Спрямування



Pdf просмотр
Сторінка4/7
Дата конвертації11.05.2017
Розмір0.85 Mb.
1   2   3   4   5   6   7
Санітарно-гігієнічні умови та безпека праці
Професійна діяльність педагога-організатора відбувається в умовах великого нервово-психічного, комунікативного та емоційного навантаження, оскільки його робота передбачає долученість до організації різноманітних педагогічно- просвітницьких, культурно-масових та інших заходів, які вимагають наявності хороших фізичних даних організму, вміння пристосовуватися до різних складних ситуацій, пов”язаних з впливом на інших людей.
Обмежень щодо статі професія не має. Функціональні обов”язки педагога- організатора з успіхом можуть виконувати як чоловіки, так і жінки, які є творчими людьми та ентузіастами своєї справи.
Педагог-організатор працює 8 годин на день згідно зі складеним графіком, виходячи з 40-годинного робочого тижня, і затвердженого директором закладу

46 освіти або іншою уповноваженою посадовою особою. Педагогу-організатору надається щорічна відпустка в 56 календарних днів, найчастіше влітку.
Педагог-організатор має усвідомлювати, що у своїй діяльності головний акцент робиться на його здатності взаємодіяти з дітьми, які відрізняються за своїм характером, темпераментом, особливостями виховання в сім”ї, стилем поведінки.
Навіть організовуючи групові чи масові заходи, він повинен враховуввти
індивідуальні особливості дітей. Передусім важливо встановити довірливі, доброзичливі стосунки з вихованцями. Така робота має бути систематичною, спрямовуватися не тільки на проведення бесід з конкретного приводу, а й наперед продуманих профілактичних розмов та інших заходів з вихованцями.
Виховний вплив може бути спрямований на отримання очікуваних результатів негайно або бути довготривалим. У одних випадках педагог-організатор реагує на вчинок одразу, в інших – детально аналізує його і лише тоді вирішує, яких заходів виховного впливу вжити.
Робота педагога-організатора має також свою специфіку у відповідності з віковими категоріями учнівської молоді, з якими він працює.
Зважаючи на те, що педагог-організатор щоденно працює з дітьми, в його роботі можуть виникати певні помилки педагогічного характеру, зокрема такі, що провокують виникнення конфліктів. Основними з них можуть бути:

демонстрування своєї зверхності та переваги щодо учнів (вихованців), приниження
їхньої гідності та права на самостійність і самовизначення;

нехтування цінностями дитячого світу як наслідок незнання вікових та
індивідуально-психологічних особливостей розвитку дітей, що провокує надмірні вимоги щодо них;

авторитарний та стереотипний стиль спілкування;

некомпетентність у проведенні виховних та просвітницьких заходів;

маніпулювання сприйняттям ситуації, неправильна її оцінка, перекручування фактів;

стереотипність поведінки в ситуаціях, що потребують морального вибору.
Отже, етико-моральні помилки в діяльності педагога-організатора мають не

47 лише ситуативний, випадковий характер, але й закріплюються на рівні свідомості, впливають на його професійну кар”єру, подальшу педагогічну діяльність.
Окрім помилок педагогічного характеру, в роботі педагога-організатора можуть траплятися порушення норм і правил техніки безпеки під час проведення позакласної та позашкільної роботи з учнями.
Вимоги професії до працівника
Для вступу до педагогічного вузу, де можна набути професію педагога- організатора, абітурієнт має представити докумен державного зразка про повну загальну середню освіту відповідно до державного стандарту, сертифікат з результатами зовнішнього незалежного тестування. Основою професійних знань, що отримують майбутні педагоги-організатори, мають бути знання з предметів суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного напряму. Проте на практиці на посаду педагога-організатора можуть претендувати абітурієнти, які мають хороші знання з фізики, біології та інших дисциплін.
Професія педагога-організатора вимагає від фахівця певних медичних показань, зокрема:

відсутність явних вад у фізичному і розумовому розвитку, які можуть ускладнити роботу фахівця у дитячому колективі;

відсутність захворювань органів дихання і мовлення;

відсутність захворювань шкіри.
Педагог-організатор має щорічно проходити медичне обстеження.
Педагог-організатор має володіти:

комунікативними здібностями – вміння передавати інформацію;

умінням взаємодіяти з людьми, спілкуватися з ними, розпізнавати мову тіла, жестів, бути симпатичним, чуйним, тактовним;

організаторськими схильностями – здатністю організувати групову роботу, бути цілеспрямованим, планувати та передбачати результати діяльності, бути лідером;

творчими схильностями – здатністю генерувати оригінальні творчі ідеї, швидко знаходити креативні рішення в нестандартних ситуаціях.
Захоплення роботою та любов до дітей – це ті риси, без яких теоретичні знання і

48 методична майстерність будуть безсилі.
Діяльність педагога-організатора відноситься до розряду стресогенних, що вимагає значних ресурсів самоконтролю і саморегуляції, терпеливості і наполегливості для здійснення своїх задумів, витримки у навіть найнесприятливіших стресових ситуаціях, уміння тримати себе в руках в умовах негативних емоційних впливів з боку інших людей.
Оптимальний тип темпераменту – сангвінік,що характеризується жвавістю, рухливістю, розважливістю, лабільністю, оскільки даний тип темпераменту найбільш підходить для педагогічної діяльності, там де на працівника покладається велика відповідальність, а вони можуть найкраще розкрити свій власний потенціал, швидко відгукуватися на навколишні події, порівняно легко переживати невдачі та неприємності.
Педагогу-організатору необхідні такі емоційно-вольові якості:

висока емоційна стійкість, що передбачає наявність витримки, самовладання, здатності до подолання стану емоційного збудження при виконанні складної діяльності та стратегій упевненої поведінки в складних життєвих обставинах;

активність та енергійність, висока працездатність, терплячість.
З метою попередження емоційно напруженого стану, що дезорганізує поведінку
і професійну діяльність педагога-організатора, важливими є такі особистісні риси: стресостійкість, вербальний інтелект, уміння критично оцінити ситуацію, розвиток саморегуляції.
Важливими для успішної діяльності педагога-організатора є наявність знань психолого-педагогічного характеру, уміння стати в рефлексивну позицію стосовно самого себе й до здійснюваної діяльності в цілому. Йому потрібна висока загальна культура, наявність активності, почуття розумної міри, ставлення дітей як до головної цінності.
Особливо важливим у професійній діяльності педагога-організатора є високий моральний рівень, особиста етика і культура поведінки, відсутність шкідливих звичок, здатність викликати до себе повагу з боку учнівської молоді, користуватися неформальним визнанням з її боку.

49
Професійне навчання
Педагогів-організаторів готують у педагогічних інститутах і університетах.
Термін навчання залежить від рівня акредитації навчального закладу (4-5 років).
Форма навчання у ВНЗ – денна та заочна. Нормативний зміст за всіма освітньо- кваліфікаційними рівнями визначається відповідними стандартами іищої освіти – бакалавр, спеціаліст, магістр.
Правила прийому до конкретного навчального закладу, що здійснює підготовку педагогів-організаторів, розробляються самим закладом відповідно до законодавства України та Умов прийому до вищих навчальних закладів України, які затверджуються наказом міністерства освіти і науки, є обов”язковими для всіх вищих наукових закладів. Ці правила визначають порядок і строки прийому заяв і документів для вступу на навчання, перелік документів, додаткових показників для вступу на навчання.
Під час навчання студенти, які навчаються за державним замовленням, мають право на:
- безплатне користування навчально-виробничою, нацуковою, культурно- спортивною,побутовою, оздоровчою базою ВНЗ, доступ до інформації з усіх галузей знань;
- забезпечення гуртожитком;
- за умови успішного навчання – отримання стипендії.
-
Педагогу-організатору для виконання професійних обов’’язків необхідна повна вища педагогічна освіта незалежно від кваліфікаційного рівня (спеціаліст, бакалавр, магістер). Загалом, ознакою готовності фахівця до здійснення даної професійної діяльності є засвоєння певної системи загальнотеоретичних і спеціальних професійно педагогічних знань, котрі б дозволили правильно обрати методи педагогічного та виховного впливу, знайти власні творчі підходи в роботі.

50
У процесі навчання педагоги-організатори вивчають такі основні дисципліни:
# педагогіка;
# cоціальна педагогіка;
# загальна, вікова та педагогічна психологія;
# теорія і технологія соціальної роботи;
# практикум соціально-педагогічної роботи;
# методика роботи з учнівською молоддю та молодіжними організаціями;
# профілактика негативних явищ в учнівському та молодіжному середовищі;
# система соціальної роботи в галузі освіти;
# соціальна робота з молоддю;
# методика організації волонтерського руху;
# рганізація роботи з різними соціальними групами.
Крім того педагог-організатор має знати:

законодавчі та інші нормативно-правові акти з питань освіти і виховання учнівської молоді;

основні закономірності розвитку особистості дітей, підлітків та молоді, специфіку
їх потреб, інтересів,установок, мотивів;

специфіку роботи в соціальному середовищі, у навчальному закладі, в сім”ї, в об”єднаннях, групах, компаніях тощо;

сучасний стан та тенденції розвитку дитячих та підліткових спільнот, рухів, організацій, їх роль, місце і вплив на особистість;

принципи організації дозвілля, спілкування, вільного часу, правила охорони та безпеки праці,пожежної безпеки і безпеки дорожнього руху;

методи роботи із занедбаними дітьми, сім”єю, надання їм допомоги та підтримки.
На базі здобутих у ВНЗ знань, педагог-організатор може працювати за суміжними професіями:

соціального педагога;

соціального працівника;

методиста з виховної роботи.
Крім цього, педагог-організатор може працювати за будь-якою професією

51 педагогічного спрямування, пройшовши спеціальну перепідготовку.
Протипоказання до навчання та виконання
професійних обов”язків
До основних медичних протипоказань для оволодіння професією педагога- організатора та виконання професійних обов”язків відносяться:

вади психічного, розумового та фізичного розвитку;

туберкульоз;

інфекційні захворювання та захворювання шкіри;

порушення зору та слуху;

захворювання опорно-рухового апарату;

значні вади мовлення.
У психологічній і психофізіологічній сферах обмеженнями є:

відсутність любові до дітей і до людей взагалі;

слабка пам”ять;

низький рівень розподілу та переключення уваги;

емоційна нестабільність;

відсутність такту, доброзичливості, чуйності, самоконтролю, відповідальності;

низький рівень вербального інтелекту;

неврівноваженість нервової системи.
Заробіток
Згідно
із законодавством посадові оклади педагогічним працівникам встановлюються на основі Єдиної тарифної сітки в порядку, визначеному Кабінетом
Міністрів України.
На рівень зарплати впливає кваліфікаційна категорія (спеціаліст, спеціаліст першої категорії, спеціаліст вищої категорії), а також педагогічні звання( педагог- організатор, педагог-методист), присвоєні за результатами атестації.
Педагог-організатор має можливість отримувати:

надбавки за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу;

52

щорічну грошову нагороду у розмірі посадового окладу за сумлінну працю;

допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки.
Педагоги-організатори, які працюють у приватних навчальних та інших закладах отримують високу заробітну плату, що є комерційною таємницею.
Перспективи заайнятості
Після навчання педагог-організатор може працювати у різних навчальних закладах (загальноосвітніх школах, гімназіях, ліцеях, коледжах, інтернатних закладах різних типів, у позашкільних закладах(палацах,будинках творчості,центрах, станціях дитячої, юнацької творчості, в учнівських та студентських клубах, у школах мистецтв, студіях тощо), а також у дитячих будинках, літніх оздоровчих таборах та ін.
Кількість випускників задовольняє державні потреби у спеціалістах даної професії.
Підвищення кваліфікації
Професійна освіта педагога-організатора не закінчується з одержанням диплома. Особливості його діяльності вимагають систематичного професійного вдосконалення, знайомства з новою науковою та методичною літературою, постійного накопичення практичних навичок. Педагог-організатор може продовжувати навчання в магістратурі та аспірантурі.
Підвищення кваліфікації та педагогічної майстерності може проходити в системі методичної роботи, що діє у навчальних закладах на районному та регіональному рівнях і ґрунтується на вивченні та впровадженні кращого досвіду роботи з учнівською молоддю.
Педагоги-організатори проходять підвищення кваліфікації не рідше одного разу на 5 років у закладах післядипломної освіти.
У межах основної професії існує така спеціалізація: педагог-організатор, педагог-організатор позашкільної та позакласної роботи, керівник гуртка технічної творчості, організатор дитячих та молодіжних колективів тощо.
Психограма професії ''Педагог-організатор ''

53
Професійно важливі якості
Психодіагностичні методики
Діагностичн
іпоказники
1. Професійна спрямованість, тип
Тест Голланда
С+. К+
2.Комунікативні особливості:
- готовність до спілкування;
- доброзичливість;
- оптимізм, емоційність;
- соціальна ергічність
Кеттел-16Ф0-187-
А тест Айзенка
ОСТ
A+,F+,N+,Q
2
-
- екстраверт
СП+, СТ.+. СЕр+
3.
Особливості вищої нервової діяльності:
- сила;
- рухливість;
- лабільність;
ПНН,
Теппінг- тест середня сила нервової системи висока лабільність
4. Емоційна стабільність
Кеттел-16Ф0-187-А
ОСТ
С+, Q
4
+, F
2
-
СЕр –високий бал
5. Емоційно-вольові якості:
- відповідальність;
- рішучість, упевненість у
Собі;
- критичність;
- старанність
Тест Кеттела
16Ф0-187-А
G+
Н+,С+
L-
Q
1
-, Q
3
+, F
3
+
6. Кмітливість, розвиток загального інтелекту
Тест Равена
ТІП середній рівень і вище
7. Стійкість зосередження уваги
Тест Анфімова вище середнього рівня
8. Оперативна пам'ять
ОП-1 вище середнього ірвня
9. Рухливість нервових процесів
ПНН, ОСТ висока рухливість
СП+
10. Стійкість розподілу уваги
ВН-2 вище середнього рівня
СОЦІАЛЬНИЙ ПЕДАГОГ
Загальна характеристика професії
Соціальна робота, як професія, офіційно була зареєстрована лише у квітні 1998 року. Доти функції соціального педагога виконували представники будь-яких професій – фахівці закладів освіти, соціального забезпечення, культури і спорту, представники міліції тощо.
Вихід соціальної роботи на професійний рівень – явище значне, хоча це скоріше можна назвати юридичним оформленням досвіду. Сучасна модель соціальної

54 роботи, яка увібрала в себе все найкраще, була сформована і продовжує розвиватися як результат багаторічного практичного пошуку, відпрацювання стандартів цієї професії.
Особливістю становлення професії соціального педагога є те, що попереду завжди йшли педагоги і для соціальної роботи з моменту її зародження і до нашого часу завжди була характерна домінуюча роль соціальної педагогіки, що дозволило певною мірою "скоротити" відставання нашої країни в цьому питанні від інших.
Соціальний педагог – це, насамперед, посередник, сполучна ланка між особистістю і державно-громадськими соціальними службами, організаціями та установами, які покликані піклуватися про людину та її родину. Водночас він є захисником інтересів конкретної людини, законних прав кожної людини, різних верств населення, дорослих і дітей. Він є своєрідним духовним наставником, який протягом ряду років працює з конкретними дітьми і їх родинами, здійснює соціальний патронаж, піклується про формування моральних загальнолюдських цінностей у соціумі. Разом з тим, він є соціальним терапевтом, який допомагає запобігати і розв'язувати конфліктні ситуації своїх підопічних, сприяючи їм у контактах з відповідними спеціалістами.
Потреба саме в соціальному педагогові є закономірною. Будучи посередником в системі взаємодії особистості із соціумом, інститут соціальних педагогів впливає на формування виховуючих гуманістичних, морально і фізично здорових відносин у соціумі, сфері сім'ї, сімейно-сусідському оточенні між дітьми і дорослими.
Соціальний педагог не чекає, коли до нього звернуться за допомогою, а в етично допустимій формі сам вступає в контакт. Він ніби ставить "соціальний діагноз", вивчає психологічні та вікові особливості, здібності людей, вникає в їх мікросоціум, світ інтересів, коло спілкувань, умови життя, моральну атмосферу, виявляє позитивні і негативні випливи, проблеми (медичні, психологічні, правові та ін.).
За своїм професійним призначенням соціальний педагог зосереджує зусилля на виявленні й подоланні негативних явищ, а не на боротьбі з їх наслідками (цим страждала протягом багатьох років профілактична виховна робота), забезпечуючи тим самим у роботі своєчасну превентивну профілактику різного роду відхилень.

55
Діяльність соціального педагога спрямована на стимулювання саморозвитку і самоорганізації особистості, створення умов для активізації розвитку і реалізації творчого потенціалу, здібностей і нахилів своїх підопічних. Він працює в умовах неформального спілкування, залишаючись на позиції неформального лідера, помічника, порадника, товариша, духовного наставника.
Цільовою орієнтацією діяльності соціального педагога є формування здорових, виховуючих, гуманних відносин у соціумі. Діяльність соціального педагога – це зона довіри між людьми, шлях до взаємопорозуміння, спілкування. Його робота повинна мати активний характер і сприяти залученню до соціальної роботи самих клієнтів. Вона спрямована на поступове створення своєрідного механізму саморозвитку, що сприяє виявленню взаємної турботи і взаємодопомоги, милосердю, послабленню соціального і міжнаціонального напруження, формуванню сприятливого мікроклімату в соціумі.
Залежно від характеру роботи соціального працівника, можна визначити такі провідні види його діяльності: а) культурно-дозвільна (організація діяльності дітей, молоді, сімейно-сусідських спільнот, культурно-освітня робота за місцем проживання, організація фізкультурно-оздоровчого та культурного відпочинку, соціальна анімація); б) медико-психологічна (консультативно-посередницька, охорона здоров'я і пропаганда здорового способу життя, медико-реабілітаційна допомога); в) правоохоронна
(пропедевтика правопорушень, соціально- психологічна підтримка різних категорій населення, соціальна адаптація та реабілітація особистості).
Діяльність соціального педагога розпочинається зі знайомства з підопічними, ознайомлення з їх оточенням, встановлення контактів, соціальної діагностики. Він вивчає можливості мікросоціуму, соціальний склад мешканців, встановлює зв'язки з установами, виявляє рівень соціальної активності різних груп населення, стан соціальної роботи з ними, створюючи, таким чином, діагностичну карту соціуму.
Далі соціальний педагог вивчає пріоритети у створенні соціально-педагогічної роботи, організації різноманітної діяльності в мікросоціумі. Він визначає форми соціальної творчості, забезпечує координацію роботи соціальних інститутів у

56 своєму регіоні, формує актив добровільних помічників (волонтерів), організовує безпосередню роботу з населенням, дітьми, родинами, вивчає можливості роботи клубів, гуртків, установ, організацій, які мають розв'язувати проблеми здоров'я, дозвілля, побутового обслуговування.
Таким чином, соціальний педагог, надаючи соціальну допомогу різним категоріям населення, виконує такі провідні функції: а) організаторську (організовує дозвілля, допомагає у працевлаштуванні і професійній орієнтації, соціальній адаптації і реабілітації, координує діяльність підліткових і молодіжних об'єднань, організовує взаємозв'язок клієнта з медичними, освітніми, культурними, спортивними, правовими закладами, товариствами і благодійними фондами); б) прогностичну (прогнозує процес соціального розвитку мікрорайону і мікросоціуму, програмує діяльність конкретних соціальних інститутів, які беруть участь у соціальному формуванні особистості); в) профілактичну і соціально-терапевтичну
(приводить в дію механізм попередження і подолання негативних впливів у соціально-правовому та психологічному плані, організовує соціотерапевтичну допомогу, забезпечує захист прав у суспільстві, допомагає підліткам і молоді в період соціального і професійного самовизначення); г) організаційну (залучає до роботи добровільних помічників і населення мікрорайону до соціальної роботи та відпочинку, налагоджує взаємодії між різними інститутами в роботі з населенням).
Соціальний педагог повинен підтримувати високі моральні стандарти своєї поведінки, повністю виключаючи нечесні дії, дотримуватися в своїй роботі вимог професійної етики. Він повинен враховувати унікальність кожної особистості, її права і можливості й усвідомлювати свою відповідальність за її поведінку у кожній конкретній ситуації.
Він має імідж громадського діяча, який підтримує і очолює соціальні ініціативи громадян, спрямовані на самозабезпечення і оздоровлення навколишнього середовища.
Санітарно-гігієнічні умови та безпека праці
Соціальний педагог працює в соціально-педагогічних і соціально-психологічних закладах освіти (дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх школах, коледжах,

57 гімназіях, школах-інтернатах, дитячих будинках, спеціальних навчальних закладах тощо), соціальних службах спеціалізованих установ (будинки престарілих, центри реабілітації, соціальні притулки тощо), соціальних службах муніципальних органів.
Працює соціальний педагог як в приміщенні, так і на повітрі. Праця ненормована, спричиняє велике інтелектуальне навантаження. Враховуючи специфічний характер діяльності соціального педагога, режим його роботи варіативний, гнучкий і зручний для тих, з ким він працює, пристосований до конкретних умов соціального середовища.
Високий рівень відповідальності є фактором, що іноді призводить до нервового перевантаження. Змінність відсутня. Обмеження за віком та статтю відсутнє.
Переважно завантажені зоровий та мовно-руховий аналізатори.
Вимоги професії до працівника
Складність і висока відповідальність професійної діяльності соціального педагога вимагає певної сукупності якостей, яким він повинен відповідати
(громадянських, моральних, інтелектуальних). Неодмінним для фахівця є комунікабельність і компетентність, особлива екстравертність, розверненість до клієнта, здатність добре орієнтуватися у ситуаціях, що змінюються, швидко приймати рішення.
Обов'язковими якостями соціального педагога повинні бути емпатійність і делікатність. Людина, яка хоче обрати цю професію, повинна бути гуманною, мати хороші комунікативні й організаторські здібності, бути високо духовною і загально культурною, з почуттям такту й гумору, вміти аналізувати соціальні явища, мати стійкі моральні принципи. Вона повина поважати таємниці клієнта.
Люди цієї професыъ повинні мати врівноважений характер, емоційно-вольову стійкість, добре розвинений вербальний інтелект і грамотно побудовану мову, бути доброзичливими і ввічливими.
Від соціального педагога вимагається акуратність, спостережливість, соціальна
інтуїція; проникливість, високий самоконтроль за поведінкою. Це люди честі,обов'язку.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал