереджений значний туристичний потенціал. У місті на державному обліку знаходиться 96 пам’яток історії, 17 пам’яток монументального мистецтва, 272 пам’ятки археології (234 – національного значення), 67 пам’яток архітектури (28 національного значення) та одна пам’ятка садово-паркового мистецтва.

Згідно з результатами опитування мешканців 24 міст України, проведеного соціологічною групою «Рейтинг», Чернігів посів 20 місце у списку найкомфортніших для проживання міст.

Рис. 1. Зведений індекс оцінки якості обслуговування та послуг у місті (5-відмінно, 1 – жахливо).


2.2. Історико-культурний та природно-рекреаційний потенціал


Чернігів – одне із найдавніших міст Європи. Відповідно до археологічних досліджень, формування міста розпочалось понад 1300 років тому. Перша письмова згадка про Чернігів датується 907 роком.

Місто з його архітектурно-археологічними пам’ятками, розташованими на території Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів – стародавній», внесено до попереднього списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.



Заповідник є одним із головних туристичних об'єктів Чернігівщини та України. До його складу входять 29 унікальних пам'яток архітектури та історії, шість з яких домонгольського періоду і вважаються одними з найдавніших у Східній Європі.

До найбільш значущих пам'яток домонгольського періоду відносяться унікальні за своїм значенням творіння світового мистецтва, які є гордістю і окрасою не тільки Чернігова, а й світової культури та історії: Спаський (ХІ ст.) і Борисоглібський (ХІІст.) собори, Успенський собор Єлецького монастиря (ХІІст.), Антонієві печери, Іллінська церква (ХІ – ХІІ ст.), П’ятницька церква (ХІІ ст.). Епоха бароко представлена комплексами історико–культурного значення: Єлецьким і Троїцько–Іллінським монастирями, будинком Лизогуба, будинком колегіуму, Катерининською церквою, будинками архієпископа, губернатора та іншими.

На території міста розташована пам'ятка садово-паркового мистецтва - регіональний ландшафтний парк «Ялівщина».

2.3. Демографія


З 1993 року у місті відбувається процес депопуляції – скорочення загальної чисельності населення внаслідок перевищення чисельності померлих над числом народжених, що вже два десятиріччя є відмітною рисою демографічної реальності не тільки в місті, а й в цілому в Україні.
Таблиця 1. Динаміка основних показників відтворення населення за 2011 – 2015 роки

Роки

Народжених

Померлих

Природний приріст (скорочення)

Міграційний

приріст, скорочення ,




осіб

на 1000 наявного населення

осіб

на 1000 наявного населення

осіб

на 1000 наявного населення

осіб

2011

2728

9,2

3293

11,1

-565

-1,9

392

2012

2768

9,3

3369

11,4

-601

-2,1

-33

2013

2654

9,0

3377

11,4

-723

-2,4

304

2014

2684

9,1

3655

12,4

-971

-3,3

28

2015

2517

8,5

3467

11,8

-950

-3,3

318

Інтенсивність природного скорочення населення поступово зростає. У 2015 році цей показник склав 3,3 особи на 1000 наявного населення проти 1,9 осіб у 2011 році.

Міграційні процеси характеризуються позитивним впливом на чисельність населення: у місті зберігається позитивне сальдо міграції. Виключення становив лише 2012 рік, коли з міста вибуло на 33 особи більше, ніж прибуло.

За період з 2011 по 2015 рік включно місто втратило 2,8 тисяч осіб. Найбільше зменшення населення спостерігалось у 2014 році (майже на 1 тис. осіб).



Рис 2. Динаміка чисельності наявного населення міста Чернігова, тис. осіб


Серед обласних центрів України за чисельністю населення Чернігів посідає 10 місце (без урахування міст Донецьк та Луганськ).
Таблиця 2. Чисельність наявного населення у обласних центрах України

Рейтинг

Обласний центр

Чисельність населення на 01.01.2011

Чисельність населення на 01.01.2016

1.

Київ

2799,2

2906,6

2.

Харків

1446,5

1449,7

3.

Одеса

1009,1

1010,8

4.

Дніпропетровськ

1007,2

986,3

5.

Львів

760,0

758,0

6.

Запоріжжя

776,5

756,9

7.

Миколаїв

498,7

493,6

8.

Вінниця

369,5

373,3

9.

Херсон

340,6

333,4

10.

Чернігів

296,9

294,1

11.

Полтава

298,9

294,0

12.

Черкаси

287,7

284,2

13.

Суми

273,9

270,5

14.

Хмельницький

262,8

269,1

15.

Житомир

271,8

267,7

16.

Чернівці

253,8

266,4

17.

Івано-Франківськ

241,1

251,5

18.

Рівне

249,8

248,3

19.

Кіровоград

235,5

239,7

20.

Тернопіль

217,4

218,2

21.

Луцьк

211,8

217,5

22.

Ужгород

116,4

115,2

За темпами демовідтворення м. Чернігів знаходиться на 13-му з 22 місць.


Рис. 3. Темпи демовідтворення населення обласних центрів України, %


За останні п’ять років населення міста постарішало. Кількість населення старшого віку збільшилась на 19,1 %, а кількість населення віком від 15 до 64 років навпаки зменшилась на 5,5 %. Частка працездатного населення у загальній чисельності жителів зменшилась з 75,5% в 2011 році до 72,0% в 2015 році. Старіння населення міста відбувається в основному через зниження народжуваності, а не за рахунок підвищення тривалості життя в старших вікових групах.
Таблиця 3. Розподіл населення міста Чернігова за віком




станом на 01.01.2011

станом на 01.01.2016




тис. осіб

% до загальної кількості

тис. осіб

% до загальної кількості

Всього постійного населення

291,1

100,0

288,3

100,0

У віці

0-14

35,9

12,3

38,3

13,3

15-64

219,6

75,5

207,6

72,0

65+

35,6

12,2

42,4

14,7

У структурі населення міста переважають жінки. На початок 2011 року їх частка складала 53,9%, на початок 2016 року - 54,1%, що свідчить про зростання диспропорції між чисельністю чоловіків та жінок.

Протягом останніх 5 років спостерігалося повільне зростання середнього віку населення міста. Станом на 1 січня 2016 року середній вік населення в місті становив 41 рік, проти 40 років на початку 2011 року. Слід зазначити, що середній вік чоловіків менший, ніж у жінок (за станом на 01.01.2016 середній вік чоловіків - 38 років, жінок - 44 роки).

Демографічне навантаження (навантаження на суспільство непродуктивним населенням) має тенденцію до зростання. На 1 січня 2016 року на кожну тисячу жителів міста працездатного віку (15-64 роки) за розрахунками припадало 385 осіб непрацездатного віку. В середньому в Україні цей показник складав 452 особи, в Чернігівській області – 480 осіб на 1000 працездатного населення.


Таблиця 4. Демографічне навантаження на населення міста у віці 15-64 роки

на 1000 осіб






01.01.2011

01.01.2016

Загальне навантаження, осіб

326

385

Особами у віці







Молодшому за працездатний, осіб

164

185

Старшому за працездатний, осіб

162

204

Демографічне навантаження на осіб працездатного віку зросло як за рахунок осіб молодше працездатного віку, так і за рахунок осіб старше працездатного віку.



2.4. Трудові ресурси


Зайнятість населення

Протягом 2011-2015 років спостерігається збільшення кількості мешканців міста, що перебували на обліку у міському центрі зайнятості (далі - Центр). У 2015 році на обліку перебувало 16050 незайнятих громадян що порівняно з 2014 роком більше на 7,2 %, з 2011 роком на – 26,8 %.


Рис. 4. Динаміка кількості осіб, які перебувають на обліку незайнятих громадян, тис. осіб


У той же час кількість вакансій, що надавались Центру, починаючи з 2014 року, зменшується. Протягом 2015 року у наявності було 7283 вакансії, що на 4,0 % менше, ніж у 2011 році.

Рис. 5. Динаміка кількості поданих вакансій роботодавцями міста, тис. вакансій


Проте, ефективність роботи з працевлаштування підвищується. Так, у 2015 році за направленням служби зайнятості працевлаштовано 5301 незайнятих громадян, що на 20,5 % перевищує показник 2011 року.


Рис.6. Обсяги працевлаштування, тис. осіб
Усі наявні у Центрі вакансії не вдається укомплектувати у зв’язку з невідповідністю спеціалізації або кваліфікації осіб, що перебувають на обліку, заявленим вимогам.

З метою підвищення конкурентоспроможності безробітних на ринку праці міським центром зайнятості проводиться професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації.



Рис. 7.Динаміка професійного навчання, осіб



2.5. Доходи населення

Середньомісячна номінальна заробітна плата одного штатного працівника м. Чернігова за підсумками 2015 року зросла порівняно з 2010 роком на 80,4 % та склала 3298 грн, що на 0,1% більше, ніж у Чернігівській області (3295,0 грн) та на 21,4 % менше, ніж в Україні (4195,0 грн).


Рис.8. Середньомісячна заробітна плата у м. Чернігові (грн)

За даними Державної служби статистики внаслідок інфляційних процесів реальна заробітна плата в Україні за підсумками 2015 року зменшилась по відношенню до рівня 2011 року на 7,6 %, в Чернігівській області – на 4,5 %.

Серед обласних центрів України м. Чернігів за рівнем заробітної плати продовжує займати одне з останніх місць. Найближчі до Чернігова за рівнем заробітної плати є міста Чернівці (3224 грн), Тернопіль (3277 грн) та Кіровоград (3293 грн).

Рис. 9. Середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника в обласних центрах України в 2015 році, (грн).


2.6. Інфраструктура


Транспортна інфраструктура

Чернігів є головним транспортним вузлом Чернігівської області, через який проходять основні міжнародні залізничні і автомобільні магістралі.

Транспортний комплекс міста представлений міським електричним та автомобільним транспортом. У транспортній галузі функціонують три автотранспортних підприємства з перевезення вантажів, три підприємства з пасажирських перевезень та вісім приватних пасажирських перевізників. В межах міста розташовані три автостанції, дві залізничні станції та річковий порт.

Для організації пасажирських перевезень задіяно 13 перевізників. Найбільші з них – комунальне підприємство «Чернігівське тролейбусне управління» міської ради, ПАТ «Чернігівавтосервіс» і ПрАТ «Таксосервіс». За маршрутами курсують близько 330 автобусів, у т.ч. 120 – середньої та 210 – малої місткості, і 60 тролейбусів, більше половини яких експлуатуються понад 10 років.

Упродовж останніх років спостерігається тенденція до уповільнення оновлення рухомого складу автотранспорту та критично низький рівень оновлення рухомого складу електротранспорту.

Рис. 10. Оновлення рухомого складу пасажирського транспорту у м. Чернігові, одиниць.
Мережа маршрутів міського пасажирського транспорту налічує дев’ять тролейбусних та 41 автобусний маршрут, у т.ч. 27 – міських, 14 – приміських.

Експлуатаційна довжина автобусних маршрутів - 364 км, тролейбусних – 184 км. Довжина контактної мережі м. Чернігова становить 106,7 км. Існуючі контактна і кабельна мережі мають знос понад 50 %.

На маршрутах розташовано 458 зупинок, з них 242 облаштовано зупинковими спорудами: у т.ч. 131 – комплекси з кіосками та павільйонами, 111 – павільйони та навіси для очікування транспорту.

Проте, на сьогоднішній день мережа маршрутів пасажирського транспорту є застарілою, оскільки докорінно змінилися пасажиропотоки, у тому числі і в наслідок погіршення або припинення роботи основних промислових підприємств. Для Чернігова наразі характерне перевантаження пасажирським транспортом центральної частини міста, дублювання тролейбусних маршрутів автобусними, надмірне завантаження пасажирами одних маршрутів і незначна їх кількість на інших.


Дорожня інфраструктура
Місто має широко розгалужену дорожню мережу. Загальна протяжність вулиць міста складає 361 км, в тому числі магістральних вулиць загальноміського та районного значення 86,7 км.

Асфальтобетонне покриття мають 255,3 км доріг (2,16 млн. кв. м), ґрунтове – 105,7 км. Загальна протяжність тротуарів та пішохідних доріжок з твердим покриттям – 352,3 км.

Близько 24 % доріг обласного центру знаходяться у критичному стані.

Рис. 11. Рейтинг міст України за критичним станом доріг (за даними сайту Navizor.com), %


Балансоутримувачем вулично-дорожньої мережі міста є комунальне шляхо-будівельне управління. На нього також покладено утримання мережі зливної каналізації, штучних споруд, гідротехнічних споруд, технічних засобів регулювання дорожнього руху.

Невід’ємною частиною вулично-дорожньої мережі є зливова каналізація та дренажні системи. Зливова каналізація міста складається з локальних мереж та має систему основних та малих скидів дощових вод у р. Стрижень і р. Білоус без попередньої очистки та скид у р. Десна через очисні споруди урочища Кордівка пропускною спроможністю 5300 куб. м на добу.

У місті діє 25 комунальних каналізаційно-колекторних систем, що відводять поверхневий стік до різних водоприймачів загальною довжиною 62,85 км, які охоплюють водозбірну площу 3 тис. га, та колекторно - дренажна система загальною довжиною 3,972 км, яка знижує рівень ґрунтових вод в існуючій житловій забудові в мікрорайоні Масани і відводить їх за межі забудови.

Технічний стан зливової каналізації незадовільний: при залпових зливах в окремих районах міста каналізація працює з перебоями через низьку пропускну спроможність.

Безпеку дорожнього руху в місті забезпечує 61 світлофорний об’єкт, більше 6,0 тис. шт. дорожніх знаків, 12 км направляючого пішохідного огородження .
Інфраструктура зв’язку

Послуги зв’язку у місті надають чотири оператори фіксованого зв’язку: оператори (Чернігівська філія ПАТ „Укртелеком”, АТЗТ „Центр експлуатації – зв’язок”, ТОВ „Таско”, Чернігівське відділення ТОВ „Інтертелеком”) та три оператори мобільного зв’язку (АО "Київстар", АО "Vodafone Україна" («МТС-Україна»), "Астеліт" (Лайф)).

Останні роки на ринку надання телекомунікаційних послуг спостерігається зниження частки абонентів фіксованого зв’язку. Оператори мобільного зв’язку пропонують населенню більш гнучку тарифну політику, широкий спектр послуг та якісне покриття, що призводить до відмови користувачів від стаціонарних телефонних номерів та радіоточок.

Доступом до всесвітньої мережі Інтернет користуються понад 70 тис. чернігівських сімей.

Послуги поштового зв’язку надають 25 поштових відділень.

2.7. Житлово-комунальне господарство


Чернігів – місто з характерною для пострадянського обласного центру структурою житлового фонду, у якій переважають п’яти – дев'ятиповерхові будинки.

Загальний житловий фонд міста на 01.01.2015 становив 5930 тис. м2. Забезпеченість населення міста житлом складало 20,5 кв. м/особу.

У 2015 році в місті прийнято в експлуатацію 77,1 тис.мзагальної площі житла, (99,6% від показника 2014 року), у тому числі 48,6 тис. кв. м багатоквартирного житла та 28,5 тис. кв. м індивідуального житла.
Рис. 16. Введення в експлуатацію житла, тис. кв. м
Серед обласних центрів Чернігів у 2015 році посів 13 місце за обсягами введеного житла у розрахунку на 10 тис. населення.

Рис. Обсяги введення житла в експлуатацію в обласних центрах України на 10 тис. населення, м кв.

У комунальній власності територіальної громади знаходиться 1752 житлових будинка загальною площею 4 млн. 393 тис. кв. метрів.

Із загальної кількості комунального житла 1500 будинків мають термін експлуатації 20 років і більше. До категорії ветхого віднесено 68 будинків загальною площею 12,4 тис. кв. м, до категорії аварійного – вісім житлових будинків загальною площею 1,4 тис. кв. метрів.

Відбувається природне старіння житлового фонду. Багатоквартирні будинки, які збудовані у 1960 – 1970 роках за проектами перших масових серій (312 будинків), вже можна віднести до застарілого житлового фонду, бо за технічним станом та сьогоднішніми стандартами вони не відповідають вимогам комфортного проживання. Фізичний знос основних конструктивних елементів та інженерних мереж становить більше 60 %.

Житлові будинки, побудовані в період з 1970 по 1990 роки (520 будинків), також потребують значних витрат на проведення ремонтів покрівель, інженерних мереж, герметизацію міжпанельних швів тощо.

Щорічна потреба на капітальний ремонт житла в середньому на рік становить 12,0–14,0 млн. грн. Фактичні видатки не перевищують 20-40% від потреби.


Таблиця 5. Динаміка видатків на капітальний ремонт житла

Рік

2011 р.

2012 р.

2013 р.

2014 р.

2015 р.

Сума коштів, тис. грн.

2209,6

1715,2

3607,5

4951,9

5465,0

У житловому фонді міста налічується 1217 ліфтів, установлених у будинках різних форм власності. Технічний стан значної кількості ліфтів, у зв’язку з відпрацюванням установленого терміну служби, не дає повної гарантії їх безпечності та надійності під час експлуатації. На сьогоднішній день потребують капітального ремонту 717 ліфтів, для чого орієнтовно необхідно 71 млн. грн.

Експлуатацію і утримання житлового фонду комунальної форми власності в м. Чернігові здійснюють чотири організації комунальної власності міста, а саме: КП «Новозаводське», КП «Деснянське», КП «ЖЕК 10», КП «ЖЕК 13».

На початок 2016 року в місті було створено 34 ОСББ, що складає менше двох відсотків від житлового фонду міста. У сусідньому та схожому за розмірами місті Суми налічується 145 об’єднань.


Таблиця 6. Структура житлового фонду м. Чернігова за формами власності


Форми власності

Кількість будинків, шт.

2011 рік

2012 рік

2013 рік

2014 рік

2015 рік

Житловий фонд м. Чернігова всього (без урахування приватного сектору),

2025

2025

2025

2025

2027

в т. ч. :
- комунальної власності

1736

1736

1736

1738

1752

- ЖБК

125

125

125

125

125

- ОСББ (тільки ті, що на власному балансі)

31

31

31

31

34

- житловий фонд громадської (колективної) власності

106

106

106

104

86

- відомчі житлові будинки

27

27

27

27

27



2.8. Освітня інфраструктура


Станом на 01 січня 2016 року мережа дошкільних навчальних закладів складається з 56 закладів, у яких функціонує 536 груп, з яких 74 – спеціальні для дітей з вадами здоров’я. На базі дошкільного закладу № 52 організовано роботу інклюзивної групи, та групи, у якій виховуються діти-аутисти.

Суспільним дошкільним вихованням охоплено 11686 дітей, що становить 85,5% від загальної кількості дітей відповідного віку. Охоплення дошкільним вихованням дітей 5-тирічного віку складає 100%.

Відповідно до потреб населення щорічно відкриваються додаткові групи на базі діючих дошкільних навчальних закладів. Протягом 2011-2015 років у дошкільних навчальних закладах міста додатково сформовано 18 груп, проте на сьогодні на 100 місцях виховується 120 дітей. Перевантажені окремі групи дошкільних закладів № 1, 19, 21, 22, 26, 32, 36, 46, 50, 53, 58, 59, 62, 68, 71, 75.

У 2015-2016 навчальному році у місті працює 37 загальноосвітніх навчальних закладів різних типів, у яких навчається 25397 учнів.

У мережі загальноосвітніх навчальних закладів міста функціонує чотири ліцеї, чотири спеціалізовані школи з поглибленим вивченням окремих предметів, одна гімназія та один колегіум.

Профільним навчанням охоплено 97,6% учнів 10-11 класів, поглиблене вивчення окремих предметів запроваджено для 28,7% учнів.

У загальноосвітніх навчальних закладах міста функціонує 57 комп’ютерних класів, в яких встановлено 649 комп’ютерів, з них 191 – застарілий (до 2005 року випуску), 68 - не підлягають ремонту. На 34 учні припадає один персональний комп'ютер.

Мультимедійні комплекси (мультимедійна дошка, проектор та ноутбук) встановлено в 12 із 34 загальноосвітніх навчальних закладів.

У місті функціонує 13 інклюзивних класів, у яких навчається 21 дитина з особливими освітніми потребами.

У позашкільних навчальних закладах міста діють 125 гуртків, секцій, клубів з метою розвитку здібностей, нахилів та інтересів дітей. 

Система професійно-технічної освіти Чернігова охоплює 9 державних професійно-технічних навчальних закладів, у тому числі 2 вищих професійних училища, 2 центри професійно-технічної освіти, 4 професійних ліцеїв та 1 навчальний заклад при установі виконання покарань.

Підготовка кадрів здійснюється з багатьох робітничих професій для 5-ти галузей економіки: промисловості, транспорту, будівництва, торгівлі і громадського харчування, житлово-комунального господарства і невиробничих видів побутового обслуговування населення.

На території міста функціонують 2 університети, 1 академія, 1 училище, 1 технікум та 4 коледжи. Послуги з перепідготовки та післядипломної освіті надає Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.Ушинського.

Консолідований рейтинг (Освіта UA) віддає 68 позицію Чернігівському національному технологічному університету, 181 позицію посів Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка.


Таблиця 7. Найкращі вузи північного регіону України

Назва учбового закладу

Місце

Місце у загальному рейтингу

ТОП-200 Україна

Webometrics

(діяльність в інтернет-просторі)



Scopus

(науко метрична база)



Сумський державний університет

1

8

21

6

15

Житомирський державний університет ім. І. Франка

2

59

127

25

77

Чернігівський національний технологічний університет

3

68

133

70

49

Житомирський державний технологічний університет

4

82

137

65

63

Сумський національний аграрний університет

5

84

144

51

76

Українська академія банківської справи Національного банку України

6

98

150

45

110

Ніжинський державний університет ім. М. Гоголя

7

113

181

40

123

Сумський державний педагогічний університет ім. О. С. Макаренка

8

144

177

107

123

Житомирський національний агроекологічний університет

9

145

158

127

123

Учбово-науковий інститут економіки ЧНТУ

10

168

201

133

123



2.9. Охорона здоров’я


Медичну допомогу населенню міста надають дев’ять закладів охорони здоров’я Чернігівської міської ради, в т.ч. чотири міські лікарні на 1370 ліжок, пологовий будинок на 220 ліжок, дві дитячі поліклініки, дві стоматологічні поліклініки (для дорослих і дітей). В місті функціонують сім фельдшерських пунктів та сім денних стаціонарів. Крім того, медична допомога жителям міста надається в 11 лікувально-профілактичних закладах обласного підпорядкування.
Таблиця 8. Загальна характеристика мережі комунальних закладів охорони здоров’я м. Чернігова

Показники

2011

2012

2013

2014

2015

Потужність амбулаторно-поліклінічних закладів:

загальна кількість відвідувань за зміну на 1000 мешканців



5246


5246


5411


5411


5411


Кількість відвідувань лікарів на одного мешканця

місто


область

9,3

9,5


9,4

9,5


9,6

9,6


9,3

9,6


9,7

9,7


Кількість ліжок у стаціонарах

1662

1652

1652

1590

1590

Забезпеченість ліжками на 10 тис. осіб

57,1

56,8

56,9

54,9

55,0

Середні витрати на 1 ліжко-день на медикаменти (грн.)

9,16

9,08

9,92

10,72

14,57

Середні витрати на 1 ліжко-день на харчування (грн.)

3,07

3,30

3,24

3,81

5,23

Кількість ліжок денного стаціонару

200

200

201

204

204

Забезпеченість ліжками денного стаціонару на 10 тис.нас

місто


область

6,9


14,1

6,9


14,5

6,9


15,0

7,04


15,1

7,06


15,5

Забезпеченість лікарськими кадрами на10 тис. населення

місто


область

33,7


35,2

32,8


33,5

31,7


34,1

31,8


34,6

32,9


35,2

На 01.01.2016 в медичних закладах міста зареєстровано 5309,25 штатних посад, з яких зайняті 5235,5 або 98,6%. Укомплектованість штатних посад лікарів фізичними особами зросла з 77,1% у 2011 році до 82,0% у 2015 році. Частка осіб пенсійного віку серед лікарів – 22,4%.

У місті впроваджується план поетапного переходу на засади загальної практики-сімейної медицини.

Таблиця 9. Характеристика мережі дільниць сімейної медицини






2011

2012

2013

2014

2015

Кількість дільниць

60

61

61

76

92

Кількість посад лікарів ЗПСМ

59,5

62,75

63,25

78,75

95

Кількість лікарів ЗПСМ

57

56

55

68

85

% укомплектованості посад

95,8

89,2

87,0

86,3

91,6


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал