Роль української мови за професійним спрямуванням у фаховому становленні спеціаліста



Скачати 105.28 Kb.
Дата конвертації08.01.2017
Розмір105.28 Kb.

http://antibotan.com/ - Всеукраїнський студентський архів

Роль української мови за професійним спрямуванням у фаховому становленні спеціаліста

Сучасний підхід до організації вітчизняної вищої освіти характеризується прагненням України увійти в європейський освітній простір і обумовлений бажанням створити конкурентоспроможну розвинену економіку. Цілком очевидно, що створення потужної динамічної економіки і подальше очолювання її належатиме, в першу чергу, представникам інженерного корпусу країни, підготовкою кадрів якого займаються інженерні ВНЗ. Діяльність, що базується виключно на використанні інженерно-технічних знань, останніх здобутків сучасної науки, залученні новітніх високих технологій, – це об’єктивно поступальний шлях у розвитку матеріальної культури спільноти. Він призводить до зростання кризи у сфері духовних і гуманістичних засад сучасного суспільства. Розуміння цієї перспективи дає можливість спрогнозувати її наслідки, а звідси – запобігти їм шляхом гуманізації та гуманітаризації інженерної освіти, зокрема у сфері мови.


Питання про вплив мови на самосвідомість, світогляд та поведінку людини розглядалося неодноразово. Наявність такого впливу незаперечна, але необхідне ще  й розуміння ролі мови як  одного з найважливіших чинників професійної освіти. Її функціонування в навчальному процесі вищої інженерної школи формує мовну особистість, оскільки державна мова є частиною професії.
Мовна освіта в інженерному вищому навчальному закладі посідає особливе місце. Люди, у свідомості яких мова фаху асоціюється із знаковою системою, до складу якої входять цифри, числа, різні символи, формули, інші графічні одиниці, вербальну мову як знакову систему не сприймають очевидною частиною професії. Проте об’єктивно, хоч мову і відносять до систем знакових, дещо символічних, вона не відокремлюється від безпосереднього досвіду і не розташовується паралельно, а тісно переплітається з ним. Все, з чим має справу людина, вся денотативна сфера – предмети, процеси, події –  сприймаються так, як вони називаються. Вони у даній спільноті реалізуються через свою назву, в якій зосереджується весь набір національного, своєрідного, універсального.
    Підвищення рівня підготовки кадрів передбачає вдосконалення системи професійної освіти, зумовлює поновлення навчальних програм. В умовах сучасного технічного поліпшення підготовки інженерних кадрів ВНЗ передбачає єдність зусиль викладачів гуманітарних і спеціальних (загальнонаукових, загальнотехнічних і випускних) кафедр у процесі сумісної діяльності, спрямованої на становлення професійно цінних характеристик особистості, серед яких найбільш ефективним шляхом становлення є науково-дослідна робота студентів (НДРС).
    Завдання формувати професійно значущі уміння і навички студентів-нефілологів в умовах сучасної вищої технічної школи прийнято розв’язувати у напрямку стимулювання пізнавальної діяльності студентів шляхом залучення до навчально-пошукової роботи, здійснюваної на основі зміцнення міжпредметних зв’язків.
Як органічний елемент навчального процесу сучасної вищої школи, навчальна дослідницька робота студентів виявляється ефективним способом його вдосконалення. При цьому науковий пошук студентів розглядається нами як самостійна діяльність студентів, регламентована навчальними планами. У такому розумінні науково-пошукова робота студентів набуває особливої методичної цінності як навчальна діяльність, оскільки передбачає обов’язкове оволодіння способами досягнення результатів суб’єктивної новизни. Аналогічне значення науково-пошукової діяльності властиве в дидактиці дослідникам – А.Новоселовій [6], Л.Круглій [2] тощо.
    Роль навчального дослідження студентів визначається тим, що науковий пошук супроводжується розвитком навичок й умінь самостійного розв’язання професійно значущих задач, формуванням творчого підходу до сприймання знань і розвитку навичок й умінь їх практичного застосування. Виходячи з цього, важливість пошукової роботи студентів стає очевидною разом із значимістю їхньої навчально-дослідницької діяльності. Зіставлення відомих знань і набутих у процесі пошуку дозволяє перетворити репродуктивне засвоєння на продуктивне.
У практиці викладання мов (української та російської як іноземної) наукове обґрунтування важливості наукового пошуку студентів отримало визнання у дисертаційному дослідженні Е.Логінової [4] тощо.
Органічний зв'язок предметів є однією з найважливіших умов активізації пізнавальної діяльності студентів. Вони мають бути  готові   переносити набуті знання й уміння зі сфери діяльності у межах однієї дисципліни в іншу. У процесі підготовки майбутніх інженерів міжпредметні зв’язки можуть виступати важливою умовою формування умінь для самостійної діяльності. У зв’язку з цим стає очевидним значення координації дисциплін, які вивчаються у технічних ВНЗ, врахування пізнавальних інтересів студентів. Розвиток міжпредметної координації передбачає паралельну роботу в руслі різних дисциплін, що сприяє формуванню самостійних, творчо налаштованих спеціалістів, забезпечує високий рівень їх професійної підготовки.
Цілеспрямована реалізація міжпредметних зв’язків у період становлення фахівця (основний і заключний) може розглядатися як вирішальний фактор підвищення якості професійної підготовки. Залучення студентів-нефілологів до розв’язання комплексних завдань, які вимагають знань і умінь, сформованих у процесі професійного становлення, відкриває перспективний напрямок в організації навчання.
    Зміцнення міжпредметних зв’язків з метою підвищення якості професійної підготовки спеціалістів вищої технічної школи передбачає увагу до творчих, продуктивних видів навчальної діяльності студентів. Процес оволодіння українською мовою в умовах міжпредметної координації дисциплін, які вивчаються в технічних ВНЗ, є обов’язковим компонентом оволодіння умінням виконувати на належному рівні навчально-наукові роботи.
   Розгляд питання типології комунікативних потреб і вивчення форм їх лінгвістичної реалізації в конкретному виді мовленнєвої діяльності на даний момент є ще нерозв’язаним лінгводидактичним завданням, що обумовлює актуальність визначеної проблематики. Враховуючи  зазначені моменти, мовні кафедри змушені вишукувати різні можливості   навчання як на аудиторних заняттях, так і в позааудиторній діяльності. На кафедрі української та російської мов ДонНТУ започатковані різні форми позааудиторної діяльності з навчання мови: олімпіади з української та російської мов, Міжнародний конкурс імені П.Яцика, Свято української мови, але особливе місце посідають студентські науково-практичні конференції з проблем функціонування сучасної української мови у середовищі фахівців. Доповіді на них проаналізуємо далі.
Недостатнє вивчення зазначеної проблематики обумовлює такі цілі нашого дослідження:
1) проаналізувати й розглянути форми  і методи позааудиторної роботи з української мови;
2) визначити й обґрунтувати роль мовних наукових практичних студентських конференцій в інженерних ВНЗ;
3) проаналізувати тексти доповідей і співдоповідей учасників останньої студентської науково-практичної конференції у ДонНТУ (24 травня 2007 р., м. Донецьк).
Порівняльний аналіз навчально-наукових робіт студентів дозволяє стверджувати, що число жанрів, використовуваних в професійній підготовці інженерних кадрів, невелике. Серед них варто звернути увагу на  тексти студентських доповідей та короткі повідомлення на науково-практичних конференціях, оскільки вони відображають систематизовані результати навчального пошуку і отримують у подальшому на підґрунті виконаної роботи узагальнення у творчих курсових, бакалаврських і магістерських роботах.
Аналіз обраних студентами тем дозволяє стверджувати, що їх вибір обумовлений пропозиціями викладача, комунікативними потребами студентів, тематичним планом дисциплін «Українська мова (професійного спрямування)» і «Ділова українська мова» з урахуванням фаху студентів, а також їх знань з інших дисциплін, загальнокультурних цінностей. На науково-практичній студентській конференції  2007 року у ДонНТУ було оприлюднено 29 доповідей, теми яких охоплювали різні напрямки: культура спілкування, проблеми становлення сучасної української мови, роль  мови у процесі професійного удосконалення фахівця.
Значний інтерес у студентської аудиторії викликали доповіді соціолінгвістичного аспекту: «Мова як духовний світ фахівця», «Проблеми становлення мовної особистості фахівця»,  «Образ України в ЗМІ», «Мова – інтелектуальний портрет народу», «Мовна ситуація на українському телебаченні як відображення соціальних процесів у державі». Позитивно сприймалися доповіді, присвячені виключно лінгвістичним темам, зокрема: «До історії правила 9-ки», «Історія виникнення і функціонування г і ґ», «Українська фразеологія – соціокультурний спадок українського народу», «Актуальні процеси в сучасних європейських мовах (на прикладі української та німецької мов)».
Базовою для вибору теми виступу є знайома програмна тематика. Пошук матеріалу, аналіз та усвідомлення його здійснюється студентами за тими словами, які є ключовими для них, відповідно до мовних знань, загальноемпіричного досвіду. Але в подальшому, заглиблюючись в аналізований матеріал, автори відчувають себе істинними мовними особистостями, інтелектуалами, здатними оперувати досить складними поняттями, про які раніше і не замислювались. Лише злегка піднята завіса над таїнством «високої лінгвістики» надає впевненості у власних силах, викликає надзвичайний інтерес і поважне ставлення до української мови, відчуття причетності до актуального лінгвістичного процесу.
Наприклад, варте уваги неординарне розв’язання актуального для українського суспільства питання про так звану «двомовність». У доповіді П.Виприцької (студентки групи СП-03, майбутнього інженера-програміста) прозвучали зацікавленість і співчуття до сучасного стану української мови. На її думку, «без мови людина не може стати фахівцем, тому що лише за допомогою мови можна дістатися тих знань, які необхідні, щоб стати професіоналом. Мова наповнює сенсом знання людини, перетворює суто наукову інформацію у зрозумілі кожному тексти, дозволяє фахівцям спілкуватися, здійснювати обмін знаннями та досвідом. Але для кожного спеціаліста настає момент, коли йому необхідно обрати мову (або мови) для свого професійного спілкування та наукової діяльності. Ми з вами як майбутні фахівці живемо в Україні, тому принаймні однією з наших фахових мов має стати українська... Для того, щоб відродити українську мову не потрібно забороняти російську, потрібно надати право вибору людям, а потім зацікавити їх вивченням української».
Слід підкреслити, що молоді носії української мови звертають увагу на ще одну сторону ствердження української мови: проблему культури мови. Справа в тому, що, навіть обираючи українську для свого спілкування (професійного чи побутового), людина не завжди справедливо оцінює рівень правильності власного мовлення. На конференції прозвучали приклади з неправильного оформлення мовленнєвих висловлень, зокрема: неправильного використання відмінкових форм, помилок при вживанні лексичних одиниць, які можна кваліфікувати як русизми, професіоналізми, плеоназми, тавтологію, пароніми і подібне. Наприклад, “вираз” і “вислів”; “дальший” і “подальший”; “вірогідний” та “ймовірний”, “заключний”; “чисельний” і “численний”; “багаточисельний”; “привести” і “призвести”.
Цікавим виявилося вміння молоді  виявляти, точніше – відчувати явища ненормованого використання мови у друкованих джерелах інформації, тобто в газетах, журналах, рекламній продукції, в Internet, а також на телебаченні. Повага до мови, зацікавленість у її подальшому розвитку виявились у пропозиціях, зроблених студенткою щодо «очищення» мови, її подальшої підтримки: «1. Ввести екзамен на знання державної мови для всіх державних службовців  і, перш за все,  для   Президента та   депутатів     Верховної  Ради.
2. Створити при кожному державному органі, що випускає офіційно-правові документи, комітети, які будуть займатись коригуванням та редагуванням документів. Ці заходи дозволять впливати на чистоту мовлення і представників влади, і співробітників цих установ. А потім поступово вводити такі заходи на телебачення та у видавництвах». Проте далі зазначається, що «починати боротьбу за чистоту мовлення слід із себе самого, і тоді ситуація може покращитися  в державі в цілому».
 Зрозуміло, що такі доповіді мають компілятивно-реферативний характер, обумовлений специфікою аудиторії. Проте написання власного тексту навіть компілятивного характеру у даному випадку не є запереченням ідеї формування оригінальної мовної особистості, оскільки опрацювання філологічного матеріалу студентами інженерного напрямку освіти абсолютно самостійно поки що  неможливе. Ми не вбачаємо тут жодної колізії, тому що тексти-першоджерела для студентів будь-якого профілю навчання є текстами-зразками не тільки у семантичному і смисловому розумінні. Зразковими тут є і особливості вживання лексики, утворення нових слів, словосполучень, залучення необхідних синтаксичних конструкцій. Як відомо, для наукового стилю характерна повторюваність одних і тих самих моделей словосполучень, речень, синтаксичних конструкцій, проте у різних підстилях наукового стилю певні синтаксичні одиниці є більш або менш прийнятними, вживаними, характерними. Реферативна обробка текстів-оригіналів є одним із способів підготовки до написання власного тексту українською мовою. Результатами такої роботи  є підвищення інтересу до мови, актуалізація мовних знань, що дуже важливо в аспекті підготовки до державних екзаменів і написання дипломного проекту українською мовою.
 Створюючи власний текст, студенти оволодівають навичками роботи з найважливішими мовними одиницями, власне текстами, оскільки саме вони виконують специфічні комунікативні завдання в структурі соціальної комунікації. Зазначимо, що у даному випадку поняття спілкування розглядається не тільки як засіб комунікації між окремими особами, а і як «засіб внутрішньої еволюції суспільства як цілого, як процес, за допомогою якого тільки й може відбуватися розвиток суспільства, тому що цей розвиток передбачає постійну динамічну взаємодію суспільства й особи» [6, 136]. Це важливо усвідомлювати, оскільки саме сприймання, інтерпретація у процесі спілкування визначає релевантність критеріїв оцінки взаєморозуміння людей у різноманітних ситуаціях. Від ступеня цього взаєморозуміння залежить ефективність спільної матеріально-технічної діяльності членів суспільства, адекватність адміністративних, ідеологічних, політичних рішень, що схвалюються на різних рівнях соціальної організації певного суспільства.
 Результати аналізу студентських робіт відкривають перспективу вдосконалення навчання нефілологів репродуктивного і продуктивного мовлення, дають можливість призвичаїти студентів до пошукової роботи, врахувати реальні  й потенційні комунікативні потреби студентів технічних вищих навчальних закладів; дозволяють внести корективи до навчальних планів підготовки бакалаврів.

Література

1. Блохина Р.А. Развитие у студента опыта самостоятельной деятельности на основе межпредметных связей: Автореф. дис… канд. пед. наук. – М., 1983. – 15 с.
2. Круглий Л.И. Методика организации учебно-исследовательской работы студентов нац. групп филфака по русской литературе: Автореф. дис… канд. пед. наук. – М., 1985. – 16 с.
3. Леонтьев А.Н. Психология общения. – Тарту, 1974.
4. Логинова Е.Ф. Лингводидактический аспект межпредметных связей в обучении русскому языку нерусских: Автореф. дис… канд. пед. наук. – М., 1980. – 24 с.
5. Лотштейн Р.Б. О приобщении студентов к УКР и НИР в процессе обучения иностранным языкам // Вопросы теории и методики обучения иностранному языку в средней школе и вузе. – Алма-Ата, 1981. – С. 70–73.
6. Новоселова А.А. Научно-техническое творчество как фактор совершенствования профессиональной подготовки студентов: (организационно-педагогический аспект): Автореф. дис…канд. пед. наук. – Л., 1984. – 15 с.
           
                                                                      

 

СПІЛКУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ



План

1. Спілкування і комунікація. Функції спілкування.

2. Види, типи і форми професійного спілкування.

3. Основні етапи спілкування.

4. Поняття ділового спілкування.

5. Невербальиі засоби спілкування.

6. Гендерні аспекти спілкування.


Дидактична мета

набуття знань про спілкування, його функції, види та етапи й роль у професійній діяльності;

розширення знань про невербальні засоби спілкування, гендерні особливості спілкування;

виховання любові, поваги до рідного слова й бажання досконало, грунтовно оволодіти нормами спілкування.



Студенти повинні знати:

що таке спілкування, роль спілкування у професійній діяльності, етапи, види і форми спілкування;



зв 'язок спілкування з мовою та мовленням, роль мови у спілкуванні;

невербапьнізасоби спілкування;

гендерні аспекти спілкування;

поняття «ділове спілкування».



Студенти повинні вміти:

розрізняти види і форми спілкування;

добирати мовні засоби не ізольовано, а в контексті створюваного чи аналізованого висловлювання відповідно до професійної сфери діяльності;

добирати синоніми, антоніми, фразеологізми і вживати їх відповідно до значення;



виконувати різноманітні практичні завдання та вправи, спрямовані на засвоєння теми.


Ключові поняття: спілкування, функції, види, форми спілкування, мовлення, вербальні й невербальні засоби спілкування, ділове спілкування.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал