Практикум з української літератури модуль №5



Сторінка2/3
Дата конвертації10.03.2017
Розмір0.53 Mb.
1   2   3

Домашнє завдання:

►Дайте відповідь на запитання «Чим роман П. Загребельного «Диво» актуальний в наш час?»


► Самостійно знайдіть відомості про представників «непокірних» письменників УРСР , назвіть їх прізвища і
які твори їм належать.


5

Сучасна українська література


Словничок літературознавчих термінів
Постмодернізм – один із стильових провідних напрямів ХХ ст.. для якого характерні: гра зі словом, образом, «чужим» текстом, стильовий і тематичний еклектизм (поєднання різнорідних і несумісних елементів), наскрізна іронічність.

Масова література
1. Література, розрахована на масового, пересічного читача.
2. Твори, які за своїми художніми якостями не сягають рівня класики.
3. Низькопробна література, розрахована на низькі смаки читачів.

Загальними рисами масової літератури є її розважальний характер та масове тиражування.



Елітарні твори – вирізняються інтелектуальною та естетичною ускладненістю, наявністю багатого підтексту та зашифрованої образності; часто суттєву роль у них відіграють літературний і культурний контексти. Такі твори потребують активного, освіченого й розвиненого читача, який би в процесі знайомства з текстом залучався до «співтворчості».
Ігор Миколайович Римарук 1958 р.н . Олександр Васильович Ірванець 1961р.н.

ігор римарук.gif http://im0-tub-ua.yandex.net/i?id=dbd655363064cd6889a0e44c190fcc60-11-144&n=24
. .
Віктор Володимирович Неборак 1961р.н. Юрій Ігорович Андрухович 1960 р.н.




http://im3-tub-ua.yandex.net/i?id=174be1ecb100c31afcd95807cd6ba637-134-144&n=21 http://im0-tub-ua.yandex.net/i?id=e8a76f9be07e6589c9d4a54a89b783af-96-144&n=21

Дати відповіді на запитання і продовжити думку:

►Охарактеризуйте основні тенденції нинішнього літературного процесу_______________________________________
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

►Назвіть жанри сучасної літератури _____________________________________________________________________


______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

►Які ви знаєте літературні угруповання кінця ХХ – поч. ХХІ ст.? _____________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

►Дати характеристику літературного явища________________________________________________________________


______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6

►Назвати проблематику та тематику сучасної лірики:


Проблематика -________________________________________________________________________________________

Тематика -_____________________________________________________________________________________________


►Назвати художні особливості поезій___________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________


►Про що роздумують поети в своїх віршах? ________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________
►Дати характеристику групи «Нова дегенерація» ___________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
►Літугрупування «Бу-Ба-Бу» стало втіленням ______________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
►Група Бу-Ба-Бу – це___________________________________________________________________________________
►Поет, модерніст 80-х років- це__________________________________________________________________________
►ЛуГоСад проповідує теорію____________________________________________________________________________
►Неборак звертався до жанру ___________________________________________________________________________
►«Рецитатором « власних текстів є ______________________________________________________________________
►Літературне угрупування складається з трьох київських поетів і називається____________________________________
►Визначте мотиви, асоціації і риси новітньої поезії, прочитавши уривок І. Римарука «Портрет» (збірка «Висока вода»)

У покинутій хаті обмітає щоніч домовик

Биту шашелем раму, старий полотняний рушник.

В димаревому горлі, в забитому роті вікна

Перекочує вітер обпалене сонце: «війна».
мотив_________________________________________________________________________________________________
асоціації______________________________________________________________________________________________
риси новітньої поезії____________________________________________________________________________________
► Поміркуйте над проблемними запитаннями, які піднімає О. Ірванець у своїй творчості.__________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

►Чи існує проблема маленької людини у творчості О.Ірванця?___________________________________________

►Чи можна назвати звичайну людину маленькою?_____________________________________________________

►Порівняйте вірш В.Сосюри «Любіть Україну» з віршем «Любіть» Олександра Ірванця. Що спільне______________

_______________________________________________________________________________________________________

► Визначте ідейно-естетичне спрямування, знайдіть художні засоби, які використала О. Забужко у поезії «Від лопотиш дощами за ворота».________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Домашнє завдання:
☻ Напишіть «відкритого» листа одному із сучасних письменників

☻ Виразіть своє ставлення до «елітарної літератури», пояснивши його (своє ставлення).




Цікаво, корисно

Позитивне

Байдуже

Негативне

_____________________





_____________________
____________________

_________________________
___________________________

______________________
_______________________







7

Валерій Шевчук – представник інтелектуально-філософської прози

http://ababahalamaha.com.ua/images/thumb/1/1a/valerijshevchuk.jpg/250px-valerijshevchuk.jpg
(нар. 1939 р.)

Літературний диктант
В. Шевчук народився ____________________________________________________________________
►У 1957 р. закінчив _____________________________________________________________________________

► Вищу освіту здобув у __________________________________________________________________________

► Дебютував у 1961 р. у збірнику «Вінок Кобзареві» новелою__________________________________________

► Після закінчення університету працює ___________________________________________________________

► 1967 р. вийшла перша книжка оповідань __________________________________________________________

► Для автора фатальним став вихід книжки ________________________________________________________

► У літературі з’являється після __________________________________________________________________

► У 1988 р. письменника удостоєно за роман-триптих «Три листки за вікном»___________________________


_______________________________________________________________________________________________

► В. Шевчук ще відомий в іпостасях_____________________________________________________________



Словничок літературознавчих термінів

Бароко – мистецький стиль, що зародився в Італії в Х\/І ст., мета якого – піднести людину з прозаїчних буднів повсякденного життя до високих сфер духовності. Всі засоби поетики українського бароко були спрямовані збудити уяву людини, її емоції, переживання.

Символічність – умовне позначення конкретних предметів, явищ, дій, почуттів якимось знаком; це також система художніх образів, які втілюють яку-небудь ідею, думку. Символ завжди може передавати багато різних змістів.

Притчевість – наявність яскраво висловленої (чи вираженої через художні образи, сюжет, композицію) моралі, повчання.

Роман-балада – різновид роману, у якому важливу роль відіграють ідейно-стильові риси жанру балади.

«Дім на горі»

► Жанр твору ___________________, тому що _____________________________________________________________


_______________________________________________________________________________________________________
► Знайдіть образи-символи в першій частині роману, розтлумачте їх____________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

►Заповніть таблицю


Реальні образи

Алегорично-символічні

Значення образу

______________________________


______________________________
_______________________________

______________________________
__________________________________
____________________________________
___________________________________

________________________________


_______________________________
_______________________________


8

►Розкрийте символічне значення кольорів у творі:

Сірий ________________________________________________________________________________________________

Червоний ____________________________________________________________________________________________

Жовтий _____________________________________________________________________________________________

Зелений _____________________________________________________________________________________________

►Вкажіть особливості повісті-преамбули __________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________




Домашнє завдання:

Намалюйте дім на горі (Яким він вам уявляється за твором В.Шевчука).


Галина Василівна Пагутяк

http://javalibre.com.ua/public/img/portraits/pagutyak.jpg
1958 р.н.
Дати відповіді на запитання
►Назвати новели, в яких показана узагальнююча картина сучасного світу. ______________________________________

______________________________________________________________________________________________________


►В якій новелі Галина Пагутяк робить наголос на духовності, упевненість у внутрішніх гуманних потенціях людини.
_______________________________________________________________________________________________________
►В якій новелі авторка показала витончену, приховану гру уяви, фантазії зі звичними, буденними епізодами як модерністичне розгортання наскрізної метафори_____________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________


►В чому полягає притчевість, філософічність новелістики письменниці_______________________________________
______________________________________________________________________________________________________
►«Душа метелика» .Чого треба боятися, коли запалимо світло?________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________


►«Душа метелика». Чому важко жити серед людей?__________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
►«Потрапити в сад» .Чому міліція не чіпала Грицька?________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
►«Потрапити в сад» .Який притулок був у головного героя?___________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
►«Потрапити в сад» .Хто навчив грати і на якому музичному інструменті Грицька?_______________________________
_______________________________________________________________________________________________________
►"Душа метелика". Як називає письменниця людину в новелі?________________________________________________
►Як осмислює людське життя Галина Пагутяк і в якій новелі? _________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________
►Чому надвечір треба розмовляти тихо? В якій новелі про це сказано? ________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
►Яким був головний герой новели "Потрапити в сад", як його звати?__________________________________________
______________________________________________________________________________________________________
►Чому вітер може вдарити в обличчя й побити шибки? Як називається новела? _________________________________
______________________________________________________________________________________________________

9

Оксана Стефанівна Забужко

oksana zabuzhko.jpg
1960 р.н.

Казка про калинову сопілку”


Літературний диктант
► Категорії, які присутні в творі крізь призму оновленого міфу - це ______________________________________
►За жанром ‘‘Казка про калинову сопілку‘‘ – це_____________________________________________________________
►Назвати ознаки казки в творі____________________________________________________________________________
►Експозиція в творі – це ________________________________________________________________________________
______________________________________________________________________________________________________
►Зав‘язка в творі-це___________________________________________________________________________________
_____________________________________________________________________________________________________
►Кульмінація в творі – це______________________________________________________________________________
►Ретардація в творі – це_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________________________________
►Розв‘язка в творі –це___________________________________________________________________________________ Домашнє завдання: ☻ Складіть твір-фантазію «Що після постмодерну?» ☻ Заповніть таблицю

Основні етапи розвитку української літератури ХХ-ХХІ ст.

Представники

(умовно)

Українська література в діаспорі



Представники



☻Українське відродження 1920-х років

☻Модернізм


☻«Розстріляне відродження» 1930-х років

☻Література «соцреалізму» 1940-1950-х років

☻«Шістдесятники»

☻«Сімдесятники»

☻«Вісімдесятники»


☻«Дев’яностники»
☻Сучасна новітня література ХХІ ст.

☻Постмодернізм



☻_________________
___________________
____________________

☻___________________

_____________________

☻__________________


____________________
____________________

☻_________________


_____________________
_____________________

☻____________________


____________________
______________________

☻__________________


________________________
_______________________

☻___________________


_______________________

☻____________________


_____________________

☻___________________


______________________

☻___________________




♣«Празька школа»

♣МУР


♣Нью-Йоркська група

♣Література в Західній Україні (до 1939 року)



♣_______________________
________________________
_______________________
________________________
________________________
♣_______________________
________________________
_________________________
♣_______________________
__________________________
___________________________
_________________________
♣_______________________
_________________________
___________________________
__________________________

10


Узагальнюємо вивчене
▼У якому творі в оповіді об’єднані 992, 1941 та 1965 роки

А «За мить щастя».

Б «Залізний острів».

В «Диво».

Г «Дім на горі».

▼ Що відчуває героїня твору Г. Тютюнника «Три зозулі з поклоном» до своєї суперниці Марфи

А Ревнощі. Б Зверхність. В Розуміння. Г Байдужість.

▼Думка про те, що гуманістичні цінності під загрозою цивілізаційних процесів, утверджується у творі

А «Залізний острів».

Б «За мить щастя».

В «Три зозулі з поклоном».

Г «Дім на горі».


▼Твір, який не належить П. Загребельному

А «Євпраксія». Б «Роксолана». В «Собор». Г «Первоміст».

▼У творі В. Шевчука «Дім на горі» відсутній мотив

А Небесної дороги.

Б Самотності.

В Блудного сина.

Г Боротьби.

▼Визначте один із провідних напрямів сучасної української літератури

А Бароко.

Б Сентименталізм.

В Символізм.

Г Натуралізм.

Д Постмодернізм.

▼Установіть відповідність між твором і персонажем



  1. Марфа Яркова А «Диво»

  2. Сашко Діденко Б «Дім на горі»

3. Гордій Отава В «За мить щастя»

4. Марія Яківна Г «Залізний острів»

Д «Три зозулі з поклоном».

▼ Складіть і запишіть невеликий твір «Новаторство літературної творчості В. Шевчука».



j0428117[1]
11


Словник-довідник літературознавчих термінів

Запропонований словник-довідник літературознавчих термінів розрахований на студентів І та ІІ курсів як допоміжний матеріал з теорії літератури.



А

Алегорія – змалювання людей в образах тварин, предметів, явищ.

Алітерація – вид поетичного звукопису, коли повторюються однакові чи подібні приголосні звуки в рядку, строфі, реченні для посилення інтонаційної виразності. Це повторення одного і того ж чи близьких за звучанням приголосних.(Наприклад: «Течуть із сосон золотисті смоли, як сльози…» (А.Малишко) – алітерація з – с .)

Антитеза – різке протиставлення двох протилежних думок, образів.

Архаїчний – такий, що давно застарів, вийшов з ужитку – мова, вираз, стиль, жанр.

Анафора – синтаксична фігура, коли віршовані рядки чи строфи або суміжні речення (у прозових творах) починаються одними і тими самими словами, часом словосполученнями. (Наприклад: У вірші П.Тичини «Світає…» всі строфи починаються цим словом.)

Антоніми – слова протилежні за значенням. У художніх творах вони вживаються, коли потрібно щось різко протиставити (Наприклад: «Хвали нікому, а кров, та сльози, та хула. Хула всьому» (Т.Шевченко) ). Антоніми використовуються і для того, щоб показати незвичайність явища чи настрою персонажа («Сміх крізь сльози» М. Гоголь).

Архаїзми – слова, що вийшли з ужитку. У художніх творах вини допомагають точніше, виразніше зобразити життя минулих епох.

Асонанс – повторення одного і того ж чи близьких голосних: «Тихо пливе блакитними річками льон» (М.Коцюбинський) – асонанс и-і.

Амфібрахій – трискладова стопа з наголосом на другому складі:

І хвиля/ гуляє,/ мов чорні-/ї гори

Одна за/ другою/ біжать. (Є.Гребінка «Човен»)

Анапест – трискладова стопа з наголосом на третьому складі:

Обрива/ються звіль/на всі пу/та,

Що в’яза/ли нас з дав/нім життєм. (І.Франко «Товаришам із тюрми»)


Б

Байка – невеликий алегоричний твір повчального характеру. («Щука» Л. Глібова). Крім алегорії, повчання та невеликого обсягу, байці притаманні й такі ознаки: зображення

однієї події з життя головного героя; розповідний спосіб викладу художнього матеріалу;


описи;своєрідна побудова (розповідна та повчальна частини); віршова форма (рідше прозова).

Балада – невеликий віршований твір, в якому розповідається про події, персонажів героїчного, історичного або фантастичного характеру. Цьому жанру властиві такі ознаки: нетривалий час дії; віршована форма; малий обсяг.

Білий вірш – неримований вірш.

В
Висловлювання – такий спосіб викладу, коли дослівно передається сказане персонажами. Основні різновиди – діалог, монолог.

Віршований – те, що має ритм (твір, текст, уривок, рядок).

Віршовий –те, що творить ритм (наголос, стопа, розмір, пауза, рима, римування, строфа) або зв’язане з ним (форма)

Віршовий ритм – упорядкована повторюваність таких основних елементів, як наголос, стопа, пауза, рима, римування, строфа.

Віршовий розмір визначається двома факторами: видом стопі кількістю їх у рядку («Швачка» П.Грабовського написана чотиристопним і тристопним дактилем, «Вова» В.Сосюри – чотиристопним хореєм).
Верлібр – вірш без рими і розмірів з довільним чергуванням рядків різної довжини.

Вірш – 1. Рядок у поетичному творі. 2. Поезія, поетичний твір невеличкого розміру

Г

Гіпербола – поетичне перебільшення (Від грому здригалася планета; море сліз). Художнє перебільшення певних рис та властивостей з метою підсилити враження.

Градація – упорядкований перехід від одного предмета зображення до іншого( на місцевості, в часі, діях, поняттях тощо). Наприклад: «За горою гори, хмарою повиті» (Т.Шевченко).

Гумор – співчутливе, доброзичливе висміювання негативних явищ життя або вад людського характеру. Завдання гумору: висміяти негативні явища, вади людської вдачі з тим, щоб виправити їх. 1. Притаманна реальній ситуації або художньому твору здатність викликати сміх. 2. Незлостиво-насмішкувате ставлення до чогось.





12



Гумореска – невеликий художній твір, у якому події та люди зображуються в жартівливому тоні («Перший диктант» О.Вишні) Ці твори бувають віршовані та прозові.

Гротеск – тип художньої образності (образ, стиль, жанр), що ґрунтується на фантастиці, контрасті фантастичного і реального, прекрасного і потворного, трагічного і комічного.


Д

Діалектизми – слова та вислови, які вживаються тільки у мові населення певної місцевості. У творі Марка Вовчка «Горпина» є слова характерні для жителів Поділля: на пречудо, ізнов, любує єю, одмовляє тощо.

Діалог (від грецького бесіда, розмова) – розмова між двома чи кількома персонажами.

Дактиль – трискладова стопа з наголосом на першому складі:
З раннього/ ранку до/ пізньої/ ніченьки Голкою/ денно вер/ти.(П. Грабовський «Швачка»)
Драма – літературний рід, у творах якого, призначених для вистави на сцені, явища життя й характери розкриваються в розмовах та діях персонажів. 1. Один із родів літератури, який передбачає розкриття явищ життя і характерів героїв через діалоги. Твір, призначений для постановки на сцені. 2. Один із жанрів драматичного роду, в основу якого покладено гострий конфлікт, але який не має трагедійної розв’язки.

Основні особливості драматичних творів: єдність місця і дії; зображення персонажів через їхні вчинки, поведінку, висловлювання; відтворення подій як живого процесу; наявність ремарок; призначення для вистави на сцені; поділ тексту на дії, картини, яви; діалогічна форма. Драматичні жанри – драма(як вид), комедія (гумористична, сатирична), трагедія.



Деталь художня – виразна подробиця, що допомагає уявити зображену автором картину, характер як неповторну індивідуальність.

Діалог – розмова двох та більше осіб. Головний засіб зображення в драмі. В епічних жанрах супроводжується авторською мовою.

Е

Еліпсис, або еліпс – речення з пропущеними словами. Щоб виділити найважливіші слова, письменник опускає менш значущі. Найчастіше еліпси використовуються в діалогах, рідше – в мові автора. ( «Та хіба ви й справді в поліцію мене ведете?» - «А веду». – «А навіщо?» - «Бо звелено» (Б. Грінченко) ). Різновид еліпса – обрив. Цей художній прийом використовують автор або герой тоді, коли не можуть висловити свою думку через сильне хвилювання або не наважуються сформулювати її повністю. Наприклад:

« - Чого ти? – мати йому.

- Та….та….. – губи задрижали, лице скривилось, і він засичав тільки.» ( А. Тесленко «Школяр»).

Епітет – поетичне означення ( білосніжні квіти вишні; голубиний характер, громовий голос). Це художнє означення, яке надає виразу образності та емоційності.

Експозиція – та частина твору, де повідомляється про час, місце подій, про дійових осіб, взаємин між ними.

Епос – літературний рід, у творах якого основним способом зображення подій, явищ, людей є розповідь та опис. Крім розповідно-описового способу викладу художнього матеріалу, для опису характерні й такі ознаки: відтворення подій у минулому часі; рівний тон викладу; здебільшого прозова форма.

Експресіонізм — стильова течія модернізму, що виникла на противагу імпресіонізмові. На переконання експресіоністів, спільною основою всього у світі є дух (вільна творча енергія). Виразити його, тобто сягнути глибинного пізнання невидимих основ буття, можна насамперед за допомогою творчої інтуїції. Завдання мистецтва, за цією концепцією, — у вираженні (експресіону- ванні) незримого через зриме, внутрішнього через зовнішнє, вічного через минуще,

Експресіонізм виник на межі ХІХ-ХХ ст. у Європейському малярстві, а згодом у музиці й літературі. До найвизначніших майстрів цього стилю належать художники; норвежець Едвард Мунк, голландець Вінсент Ван Гог3, французи Поль Сезан, Поль Гоген, Анрі Матіс; німецький композитор Ріхард Штраус; письменники; німець Стефан Георге, австрієць Франц Кафка. В українській літературі цей стиль започаткував Василь Стефаник, його традицію в прозі продовжили Тодось Осьмачка, Микола Куліш, Олександр Довженко, у сценічному мистецтві — Лесь Курбас з театром «Березіль», у малярстві — Олекса Новаківський.

Роздивіться уважно репродукцію епатажної картини Едварда Мунка «Крик» <1893): на ній зображено волаючу людину, затиснуту урбаністичним оточенням, вона завмерла з широко роззявленим ротом. Чому ця людина волає? Можна лише здогадуватися: жахливий світ абсолютно байдужий, глухий до неї, отже, це крайня наївна спроба людини звернути на себе увагу й водночас вияв межового відчаю.

Основні ознаки експресіонізму в художній літературі:



  • Намагання знайти спільну основу (частку Бога) у людині, тварині, рослині — у всьому живому. Звідси посилена увага до природи, до простих, «прозорих» характерів, не затемнених цивілізаційними нашаруваннями (виїзд Гогена з індустріалізованої Франції на Таїті малювати тубільців; тільки селянська й дитяча тематика в Стефаника).

Уявлення, за яким схильність людини до добра чи зла криється в її глибинній самості, неповторній таємничій основі душі, пізнавати цю першооснову можна лише інтуїтивно. Добро вічне й абсолютне, зло — тимчасове й відносне. Тому, скажімо, герої Стефаника, попри свої добрі чи лихі вчинки, ходять «всі в білих сорочках, як на Великдень».Увага до проблеми вини й кари. У трактуванні експресіоністів земне життя — це фільтр, що здатний очистити людину, школа, яка може привести нас назад до Бога (щоразу, роблячи вибір між тим чи тим учинком, ми складаємо чи не складаємо іспит на духовну зрілість). Маяк, голос Бога в нас, що допомагає не збитися з правильного шляху в темряві буденщини,
13
наша совість. Якщо перестаємо слухати її, руйнуємо найдорожче —• власну душу. Тоді совість починає мучити свідомість, аж поки людина визнає свою провину й добровільно прийме за неї кару як очищення.

  • Художнє дослідження сенсу страждання й смерті людини. За експресіоністською логікою, відчуття болю, страждання передовсім спонукає людину до пізнання причин своєї гріховності, суті свого існування. Смерть — не кінець існування, а лише перехід у новий вимір буття

Захоплення ідеєю екології як загального взаємозв'язку всього сущого у світі. Творці цього стилю відродили давню істину, що «не можна навіть зірвати квітку, щоб при цьому не стривожити зорі», що весь космос є нерозривною цілістю.
У багатьох новелах Стефаник осягає сенс страждання й смерті людини. Він трактує тіло як «скелю» - в'язницю духу, тому зображує смерть у иайжорстокі- шому вигляді, у нашютворніших деталях. Так митець підкреслює марноту й несуттєвість матерії (якщо вона взята сама собою, без духу).
Усі ці прикмети експресіонізму яскраво виявляються у творах Стефаника. Так, аналізові проблеми вини й кари присвячена новела «Новина» (1898). Найбільше непорозумінь виникає, коли цей твір починають трактувати в реалістичному ключі. Тоді знавці нашого народного життя XIX ст. з подивом і обуренням заявляють, що трагедії, подібні до описаної в новелі, були не те , що нетиповими, а вкрай винятковими, В українських селах траплялося дуже мало серйозних злочинів, жінки радо допомагали вдівцям із малими дітьми, тим паче покутські села належали до найбільш освічених і заможних у Галичині. Однак, з іншого
боку, Стефаник прямо-таки побожно любив селян і аж ніяк не міг зводити на них наклеп. У чому ж річ? А в тому, що новела зовсім не реалістична, хоча поштовхом до неї й став реальний моторошний факт, що трапився в селі Трійці. Подія, описана в ній, і справді — як дехто з дослідників дорікав авторові — невмотиво- вана з погляду типовості й традиційного психологізму. Жодними причинами не можна виправдати Гриця, і автор того й не робить. Просто в новелі йдеться не так про суспільно-побутові, як про психологічні проблеми, які знову ж таки розкриті в натяковій формі реалістичними засобами.
Ідея твору полягає в тому, що людина для самооновлення, досягнення вічного життя мусить убити в собі своє егоїстичне «Я», що прив'язує її до примітивного, гріховного земного світу»
Зверніть увагу, кажучи про вдівецтво й матеріальні нестатки Гриця, автор натякає на убозтво його душі. Дві доньки, яких він ніяк не може нагодувати, — уособлення його самості, що страждає, гине в його душевному убозтві, психічній примітивності. Холод, голод і пустка в Грицевій хаті — це стан його душі. Єдине, що залишилося живого й світлого в тій хаті, — його доньки. Проте Гриць із жахом помічає, що й вони поступово мертвіють. По цьому герой зажурився, що аж почорнів. Але через що? Автор не каже, що через їжу. Та й ходячи кілька днів по сусідах, Гриць не просить у них допомоги, хліба, не нарікає на голод дітей. Зауважмо: «мертвими» він побачив дітей саме тоді, коли вони «глемед&ли», тобто жували хліб. Спостерігай мертвіння дітей, батько кинувся не добувати їм харч, а молитися. У такий спосіб Стефаник натякає, що йдеться не про фізичний голоду а про духовний, Аби ще раз підкреслити непричетність голоду до потоплення дітей, автор показує, як перед убивством батько годує їх бараболею.

Гриць бачить, що дитячі тіла вже цілком омертвіли («полетіли би з вітром, як пір'я»), живі й мають вагу ще тільки очі (дзеркало душі), вони «важили би так, як олово» (це символ духовного життя). Отоді Гриць і вирішує врятувати ті живі ше очі своїх дітей (свою самість, душу) під остаточного змертвіння. Він іде топити дітей. Це відбувається вночі, усе довкола залите місячним сяйвом, па долині «розстелишся ріка, як велика струя живою сріблаБатькові, що «йшов довго лугами та став на горі>>, робиться неймовірно страшно й важко, «якийсь довгий огненний пас пече його в серце і голову». Лише після того, як кинув Доньку у воду, йому полегшало, спав камінь із грудей.

Про що йдеться в цій сцені? Вона її ас крізь натякова, символічна. Страх Гриця ™ це боязнь втратити оте своє егоїстич не *Я*. « Огненний пас», «тяжкий камінь на грудях» голос сумління, Бога* що, попри страх, волить зробити саме так. Звернімо увагу, зовсім не реалістична деталь: не можна, ідучи «довго лугами«стати на горі». Насправді мовиться про подолання гори себелюбства в душі героя, про вершинний Закон буття, який Гриць мас виконати. Прикметно, що Гриць чі-шить усе в місячному світлі * це символ несвідомості. Проте що робить герой? Він вкидає «живе олово» у «живе срібло>\ тобто сполучає своє духовне життя з абсолютним, вічним, приводить себе до Бога, подолавши в собі страх і гору егоїзму. Тут пригадується, як Ф. Кафка пояснював свій погляд на смерть; «Нашим рятуйком є смерть, іде не ця>. Бо фізична смерть не є справжнього, рятівною. Звільняє людину лише смерть нашого фальшивого «Я». Те ж саме є в євангельській ідеї про друге народження — не від тіла, а від Духа. Власно, про це йдеться в новелі.

Чому ж Гриць відпускає старшу дочку? Очевидно, таким способом автор наголошуэ, що людина вільна вибирати таке життя, якого сама прагне, — чи духовну, чи матеріальну його площину. Після здійснення задуманого камінь спадає з грудей Гриця, бо він виконав веління своєї совісті, вічний Закон, По тому він іде віддатися в руки людському правосуддю, аби через терпіння, через спокуту очистити, оживити свою змертвілу, вбогу душу.


Жанр - соціально-психологічна новела
Новела наввіяна трагічною подіэю ,що сталася в селы Трійці 1898!року; Мовою; художніх деталей показано безмежне зубожіння Гриця Летючого, який після смерті дружини не може прогодувати малих рітей. Новела починається з розв'язки: «У селі сталася новина, що {Гриць Летючий утопив у річці свою дівчинку. Він хотів утопити і старшу, але випросилася». Далі йдеться про виникнення страшеного задуму і його здійснення.
14
Вражає опис голодних дітей. За допомогою порівнянь та інших виразних деталей автор створює гнітючу картину страшного зубожіння селянської родини. Коли батько дістав десь кусень хліба і кинув дітям на піч, то побачив, що вони, «як щенята коло голої кістки, коло того хліба Шходилися»; були такі виснажені, що не зрозуміло, «як ті дрібонькі вісточки держалися вкупі»; висушені тіла їхні були, «як пір я», а важили тільки, «як олово», налиті горем очі. Батька ї в ґолові майнула думка, що краще вмерти, ніж отак жити. Він молився, бігав по сусідах, почорнів, на груди давив йому який! камінь, але позбутися страшної думки не міг. На другий день уш чері, взявши Доцю на руки, а старшеньку Гандзуню за руку, повів до річки топити рідних дітей. Його палило ніби вогнем, він скиготів зубами. Побачивши річку, побіг і з усієї сили кинув мені у воду. Гандзуня відпросилася. І батько, який любить свою дитищ радить їй піти до хати заможного селянина й найнятися догляда дитину. Він дав їй бучок від злого пса, а сам пішов до міста сказаі| панам, що завинив і тепер його хоч на шибеницю. У новелі нема докладних портретів і опису обставин, письменник малює окремими штрихами, оперує промовистими деталями, за додомогою яких яскраво відтворюється безвихідь селянського бідування
Елегія – жанр, що передає почуття суму та розчарування, споглядальних роздумів.

Ж
Жанр
– спосіб класифікації творів, які належать до певного літературного роду, але різняться засобами зображення дійсності. Так, до жанрів епічної літератури відносять епічну поему, роман, повість, оповідання, новелу, казку, байку тощо; до ліричних жанрів – поему, оду, сонет, епіграму тощо; до драматичних – трагедію, комедію. Драму, водевіль та ін.


З
Звукові повтори
– це наявність у словах речення або рядка одного й того ж чи близьких звуків. Такі повтори бувають двох видів – алітерації та асонанс. Звуконаслідування – відтворення звуками людської мови крику птахів, тварин, звучання предметів. Наприклад: « Серед рожевої куряви … плакали вівці: бе – е … ме - е» (М. Коцюбинський ).
Зав’язка – перше зіткнення героїв, виявлення суперечностей між ними.

І

Ідея (від гр. початок, основа) – основна думка при зображенні в художньому творі життєвих явищ.

Інверсія – незвичайна розстановка слів у реченні. В українській мові група підмета стоїть першому місці у реченні, група присудка – на другому. Прикметник стоїть перед іменником, додаток і обставини – після слів, які належать. В інверсованому реченні прямий порядок порушується : групи підмета і присудка можуть мінятися місцями або довільно змінюватися. Внаслідок цього якесь слово або вислів, опинившись «не на своєму місці» , одержує логічний наголос, а тому вимовляється з більшою силою та виразністю. ( Від лат. іnversio - перевертання, перестановка) – зміна звичайного порядку слів у реченні для виділення переставленого елементу речення або для надання всьому реченню особливого смислу.

Іронія – вживання слова чи вислову в протилежному значенні («Добрий пан: забрав хліб у дітей і кинув псам». – Народний жарт).

Інтер’єр (від франц. внутрішній) – опис внутрішнього вигляду приміщення, де відбувається дія.

Імпресіонізм – спосіб мистецького вираження у живопису, який досяг вершини у Франції другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Імпресіоністська манера літературного письма – це витончене відтворення суб’єктивних вражень, мінливих почуттів та переживань, створення образу наче з окремих мозаїчних частинок.

Іронія – насмішка, вираження у формі похвали, заперечення у вигляді схвалення, зниження у формі возвеличення
К

Комічне (від гр. веселий, смішний) – те, що здається нам не таким, яким, на нашу думку, має бути. Основні види комічного – гумор, сатира, сарказм.

Кульмінація – найбільше загострення суперечностей, в яких найповніше розкриваються характери героїв.
Комедія – 1. Один із жанрів драматургії. Твір, де зображуються комічні події і персонажі. 2. У середньовічній літературі – твір, написаний народною мовою, де зображуються люди в негероїчній обстановці, із сумним початком і щасливим закінченням.

Композиція – побудова художнього твору. Найпоширеніші види: лінійна – події зображуються в хронологічній послідовності; ретроспективна – події, що відбулися раніше, зображуються пізніше; паралельна – дві події, що відбулися одночасно, зображуються як послідовні; монтаж – кілька подій, що відбуваються одночасно, зображуються по черзі, а також нерівномірний розвиток сюжету.

Конфлікт – зіткнення інтересів, прагнень, вчинків персонажів.


Л


Літературна казка – фантастичне оповідання, створене письменником. Крім ознак, спільний з оповіданням, літературна казка має і тільки їй властиві: фантастичні події, чудодійні предмети, казкові герої, надприродні явища («Фарбований лис» І.Франка).

Легенда – фольклорний і літературний твір фантастичного змісту. Латинське слово легенда спочатку означало напис, розрахований на обов’язкове прочитання (тексти на монетах, пам’ятниках). У середні віки легендами почали називати твори, що розробляли сюжети з життя святих. З часом цей жанр перейшов у світську літературу. 15

Лірика – рід літератури, в творах якого відображуються почуття, думки людей, викликані певними подіями чи обставинами життя. Для лірики характерні такі

особливості: зображення людини через відтворення її почуттів, переживань, роздумів;


висока емоційність зображеного; інтенсивне використання образотворчих засобів4 стислість викладу художнього матеріалу; віршова форма, малий обсяг.

  • Лірика громадянська відображає почуття і переживання людей, а також роздуми, викликані різними явищами суспільного життя («Заповіт» Т.Шевченка, «Я утверждаюсь» П.Тичини).

  • Лірика особиста («Якби ви знали, паничі…», «І виріс я на чужині…» Т.Шевченка).

  • Лірика пейзажна відтворює картини природи, вигляди сіл, міст і виражає почуття, переживання, роздуми людини, викликанні спогляданням («Зоре моя вечірняя…» Т.Шевченка, «Зима» В.Сосюри).
    Це один із трьох літературних родів, поряд з епосом і драмою. Розкриває внутрішній світ автора, його ставлення до життя. Головний жанр – лірична поезія (вірш).

Ліро-епічні твори – твори, в яких поєднуються ознаки епосу і лірики. Вони діляться на жанри за обсягом та докладністю зображення: малі форми – балада, легенда, співомовка; середні – поема; великі – роман у віршах.
Ліричний герой – образ, що виникає в уяві читач під враженням висловлених у творі почуттів, переживань, роздумів. Ліричний герой не обов’язково тотожний авторові.
М

Метафора – перенесення рис одного предмета на інший на основі подібності (хлопчик ласкаво жебонів до мами). Різновидами метафори є уособлення та алегорія. Це образний вислів, в якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю.

Монолог – роздуми персонажа вголос, розмова з самим собою або глядачами (у драматичних творах).
Н

Неологізми – нові слова. Вони позначають все те нове, що з’явилося в житті суспільства

Новела – прозовий твір невеликого обсягу, нерідко з напруженим сюжетом та несподіваною чи дотепною розв’язкою, в якому розповідається про подію з життя людини.

О



Опис (від фр. місцевість, країна) – спосіб викладу, який застосовується для зображення зовнішності дійових осіб і місця, де відбуваються події. Основні види описів – портрет, пейзаж, інтер’єр.

Оповідання – епічний твір, в якому зображується одна, зрідка кілька подій з життя головного героя. Цьому жанру властиві й такі ознаки: нетривалий час дії, основних дійових осіб – три-чотири, стислість розповіді та описів. Серед епічних творів оповідання за кількістю посідають перше місце.


П


Пейзаж – опис місцевості, де відбуваються події. Пейзажі є міські, сільські й виробничі. З них читач довідується, де й коли відбувається подія (місце, пора року, час доби).

Портрет (від фр. зовнішній вигляд) – опис зовнішності персонажа. Він допомагає читачеві уявити дійову особу, а також прогнозувати деякі риси її характеру.
Порівняння –
виявлення особливосте предмета (явища, події, особи тощо) шляхом зіставлення з іншим, в якому ці особливості різко виражені, зіставлення предметів на основі їх подібності (вишні у білому цвітінні; неначе снігом обсипані).

Професіоналізми - слова, властиві для людей певної професії. Так, у поемі А. Малишка «Прометей» є слова і вислови з військової лексики: пілоточка, розвідник, солдат та інші.
Пауза – зупинка голосу під час читання.

  • Змістові паузи, які ми робимо на розділових знаках. Розміщені довільно.

  • Ритмічні паузи – зупинки голосу після кожного рядка, строфи та посередині довгих рядків. Розміщені вони упорядковано.

  • Міжрядкові паузи – паузи наприкінці рядка.

  • Строфічні паузи – зупинки голосу після кожної строфи.

  • Поема – невеликий за обсягом віршований твір, в якому зображуються видатні події минулого й сучасного, уславлюються люди з незвичайною долею, сильним, героїчним характером. У поемі наявний сюжет з усіма притаманними йому елементами.

Повість – епічний твір, в якому розповідається про кілька подій з життя одного-двох головних дійових осіб («Микола Джеря» І.Нечуя-Левицького). Для повісті характерні й такі ознаки: тривалий час дії; широкі описи; прозова форма.

Пародія – комічне наслідування художнього стилю якогось твору.

Проза – 1. Назва невіршованої художньої мови. 2. Сучасна назва творів деяких епічних жанрів, написаних не віршами. (Роман, повість, оповідання тощо).

Псевдонім – вигадане ім'я,яке приймають письменники.


16

Р

Розвиток дії – одна або декілька подій, у розгортанні яких виявляються характери дійових осіб, розвиваються суперечності.

Риторичні фігури – синтаксичні засоби художньої мови, які використовуються для того, щоб виразити якесь сильне почуття (радість, туги, зневаги тощо). До них належать:

  • риторичний оклик – окличне речення (« Хай буде мир на всій землі й здійсняться наші мрії!» -
    В. Сосюра) ;

  • риторичний вигук – мова з більшою силою окремих слів при великому збудженні («Сніжок! Сніжок! Пустіть нас, пустіть нас мамо на двір!» -

М. Коцюбинський).

  • риторичне питання – питальне речення, що не вимагає відповіді («За що мені кара? За що мені муки? Кому я що заподіяла?» - Т. Шевченко);

  • риторичне звертання – звертання до відсутньої людини, явища, предмета і т. д. («Спи спокійно, поет» В. Сосюра).

Розв’язка – те місце у творі, де суперечності розв’язуються, розвиток дії завершується.

Розповідь – спосіб викладу, що застосовується для зображення подій, вчинків та поведінки персонажів, обставин, в яких вони діють. Цей спосіб має свої різновиди: розповідь від особи автора, розповідь від першої особи.
Рима – співзвучність прикінцевих складів у рядку, починаючи від останнього наголошеного складу. За місце наголосу розрізняють рими: чоловічі (тверді) - наголос на останньому складі; жіночі (напівм’які) – наголос на другому від кінця рядка складі; дактилічні (м’які) – наголос на третьому від кінця складі. Це співзвуччя в закінченнях віршованих рядків.

Римування – спосіб розміщення рим у вірші. Якщо одна рима зв’язує сусідні рядки, то це парне римування; через рядок – перехресне; через два – охоплююче. Реалізм – напрям в літературі та мистецтві, який передбачає правдиве, об’єктивне зображення дійсності.

Ремарка – пояснення автора до тексту п’єси стосовно обстановки, зовнішності та поведінки персонажів тощо.

Роман – прозовий твір великого обсягу, в якому життя людей розкривається на тлі історичних та соціально вагомих обставин.
С

Сатира – 1. У давньоримській літературі написаний гекзаметром поетичний твір, де викривалися пороки суспільства (Горацій, Ювенал). 2. Різке осміяння суспільних вад за допомогою сатиричних засобів.
3. Художній твір, в якому здійснюється таке осміяння.
Різке, глузливе висміювання негативних явищ суспільного життя або рис людського характеру. Завдання сатири: висміяти все порочне в суспільстві й людині з тим, щоб викоренити його.

Символізм – один із найяскравіших модерністських стилів української літератури, який ґрунтується на інтуїції та ірраціональності як засобах передачі сутності об’єктивної реальності.

Сонет – поезія з чотирнадцяти рядків, згрупованих у два катрени і два терцети (італійський) або три катрени і один двовірш (англійський).

Стиль – 1. Сукупність мовних прийомів для вираження тих чи інших ідей, думок. (Стиль дохідливий, стислий, пишний тощо). 2. Сукупність всіх виразних засобів – мовних, композиційних, жанрових, вживаних для втілення змісту твору (стиль бароко, класицизм, реалізм тощо).

Строфа – група віршованих рядків, об’єднаних римою і інтонацією.

Сюжет – система пов’язаних між собою подій, в яких розкриваються характери персонажів і розв’язується суперечність між ними. В сюжеті виділяють п’ять основних елементів: експозицію, зав’язку, розвиток дії, кульмінацію, розв’язку. Це організована в життєво правдоподібну картину система подій за участю певних персонажів.

Сарказм – різка, глумлива, в’їдлива, гнівна насмішка, сповнена презирства й ненависті до об’єкта висміювання. Завдання сарказму: зганьбити глибоко порочні явища, викрити аморальну й анти громадянську сутність з тим, щоб знищити ці явища, бо виправити їх не можна.

Синекдоха – заміна частини цілим і цілого – частиною, однини – множиною і множини – одниною (випив усе молоко; космічні кораблі линуть на Марси і Венери).

Синоніми – слова, різні за звуковими складами, але близькі за значенням. До одного слова може бути кілька синонімів, які утворюють синонімічні ряди. З них письменник добирає таке слово, яке найбільше відповідає образу, що являється йому, допомагає виразити своє ставлення до зображеного («Добре, мамо, що ти зарання спать лягла» -

Т. Шевченко).



Стопа – повторювана частина віршового рядка, яка складається з одного наголошеного та одного або двох ненаголошених складів. Вона може збігатися із словом, бути його частиною чи об’єднувати кінець одного слова і початок наступного.

Наприклад:

Густа/ медо/ва теп/лота

Висо/кі на/лива/ жита (М.Рильський «Урожай»). 17



Строфа – група віршованих рядків, об’єднаних однією думкою та сталим для даного твору порядок римування. Залежно від кількості рядків розрізняються види строф: двовірш, тривірш, чотиривірш і т. д. Строфа є найбільшою ритмічною одиницею вірша.

Співомовка – невеликий за обсягом сюжетний вірш гумористично-сатиричного змісту. Особливості співомовок: описується якийсь один комічний або трагікомічний випадок; подія зображується стисло, розвивається динамічно; розв’язка – несподівана, часом – вражаюча; дійових осіб – одна-дві; твір завершується гострим дотепним висловом. (Співомовки С.Руданського).


Т



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал