Проект стратегія розвитку Львівської області на період до 2020 року



Сторінка2/11
Дата конвертації25.12.2016
Розмір1.9 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Вступ


Львівська область – одна з найбільш економічно розвинених областей України, яка має низку конкурентних переваг: освічений і креативний людський капітал, традиції ефективного господарювання та використання економічного потенціалу, багаті природні та рекреаційні ресурси, наближеність до кордонів ЄС. Раціональне використання усіх цих переваг є запорукою прискореного розвитку економіки області і гарантією стабільного покращення якості життя мешканців у майбутньому.

Сучасні глобальні виклики та складнощі реформування національної економіки зумовлюють потребу пошуку нових можливостей для розвитку регіону. Часи сподівання винятково на зовнішні фінансові ресурси відходять в минуле, а визначального значення набуває ефективність використання власного соціально-економічного потенціалу, посилення згуртованості, як в межах регіону, так держави загалом.

Нове бачення вирішення проблем регіонального розвитку обумовлює необхідність посилення ролі органів місцевого самоврядування у власному стратегічному плануванні та розвитку, що відповідає принципам децентралізації. Необхідною умовою реалізації цього курсу реформ є залучення усіх суб‘єктів регіонального розвитку в області до визначення стратегічних пріоритетів та вироблення середньострокових планів розвитку області.

Саме Стратегія розвитку Львівської області на період до 2020 року має стати основним документом, який визначатиме напрямки подальших дій у сфері реформування економіки регіону, розробки і фінансування регіональних і місцевих програм соціально-економічного розвитку Львівщини.

Стратегія розвитку Львівської області на період до 2020 року (далі – Стратегія) була розроблена на підставі Закону України «Про стимулювання розвитку регіонів», Закону України «Про засади державної регіональної політики» з урахуванням Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» та Державної стратегії регіонального розвитку України на період до 2020 року.

Розробка Стратегії, крім, власне, підготовки самого документа, стала важливим інструментом налагодження партнерства між обласною державною адміністрацією, обласною радою, районними державними адміністраціями, міськими і районними радами, науковими інституціями, а також широким колом організацій громадянського суспільства для того, аби стратегічний документ став надбанням усіх зацікавлених сторін з метою забезпечення суспільної підтримки реалізації заходів та проектів Стратегії.

Стратегія ставить перед собою амбітну і важливу мету – перетворити Львівщину в активного провідника євроінтеграційного курсу України, регіон гармонійного людського розвитку, інноваційноорієнтованої, інтегрованої в національний та світовий простір економіки, безпечного довкілля.

Реалізація Стратегії полягатиме у формуванні комплексної системи заходів, які базуючись на аналізі результатів виконання затвердженої у 2007 р. Стратегії розвитку Львівської області до 2015 року, розумінні поточної ситуації та проблем соціально-економічного розвитку усієї області, її районів, міст та інших територіальних громад, зможуть забезпечити досягнення стратегічного бачення та створення регіону, в якому гармонійно поєднуватимуться високотехнологічна промисловість, розвинена транспортно-логістична інфраструктура, екологічне сільське господарство, оздоровчий, історичний та діловий туризм, що дозволить досягнути високої якості життя та безпечного довкілля.


  1. Коротка характеристика соціально-економічного розвитку області


    1. Загальна характеристика

Львівська область утворена 4 грудня 1939 року. Область розташована на заході України в межах Волинської і Подільської височин та перетинає три природні зони: лісову, лісостепову і зону висотної поясності Карпат.

Географічно Львівщина є прикордонним регіоном, який на заході безпосередньо межує із Республікою Польща. На півночі і північному сході область межує з Волинською і Рівненською областями, на сході і південному сході - з Тернопільською й Івано-Франківською областями, на півдні – із Закарпатською областю.

Область розташована на рівні середньої досяжності до найближчих важливих урбаністичних та економічних центрів.

Відстань від Львова:



  • до Києва автомобільним сполученням 545 км, залізничним сполученням 625 км;

  • до Варшави ~ 382км.

  • до Братислави ~ 790 км.

  • до Праги ~ 868 км.

  • до Відня ~ 796 км.

  • до Будапешта ~ 574 км.

Система розселення

Населення Львівської області станом на 1 січня 2015 року становило 2537,8 тис. осіб, у тому числі міське населення – 1547,0 тис. осіб (61,0%), сільське – 990,8 тис. осіб (39,0%). Середня щільність населення складає 116,2 осібна кв. км.1









Рис. 1. Щільність населення області(на 01.01.2015 р.) 2

Система розселення області є досить типовою для регіонів Західної України, проте на відміну від них у Львівській області населення концентрується у містах та селищах міського типу. Однак більша частина адміністративних районів має відносно низький рівень урбанізації, а самі районні центри є, як правило, малими містами.

Станом на 01.01.2015 р. у Львівській області налічувалось 1928 поселень, в тому числі: міських – 78, сільських – 1850, районів – 20, міст обласного значення – 9, міст районного значення – 35, селищ міського типу – 34, селищних рад – 34, сільських рад – 6333.
Місце області в національному просторі

Львівська область належить до високоурбанізованих, орієнтованих на послуги регіонів з середнім рівнем розвитку4. Приналежність області до цієї групи регіонів зумовлена: високим рівнем урбанізації (60,4%); високою питомою вагою сфери послуг в структурі економіки (61,2% від загального обсягу реалізованої продукції, товарів та послуг) та значною часткою зайнятих у цій сфері. Крім того, частка Львівської області у загальнодержавному обсязі послуг становила понад 5% та має тенденцію до зростання. Серед регіонів України за цим показником область посідає 5-е місце.


описание: http://old.csi.org.ua/www/wp-content/uploads/2013/02/ukrmap-a-tip-region_red.png

Рис. 2. Типологізація регіонів України

Згідно з типологізацію регіонів України, що запропонована в Державній стратегії регіонального розвитку України до 2020 року, Львівська область належить до регіонів з орієнтацією на сферу послуг. Тип економіки регіону є сталим5.


Таблиця 1.Зміна типу структури економіки регіонів протягом 1997—2012 років

1997 рік

2012 рік

Типи структури економіки

Індустріальний тип економіки

Сільсько-господарський тип економіки

Тип економіки з домінуванням сфери послуг

Тип економіки з орієнтуванням на сферу послуг

Промислово-аграрний тип економіки

Індустріальний тип економіки

Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Полтавська













Сільсько-господарський тип економіки




Вінницька, Херсонська, Тернопільська




Кіровоградська область

Хмельницька область

Тип економіки з домінуванням сфери послуг







мм. Київ, Севастополь

Одеська

область





Тип економіки з орієнтуванням на сферу послуг

Харківська область

Київська, Чернівецька, Волинська області




АР Крим, Закарпатська, Львівська області




Промислово-аграрний тип економіки

Рівненська, Сумська

Черкаська, Чернігівська, Житомирська







Івано-Франківська, Миколаївська

*У регіонах індустріального типу економіки частка промисловості становить понад 30 відсотків, сільськогосподарського типу економіки частка сільського господарства перевищує частку промисловості, а частка послуг не перевищує 50 відсотків, типу економіки з домінуванням сфери послуг частка послуг становить 60 відсотків та більше, типу економіки з орієнтуванням на сферу послуг частка послуг — 50—60 відсотків, промислово-аграрного типу економіки частка промисловості перевищує або дорівнює частці сільського господарства, а частка послуг не перевищує 50 відсотків.


    1. Транспортна інфраструктура і головні комунікації

Львівська область забезпечена розвиненою мережею транспортних комунікацій, ділянки яких проходять за напрямками міжнародних європейських доріг, сприяють пропуску транзитних транспортних потоків через регіон, що обумовлює його стратегічне значення у розвитку економіки країни.

Залізничний, автомобільний і повітряний види транспорту забезпечують вантажні і пасажирські перевезення у всіх видах сполучення – міжнародні, міжрегіональні і внутрішньорегіональні.

Область має розгалужену мережу автомобільних доріг (державного та місцевого значення), яка забезпечує вантажні і пасажирські внутрішньодержавні (України), транзитні (Європи) та внутрішньообласні потоки. Територією області проходять ділянки автомобільних транспортних коридорів, які обслуговують переважно транспортні потоки з Центральної Європи (коридор № 3) і Південної Європи (коридор № 5).

опис : http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/00/pan-european_corridors.svg/826px-pan-european_corridors.svg.png

Рис. 3. Міжнародні транспортні коридори


Залізниця

Експлуатаційна довжина залізниці загального користування складає 1280,0 км (орієнтовно 6 % від загальної довжини залізничних колій України). Довжина електрифікованих залізничних ліній - 818,0 км (64 %). Щільність залізничної мережі – 59 км / тис. км2, що у 1,6 рази вище середнього показника по Україні (36 км / тис. км2).

Автомобільні дороги

Станом на 2013 р. протяжність автомобільних доріг загального користування Львівської області становила 8378,7 км, з них з твердим покриттям - 8198,9 км або 97,9 % наявних шляхів.



Повітряний транспорт

Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького — найбільше летовище у Західній Україні за пасажиропотоком та маршрутною мережею, розташоване на відстані 6 км від центру міста. Аеропорт регіональний, стратегічний, міжнародного класу 4 «Д». З 2015 року в аеропорту запроваджено принцип «відкритого неба», що дасть можливість залучення low-cost компаній до перевезень.

За результатами 2014 року пасажиропотік міжнародного аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького становив 548,5 тис. осіб, в тому числі 447,6 тис. пасажирів було перевезено міжнародними рейсами.

Трубопровідний транспорт

Система нафто-, газо- і продуктопроводів транзитного характеру, які проходять територією області, підземні сховища газу (Більче-Волицько-Угерське, Угерське XIV-XV, Дашавське, Опорівське), що входять до числа найпотужніших у Європі, створюють потужний потенціал участі області у міжнародному ринку транспортних послуг, насамперед у транзитних поставках нафти і газу.



Магістральні електричні мережі

Транспортування і розподіл електроенергії в області здійснюється через магістральні мережі напругою 110 кВ і більше, які перебувають у віданні Західної електроенергетичної системи НЕК «Укренерго». Наявність транскордонних ліній електропередач - ЛЕП 220 кВ від Добротвірської ТЕС до Республіки Польща та ЛЕП 750 кВ від підстанції «Західноукраїнська» (Жидачівський район) до Угорщини, забезпечує можливості експорту електроенергії на європейські ринки.



Пункти пропуску через державний кордон

В межах Львівської області довжина українсько-польського кордону складає 280 км.

На межі області функціонують:


  • шість міжнародних автомобільних пунктів пропуску – «Рава-Руська-Гребенне», «Краковець-Корчова», «Шегині-Медика», «Смільниця-Кросцєнко», «Грушів-Будомєж»6, «Угринів-Долгобичув»7;

  • чотири залізничних пункти пропуску – «Рава-Руська – Гребенне», «Мостиська-Пшемисль», «Хирів-Кросцєнко», «Рава-Руська-Верхрата»;

  • пішохідний пункт пропуску «Шегині-Медика».

Усі пункти пропуску мають статус міжнародних. Рівень технічного оснащення та пропускна спроможність пунктів пропуску не відповідає реальним потребам і міжнародним нормам.


    1. Клімат і природні ресурси

Клімат Львівщини помірно-континентальний, з м’якою зимою, затяжною вологою весною, теплим дощовим літом і відносно сухою теплою осінню. Протягом року переважають західні і північно-західні вітри. Найтепліший місяць – липень з середньою температурою повітря +17...+18 °С, найхолодніший - січень (-4... -6 °С). Середньорічна кількість опадів в регіоні складає 650 мм в рівнинній частині, 750-1000 мм в передгірській та до 1400 мм у гірській. Гірські ріки області паводконебезпечні.

До найважливіших природних ресурсів Львівщини належать земельні, мінерально-сировинні, водні, лісові. Значним є природний рекреаційний потенціал області. Близько 7% її території займають об’єкти природно-заповідного фонду, в т.ч. включені до міжнародної екомережі.



Ґрунти

Територія Львівської області характеризується наявністю різноманітних видів ґрунтів. Аналіз ґрунтової карти засвідчує, що у північній її частині, особливо на Малому Поліссі, переважають дерново-підзолисті ґрунти, у північно-східній — чорноземи, в центральній — сірі й темно-сірі опідзолені, у Карпатах — буроземні ґрунти. У долинах річок, особливо великих, таких як Дністер, Західний Буг, Стир, поширені дернові й лучні, лучно-болотні та болотні ґрунти. Основні типи ґрунтів різняться між собою особливостями географічного поширення, яке підпорядковане закономірностям горизонтальної і висотної зональності.



Мінеральні ресурси

На території області налічується понад 470 родовищ мінерально-сировинних ресурсів. З них 41,6 % - родовища паливно-енергетичної сировини (нафту, природний газ, конденсат, кам’яне та буре вугілля, торф). На родовища покладів, які необхідні для виробництва будівельних матеріалів, припадає 34,9 % їх загальної кількості, покладів прісних і мінеральних підземних вод - 19,5 %, сірки, солі (натрієва, магнієва й калійна), германію, озокериту - близько 4 %.За запасами та господарським значенням виділяються горючі корисні копалини – газ природний, нафта, вугілля, торф та неметалічні – кухонна, калійна, магнієва солі, сірка, вапняк, цементна сировина, гіпс, піщано-гравійна суміш, пісковики.

Газ природний розвіданий на 45 родовищах області із загальними запасами понад 80 млрд. куб. м (8% загальноукраїнських), нафта на 18 родовищах із запасами 29 млн. т (виявлено також 11 перспективних нафтоносних площ). Промислові запаси кам’яного вугілля оцінюються у 827 млн. т (балансові – 1,5 млрд. т). Запаси калійних солей – 900 млн. т. Розробляється 80 з 185 родовищ будівельної сировини.

Родовища паливно-енергетичної сировини у регіоні розташовані переважно у зоні Червонограда (кам’яне вугілля) та Передкарпаття (нафтогазові поклади).



Водні ресурси

Водні ресурси області складають поверхневий стік, прісні та мінеральні підземні води. За водозабезпеченістю території поверхневим стоком Львівщина в Україні поступається тільки Закарпатській та Івано-Франківській областям. Прогнозні ресурси прісних підземних вод Львівської області складають 3644 тис. м³/добу, затверджені експлуатаційні запаси підземних вод в області складають 1284,7 тис. м³/добу, із них для міста Львова — 839,2 тис. м³/добу.

Мінеральні підземні води Львівщини містяться в близько 60-ти родовищах, з них 19 розвіданих з балансовими запасами 5,4 тис. м³/добу. 17 родовищ використовується курортами області. Особливо інтенсивно використовують лікувальні мінеральні води Передкарпаття (курорти Трускавець, Моршин), Бескидськогонизькогір’я (Східниця) та Розточчя (Немирів, Шкло, Великий Любінь).

В області налічується 68 перспективних для освоєння родовищ та проявів підземних термальних вод. На їх базі розроблено кілька проектів з використання геотермальної енергетики (Мостиський та Самбірський райони).



Лісові ресурси

Ліси Львівської області займають 31,8% (по Україні — 15,7%) території. Площа лісового фонду складає близько 690 тис. га (понад 8% всіх лісів України), вкритих лісом територій — 623 тис. га. Ліси області поділяються на дві групи. Ліси першої групи займають площу 271 тис. га (39 % від усієї площі лісів). Це ліси зелених зон міст, округів санітарної охорони курортно-рекреаційних територій. Ліси другої групи займають площу 419 тис. га (понад 60%).



Природно-заповідні території

На території області функціонує 350 територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 157484,6 га. 25 заповідних об’єктів області загальною площею 64551,3 га мають загальнодержавне та 325 об’єктів площею 92933,3 га — місцеве значення. На території області розташовані природний заповідник, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, ботанічні сади, дендропарки, парки — пам’ятки садово-паркового мистецтва та заповідні урочища.



Рекреаційні ресурси і курортні зони

Область володіє одним з найбільших в Україні потенціалом рекреаційних ресурсів, який забезпечує можливості для всесезонного функціонування туристично-рекреаційних об’єктів. Він базується на ландшафтній привабливості гірських територій, рельєфних та кліматичних можливостях розвитку як літнього, так і зимового туризму, включаючи гірськолижний, запасах лікувальних мінеральних вод. В області налічуються близько 4 тис. історико-культурних й архітектурних пам’яток (25% від зареєстрованих в Україні), з них понад 800 загальнонаціонального значення, які приваблюють туристів.



1.4. Екологічна ситуація

Стан довкілля у Львівській області у порівнянні з середніми значеннями по Україні є задовільним. За середнім вмістом забруднюючих домішок в атмосферному повітрі (за індексом забруднення атмосфери — ІЗА) рівень забруднення оцінюється як підвищений, але є нижчим за середній по Україні більше ніж в 1,5 рази, що зумовлено відносно низькою концентрацією об’єктів важкої промисловості в регіоні, які є основними забруднювачами атмосферного повітря. Проте суттєвим недоліком є відсутність комплексної системи моніторингу за якістю атмосферного повітря на території області. Наявні паводкові загрози, прояви карстопровальних процесів та підтоплення територій у зонах діючих гірничих підприємств та тих, що припинили роботу.

Суттєві екологічні загрози пов’язані також зі скиданням значних обсягів забруднених стоків (у 2014 р. 45,1 млн. куб. м, або 21% загального обсягу відведених зворотних вод ), невирішеністю проблем поводження з відходами, для складування яких в області не створено жодного сучасного полігону, а переробка перебуває на незадовільному рівні.

За показником заповідності території, що відображає стан збереження біорізноманіття та формування національної екомережі, Львівська область не поступається середньому в Україні показнику, та впродовж останніх років спостерігається тенденція до підвищення рівня заповідності та заліснення території в області.



Таблиця 2. Ключові показники стану довкілля у Львівській області

Показник

Львівська область

Україна

Позиція Львівської області

Індекс забруднення атмосфери

5,6 - підвищений

8,7 - високий

Сильна

Показник заповідності станом на 01.01.2015

7,2%

6,05 %

Сильна

Коефіцієнт екологічної стабільності землекористування на 01.01.2014

0,56 (середньо стабільна)

0,41 (стабільно нестійка)

Сильна

Утворення / розміщення відходів I-IV класу небезпеки у 2014 р., тис. т

3323,012

2333,300

450726,8

289627,4

Нейтральна

Оцінка стану земельних ресурсів шляхом розрахунку коефіцієнта екологічної стабільності землекористування свідчить, що ситуація в галузі землекористування на території Львівської області належить до середньо-стабільної, що зумовлено наявністю достатньо високого ступеня антропогенного навантаження на земельні ресурси проте меншого, ніж в середньому по Україні (індекс розораності земель в області становить 0,364 при 0,810 в цілому по Україні). Разом з тим, в області продовжуються процеси зменшення вмісту гумусу в ґрунтах, розширення площі кислих (їх частка сягає 24%) та еродованих ґрунтів (41,4% сільгоспугідь).

Загалом, незважаючи на відносно стабільну у порівнянні з іншими регіонами України ситуацію щодо стану довкілля, в області потребують вирішення такі екологічні проблеми, як забруднення атмосферного повітря та водних ресурсів, неналежне поводження та накопичення побутових і промислових відходів, порушення гідрологічного та гідрохімічного режиму річок області, підтоплення територій. Існує потреба у стабілізації та відновленні екологічної рівноваги в зонах впливу діяльності гірничих підприємств, які спричинили, зокрема, деградацію та порушення земель, активізацію карстопровальних і зсувних процесів. Недостатнім є також рівень екологічної культури населення.


1.5. Чисельність населення і демографічне навантаження

Демографічний розвиток Львівської області впродовж останніх 20 років характеризується тенденцією до поступового скорочення чисельності населення, особливо у сільській місцевості.

Порівняно з підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року кількість населення області зменшилася на 85,6 тис. осіб, або на 3,3 % (в Україні – на 2823,5 тис. осіб або на 5,8 %), у тому числі міського населення – на 13,9 тис. осіб (0,9 %), сільського – на 71,7 тис. осіб (6,7 %). Поряд з цим за останні 10 років темпи скорочення чисельності населення області суттєво уповільнились.
Рис. 4. Динаміка чисельності населення станом на 01 січня відповідного року, осіб
Статевовікова піраміда населення виглядає відносно симетричною у молодших вікових групах. Це вказує на те, що різниця між частками чоловічого та жіночого населення у Львівській області великою мірою пояснюється дисбалансом у старших вікових групах, зокрема у групі старше 60 років, де чоловіків майже вдвічі менше, ніж жінок (рис. 5).

Останніми роками дещо уповільнилися темпи зростання коефіцієнта народжуваності, який у 2014 р. досягнув 11,9‰ (в країні – 10,8‰). У поєднанні зі слабкою тенденцією зниження рівня смертності (12,8‰ у 2014 р. в області та 14,7‰ в Україні) результуючий показник природного приросту в останні 6 років коливався у межах -0,6 – -1,6‰ (в країні – 14,7‰). Позитивним трендом є повільне, проте неухильне зростання сумарного коефіцієнта народжуваності (показника середньої кількості дітей, народжених 1 жінкою впродовж життя) – починаючи з 2001 р. він зріс до 1,4 у Львівській області та до 1,3 в Україні.

Спостерігається розширення статевовікової піраміди у віковій групі 48-54 роки та віковій групі 69-76 років, причому це розширення відбувається більше за рахунок жіночої частини населення.

Демографічне навантаження на осіб працездатного віку зростає переважно за рахунок осіб старше працездатного віку. Чисельність працездатного населення стабільно скорочується, оскільки у працездатний вік вступає менше населення, ніж вибуває з нього.




Рис. 5. Розподіл населення Львівської області за статтю та віком (на 01.01.2015 р.).
Окремі аспекти міграційної ситуації

Одним з факторів, який впливає на якісний склад працездатного населення Львівщини, може стати переселення в область на постійне проживання внутрішньо переміщених осіб (ВПО) з Автономної Республіки Крим та зони проведення антитерористичної операції. Так, за даними департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА, у Львівську область станом на початок грудня 2015 р. на тимчасове проживання влаштовано близько 11,5 тисяч людей, біля 60% з яких – працездатне населення. Незважаючи на невелику частку переселенців у працездатному населенні області (до 0,5%), можна констатувати певний підприємницький потенціал в осіб, що переміщуються з Криму та зони АТО. В школах області навчається понад 1600 дітей-переселенців. Новий навчальний рік в інститутах розпочався для майже 1000 студентів з числа переселенців, в тому числі понад 200 – першокурсники.

Нові соціально-економічні та політичні виклики суттєво вплинули на структуру міграційних процесів в області. Якщо у 2000-2010 рр. спостерігалось стійке негативне сальдо зовнішньої міграції, то у 2012 р. чисельність прибулих істотно перевищила число вибулих (рис. 6). Однак у І півріччі 2015 р. відзначаємо протилежну ситуацію: вибулих за межі області значно більше прибулих.

Характерною особливістю міграції у 2014 році є більш рівномірний перерозподіл мігрантів: якщо у 2013 році майже в усіх районах області спостерігалося від’ємне сальдо, то у 2014 р. та в І півріччі 2015 р. в Пустомитівському та Дрогобицькому районах має місце певний міграційний приріст.




Рис. 6. Динаміка зовнішньої міграції Львівщини у2007-2014 рр.
1.6. Зайнятість населення

Всього в економіці області у 2014 р. було зайнято 1038,2 тис. осіб або 55,3% населення у віці 15-70 рр. (в Україні цей показник склав 56,6%). Найбільшими за чисельністю зайнятих видами економічної діяльності є торгівля та ремонт, сільське господарство (рис. 7).



2013

2014

Рис. 7. Структура зайнятості на підприємствах області у 2013-2014 рр.: галузевий розріз (тис. осіб)


У порівнянні з 2010 р. зміни у структурі зайнятості були незначними: на тлі скорочення частки зайнятих у будівництві (на 1%), промисловості (на 0,6%), у сфері транспорту та зв’язку (на 0,5%) відбулося зростання частки зайнятих у сільському господарстві (на 2,2%) та освітній сфері (на 0,6%).
Рівень безробіття в області у 2014 р. склав 8,6% економічно активного населення у віці 15-70 рр., що є найгіршим показником за останні 9 років і відповідає рівню 2005 р. (в Україні – 9,3%). Особливо гострою є проблема безробіття молоді – у 2014 р. у віці 15-24 рр. безробітними були 25,9% населення цієї вікової категорії, у віці 25-29 рр. – 12,9%, у віці 30-34 рр. – 9,2%. Загалом молодь (населення у віці 15-34 рр.) у 2014 р. становила 70,7% усього безробітного населення області.



    1. Соціальна інфраструктура

На Львівщині станом на 01.01.2015 р. функціонувало 754 дошкільні навчальні заклади (ДНЗ), у яких навчалося 70,1 тис. дітей. Незважаючи на те, що дошкільною освітою в області було охоплено лише 49% дітей, наповнюваність ДНЗ складала 147 дітей на 100 місць, що свідчить про гостру необхідність розширення мережі ДНЗ.

Загальна середня освіта представлена 1386 денними загальноосвітніми навчальними закладами (2015-2016 навч. рік). Наслідком скорочення чисельності сільського населення є тенденція до зменшення кількості шкіл в області. Поряд з цим поліпшення показника народжуваності зумовило незначне зростання кількості учнів у денних загальноосвітніх закладах. Кількість вчителів впродовж останніх 5 навчальних років майже не змінювалась – 35,6-36,2 тис.



Рис. 8. Рівень забезпеченості населення області дошкільними установами, % до кількості дітей відповідного віку
Система професійно-технічної освіти Львівської області охоплює 58 професійно-технічних навчальних заклади, більша частина яких розміщена у містах обласного значення та 3 установи (Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти у Львівській області, Львівський державний Будинок техніки, Львівський державний Палац естетичного виховання учнівської молоді). Натомість у 6 адміністративних районах області ПТНЗ взагалі немає.

Спеціалістів з вищою освітою у 2014-2015 навчальному році готували 21 вищий навчальний заклад І-ІІ рівнів акредитації та 22 ВНЗ ІІІ-ІV рівнів, які випустили, відповідно, 5 та 32,6 тис. фахівців.

Медичну допомогу населенню області надають 348 закладів охорони здоров’я та 1007 фельдшерсько-акушерських пунктів. Впродовж всього періоду незалежності відзначається чітка тенденція до зменшення кількості лікарняних закладів та, відповідно, скорочення числа лікарняних ліжок у них: у 2014 р. на 10 000 населення припадало 92,9 лікарняних ліжка. Натомість постійно зростає планова ємність амбулаторно-поліклінічних закладів області - на 10 000 населення у 2014 р. припадало 203 відвідування за зміну. Такі тенденції зумовлені необхідністю поліпшення медичного обслуговування передусім сільського населення. Найгірші показники забезпечення медичними послугами мають райони, прилеглі до міст обласного значення: Пустомитівський, Самбірський та Дрогобицький. Мешканці цих районів мають можливість отримати відповідну послугу в обласному чи районному центрі.

В області діє 9 театрів, розрахованих на 3,8 тис. глядацьких місць. Важливе значення в розвитку культурного життя області належить музеям, яких на Львівщині налічується 53 заклади, діє 7 історико-культурних та історико-архітектурних заповідників.

Мережа установ культури клубного типу складається з 1410 клубів та будинків культури на 254,6 тис. місць, у тому числі в сільській місцевості – 1257 закладів на 203,9 тис. місць. Населення області обслуговує 1356 масових та універсальних бібліотек, що складає майже 8,0 % від загальної кількості зазначених установ України.

На Львівщині функціонує 74 початкові спеціалізовані мистецькі навчальні заклади.

Рівень забезпеченості населення області закладами соціальної інфраструктури на 1000 чоловік є нерівномірним у різних адміністративно-територіальних одиницях області.


    1. Економіка

Львівська область має відносно добре диверсифіковану економіку, зорієнтовану на сферу послуг. Динамічна структура валової доданої вартості області в розрізі видів економічної діяльності є незмінною впродовж останніх років.

Рис.9. Динамічна структура валової доданої вартості Львівської області в розрізі видів економічної діяльності, 2006-2014 рр.

Рис. 10. Структура валової доданої вартості області в розрізі видів економічної діяльності


Визначальну роль у формуванні валової доданої вартості області незмінно відіграють такі сфери економічної діяльності як оптова та роздрібна торгівля (17 %), обробна промисловість (11 %), сільське та лісове господарство (9%), транспорт і зв’язок (9%), освіта (9%), операції з нерухомим майном (9%).

У Львівській області добре розвинений такий вид діяльності як оптова торгівля, яка переважно зосереджена в місті Львові. Найбільшу частку в оптовій торгівлі становлять харчові продукти, тютюн та пальне. Існує кілька великих компаній, що спеціалізуються на різних видах товарів (наприклад, «ВестТобакко Груп» торгує алкогольними напоями та тютюном). Розвиненою є також роздрібна торгівля, яка здебільшого представлена філіями національних мереж.

У структурі реалізованих послуг переважають послуги транспорту, складського господарства, пошти та кур’єрської служби, послуги інформації та телекомунікацій, у сфері операцій з нерухомим майном, адміністративного та допоміжного обслуговування, охорони здоров’я.

На сьогодні всі види пасажирського транспорту, крім автотранспорту, утримують позитивну динаміку як пасажирообороту, так і кількості перевезених пасажирів. Частка автомобільного транспорту у загальному обсязі пасажирських перевезень становить 55%, а залізничного - понад 10%. У 2015 році у порівнянні з відповідним періодом 2014 року пасажиропотік авіаперевезень зріс на 9%.

Львівщина сьогодні відноситься до регіонів – лідерів за темпами розвитку фінансово-кредитної та страхової діяльності. Зокрема, на території області станом на початок 2015 р. функціонував 821 підрозділ банківських установ, в тому числі 83 підрозділи банків – юридичних осіб, які зареєстровані на території Львівщини. Кількість банків, зареєстрованих в області як юридичні особи, залишається стабільною впродовж 2005 – 2015 рр. Зокрема, в області функціонують наступні банки – юридичні особи: ПАТ “КРЕДОБАНК” (ІІІ група),ПАТ ІДЕЯ БАНК (IV група), ПАТ АКБ «Львів» (IV група), ПАТ «ОКСІ БАНК» (IV група), ПАТ «ВіЕс Банк» (IV група). Фінансовий ринок Львівщини представлений наступними парабанківськими установами – юридичними особами, зареєстрованими на території області: 1 адміністратором недержавних пенсійних фондів (Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Оптіма-Капітал"); 3-ма кредитними установами; 6 страховими компаніями; 3 недержавними пенсійними фондами; 30 кредитними спілками.

Промисловий комплекс Львівщини представлений різноманітними видами діяльності: від видобутку корисних копалин до виробництва товарів першої необхідності.



Рис. 11. Структура реалізованої промислової продукції в області, 2014 р.

Серед галузей промислової спеціалізації Львівської області є харчова промисловість (34% промислової продукції), машинобудування (7%), деревообробна (9%), виробництво гумових та пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції (8,5%).

В області сформувалась ціла низка промислово-територіальних утворень, які є базовими компонентами територіальної структури промисловості. Головними з них є: Львівська промислова агломерація, Червоноградсько-Сокальський, Дрогобицько–Бориславський, Миколаївсько – Ново-Роздільський, Яворівський, Кам’янка-Бузький та Стрийський промислові вузли.

Спеціалізацію Львівської промислової агломерації визначають машинобудування, оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, легка промисловість.

У Дрогобицько–Бориславському промисловому вузлі галуззю спеціалізації є машинобудування.

Спеціалізацію Стрийського промислового вузла визначають машинобудування та поліграфія.

Добувна та легка промисловість є галузями спеціалізації Червоноградсько-Сокальського промислового вузла.

Миколаївсько-Ново-Роздільский вузол спеціалізується на машинобудуванні та виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції.

У Яворівському промисловому вузлі галузями спеціалізації є харчова та хімічна промисловість.

Спеціалізація Кам’янка-Бузького промислового вузла – оброблення деревини та виробництво електроенергії.

В структурі реалізованої продукції переробної промисловості Львівської області велику частку займає харчова промисловість, текстильне виробництво та пошиття одягу, приладобудування, особливо виробництво електричного, електронного й оптичного обладнання, що характеризує переробну промисловість області як таку, що тяжіє до високих технологій. За умов скорочення обсягів випуску продукції підприємствами переробної промисловості показник зайнятості у цій сфері є стабільним протягом п’яти років і становить понад 16% від загальної кількості зайнятих в економіці регіону за останні п’ять років.

Понад 30% всієї промислової продукції області формує виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів. У харчовій галузі провідними підприємствами є кондитерська фабрика «Світоч» (належить компанії «Nestle»), компанія «Галка», «Львівська пивоварня», ТОВ «Яблуневий Дар» та ПрАТ «Галичина».

Основою добувної промисловості є виробництво вугілля, зосереджене на шахтах у


м. Червонограді. Впродовж останніх років обсяг виробництва у цій галузі зменшувався, однак на сьогодні спостерігається приріст у 2,4% за рахунок збільшення видобутку кам’яного вугілля, нафти та природних пісків.

Понад 12% усієї продукції переробної промисловості належить виготовленню виробів з деревини, виробництву паперу та поліграфічній діяльності. Про позитивні тенденції розвитку галузі свідчать уповільнення у 2015 році темпів скорочення виробництва та збільшення протягом останніх 5 років експорту меблів у 2,5 рази.

Машинобудування посідає п’яту позицію у загальних показниках галузі частка галузі у загальному обсязі реалізованої промислової продукції становила 7%. Найбільшими підприємствами галузі є ТзОВ «Леоні ваерінгсистемс УА ГМБХ», ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод»,
ПАТ «Іскра», ДП Львівський державний завод «ЛОРТА», ТзОВ «Електроконтакт Україна» та інші.

Нарощує виробництво Державне підприємство «Львівський бронетанковий завод», що входить до складу «Укроборонпрому». Підприємство працює над поточним ремонтом, відновленням та виробництвом нової військової техніки. На сьогодні підприємством повністю виконано зобов’язання по договорах Міноборони України щодо ремонту військової техніки. Протягом 2015 року «Львівський бронетанковий завод» налагодив виробничі зв’язки з ТзОВ «КомпаніяВЕЕМ-Металавтопром»;


ТОВ «ЕН СІ Інжиніринг»; СП ТзОВ «Сферос-Електрон»; ТОВ «ДМЗ «Карпати»; МКП «Метал»;
ТзОВ «Інтертеп»; ПАТ «Конвеєр».

У легкій промисловості темпи зниження випуску продукції протягом 2015 року прискорились. Найбільшими виробниками галузі є: ПАТ «Золочівська швейна фабрика», ПрАТ «Стрийська швейна фабрика «Стрітекс», ПАТ «Троттола», ПАТ «Городоцька швейна фабрика», ПАТ «Трикотажна фірма «Промінь», ПрАТ «ВАТ Калина», ПАТ «Шкіряне підприємство «Світанок», ПАТ «Льонокомбінат «Старосамбірський», ПАТ «Вірність», ПрАТ «Львівська перо-пухова фабрика».

Зростання обсягів промислового виробництва відбулося у 2015 році на підприємствах металургійного (на 22,8%) та фармацевтичного (на 10,5%) виробництва. Вплив на позитивну динаміку у виробництві фармацевтичних продуктів і фармацевтичних препаратів забезпечили такі підприємства, як АТВТ «Галичфарм», ДП «Фарматрейд» та ТОВ «Фармалайф», що зосередили свою увагу на виробництві препаратів для імпортозаміщення.

За останні кілька років Львів став одним із передових центрів інформаційних технологій в Україні та Східній Європі. Компанія KPMG визнала Львів одним із найбільш перспективних міст для розвитку аутсорсингу в галузі ІТ-індустрії.У Львові нараховується понад 100 ІТ-компаній, які працюють в напрямках розробки програмного забезпечення, аутсорсингу та веб-розробки. Найвідоміші львівські ІТ-компанії, з українськими власниками – SoftServe з більш ніж 4000 програмістів, Eleks – з понад 1000 та N-IX – понад 300 працівників.


    1. Сільське господарство

Сільське господарство продовжує залишатись значним сегментом економіки області, хоча його частка у ВРП скорочується і сьогодні складає показник близький до середньо українського – 9%.За обсягом сільськогосподарського виробництва Львівщина належить до групи областей з середнім розміром сільської економіки.

Частка сільського господарства (включаючи мисливство та лісове господарство) у загальному обсязі валової доданої вартості, так само як і у ВРП, складає приблизно 9%. У структурі сільськогосподарського виробництва області домінуючою є частка виробництва господарств населення – близько 70% (а у виробництві картоплі, овочів і плодоягідних культур господарства населення займають понад 90%). Це суттєво вирізняє сільське господарство області від більшості інших областей України.

У структурі сільськогосподарського виробництва домінує рослинництво, хоча не настільки, як загалом в Україні, і структура рослинництва є іншою. Зокрема, лідируючі позиції займає виробництво картоплі, а також відзначається доволі висока частка виробництва овочів, цукрових буряків і кормових культур.

Рис. 12. Динаміка виробництва валової продукції сільського господарства
У валовому виробництві сільськогосподарської продукції продукція рослинництва складає 65%, тваринництва – 35%.

село

Рис. 13. Ефективність сільського господарства

Під урожай 2015 року в області було засіяно 636 тис. га сільськогосподарських угідь, що становить 2,4% від загальноукраїнського показника та 80% від загальної площі ріллі в області. При цьому протягом останніх років спостерігається збільшення загальної посівної площі, в середньому на 1,5-2 % в рік. Проте вказаний приріст відбувається переважно за рахунок сільськогосподарських підприємств.

Водночас, враховуючи тенденцію до зниження частки сільського господарства в економіці області, а також беручи до уваги перенаселеність її сільських територій (частка сільського населення становить 39 % на тлі загальноукраїнських 31 %), є всі підстави очікувати подальшої трансформації виробничої структури сільської економіки через зменшення у ній питомої ваги аграрного сектору і збільшення частки торгівлі та сфери послуг.

Ефективність використання угідь в територіальному розрізі суттєво відрізняється – подекуди більше, ніж у 2 рази. Проте це не є настільки великим показником, як у деяких інших типово-аграрних українських регіонах. Найбільш ефективними є Пустомитівський, Миколаївський та Стрийський райони області.
1.10. Підприємництво

У Львівській області у 2014 році функціонувало 844 середніх і 17,7 тис. малих підприємств, на яких працює майже 300 тис. зайнятих працівників. За кількістю суб’єктів малого та середнього бізнесу Львівщина посідає 10 місце серед регіонів України. У територіальному розрізі найбільша кількість малих підприємств на 10 тис. осіб населення сконцентрована у Львові і Трускавці, Моршині, Самборі та Пустомитівському районі.

Консультативну та фінансову допомогу малому підприємництву надають 17 бізнес-центрів, 1 бізнес-інкубатор, 3 технопарки, 9 лізингових центрів, 102 небанківських фінансово-кредитних установ, 26 інвестиційно-інноваційних фондів, 55 інформаційно-консультативних установ, 25 консалтингових і 56 аудиторських фірм, 23 консультаційні центри Державної фіскальної служби в містах і районах області з роз’яснення норм Податкового кодексу України та практики їх застосування, 30 центрів надання адміністративних послуг.

Працюють різноманітні асоціативно-підприємницькі структури: Територіальне відділення Всеукраїнської громадської організації платників податків України у Львівській області, Комітет підприємців Львівщини, Західноукраїнська філія Європейської Бізнес Асоціації, Львівське обласне об’єднання організацій роботодавців, Асоціація роботодавців Львівської області, Агенція розвитку підприємництва жінок та молоді, Бізнес-клуб Ділових людей, Львівський регіональний центр з інвестицій та розвитку.


1.11. Зовнішньоекономічна діяльність
Львівська область є імпортозалежною, що негативно позначається на її зовнішньоторгівельному балансі, який протягом останніх 20 років залишається дефіцитним. Частка Львівської області у загальноукраїнському експорті за цей період зросла з 1,67% до 2,62%, але й зросла частка імпорту з 2,15% до 4, 25%. Якщо в Україні протягом останніх трьох років відбувається падіння обсягів експорту та імпорту, то у Львівській області спостерігається зростання обсягів експорту (майже у два рази упродовж останніх 6 років) та зменшення обсягів імпорту. Позитивний вплив на дану ситуацію має постійний ріст експорту товарів та прогресуючий ріст експорту послуг (рис.14), який з 2000 року збільшився у 2 рази.

У 2015 році відбулось зменшення експорту на 15% за рахунок зниження експорту продуктів переробки овочів; електричних машин; деревини та виробів з деревини; меблів; паперу та картону; одягу трикотажного та текстильного. Зменшення імпорту на 37% зумовлено скороченням поставок палива мінерального, нафти та продуктів її перегонки; паперу і картону; пластмас та полімерних матеріалів; чорних металів; електричних машин.

Основним партнерами Львівської області в експорті товарів та послуг є країни ЄС. Експорт товарів у країни Європейського Союзу становить близько 70% від загального обсягу. Львівщина експортує машини, обладнання, устаткування і їх частини, жири та олії (соняшникова олія), текстиль та текстильні вироби, деревину та вироби з неї, меблі, готові харчові продукти. Майже 60% експорту здійснюється у Польщу, Німеччину, Данію, Індію та Білорусь. Упродовж останнього року суттєво збільшились обсяги поставок в Туреччину(поставки зросли у 4,5 разів), Іспанію (в 3,5 рази), Китай (майже в три рази), Єгипет (в 11,5 разів), Саудівську Аравія (у 2 рази), Іран (у 25 разів), Мексику (у 75 разів), В’єтнам (в 6,5 разів), Таїланд (у 50 разів), Малайзію (в 11 разів), Індонезію (в 22 рази).







Рис. 14. Динаміка експорту / імпорту товарів і послуг Львівської області за 2000-2014 рр., млн. $

У структурі експорту за видами послуг переважають послуги у сфері інформатизації, транспорту і зв’язку, охорони здоров’я, готельно-ресторанного бізнесу.2/3 загальнообласного експорту послуг здійснюється у США, Польщу, Німеччину і Великобританію.

Значний вплив на розвиток області матиме введення в дію з 1 січня 2016 року Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС, що обумовлено значною зовнішньою торговельною відкритістю економіки Львівщини.

Запровадження зони вільної торгівлі надасть додаткові переваги вітчизняним експортерам на ринку з достатньо високим захистом. Згідно з досягнутими домовленостями лібералізація охоплює більш ніж 97% тарифних ліній (або більше 95% обсягу двосторонньої торгівлі). Крім того, українські експортери матимуть додаткову перевагу по товарах, на які ЄС запропонував встановлення тарифних квот. Зокрема йдеться про м’ясо свинини, курятини, цукор тощо.

Зазначене сприятиме зростанню обсягів експорту товарів та послуг, вироблених на теренах області. Найбільш помітно може зрости експорт продукції сільського господарства та харчової промисловості, зокрема кондитерської; помітно – експорт продукції текстильної та шкіряної промисловості, послуг транспорту і послуг юридичним особам.

Водночас, спостерігатиметься і зростання обсягів імпорту товарів та послуг (очікується найбільше зростання імпорту продукції хімічної промисловості та машинобудування; помітне зростання – продукції харчової промисловості та сільського господарства, виробництва неметалевих мінеральних виробів, текстильної та шкіряної промисловості, інших видів виробництва, послуг транспорту та фінансового посередництва).


1.12. Фінансово-інвестиційне забезпечення
Бюджет

До зведеного бюджету області з урахуванням міжбюджетних трансфертів у 2014р. надійшло


13645,7млн. грн. (12031,9 млн. грн. загального та 1613,8 млн. грн. спеціального фондів), що на 11,3 % більше, ніж у попередньому році. Доходи місцевих бюджетів на одного мешканця і у 2014р. становили 5380,8 грн. В цілому за період 2006-2014 рр. доходи місцевих бюджетів Львівської області зросли більше як у 3 рази. Однак це зростання відбувалось з одночасним зменшенням частки спецфонду у загальному обсязі доходів з 18,84% у 2006р. до 11,8% у 2013р. (зниження 7,04в.п.).

Динаміка надходжень доходів місцевих бюджетів у 2014р. повторює тенденцію останніх років, яка проявляється у зростанні надходжень від податку на доходи фізичних осіб, єдиного податку для суб’єктів господарювання. В цілому податкові надходження Львівської області за 2006-2014рр. зросли у 3,22 рази, в тому числі за рахунок туристичного збору у 46,02 рази, місцевих податків і зборів –20,06 рази, податку на доходи фізичних осіб – 3,35 рази. Однак в цілому за період 2006-2014 рр. частка податкових надходжень у загальному обсязі доходів була майже незмінною – близько 32%.

У області існує проблема низької фінансової спроможності територіальних громад, що проявляється у зростанні дотаційності (рис.15). За проаналізований період надходження дотацій в розрахунку на одного мешканця зросли у 4,17 рази з 424,7грн. у 2006р. до 1770,43грн. у 2014р. Частка субвенцій в розрахунку на одного мешканця зросла також у більше як 4 рази, а частка трансфертів в загальному обсязі доходів змінилась з 51,79% у 2006р. до 60,9% у 2014р.



Рис.15. Рівень дотаційності Львівської області, 2006-2014 рр.

Позитивною динамікою зростання у області, як і в цілому в країні, характеризуються видатки бюджетів Львівської області (за період 2006-2014 рр. вони зросли більше як у 3 рази). У 2014р. видатки місцевих бюджетів Львівської області склали 13439,7 млн. грн. (11836,1 млн. грн. загального та 1603,6 млн. грн. спеціального фондів), що на 10,4% більше 2013 року. Видатки місцевих бюджетів Львівської області в розрахунку на одного мешканця у 2014р. склали 5299,56 грн. та зросли порівняно з 2006р. у 3,4 рази.



Найбільшим було зростання видатків на одного мешканця Львівської області галузі соціального захисту та соціального забезпечення – 7,09 рази, культури – 3,86 рази, охорони здоров’я 3,64 рази. Натомість видатки на одного мешканця у галузі будівництва знизились у 5,6 рази (табл.3).

Таблиця 3

Видатки місцевих бюджетів Львівської області в розрахунку на одного мешканця: галузевий розріз

грн. на 1 особу

Назва показника

роки

2014 до 2006 (рази)

2006

2010

2011

2012

2014




Видатки всього в розрахунку на одного мешканця

1556,46

3390,92

3674,24

4288,35

5299,56

3,40

Видатки на охорону здоров’я на одного мешканця

291,77

708,38

777,18

935,11

1062,11

3,64

Видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення на одного мешканця

201,24

765,97

919,79

1085,99

1428,8

7,09

Видатки на культуру на одного мешканця

51,41

140,18

154,80

183,60

198,78

3,86

Видатки на управління органів місцевого самоврядування на одного мешканця

65,97

147,18

156,40

158,60

180,91

2,74

Видатки на будівництво на одного мешканця

108,62

83,03

97,44

42,33

19,44

5,6 ↘

Видатки на житлово-комунальне господарство на одного мешканця

136,01

78,51

120,71

210,61

270,8

1,99

Видатки на транспорт, дорожнє господарство, зв'язок на одного мешканця

40,27

57,10

106,44

96,39

66,89

1,66

У області відбувається зменшення фінансового ресурсу бюджету, який може бути спрямований у бюджет розвитку, через зростання частки захищених видатків у загальному обсязі видатків з 61,27% у 2006р. до близько 85%, у 2014р.

Значні зрушення в структурі видатків місцевих бюджетів Львівської області за економічною класифікацією за період 2006-2014рр. відбулись за статтями «заробітна плата з нарахуваннями» та «капітальні видатки», частка заробітної плати збільшилась з 41,1% у 2006р. до 44,5% у 2014р., а капітальних видатків знизилась з 9,0% до 5,5% (рис.16). За рештою статтями істотних змін не відбулось. Слід зауважити, що капітальні інвестиції спрямовані основним чином у міста області, що лише посилює внутрішню соціально-економічну диференціацію.





Рис. 16. Структура видатків місцевих бюджетів Львівської області за економічною класифікацією, 2006-2014 рр.

В структурі видатків місцевих бюджетів Львівської області за функціональною класифікацією за період 2006-2014рр. зросла частка видатків на освіту з 27,1% у 2006 р. до 30,05% у 2014 р., на соціальний захист та соціальне забезпечення з 12,9% у 2006р. до 26,96% у 2014р. Натомість відбулось зниження частки видатків на державне управління з 4,38% у 2006р. до 3,4% у 2014р., будівництво з 6,9% до 0,36%, житлово-комунальне господарство з 8,7% до 5,11%.


Інвестиційна діяльність

Львівська область є регіоном з високою інвестиційною привабливістю для інвестора, адже за даними рейтингу «Європейських міст і регіонів майбутнього» FDI Magazine вона належить до ТОП-10 регіонів Східної Європи:



  • за ефективністю вкладеного капіталу;

  • за стратегією залучення прямих іноземних інвестицій;

  • за ефективністю промислової оренди.

У 2014 році область посіла перше місце в рейтингу інвестиційної привабливості регіонів України, сформованого Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій. Львівська область посідає лідерські позиції саме за «м’якими факторами»: діловим кліматом, відкритістю влади, правилами та процедурами8.

Рис. 17. Регіональний розріз обсягу прямих іноземних інвестицій, млн. $ на початок року (2006-2015 рр.)
Частка обсягу прямих іноземних інвестицій області в Україні на початок 2015 року склала 3 %. За цим показником Львівщина зайняла сьоме місце в Україні, поступившись м. Києву, Дніпропетровській, Донецькій, Харківській та Київській та Одеській областям. Слід зазначити, що на початок 2007 року область за обсягом залученого іноземного капіталу була дев'ятою.

Загальну динаміку іноземного інвестування в Львівській області у 2007-2011 роках визначали значні надходження іноземного капіталу у фінансову діяльність, проте у 2012 році ситуація змінилась. В останні роки переважна частка надходжень зарубіжного капіталу спрямовується в промислові підприємства регіону (57,1% від загальнообласного обсягу надходжень у 2013 році та 83,7% – у 2012 році). Загалом на початок 2015 року 37,7% іноземного капіталу сконцентровано в промисловості (з них 76% – у переробній промисловості), 32,9% – у фінансовій та страховій сферах.


Рис. 18. Прямі іноземні інвестиції у Львівську область: галузевий розріз
На початок 2015 року у фінансових та страхових установах області було акумульовано453,8 млн. дол. США іноземного капіталу, що на 7,2 % менше, ніж попереднього року.

Фінансова сфера приваблює здебільшого інвесторів з Польщі та Австрії. Партнерами з Польщі вкладено 340,3 млн. дол. інвестицій (або понад дві третини галузевого обсягу), з Австрії залучено 145,6 млн. дол. (29,8%). Серед фінансових установ з найбільшими обсягами залучених прямих іноземних інвестицій є ПАТ «Кредобанк», ПАТ «ВІЕС Банк», ПАТ «Ідея Банк», ТзОВ «Фінансова компанія «Гарант Плюс», ПРАТ «Страхова компанія «Граве Україна».

У зв'язку зі зміною пріоритетів в інвестуванні, починаючи з 2010 року зменшився інтерес іноземних партнерів до сільського господарства області. Серед сільськогосподарських підприємств області найбільший обсяг іноземного капіталу зосереджено у ТзОВ «Галичина-Захід» на Стрийщині,
ТзОВ «Агро ЛВ Лімітед» та ТзОВ «АгромаркЮкей» у Кам'янка-Бузькому районі, «ТзОВ «Біо-Інвест» у Дрогобичі, ТзОВ «Галіція Грінері» у Буському районі. Середній рівень оплати праці на цих агропідприємствах є втричі більшим, ніж у середньому на інших сільськогосподарських підприємствах області. Це зумовлено більшою продуктивністю праці та ефективністю сільськогосподарської діяльності на підприємствах, котрі належать іноземним інвесторам.

Більш ніж третину загальнопромислового обсягу іноземного капіталу, залученого за весь період інвестування, спрямовано у постачання електроенергії та газу (249,7 млн. дол.). Найбільші обсяги інвестицій вкладено в ПАТ «ДТЕК «Західенерго», в управлінні якого знаходяться Бурштинська, Добротвірська та Ладижинська ТЕС. Залучається зарубіжний капітал і у підприємства, що займаються виробництвом електроенергії з відновлювальних джерел (ТзОВ «Сокальський Вітропак»,


ТзОВ «Орівська ВЕС», ТзОВ «Самбірська сонячна станція»).

Значна частка за обсягом вкладених іноземних інвестицій належить харчовій промисловості області – 87,1 млн. дол. (16,7% від обсягу іноземного капіталу промисловості). За весь період іноземного інвестування вагомими були надходження з Польщі – 39,6 млн. дол., Швейцарії – 22 млн. дол., Кіпру – 16,4 млн. дол. та Ліхтенштейну – 14,9 млн. дол.

Серед підприємств з виробництва харчової промисловості з найбільшими обсягами залучених прямих іноземних інвестицій є ТзОВ «Радехівський цукор», ПАТ «Львівська кондитерська фірма «Світоч», ТзОВ «Яблуневий Дар», ПАТ «Концерн Хлібпром», ТзОВ «Провімі», ТзОВ «Перша приватна броварня», ВАТ «Львівський міський молочний завод», ТзОВ «Яричів», ПРАТ «Моршинський завод мінеральних вод «Оскар». Загалом, іноземний капітал залучено в 60 підприємств галузі. Вкладаючи свої кошти у виробництво продуктів харчування в області, іноземні інвестори орієнтуються в основному на значний обсяг внутрішнього ринку.

На підприємствах легкої промисловості зосереджено 34,9 млн. дол. іноземного капіталу. З них понад дві третини належить партнерам з Данії (ДП «Датський текстиль», ТзОВ «Йоха Україна», ДП «Юнайтед Текстиль Груп Україна», ДП «Квімекс», ДП «ХРТ Текстиль»). Необхідно зазначити, що ці підприємства легкої промисловості в основному працюють на давальницькій сировині, і майже весь обсяг виготовленої ними продукції експортується. Наявність дешевої сировини та створена ще у радянські часи виробнича база зумовили зацікавленість іноземців до деревообробної та целюлозно-паперової промисловості нашого регіону. У підприємства з виготовлення виробів з деревини, виробництва паперу та поліграфічної діяльності залучено 105,1 млн. дол.

У машинобудування залучено 100 млн. дол., або 19,3% від інвестицій у промисловість. Німеччина, Угорщина та Кіпр – основні інвестори цього сектору промисловості. Німецькі компанії вклали у підприємства галузі 61,6 млн. дол., угорські – 16 млн. дол., кіпрські – 8,7 млн. дол. Найбільші обсяги інвестицій отримали ТзОВ «Леоні ВаерінгСистемс УА ГМБХ», ЗАТ «Завод комунального транспорту», ТзОВ «Діскавері бурове обладнання (Україна)», ТзОВ «ОДВ-Електрик», ТзОВ «Сі Еф Ті Україна», ТзОВ «Електроконтакт Україна», ТзОВ «Амардіко 120 Україна», ЗАТ «Автонавантажувач», ПАТ «Іскра». Здебільшого машинобудівні підприємства області спеціалізуються на виготовленні комплектуючих та допоміжного обладнання на давальницькій сировині для машинобудівних заводів Європи. Варто також зазначити, що у високотехнологічне виробництво комп'ютерів, електронної та оптичної продукції в області залучено тільки 0,1 млн. дол. іноземного капіталу. А такі великі у минулому підприємства галузі зі значним обсягом прямих інвестицій як ЗАТ «Завод комунального транспорту», ЗАТ «Автонавантажувач», ВАТ «Пасавтопром» перебувають у стадії банкрутства та ліквідації. Це підтверджує факт того, що іноземні інвестори не надто зацікавлені інвестувати у технологічно завершене виробництво за межами своїх країн, щоб не створювати зайвої конкуренції на світових ринках для своїх національних виробництв.

Значне місце в економіці області посідає торгівля. Станом на 1 січня 2015 року у торгівельні підприємства залучено 46,5 млн. дол. іноземних інвестицій (3,4% від загального обсягу). Найбільші обсяги іноземного капіталу залучені в ПАТ «Концерн Галнафтогаз», ТзОВ «Актіон Україна»,


ПАТ «Фірма «Львів-Петроль», ТзОВ «Валетудо», ТзОВ «ДжейЕй Еф Україна», ТзОВ «Р.С.І.».

З огляду на перспективи подальшого розвитку, значний потенціал має готельний бізнес області,


ІТ-сфера та телекомунікації. Так, у заклади тимчасового розміщення й організації харчування вже залучено 14,2 млн. дол. прямих інвестицій. Дві третини обсягу капіталу готельного та ресторанного бізнесу надійшло з Кіпру та Австрії. За участю іноземних засновників в області створено майже 80 організацій, що працюють у сфері інформації та телекомунікацій. Станом на кінець 2014 року зарубіжні партнери внесли у ці підприємства 30,8 млн. дол. (ТзОВ «ЕйБі Україна», ТзОВ «Українська хвиля», ТзОВ «Міта Техніка», ТзОВ «Сайтайм Україна», ТзОВ «Логінтранс Україна», ТзОВ «ЛаймлайтНетворксЮкрейн», ТзОВ «Інтерлогіка», ТзОВ «Софтсерв-Україна»). Левова частка цих інвестицій (92%) залучена з Великої Британії та Кіпру.
Рис. 19. Географія іноземного інвестування
У розрахунку на одну особу у Львівській області обсяг прямих іноземних інвестицій складає
545,7 доларів США. За цим показником область входить в першу десятку регіонів України.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал