Соціально-психологічна адаптація студента до навчальної діяльності с. М. Кондратюк



Скачати 88.44 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації14.07.2017
Розмір88.44 Kb.

84
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТАЦІЯ СТУДЕНТА ДО
НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
УДК 371.279.1
С.М. Кондратюк
Хмельницький інститут
соціальних технологій
ВМУРоЛ Україна


ктуальною є проблематика, яка пов'язана з адаптаційними ресурсами людини як суб'єкта діяльності, спілкування і пізнання. Робилися неодноразові спроби вивчення процесів взаємодії організму і навколишнього середовища, проблема адаптації розширилася до області гуманітарних і соціальних наук, збагативши при цьому їх ідеями та набувши при цьому нового змісту і значення. Нестабільність соціальних процесів пред'являє підвищені вимоги до особистості, якій доводиться враховувати зовні обумовлені соціальні вимоги, тобто змінюватися, і зберігати при цьому основоположні власні внутрішні установки і переконання, іншими словами, залишатися у відносно стійкій рівновазі. У зв'язку з цим можна обґрунтовано констатувати, що розробка проблеми адаптації особистості стає однією з насущних ключових задач психологічної науки. Мета статті – здійснити теоретичний аналіз соціально-психологічної адаптації студента до навчальної діяльності. У науковій літературі поняття адаптація використовується для визначення процесу, вході якого відбувається пристосування суб'єкта до нового середовища рівноваги, яка встановлюється між суб'єктом і середовищем результату пристосування мети, що ставить перед собою суб'єкт (адаптування до нових умов. Отже, адаптацію можна визначити, як входження особистості в нове для неї предметне та соціальне середовище, становлення її як активно функціонуючої частини, об’єкта і суб’єкта відносин цього середовища.
З.Л. Шапкин, Л. Г. Дика [5] виділяють три основні напрями досліджень, які пов'язані з проблемою адаптації, а саме перший напрям досліджень пов'язаний з медико-психологічними компонентами адаптації в різноманітних стресових умовах, де на передній план виходять внутрішньо-особові процеси динаміка і гармонія потребнісно-мотиваційної сфери особи, встановлення контакту суб'єкта адаптації з власним Я ). Адаптація в рамках цього напряму вивчається зовні контексту конкретної наочної і професійної діяльності, на якій відображаються несприятливі впливи збоку стресогенної ситуації, але яка одночасно є найважливішим джерелом для подолання цих впливів і тому відіграє важливу роль в розумінні механізмів адаптації. Другий напрям досліджень феномена адаптації, на думку цих авторів, пов'язаний з психофізіологічним описом функціонування окремих органів (систем органів) і психічних процесів, які вони забезпечують, в умовах змін в навколишньому соціально-професійному середовищі (високе робоче навантаження, шумовий фон при реалізації професійної діяльності, гіпоксія і т. п. В рамках даного напряму адаптація виступає як процес урівноваження, перебудови різних психофізіологічних систем організму, направлений на досягнення і підтримку внутрішнього гомеостазу. Отчому як підстава для виділення стадій адаптації виступають зміни психофізіологічних показників, що об'єктивно фіксуються, їх динаміка вході досліджуваної діяльності. До третього напряму відносяться роботи по комплексному вивченню психічних і функціональних станів людини в трудовій діяльності, адаптація виступає як взаємодія
«субсистемних» і
«метасистемних суперечностей, існуючих як зовні, такі усередині людини. Структура і динаміка адаптації вивчаються як процес урівноваження у відкритій системі, вході якого отримуються нові системні якості. Під час навчання у вузі студент проходить як соціально-психологічну адаптацію, такі професійну. Такий процес адаптації є оптимальним для вузу, оскільки допомагає одночасно вирішувати особистісні психологічні проблеми окремого студента і загальні соціальні проблеми колективу. Перехід від дитячої залежності до статусу дорослого з усіма його правами й обов'язками і незвичною системою навчання потребує від студента - першокурсника особливих механізмів адаптації до нових умов. Успішність процесу адаптації залежить від наявності суб'єктивних високого рівня мотивації, високого рівня розвитку морально- вольової сфери, наявність навиків самостійної роботи) та об'єктивних (наявність оптимальних форм навчання, професійної спрямованості навчально-виховного процесу, виховання культури розумової праці, формування навиків самостійної роботи) умов.
Соціально-психологічну адаптованість можна охарактеризувати, як стан взаємовідносин особистості та групи, при якому А
особистість без зовнішніх та внутрішніх конфліктів продуктивно виконує свою провідну діяльність, задовольняє свої основні соціогенні потреби, повністю йде назустріч тим рольовим очікуванням, які пред’являє до неї еталонна група, переживає стан самоствердження і вільного вираження своїх творчих здібностей
[3]. Теоретична концепція особистісної адаптованості А.В. Фурмана – це система ідей, принципів, закономірностей, механізмів функціонування внутрішнього соціокультурного досвіду особистості. Також він пропонує визначення і трактування соціально-психологічної адаптації як

процесі результат активного пристосування індивіда до видозміненого середовища за допомогою найрізноманітніших, індивідуально
інтеріоризованих та екстеріоризованих засобів дій, вчинків, діяльності

компонент дієвого ставлення індивіда досвіту, провідна функція якого полягає в оволодінні ним порівняно стабільними умовами і обставинами свого буття

складову осмислення і розв’язання типових та нешаблонних задачі проблем завдяки актуалізації інтелектуального та особистісного потенціалу людини, соціально прийнятим чи ситуативно можливим способом поведінки особистості, вчинкового діяння, спільної діяльності. Це можливо лише за наявності таких психологічних феноменів, як оцінка, розуміння і прийняття навколишнього середовища і самого себе [7]. Соціальні, педагогічні та психічні аспекти адаптації були предметом дослідження багатьох вчених, зокрема Н.В. Багманова, МІ. Дяченко, В.Е. Кадочкіна, Е.Б. Шахматова,
В.Є. Юркевич та ін. За їх даними адаптація студентів до нових умов найбільш інтенсивно здійснюється в період першого року навчання. Адлер А, Березін Ф.Б., Корольчук МС. у наукових дослідженнях показують, що успішність адаптації у конкретних умовах існування може визначатися й індивідуальними особливостями людини, її адаптивними психофізіологічними рівнями, а
Божович Л.И.,
Василюк Ф.Е. пов’язують із сформованими за життя особистісними характеристиками характером, темпераментом, здібностями, моральними установками. У навчальній діяльності, в період адаптації, розумова праця пов’язана з прийомом та переробкою інформації і переважно потребує напруження вищої нервової психічної) діяльності
(ВНД). Головними характеристиками
ВНД при розумовій праці є психофізіологічні якості і психічні пізнавальні процеси. Психофізіологічними якостями вважаються властивості нервової системи і функціональні можливості аналізаторів. До професійно важливих психічних пізнавальних процесів розумової праці відносяться сприйняття, пам’ять, увага, мислення та емоції [2]. Перед першою сесією погіршується, знижується самопочуття, активність студентів, з’являється ситуативна тривожність (деяка нормалізація настає у другому семестрі. Закономірності процесу адаптації людини розроблені в концепції стресу Г. Сельє
[6]. В основі концепції лежить поняття загального адаптаційного синдрому, як сукупність неспецифічних адаптивних реакцій індивіда у відповідь надії різноманітних стресорів. Особлива роль в концепції стресу відводиться також поняттю адаптаційна енергія. Вона відображає здатність організму до пристосування і є генотипічно обумовленим запасом фізіологічних резервів для життєспроможності. Порушення стабільності у відношеннях між зовнішнім і внутрішнім середовищем організму, тобто порушенням гомеостазу, впливає, зокрема, на емоційну напругу, яка вимагає розрядки і відновлення гомеостазису. Оскільки порушення середовища триває, його напругу можна кваліфікувати, як мотивацію, спрямовану на відновлення гомеостазу, або адаптацію. Сама адаптація передбачає ряд дій (включаючи зміни і внутрішнього середовища, і поведінки організму, які є вчинковими діями [4]. Адаптаційний синдром, за Р. Селье, має стадіальний характер стадія тривоги з мобілізацією захисних сил стадія опірності, або стабілізації, - підвищеної стійкості організму до дії несприятливих дій стадія виснаження. У той же час підкреслюється його постійність, безперервність, наявність обов'язкової мінімально необхідної напруги вході всієї життєдіяльності організмів, а саме навіть в стані повного розслаблення спляча людина випробовує деякий стрес. Серце продовжує перекачувати кров, кишківник – переварювати вчорашню вечерю, а дихальнім язи забезпечують рухи грудної клітки. Навіть мозок неповністю відпочиває в періоди сновидінь. Повна свобода від стресу означає смерть [6]. Вітчизняний психолог
Б.Г. Ананьєв розглядає у адаптованості три підсистеми
1. Підсистему індивідуальних відмінностей, що інтегруються в темпераменті
2. Підсистему особистісних властивостей, що інтегруються в характері
3. Підсистему суб’єктних властивостей, що інтегруються в здібностях. Кожна з різнорівневих властивостей виконує адаптивні функції в загальній структурі, які стають зрозумілими лише в аналізі функціональної активності цілісного об’єкта, як особистість пристосовується до різних вимог оточуючого середовища і не відчуває при цьому внутрішнього дискомфорту, а також без виникнення конфліктів з оточенням [1]. Психологи виділяють такі різновиди соціально-психологічної адаптації. Нормальна адаптація – такий адаптивний процес, який призводить до стійкої
адаптованості в типових проблемних ситуаціях без патологічних змін структури особистості й одночасно без порушень норм тієї соціальної групи, в якій протікає її активність. Нормальна адаптація буває двох видів захисна і незахисна. Нормальна захисна адаптація – ті дії особистості, що здійснюються з допомогою захисних механізмів (агресії, раціоналізації, проекції, регресії, формування зворотної реакції тощо, якщо ці стани не стали патологічними.
Незахисні адаптивні процеси відрізняються тим, що починаються у нефруструючих проблемних ситуаціях, які вимагають від особистості прийняття раціональних рішень. Вони здійснюються без участі відомих захисних механізмів з допомогою незахисних адаптивних комплексів. Для досягнення адаптованості в умовах виникнення проблемних нефрустуючих ситуацій використовуються пізнавальні процеси особистості. Розрізняють ще змішаний, або середній, тип соціально-психологічної адаптації особистості. Змішаний, захисно-незахисний, тип здійснюється в тих проблемних ситуаціях, у яких вона частково фрустрована, але одночасно стоїть перед конструктивними завданнями з очікуванням соціальних ролей. Тут ефективно використовуються пізнавальні здібності та соціальний досвід. Індивід при цьому може проявляти захисну агресивність як нахил до самовиправдання шляхом раціоналізації, звинувачення інших використовуючи механізми проекції і атрибуції. У випадку захисної адаптації – це комплекс незахисних механізмів, і в третьому випадку – це змішані (захисно – незахисні) комплекси [3]. Девіантна адаптація – такий вид адаптації, який забезпечує задоволення потреб особистості вданій групі або соціальному середовищі, при цьому очікування інших учасників соціального процесу не виправдовується такою поведінкою. Вона буває

неконформістська – тобто такий процес адаптації особистості, завдяки якому особистість долає внутрішньогрупову проблемну ситуацію незвичайними для членів цієї групи способами та шляхами, і внаслідок цього потрапляє в конфліктні відношення з нормами групи і їхніми носіями. У неї виникають нові проблемні ситуації, які вимагають нових адаптивних механізмів і поведінки.

інноваційна (новаторська, або творча, поведінка. Це різновид людської діяльності або виконання ролі, в процесі якої особистість створює нові цінності, здійснює нововведення в тій чи іншій галузі культури. Цей різновид девіантної адаптації є найбільш могутнім фактором прогресу, основний засіб попередження застою та регресу. Патологічна адаптація – це такий соціально-психологічний процес (активність особистості в соціальних ситуаціях, який повністю або частково здійснюється з допомогою патологічних механізмів і форм поведінки і приводить до утворення патологічних комплексів характеру, які виводять поведінку особистості за рамки нормальної. Узагальнення наукових даних з проблеми адаптації показали, що психічна адаптація – це процес взаємодії особистості й середовища, що полягає в пошуку й використанні адекватних засобів і способів задоволення основних потреба соціальна адаптація трактується, як вид взаємодії особистості чи соціальної групи із соціальним середовищем, в процесі якого узгоджуються вимоги та очікування їх учасників. Таким чином, у період реформування вищої школи проблеми студентської адаптації вимагають не тільки вдосконалення особистості самого студента, але і вдосконалення умов навчання, адже сучасне суспільство динамічно змінюється, у зв’язку з тим, що з кожним роком кількість нагромаджених знань у кожній галузі науки зростає, розширюється кількість навчальних дисциплін, виходять нові підручники, які містять не тільки наукову інформацію, але і пропонують проблемні завдання. Перспективною для подальших досліджень уданому напрямі є розробка комплексу методів та методик, які дозволять визначити особливості соціально-психологічної адаптації студентів до навчальної діяльності.
Список використаної літератури

1. Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2 т. / Б.Г. Ананьев, под ред. А.А. Бодалева и др. - М, 1980.
2. Корольчук МС. Психофізіологія діяльності / МС. Корольчук // Підручник для студентів вищих навчальних закладів. – К. : Ельга, Ніка-Центр, 2008.- 400 с.
3. Налчаджян А.А.
Социально–психическая сила адаптации личности (формы, механизмы и стратегии) / А.А. Налчаджян - Ереван, 1988.-264 с.
4. Роменець В.А.. Історія психології XX століття
/ В.А. Роменець, І.П. Маноха. - К. : Либідь, 1998.-
988 с.
5. Шапкин С.А. Деятельность в особих условиях: компонентный анализ структуры и стратегии адаптации
/ С.А. Шапкин, Л.Г. Дикая // Психологический журнал. –
1996. - Т, №1. - С. 19-34.
6. Селье Г. Стресс без дистресса / Г. Селье Мс. Фурман А. Психодіагностика особистісної адаптованості / А. Фурман. – Тернопіль : Економічна думка, 2000. – 197 с.





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал