Про систему внутрішнього забезпечення якості вищої освіти у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка І. Загальні положення про систему внутрішнього забезпечення якості вищої



Скачати 205.54 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації04.06.2017
Розмір205.54 Kb.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ІВАНА ФРАНКА
ЗАТВЕРДЖ ЕНО
Вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка
!І8 від 24.12.2015 р.
Н.В. Скотна
ПОЛОЖЕННЯ
про систему внутрішнього забезпечення якості вищої освіти у
Дрогобицькому державному педагогічному університеті
імені Івана Франка
Дрогобич, 2015

Затверджено
наказом від 28.12.2015 р. № 636
ПОЛОЖЕННЯ
про систему внутрішнього забезпечення якості вищої освіти у
Дрогобицькому державному педагогічному університеті
імені Івана Франка
І.
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1.1. Положення про систему внутрішнього забезпечення якості вищої освіти у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана
Франка (далі - Положення) розроблене відповідно до Закону України «Про вищу освіту»,
Положення
«Про організацію освітнього процесу у
Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка».
1.2. Положення про систему внутрішнього забезпечення якості вищої освіти у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана
Франка (далі - Університет) містить опис параметрів та структури існуючої системи та декларує ключові позиції її розвитку. Положення є перехідним документом і має на меті узгодження існуючих реалій та перспектив досягнення Університетом рівня якості, визначеного
«Стандартами
і рекомендаціями щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти».
1.3.
Система внутрішнього забезпечення якості вищої освіти в
Університеті створюється з метою:
- визначення загальної структури системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти;
- конкретизації змісту процедур контролю якості;
- розподілу сфер відповідальності за функціонування системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти.
1.4.
Система внутрішнього забезпечення якості вищої освіти в
Університеті ґрунтується на таких принципах:
- відповідності європейським та національним стандартам якості вищої освіти;
- автономності Університету, відповідального за забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти;
- системності в управлінні якістю освітнього процесу;
- комплексності в управлінні процесом контролю якості освітньої діяльності та вищої освіти;
- систематичності у здійсненні моніторингових процедур з якості;

- неперервності підвищення якості.
1.5.
Система внутрішнього забезпечення якості вищої освіти в
Університеті містить такі складові:
- система внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності;
- система внутрішнього забезпечення якості вищої освіти.
1.6.
Система внутрішнього забезпечення якості вищої освіти в
Університеті передбачає здійснення таких процедур і заходів:
- удосконалення планування освітньої діяльності через затвердження, моніторинг і періодичний перегляд освітніх програм;
- щорічне оцінювання здобувачів вищої освіти, науково-педагогічних і педагогічних працівників та регулярне оприлюднення результатів таких оцінювань на офіційному веб-сайті Університету, на інформаційних стендах та в будь-який інший спосіб;
- посилення кадрового потенціалу Університету шляхом забезпечення підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників; оптимізації процедури конкурсного відбору на заміщення посад науково-педагогічних працівників;
- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі самостійної роботи студентів, за кожною освітньою програмою;
- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління освітнім процесом;
- забезпечення публічності та прозорості інформації про освітні програми, ступені вищої освіти та кваліфікації;
- створення ефективної системи запобігання та виявлення академічного плагіату в наукових та науково-методичних працях науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти;
- інших процедур і заходів, спрямованих на внутрішнє забезпечення якості вищої освіти в Університеті.
1.7. Рівнями системи внутрішнього забезпечення якості вищої освіти в
Університеті є: студентський, викладацький, кафедральний, інститутський
(факультетський), університетський.
1.8. Постійно діючим колегіальним органом з управління системою внутрішнього забезпечення якості вищої освіти в Університеті є Комісія з моніторингу якості освітньої діяльності та якості вищої освіти (далі - Комісія) при вченій раді Університету.
1.9. Комісія у своїй діяльності керується законодавчими та нормативно- правовими актами України, Статутом Університету, цим Положенням.
2

2. СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ВИЩОЇ
ОСВІТИ В УНІВЕРСИТЕТІ
2.1. Якість освітньої діяльності в Університеті - це рівень організації освітнього процесу, що відповідає стандартам вищої освіти, забезпечує здобуття особами якісної вищої освіти та сприяє створенню нових знань.
2.2. Внутрішня система забезпечення якості вищої освіти в Університеті передбачає узгоджене функціонування двох підсистем - освітньої та управлінської.
2.3. Освітня підсистема якості вищої освіти в Університеті
2.3.1. Освітня (освітньо-професійна, освітньо-наукова) програма повинна відповідати вимогам стандарту вищої освіти, затвердженого для кожного рівня вищої освіти в межах кожної спеціальності.
2.3.2. Засадничими положеннями для розроблення освітньої програми є стандартизація і трансформація змісту професійної підготовки на основі компетентнісного, особистісно орієнтованого та студентоцентрованого підходів.
Дотримання загальнопедагогічних та специфічних принципів навчання забезпечує відповідність визначених цілей освітньої програми очікуваним результатам навчання.
2.3.3. При розробленні освітньої програми слід дотримуватися таких вимог:
- результатом успішного виконання освітньої програми має бути присвоєння кваліфікаційного рівня відповідного Національній рамці кваліфікацій;
- опис результатів навчання має здійснюватися відповідно до Європейської рамки кваліфікацій навчання впродовж життя за допомогою дескрипторів певного кваліфікаційного рівня;
- зміст, структура освітньої програми та система оцінювання навчальних досягнень мають забезпечувати студентам
і аспірантам можливість продемонструвати рівень досягнення ними програмних результатів навчання;
- зміст освітньої програми має відповідати вимогам професійних стандартів
(у разі їх наявності) та стандартів вищої освіти певної спеціальності.
Згідно із методологією Тюнінга, процес розроблення освітньої програми підготовки фахівців будь-якого рівня і будь-якої спеціальності передбачає такі кроки:
- визначення суспільної потреби в освітній програмі на регіональному, національному та міжнародному рівнях (консультації з соціальними партнерами);
- визначення структури та складання освітньої програми;
- обґрунтування мети освітньої програми та кінцевих результатів навчання;
- визначення загальних та фахових компетентностей;
- формування навчального плану;
3

- вибір організаційних форм і методів викладання та контролю;
- розроблення системи оцінювання якості освітньої програми з метою подальшого її вдосконалення.
2.3.4.
Критеріями розроблення освітньої програми є: потреба суспільства та інтелектуальний потенціал (цінність) програми; зацікавленість студентів освітньою програмою; конкурентоздатність фахівців, які навчалися за певною програмою, та їх попит на зовнішньому та внутрішньому ринках праці (або конкурентні переваги освітньої програми на зовнішньому та внутрішньому ринках праці); відповідність освітньої програми сучасним і перспективним вимогам до професійної діяльності фахівців, їх особистісним освітнім потребам; зацікавленість факультету (кафедри) та наявність попереднього досвіду підготовки фахівців за суміжними спеціальностями; наявність необхідних навчальних ресурсів тощо.
2.3.5.
Будь-який структурний навчальний підрозділ (кафедра або група кафедр, факультет, інститут) університету може виступити з ініціативою щодо створення нової освітньої програми підготовки фахівців.
Проект освітньої програми розробляється і виноситься на обговорення колективу кафедри (кафедр) та інституту (факультету), на якому планується її реалізація. Після врахування усіх зауважень та пропозицій проект освітньої програми презентується на розширеному засіданні вченої (науково-методичної) ради інституту (факультету), де приймається рішення щодо рекомендації її для розгляду на засіданні Комісії з моніторингу якості освітньої діяльності та якості вищої освіти Вченої ради університету.
Для розгляду проекту освітньої програми у Комісії її голова призначає незалежного експерта з числа членів Комісії, або, за необхідності, з числа провідних фахівців професорсько-викладацького складу університету (можливо сторонніх організацій), який здійснює експертизу освітньої програми та представляє її на засіданні Комісії. Голова Комісії у тижневий термін готує експертний висновок і подає його для розгляду на засідання Вченої ради університету.
Вчена рада університету на підставі експертного висновку та результатів обговорення приймає остаточне рішення щодо доцільності відкриття в університеті підготовки фахівців за новою освітньою програмою.
2.3.6.
Деканат відповідного інституту (факультету) і кафедра, яка презентувала освітню (освітньо-професійну чи освітньо-наукову) програму, на
її основі розробляють навчальний план за кожною спеціальністю
(спеціалізацією), який визначає перелік та обсяг навчальних дисциплін у кредитах ЄКТС, послідовність вивчення дисциплін, форми проведення
4
навчальних занять та їх обсяг, графік навчального процесу, форми поточного і підсумкового контролю.
2.3.7.
Система внутрішнього забезпечення якості передбачає здійснення щорічного моніторингу та періодичного оновлення освітніх програм підготовки фахівців різних рівнів вищої освіти.
Для проведення моніторингу та періодичного (щорічного) оновлення освітніх програм при навчально-методичному відділі створюється тимчасова комісія, до складу якої входять провідні фахівці у галузі професійної педагогіки, методики та менеджменту вищої освіти, порівняльної педагогіки.
2.3.8. Структурно-логічні схеми підготовки, навчальні плани, навчальні програми, навчально-методичні комплекси розробляються відповідно до критеріїв якості, встановлених стандартами вищої освіти, ліцензійними умовами провадження освітньої діяльності закладів освіти, Положенням про організацію освітнього процесу у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка.
2.3.9.
Підручники, посібники,
інші навчально-методичні видання розробляються відповідно до Положення про підручники, навчальні посібники, навчально-методичні посібники та допоміжну навчальну літературу у
Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка.
2.3.10.
Критерії розробки організаційно-розпорядчих видань обумовлюються інструкцією з діловодства в університеті.
2.3.11. Освітня підсистема якості вищої освіти в Університеті забезпечує змістову складову ліцензування та акредитації спеціальностей.
2.4. Управлінська підсистема якості вищої освіти в Університеті
включає університетський, інститутський (факультетський), кафедральний, студентський та викладацький рівні.
2.4.1. Університетський рівень контролю за якістю вищої освіти реалізується ректором Університету, проректорами, вченою та науково- методичною радами, навчально-методичним відділом Університету.
2.4.1.1. Університетський рівень контролю за якістю вищої освіти передбачає загальну організацію освітнього процесу відповідно до Закону
України «Про вищу освіту».
2.4.1.2. Повноваження ректора Університету і ректорату регламентуються
Статутом Університету та відповідним положенням.
2.4.1.3. Повноваження вченої ради Університету у сфері контролю якості вищої освіти:
- визначає стратегію і перспективні напрями розвитку освітньої, наукової та інноваційної діяльності Університету;
5

- визначає систему та затверджує процедури внутрішнього забезпечення якості вищої освіти, оцінює освітню та науково-педагогічну діяльність структурних підрозділів;
- не рідше як один раз на півроку розглядає питання, пов’язані з якістю освітньої діяльності та якістю вищої освіти в Університеті, в інститутах, на факультетах, кафедрах;
- обирає за конкурсом таємним голосуванням директорів інститутів, деканів факультетів, завідувачів кафедр, професорів, директора бібліотеки, керівників інших структурних підрозділів;
- затверджує освітні програми і навчальні плани для кожного рівня вищої освіти та спеціальності;
- ухвалює рішення з питань організації освітнього процесу;
- оптимізує структуру Університету шляхом здійснення організації, реорганізації чи ліквідації структурних підрозділів Університету;
- створює Комісію з моніторингу якості освітньої діяльності та якості вищої освіти, забезпечує її діяльність;
- розглядає інші питання у сфері контролю якості вищої освіти.
2.4.1.4. Діяльність Комісії регламентується відповідним положенням.
Комісія з моніторингу якості освітньої діяльності та якості вищої освіти
(далі - Комісія) створюється Вченою радою Університету в рамках внутрішньої системи забезпечення якості вищої освіти.
Метою створення Комісії є удосконалення системи управління якістю освітньої діяльності та якістю вищої освіти в Університеті.
Склад
Комісії, після схвалення
Вченою радою
Університету, затверджується наказом ректора.
Загальне керівництво Комісією здійснює ректор (проректор з науково- педагогічної роботи), який, одночасно, є головою Комісії.
До складу Комісії входять представники ректорату, інститутів і факультетів, кафедр та інших структурних підрозділів, а також представники студентського самоврядування Університету.
Кількість членів Комісії визначається вченою радою Університету.
Строк повноважень Комісії - 3 роки.
Робота Комісії здійснюється у формі засідань, де розглядаються питання, що належать до її компетенції. Для розроблення критеріїв проведення моніторингових заходів з удосконалення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти можуть бути організовані робочі групи.
2.4.1.5. Повноваження науково-методичної ради та навчально-методичного відділу визначаються відповідними положеннями.
6

2.4.1.6.
Шляхами реалізації університетської функції забезпечення якості вищої освіти є:
- укладення та впровадження Кодексу честі працівників і здобувачів вищої освіти Університету;
- здійснення ефективного управління освітнім процесом через
інформаційні системи;
- здійснення систематичних планових та, за потреби, позапланових перевірок кафедр та інститутів (факультетів);
- забезпечення звітності керівників усіх структурних підрозділів, причетних до формування якості освітньої діяльності та якості вищої освіти;
- організація та підтримка взаємного контролю за якістю освітньої діяльності;
- забезпечення підвищення кваліфікації науково-педагогічних працівників, у тому числі - організація закордонних стажувань;
- укладання індивідуальних рейтингів викладачів та оприлюднення їх результатів на офіційному веб-сайті Університету;
- проведення ректорських контрольних робіт як етапу оцінювання кваліфікації здобувачів вищої освіти;
- проведення щорічного моніторингу організації та якості освітньої діяльності;
- забезпечення ефективної системи запобігання та виявлення плагіату в наукових та науково-методичних працях співробітників Університету;
- реалізація визначеної процедури підготовки і видання навчальної літератури та порядку надання грифа Університету;
- інші шляхи реалізації університетської функції забезпечення якості вищої освіти.
2.4.2.
Інститутський (факультетський) рівень контролю за якістю вищої освіти реалізується відповідною вченою радою, директором інституту
(деканом факультету), його заступниками, науково-методичною радою
інституту (факультету).
2.4.2.1.
Права директора інституту (декана факультету) і його заступників у сфері контролю за якістю освітньої діяльності та якістю вищої освіти, крім загальних, що стосуються всіх науково-педагогічних працівників, передбачають:
- загальну організацію освітнього процесу в інституті (на факультеті), планування і реалізацію заходів внутрішнього контролю та аналіз їх ефективності;
- забезпечення умов для зовнішнього контролю за якістю освітньої діяльності та якістю вищої освіти;
7

- контроль за організацією освітнього процесу кафедрами: формуванням навчального навантаження кафедр, якістю розподілу навантаження між викладачами, готовністю навчально-методичної документації та номенклатури справ кафедр;
- забезпечення виконання організаційно-розпорядчих документів університетського рівня;
- систематичний контроль за дотриманням графіка навчального процесу, розкладу занять викладачами, студентами і аспірантами інституту (факультету);
- контроль за дотриманням вимог до оформлення результатів поточного та підсумкового контролю, аналіз цих результатів;
- співпрацю зі студентським самоврядуванням у сфері контролю за якістю освітньої діяльності та якістю вищої освіти;
- організаційно-методичне забезпечення формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувача вищої освіти.
Права та обов’язки директора інституту (декана факультету) і його заступників у сфері контролю якості освітньої діяльності та якості вищої освіти регулюються Статутом Університету, Правилами внутрішнього розпорядку,
Положенням про організацію освітнього процесу у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Положенням про навчально- науковий інститут (факультет) у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка.
2.4.2.2.
Шляхами реалізації інститутської (факультетської) функції контролю за якістю освітньої діяльності та якістю вищої освіти є:
- формування, спільно з випусковими кафедрами, освітніх програм, структурно-логічних схем, навчальних та робочих навчальних планів за спеціальностями;
- участь у процесах ліцензування й акредитації;
- перевірка якості організації освітнього процесу кафедрами, якості навчально-методичного забезпечення;
- відвідування відкритих занять директорами інститутів, деканами факультетів, членами науково-методичних комісій;
- організація звітів завідувачів кафедр на засіданнях вченої ради інституту
(факультету) не менше одного разу за навчальний рік;
- обрання за конкурсом таємним голосуванням на посади асистентів, старших викладачів, доцентів;
- організація та проведення контрольних заходів, у тому числі підсумкового контролю, проведення комплексних контрольних робіт, ректорських контрольних робіт тощо;
8

- контроль за наявністю необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі - самостійної роботи здобувачів вищої освіти за кожною освітньою програмою;
- збір відомостей та укладання звітності за результатами проведених контрольних заходів;
- забезпечення ефективної системи запобігання та виявлення плагіату в наукових та науково-методичних працях студентів і аспірантів інституту
(факультету);
- забезпечення перевірки кваліфікаційних студентських робіт на наявність плагіату;
- практичне забезпечення тісної взаємодії зі студентським самоврядуванням;
- інші шляхи реалізації інститутської (факультетської) функції контролю за якістю освітньої діяльності та якістю вищої освіти.
2.4.3. Кафедральний рівень контролю реалізується завідувачем кафедри.
2.4.З.1.
Права завідувача кафедри у сфері контролю за якістю освітньої діяльності та якістю вищої освіти, крім загальних, що стосуються всіх науково- педагогічних працівників, передбачають:
- забезпечення організації освітнього процесу на кафедрі;
- контроль за виконанням навчальних планів і програм навчальних дисциплін, графіка навчального процесу, розкладу занять;
- контроль за якістю викладання навчальних дисциплін;
- контроль за виконанням індивідуальних планів викладачів;
- контроль за періодичністю підвищення кваліфікації науково- педагогічних працівників;
- забезпечення формування та реалізації освітніх програм, зокрема, організація, забезпечення та керівництво самостійною роботою студентів
(наявність методичного забезпечення, засобів інформування про ресурси, співпраця з методичними кабінетами, бібліотеками, в тому числі кафедральними, тощо);
- забезпечення виконання організаційно-розпорядчих документів університетського та інститутського (факультетського) рівнів;
- збір та узагальнення контрольних показників щодо якості освітньої діяльності студентів і викладачів;
- забезпечення проведення внутрішніх та зовнішніх заходів контролю та моніторингу якості освітньої діяльності та якості вищої освіти;
- права та обов’язки завідувача кафедри у сфері контролю якості освітньої діяльності та якості вищої освіти регулюються Статутом Університету,
Правилами внутрішнього розпорядку, Положенням про організацію освітнього
9
процесу у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана
Франка,
Положенням про кафедру у
Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, умовами контракту.
2.4.З.2.
Шляхами реалізації завідувачами кафедр функції контролю за якістю освітньої діяльності та якістю вищої освіти є:
- розробка освітніх програм, навчальних та робочих навчальних планів за рівнями підготовки та спеціальностями - для випускових кафедр;
- забезпечення підготовки викладачами робочих програм навчальних дисциплін, формування навчально-методичних комплексів для кожної дисципліни кафедри;
- перевірка виконання індивідуальних планів викладачів, проведення річних звітів викладачів на засіданнях кафедр, відображення цього у протоколах засідань кафедри;
- контрольні відвідування занять кожного викладача протягом навчального року з охопленням перевіркою всіх видів навчальної роботи (лекції, практичні та лабораторні заняття, семінари, консультації тощо). Відвідування занять кожного викладача проводяться не менше ніж один раз на семестр. Висновки відвідування фіксуються завідувачем у журналі контрольних та взаємних відвідувань кафедри;
- контроль за проведенням відкритих занять, їх обговоренням на засіданнях кафедр;
- практичне забезпечення тісної взаємодії зі студентським самоврядуванням, реалізація кафедрою студентоцентрованого навчання;
- забезпечення перевірки курсових та кваліфікаційних робіт на наявність плагіату;
- інші шляхи реалізації кафедральної функції контролю за якістю освітньої діяльності та якістю вищої освіти.
2.4.4.
Студентський рівень контролю реалізується органами студентського самоврядування та студентами завдяки здійсненню низки моніторингових та контрольних заходів.
2.4.4.1.
Права студентського самоврядування у сфері контролю за якістю освітньої діяльності та якістю вищої освіти передбачають:
- участь в управлінні Університетом шляхом, встановленим та закріпленим у Статуті;
- участь в обговоренні та вирішенні питань удосконалення освітнього процесу;
- участь у заходах (процесах) із забезпечення якості освітньої діяльності та якості вищої освіти;
- внесення пропозицій щодо змісту освітніх програм;
10

- ініціювання проведення заходів університетського, інститутського, факультетського, кафедрального рівнів щодо якості освітньої діяльності та якості вищої освіти;
- забезпечення фактичної реалізації заходів щодо академічної доброчесності.
2.4.4.2.
Шляхами реалізації студентами функції контролю за якістю освітньої діяльності та якістю вищої освіти є:
- безпосередня участь в освітньому процесі, виконання вимог освітньої програми, самоконтроль;
- контроль за академічною чесністю як у студентському, так і в викладацькому середовищі;
- реалізація права вільного вибору навчальних дисциплін, формування
індивідуальної освітньої траєкторії відповідно до Положення про організацію освітнього процесу у Дрогобицькому державному педагогічному університеті
імені Івана Франка;
- участь у проведенні внутрішніх та зовнішніх заходів з контролю за якістю освітньої діяльності та якістю вищої освіти, в тому числі моніторингового характеру;
- ініціювання проведення публічного обговорення якості освітньої діяльності викладача і/або кафедри.
- інші шляхи реалізації студентської функції контролю за якістю освітньої діяльності та якістю вищої освіти.
Права та обов’язки студентів у сфері контролю якості освітньої діяльності та якості вищої освіти регулюються Статутом Університету, Правилами внутрішнього розпорядку, Положенням про організацію освітнього процесу у
Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка,
Положенням про студентське самоврядування у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка.
2.4.5.
Викладацький рівень контролю за якістю освітньої діяльності та якістю вищої освіти реалізується науково-педагогічними працівниками відповідно до їх посадових обов’язків.
2.4.5.1.
Права та обов’язки науково-педагогічних працівників у сфері контролю за якістю освітньої діяльності та якістю вищої освіти передбачають:
- участь в управлінні Університетом, у тому числі право обирати та обиратися до вищого органу громадського самоврядування, вченої ради
Університету чи його структурного підрозділу;
- забезпечення викладання навчальних дисциплін освітньої програми за спеціальністю на належному науково-теоретичному і методичному рівні;
11

- підвищення професійного рівня шляхом підвищення кваліфікації, стажування, у тому числі за кордоном;
- вільний вибір методів та засобів навчання, що забезпечують належну якість освітньої діяльності та якість вищої освіти.
Права та обов’язки викладачів у сфері контролю якості освітньої діяльності та якості вищої освіти регулюються Статутом Університету,
Правилами внутрішнього розпорядку, Положенням про організацію освітнього процесу у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана
Франка,
Положенням про кафедру у
Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Положенням про підвищення кваліфікації та стажування науково-педагогічних працівників Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, умовами контракту.
2.4.5.2. Шляхами реалізації науково-педагогічними працівниками функції контролю за якістю освітньої діяльності та якістю вищої освіти є:
- безпосередня участь в освітньому процесі, забезпечення виконання вимог освітньої програми, самоконтроль;
- забезпечення та проведення вимірювань якості освітньої діяльності і якості вищої освіти як здобувачів вищої освіти, так і власних;
- дотримання норм педагогічної етики та академічної доброчесності;
- участь у проведенні внутрішніх (кафедральний, факультетський,
інститутський та університетський рівні) та зовнішніх заходів з контролю за якістю освітньої діяльності та якістю вищої освіти, в тому числі моніторингового характеру;
- проведення відкритих занять;
- відвідування занять науково-педагогічних працівників;
- інші шляхи реалізації викладацької функції контролю за якістю освітньої діяльності та якістю вищої освіти.
2.5. Оцінювання здобувачів вищої освіти
2.5.1. Оцінювання знань студентів здійснюється відповідно до Положення про організацію освітнього процесу та Положення про контроль і оцінювання навчальних досягнень студентів у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка.
2.5.2. Система оцінювання знань студентів включає вхідний, поточний, семестровий, ректорський контроль знань та атестацію здобувачів вищої освіти.
2.5.3. Вхідний контроль проводиться на початку навчання в університеті з метою виявлення шкільного рівня підготовки, необхідного для засвоєння конкретної дисципліни та надання практичної індивідуальної допомоги
12
студентам у поповненні необхідних знань. Проводить його науково- педагогічний працівник, якому доручено викладати відповідну дисципліну.
Підсумки контролю обговорюються на кафедрі та плануються заходи щодо підвищення рівня знань студентів.
2.5.4. Поточний контроль здійснюється впродовж семестру під час проведення практичних, лабораторних, семінарських занять і оцінюється сумою набраних балів. Основна мета поточного контролю - забезпечення зворотного зв’язку між науково-педагогічними працівниками та студентами у процесі навчання, забезпечення управління навчальною мотивацією студентів.
Поточний контроль проводиться у формі усного опитування або письмового експрес-контролю.
2.5.5. Семестровий підсумковий контроль проводиться у формі екзамену, диференційованого заліку чи заліку, визначених навчальним планом у терміни, передбачені графіком навчального процесу, та в обсязі навчального матеріалу, визначеному робочою програмою дисципліни.
2.5.6. Форми, методи і критерії оцінювання є обов’язковою складовою робочої програми дисципліни. На початку семестру науково-педагогічний працівник, який викладає дисципліну, повинен ознайомити студентів з системою оцінювання результатів навчання: формою підсумкового контролю, формами поточного контролю, критеріями оцінювання, прикладами контрольних завдань тощо.
2.5.7. Відтермінований контроль, або контроль збереження знань, проводиться через деякий час після вивчення дисципліни. Цей вид контролю не впливає на результативність (оцінку) навчання студента і проводиться вибірково для визначення рівня залишкових знань студентів, контролю якості навчального процесу та удосконалення критеріїв оцінювання навчальних здобутків студентів.
2.5.8. Ректорський контроль якості підготовки студентів з дисципліни є контролем стійкості знань, умінь та навичок і може проводитись за темами дисципліни, що була вивчена в попередньому семестрі, або за навчальною програмою всієї дисципліни як для перевірки готовності студентів до підсумкового контролю, так і для перевірки залишкових знань студентів.
2.5.9.
Порядок проведення ректорського контролю визначений
Положенням про ректорські контрольні роботи у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка.
2.5.10. Атестація здобувачів вищої освіти - це встановлення відповідності засвоєних здобувачами вищої освіти рівня та обсягу знань, умінь, інших компетентностей вимогам стандартів вищої освіти.
13

2.5.11.
Атестація випускників проводиться за акредитованими спеціальностями та завершується видачею документів встановленого зразка про здобуття відповідного ступеня вищої освіти та присвоєння кваліфікації.
Атестація здійснюється згідно з Положенням про атестацію здобувачів вищої освіти у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана
Франка.
2.5.12. Після кожної сесії визначаються та оприлюднюються рейтинги студентів за успішністю.
2.5.13. Для врахування думки студентів щодо якості та об’єктивності системи оцінювання проводяться щорічні соціологічні опитування студентів і випускників, а також студентський моніторинг якості освітнього процесу.
2.6.
Оцінювання науково-педагогічних, наукових і педагогічних
працівників
2.6.1.
Оцінювання науково-педагогічних, наукових і педагогічних працівників забезпечує об’єктивний аналіз якості професійної діяльності та слугує її активізації.
2.6.2. Оцінювання науково-педагогічних працівників здійснюється шляхом визначення їхніх індивідуальних рейтингів.
2.6.3. Індивідуальні рейтинги є основою для стимулювання науково- педагогічних працівників: преміювання, встановлення надбавок, нагородження грамотами та подяками ректора Університету, представлення до присвоєння почесних звань тощо.
2.6.4. Показники рейтингу ґрунтуються на переліку видів роботи науково- педагогічних працівників, акредитаційних вимогах, вимогах посадових
інструкцій науково-педагогічних працівників, вимогах до діяльності університету, показниках для визначення рейтингів вищих навчальних закладів.
2.6.5. Визначення рейтингів науково-педагогічних працівників проводить наприкінці навчального року рейтингова комісія інституту (факультету), головою якої є декан директор інституту (декан факультету).
2.6.6.
Рейтингові списки науково-педагогічних працівників оприлюднюються на офіційному сайті та інформаційному стенді інституту
(факультету).
2.6.7. Оцінювання наукових працівників здійснюється шляхом визначення
їхніх рейтингів.
2.6.8. Індивідуальні рейтинги є основою для стимулювання наукових працівників: преміювання, встановлення надбавок, нагородження грамотами та подяками ректора Університету, представлення до присвоєння почесних звань тощо.
14

2.6.9. Показники рейтингу ґрунтуються на показниках для визначення рейтингів вищих навчальних закладів, вимог посадових інструкцій та вимог
Стратегії розвитку університету.
2.6.10. Визначення рейтингів наукових працівників проводить наприкінці календарного року рейтингова комісія науково-дослідного сектору
Університету, головою якої є керівник сектору.
2.6.11. Рейтингові списки наукових працівників оприлюднюються на офіційному сайті та інформаційному стенді інституту (факультету).
2.6.12. Оцінювання педагогічних працівників здійснюється шляхом аналізу виконання ними посадових обов’язків та планів роботи.
2.6.13. Оцінювання педагогічних працівників проводиться наприкінці календарного року на засіданнях структурних підрозділів, де вони працюють.
2.6.14. Результати оцінювання педагогічних працівників оприлюднюються на офіційному сайті відповідного підрозділу та/або інформаційному стенді.
2.6.15. Складовою моніторингу якості освітньої діяльності є визначення рейтингів кафедр за підсумками навчального року. Метою визначення рейтингів кафедр є встановлення підрозділів, що роблять найбільший внесок у підвищення якості підготовки фахівців і розвиток наукових досліджень.
Критерії оцінки охоплюють кваліфікаційні показники науково-педагогічних і наукових працівників, науково-методичну діяльність, підготовку кадрів вищої кваліфікації. Визначення рейтингів кафедр проводиться у червні поточного року, результати оприлюднюються на офіційному сайті університету.
2.6.16. З метою розширення участі студентів у моніторингу якості освіти та оцінюванні роботи науково-педагогічних працівників в університеті впроваджено систему студентського моніторингу якості освіти. Система передбачає створення факультетських груп, до складу яких входять старости студентських груп та керівники органів студентського самоврядування; проведення моніторингу двічі на рік за результатами навчального семестру; надання інформації про результати моніторингу і рекомендацій груп адміністрації інституту (факультету) та органам студентського самоврядування.
2.6.17. Складовою моніторингу якості освіти й оцінювання роботи науково-педагогічних працівників є соціологічні опитування студентів, аспірантів і випускників, що проводять співробітники Центру моніторингу якості освіти Дрогобицького державного педагогічного університету імені
Івана Франка.
2.7. Забезпечення публічності інформації про діяльність університету
2.7.1.
Публічність інформації про діяльність університету забезпечується згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 19.02.2015 р. №166 15

«Деякі питання оприлюднення інформації про діяльність вищих навчальних закладів».
2.7.2.
На офіційному сайті університету розміщується інформація, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню відповідно до вимог Закону України
«Про вищу освіту», а саме:
- документи, що регламентують діяльність університету:
Статут
Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка,
Положення про організацію освітнього процесу в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка;
- положення про колегіальні органи та їх персональний склад: Положення про Вчену раду університету, Положення про Наглядову раду, а також положення про структурні підрозділи університету;
- загальні аналітичні матеріали про діяльність університету, звіти ректора, річні звіти з різних напрямів діяльності, щорічні рейтинги кафедр;
- інформація з кадрових питань: склад керівних органів університету, перелік вакантних посад, призначення на які здійснюється на конкурсних засадах, штатний розпис на поточний рік;
- інформація та документи пов’язані з організацією освітнього процесу:
Положення про організацію освітнього процесу; перелік спеціальностей та спеціалізацій, за якими проводиться підготовка фахівців, освітні (освітньо- професійні, освітньо-наукові) програми, відомості про аспірантуру та докторантуру;
- інформація для вступників: Правила прийому до університету на поточний рік та зміни до них, перелік спеціальностей та спеціалізацій, на які оголошено прийом, розмір плати за навчання;
- інформація для студентів: відомості про діяльність студентського самоврядування, організацію студентського дозвілля, зразки документів;
- інформація для аспірантів: відомості про діяльність Наукового товариства студентів та аспірантів імені професора Василя Надім’янова, зразки документів;
- інформація про наукову діяльність університету: напрями наукової діяльності та наукові проекти; конференції, семінари, конкурси та виставки, що проводяться в університеті; наукові видання, спеціалізовані вчені ради, діяльність Наукового товариства «Рада молодих вчених»;
- інформація, щодо фінансової діяльності університету: кошторис університету на кожний рік та всі зміни до нього, річний фінансовий звіт з урахуванням інформації про надходження та використання коштів, інформація про використання коштів у розрізі програм, інформація щодо проведення тендерних процедур.
16

2.7.3. На сайтах структурних підрозділів розміщується така інформація:
- інформація про структурний підрозділ (інститут, факультет, кафедру, відділ): напрями діяльності, керівництво та персональний склад працівників,
Положення про структурний підрозділ;
- наукові матеріали: електронні версії публікацій, опис наукових досягнень, матеріали наукових конференцій, студентська наукова робота;
- навчальні матеріали: навчальні плани, навчально-методичні комплекси, розклад занять на поточний семестр;
- інформація для студентів: діяльність студентського самоврядування, участь студентів у конкурсах і олімпіадах, організація дозвілля.
2.8.
Запобігання та виявлення академічного плагіату у наукових та
навчальних працях працівників і здобувачів вищої освіти
2.8.1. Систему запобігання та виявлення плагіату спрямована на запобігання та виявлення таких різновидів плагіату:
- копіювання та оприлюднення виконаної іншим автором роботи як своєї;
- дослівне копіювання фрагментів тексту (від фрази до набору речень) чужої роботи у свою без належного оформлення цитування;
- внесення незначних правок у скопійований матеріал (переформулювання речень, зміна порядку слів в них тощо) та без належного оформлення цитування;
- парафраза - переказ своїми словами чужих думок, ідей або тексту; сутність парафрази полягає в заміні слів (знаків), фразеологічних оборотів або пропозицій при використанні будь-якої авторської наукової праці (збереженої на електронних або паперових носіях, у тому числі розміщеної в мережі
Інтернет).
2.8.2. Система запобігання та виявлення академічного плагіату включає процедури та заходи з:
- формування етосу, який не сприймає академічну нечесність;
- створення умов, що унеможливлюють академічний плагіат;
- виявлення академічного плагіату в наукових статтях, монографіях, дисертаціях, підручниках, навчальних виданнях;
- притягнення до відповідальності за академічний плагіат.
2.8.3.
Система запобігання та виявлення академічного плагіату розповсюджується на наукові та науково-методичні праці науково- педагогічних, наукових та інших працівників університету, докторантів, аспірантів, здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії поза аспірантурою та студентів.
17

2.8.4. Заходи із формування етосу, що не сприймає академічну нечесність, включають:
- формування, видання та розповсюдження методичних матеріалів із визначенням вимог щодо належного оформлення посилань на використані у наукових і навчальних працях матеріали;
- ознайомлення науково-педагогічних, наукових та інших працівників університету, осіб, які навчаються, з документами, що унормовують запобігання академічного плагіату та встановлюють відповідальність за академічний плагіат;
- введення до освітніх програм і навчальних планів підготовки фахівців з вищою освітою навчальних дисциплін, що забезпечують формування загальних компетентностей з дотримування етичних норм і принципів, коректного менеджменту
інформації при роботі з первинними та вторинними
інформаційними ресурсами та об'єктами інтелектуальної власності;
- сприяння органам студентського самоврядування, первинній профспілковій організації студентів, аспірантів та докторантів, науковим товариствам студентів, аспірантів, докторантів
і молодих учених в
інформуванні осіб, які навчаються, про правила наукової етики;
- формування у здобувачів вищої освіти етичних норм, що унеможливлюють академічний плагіат;
- розміщення на веб-сайті університету викладу етичних норм публікації та рецензування наукових і науково-методичних праць.
2.8.5. Заходи, спрямовані на виявлення плагіату під час підготовки та оприлюднення наукових творів (окрім дисертацій та фахових видань університету) та навчальних видань:
- усі підготовлені до друку наукові твори та навчальні видання розглядаються на засіданнях (наукових семінарах) кафедр, інших структурних підрозділів, у яких працюють автори творів;
- при рекомендації твору до друку він має бути перевірений на відсутність академічного плагіату.
2.8.6. Заходи, спрямовані на виявлення плагіату при підготовці та оприлюдненні наукових періодичних видань університету: перед поданням на розгляд вченої ради інституту (факультету) періодичного наукового видання університету редакційна колегія перевіряє прийняті до опублікування статті на відсутність академічного плагіату.
2.8.7. Заходи, спрямовані на виявлення плагіату при рекомендації до захисту дисертацій на здобуття наукових ступенів:
18

- при розгляді дисертації, виконаної в університеті, на науковому семінарі
(засіданні кафедри) проводиться перевірка дисертації та автореферату на відсутність академічного плагіату;
- перед прийняттям дисертації, поданої для захисту до спеціалізованої вченої ради університету, проводиться перевірка дисертації та автореферату на відсутність академічного плагіату;
- дисертації (монографії) та автореферати дисертацій осіб, які здобувають ступені доктора філософії (кандидата наук), доктора наук, а також відгуки опонентів оприлюднюються на веб-сайті університету.
2.8.8.
Виявлення академічного плагіату та відповідальність за академічний плагіат:
- особа, яка виявила академічний плагіат у науковій чи навчальній праці або дисертації працівника, здобувача вищої освіти університету чи в дисертації, поданій до захисту в спеціалізованій ученій раді університету, має право звернутися до науково-методичної ради чи спеціалізованої ради університету з письмовою заявою;
- у разі виявлення академічного плагіату в дисертації на здобуття наукового ступеня, така дисертація знімається із захисту незалежно від стадії розгляду без права повторного захисту;
- відповідальність науково-педагогічних, наукових та інших працівників університету за академічний плагіат визначається їхніми посадовими
інструкціями та Правилами внутрішнього розпорядку університету;
- для технічної підтримки перевірки наукових та навчальних праць на наявність академічного плагіату на офіційному сайті університету розміщується посилання на сервіси з перевірки наукових праць на наявність плагіату.
19


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал