Шевченківська районна державна адміністрація Відділ освіти Старовірівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів імені двічі Героя Радянського Союзу А. Г. Кравченка Шевченківської районної ради Харківської області Досвід роботи



Скачати 429.11 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації12.04.2017
Розмір429.11 Kb.
ТипРішення
1   2   3

Під час вивчення теми «Основні групи фразеологізмів» у 10 класі на етапі закріплення, систематизації та узагальнення знань використовую виконання тестових завдань, наприклад:



  1. Усі словосполучення є фразеологізмами у рядку

А) хотіти їсти, швидко втекти, говорити навмисне, уважно дивитися, дотепний чоловік

Б) покірна людина, балакуча жінка, вродлива дівчина, посивілий дідусь

В) пропустити крізь вуха, писана красуня, кипіти від злості, хапати дрижаки

Г) надокучати товаришеві, дорога річ, повісити пальто, кипить вода

Д) гніти залізо, піймати облизня, дбайливо доглядати, зазнати поразки

2. Фразеологізми вжиті в реченні

А) Ви не знаєте, що я гадаю. Як сиджу я мовчазна, бліда

Б) Два брати жили на світі, був один із них працьовитий, другий-ледачий дуже

В) Нудьгу наче вітром здуло

Г)Занесло, замело, завіяло і дороги мої, і мости

Д) Весна зіткала вчора гобелен у лузі - з трав, із квітів, з верболозів

Розглянемо прийом «Ротаційні трійки». Його мета-осмислення, засвоєння, закріплення та грунтовний аналіз нового матеріалу. Тема «Складений присудок, його види, способи вираження. Тире між підметом і присудком» у 8 класі.

Застосування. Учні об’єднуються в трійки і розміщуються півколом. Учитель ставить запитання, що потребують неоднозначної відповіді (речення підбираю національно-патріотичного спрямування)


  1. Якими будуть присудки у реченнях «Державною мовою в Україні є українська мова» та «Казковий теремок є у білих привидах беріз».Обгрунтуйте.

  2. Чи може присудок виражатися прислівником?

  3. Чи може присудок розриватися підметом?

Склад трійок може змінюватися стільки разів, скільки є запитань. Обговорювати проблемну ситуацію припиняють тоді, коли школярі досягнуть згоди.

Прийом «Асоціативний кущ (рядок)» універсальний: ефективний під час вивчення будь-якої теми й на всіх етапах уроку. Часто використовую на етапі «Рефлексія». Наприклад, під час вивчення теми в 7 класі « Прислівник»



Знати рідну мову-…
















П

а

т

р

і

о

т

и

ч

н

о
















Р

е

а

л

ь

н

о










п

р

И

р

о

д

н

о
















С

т

и

л

ь

н

о
















Л

е

г

к

о




п

о

т

р

І

б

н

о




ц

і

к

а

В

о







г

і

д

Н

о

п

р

е

с

т

И

ж

н

о













а

К

т

у

а

л

ь

н

о


Довідка. Природно, престижно, реально, стильно, патріотично, легко, потрібно, цікаво, гідно

Пропоновані моделі інших завдань, а також спрямовані на вироблення цілісної системи плекання творчих здібностей школярів у царині слова, яке формує національно-патріотичне виховання. Ці завдання мають універсальний характер, тобто їх можна використовувати на уроках за будь-якою темою й у будь-якому класі. Вони легкі в підготовці та проведенні, реалізують діяльнісний принцип навчання, прийнятні для вивчення як мови, так і літератури.

Німий диктант. Учням пропоную картинки з малюнками або світлинами. Вони мають записати слова, що називають зображене. Додаткові завдання: поставити наголоси в записаних словах, пояснити їхнє значення чи орфограми в них тощо.



Мислитель. Учні складають сенкани до певного поняття. Потім обмінюються творчими роботами в парах чи групах з подальшим аналізом та оцінюванням їх.

Археологи. До запропонованих понять учні мають дібрати синоніми або асоціативні слова, які належать до пасивної лексики (історизми чи архаїзми). Мовний етикет. Робота в групах. Завдання: в коротких діалогах озвучити вітання з друзями, прощання з батьками, запрошення на день народження тощо.

Народна мудрість. Учні мають доповнити прислів’я, розкрити значення їх (можна використати метод «Мікрофон»).

Слово-не горобець (вилетить - не піймаєш).

Гостре словечко (коле сердечко).

Від теплого слова ( і лід розмерзає).

Слово старше (за гроші).

Хто більше. Учитель швидко читає слова, учні протягом визначеного часу записують ті, які їм удалося запам’ятати, потім пояснюють правопис цих слів. Серпанок, веселка, ясир, небокрай, берегиня, марево, вірність, водограй, сніговій, подаяння, сумління, суцвіття.



Поясни. За визначений час учні мають пояснити лексичне значення поданих слів: орбіта, земля, Земля, горизонт, обрій, небокрай, краєвид, крайнебо, виднокіл, вир, вирій.

Виховання національно-патріотичного виховання полягає в забезпеченні умов для навчання й виховання особистості з розвиненою національно-патріотичною свідомістю; формуванні самоідентифікації індивіда зі своєю нацією; сприянні утвердженню цінностей історичної пам’яті, побудови на її засадах відповідної світоглядної системи; у постійному закріпленні теоретичних знань та практичних умінь на уроках української мови:


Отже, в сучасній освіті останнім часом відчувається підвищена увага до вивчення та запровадження новітніх технологій, пошуків більш ефективних методів, прийомів у навчально-виховному процесі. Але, на жаль, мало приділяється уваги виховним можливостям предметів.

Нам, філологам, розширено коло обов’язків. З кожним роком вже стає дедалі важче виділити основні. Але які б тенденції на вимоги доби не домінували б у нашій державі, освіті, на мою думку, це ніяк і ніколи не зможе вплинути на саме покликання педагогів: передати весь свій досвід, знання, уміння та виховати Людину.

Робота над формуванням громадянської компетентності сприяє побудові індивідуальної траєкторії розвитку здібностей учнів, оскільки дає змогу розкрити навчальний матеріал цікаво, багатогранно, по-сучасному та не втратити зв’язку з минулим, бо без любові до рідного краю, готовності примножувати його багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності – віддати життя за його свободу й незалежність, людина не може бути відданим громадянином своєї держави.

РОЗДІЛ ІІ.



Впровадження ідей національно - патріотичного виховання на уроках української літератури

Українська література в загальному світовому контексті є свідченням високої духовної та цивілізаційної розвиненості українського народу, невід’ємною складовою його національної культури:



Оволодіння національною літературою - це шлях до досконалого оволодіння українською мовою.



Серед забезпечення реалізації всіх компетентностей на уроках української літератури належне місце належить громадянській компетентності.

Уроки літератури повинні стати основою патріотичної вихованості учнів, їхнього громадського змужніння, високої моральності та працелюбства, естетичної наснаги. Художня література спонукає учнівську молодь захоплюватися красою і самобутнім багатством рідної землі, національно-визвольною боротьбою українців, їхнім славетним минулим.

Формувати любов до рідної землі і свого народу, патріотизм і готовність захищати Українську державу, досконале володіння українською мовою, духовна культура, повага до батьків, культури та історії, традицій та звичаїв рідного народу, працелюбність, бажання працювати задля розквіту власної держави, культура міжособистісного спілкування, глибоке усвідомлення громадянської відповідальності, почуття гордості за свою державу допомагає курс української літератури.

У 5-8 класах курс української літератури вивчається за такими взаємопов’язаними тематично-проблемними блоками:

5 клас («Світ фантазії, мудрості», «Історичне минуле нашого народу», «Рідна Україна. Світ природи»);

6 клас («Загадково прекрасна і славна давнина України», «Я і світ», «Пригоди і романтика», «Гумористичні твори»;

7 клас («Із пісенних скарбів», «Про далекі минулі часи», «Ти знаєш. що ти-людина», «Ми-українці»;

8 клас («Усна народна творчість», «світ української поезії», «Національна драма», «З української прози», «Український гумор та сатира».

Таким чином, навчально-виховний процес уроків української літератури передбачає формування цілісного уявлення про неї як про важливий складник національної культури, підвищення загального рівня культури майбутнього національно свідомого покоління, розвиток його творчого, інтелектуального потенціалу, вироблення здорового, повноцінного світогляду, у якому переважають критерії толерантності й патріотизму.

Курс української літератури в 9-11 класах передбачає підвищення загальної освіченості громадянина України, досягнення належного рівня сформованості вміння читати та усвідомлювати прочитане, а через літературу прилучатися до фундаментальних цінностей культури, розширення їхніх культурно-пізнавальних інтересів. Твори літератури в цих класах сприяють всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі, вихованню національно свідомого громадянина України.

Створена й апробована система роботи з питань патріотичного виховання під час вивчення творів Т. Г. Шевченка, Лесі Українки, В.Сосюри, О.Довженка, П.Загребельного, В.Симоненка, Л.Костенко, В.Стуса та інших письменників передбачає виховання любові до рідного краю, рідної мови, історії та культури, почуття національної самосвідомості, господаря власної землі, повагу до славних синів і дочок України, шанобливе ставлення до культур усіх народів світу, відповідальність кожного за долю нації.

В основу системи патріотичного виховання на уроках української літератури покладено правдиве слово про свій народ, його споконвічне прагнення розбудовувати Українську державу.

Національно-патріотичне виховання на уроках літератури здійснюю на основі проблемного вивчення художніх текстів, де є активна чи пасивна позиція героїв у ставленні до проблем національного відродження; їхньої системності, де домінантою є настанови до національного відродження.

Рідна література пов’язана з національними й культурними традиціями. Це своєрідний художній літопис українців.

На уроках літератури в 6 класі учні вивчають Державний Гімн України в повному варіанті та духовний («Молитва» О. Кониського), що є надзвичайно важливим для становлення гідного громадянина України.

Національний тип особистості виростає на ідеях національної філософії, народних ідеалах, традиціях, звичаях і обрядах, морально-етичних цінностях, тобто на культурно-історичному досвіді, здобутках народу впродовж багатьох епох.



На уроках літератури в 6 класі учні вивчають Державний Гімн України в повному варіанті та духовний («Молитва» О. Кониського), що є надзвичайно важливим для становлення гідного громадянина України.

Над питанням роду та сім’ї учні замислюються при вивченні творчості Ю.Яновського та І.Багряного в 11 класі.

Аналізуючи роман у новелах Ю. Яновського «Вершники» в 11 класі, ставлю завдання: визначити причини трагедії роду Половців (див. додаток Д)

А під час вивчення пригодницького роману «Тигролови» І. Багряного на останньому уроці узагальнюємо українознавчий аспект прозового доробку письменника.

Проблемне запитання: чому там, на Далекому Сході, за тисячі кілометрів від України, звучить українська пісня, зберігаються народні традиції?, а також визначення причин трагедії роду Половців спонукають учнів замислитися над такими питаннями:



  • Що ви знаєте про свій рід ?

  • Який духовний мікроклімат панує в моїй родині ?

  • Які сімейні звичаї та обряди збереглися в нашій сім’ї?

Зрозуміло, що відповіді учнів будуть різні, але в результаті вони дійдуть висновку:

«Матері – берегині роду. Узагальнений образ Сіркової родини і роду, письменник підносить до символу самої України».

Аналізуючи й інші твори, учні починають розуміти, що рід і народ – складові одного духовного ланцюга. На основі зіставлення фактів історії та створених митцем художніх образів учні стверджують: народ є суб’єктом історії і її безстороннім суддею, а народ складається з багатьох родин. Отже, кожний є членом своєї сім’ї і водночас представником народу, відповідальним за його долю, історію, сьогодення і майбутнє, якого немає без минулого.

Українська література також є потужним носієм ідентичності нації, її генетичного коду. Виховання свідомого українця базується на історичних і культурних знаннях, традиціях, на переосмисленні сучасного досвіду на основі загальнолюдських цінностей.

Враховуючи вікові особливості учнів, психологію сприйняття ними змісту творів літератури, особливості сучасного навчального процесу в школі, особливості сучасного інформаційно-комунікативного простору, національних процесів державотворення, загальноосвітніх процесів глобалізації тощо, дуже важливо за допомогою запитань лише спонукати учня до певних оціночних висновків, а він уже сам вчиться їх робити самостійно, так само як і самостійно мислити, оцінювати, порівнювати, проводити аналогії з сучасним життям, власним досвідом тощо.

У класах навчаються сильні та слабкі учні, тому важливо створити «ситуацію успіху», щоб кожен учень відповів на запитання, особливо коли торкатися формування національно-патріотичного виховання.

Під час вивчення теми в 6 класі «Календарно-обрядові пісні. Роль і місце пісні в житті українців. Головні календарні обряди. Народна обрядова пісня, її різновиди» правильно формулюю виховну мету:

-виховувати ціннісне ставлення до культури та мистецтва (формувати ставлення до фольклору як великого духовного спадку народу).



Для мотивація навчальної діяльності школярів використовую музику української народної пісні (наприклад, у виконанні тріо «Крайня хата»). Потім виголошую такі слова:

«Українська мова співуча, мелодійна, ніби сама проситься в пісню. Тому так багато в нас народнопісенних творів, які виконувалися під час дозвілля, супроводжували різні обряди, свята, навіть допомагали в роботі. Вони розважали, допомагали, підтримували в складну хвилину, славили людину праці, бажали добра й щастя. Саме тому Україну називають пісенним краєм, і ми в цьому зараз переконаємося».

А вивчаючи в 6 класі «Євшан-зілля» М. Вороного, під час роботи над текстом запитую:


  • Як потратив до Києва син половецького хана?Знайдіть цитату.

  • Як жилося йому там? Процитуйте за текстом.

  • Як жилося в цей час батькові юнака? Процитуйте за текстом.

  • Чи можна назвати половецького сина манкуртом? (визначаємо за допомогою Тлумачного словника значення слова «манкурт» та «яничари»).

  • Чому саме гудця послав хан до сина з надією, що той поверне його додому?

  • Як розумієте слова ханського сина, який вдихнув запах євшан-зілля:

Краще в ріднім краї милім

Полягти кістьми, сконати,

Ніж в землі чужій, ворожій

В славі й шані пробувати!?



  • Чому поет наприкінці твору вдається до післямови? Яка її основна думка?

  • Такого народу, як половці, нині немає. Як ви думаєте-чому?

  • А чи добре ми знаємо свої символи, зокрема рослинні, які є теж складником історичної пам’яті народу?

Щоб створити «ситуацію успіху» для кожного учня, потрібно прості запитання задавати слабким учням, а практичні-сильним.

Під час актуалізації опорних знань (тема: «Пісні Марусі Чурай. «Засвіт встали козаченьки», «Віють вітри, віють буйні», «Ой не ходи, Грицю…», 8 клас) формую виховну мету: виховувати ціннісне ставлення особистості до держави, суспільства (виховувати повагу до творчих, обдарованих людей з народу — активних творців духовності; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці).

Проводжу гру «Кращий знавець історичних пісень»

Підготовчий етап: клас розподіляється на дві команди. Обираються капітани в грі. Завдання гри: розгадати запропонований кросворд протягом 5–7 хвилин.

1.1. Кросворд для першої команди.

46-1

По вертикалі: 1. Могила, яка згадується в пісні «Ой Морозе, Морозенку». (Савур)

По горизонталі: 1. Місце проживання, переховування Кармалюка, героя пісні «За Сибіром сонце сходить». (Ліс) 2. Місто, де зібрав Максим Залізняк («Максим козак Залізняк») своє військо. (Жаботин) 3. У пісні «Чи не той то хміль?» надається застереження Б. Хмельницькому, щоб той не пив... (Води) 4. Асесори і справники гоняють Кармалюка («За Сибіром сонце сходить»), як... (Звірюку) 5. Шлях, яким рухався Сірко з військом («Та, ой, як крикнув же козак Сірко»). (Кримський)

1.2. Кросворд для другої команди.



46-2

По вертикалі: 1. Місто битви козаків на чолі з М. Залізняком проти панства («Максим козак Залізняк» ). (Умань)

По горизонталі: 1. Що погубили ляхи («Чи не той то хміль?»), тікаючи з України до Польщі? (Шуби) 2. Кількість гармат, які мали козаки під час битви з панами («Максим козак Залізняк». (Сім) 3. Ворог, який замучив Морозенка («Ой Морозе, Морозенко»). (Татари) 4. Як у пісні «Та, ой, як крикнув же та козак Сірко» назване військо Запорозьке? (Славним) 5. Герой твору «Чи не той то хміль». (Хмельницький)

2. Бесіда за питаннями:

- Як створювалися українські історичні пісні? Про яких історичних осіб вам відомі пісні?

- Яким чином життя народу було пов’язано з піснею?

- Чому пісня з одною назвою має кілька варіантів? Наведіть приклади.

- Згадайте авторів літературних пісень. Чим вони вам запам’яталися?

- Як пісня впливає на внутрішній стан її виконавця і того, хто слухає цей шедевр мистецтва?

Суттєвою ознакою літератури є наголос на толерантному ставленні до особистості учня. А воно саме і є важливим складником інтерактивних технологій. Інтерактивна діяльність грунтується на спілкуванні, яке сприяє взаєморозумінню, взаємодії, спільному розв’язанню загальних, проте важливих для кожного учасника завдань. На таких уроках даю учням час для роздуму, переживання, вибору позиції і обов’зково словесного озвучення своїх думок.

Наприклад, під час вивчення теми уроку «Громадянська лірика Лесі Українки («І все-таки до тебе думка лине…», «І ти колись боролась, мов Ізраїль») у 10 класі під час вивчення, сприймання й усвідомлення навчального матеріалу пропоную роботу в групах:



Ознайомлення з пам’яткою « Як працювати в групі?»

Як у постійних, так і в змінних групах швидко розподіляються ролі:



  • головуючий (зачитує завдання групі; організовує порядок виконання; пропонує членам групи висловлюватися по, черзі; підбиває підсумки роботи; визначає доповідача);

  • секретар (веде коротко запис результатів роботи групи);

  • посередник (стежить за часом, заохочує групу до роботи);

  • доповідач (чітко висловлює думку, якої дійшла група; доповідає про результати групи).

  • Розподіл завдань:

1 група дає повідомлення про уже вивчені учнями твори (поема «Давня казка» та вірша «Сопtга sрem sрего» (Член групи читачів читає першу поезію.)

2 група характеризує патріотичну лірику Лесі Українки (Вірш «І все-таки до тебе думка лине», «І ти колись боролась, мов Ізраїль») (Читець читає першу поезію.)

3 група Аналізує громадянську лірику письменниці, а саме заклик до боротьби («Досвітні вогні») та тему поета і поезії у суспільстві («Слово, чому ти не твердая криця», «Давня казка»). (Читають поезію)

2. Тим часом група теоретиків — бібліографів за стратегією «Система» «Поміч» роблять записи у вигляді таблиці для вивчення перевірки теоретично-практичних знань.




Відмітки

Теоретично-практичний матеріал

(у вигляді тез)



Оцінка










(У першій колонці «відмітки» навпроти записів у другій колонці робляться відповідні помітки.

  • Це я знаю або думаю, що знаю.

  • Це суперечить тому, що я знаю.

  • Це для мене нова інформація.

  • Ця інформація мене бентежить.)

3.Паралельно група психологів на основі почутого і побаченого працюють за методикою ЧПКП (стратегія — «Час вільної творчості» у формі есе). По закінченні роботи члени групи озвучують свої думки.

4.Творча робота у групах змінного складу.

а) обֹ’єднання в чотири групи за вибором долі (за кольорами)

б) знайомство із завданням (рольова гра)

Учитель. Діти, сьогодні ви визначили талановитість Лесі Українки. А от які ж таланти, здібності маєте ви, ми зараз і перевіримо.

1 група-поети висловлюють свої думки про Лесю Українку у формі сенкана.

2 група-прозаїки висловлюють свої думки про Лесю Українку у вигляді прозового твору.

3 група передають за допомогою кольорів внутрішній стан Лесі в різні періоди її життя. Поясніть свій вибір.



4 група-художники :Який би пам’ятник Лесі Українці ви б намалювали?

Пам’ятка. Як працювати в групі?

Як у постійних, так і в змінних групах швидко розподіляються ролі:



  • головуючий (зачитує завдання групі; організовує порядок виконання; пропонує членам групи висловлюватися по, черзі; підбиває підсумки роботи; визначає доповідача);

  • секретар (веде коротко запис результатів роботи групи);

  • посередник (стежить за часом, заохочує групу до роботи);

  • доповідач (чітко висловлює думку, якої дійшла група; доповідає про результати групи).

Інтерактив потребує напруженої розумової праці та власної активної участі школяра в навчальному процесі. Проводячи уроки літератури, учитель та учень спілкуються, дискутують і взаємозбагачуються. В літературі закладені глибокі душевні переживання, найболючіші проблеми людства, його історичний досвід.

Засобами літератури формуються складники патріотичної вихованості, які грунтуються на життєвих стереотипах українського народу й узгоджуються з народними уявленнями про високі виміри морального, етичного, духовного, гуманістичного, відображають національний менталітет.

Щоб художні твори посіли належне місце у формуванні складників вихованості патріотичних почуттів в учнів, на уроках української літератури моделюю ситуації, які сприяютьь розумінню учнями суспільно-політичних явищ, змальованих автором у творі, проводжу аналогії із сучасністю; через мистецтво слова пробую пробудити національну свідомість.

Наприклад, урок у 9 класі. Тема: «П. Куліш. «Чорна рада» Образна система та сюжет роману.

Під час систематизації та узагальнення вивченого проводиться робота над порівняльною характеристикою.

Складіть порівняльну характеристику Сомка та Брюховецького (це може бути таблиця, діаграма Вена чи відповідь на питання).




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал