Складання структурно-логічних схем лекцій



Скачати 93.92 Kb.
Дата конвертації05.02.2017
Розмір93.92 Kb.
ПАТОПСИХОЛОГІЯ
Самостійна робота спрямована на поглиблення теоретичних знань, і передбачає виконання завдань, спрямованих на розвиток самостійності та ініціативності, пошук та опрацювання рекомендованої літератури, підготовку рефератів і наукових доповідей, а також індивідуальних завдань у рамках підготовки до участі в конференціях та олімпіадах.

Самостійна робота щодо опанування змісту навчальної дисципліни «Патопсихологія» має виняткове значення в рамках реалізації одного з провідних завдань вивчення її як навчальної дисципліни, та зокрема – щодо формування знань про особливості зміни психічної діяльності людини при патологічних станах головного мозку, які пов’язані з психічними або соматичними захворюваннями. Все це має сприяти професійному самовизначенню майбутніх психологів.

Оскільки самостійна робота – це набір завдань, що мають за мету закріплення навичок роботи із теоретичним матеріалом, використання здобутих знань у практичній діяльності, завдання самостійної роботи з навчальної дисципліни «Патопсихологія» зосереджено за напрямками: словникова робота, робота з першоджерелами, реферування та складання структурно-логічних схем лекцій, підготовка мультимедійних презентацій, виконання творчих завдань. Передбачається, що виконання цих завдань відображається у конспектах студентів, і за це, згідно зі шкалами оцінювання, у подальшому нараховуються бали.



Словникова робота здійснюється на початку підготовки до вивчення теми та полягає у виписуванні в термінологічний словник основних понять теми з короткими поясненнями. Ця принципово важлива робота стосується всіх студентів, оскільки для них значна кількість психологічних термінів є новою, а отже засвоєння знань вимагає чіткого усвідомлення змісту тієї чи іншої психологічної категорії.

Складання структурно-логічних схем лекцій є одним із напрямків засвоєння змісту теми через оптимізацію механізмів запам’ятовування. Малювання схем, діаграм, графіків, малюнків сприяє візуальному запам’ятовуванню опрацьованої теми. Доцільно це робити під час або після вивчення змісту теми. Осмислене запам’ятовування передбачає, перш за все, встановлення логічних послідовностей, розбивку матеріалу на частини і знаходження в ній «ключових фраз» або «опорних пунктів». Запам’ятовувати слід саме їх і використовувати як «віхи» - орієнтири. Використання логічних опор, асоціацій і мислене угрупування сприяє усвідомленню матеріалу лекції та його швидкому та тривалому запам’ятовуванню.

Конспектування першоджерел. Конспект – це стислий письмовий виклад найбільш істотного в змісті першоджерела, тобто добір найважливіших і найхарактерніших теоретичних положень і фактів. Робота з першоджерелами здійснюється з метою більш глибокого опанування змісту теми. Вона полягає у складанні конспекту глав, параграфів, розділів, наукових статей, що сприяє більш глибокому розумінню часткових проблем психології у зв’язку із темою, що вивчається. Також це допомагає розширенню особистісного і формуванню наукового світоглядів. Під час роботи можливо створення плану-конспекту, тематичного конспекту, текстуального та вільного конспектів.

При роботі з рекомендованою літературою бажано дотримуватись такої послідовності. Спочатку прочитати відповідний розділ підручника, знайти визначення основних понять, розібратися в їх структурі, у взаємозв'язках різних понять, а потім, коротко законспектувати матеріал, який висвітлював би зміст навчальної теми. За відсутності в рекомендованих підручниках відповіді на якесь питання, потрібно звернутися до наведеної додаткової літератури.



Написання рефератів в структурі НМК відноситься до роботи під час підготовки до семінарських занять, але за змістом – це самостійна навчальна діяльність студента. Навчальний реферат з психології – це самостійна творча робота студента, що засвідчує його знання психологічної літератури з цієї теми, розуміння основних підходів до вирішення наукової і практичної проблеми, а також відображає власні професійні погляди майбутнього педагога вищої школи і демонструє його вміння усвідомлювати психолого-педагогічні явища на основі теоретичних знань. Ця робота передбачає: вибір теми, опрацювання структури реферату, написання його плану, оформлення вступу, основної частини, висновків та додатків, складання бібліографії.

Методичні рекомендації щодо написання реферативних доповідей:

Підготовка реферативних повідомлень є формою самостійного навчання, яка виступає як чинник пошуку, систематизації, поглиблення знань, формування практичних підходів у реалізації психолого-педагогічних завдань, створення передумов для розвитку умінь у роботі з літературними джерелами.

Вибір теми реферативного повідомлення здійснюється за власною ініціативою студента відповідно до досліджуваної проблематики конкретної теми або обирається серед тем з запропонованого переліку, визначеного викладачем.

Обравши тему, студент має розробити план реферативного повідомлення, який передбачає оптимальну структуру викладу матеріалу через такі основні компоненти:



- титульна сторінка, зміст;

- вступна частина: містить обґрунтування вибору теми, вказує напрямок її викладу, мету роботи;

- основний розділ: включає декілька пріоритетних проблем теми, їх загальну характеристику, особливості конкретних проявів, шляхи розв'язання, перспективи розвитку;

- заключна частина: являє собою підведення підсумків по матеріалу, містить теоретичні висновки, пропозиції щодо поліпшення практичних напрямів використання теоретичної інформації.

Окремо наводиться перелік опрацьованих наукових джерел та використаної літератури (не менше 5-ти): чинних нормативних документів, монографій, посібників, підручників тощо.

Матеріал реферативного повідомлення має бути викладений цікаво, системно, цілеспрямовано, послідовно та логічно. Обсяг роботи складає 7-15 сторінок тексту.

Виступаючи з реферативним повідомленням, студент має продемонструвати уміння обґрунтовувати соціальне значення розглянутої проблеми, характеризувати її загальні риси, конкретні особливості, виявити причини, проаналізувати умови та динаміку розвитку, визначити шляхи розв'язання, зробити конкретні висновки. Поряд з цим, він повинен набувати навичок публічних виступів, опановувати прийоми роботи зі слухацькою аудиторією, відповідати на запитання, відстоювати власні переконання тощо.



В структурі одного змістового модуля дисципліни передбачена оцінка не більше одного реферату, написаного одним студентом. Реферати, написані та оформлені із порушенням зазначених вимог, не можуть бути позитивно оцінені викладачем.

Вимоги до розробки мультимедійних презентацій:

  1. Назва теми презентації;

  2. Основні поняття (не більше 3-х);

  3. Основні тези;

  4. Цікава інформація по темі (статистика, експерименти тощо);

  5. Завдання на перевірку засвоєного матеріалу теми (запитання, тести, перевірочні завдання тощо);

  6. Список літератури для самостійного вивчення (не більше 5 джерел);

  7. ПІП автора презентації, номер групи.


Завдання для самостійної підготовки студентів:

1. Опрацювати лекційний матеріал та додатково самостійно вивчити теоретичний матеріал за підручниками та навчальними посібниками. Самостійно визначити ключові поняття та основні концептуальні положення навчальної теми, які законспектувати у зошит.

2. Законспектувати першоджерела:

  1. Ганнушкин П. Б. Избранные труды / П. Б. Ганнушкин // Хрестоматия по патопсихологии / Ред. Б. В. Зейгарник.

  2. Лукомский И. И. Маниакально-депрессивный психоз. Издание 2-е, дополненное / И. И. Лукомский. – М.: Медицина, 1968. – 161 с.

  3. Снежевский А. В. Шизофрения (цикл лекций 1964 г.) / Отв. Ред. Проф. В. С. Ястребов / А. В. Снежевский. – М.: МАКС Пресс, 2008. – 196 с.

  4. Выготский Л. С. К проблеме психологи шизофрении / Л. С. Выготский // Хрестоматия по патопсихологии / Ред. Б. В. Зейгарник.

  5. Лукомский И. И. Маниакально-депрессивный психоз. Издание 2-е, дополненное / И. И. Лукомский. – М.: Медицина, 1968. – 161 с.

  6. Снежевский А. В. Шизофрения (цикл лекций 1964 г.) / Отв. ред. проф. В. С. Ястребов / А. В. Снежевский. – М.: МАКС Пресс, 2008. – 196 с.

  7. Козидубова В. М. Эволюция взглядов на патопсихологические основы диагностики депрессивных состояний в возрастном аспекте / В. М. Козидубова // Медична психологія. – 2013. - № 1. – С. 87-91.

  8. Полякова А. В. Психотерапевтическая коррекция и реабилитация больных эпилепсией: современные подходы / А. В. Полякова // Медична психологія. – 2013. - № 1. – С. 107-110.

  9. Выготский Л. С. Проблема умственной отсталости / Л. С. Выготский // Хрестоматия по патопсихологии / Ред. Б. В. Зейгарник.

3. Скласти термінологічний словник основних понять і термінів навчальної дисципліни: патопсихологія, загальне здоров’я, хвороба, психічний розлад, симптом, позитивні симптоми, негативні симптоми, основні симптоми, додаткові симптоми, факультативні симптоми, синдром, прості синдроми, складні синдроми, розгорнуті синдроми, нерозгорнуті синдроми, патопсихологічний експеримент, бесіда, спостереження, відчуття, гіперестезія, гіпестезія (гіпопатія), анестезія, синестопатія, парестезія, гіперпатія, сприймання, агнозії, псевдоагнозії, галюцинації, псевдогалюцинації, пам’ять, гіпомнезія, амнезія, ретроградна амнезія, антероградна амнезія, антероретроградна амнезія, гіпермнезія, псевдоремінісценції, конфабуляції, крептомнезії, ехомнезії, Корсаківський синдром, псевдомнезія, увага, неуважність, гіперметаморфоз уваги, виснажуваність уваги, інертність уваги, мислення, витіюватість мислення, резонерство, різноплановість мислення, зісковзування думок, скачок ідей, розірваність мислення, аморфність мислення, символічне мислення, обсесивне мислення, надцінні ідеї, марення, гіпотимія, депресія, дистимія, страх, фобія, дисфорія, гіпертимія, ейфорія, манія, морія, циклотимія, паратимія, ригідність емоцій, емоційна лабільність, апатія, гіпобулія, абулія, акінезія, гіпербулія, парабулія, паракінезії, кататонія, кататонічний ступор, кататонічне збудження, каталепсія, гіперкінези, тики, девіантна поведінка, деліквентна поведінка, адиктивна поведінка, аутоагресивна поведінка, суїцид, специфічні розлади особистості, оглушення, сопор, кома, делірій, онейроїд, аменція, сутінковий розлад свідомості, амбулаторний автоматизм, психічне захворювання, психічний розлад, шизофренія, параноя, .параноїдний розлад особистості, парафренний синдром, кататонія, синестопатія, деперсоналізація, епілепсія, абсанс, маніакально-депресивний психоз, гіпоманіакал, циркулярна депресія, афект туги, вітальна туга, розумова відсталість, психологічна травма, органічне враження центральної нервової системи, сенсорна інтеграція, депресія, суїцид.

4. Підготувати реферативне повідомлення за темами:

        1. Історичний розвиток вітчизняної патопсихології.

        2. Історія розвитку зарубіжної патопсихології.

        3. Патопсихологічний експеримент як моделювання різних видів психічної діяльності.

        4. Видатні постаті вітчизняної патопсихології.

        5. Порушення відчуттів та сприймань при психічних захворюваннях.

        6. Кількісні та якісні порушення пізнавальних процесів при психічних розладах.

        7. Патопсихологічна характеристика порушень емоційно-вольової сфери особистості, особливості патопсихологічного обстеження.

        8. Патопсихологічна характеристика психопатій.

        9. Методи досліджень особистості у патопсихології.

        10. Патопсихологічна характеристика хворих на шизофренію.

        11. Шизофренія дитячого віку, особливості її протікання.

        12. Особливості творчої діяльності хворих на шизофренію.

        13. Патопсихологічна характеристика хворих на епілепсію.

        14. Патопсихологічна характеристика хворих на маніакально-депресивний психоз.

        15. Неологізми мовлення та стереотипії у психічно хворих.

5. Підготувати мультимедійні презентації по кожної теми навчальної дисципліни.
Творчі завдання:

1. Сформувати папку практичного психолога.



Перелік діагностичного матеріалу, який орієнтовно повинен бути наявним у папці практичного психолога:

  • проби на діагностику особливостей зорового сприймання: фігури Поппельрейтера;

  • таблиці Шульте;

  • проба Мюнстерберга;

  • коректурна проба;

  • рахунок по Е. Крепеліну;

  • «Піктограми» (Л. Виготський);

  • «Піктограми» (О. Леонтьєв);

  • «10 слів» (О. Лурія);

  • методика «Класифікація»;

  • методика «Виключення»;

  • методика «Складні аналогії»;

  • проба Ебінгауза;

  • методика «Суттєві ознаки»;

  • тлумачення прислів’їв та метафор;

  • порівняння понять;

  • «Тематичний апперцептивний тест» (ТАТ);

  • «Шкала депресії» (Зунг);

  • тест Леонгарда-Шмішека;

  • методика Айзенка;

  • методика незакінчених речень;

  • методика Дембо-Рубінштейн;

  • дитячий тест САТ;

  • тест Р. Темпла;

  • «Сходинки самооцінки».


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал