Робоча програма навчальної дисципліни «еволюція державно-політичного ладу європейських країн»



Сторінка1/4
Дата конвертації10.04.2017
Розмір0.6 Mb.
ТипРобоча програма
  1   2   3   4
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

юридичний факультет


кафедра Історії права та держави
«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник декана/директора

З навчальної роботи
_________________доц. Куцевич М.П.

«___»____________2016 року.


РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ


«ЕВОЛЮЦІЯ ДЕРЖАВНО-ПОЛІТИЧНОГО ЛАДУ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН»

для студентів

напрям підготовки 8.03040101 «Право»

спеціальність 8.030401 «Правознавство»

спеціалізація «Історія права», «Порівняльне правознавство».

КИЇВ - 2016

Робоча програма навчальної дисципліни «Еволюція державно-політичного ладу Європейських країн». для студентів напряму підготовки «Право», спеціальності 8.030401 «Правознавство».


«____»____________ 2016 р. – 56 с.
Розробник та укладач: Карпічков Віталій Олександрович, кандидат юридичних наук, асистент кафедри Історії права та держави Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Робоча програма навчальної дисципліни «Еволюція державно-політичного ладу Європейських країн» затверджена на засіданні кафедри (предметної комісії) історії права та держави юридичного факультету.
Протокол № 1 від «____»______________ 2016 р.

Завідувач кафедри проф. д.ю.н. Мірошниченко М.І.


________________________ (Мірошниченко М.І.)

(підпис)
Схвалено науково-методичною комісією юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Протокол від «____»____________2016 р. № _____

Голова науково-методичної комісії___________(д.ю.н. проф. Безклубий І.А.)



(підпис)
«____»_________________2016 р.

Голова предметної комісії з економічних та юридичних наук при Науково-методичній раді Університету


«____»_________________2016 р. ___________________ Луцишин З.О.

© Карпічков В.О., 2016 рік
ЗМІСТ

Вступ……………………………………...………………………….……….……4

Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти…………….....……8

Структура навчальної дисципліни. Тематичний план лекційних і семінарських занять………………................................................................................………..12

Програма навчальної дисципліни. Програма лекційних і семінарських занять…………………………………………………………………….……….14

Змістовний модуль I………………………………………………….………….17

Змістовний модуль II …………………………………………………………....26

Питання на іспит (залік)……..……………………………………………...…...34

Рекомендована література………………………………………………………38

Методичні рекомендації для написання рефератів і доповідей………...…….53



ВСТУП

Навчальна дисципліна «Еволюція державно-політичного ладу Європейських країн» є складовою освітньо-професійної підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» галузі знань з напряму підготовки 8.030401 «Право», спеціальності – 6.030401 «Правознавство.

Дана дисципліна є нормативною за спеціальностями «Історія права», «Порівняльне правознавство» та викладається студентам юридичного факультету у I семестрі 2 курсу ОКР «магістр» в обсязі 120 год. (4 кредитів ECTS), зокрема: лекції – 24 год., семінарські заняття – 14 год., самостійна робота студентів – 82 год. У курсі передбачено 2 змістовних модулі. Завершується дисципліна складанням іспиту (заліку).

Навчальний курс «Еволюція державно-політичного ладу Європейських країн» присвячений ознайомленню студентів із сучасними правовими засадами політичних систем країн Європи, особливостями їх становлення, еволюції та порівнянню їх між собою та з іншими політико-правовими системами світу. Особливу увагу приділено політико-правовим інститутам (правовому статусі глави держави, уряду, парламенту), політико-правовим процесам, юридичним засадам (конституції, законодавству, доктрині, правовим традиціям), а також історичному, економічному, соціальному і культурному аспектам суспільно-політичного життя європейських країн.



Мета дисципліни – ознайомлення студентів з тенденціями та загальними закономірностями розвитку політико-правових інститутів країн Європи, починаючи від стародавніх часів і закінчуючи сучасністю, надання їм порівняльної характеристики на основі використання методів компаративістики та наукових підходів сучасного порівняльного правознавства і ставить за мету підготувати студентів до майбутньої професійної юридичної діяльності в сучасних умовах європейських глобалізаційних процесів та взаємопроникнення світової економіки, політики та інших соціальних реалій.

Завдання дисципліни полягає у наданні студентам цілісної картини становлення і еволюції політико-правових систем та інститутів Європи; вивченні основних підходів до розуміння політичної системи суспільства; порівняльно-правовому аналізу політичних систем європейських держав, а також виявленні особливостей та перспектив їх подальшого розвитку; розкритті основного змісту правових понять і принципів сучасної європейської політики; аналізі правових інститутів, процесів та інших елементів політико-правових систем сучасної Європи тощо.

Студенти, які завершили вивчення даної дисципліни повинні: знати природу, сутність, особливості та тенденції розвитку політико-правових систем Європи; оволодіти комплексними теоретичними знаннями про сучасні політико-правові системи світу, політико-правові інститути, процеси, принципи та державну політику європейських країн; вільно орієнтуватися в сучасних політико-правових процесах, тенденціях загальнополітичного розвитку, внутрішній і зовнішній політиці країн Європи та міжнародного європейського співтовариства; набути навичок професійного наукового порівняльного аналізу і оцінки політико-правових інститутів європейських країн.



Об’єктами вивчення є політико-правові системи та інститути країн сучасної Європи, більшість з яких складають держави-члени Європейського Союзу (Австрія, Бельгія, Болгарія, Греція, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Кіпр, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Угорщина, Фінляндія, Франція, ФРН, Чехія, Швеція, Естонія та ін.).

Зв'язок з іншими дисциплінами. Дисципліна «Еволюція державно-політичного ладу Європейських країн» тісно пов’язана з такими дисциплінами як «Історія права та держави зарубіжних країн», «Порівняльне правознавство: особлива частина», «Західна традиція права».

Курс «Еволюція державно-політичного ладу європейських країн» складається з лекцій, практичних занять (семінарів) та самостійної роботи студентів і завершується складанням іспиту (заліку).

Практичні заняття (семінари) проходять у формі обговорення (дискусії) наукового, методологічного та навчального матеріалу з курсу, підготовки студентами розгорнутих відповідей, доповнень до відповіді та доповідей на питання, запропонованих викладачем для обговорення. Студенти повинні приймати активну участь в обговоренні доповідей, доповнювати їх новою цікавою інформацією з відповідної теми. На семінарах можуть використовуватись різні форми та методи контролю знань студентів. Викладач має право проводити усне опитування (експрес-опитування), а також письмове тестування, письмові самостійні, контрольні (модульні) роботи на основі пройденого матеріалу з курсу і з питань, що поставлені на самостійне опрацювання студентами.

Від студентів (слухачів) вимагається відвідування лекційних і семінарських занять з курсу, обов’язкова участь в атестаційно-тестових випробуваннях, беззаперечне виконання завдань викладача. Особлива увага звертається на активну роботу студентів на семінарі (вміння вести дискусію, творчий підхід до аналізу текстів, здатність чітко і аналітично формулювати та висловлювати свої думки), а також якість підготовки виступів, контрольних робіт (тестів), доповідей.

На практичних заняттях (семінарах) можуть використовуватись різні форми та методи контролю знань студентів: відповіді на запитання викладача, доповіді, експрес-опитування, доповнення до основної (відповіді) доповіді, вільна дискусія, співбесіда, обговорення рефератних робіт, виконання самостійних і контрольних робіт, індивідуальні завдання тощо.

Рівень знань, підготовка, ерудиція, активність студентів на практичних (семінарах) заняттях оцінюється викладачем самостійно на власний розсуд, відповідно до прийнятих правил оцінювання студентів у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка та правил вищої школи.

Протягом практичних (семінарських) занять студенти повинні самостійно орієнтуватись і визначити основні тенденції розвитку країн Європи та держав-членів міжнародного європейського співтовариства; виявити історичні, економічні, культурні та інші чинники, що вплинули на формування політичної системи країн сучасної Європи; визначити та проаналізувати джерела права, що регулюють суспільні відносини в європейських країнах.

Спецкурс «Еволюція державно-політичного ладу європейських країн» вивчається студентами юридичного факультету першого курсу магістратури, спеціальності «Порівняльне правознавство» протягом другого семестру й завершується складанням іспиту (заліку) наприкінці семестру. Навчальним планом юридичного факультету передбачено 120 год., з них на лекції - 24 год., на практичні (семінарські) заняття – 14 год., на самостійну роботу – 82 год.

Вивчення спецкурсу «Еволюція державно-політичного ладу європейських країн» передбачає застосування кредитно-модульної системи організації навчального процесу. Спецкурс складається з двох змістовних модулів.

До складання іспиту (заліку) допускаються всі студенти, які виконали навчальний план протягом навчального року та набрали мінімальну кількість балів, а також успішно склали змістовні модулі.

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ І РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ОТРИМУЮТЬ СТУДЕНТИ

Спецкурс «Еволюція державно-політичного ладу європейських країн» викладається за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (КМСОНП). Дана система запроваджується з метою удосконалення контролю якості знань студентів, сприяння отриманню та формуванню якісних системних знань, ефективної самостійної роботи студентів впродовж семестру, підвищення об’єктивності оцінювання знань та адаптації до вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (ECTS).

Оцінювання знань і рівня підготовленості студентів повинно сприяти реалізації низки завдань, зокрема:



  • підвищення мотивації студентів до сумлінного систематичного навчання впродовж семестру та навчального року;

  • ефективне засвоєння навчального матеріалу, формування якісних системних та стійких знань у студентів;

  • відповідність переліку, форм та змісту контрольних заходів вимогам КМСОНП;

  • відкритість контролю знань, що базується на ознайомленні студентів на початку вивчення дисципліни з переліком, формами та змістом контрольних завдань, критеріями та порядком їх оцінювання;

  • розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їх творчого мислення та підвищення загальної ефективності навчального процесу.

Спецкурс «Еволюція державно-політичного ладу європейських країн» вивчається протягом другого семестру та складається з 2 змістовних модулів (ЗМ). Курс налічує 120 год., з них 24 год. лекційних занять, 14 год. практичних (семінарських) занять та 82 год. самостійної роботи студентів. По завершенню курсу студенти складають іспит (залік).

Оцінювання знань студентів здійснюється шляхом виконання індивідуальних завдань, які включають поточний (ЗМ 1, ЗМ 2), підсумковий (КПМ) та семестровий (СК) контроль.

Результати контрольних завдань оцінюються за 100–бальною системою. За результатами оцінювання змістовних модулів студентам виставляються бали.

Максимальна кількість балів, що може набрати студент за один ЗМ дорівнює 20-ти балам. За два змістовних модулі студент може одержати максимум 40 балів (по 20 балів за кожний ЗМ), які додаються до наступних максимально можливих 60 балів (до 20 балів за кожну вірну відповідь екзаменаційного завдання), що одержуються ним за комплексний підсумковий модуль (іспит або залік) (КПМ).

Під час викладання лекційного матеріалу викладач може проводити контрольне опитування студентів. Максимальна оцінка, яку студент може отримати за дане опитування складає 10 балів, які є складовими КПМ.

За семестр студент може отримати максимум до 40 балів (до 20 балів за кожний ЗМ) та максимум до 60 балів за іспит (залік).

Орієнтовні форми контролю знань на семінарських заняттях та їх оцінка:


  • доповідь (виступ на задану тему) – до 5 балів;

  • доповнення доповіді – до 2 балів;

  • усна відповідь на запитання викладача – до 5 балів;

  • доповнення усної відповіді – до 2 балів;

  • експрес опитування – до 2 балів;

  • колоквіум – до 4 балів;

  • самостійна робота студентів – до 5 балів;

  • есе (творчі короткі відповіді на запитання) – до 3 балів;

  • тестування (з набору суджень вибрати вірні) – до 3 балів;

  • реферативне повідомлення (змістовна письмова робота на задану тему з аналізом літератури та власними висновками) – до 5 балів;

  • участь у обговоренні, дискусії – до 2 балів;

  • підсумкова контрольна робота - до 5 балів.

Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 0 балів для одержання іспиту/заліку є обов’язковою відповідь на додаткові питання.

У випадку відсутності студента на практичному (семінарському) занятті, він може відпрацювати пропуск шляхом написання реферативного повідомлення на тему, задану викладачем (але не більше половини від загальної кількості лекцій та семінарських занять). Невідпрацьовані заняття вважаються невиконаними і за них не нараховується оцінка в балах. За 10 днів до початку екзаменаційної літньої сесії відпрацювання невиконаних занять припиняється.

Протягом вивчення спецкурсу «Еволюція державно-політичного ладу європейських країн» студентом може бути отримано максимально 100 балів. У підсумку, отримані студентом бали заносяться у залікову книжку за шкалою оцінювання, що наведена нижче, про що робиться відповідний запис викладачем. Підсумкова оцінка з дисципліни в балах (шкала Київського національного університету імені Тараса Шевченка) переводиться у чотирибальну (національну) шкалу.

Шкала оцінювання:


За шкалою університету

100-бальн. система



Оцінка за національною шкалою

та шкалою університету



90 – 100

відмінно

5

75 – 89

добре

4

60 – 74

задовільно

3

0 – 59

незадовільно

2

Приклад розрахунку оцінки знань студента:

12 балів ЗМ1 + 15 балів ЗМ2 + 49 балів КПМ = 76 балів – оцінка знань студента за семестр.

За шкалою оцінювання зазначена кількість балів відповідає оцінці 4 – «добре».

СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ЕВОЛЮЦІЯ ДЕРЖАВНО-ПОЛІТИЧНОГО ЛАДУ

ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН»

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙНИХ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ


Назва теми


Кількість навчальних годин

Всього

Лекції

Семінари

Самост.

робота



Змістовний модуль I.
Теоретико-методологічна основа дослідження політико-правових систем сучасності.
Становлення державно-політичного ладу у Південній, Західній

та Східній Європі.


1

Теоретико-методологічна основа вивчення політико-правових систем сучасності

8

2

-

6

2

Державно-політичний лад. Основні правові інститути політичної системи суспільства

10

2

2

6

3

Еволюція державно-політичного ладу в країнах Південної Європи

14

2

2

10

4

Становлення державно-політичного ладу в Західній Європі

14

2

2

10

5

Еволюція державно-політичного ладу східно-європейських держав

14

2

2

10




Модульна контрольна робота 1

-

-

-

-


Змістовний модуль II.
Генезис державно-політичного ладу в країнах Бенілюксу, Балтії

та Скандинавського регіону.
Європейський Союз як політична форма державного ладу

європейських країн.


6

Еволюція державно-політичного ладу країн Бенілюксу

14

2

2

10

7

Формування політико-правових систем держав Балтії

14

2

2

10

8

Становлення державно-політичного ладу в країнах скандинавського регіону

14

2

2

10

9

Особливості та засади функціонування Європейського Союзу

16

4

2

12




Модульна контрольна робота 2

-

-

-

-




Разом

120

24

14

82

Форма контролю: іспит (залік)


Загальний обсяг 120 год., в тому числі:

Лекції24 год.

Семінари – 14 год.

Самостійна робота – 82 год.

ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ЕВОЛЮЦІЯ ДЕРЖАВНО-ПОЛІТИЧНОГО ЛАДУ

ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН»

ПРОГРАМА ЛЕКЦІЙНИХ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

МОДУЛЬ I. Теоретико-методологічна основа дослідження політико-правових систем сучасності. Становлення державно-політичного ладу у Південній, Західній та Східній Європі.

ТЕМА 1. Теоретико-методологічна основа вивчення політико-правових систем сучасності. (8 год.)

Предмет, мета та завдання спецкурсу «Еволюція державно-політичного ладу європейських країн». Методологія та методи дослідження політико-правових систем сучасності. Загальнонаукові, спеціальні і галузеві методи дослідження політико-правових систем та інститутів європейських країн.



ТЕМА 2. Державно-політичний лад. Основні правові інститути політичної системи суспільства. (10 год.)

Поняття та генезис категорії «державно-політичний лад» в юридичній науці. Політична система суспільства та її структура. Основні правові інститути політичної системи суспільства. Поняття, суть і еволюція інституту держави.



ТЕМА 3. Еволюція державно-політичного ладу в країнах Південної Європи. (14 год.)

Становлення та еволюція державно-політичного ладу в країнах Південної Європи (Португалія, Іспанія, Андорра, Монако, Італія, Македонія, Ватикан, Сан-Марино, Греція, Мальта, Кіпр, Албанія, Хорватія, Словенія, Чорногорія, Сербія, Боснія і Герцоговина, Гібралтар). Характеристика правових систем Південної Європи. Особливості побудови і функціонування механізму державної влади в країнах південно-європейського регіону.



ТЕМА 4. Становлення державно-політичного ладу в Західній Європі. (14 год.)

Етапи та особливості становлення політико-правових систем країн Західної Європи. (Великобританія, Ірландія, Австрія, Німеччина, Франція, Швейцарія, Ліхтенштейн, Монако, Словенія). Особливості функціонування механізму державної влади у країнах Західної Європи (правовий статус глави держави, парламенту, уряду).



ТЕМА 5. Еволюція державно-політичного ладу східноєвропейських держав. (14 год.)

Еволюція державно-політичної системи в країнах Східної Європи (Україна, Росія, Білорусія, Польща, Молдова, Румунія, Чехія, Угорщина, Болгарія, Словаччина). Економічні, політичні та інші чинники, що вплинули на формування систем права Східної Європи. Особливості механізму державної влади в східноєвропейських державах.



МОДУЛЬ II. Генезис державно-політичного ладу в країнах Бенілюксу, Балтії та Скандинавського регіону. Європейський Союз як політична форма державного ладу європейських країн.

ТЕМА 6. Еволюція державно-політичного ладу країн Бенілюксу. (14 год.)

Еволюція політико-правових систем країн Бенілюксу (Бельгія, Нідерланди, Люксембург). Характеристика основних правових інститутів політичних систем Бенілюксу. Особливості організації та функціонування механізму державної (законодавчої, виконавчої та судової) влади у країнах Бенілюксу.





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал