Самодопомоги учасникам



Скачати 370.69 Kb.
Pdf просмотр
Сторінка1/4
Дата конвертації20.06.2017
Розмір370.69 Kb.
  1   2   3   4

ПРИЙОМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ
САМОДОПОМОГИ УЧАСНИКАМ
БОЙОВИХ ДІЙ
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ГУМАНІТАРНИХ ПРОБЛЕМ
ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ
КИЇВ - 2014
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З метою збереження психічного здоров’я та запобігання наслідків впливу бойових стрес-факторів на військовослужбовців, які беруть участь в бойових діях, ми пропонує- мо низку заходів із навчання військовослужбовців прийомам психічної саморегуляції, психологічної самодопомоги, що дозволить уникнути чи зменшити прояв негативних психічних станів, а також допоможе зробити більш контрольованими поведінкові реакції.
Матеріали подані таким чином, щоб людина, у якої виникли певні психологічні про- блеми, могла зрозуміти, що з нею відбувається і спробувати самостійно їх подолати.

1. ЗВЕРНИ УВАГУ
2.ТИПОВІ ПСИХОЛОГІЧНІ РЕАКЦІЇ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ПІД ВПЛИВОМ
СТРЕС-ФАКТОРІВ В УМОВАХ ЛОКАЛЬНОГО ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ
3. ПСИХІЧНИЙ СТАН ПЕРЕД БОЄМ
4. ПРОЯВИ ПСИХІКИ І ПОВЕДІНКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ В БОЮ
5. МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ САМОДОПОМОГИ І ДОПОМОГИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖ-
БОВЦЯМ ПРИ ТИПОВИХ ПОВЕДІНКОВИХ РЕАКЦІЯХ У СТРЕСОВІЙ СИТУАЦІЇ
5.1 Подолання і мінімізація страху
5.2 Реакція тривоги та її види
5.3 Паніка
5.4 Стан фрустрації
5.5 Марення і галюцинації
5.6 Ступор
5.7 Істерика
5.8 Нервове тремтіння
5.9 Плач
5.10 Відчуття провини або сорому
6. ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ (ЯК ЗНЯТИ СТРЕС)
7. ПОСТТРАВМАТИЧНІ СТРЕСОВІ РОЗЛАДИ

8. ВПРАВИ НА ЗНЯТТЯ М’ЯЗОВОЇ НАПРУГИ І ФОРМУВАННЯ ВНУТРІШНЬОГО
ВІДЧУТТЯ БЕЗПЕКИ
8.1 Загальна робота з блоками
8.2 “Заземлення”
9. КОЛИ ТОБІ ПОТРІБНО ЗВЕРНУТИСЯ ЗА ПРОФЕСІЙНОЮ ПСИХОЛОГІЧ-
НОЮ ДОПОМОГОЮ
10. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА НАДАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ТОВАРИШУ
ЗМІСТ

Події, які відбуваються останнім часом в нашій державі свідчать про те, що кожен з нас повинен бути готовим до того, що може опинитися в екстремальній, не- передбачуваній, небезпечній для життя обстановці.
За таких умов людина піддається суттєвому впливу негативних стрес-фак- торів, наслідком яких можуть бути стресові розлади, в тому числі бойова психічна травма, а в подальшому і розвиток посттравматичних стресових розладів.
Одні військовослужбовці можуть подолати наслідки таких факторів само- стійно, інші не можуть цього зробити і потребують допомоги психологів та інших спеціалістів.
В тому випадку, якщо поряд немає фахівця-психолога, рекомендуємо скори- статися нашими порадами і рекомендаціями, які допоможуть не тільки оцінити свій психологічний стан, але і навчать швидкому відновленню власних психічних функ- цій, зняттю напруги.
Практика свідчить, що елементарні психологічні знання тих психологічних явищ, з якими кожен може зіткнутися в небезпечній обстановці, дозволить психоло- гічно до них підготуватися.
Ознайомлення з типами можливих реакцій на бойові стрес-фактори виконує функцію своєрідного “щеплення”, що діє за принципом “попереджений значить за- хищений”.


ВСТУП

ДОРОГИЙ ДРУЖЕ !
Твої переживання дуже особисті, але ці рекомендації допоможуть тобі дізна- тися, як люди можуть реагувати в складних ситуаціях. Знайомство з рекомендаціями навчить тебе, як допомогти собі та іншим, якщо хтось поруч опиниться в таких же ситуаціях.
Ми розкажемо тобі про перебіг стресу, про реакції людського організму на пси- хотравмуючі події, чого чекати від себе, як надати допомогу собі та усвідомити, що тобі необхідна допомога сторонніх.
Психотравмуюча подія – це ситуація, яка є небезпечною для життя та здо- ров’я людини.
Зверни увагу!
y
Перебуваючи під впливом травматичних подій, твої думки і відчуття можуть бути болісними і незрозумілими для тебе, а реакції – незвичними і такими, що лякають. Знай – у тебе нормальна реакція на ненормальну ситуацію. y
Страх – нормальне явище.
y
Відсутність інформації може посилювати твою невпевненість.
y
Групова підтримка укріплює психічне здоров’я.
y
Говори, обговорюй те, що тебе турбує – не мовчи.
y
Хочеш плакати – плач, не соромся. Організм однаково реагує на фізичний і душевний біль – сльозами. Емоційний виплеск зменшує вплив психотравмую- чих факторів. Забудь про ґендерні стереотипи: “чоловіки повинні бути сильни- ми”, “чоловіки не плачуть”, “чоловіки вмирають стоячи”. y
Постійне вживання алкоголю або психотропних речовин може допомогти дещо заспокоїтися, на короткий час, забути дошкульні спогади та страхи, роз- слабитися і трохи поспати. Але в перспективі таке зловживання може призве- сти до погіршення настрою, порушення сну і стати окремою проблемою.
Людям, які переживають психотравмуючу подію, алкоголь (горілка, вино, пиво тощо) повністю протипоказаний. У випадку вживання цих напоїв ти ризикуєш стати в мирний час надмірно дратівливим, агресивним, залежним від алкого- лю, що може зруйнувати тебе і твою родину.
y
Під час бойових дій вживання алкоголю може спричинити невиконання бой- ового завдання, нанести непоправну шкоду тобі і/або твоїм бойовим товари- шам, навіть привести до загибелі.
y
Починай свій ранок зі склянки теплої води! Щоденне вживання питної води, краще теплої, із розрахунку 30-40 мг на 1 кг ваги виводить із твого організму токсини.
y
Намагайся щодня вживати такі продукти, які необхідні організму для боротьби зі стресом: продукти бджільництва, овочі, домашній сир, цукор (але зловживати ним не слід) тощо. Твоєму організму вкрай необхідні вітаміни, мікроелементи, амінокислоти. Поповнюй їх брак вітамінами, які безпечно можна вживати декілька місяців. Було б добре, якби була можливість вживати антистресовий препарат “Гліцисед”, він покращує розумову діяльність, зменшує потяг до ал- коголю, покращує сон, знижує роздратованість, підвищує концентрацію уваги. y
Не забувай відпрацьовувати кілька разів на день заспокійливе дихання: вди- хаємо носом, а видихаємо ротом. Видих має бути довший за вдих.
1. ЗВЕРНИ УВАГУ
y
Щовечора, або після стресової події, роби вправи для розслаблення м’язів плечового поясу: розминай м’язи плечей, шиї; розтирай руки, ноги. Використо- вуй комплекс вправ, користуючись рекомендаціями. y
Щоб твій сон був міцний, якщо дозволяє обстановка, роззуйся, спи без взуття.
Взута людина не може розслабитися. y
Якщо твій товариш засмучений, не проходь повз нього, запитай: “Що стало- ся?”, “Як ти себе почуваєш?”, “Що можеш зробити для себе зараз, щоб покра- щився твій настрій?”. Навіть у найважчій ситуації можна зробити для себе і своїх друзів щось приємне (чи хоч би помріяти про це).
y
Знаходь час для молитви. y
Пам’ятай, що користування рекомендаціями надасть тобі можливість запо- бігти розвитку посттравматичного стресового синдрому. Виконуй ці рекомен- дації, самоаналізуй своє психічне здоров’я і, в разі необхідності, звертайся за допомогою. Більшість людей може справитися з кризою самостійно, але є основні правила, коли ти повинен звернутися до психолога.
y
В своїй основі ти – та ж сама людина, якою була і перед бойовими діями.
y
“Світло в кінці тунелю” є.

Війна – найбільша драма, але, разом з тим, війна може мати і позитивний вплив на учасників успішної бойової діяльності.
Відбуваються позитивні зміни: підвищується умілість, професіоналізм, війна при- скорює соціальний час, відбувається переоцінка цінностей, формуються нові пріорите- ти, ти стаєш більш досвідченим, справжнім професіоналом; підвищується твій соціаль- ний статус, який виражається в поважному відношенні до тебе, як до учасника бойових дій, визнанні твоїх заслуг.
Не випадково ветерани війни згадують її як особистісно значущий продуктивний період часу.
Процес адаптації до бойових дій триває приблизно 15-25 діб, по закінченню яких ти досягнеш піку морально-психологічних можливостей.
Після 30-40 діб безперервного перебування в безпосередньому зіткненні з против- ником, часто наступає їх швидкий спад, пов’язаний з виснаженням духовних і фізичних сил. Обмеження рухливості людини протягом 3 діб знижує її працездатність на 30%.
Типові психологічні реакції, що виникають під впливом стрес-фак- торів в умовах локального збройного конфлікту
Позитивні:
• мобілізація психологічних можливостей;
• активізація ділових мотивів, обов’язку, відповідальності;
• прояв інтересу, ентузіазму;
• активізація й оптимізація пізнавальної діяльності;
• актуалізація творчих можливостей;
• підвищення готовності до рішучих і сміливих дій;
• підвищення витривалості, невибагливості;
• зниження порога відчуттів, прискорення реакцій;
• зниження стомлюваності, зникнення почуття втоми, безтурботності;
• виникнення азарту, емоційного збудження;
• підвищення концентрації уваги, ігнорування всіх другорядних сигналів;
• покращення запам’ятовування матеріалу, який має значимість;
• покращення продуктивного мислення – швидкості пошуку і оцінки можливих виходів із ситуації, що склалася;
• підвищення рівня розвитку вольових якостей;
• посилюється роль соціально-значимих і високих громадських мотивів.
Негативні:
• прояв занепокоєння, непевності, тривоги;
• загострення почуття самозбереження;
• гостра боротьба мотивів обов’язку й особистої безпеки;
• нерозуміння того, що відбувається, дезорганізація пізнавальної діяльності;
• руйнація відпрацьованих навичок, поява помилок у роботі;
• недостатня змобілізованість (гіпозмобілізованість), прояв розсіяності в діях;
• втрата самоконтролю, прояв істеричних реакцій, панічні дії;
• поява почуття слабості, втоми, крайньої змореності;
• виникнення гострих психотичних станів;
• прояв розгубленості (фрустрація, заціпеніння, ступор);
2. ТИПОВІ ПСИХОЛОГІЧНІ РЕАКЦІЇ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ПІД ВПЛИВОМ
СТРЕС-ФАКТОРІВ В УМОВАХ ЛОКАЛЬНОГО ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ

Психічне переживання перед боєм зветься тривожним очікуванням. В цей період
(дні, години) у тебе можуть виявлятися такі ознаки: метушливість, зайва балакучість, глибока заклопотаність, часте куріння, прагнення якнайшвидше йти в бій, підвищена чутливість до усіляких звісток. Настрій може легко змінюватись, від неприємно-томли- вого до підвищено-веселого стану.
В інтелектуальній сфері спостерігається:
• безперервний потік різних думок;
• зниження уваги;
• нездатність зосередитися на чому-небудь.
В емоційній сфері спостерігається:
• напруженість;
• очікування чого-небудь важкого, скрутного.
Характерними об’єктивними показниками можуть бути:
• прискорення пульсу (понад 90 ударів за хвилину у стані фізичного спокою);
• збільшення частоти дихання (до 20-30 подихів за хвилину);
• підвищення температури тіла до 39 градусів та ін.
Такий стан відображає процес уявної психологічної підготовки, настроювання ор- ганізму на ті небезпеки та труднощі, з якими доведеться зіткнутися в бою. З психологіч- ної точки зору, психічний стан військовослужбовців в очікуванні бою − стан тривожного очікування.
Цей стан переживає більшість, хоча ступінь вираженості його у різних людей не однаковий, в залежності від багатьох умов та факторів. В період підготовки і очікування бойових дій ти повинен бути постійно в процесі діяльності (чищення зброї, обслугову- вання техніки).
За відсутності корисної діяльності виникають роздуми, різні передчуття, розпо- всюджуються тривожні чутки, зароджується страх перед невідомістю, може статися зниження бойового духу.
3. ПСИХІЧНИЙ СТАН ПЕРЕД БОЄМ

Основна реакція військовослужбовців на бойові дії − бойовий стрес.
Організм активно адаптується в умовах бойової обстановки. Включається напру- женість механізмів саморегуляції, формується пристосувальна поведінка для дій в не- безпечних умовах.
Екстремальна стресова ситуація – суворе та жорстоке випробування на міцність всіх психічних і фізичних можливостей. Кожний може зіткнутися з тим, чого не розуміє, від- чути те, що раніше ніколи не відчував. Переживання кожної людини індивідуальні, спец- ифічні. Проте, є немало спільного в тих реакціях, якими людина відповідає на небезпеку, необхідність знищувати противника, брак часу й інформації та інші несприятливі чинники.
Нормальними переживаннями людини в бойовій обстановці є не тільки відчуття патріотизму, любові до України, прагнення помститися ворогу, виконати бойову задачу, відчуття гніву, але і, такі негативні, як страх смерті, поранення, каліцтва, полонення про- тивником, страх не виконати поставлену бойову задачу та виявитися боягузом в очах товаришів.
Безстрашних людей не буває. Більшість учасників бою відчувають, немов вну- трішнє завмирання, “мурашки” по тілу, “ворушіння” волосся, прискорене серцебиття, брак повітря, відчуття фізичної слабкості, жару або холоду, дискомфорту або болю в грудях, підвищену пітливість, тремтіння окремих частин тіла або всього тіла. Іноді, страх може супроводжуватись запамороченням, нудотою, блювотою (у 25%); неспроможні- стю контролювати акти сечовипускання та дефекації (нетримання сечі, пронос) (у 20%).
Це − нормальні реакції на ненормальні умови перебування.
Перелічені негативні відчуття загострюються по мірі накопичення втоми, при три- валій участі в бойових діях, у разі втрати бойових товаришів, при несприятливому ро- звитку бойових подій, негативному відношенні до військ населення регіону та ін.
Кожна людина має різні реакції і переживання різної інтенсивності, тому, якщо ти відчуваєш, що можеш контролювати себе в бойових умовах, то продовжуй виконувати бойові завдання.
У разі, якщо ти відчуваєш, що твої переживання мають доволі інтенсивний харак- тер, тобі складно контролювати себе і свою поведінку, що, в свою чергу, заважає вико- нанню бойових завдань, скористайся нашими рекомендаціями і ти зможеш самостійно повернути під контроль свої емоції, переживання, поведінку.
4. ПРОЯВИ ПСИХІКИ І ПОВЕДІНКИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ В БОЮ

5.1. ПОДОЛАННЯ І МІНІМІЗАЦІЯ СТРАХУ
В діапазоні негативних переживань перед боєм і в бою в стані стресу особ- ливе місце займає
страх, який є емоцією, що виникає в стані загрози біологічному або соціальному існуванню людини, спрямованою на джерело реальної або уявної небезпеки. Емоція страху – корисне надбання людини. Страх попереджає тебе про майбутню небезпеку, дозволяє мобілізувати внутрішні сили і резерви для її уникнення або подолання (30% військовослужбовців відчувають найбільший страх перед боєм,
35% – в бою і 16% – після бою).
За змістом переживання страх проявляється у вигляді страху смерті, болю, пора- нення, страху залишитися калікою, страху втратити боєздатність і повагу товаришів по службі, страху “втрати контролю” над ситуацією і над собою, страху, що подібна подія може повторитися знову тощо. Стан страху може варіюватися в широкому діапазоні пе- реживань. Існують наступні форми страху: переляк, тривога, боязнь, афективний страх,
індивідуальна і групова паніка. Кожна з форм страху виконує свою функцію, має спец- ифічну динаміку прояву.
Переляк – це миттєва реалізація вродженої, інстинктивної програми дій з метою збереження цілісності організму в ситуації дії загрожуючих подразників. Якби люди не володіли цією охоронною, захисною реакцією, вони б загинули, не встигнувши оцінити загрожуючої небезпеки.
Тривога – це емоційний стан, що виникає в ситуації невизначеної небезпеки і виявляється в очікуванні несприятливого розвитку подій. Її нерідко називають безпри- чинним страхом, оскільки вона пов’язана з неусвідомлюваним джерелом небезпеки.
Тривога не лише сигналізує про можливу небезпеку, а й спонукає тебе до пошуку
і конкретизації її джерел, до активного дослідження обстановки бою. Вона може виявля- тися як відчуття безпорадності, невпевненості в собі, безсилля перед небезпекою, що насувається, перебільшення загрози.
Зі всього спектру емоцій, які переживає людина, тривога є не найприємнішою, але вона безперечно необхідна, оскільки дозволяє нам заздалегідь відчути небезпеч- ну ситуацію, приготуватися до неї, можливо, в цей же час ухвалити рішення і намітити план своїх подальших дій. У здорової людини тривога являється тимчасовим відчуттям.
Головна відмінність страху від тривоги полягає в тому, що страх є реакцією на конкретну небезпеку, тоді як об’єктом тривоги є небезпека неконкретна, “невизначе- на”, “позбавлена об’єкту”; особливістю тривоги є відчуття невпевненості і безпорадності перед небезпекою.
Самодопомога при страху
Щоб попередити страх, багаторазово подумай, як ти будеш діяти в бою, взаємодія- ти з товаришами. Вивчи маршрути руху, укриття, визнач місця можливого розташування противника.
Страх – це відчуття, яке, з одного боку, оберігає тебе від ризикованих, небезпеч-
5. МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ САМОДОПОМОГИ І ДОПОМОГИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ
ПРИ ТИПОВИХ ПОВЕДІНКОВИХ РЕАКЦІЯХ У СТРЕСОВІЙ СИТУАЦІЇ
них вчинків, з другого боку, кожному знайомий болісний стан, коли страх позбавляє нас здатності думати, діяти. Справитися з таким нападом страху можна спробувати самостій- но за допомогою наступних прийомів:
1. Спробуй сформулювати подумки, а потім промовити вголос, що викликає у тебе страх. Якщо є можливість, поділися своїми переживаннями з оточуючими тебе людьми. “Проговорений” страх стає меншим.
2. При наближенні нападу страху дихай неглибоко і повільно − вдихай через рот, а видихай через ніс. Можна спробувати таку вправу: зроби глибокий вдих, затримай дихання на 1-2 секунди, видихни. Повтори вправу 2 рази. Потім зроби 2 нормальних
(неглибоких) повільних вдихи-видихи. Чергуй глибоке і нормальне дихання до тих пір, поки не відчуєш себе краще.
3. Закрий на мить очі, зроби 8-10 коротких та енергійних вдихів і повільних та тривалих видихів. Після цього треба кілька разів напружити і розслабити м’язи тіла.
Повтори подумки 2-3 рази
“формулу безстрашності” за типом:
y
Я спокійний і впевнений у собі; y
Я впевнений у своїх товаришах, вони ніколи не підведуть; y
Я рішучий і сміливий; y
Я до всього готовий і все зможу; y
Я, як сталева пружина – потужна, пружна, незламна; y
Моє тіло повністю підвладне мені; y
Я спокійний і впевнений у собі, я вирішував більш складні завдання, вирішу і це; y
Я до всього готовий і все зможу.
Пам’ятай, що страх можна подолати, а боягузтво не забудеться ніколи.
У тому випадку, коли хтось із товаришів втратив контроль над своєю поведінкою, безцільно метушиться або, навпаки, застиг в заціпенінні, неадекватно реагує на твої слова
і дії, якщо є можливість, сховай його у безпечному місці, повідом про це командиру або санінструктору і продовжуй бойові дії.
Допомога товаришу при страху
До основних ознак страху відносяться:
• напруга м’язів (особливо м’язів обличчя);
• сильне серцебиття;
• прискорене поверхневе дихання;
• знижений контроль над власною поведінкою.
Панічний страх, який може спонукати до втечі, викликати заціпеніння або, навпаки, збудження, агресивну поведінку. При цьому людина погано контролює себе, не усвідомлює, що вона робить і що відбувається навколо.
Допомога:
y
Поклади руку постраждалого собі на зап’ястку, щоб він відчув твій спокійний пульс. Це буде для нього сигналом: “Я зараз поряд, ти не один!”.
y
Дихай глибоко і рівно. Спонукай постраждалого дихати в одному з тобою ритмі.
y
Якщо постраждалий говорить, слухай його, виявляй зацікавленість, розумін- ня, співчуття.
y
Зроби постраждалому легкий масаж найбільш напружених м’язів тіла.
5.2. РЕАКЦІЯ ТРИВОГИ ТА ЇЇ ВИДИ
Тривога – це система готовності реагувати на все нове як на потенційну загрозу організму, яка має адаптивний характер. Розрізняють два види тривожної реакції: фізіо- логічну і патологічну.
Фізіологічна (“нормальна”) тривога пов’язана із загрозливою ситуацією, яка посилюється адекватно їй − в умовах суб’єктивної значимості вибору, при нестачі ін- формації, в умовах дефіциту часу, іншими словами – фізіологічне значення тривоги полягає в мобілізації організму для швидкого досягнення адаптації.
Якщо інтенсивність тривоги надмірна по відношенню до ситуації, що її викликала, або вона не обумовлена зовнішніми чинниками (обумовлена внутрішніми причинами), її розглядають як патологічну.
Патологічна тривога, як правило, тривала за часом (більше 4 тижнів). Таким чином, на відміну від нормальної, патологічна тривога завжди більш тривала і вираже- на, і призводить до придушення (виснаження), а не посилення адаптаційних можливо- стей організму.
Форми відповіді організму в умовах реакції тривоги
Реакція тривоги малого ступеня (слабий екстремальний чинник):
• прагнення проаналізувати зовнішній подразник і оцінити його значущість;
• зміна уваги, її концентрації;
• порушується виконання професійних навиків (уповільнення темпів роботи);
• мотив діяльності не змінюється;
• значних емоційних змін не відбувається.
Реакція тривоги середнього ступеня (зростання екстремальності):
• звуження обсягів всіх видів пам’яті;
• погіршується виконання задач, що вимагають стійкості та концентрації уваги;
• труднощі із запам’ятовуванням інформації;
• поява “купи” помилок при стереотипній діяльності;
• поява яскраво вираженої емоційної напруги;
• підвищена чутливість до шуму, світла і запаху;
• поява мотиву переживання страху, відходу з екстремальної ситуації.
Реакція тривоги крайнього ступеня має дві форми перебігу:
пасивну і активну.
В обох випадках суттєвою є втрата свідомого контролю над поведінкою, порушення критичного сприйняття обстановки і своїх дій.

Пасивна форма:
• заціпеніння;
• припинення активної діяльності;
• людина не розуміє зверненої до неї мови;
• відсутні навіть спроби протидії екстремальній ситуації;
• повна або часткова втрата пам’яті;
• втрата вольового контролю, воля паралізована;
• стан ступору;
• апатія, загальмованість рухів;
• непритомні стани.
Активна форма:
• втеча, відхід із зони екстремальної ситуації;
• відсутність логіки в поведінці;
• зорові і слухові галюцинації;
• нервозна діяльність;
• підвищена навіюваність;
• метання в пошуках укриття, буйство;
• істеричний сміх або плач;
• крики в поєднанні з підвищеною активністю;
• дратівливість і злість;
• агресивність;
• поява реакцій наслідування.
Людина бездумно копіює поведінку більшості або якоїсь однієї людини. Оскільки для цієї форми реакції характерна рухова домінанта, поведінка нерідко задається най- активнішим індивідом. Саме цим пояснюється заразливість панічної втечі людей, які знаходяться в стані активної тривоги, з поля бою.
Додаткові симптоми реакції перебігу тривоги:
• лякливість;
• регрес віку (дитячі реакції);
• незв’язне бурмотіння;
• сильне тремтіння.
Крайні форми тривоги супроводжує психічна або емоційна напруженість.
Психічні і поведінкові симптоми: хвилювання з незначного приводу, відчуття напру- женості і скутості, нездатність розслабитися, дратівливість і нетерплячість, утомленість,
“перебування на межі зриву”, неможливість концентруватися, погіршення пам’яті, труд- нощі засипання і порушення нічного сну, швидка стомлюваність, страхи, часто пригні- чений настрій, занепокоєність або, навіть, надмірна активність, крайня непосидючість і потреба постійно щось робити.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал