Реферати статей із провідних зарубіжних видань



Скачати 32.92 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації11.05.2017
Розмір32.92 Kb.
ТипРеферат

91
3(40) ‘2014
РЕФЕРАТИ СТАТЕЙ
ІЗ ПРОВІДНИХ ЗАРУБІЖНИХ ВИДАНЬ
Психологічні та соціальні фактори праці як провісники ментальних порушень: проспективне дослі-
дження / Finne L. B., Christensen J. O., Knardahl S. Psychological and social factors as predictors of mental distress: A prospective study // PLoS One. – 2014. – Jul 21. – V. 9, № 7. – Р. 102514. – Англ.
Дослідження з вивчення психологічних та соціальних факторів на робочому місці стосовно проблем розумо- вої праці (нервовості та депресії) були головним чином сфокусовані на невеликій кількості експозицій. У цьому дослідженні вивчали проспективно широкий набір специфічних психологічних і соціальних факторів на робочо- му місці як провісників потенційного клінічного ментального розладу (нервовості та депресії), тобто випадків дистресу. Робітники були із 48 організацій Норвегії й представляли великий спектр різних типів робіт.
Респондентів розподілили по 832 департаментах та 48 організаціям. Визначали 19 факторів. Було протестова- но 2 проспективних дизайни: 1) провісники основного матеріалу та 2) середня експозиція з урахуванням часу
[Т1 + Т2/2], як провісників. Випадкові перехресні логістичні регресії були використані для визначення класте- рів даних. Базисні випадки були виключені (n = 432). Вік, стать, рівень кваліфікації та розумових порушень як постійна варіабельна при Т1 були відрегульовані. 14 із 19 факторів показали деякі проспективні асоціації з ментальними порушеннями. Найпостійнішим фактором ризику була роль конфліктів (найбільший відносний показник [OR] 2,08, коефіцієнт довіри [CI] 99 % :1.45–3.00). Найпослідовнішими захисними факторами була негайна підтримка від безпосереднього керівника (найнижчий показник OR – 0,56, коефіцієнт довіри – 99 %;
0,41–0.86). Дослідження показали, що широкий спектр психологічних та соціальних факторів на робочому місці є провісником ментальних порушень потенційного клінічного відношення. Деякі з найсумісніших прові- сників відрізнялися від таких, які традиційно вивчали. Це прояснює важливість розширення спектра факторів від концепцій, які традиційно вивчали, таких, як моделі запит-контроль та зусилля-винагорода.
Ключові слова: психологічні та соціальні фактори, робоче місце, ментальний дистрес
Норвегія, Dept Work Phys., National Institute of Occupational Health, Oslo
Гендерна упередженість у професійній епідеміології: системний огляд стосовно раку легень, пов’язаного
з працею / Betansedi C. O., Counil E. Gender bias in occupational epidemiology research: a systematic review on work-related lung cancer // Occup Environ Med. – 2014. – Jun. V. 71, Suppl 1. – P. A84. – Англ.
Мета. Однобокість науки «оne-eyed science», на яку вказують деякі автори, сприяє прихованості інфор- мації стосовно умов праці як детермінантів здоров’я для жінок. Метою авторів було дослідити сучасну епіде- міологічну практику з оцінювання ризиків раку, пов’язаного з роботою, з’ясувати як гендерно-залежна упе- редженість компрометує наукову достовірність та оцінювання ризиків для жінок порівняно з чоловіками.
Методи. Було зроблено системний огляд літератури за останні 7 років та на основі проведеного скринін- гу 410 рефератів, залишилося 122 статті. Дані збирали, використовуючи анкети, які були проаналізовані з точки зору кількості та якості. Статті були класифіковані згідно із гендерним розподіленням наукових рефе- ратів, які стосувалися тільки чоловіків, тільки жінок, або тих і інших.
Результати. Андроцентризм (аndrocentrism) мав місце, тому що приблизно до 50 % досліджень були залучені тільки чоловіки. Більше того, стосовно 45 % з них результати досліджень були узагальнені вдруге.
Ігнорування гендерного фактора було встановлено в 35 % статей, де не була показана гендерна складова у відібраному матеріалі. Є також підозра на подвійні стандарти методів оцінювання. Терміни «стать» та «ген- дерний» найчастіше використовувалися як взаємозамінні.
Висновок. Для покращання результатів досліджень потрібні більш широкі вибірки. А між тим, беручи до уваги попередні результати, виникає запитання стосовно «статевої дискримінації» в епідеміології. Фактор статевого та гендерного розподілення необхідно брати до уваги при плануванні, проведенні, аналізі та розпо- всюдженні результатів, щоб мінімізувати дискримінацію, пов’язану зі статевою належністю та прискорити наукову достовірність досліджень.
Ключові слова: гендерна складова, «статева дискримінація», огляд літератури, анкетування, андроцентризм
Франція, Universit
éParis, France
РЕФЕРАТИ

92
3(40) ‘2014
УКРАЇНСЬКИЙ ЖУРНАЛ З ПРОБЛЕМ МЕДИЦИНИ ПРАЦІ
Професійна медицина – раніше й сьогодні: з чого треба виходити нині / Belkic K, Nedic O. Occupational medicine – then and now: where we could go from here // Med Pregl. – 2014. – V. 67, № 5–6. – Р. 139–47. – Англ.
Професійна медицина має велику історію ще з часів колишньої Югославії, яка зробила свій внесок у теорію та практику цієї дисципліни. Це стосується також психосоціальних стресів. Автори розглянули моделі соціального стресу на роботі та емпірично зібрані дані з цієї проблеми стосовно показників професійних стресів, а також модель додаткового тягаря, розробленої з точки зору перспектив пізнавальної ергономіки. У багатьох досліджен- нях індекс професійного стресу асоціюється в значній мірі з поведінковими ризиками: палінням, ожирінням, мало- рухомим способом життя, клінічними ускладненнями: високим тиском, ішемічною хворобою серця, дисліпідемією та діабетом II типу. Індекс професіонального стресу характеризує умови праці лікарів, включаючи хірургів та анестезіологів, професійних водіїв і представників інших груп, які знаходяться під підвищеним ризиком розвитку стресозалежних порушень здоров’я. Більшість з таких емпіричних даних стосувалася такої сфери діяльності.
Порушення здоров’я, що пов’язані з працею, є великою проблемою охорони здоров’я – це призводить до великих людських та фінансових втрат. Ще більш проактивною роллю для лікарів є необхідність безпосереднього конт- ролю (vis-a-vis) стану робочого середовища та здоров’я хворих. Лікарі безпосередньо стикаються із тягарем стресів тяжкої праці, що призводить до шкідливих наслідків для здоров’я. Проблема є в тому, щоб знайти ефек- тивні стратегії для зменшення ризиків для хвороб, спричинених стресами на робочому місці. Критичним недоліком у цьому є відсутність керуючих документів на основі доказових даних. Необхідно розпочинати дослідження для зменшення стресів на роботі з використанням терапевтичних/профілактичних методів; логічно б було розпочати з власної професії. Автори також пропонують прискорити отримання відповідних клінічних даних. У той самий час клінічні прискорення передбачають повне відновлення використання фізичного чинника при впровадженні реко- мендацій, які стосуються праці. Необхідні сумісні перспективні дії з боку лікарів для лікарів та для пацієнтів.
Ключові слова: професійна медицина, модель соціального стресу, контроль робочого середовища, модель
професійного стресу, професійні ризики, профілактика
Швеція, Karolinska Institute, Sweden
Внесок у вирішення проблеми профілактики професійного стресу / Chahrazed K., Zoubida B., Fatiha B.,
Baderdine Abdelkrim K. Contribution to prevention of occupational stress // Occup Environ Med. – 2014. –
Jun, 71. – Suppl 1. – Р. A59. – Англ.
Мета. Оцінка робітників розумової праці в місцевому секторі з надання послуг у західному Алжирі та виявлення факторів ризику й найбільш постраждалих для розробки ефективної профілактики.
Методи. 753 робітникам були роздані стандартизовані анкети, розроблені для сфери послуг. Анкети охо- плювали 3 категорії: соціальну та професіональну сфери (21 пункт), відомості про робітників, які «згорають на роботі» (Maslach Burn Out Inventory): MBI (22 пункти), персональне ставлення до роботи (Job Personal
Interaction Scale): JPIS, 35 питань про сприйняття виробничого середовища окремими особами, розподіле- ними на 6 груп (робоче навантаження та непередбаченість, контроль, винагороди, визнання та справедли- вість на роботі, соціальна підтримка, конфліктність та сприйняття цінності своєї праці та досвіду). Дані зби- рали анонімно. Аналіз даних проводили методом SPSS (версія17.0). Використовували одномірний аналіз
(кореляції хі-квадрата Персона та мультиваріантний аналіз (логістична регресія).
Результати. Випадки «вигоряння», встановлені після логістичної регресії основних соціальних детермі- нантів психологічного стресу, становили 23,6 % у всій вибірці для тих, хто приймав ліки для полегшення болю (p = 0,0002), і залишалися високими. Стосовно детермінанти «професійний» контакт з людьми та сильною мотивацією щодо роботи, яка виконується, то вони були достовірними відповідно (p = 0,0017 і
0,0042). Дослідники стресових станів використовували два показники: недостатню підготовленість робітни- ків (p < 0,01), конфліктні ситуації та ступінь сприйняття (p = 0,02).
Висновок. Необхідні превентивні дії та зменшення або усунення факторів ризику існуючих у довкіллі або які є джерелами виробничого середовища: більш релевантна підготовка працівників, краща організація праці, яка особливо стосується вирішення завдань та оцінки зробленої роботи.
Ключові слова: «синдром вигоряння на робочому місці», професійний стрес, профілактика, анкети,
ставлення до роботи
Алжир, University of Sidi Bel-Abbes, Sidi Bel-Abbes, Algeria
Першоджерела у фонді ДУ «Інститут медицини праці НАМН України»


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал