Положення греції острівна Материкова Іонійська (Егейське, Критське, (Балканський п-ів) (п-ів Мала Азія) Іонічне моря) Північна; Середня; Південна  заняття населення



Скачати 469.86 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації19.06.2017
Розмір469.86 Kb.
ТипПоложення
1   2   3

ПОЛІТИКА ГАЯ ЮЛІЯ ЦЕЗАРЯ ОКТАВІАНА АВГУСТА

(27 р. до н. е. – 14 р.)


Політика 

Наслідки

- Розширив кордони держави;

- утворив постійну найману армію;

- роздавав ветеранам землі;

- скарбницю та провінції поділив між сенатом та імператором;

- народу надавав хліба та видовищ;

- срібні та золоті монети карбували лише на імператорському монетному дворі;

- підтримував розвиток архітектури та мистецтва;

- підтримував розвиток літератури;

- призначив своїм спадкоємцем прийомного сина Тиберія


- нові провінції;

- лад у провінціях;

- освоєння нових земель;

- мав підтримку з боку знаті;

- мав підтримку з боку народу;

- мав контроль над усіма фінансами в державі;

- найвищий розквіт римської культури;

- «золотий вік» римської літератури (Вергілій, Горацій, Овідій);

- заснував династію Юліїв-Клавдіїв

Римська держава стала монархією





ІМПЕРІЯ

як система організації влади у Стародавньому Римі


Назва органу влади

Особливості

Діяльність

Імператор

(«командувач»)

риси диктатури



- титул принцепс («перший серед рівних»);

- титул Август («звеличений богами»);

- титул «батько вітчизни»


- головнокомандуючий;

- довічний трибун;

- верховний жрець;

- верховний суддя;

- консул;

- цензор


Сенат

тільки прихильники Октавіана Августа

діяв формально, не мав реальної влади

Народні збори

риси республіки



усі громадяни

діяли формально, не мали реальної влади



РИМСЬКА ІМПЕРІЯ У І ст.

ПРИНЦИПАТ (ВІЙСЬКОВА МОНАРХІЯ)


Династія Юліїв-Клавдіїв (всиновлення).

Формування принципату


Імператор

Політика

Тиберій

(14 – 37 рр.)

вбитий змовниками


- народні збори;

- запровадив закон про образу римської величі;

- масові репресії


Гай Калігула

(37 – 41 рр.)

вбитий змовниками


- витрачав державні кошти на власні розваги;

- переслідував багатіїв, щоб поповнити державну скарбницю



Клавдій

(41 – 54 рр.)

вбитий змовниками


- обмежив повноваження сенату;

- масові репресії;

- завоював Британію, Фракію, Мавританію


Нерон

(54 – 68 рр.)

закінчив самогубством


- не піклувався державними справами;

- захоплювався мистецтвом, поезією («імператор-поет»), нічними бійками, пиятиками;

- масові репресії, жорстокі вбивства



Династія Флавіїв (батько та сини).

Розквіт принципату


Імператор

Політика

Веспасіан

(69 – 79 рр.)



- навів порядок у державному господарстві;

- запровадив нові податки («гроші не пахнуть»);

- громадське будівництво (Колізей);

- скоротив армію, але покращив дисципліну



Тіт Флавій

(79 – 81 рр.)



- закон про образу римської величі;

- конфіскація чужого майна;

- масові репресії;

- громадське будівництво (Колізей);

- щедро роздавав хліб


Доміціан

(81 – 96 рр.)

вбитий змовниками


- відновив закон про образу римської величі;

- масові репресії;

- витрачав державні кошти на власні розваги




РИМСЬКА ІМПЕРІЯ У ІІ ст.

«ЗОЛОТЕ СТОЛІТТЯ» РИМСЬКОЇ ДЕРЖАВИ


Династія Антонінів (не є родичами)


Імператор

Політика

Нерва

(96 – 98 рр.)



- повернув конфісковане майно;

- біднякам роздавав землю;

- громадське будівництво (відремонтував акведуки)


Траян

(98 – 117 рр.)



- завоював Дакію та Аравію (останній завойовник);

- надав римське громадянство мешканцям провінцій;

- перестав викачувати з провінцій гроші;

- громадське будівництво (перший міст через Дунай)



Адріан

(117 – 138 рр.)



- імператор-інтелектуал (писав вірші, підтримував вчених, письменників, музикантів);

- будував захисні споруди на кордонах;

- об’їздив всю державу з інспекцією, покращив роботу державних установ;

- набирав до армії мешканців провінцій варваризація армії;

- заборонив вбивати рабів без суду


Антонін

(138 – 161 рр.)



- будував захисні споруди на кордонах;

- заборонив переслідувати християн;

- встановив згоду із сенатом


Марк Аврелій + Луцій Вер

(161 – 180 рр.) (161 – 169 рр.)



- придушили повстання в Британії;

- перемогли у війні з Парфією;

- відбили напади германців та сарматів (Маркоманська війна)


Коммод

(180 – 192 рр.)

вбитий змовниками


- уклав мир з германцями та сарматами;

- придушив повстання у Британії, Галлії та Африці;

- не піклувався державними справами;

- витрачав державні кошти на розваги (вважав себе найкращим гладіатором)





РИМСЬКА ІМПЕРІЯ У ІІІ ст.


Династія Северів.

Формування військово-бюрократичної системи


Імператор

Політика

Септімій Север

(193 – 211 рр.)



- обмежив повноваження сенату (право видавати закони);

- конфіскував великі землеволодіння;

- набирав до армії мешканців провінцій варваризація армії;

- дозволив солдатам одружуватися



Каракалла

(211 – 217 рр.)

вбитий змовниками


- жорстокий («жах імперії»);

- надав римське громадянство вільним мешканцям усіх міст збільшилася кількість платників податків



Макрін

(217 – 218 рр.)

вбитий змовниками


- жорстокий (страчував солдатів);

- не піклувався державними справами (жодного разу не відвідав м. Рим)



Геліогабал

(218 – 222 рр.)

вбитий змовниками


- жорстокий;

- не піклувався державними справами;

- витрачав державні кошти на розваги;

- намагався затвердити звичаї фракійців та іудеїв



Олександр Север

(222 – 235 рр.)

вбитий змовниками


- воював з германцями;

- придушив повстання персів;

- зменшив витрати на армію;

- встановив платню вченим та вчителям;

- масові репресії


235 – 284 рр. – епоха солдатських та сенатських імператорів

(22 імператори)

Криза ІІІ сторіччя:

- економічна(рабство стримувало розвиток господарства);

- соціальна (повстання багаудів – селяни, колони, раби);

- політична (заколоти, боротьба за владу);

- релігійна (поширення християнства)

Вторгнення варварів

(сармати, германці)



РИМСЬКА ІМПЕРІЯ У ІVV ст.

Формування та розквіт домінату (монархії)


Імператор

Реформи

Діоклетіан

(284 – 305 рр.)



- адміністративна – перший поділ імперії на Західну (Італія, Середземномор’я, північна Африка) та Східну (Греція, Мала Азія) «Візантія»;

- політична – нова форма управління – тетрархія («влада чотирьох»):

2 августа + 2 цезаря (заступники);

- військова – пересувні та прикордонні частини, варваризація армії;

- податкова – селяни сплачували поземельно-подушний податок, а міщани – подушний (грошові та натуральні);

- грошова – нові золоті та срібні монети;

- цінова – смертна кара за спекуляцію (перевищення фіксованої ціни), єдина зарплатня для робітників, ремісників, державних службовців;

- релігійна – культ особи імператора («пан та бог»)

Зупинив кризу, але



305 р. покинув посаду та зайнявся вирощенням капусти

Костянтин Великий

(306 – 337 рр.)



- адміністративна – поділив державу на 4 частини (префектури), столиця – «Новий Рим» (м. Константинополь);

- політична – тетрархію, відновив одноосібну владу імператора;

- військова – професійна армія, палацові війська, спадковість служби, варваризація армії;

- податкова – громадян прикріплено до місця їх проживання;

- грошова – нові золоті монети;

- релігійна – християнство визнано рівноправним з іншими релігіями, служителів християнської церкви звільнено від усіх повинностей на користь держави

Відродив могутність імперії, але



поділив державу між трьома синами (Костянтин ІІ, Констанцій ІІ, Констант)



Династія Валентиніана-Феодосія


Імператор

Політика

Валентиніан І

(364 – 375 рр.)



- воював з германцями;

- будує захисні споруди на кордонах;

- підтримував християн;

- придушив повстання в Африці;

- другий поділ імперії на Західну та Східну (брату Валенту)


Валент

(375 – 378 рр.)



- дозволив вестготам оселитися у Фракії;

- вирішив придушити повстанні вестготів Адріанопільська битва 09.08.378 р., але загинув



Феодосій І Великий

(379 – 395 рр.)



- проголосив християнство єдиною легальною релігією (381 р.);

- воював з гунами;

- остаточний поділ імперії на Західну (сину Гонорію) та Східну (сину Аркадію)



ХРИСТИЯНСТВО –

віровчення про єдиного всезнаючого, всюдисущого та вічного Бога – Творця




Час появи

І ст.

Місце появи

Римська імперія, провінція Іудея

Коріння

месіанські ідеї єврейського єдинобожжя

Засновник

Ісус Христос (5 р. до н. е. – 29 р.) – з єврейської – «Єшуа» («Яхве є спасінням»)

Значення назви

від давньогрецької «помазаник», «месія»

Символ

хрест – язичницьке Дерево життя

Священна книга –

Біблія

І частина – Старий Заповіт – єврейсько-арамейські писання (39 книг) про союз Бога з єврейським народом;

ІІ частина – Новий Заповіт – писання апостолів на давньогрецькій мові (23 книги) про союз Бога з людством через Ісуса Христа



Перші носії

бідняки, раби, вільновідпущеники

Священно-служителі

апостоли (бродячі проповідники), євангелісти (Матвій, Марко, Лука, Іван), пресвітери (виборні старости), єпископи (наглядачі в містах), архієпископи (наглядачі в провінціях), патріарх (керівник великої общини)

Течії

- донатизм (єпископ Донат з Карфагену) – святість справжньої церкви залежить від досконалості її служителів, їх готовності до мучеництва за віру;

- аріанство (пресвітер Арій з Александрії) – вважали Ісуса Христа нижчим за Бога




Політика римських імператорів щодо християн


Переслідували

Підтримували

Тиберій

(14 – 37 рр.)

Нерон

(54 – 68 рр.)



Доміціан

(81 – 96 рр.)

Траян

(98 – 117 рр.)



Діоклетіан

(284 – 305 рр.)



Антонін (138 – 161 рр.) заборонив переслідувати християн

Костянтин Великий (306 – 337 рр.) оформив християнську церкву.

1. Прагнув затвердити християнство як офіційну ідеологію (Міланський едикт 313 р.):

- визнав рівноправним з іншими релігіями;

- священнослужителів звільнив від усіх повинностей на користь держави;

- церкву звільнив від сплати податків;

- заборонив примусово залучати християн до участі в язичницьких святах, однаково святкував як язичницькі, так і християнські свята.

2. Прагнув використати церкву як інструмент державної влади:

- втручався у дискусію з питань віровчення: у 325 р. скликав у м. Нікеї І Вселенський собор (з’їзд єпископів Західної та Східної Римської імперії)

- складено «Канон» або «Символ віри» – стислий виклад основних положень віри;

- засуджено аріанство як єресь (відступ від основних положень);

- затверджено християнський календар;

- встановлено систему ієрархії (старшинства) у церкві;

- єпископів Риму та Олександрії проголошено папами та патріархами, єпископа Антіохії проголошено патріархом


Феодосій Великий (379 – 395) проголосив християнство єдиною легальною релігією:

- 381 р. зібрав у Константинополі ІІ Вселенський собор, який остаточно затвердив «Канон»;

- запровадив поняття «католики» (визнавали рішення Нікейського собору) та «єретики» (не визнавали рішення Нікейського собору);

- римські храми, Олімпійські ігри




ПАДІННЯ ЗАХІДНОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ
Варвари –

поширена в стародавніх греків та римлян спільна назва всіх чужоземців,

що розмовляли незрозумілою мовою (давньогр. «незрозуміло як»)
Кельти, германці, фракійці, іллірійці, скіфо-сармати, слов’яни


Германці – найбільша група племен варварів

- північні (англи, юти);

- східні (готи, вандали, бургунди);

- західні (хруски, франки, сакси, лангобарди, маркоманни, свеви, дани).


Організація життя

союзи племен.

Організація влади

загальні народні збори, старійшини, вожді.

Заняття

мисливство, скотарство, землеробство, ремесло.

Поселення

невеликі селища та хутора («довгі» дома).

Релігія

язичництво.

Культура

писемність – руни.

375 р. гуни вдерлися у Північне Причорномор’я (на державу остготів)

Велике переселення народів – рух племен і народів у ІVVІІ ст. в різних напрямках Європи



Загибель Західної Римської імперії


Хронологія подій

Особливості

410 р.

перше падіння Риму



вестготи (Аларіх) захопили та пограбували Рим

451 р.

битва на Каталаунських полях



римляни (Флавій Аецій) розгромили гунів (Аттілу)

455 р.

друге падіння Риму



вандали (Гейзеріх) захопили та пограбували Рим

475 – 476 рр.

Ромул Августул – останній імператор



- охоронець Одоакр скинув його та уклав мир з Теодоріхом Великим (передав остготам 1/3 частину земель);

- формально імператором залишався Юлій Непот (474 – 780 рр)





Варварські королівства


Назва

Період існування

Територія

Столиця

Вестготське

418 – 511 рр.

південна Галлія

Тулуза

Вандальське

429 – 545 рр.

північна Африка

Карфаген

Бургундське

457 – 534 рр.

басейн річки Рони

Лугдун

Королівство Одоакра

476 – 493 рр.

Апеннінський п-ів

Равенна

Остготське

493 – 554 рр.

Апеннінський п-ів

Равенна

Франкське

486 – 843 рр.

північна Галлія

Париж

Англосаксонські

(Кент, Уессекс, Сассекс, Англія)



449 – 1066 рр.

о. Британія

Лондіній


ПРАСЛОВЯНИ НА ЗЕМЛЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ

(ІІ ст. до. н.е. – ІV ст.)



Походження.

Територія

Заняття населення

Спосіб життя.

Житло

Організація суспільства.

Релігія

Зарубинецька

та

черняхівська культури



Венеди


Але

ІV ст. – нашестя готів

(король Германаріх)

Розкол венедів



Склавіни Анти

(Наддніпрянщина, (Наддніпрянщина)

Волинь)


- Землеробство: переліг та підсічно-вогнева система  парова система (двопільна);

- городництво;

- садівництво;

- скотарство (велика та дрібна худоба);

- промисли (збиральництво, полювання, рибальство, бортництво);

- ремесло (гончарство, ткацтво, прядіння, чинбарство, сиродутна металургія, ковальство, ливарне, зброярство, деревообробне);

- торгівля з римськими провінціями

(вивозили: зерно, мед, віск, хутра, шкури, рабів;

ввозили: вина, прикраси, срібні монети, вироби із скла);

- війни із сусідами;

- вузликова писемність


Осілий спосіб життя

Укріплені поселення



(протоміста)

Дерев’яні будинки:

- двосхилий дах;

- кілька виходів;

- схованки для продуктів;

- у куту – кам’яна піч;

- попід стінами – глиняні лежанки


Первісне суспільство:

родова община – рід

(40-120 чоловік)

громади



(кілька родів)

племена



(10-15 громад)

Язичництво




СЛОВЯНИ ПІД ЧАС ВЕЛИКОГО ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ

ІІ ст. слов’яни мешкали від Дніпра до Вісли

Але
ІV – VІІ ст.

Велике переселення народів –

рух племен і народів в різних напрямках Європи



На Римську імперію Варвари: Гуни

 - кельти (375 р.)



395 р. - германці

розпалася - фракійці

на - іллірійці

Західну Східну - скіфо-сармати

(Рим) (Константинополь) - слов’яни


Слов’яни розселилися до Волги та до Одера, Ельби

Але

в долину Дунаю приходили зі сходу:



- авари (VІ ст.);

- булгари (VІІ ст.);

- угри (Х ст.)



Х ст.

Слов’яни поділилися на

3 групи племен



західні південні східні

  


польські, чеські, предки предки

словацькі, сербо-лужицькі, сербів, хорватів білорусів,

моравські, полабські, словенців, болгар росіян, українців

поморські племена


АНТИЧНІ МІСТА-ДЕРЖАВИ НА ЗЕМЛЯХ СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ (VІ – І ст. до н.е.)


Назва

Тирська держава

Ольвійська держава

Херсонеська держава

Боспорське царство

Столиці,

територія



Тира –

м. Білгород-Дністровський

(на Дністровському лимані)


Ольвія –

поблизу м. Миколаєва

(на Бузькому лимані)


Херсонес –

поблизу м. Севастополя



Пантікапей –

м. Керч


(на Керченській протоці).

Назви міст-колоній

Ніконій.




Калос-Лімен, Керкінітида

Феодосія, Фанагорія, Німфій, Горгіппія, Гермонасса, Танаїс

Організація влади

Демократія

Демократія

Демократія

Монархія

Особливості

Філософ Демосфен

- Філософ Біон (Борисфеніт);

- спортивні змагання - Ахіллеї;

- карбувала монети для скіфських та сарматських царів


Театр вміщав 3 тис. осіб

Савмак (вихованець царя Перисада), очолив повстання рабів, вбив царя, допомогою скіфів зайняв престол, але його скинув цар Мітрідат VІ Євпатор

Вірування

Язичництво: культи Стародавньої Греції

Заняття

населення



- Землеробство, городництво;

- садівництво, виноградарство;

- скотарство (велика та дрібна худоба);

- ремесло (гончарство, ткацтво, прядіння, чинбарство, ковальство, ливарне, зброярство, ювелірне, склодувне, деревообробне);

- кам’яне будівництво (будинки з внутрішнім двориком, лазні, гімнасії, храми, склепи);

- мореплавство, суднобудування;

- морське рибальство;

- морська торгівля (вивозили: пшеницю, мед, віск, шкури, солону рибу, рабів;

ввозили: вина, оливкову олію, посуд, тканини, меблі, прикраси, витвори мистецтва);

- карбували власні монети;

- освіта (початкова та одно- або дворічні школи);

- спорт (п’ятиборство, біг, стрибки, метання списа, диска, боротьба, кулачні бої, верхова їзда, змагання лучників);

- мистецтво (театр, скульптура, фрески, мозаїка)


Причини

занепаду


- Підкорив Стародавній Рим (І ст. до н. е.);

- Тиру та Ольвію спалили гети (І ст. до н. е.);

- пограбували готи (ІІІ – ІV ст.);

- остаточно зруйнували гуни(ІV –V ст.)






Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал