Розвиток креативного мислення дітей на уроках музичного мистецтва



Скачати 103.24 Kb.
Дата конвертації17.01.2017
Розмір103.24 Kb.
Розвиток креативного мислення дітей на уроках

музичного мистецтва

Від самого народження дитина освоює світ речей, емоцій та характерів, навчається, створює нові ігри, казки, малюнки, пісні й танці – тобто змінює, творчо перетворює навколишній світ за власною ініціативою. Саме тому зацікавлені в розвитку особистості дитини педагоги мають і на уроках музичного мистецтва моделювати ситуації, що спонукатимуть її продовжувати перетворювати навколишній світ, креативно мислити.  Креативність та інтелектуальна допитливість – здатність до оригінальності та інновацій.  Критичне та системне мислення – мислення, що дає змогу людині формулювати вірогідні судження для окреслення, аналізу та розв’язання проблем. Кожна особистість має творчий потенціал. Водночас творча особистість – це не тільки особистість, що потенційно володіє здібностями до творчості, але й проявляє себе в систематичній творчій діяльності. Під «креативною особистістю» слід розуміти таку, що має внутрішні передумови, що забезпечують її творчу активність, тобто нестимульовану ззовні пошукову діяльність. Тому роботу з дітьми організовую так, щоб переважав фактор пошуку, а це стимулює розвиток  здібностей кожної дитини, самодіяльності, вільного вираження свого «Я». Креативність – це процес мислення, що розвиває здатність мислити ширше, уміти мислити «в різних напрямах».

Музичне мислення - це процес моделювання відносин людини до реальної дійсності в звукових образах. Для формування музичного мислення, першорядну роль відіграє звукова реальність, яка несе в собі естетичну організацію.

Необхідність багатогранного дослідження сфери розвитку музичного мислення у дітей усвідомлюється як гостро актуальна проблема сучасної музичної педагогіки. Найбільш сприятливий для розвитку музичного мислення засобами музики молодший шкільний вік, тому що саме в цей період закладається базова культура людини, фундамент всіх видів мислення.

Музичне мислення формується в соціальному середовищі, на його розвиток впливають різні чинники: сім'я, близьке оточення (рідні, друзі), засоби індивідуального і масової комунікації, уроки музики у школі і т. д. 

Загальнофілософський рівень розглядає музичне мислення як один з видів художнього мислення. За сучасними філософським уявленням «мислення визначається як вища форма активного відображення об'єктивної реальності, яка полягає в цілеспрямованому, опосередкованому і узагальненому пізнанні суб'єктом існуючих зв'язків і відносин предметів і явищ, у творчому творенні нових ідей, у прогнозуванні подій і дій».

Музичним матеріалом є не просто природний звук, а звук художньо осмислений і відповідним чином перетворений в чуттєво-образний матеріал музичного відображення. Тому - музичне мислення як діяльність являє собою процес перетворення звукової реальності в художньо-образну. Воно визначається нормами музичної мови, «наповнюється «мовним змістом», оскільки його матеріалом стають елементи і правила цієї мови, і постає як «мовне мислення», як реалізація в дійсності специфічної «музично-слухової здібності». Таке розуміння музичного мислення повністю узгоджується з відомим положенням філософії про сутність мислення, що розвивається у зв'язку з мовою і на базі практичної (в даному випадку музичної) діяльності. 

Мистецтво з його унікальними можливостями цілісного впливу на особистість виступає не тільки джерелом естетичного виховання, а й універсальним засобом творчого розвитку дитини. Одним із найважливіших завдань сучасної школи є формування творчої, мислячої особистості. Головною метою школи, як зазначено в Концепції загальної середньої освіти, є створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу та таких індивідуальних здібностей особистості, які забезпечать їй досягнення життєвого успіху. Тому зараз все більше уваги приділяється питанням творчого розвитку дітей, де головним завданням виступає розвиток їх творчих здібностей засобами мистецтва, зокрема музичного. Основна форма організації музичного виховання у школі  урок музики. Серед предметів естетичного циклу саме цей урок стимулює до творчої діяльності, сприяє формуванню пізнавальних та емоційно-мотиваційних функцій, розвитку творчого мислення, здібностей, а також позитивних якостей характеру (систематичності, працьовитості, наполегливості у досягненні мети). В.Сухомлинський писав, що «пізнання світу почуттів неможливе без розуміння і переживання музики, без глибокої духовної потреби слухати її й діставати насолоду від неї. Без музики важко переконати людину, яка вступає у світ, у тому, що людина прекрасна, а це переконання, по суті, є основою емоційної, естетичної, моральної культури». Музика є мовою серця, найніжніших почуттів, світу емоцій людини. Вона дає поштовх для внутрішнього переживання і уяви. Це внутрішнє відчуття та переживання викликає бажання передавати музику в дії, міміці, жестах, рухах, співі, грі, створювати нові образи. Ось чому елементарними основами музичної освіти повинні володіти всі без винятку, і найперше завдання нашого часу полягає у тому, щоб знайти найефективніші форми і методи розвитку творчих здібностей та креативного мислення дітей.Творча діяльність здатна перетворюючи впливати на особистість дитини. Творчість розвиває дитячу схильність до свободи і відкриттів, до пригод і оригінального вираження. Саме тому, всі аспекти навчання і виховання повинні бути спрямовані на розкриття обдарованості кожної дитини та розвиток творчої особистості. Розвивати творчість – означає виховувати у дітей інтерес до знань, виявляти їх нахили, самостійність у навчанні. Маленький учень добре вчиться лише тоді, коли він переживає успіх, хоча б невеликий. Якщо дитина ще в школі не навчиться самостійно творити, мислити то такою ж безініціативною, пасивною буде вона в житті.

Широким полем для творчості учнів виступає урок музики, де вона виявляється у різних видах діяльності школярів. Джерелами творчості в багатьох випадках вважаються життєві явища, сама музика, музичний досвід, яким володіє дитина. Дитяча діяльність розцінюється як творча в тому випадку, коли створюється щось нове, досі невідоме дитині або колективу дітей. Друга особливість музичної творчості полягає у прагненні підкреслити емоційне бажання дітей висловити свої почуття. В сучасній музичній педагогіці активізації творчої діяльності учнів сприяє ряд факторів, саме: необхідність всебічного розвитку особистості дитини; природна активність учня, яка найбільш повно проявляється в його творчій діяльності; велика роль творчості у пізнанні оточуючого світу. Активізація пам’яті, мислення, спостережливості, творчості школярів на уроках музики сприяє розвитку музичних здібностей, творчої фантазії, музичного слуху, виробленню навичок вільного оперування музично-слуховими уявленнями.

На мій погляд, розвиткові творчих здібностей школярів, активізації їхньої уваги, мислення, емоцій, уяви сприятимуть такі педагогічні умови: – добір різноманітного та цікавого для дітей навчального матеріалу, зокрема, наявність у запропонованих творах не тільки яскравих образів, а й сюжетного розвитку; – використання художньо-ігрових методів і прийомів у процесі співу, слухання музики, вивчення музичної грамоти, як от: інсценування пісень, казок, загадок; – створення на уроках неформальної, доброзичливої атмосфери, поважне ставлення до кожної дитини.

Головним завданням музичного виховання Д.Кабалевський вважає «...не стільки навчання музики саме по собі, скільки вплив через музику на весь духовний світ учнів». Ось чому хорова, виконавська діяльність школярів, на його думку, вимагає особливої уваги до себе. Чим вищий її рівень, тим глибша і повніша насолода від твору, тим сильніший вплив на формування і розвиток естетичної культури самих хористів. Кожний клас – хор! Ці слова композитора немов би підтверджують мету, до якої повинні прагнути учителі та учні. Хоровий спів долучає дітей до музики і підвищує їхню вокально-хорову культуру. Він виховує інтерес, любов до музики та художній смак, дозволяє креативно мислити.

Як і кожне інше мистецтво, музика оперує художніми образами, що поєднує її з іншими видами мистецтва. У ХХІ столітті, коли мислення людини активно технологізується, розвиток образної сфери набуває дедалі більшого значення. Соціальне значення музичного мистецтва величезне. Сьогодні образне мислення та образне сприйняття світу необхідні людям усіх спеціальностей і будь-яких професій. Музичне мистецтво дозволяє людині збагатити свій життєвий досвід, пережити ті емоції і почуття, які вона, можливо, раніше не відчувала у житті, розвивати дедалі більш глибоке і тонке ставлення себе, до інших людей і до світу.

Кожна молода людина, зокрема дитина, відчуває, висловлює, усвідомлює музику по-своєму. Спілкування із нею — процес творчий. Кожен прагне почути у ній те, що важливо особисто йому, відповідає його внутрішньому стану. Один сприймає і чує у ній красу гармонії, музичних форм, в іншого народжується коло образних асоціацій, третій шукає і знаходить у спілкуванні із музикою спосіб самовираження і самопізнання. Ось чому так важливо знати музикантові-педагогу музичні переваги, інтереси, потреби учнів, їхнє ставлення до музики. Тільки за такої умови процес музичної освіти може бути ефективним.

Аби урок був цікавішим та ефективнішим, я використовую різноманітні комп’ютерні програми. За їх допомогою можна вивчати новий матеріал, перевіряти знання учнів з певних тем. Усі ці програми допомагають урізноманітнювати форми й методи роботи, позбавлятися шаблонів, створюють умови для розвитку творчих здібностей школяра, розширюють функції вчителя, дають змогу враховувати специфіку певного матеріалу та індивідуальні особливості кожної дитини. При цьому підвищується працездатність учнів, зацікавленість їх різними видами діяльності, поліпшується просторова уява, пам’ять, логічне мислення, розширюється їх світогляд. Тому комп’ютер має великі можливості вдосконалення навчально-виховного процесу. 

Комп’ютер можна використовувати на всіх етапах процесу навчання: під час пояснення нового матеріалу, закріплення, повторення, контролю рівня навчальних досягнень.

  Під час підготовки уроків враховую такі принципи:

            - збагачення пізнавального простору найрізноманітнішими предметами і стимулами;

            - надання учням можливості активно давати запитання, пізнавальної активності в цілому;

            - допомога дітям у вираженні їх ідей;

            - доброзичливе ставлення до ідей учасників обговорення;

            - створення безпечної психологічної атмосфери;

            - недопущення незадовільної оцінки творчих ідей дитини, прояв співчуття до невдач;

            - використання особистого прикладу, ведучого творчого підходу до розв’язання проблем;

            - можливість самостійного пошуку розв’язків.

            В процесі занять в учнів розвиваються уміння:

            - уміння аналізувати проблемні ситуації;

            - уміння висувати альтернативні гіпотези розв’язання проблемних ситуацій;

            - уміння вирішувати протиріччя;

            - уміння створювати творчі завдання.

Готуючись до зустрічі з дітьми, керуюсь настановою В.О.Сухомлинського: «Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його в інших».

Учитель музичного мистецтва

Городищенської ЗОШ І-ІІІ ст.. № 3

Борщ Людмила Іванівна






Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал