Спрямування



Pdf просмотр
Сторінка1/7
Дата конвертації11.05.2017
Розмір0.85 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України

ПРОФЕСІОГРАМИ І ПСИХОГРАМИ ПРОФЕСІЙ ПЕДАГОГІЧНОГО
СПРЯМУВАННЯ

Методичний посібник
Київ – 2013

2
ББК 74.5 п
УДК 377.4
Професіограми і психограми професій педагогічного спрямування.
Метод. посібник. Авт. В. В. Синявський. – К.:, 2013
До методичного посібника включено професіограми і психограми професій педагогічного спрямування, короткий словник найуживаніших понять.
Професіограми і психограми містять інформацію про загальну характеристику професій, санітарно-гігієнічні умови та безпеку праці, вимоги професії до особистості працівника, протипоказання до навчання та виконання професійних обов`язків, можливості професійного навчання та перспективи зайнятості. У психограмах подані професійно важливі якості, наявність яких дає людині можливість стати кваліфікованим фахівцем за професією, психодіагностичні методики їх визначення та діагностичні показники.
Практичне використання професіографічних матеріалів може підвищити ефективність профорієнтаційної роботи на педагогічні професії.
Посібник призначений для працівників освіти і широкого кола фахівців, які займаються питаннями професійної орієнтації.
Помиткін Е.О., доктор психологічних наук, професор
Рецензенти: Рибалка В.В., доктор психологічних наук, професор
Алєксєва Г.В., кандидат психологічних наук


3

З м і с т

Передмова …………………………………………………………………………. 4
1. Професіографічне забезпечення професійної орієнтації
у системі педагогічної освіти ……………………………………………….. 6

2. Професіограми і психограми професій педагогічного спрямування
Аніматор …………………………………………………………………….. . 11
Вихователь дитячого садка ………………………………………………. . 19
Гувернер ……………………………………………………………………… 25
Майстер виробничого навчання ………………………………………….. 30
Педагог-організатор………………………………………………………… 35
Соціальний педагог ………………………………………………………… 53
Соціальний працівник,…………………………………………………….. 59
Учитель ……………………………………………………………………… 66
3. Короткий термінологічний словник ……………………………………. 75

4
П Е Р Е Д М О В А

В умовах переходу України до ринкових відносин, створення нових форм власності і ринку праці, структурної перебудови економіки і виходу країни з кризового стану, в усіх галузях господарства потрібні творчі висококваліфіковані працівники, які можуть ставити і розв`язувати підвищені завдання, привносити нові якості в соціальне і виробниче життя сьогодні і в майбутньому. Це вимагає пошуку адекватних цим умовам форм роботи з учнівською молоддю для підвищення ефективності професійної орієнтації на професії педагогічного спрямування, комплексної науково-практичної системи підготовки людини до самостійного, свідомого вибору професії.
Що ми маємо на увазі, коли говоримо про підвищення ефективності професійної орієнтації? Це, в першу чергу, забезпечення її інформацією про професії. Адже основу профорієнтації складають глибоке знання змісту і умов професійної діяльності, правильні уявлення про вимоги до індивідуально-психологічних особливостей працівника.
Незаперечним і загальноприйнятим є те, що вибір професії грунтується на співставленні індивідуально-психологічних якостей людини і вимог до неї тієї чи
іншої професії. Тому необхідною умовою вирішення практичних завдань професійної орієнтації є всебічне і глибоке знання різних видів професійної діяльності та її специфіки. Не менш важливою є й інформація про вимоги, які пред`являє та чи інша професія до працівника. Така інформація вкрай необхідна і педагогічним працівникам, класним керівникам, практичним психологам, які надають учнівській молоді допомогу у професійному самовизначенні, виборі чи зміні професії.
В умовах дефіциту такої
інформації фахівцям з профорієнтації, профконсультантам, практичним психологам доводиться працювати “наосліп”, спираючись на випадкові знання про вимоги різних професій до особистості фахівця
і, відповідно, інтуїтивно підбирати людині, яка звернулася за допомогою, професію.
Варто звернути увагу й на те, що суб`єктивні уявлення про професії не завжди

5 адекватно відображають внутрішню, приховану від зовнішнього спостереження психологічну структуру діяльності і можуть ввести працівника в оману. Це таїть у собі небезпеку спрощеного підходу до розв`язання життєво важливої проблеми людини – вибору професії.
Вибір професії у житті кожної людини – важливе та відповідальне рішення і багато в чому визначає весь її життєвий шлях. Кажуть, що вибір професії – це друге народження людини. Від того, наскільки вдало буде зроблений вибір професії, залежить, яке місце у колективі, в суспільстві займе людина. Відомий український психолог і педагог К. Д. Ушинський писав, що якщо людина вдало вибере собі роботу і вкладе в неї свою душу, то щастя само її віднайде. Правильне професійне самовизначення особистості важливе і для країни в цілому, бо від успішної роботи за вибраним фахом залежить зростання економічного потенціалу держави, підвищення продуктивності праці.
Останнім часом нагальні потреби практики профорієнтаційної роботи викликали
інтерес до вивчення професій, розробки їх професіограм. Але, не дивлячись на певні зрушення у вивченні професій, доводиться визнати, що орієнтованість у безмежному просторі професій залишається дуже слабким місцем у підготовці особистості до вибору професії, профілю професійного навчання тощо. До того ж ті професіографічні матеріали, що є на сьогоднішній день, не задовольняють зростаючих запитів практики. Вони мають ряд недоліків, зокрема, в них відсутній перелік професійно важливих якостей, можливостей професійного навчання, протипоказань до оволодіння професією та виконання професійних обов`язків. Слід також визнати, що на сьогоднішній день працівники освіти не мають досить репрезентативного масиву всебічного опису професій (професіограм).
Працівники освіти, профконсультанти, практичні психологи, маючи дані про
індивідуально-психологічні особливості учнівської молоді, про її можливості і, маючи у своєму розпорядженні інформацію про конкретні професії, діють надалі зі знанням справи. Вони мають можливість організовано впливати на професійну спрямованість учнівської молоді, надавати їй допомогу щодо вибору чи зміни професії, форми професійного навчання з урахуванням здібностей кожного, нахилів,

6 можливостей, підготувати її до тих психологічних труднощів, які можуть виникнути в процесі навчання чи професійної діяльності, підказати, у якому напрямку з найбільшою ймовірністю слід очікувати успіхів. З іншого боку, ознайомлення учнівської молоді з професіографічною інформацією дає їй змогу усвідомлювати свої індивідуальні можливості і здібності, більш адекватно співставляти їх з вимогами конкретної професії. Це також розвиває її самопізнання, адекватну самооцінку і самовиховання. Тобто, професіографічна інформація спонукає особистість “аналізувати” себе, “приміряти” професію до себе, проводити самоконсультацію щодо вибору професії, профілю професійного навчання, місця роботи.
Слід зауважити, що в психограмах професій, розміщених у посібнику, професійно важливі якості подаються не в плані визначення професійної придатності, а для ознайомлення з ними з тим, що їх наявність дає можливість людині стати кваліфікованим фахівцем за професією, майстром своєї справи.
1. ПРОФЕСІОГРАФІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ
ОРІЄНТАЦІЇ У СИСТЕМІ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Професійна орієнтація,, як складна науково-практична система підготовки особистості до вибору чи зміни професії, профілю навчання, працевлаштування, базується на двох основних передумовах, що складають інформаційну і методичну основу її заходів та забезпечують усій профорієнтаційній роботі необхідну конкретність, цілеспрямованість й науково-методичну забезпеченість. По-перше, вона базується на глибоких знаннях змісту й умов професійної діяльності, правильних уявленнях про вимоги професій до індивідуально-психологічних, психофізіологічних та особистісних якостей людини і, по-друге, на психодіагностичній оцінці індивідуально-психологічних особливостей людини та співставленні одержаних результатів з вимогами різних видів діяльності до особистості працівника, тобто професіографічне та психодіагностичне забезпечення профорієнтації є однією з провідних пеоредумов підвищення ефективності профорієнтаційної роботи.
Важливою і необхідною умовою ефективної профорієнтаційної роботи є

7 наявність науково обґрунтованих професіографічних матеріалів (професіограм).
Гострота цього питання визначається тим, що школа, професійні навчальні заклади не мають систематизованої професіографічної інформації про світ професій.
Складність вирішення вказаного питання обумовлюється і тим, що світ професій є досить динамічним. Відсутність знань про психологічний зміст професій може мати негативні наслідки при виборі чи зміні професії, профілю навчання, працевлаштуванні. Як образно сказав психолог Т.Харрелл „Опис роботи є серцем профорієнтації”.
Проведення профорієнтаційної роботи ґрунтується на співставленні знань про професії і знань про індивідуально-психологічні якості людини. Тому основою і необхідним етапом вирішення організаційних та методичних питань профорієнтації
є вивчення конкретних видів професійної діяльності, визначення тих вимог, які вони ставлять до людини як суб’єкта праці. Без професіографічного матеріалу будь- яка профорієнтаційна робота буде безпредметною і малопродуктивною.
Професіограми поряд з психодіагностичним інструментарієм є фундаментальною основою професійної орієнтації. Адже без змістовних, періодично обновлюваних професіограм або професіокарт, що включають комплексно систематизовану
інформацію про професію, структуру і нормативи професійної придатності, створення ефективної системи професійної орієнтації у системі педагогічної освіти лишається лише добрим побажанням.
Основною метою вивчення різних видів професійної діяльності з метою професійної орієнтації є надання практичним психологам і педагогічним працівникам соціально-економічної, технологічної, санітарно-гігієнічної характеристик професій педагогічного спрямування, визначення вимог, які вони висувають до індивідуально-психологічних, психологічних і особистісних характеристик людини. Результатом вивчення професій є професіограма, в якій об’єктивні особливості трудового процесу, його технічні, технологічні, організаційні та інші характеристики перекладаються на мову психофізіологічних та соціально-психологічних понять. Це необхідно для того, щоб створити єдину основу для співставлення особливостей професії і людини.

8
Зазначимо, що професіографічний матеріал повинен містити в собі не тільки аналіз індивідуально-психологічних особливостей, але й аналіз професійних ставлень і ціннісних орієнтацій, важливих для характеристики професії, інформацію про можливості прояву творчості в даній професійній діяльності, ініціативи, самостійності, можливості самореалізації та застосування новітньої техніки. У професіографічному матеріалі елементи характеристики професійної діяльності повинні бути показані не ізольовано, а як деяка їх сукупність, що створює психологічну структуру професії. Структура професіограми, обсяг її окремих частин, ступінь узагальнення і детальності опису тих чи інших особливостей професії визначаються, як правило, метою її вивчення. Але в інтересах наступної системної обробки професіограм і їх практичного використання доцільно, щоб кожна з них будувалась за типовою схемою з використанням єдиної термінології, що позначає трудові операції й індивідуально-психологічні якості людини, задіяні в процесі їх виконання.
При вивченні професії необхідно дотримуватися певної схеми, але не можна допускати в цьому питанні шаблону. Професіограма має відповідати ряду загальних вимог: а) чітко виділяти предмет і результат праці; б) подавати опис професії цілісно, в системі характеристик, не виділяючи її окремих складових; в) показувати можливості розвитку людини в процесі професійної діяльності, динаміку психологічних новоутворень, перспективи змін у самій професії; г) бути спрямованою на вирішення практичних завдань (профінформації, профконсультації, профвідбору, підбору), професійного навчання, працевлаштування; д) подавати описання професійно важливих якостей, які не можуть бути компенсованими.
Вивчення професії передбачає не тільки аналіз ступеня активності в процесі праці окремих аналізаторів, перцептивних, мнемічних та інтелектуальних процесів спеціаліста, але й виявлення психологічної структури його діяльності в цілому.
Професіографічна інформація має відображати компетентність спеціаліста в даному виді діяльності. Структурування вивчення професій повинно будуватися на визначенні найбільш складних вузлових моментів процесу праці (одночасне керування декількома об’єктами, приймання та переробка інформації в умовах

9 перешкод, дефіциту часу та інше), визначення небезпечних „вузьких” місць у роботі, втрата ефективності в ситуаціях надмірної напруги, що викликається як технологічними, так і соціально-психологічними причинами.
Слід відмітити, що повнота профорієнтаційних професіограм залежить від цільового призначення вивчення професій. Професіограма є повним описанням виробничо-технічних, технологічних, соціально-психологічних, медико-гігієнічних умов професійної діяльності і психологічних та психофізіологічних вимог, які професія пред”являє до людини. У повній професіограмі вказуються функції даної професії і утруднення в її освоєнні, пов”язані з певними індивідуально- психологічними особливостями людини. Вона включає психограму – портрет
ідеального або типового професіонала, сформульований у термінах психологічно вимірюваних властивостей. Психологічна психограма складається в результаті психологічного вивчення професійої ндіяльності.
Професіографічний матеріал необхідний для професійної інформації, тобто для ознайомлення учнівської молоді з особливостями тієї чи іншої професійної діяльності. Такі знання потрібні для формування в людини уміння самостійно орієнтуватися в світі професій, для активізації пізнавальних і професійних інтересів, стимулювання самопізнання і „примірювання” своїх інтересів і здібностей до майбутньої професійної діяльності. Тому професіограми, розроблені для цілей профінформації, характеризуються широтою викладу. Вони повинні розкривати привабливі, творчі моменти діяльності, її труднощі, основні вимоги до
індивідуально-психологічних особливостей працівника, процес професійної підготовки, особливості професійного середовища та інше. Професіографічні матеріали для цілей профінформації повинні мати деяку впливову силу, щоб ці матеріали про професії були привабливими, щоб після ознайомлення з ними хотілося б оволодіти цими професіями. Професіографічна інформація має бути методичною основою змісту всіх профінформаційних заходів. Без такої інформації вони будуть мати схоластичний характер, не викликатимуть пізнавальної активності щодо вибору чи зміни професії, профілю професійного навчання, працевлаштування.

10
Відмітимо, що тільки системна побудова форм і методів профінформаційної роботи на професіографічній основі може активізувати підготовку учнівської молоді до вибору чи зміни професії, професійного навчання, працевлаштування. Ця система не може обмежуватися якоюсь одною формою чи методом і ставити їх в основу всієї роботи з профінформації. Вона проявляє себе у побудові складної і копіткої роботи з усіма верствами населення, особливо з молоддю. Ця робота має бути спрямована на підготовку особистості до свідомого і самостійного професійного самовизначення. Сутність цієї роботи полягає в тому, щоб учнівська молодь могла самостійно зорієнтуватися в широкому діапазоні різних видів професійної діяльності педагогічного спрямування, могла оволодіти способами виявлення і аналізу (у доступній для неї формі) психологічної структури професії, своїх індивідуально-психологічних особливостей, нахилів, здібностей, які мають суттєву значущість для вибору професії, шляху професійного навчання, працевлаштування.
Широка і глибока професіографічна інформація про професії потрібна також профконсультантам, які допомагають учнівській молоді у виборі чи зміні професії, профілю навчання, у працевлаштуванні. Оскільки професіограма є систематизацією
інформації про професії, то вона стає тим необхідним матеріалом, на якому повинні будуватися методичні прийоми професійної консультації, бесіди.
Професіографічна інформація стосовно розумового, психологічного і фізичного розвитку клієнта, його освіти і здоров'я, про характер професійної підготовки, про різні психофізіологічні компоненти: сенсорні процеси, розумові дії, психічні процеси, а також деякі особистісні особливості дозволить профконсультанту співставити вимоги професії з можливостями особистості і дати обґрунтовану пораду щодо вибору професії, профілю навчання, працевлаштування.
Таким чином, використання професіографічного матеріалу в профконсультації має свої особливості. Професіограма дозволяє профконсультанту правильно визначити критерії придатності учнівської молоді до педагогічної професійної діяльності, обґрунтувати вибір психодіагностичних методів для оцінки і прогнозування ефективності професійного навчання і майбутньої професійної

11 діяльності. На основі порівняльного аналізу результатів психодіагностичного обстеження і професіографічних матеріалів профконсультант конструює профконсультаційну бесіду і надає клієнту пораду щодо вибору професії, профілю професійного навчання. Крім того, професіографічний матеріал дає можливість самій особистості усвідомити свої психофізіологічні якості, здібності й адекватно оцінити їх стосовно своєї придатності до профілю навчання, конкретної професії.
Професіографічна інформація змушує особистість „аналізувати” себе, „приміряти” себе до професії, проводити, таким чином, самоконсультацію відносно вибору професії, профілю професійного навчання, працевлаштування.
Важливим напрямом підвищення ефективності профорієнтації є використання професіографічного матеріалу при проведення професійного відбору перед початком професійного навчання. Показниками, за якими визначається доцільність профвідбору, є різниця: а) у індивідуально-психологічних особливостях людей, які відповідають та не відповідають вимогам професії, у термінах оволодіння професією; б) у рівні успішності та відчислення невстигаючих у процесі навчання.
Проведення профвідбору претендентів, бажаючих оволодіти тією чи іншою професією, вимагає знань вимог та протипоказань, неообхідних для оволодіння цією професією. Це дозволяє скоротити відрахування тих, хто навчається до мінімуму, підвищити успішність процесу професійного навчання, працевлаштування.
Отже, професіографічний матеріал виступає одним із засобів, здатних підвищити рівень активізації особистості та її самостійності в проектуванні свого професійного
і життєвого шляху. Без наявності банку доступних, цікавих і уміло розроблених професіограм, що враховують психологію багаточисленних користувачів (учнівська молодь, учителі, батьки тощо), це зробити неможливо.
2. ПРОФЕСІОГРАМИ І ПСИХОГРАМИ ПРОФЕСІЙ
АНІМАТОР
Загальна характеристика професії
Назва професії "аніматор" пішла від англійського слова "animate", що означає - надихання, оживлення.

12
Аніматори - це азартні, активні люди, які можуть з ранку до вечора на курорті, в будинку відпочинку, санаторії розважати дітей і дорослих різними забавами, танцями, піснями, спортивними змаганнями.
Необхідно відзначити - якщо настирлива увага з боку аніматорів інодідратує дорослих, то діти - в повному захваті, обожнюють аніматорів, цілими днями ходять за ними як прив'язані, а під кінець нерідкі дитячі сльози,викликані нехотінням розлучатися з аніматором, якого полюбили.
Аніматори - це творчі люди, які весь час придумують всілякі спектаклі та ігри.
Вони і сценаристи, і режисери, і артисти.
Основною метою професійної діяльності аніматора
є подолання засобамимистецтва і культури кризових явищ у духовній культурі дітей, підлітків
імолоді, які загострилися, а також досягти кардинального підвищення ролікультури
і мистецтва в багатогранному процесі їх соціалізації і виховання. Призначенням аніматора
є компетентна соціальна допомога населенню,соціалізація соціокультурного середовища, допомога в соціалізації особистості,вплив на стратегію політики та практику соціальної роботи.
Професія аніматора належить до сфери соціально-педагогічної роботи і є різновидом професії соціального педагога.
Як і професійна діяльність соціальних педагогів інших профілів, робота аніматора охоплює: а) етапи розвитку і соціалізації підростаючої особистості від раннього дитинства до соціальної зрілості; б) багатогранний вплив соціуму, що формує особистість (родина, міжособисте спілкування поза нею і школою, різноманітні види діяльності у відкритому середовищі, етносоціальні, культурно- художні процеси, які відбуваються у суспільстві, тощо).
Основними завданнями професійної діяльності аніматора є: а) стимулювання залучення дітей та підлітків до різних видів мистецтва в родині, державних і громадських інститутах, їх виховання ; б) організація культурно-естетичного середовища і художньо-освітньої діяльності в мікрорайоні; в) розвиток інтересу у дітей, підлітків, молоді до народних звичаїв, обрядів, народної культури, мистецтва, історії народу; г) допомога в організації спільної

13 культурно-художньої діяльності дітей і дорослих; д) сприяння ранньому виявленню
і розвитку художньо-творчих здібностей у дітей і підлітків; е) допомога дітям і підліткам у визначенні їхніх художніх інтересів і нахилів, формуванні і розвитку адекватного сприйняття творів різних видів мистецтва, а також організації навчально-творчої діяльності дітей, підлітків та молоді.
Крім того, аніматор повинен виявляти інтереси, потреби населення у духовно-моральній, соціально-педагогічній сфері, надавати допомогу родинам у реалізації їхнього виховного потенціалу і престижу, працювати разом з педагогами шкіл, позашкільних закладів, благодійних товариств, центрів дозвілля тощо. Таким чином, призначення аніматора полягає в реалізації цих проблем у тісному зв'язку з формуванням культурно-естетичних навичок у побуті, поведінці, спілкуванні, навчанні, праці, дозвіллі, а також у поєднанні з іншими сторонами і напрямами соціального виховання - залучення до здорового способу життя, формування національного обов'язку і милосердя, стійкого імунітету до антисоціальних явищ та
ін.
Професійна діяльність аніматора полягає в аналізі і загальній оцінці культурного рівня, способів залучення до мистецтва населення мікрорайону, окремих категорій його мешканців і конкретних родин, у визначенні стану художнього виховання і освіти в школі, дошкільних і позашкільних закладах і центрах, а також у виявленні художньо-виховного потенціалу мешканців. Він повинен оперативно вивчати і добре розуміти динаміки етнокультурних процесів у соціумі, вміти своєчасно коригувати індивідуальну програму розвитку як окремої дитини, так і групи дітей, підлітків.
Аніматор, як соціальний педагог, повинен стимулювати менеджерське і матеріально-технічне забезпечення реалізації ініціатив громадськості щодо впровадження різних форм культурно-естетичного розвитку дітей, підлітків, молоді, залучення їх до художньо-творчої діяльності. Він повинен уміти організувати найпростіший спектр традиційних національно-специфічних видів пізнавальної,
ігрової, дозвільної художньо-творчої діяльності, допомагати в проведенні дозвілля, родинних урочистостей і ритуалів, брати участь у плануванні і здійсненні заходів

14 культурно-естетичного та художньо-творчого спрямування соціально-педагогічних, культурно-дозвільних центрів, клубів за інтересами.
Значну частину робочого часу аніматор приділяє оперативній
і довготривалій допомозі родинам, соціальним групам у розв'язанні проблем, подоланні труднощів і міжособистісних конфліктів, забезпеченні профілактичної роботи, тобто запобіганню і розв'язанню їх, а також попередженню асоціальної поведінки на основі діагностичних даних про тенденції розвитку окремих осіб і груп населення. Профілактика проникнення в мікросередовище неестетичних і художньо-непереконливих явищ (наприклад, у відеопрограмах), неетичних і неестетичних норм поведінки, антисоціальних звичок, дегуманізації соціального середовища - це ті проблеми, які необхідно вирішувати аніматору оперативно.
Аніматор надає допомогу окремим родинам, сімейним і громадським об'єднанням, школам, вихователям, учителям, лідерам неформальних об'єднань, різним центрам у виробленні стратегії і тактики цільового прогнозування і планування можливих виховних результатів у становленні і розвитку дитячої науково-технічної, культурно-художньої творчості, спортивно-оздоровчої роботи, діяльності клубів, об'єднань естетичного профілю.
Використовуючи правові норми для захисту прав та
інтересів особистості, аніматор сприяє застосуванню заходів державного примушення і реалізації юридичної відповідальності щодо осіб, які чинять прямі або опосередковані протиправні впливи на підопічних аніматора.
Аніматор виконує і управлінські функції, працюючи в адміністративних органах різних рівнів. Сутність цієї роботи полягає в управлінні соціально- педагогічними процесами у підвідомчій йому сфері.
Професія аніматора, як бачимо, дуже складна, тому висуває до особистості працівника доволі високі вимоги в царині загальної професійної культури. Він має бути спеціалістом широкого профілю, освіченою людиною, вільно орієнтуватися в різних культурно-етнічних, соціально-побутових умовах, володіти високим рівнем реагування на елементи традиційного спілкування і

15 побуту. Аніматолр має розуміти тонкощі національної культури і мистецтва, традиції і звичаї різних народів, країни, мешканців свого району, міста тощо, розуміти етнічні настрої і релігійні почуття людей у різних соціально- психологічних ситуаціях, а також вміти тактовно реагувати на своєрідність цих реакцій, спонукати до виявлення взаємоповаги оточуючих тощо.
Аніматор повинен бути висококультурною людиною, дбати про духовне самовдосконалення, підвищувати свій професійний рівень, повинен знати основи етики, естетики, теорії культури, педагогічної та соціальної психології, педагогіки, методики педагогічної роботи. Крім того, він повинен знати основи сучасної економіки і права, соціології, культури мистецтва, історію релігій, вітчизняну і світову літературу.
Аніматори працюють, в основному, безпосередньо в спеціалізованих установах. Це можуть бути служби культурного дозвілля (підліткові молодіжні клуби та центри, будинки культури, школи народних мистецтв, літературно- мистецькі світлиці, парки, ігрові майданчики тощо), соціально-психологічні та соціально-педагогічні служби закладів освіти, соціальні служби муніципальних органів та їхні установи (соціально-педагогічні, культурно-спортивні комплекси, туристичні служби, центри соціальної роботи, відділи соціального захисту, допомоги вдома та інші органи опіки), соціальні служби спеціалізованих установ
(будинки відпочинку, санаторії, будинки престарілих, соціальних притулків, спецшкіл тощо).
За класифікацією професій аніматор належить до професій типу "людина-людина".


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал