Проект стратегія розвитку Львівської області на період до 2020 року



Сторінка3/11
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1.9 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

2. Демографічний і економічний прогноз розвитку Львівської області до 2020 року


Деякі елементи демографічного прогнозу

Згідно з прогнозом впродовж 2013-2020 рр. чисельність населення області зменшиться на 1,2 % і становитиме 2,48 млн. осіб: 1,17 млн. чоловіків та 1,3 млн. жінок. У 2020 році прогнозна чисельність становитиме близько 2,5 млн. осіб.





Рис.20. Загальна чисельність населення Львівської області з поділом за статтю у 2003-2030 рр., осіб
Через низькі коефіцієнти народжуваності упродовж останніх 25 років населення Львівської області старітиме –у 2030 р. кількість осіб, старших за 65 років, збільшиться на 33 % порівняно з 2013 р. Ці процеси зумовлять відповідну динаміку показника демографічного навантаження: у 2013 р. на 100 осіб працездатного віку припадало 57 непрацездатних (літніх людей і дітей), у 2020 р. припадатиме 66 осіб.

Відповідно упродовж прогнозного періоду зменшуватиметься чисельність осіб працездатного віку, що вплине на економічний потенціал області в майбутньому. Впродовж 2013-2020 рр. вона скоротиться на 4,6% (з 1,54 млн. осіб до 1,47 млн. осіб). У 2020 році ця чисельність складе близько 1,47 млн. осіб.

Впродовж прогнозного періоду відбудеться суттєва демографічна зміна чисельності працездатного населення: зменшення кількості працездатної молоді внаслідок зменшення чисельності молодого населення загалом. Середній вік працездатного населення суттєво збільшиться, бракуватиме молодих працівників, натомість значною буде частка працівників старшого віку. Чисельність молодого населення працездатного віку (від 16 до 30 років) зменшиться на одну третину або на 195 тис. осіб.
Економічний прогноз

ВВП України


  • Зростання ВВП у прогнозному періоді буде меншим, ніж у докризовий період. У 2000-2008 середні темпи становили 6,1% на рік, у прогнозному періоді – лише 3,2 % з врахуванням падіння економіки на 6,8% у 2014 році.

  • Основні причини низьких темпів зростання української економіки:

  • короткостроковий політико-економічний шок, викликаний російською агресією;

  • значні інвестиційні втрати 2008-2009 років та великі фінансові та інвестиційні ризики у прогнозному періоді;

  • українська модель зростання докризового періоду, базована на експортній експансії товарів з низькою доданою вартістю, не може демонструвати високу позитивну динаміку у зв’язку із зміною структури та чинників розвитку глобальної економіки.


Рис. 21. Темпи зростання ВВП України у порівнянні з деякими країнами світу до 2020 року9
У 2014 році падіння ВРП Львівської області склало 1,4%, що є нижчим за середньо українське значення (по Україні спад ВВП у 2014 році склав 6,8%).

Впродовж аналізованого періоду частка Львівської області у ВВП України коливалась в межах 3,7-4 % (рис.22).



В основу економічного прогнозу для Львівської області покладено розрахунки експертів, а також напрацювання Всесвітнього економічного форуму щодо сценаріїв розвитку України10, які застосовані для довгострокового прогнозування Львівської області. Однак, кардинальні зміни у соціально-економічному розвитку України у 2014 році та трансформація зовнішніх ринків вимагали значного корегування цих результатів. Зокрема, враховано втрату значної частини ринків збуту, що відобразилося більшою мірою на окремих секторах промисловості. Так,обсяги виробництва деревообробної промисловості, частка якої складає близько 10% усієї реалізованої промислової продукції області, у 2014 році знизились на 7%.



Рис. 22. Частка Львівської області у ВВП України, 2004-2014 рр.
Прогноз (рис.23) побудовано за двома сценаріями, опис яких надається у розділі 3.4. Стратегії.

Рис. 23. Прогнозна динаміка реального ВРП Львівської області до 2020 р. за двома сценаріями,
% до попереднього року

Прогнозні показники економічного розвитку Львівщини на середньострокову та довгострокову перспективу характеризуються значно нижчою достовірністю з огляду на нестабільність політичної ситуації та волатильність на зовнішніх ринках.


3. Головні чинники і сценарії розвитку області

3.1. Результати SWOT-аналізу


SWOT-аналіз Львівської області був проведений на розширеному засіданні робочої групи, виходячи з матеріалів дослідження соціально-економічного стану області та залучення до процесу формування сильних та слабких сторін області місцевих експертів, науковців, працівників органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади.

Сильні сторони

Слабкі сторони

  1. Значні поклади важливих для промисловості корисних копалин (вугілля, природний газ, нафта, калійні солі, сировина для промисловості будівельних матеріалів тощо).

  2. Вигідне економіко-географічне розташування на кордоні з ЄС, наявність прикордонних пунктів пропуску.

  3. Розвинена транспортна мережа (у т.ч. 2 панєвропейські коридори).

  4. Розвинена транспортно-логістична інфраструктура (в т.ч. міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького, залізничний вокзал, логістичні центри).

  5. Наявність транскордонних нафто-, газо-, продуктопроводів та ліній електропередач.

  6. Високий рівень диверсифікації економіки регіону, в тому числі аграрний сектор.

  7. Розвинене підприємницьке середовище, високий рівень ділової активності.

  8. Розвинений сектор інформаційно-комунікаційних технологій.

  9. Прискорений розвиток диверсифікованої сфери послуг.

  10. Розвинута інфраструктура готельно-ресторанного бізнесу.

  11. Високий рівень освіченості населення.

  12. Розвинене міжнародне наукове співробітництво. Тривалий позитивний досвід співпраці з світовими інституціями в реалізації міжнародних проектів, а також у сфері використання ресурсів міжнародної технічної допомоги

  13. Наявність регіонального метрополійного центру міжобласного значення – міста Львова.

  14. Наявність об’єктів спортивної інфраструктури міжнародного рівня: стадіон «Арена Львів» у Львові, Західний реабілітаційно-спортивний центр зі статусом бази олімпійської та параолімпійської підготовки у с. Верхнє Турківського району, спортивна база "Тисовець" - центр зимових видів спорту міжнародного значення тощо.

  15. Значна кількість історико-архітектурних пам’яток, у тому числі включених до світової спадщини ЮНЕСКО.

  16. Нижчий середнього по Україні ступінь антропогенного навантаження на довкілля.

  17. Найвищий в Україні потенціал рекреаційних ресурсів.

  18. Національно-політична однорідність населення з високим рівнем духовності та культури.




  1. Низький технологічний рівень та конкурентоспроможність підприємств базових галузей.

  2. Недостатній рівень інтегрованості науки та реального сектору економіки.

  3. Низький рівень довіри населення до державних інститутів.

  4. Високий рівень зношеності та низька ефективність використання інженерної комунальної інфраструктури.

  5. Незадовільний транспортно-експлуатаційний стан частини автомобільних доріг та недостатній рівень забезпечення інформаційно-комунікаційною інфраструктурою, насамперед у сільській місцевості.

  6. «Старіння» населення.

  7. Невідповідність освітніх послуг потребам регіонального ринку праці, брак кадрів робітничих професій.

  8. Значна енерговитратність виробництва та житлово-комунального господарства.

  9. Відносно нижча природна продуктивність земельних ресурсів.

  10. Низькі доходи сільських домогосподарств.

  11. Низький рівень забезпеченості сіл закладами соціальної інфраструктури.

  12. Неналежне утримання та недостатнє фінансування більшості об‘єктів історико-архітектурної спадщини.

  13. Невирішеність проблеми поводження з відходами.

  14. Відсутність або неналежний стан споруд з очищення комунальних та промислових стоків.

  15. Порушення екологічної рівноваги на значних територіях, в тому числі у зонах діяльності гірничих та гірничохімічних підприємств.

Можливості

Загрози

  1. Зміцнення відносин між Україною та ЄС, зокрема збільшення товарообігу між Львівською областю та країнами ЄС.

  2. Розширення транскордонного співробітництва.

  3. Розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема ІТ-сектору.

  4. Активізація експортоорієнтованих та імпортозамінних виробництв.

  5. Залучення іноземних інвестицій в економіку області.

  6. Позиціонування області як Східноєвропейського логістичного центру.

  7. Розвиток транспортної та інженерної інфраструктури.

  8. Виробництво екологічно чистої продукції сільського господарства.

  9. Активніше використання прикладних наукових досліджень та впровадження інновацій в усі сектори економіки.

  10. Підвищення енергоефективності у виробництві, житлово-комунальній та соціальній сферах.

  11. Освоєння альтернативних джерел енергії, розвиток альтернативної енергетики.

  12. Підвищення якості освітніх послуг, залучення на навчання іноземних студентів у ВНЗ І-ІV рівнів акредитації.

  13. Подальший розвиток туристично-рекреаційної сфери, зокрема курортів, ділового, сільського зеленого туризму.

  14. Ширше освоєння ресурсів надр, зокрема вуглеводневої сировини.

  15. Розвиток кооперації на селі.

  1. Політична нестабільність у державі.

  2. Низька конкурентоспроможність продукції вітчизняного виробництва.

  3. Високий рівень тіньової економіки.

  4. Низька купівельна спроможність населення.

  5. Негативні демографічні тенденції (скорочення населення, висока трудова міграція за кордон, підвищення демографічного навантаження).

  6. Погіршення стану комунальної інфраструктури.

  7. Зниження темпів розвитку малого і середнього підприємництва.

  8. Розширення ареалів депресивності на окремих територіях.

  9. Паводкові та карстові загрози й підтоплення територій.





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал