Положення греції острівна Материкова Іонійська (Егейське, Критське, (Балканський п-ів) (п-ів Мала Азія) Іонічне моря) Північна; Середня; Південна  заняття населення



Скачати 469.86 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації19.06.2017
Розмір469.86 Kb.
ТипПоложення
1   2   3


Реформи стратега Перікла:

- майновий ценз для державних посадовців;

- надавав зарплатню суддям, членам буле, архонтам, стратегам, військовим морякам;

- запровадив військову повинність (від 18 до 20 років);

- заможні громадяни робили внески на розвиток держави;

- чужинці сплачували подушний податок;

- грандіозне будівництво (Акрополь, Парфенон, «Довгі мури» до порту Пірей) 

- заохочував розвиток ремесла та мистецтва;

- підтримував розвиток театру та літератури


Зовнішня політика стратега Перікла:

- об’їздив чорноморські колонії, запрошуючи їх до Афінського морського союзу;

- силою утримував грецькі поліси в складі Афінського морського союзу;

- підкорив о. Евбея та о. Самос




Перетворив Афінську державу на імперію
Але

Незадоволення Спарти

Почалася Пелопоннеська війна



ПЕЛОПОННЕСЬКА ВІЙНА

(431 – 404 рр. до н. е.)

Причини війни:

- гостра конкуренція між Афінами та Спартою після греко-перських воєн;

- зовнішня політика Перікла


І етап – Архідамова війна (431 – 421 рр. до н. е.)

Пелопоннеський союз

Афінський морський союз

Результат

- цар Архідам спустошив Аттику

- Афінам загрожував голод



- населення Аттики сховалося за Довгими мурами

- почалася епідемія чуми, помер Перікл



421 р. до н. е. Нікіїв мир:

- відновлено довоєнне становище країн;

- обмінялися полоненими


ІІ етап – Декелейська війна (414 – 404 рр. до н. е.)

- захопили фортецю Декелею та майже всю Аттику;

- отримали грошову допомогу від Персії та віддали персам Малу Азію



- Афіни витрачали сили на приборкання непокірних членів Афінського морського союзу;

- не вистачало коштів на будівництво флоту;

- до війська набирають найманців


404 р. до н. е. капітуляція Афін:

- Довгі мури;

- Афінський морський союз;

- флот;


- демократія тиранія;

- воєнна контрибуція




Наслідки війни:

- занепад Афін;

- послаблення Спарти;

- відновлення влади аристократів в Афінах;

- занепад торгівлі та господарства Греції;

- збройні конфлікти між бідними та багатими;

- Греція стала уразливою для зовнішніх ворогів

РОЗКВІТ МАКЕДОНІЇ



Хронологія подій

Особливості розвитку

V ст. до н. е.

Македонська держава

мала тісні стосунки

з грецькими полісами

Філіпп ІІ

(359 – 336 рр. до н. е.)

Утворив міцну монархію

Завершив об’єднання Македонії



Підкорив майже всю Грецію

337 р. до н. е.



всегрецький конгрес у Коринфі

проголосив Філіппа ІІ вождем еллінів

та стратегом усіх військ

Але


336 р. до н. е.

Філіппа ІІ вбили заколотники



- населяли племена іллірійців та фракійців;

- царя обирали общинники;

- займалися землеробством та скотарством

Реформи:


- важко озброєна піхота (македонська фаланга);

- важко озброєна кіннота;

- золота та срібна монети (філіппіки);

- придбав на Сицилії військову техніку

- Приборкав македонську знать;

- приєднав Фокіду, Фессалію, Халкідіку, Фракію

- Підкупав грецьку знать;

- 338 р. до н. е. розбив грецьку армію (союз Афін, Коринфа та Мегар) біля м. Херонея

Розпочав підготовку спільного походу на Персію

Спадкоємцем став син Олександр (336 – 323 рр. до н. е.)





ЗАВОЮВАННЯ ОЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО.

СХІДНИЙ ПОХІД (334 – 324 рр. до н. е.)


Дата

Подія 

Результат

334 р. до н. е.

рушив на Персію, перейшов Геллеспонт

захопив міста Малої Азії: Сарди, Гордій, Мілет, Гелікарнас

333 р.

до н. е.


битва біля м. Ісс

- захопив родину Дарія ІІІ;

- просунувся на Близький Схід



332 р.

до н. е.


- завоював Сирію, Фінікію, Палестину;

- облога м. Тіра (півроку);

- вступив до Єгипту


- зруйнував Тір;

- проголошений фараоном, заснував м. Олександрію



1 жовтня

331 р.


до н. е.

битва біля с. Гавгамели

- розгромив армію Дарія ІІІ;

- захопив Вавилон, Сузи, Персеполь, Екбатани;

- прийняв титул царя Персії


329 – 327 рр.

до н. е.


похід в Середню Азію

- придушив опір племен;

- одружився з бактрійською царівною Роксаною



326 – 325 рр.

до н. е.


похід до Індії

переміг раджу Пора біля р. Гідасп (VІІ.326 р. до н. е.),

але


військо відмовилося йти далі

326 – 324 рр.

до н. е.


повернення з Індії до Персії

зайнявся облаштуванням своєї імперії – від р. Істр (Дунай) до р. Інд


ВНУТРІШНЯ ПОЛІТИКА ОЛЕКСАНДРА МАКЕДОНСЬКОГО:

- утворив монархію (форма правління, за якою влада належить одній особі і передається у спадок);

- заснував 20 міст із назвою Олександрія, дві столиці – Вавилон, Олександрія Єгипетська;

- в колишніх сатрапіях залишив місцевих правителів, яких контролювали військові намісники (діадохи);

- одружився з двома персидськими царівнами (Статірою та Парисатідою);

- проголосив єднання переможців з переможеними грандіозне весілля (10 тис.), щоб створити єдиний «елліноперський народ»;

- поширив грецьку мову та культуру;

- запозичував перські звичаї;

- започаткував еллінізм – примусове об’єднання давньогрецької та давньосхідної цивілізації в єдину систему держав;

- примусив грецькі поліси визнати його богом;

- до війська включив східну молодь;

- готувався до військового походу на Аравійський п-ів,


але

323 р. до н. е. помер


ЕЛЛІНІЗМ –

період в історії Східного Середземномор’я та Середнього Сходу

від початку Азіатського походу Олександра Македонського до римських завоювань

(30-ті рр. ІV ст. до н. е. – 30-ті рр. І ст. до н. е.)




Хронологія подій 

Особливості розвитку

323 – 275 рр. до н. е.

боротьба за спадщину Олександра Македонського

З’явилися елліністичні держави:



Царство Антігонідів (Македонія) – 323 р. до н. е.

Царство Птоломеїв (Єгипет) – 323 р. до н. е.

Царство Селевкідів (Сирія, Вавилон, Персія)– 312 р. до н.е.

Пергамське царство – 283 р. до н. е.

ІІІ ст. до н. е.



розквіт елліністичних держав

Еллінізація



(поширення давньогрецької культури)

Взаємозбагачення культур



діадохи Антігон, Птоломей Лаг, Селевк, Кассандр, Лізімах, регент Пердикка

політичний устрій поєднував елементи східних монархій та грецьких полісів,

але

168 р. до н. е. завойоване Римом;



30 р. до н. е. завойоване Римом;

63 р. до н. е. завойоване Римом та Парфією;

133 р. до н. е. завойоване Римом

7 чудес світу:

- Єгипетські піраміди;

- стіни Вавилона (пізніше – Александрійський маяк);

- «висячі сади» Семіраміди;

- статуя Зевса в м. Олімпія;

- статуя Колоса Родосського;

- мавзолей у м. Гелікарнас;

- храм Артеміди в м. Ефес




ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ

(753 р. до н. е. – 476 р.)


Назва періоду

Основні події

Дати

Епоха царів

(753 – 509 рр. до н. е.)



- заснування м. Рима;

- формування Римської держави



753 р. до н. е.

VІІ – VІ ст. до н. е.



Епоха Республіки

(509 – 30 рр. до н. е.)



- завоювання Італії;

- Пунічні війни;

- війни з Елліністичними державами;

- реформи Гракхів;

- 3 громадянські війни;

- 2 тріумвірати;

- диктатура Сулли, диктатура Цезаря;

- повстання Спартака



V – ІІІ ст. до н. е.

сер. ІІІ – сер. ІІ ст.

ІІ – І ст. до н. е.

ІІ ст. до н. е.

І ст. до н. е.

І ст. до н. е.

І ст. до н. е.

І ст. до н. е.



Епоха Імперії

(30 р. до н. е. – 476 р.)



І етап – принципат

(військова монархія: риси республіки + риси монархії)

- Гай Юлій Цезар Октавіан Август;

- династія Юліїв-Клавдіїв;

- громадянська війна;

- династія Флавіїв;

- династія Антонінів;

- династія Севрів;

- криза ІІІ сторіччя, солдатські імператори



ІІ етап – домінат

(монархія)

- Діоклетіан, перший поділ імперії на Західну та Східну;

- династія Костянтина Великого;

- династія Валентиніана-Феодосія;

- остаточний поділ імперії;

- Західна Римська імперія



27 р. до н. е. – 14 р.

14 – 68 р.

68 – 69 рр.

69 – 96 рр.

96 – 192 рр.

193 – 235 рр.

235 – 284 рр.

284 – 305 рр.

306 – 323 рр.

364 – 395 рр.

395 р.

З95 – 476 рр.





ЗАСЕЛЕННІЯ АПЕННІНСЬКОГО ПІВОСТРОВА


Народи

Особливості заселення

Італіки

(латиняни, сабіняни, самніти)



753 р. до н. е. латиняни та сабіняни заснували м. Рим

Етруски

- Х ст. до н. е. утворили першу державу в Італії – 12 незалежних міст (федерація);

- VІІ ст. до н. е. приєдналися до латинян та сабінян, зайняли панівне становище (епоха царів);

- VІ ст. до н. е. сформувалася Римська держава;

але


- в кінці VІ ст. до н. е. втратили владу і вплив  італіки проголосили республіку;

- V ст. до н. е. Римська республіка розпочала завоювання Італії



Іллірійці

переселилися з Балканського п-ва

Греки

VІІІ – VІІ ст. до н. е. заснували колонії на півдні та на Сицилії («Велика Греція»)

Кельти

(галли – «півні»)



- переселилися з півночі;

- 390 р. до н. е. спалили м. Рим (крім фортеці на Капітолії)

Римляни реформували свою армію



ІІІ ст. до н. е. Римська республіка завершила завоювання Італії:

«Розділяй та володарюй!».

275 р. до н. е. влаштували перший тріумф (м. Малевентум)




ОРГАНІЗАЦІЯ ВЛАДИ В ЕПОХУ ЦАРІВ


Назва органу влади

Особливості

Діяльність

Цар – «рекс»

(всього було 7 царів)



мав символи влади: золота корона, скіпетр з орлом, пурпурна туніка, фасції (пучок різок із сокирою)

- верховний жрець;

- верховний суддя;

- головнокомандуючий;

- правив довічно



Сенат

(«сенекс» – старець)

рада старійшин


300 осіб (від кожного роду)

затверджував рішення народних зборів (разом із царем)

Народні збори

(зібрання по куріях)



кожна курія мала 1 голос

- складали закони;

- вирішували питання війни та миру;

- вирішували питання смертної кари



ОРГАНІЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА:

- 300 родів (жили общинами – «фаміліями»);

- 30 курій (по 10 родів) – союз чоловіків-воїнів;

- 3 триби (по 10 курій) – стали районами міста


РЕСПУБЛІКА

як система організації влади в Стародавньому Римі
509 р. до н. е.

римляни вигнали останнього етруського царя Тарквінія Гордого та

проголосили республіку

(лат. «республіка» – «справа народу»)

патриції  боротьба  плебеї



(лат. «батьки») (494 – 367 рр. до н. е.) (лат. «простий народ»)

Закони ХІІ таблиць (449 р. до н. е.).

Завершено формування Римської олігархічної рабовласницької республіки





Назва органу влади

Склад

Діяльність

Народні збори

риси демократії



- куріатні збори (воїни);

- центуріатні збори (військове ополчення);

- трибутні збори (за місцем проживання)


- затверджували закони;

- обирали консулів та посадовців;

- вирішували питання війни та миру


Сенат

риси аристократії



300 осіб з числа посадовців (представники плебеїв називалися «народні трибуни») працювали довічно

- завідували скарбницею;

- розробляли плани війни;

- вели переговори з іншими державами;

- трибуни мали право вето («забороняю»)



Консули

риси монархії



2 особи з числа сенаторів (1 – від патриціїв, 1 – від плебеїв)

- судді;

- воєначальники;

- рішення приймали колегіально


Диктатор

(лат. «наказувати»)



обирали з числа громадян на півроку

був головнокомандуючим у випадку великої загрози державі

Магістри –

урядові посадовці



- 4 еділи;

- 2 цензори;

- 20 квесторів;

- 8 преторів



Слідкували:

- за порядком на вулицях;

- за дотриманням звичаїв та традицій;

- за державною скарбницею;

- за правосуддям




ОРГАНІЗАЦІЯ СУСПІЛЬСТВА:

- нобілітет (заможні патриції та плебеї);

- вершники (військова кіннота);

- плебс («народ»)


міський сільський

(лікарі, вчителі, художники,

ремісники, люмпен-пролетаріат)

ВІЙНИ РИМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ З КАРФАГЕНОМ – ПУНІЧНІ ВІЙНИ

(сер. ІІІ – сер. ІІ ст. до н. е.)



Дата

Події

Результат

264 – 241 рр.

до н. е.


І Пунічна війна – за ініціативою Риму.

На островах Сицилія, Сардинія, Корсика



Мирний договір:

- Рим отримав о. Сицилію;

- Рим отримав контрибуцію

Рим став найсильнішою державою



в Західному Середземномор’ї

218 – 201 рр.

до н. е.


ІІ Пунічна війна (Ганнібалова війна) –

за ініціативою Карфагену.

В Іспанії, Альпах, при Каннах (216 р. до н. е.), на о. Сицилія, біля м. Карфагена, при Замі (202 р. до н. е.)


Мирний договір:

- Рим отримав Іспанію та всі острови;

- Рим отримав контрибуцію

Гегемонія Риму



в Західному Середземномор’ї)

149 – 146 рр.

до н. е.


ІІІ Пунічна війна – за ініціативою Риму:

«Карфаген має бути знищений!».

Облога м. Карфагену


Карфагенська держава

Рим заволодів її землями




ВІЙНИ РИМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ З ЕЛЛІНІСТИЧНИМИ ДЕРЖАВАМИ

(ІІ – І ст. до н. е.)


Дата

Війна

Результат

Поч. ІІ ст. до н. е.

з Македонією

Рим захопив Македонію

Сер. ІІ ст. до н. е.

з греками (Ахейський союз)

Рим захопив Грецію, зруйнував м. Коринф

Поч. ІІ ст. до н. е.

з державою Селевкідів (Антіох ІІІ)

Рим захопив Сирію, передав Малу Азію Пергамському царству

Поч. І ст. до н. е.

з Понтійським царством (Мітрідат VІ Євпатор) – Мітрідатові війни

Рим захопив Понтійське царство



РИМСЬКА РЕСПУБЛІКА

у ІІ ст. до н. е.

Завойовано усе Середземномор’я та Мала Азія

Утворено 38 провінцій



(Азія, Африка, Іспанія, Сицилія, Галлія, Єгипет)

Зросла кількість рабів



Зубожіння селян

Послабилася боєздатність армії


Необхідність реформ




- 133 р. до н. е. трибун Тіберій Гракх розпочав земельну реформу (розподіл земель серед селян), але заколотники-сенатори вбили Тіберія;

- 123 р. до н. е. трибун Гай Гракх здійснив земельну реформу (роздача завойованих земель селянам) виникли римські колонії (поселення), але заколотники-сенатори вбили Гая;

- 107 р. до н. е. консул Гай Марій здійснив військову реформу (зубожілих селян набрано до армії, надано їм зброю та платню, ветеранам роздано землі) армія зміцніла,

але

солдати матеріально залежали від полководця і захищали його особисті інтереси





Криза Римської республіки (І ст. до н. е.):

1). Боротьба рабів за свободу: повстання Спартака (73 – 71 рр. до н. е.);

2). Боротьба знаті за владу:

- громадянські війни (83 – 82 рр. до н. е., 49 – 45 рр. до н. е., 33 – 30 рр. до н. е.);

- диктатури (Корнелія Сулли, Юлія Цезаря);

- 2 тріумвірати (60 р. до н. е., 43 р. до н. е.)



КРИЗА РИМСЬКОЇ РЕСПУБЛІКИ

(І ст. до н. е.)


Хронологія подій

Розвиток подій

Результат

Союзницька війна

(90 – 88 рр. до н. е.)



повстання італіків на всьому Апеннінському півострові

- італіки отримали громадянство;

- Рим перестав бути містом-державою



Громадянська війна

(83 – 82 рр. до н. е.)



боротьба за владу між прихильниками Гая Марія та Луція Корнелія Сулли

Сулла двічі захоплював м. Рим

(88 р., 83 р. до н. е.)



Диктатура

Корнелія Сулли

(82 – 79 рр. до н. е.)


- уславився перемогою над Мітрідатом VІ

(86 р. до н. е.);

- видав проскрипції на своїх ворогів;

- масові репресії (покарання);

- роздав конфісковані землі своїм прихильникам;

- обмежив повноваження трибунів та народних зборів



- встановив верховенство сенату в державних справах;

- припинив свої повноваження самостійно



Повстання Спартака

(73 – 71 рр. до н. е.)



- утік зі школи гладіаторів м. Капуя, розташувався табором на г. Везувій (70 осіб);

- двічі пройшли з перемогами всю Італію (100 тис. повсталих)



- розбиті військом Марка Красса;

- на хрестах розіп’ято 6 тис. осіб



І тріумвірат

(60 р. до н. е.)



Марк Красс, Гней Помпей, Гай Юлій Цезар об’єдналися проти сенату

- перетворилися на уряд;

- Цезар підкорив Галлію і здобув велику популярність



Громадянська війна

(49 – 45 рр. до н. е.)



боротьба за владу між прихильниками Гнея Помпея та Юлія Цезаря (Цезар перейшов кордон – р. Рубікон)

Цезар переміг в Африці та Іспанії

Диктатура

Юлія Цезаря

(45 – 44 рр. до н. е.)


- уславився остаточною перемогою над Мітрідатом VІ (64 р. до н. е.) – «Veni, vidi, vici!»;

- одружився з Клеопатрою приєднав до Риму Єгипет;

- запровадив юліанський календар


- став необмеженим володарем (довічний диктатор, довічний трибун, імператор)

- вбитий прихильниками республіканської форми правління



ІІ тріумвірат

(43 р. до н. е.)



- Марк Антоній, Октавіан та Емілій Лепід об’єдналися проти вбивць Цезаря;

- видали проскрипції причетних до вбивства Цезаря;

- поділили між собою провінції: Антонію – східні, Октавіану – західні, Лепіду – Африку


- їх владу визнав сенат, затвердили народні збори;

- встановили військову диктатуру



Громадянська війна

(33 – 30 рр. до н. е.)



боротьба за владу між прихильниками Антонія та Октавіана

- Октавіан переміг біля узбережжя Греції та захопив Александрію Єгипетську;

- Антоній та Клеопатра покінчили життя самогубством





Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал