Положення греції острівна Материкова Іонійська (Егейське, Критське, (Балканський п-ів) (п-ів Мала Азія) Іонічне моря) Північна; Середня; Південна  заняття населення



Скачати 469.86 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації19.06.2017
Розмір469.86 Kb.
ТипПоложення
  1   2   3
ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

ГРЕЦІЇ

Острівна Материкова Іонійська

(Егейське, Критське, (Балканський п-ів) (п-ів Мала Азія)

Іонічне моря) - Північна;

- Середня;

- Південна




ЗАНЯТТЯ НАСЕЛЕННЯ:

- землеробство, городництво;

- скотарство (велика та дрібна худоба);

- садівництво, виноградарство;

- ремесла (гончарство, ткацтво, прядіння, чинбарство, ковальство, ливарне, зброярство, ювелірне, склодувне, деревообробне);

- кам’яне будівництво (будинки з внутрішнім двориком, лазні, гімнасії, театри, храми, склепи);

- мореплавство, суднобудування;

- морське рибальство;

- морська торгівля

ЕГЕЙСЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ – ДОІСТОРИЧНА ГРЕЦІЯ

(ІІІ – ІІ тис. до н. е.)



Хронологія подій

Особливості розвитку

До кін. ІІІ тис. до н. е.

мешкали давньогрецькі

племена: ахейці, іонійці


- землеробство, скотарство;

- ремесло;

- мореплавство, торгівля


Крито-мікенський період

(кін. ІІІ – ІІ тис. до н. е.)

- Мінойська цивілізація –

на о. Крит

(ХХХ – ХV ст. до н. е.)

- Мікенська (Ахейська)

цивілізація –

на Балканському п-ві

(ХVІ – ХІІ ст. до н. е.)



- догрецьке населення створює перші держави;

- монументальні палаци;

- найвищий розквіт – Кносський палац царя Міноса (ХVІ – поч. ХV ст. до н. е.)

але


- виверження вулкану на о. Санторин;

- у ХV ст. завоювали греки-ахейці

- ахейці утворили свої держави – царства (Мікени, Тірінф, Афіни, Фіви);



- запозичили критську культуру;

- утворили оригінальну писемність, міфи;

- населення працювало в робочих загонах, на ним стежили чиновники;

- рабство;

- Троянська війна (1240 – 1230 рр. до н. е.) – ахейці зруйнували Трою

але


- царі посварилися (не могли розподілити здобич), відмовилися підкорятися Мікенам;

- у ХІІ ст. до н. е. завоювали дорійці





ПЕРІОДИЗАЦІЯ ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ



Назва періоду

Особливості

Гомерівський період

(ХІ – ІХ ст. до н. е.)

«темні віки»


- дорійці зруйнували ахейську цивілізацію;

- панують родоплемінні стосунки;

- утворено рільничі сусідські общини – демос;

- заснували поліси – невеличкі поселення рільників та скотарів в центрі общинних земель;

- ремеслом займалися землероби та скотарі;

- торгівля вважалася непристойною справою;

- раби – неповноправні члени родини (працювали в домашньому господарстві, не припускалися до роботи на землі)


Архаїчна Греція

(VІІІ – VІ ст. до н. е.)

«полісний період»


- сформувалася грецька народність (ахейці + дорійці + іонійці + еолійці), називала себе еллінами;

- поліси стали містами-державами (Афіни, Спарта);

- політеїзм (кожен поліс мав свого бога-покровителя);

- поширилося використання заліза;

- розвиток торгівлі та мореплавства;

- велика грецька колонізація (Середземне та Чорне море);

- виникла приватна власність;

- розшарування населення, поява 2 груп населення: 1)аристократія;

2)демос;

- виникли театр та спорт;

- розвиток декоративного та пластичного мистецтва


Класична Греція

(V – ІV ст. до н. е.)



- найвищий розквіт полісів;

- перемога у греко-перських війнах (500 – 449 рр. до н. е.);

- Делосський (Афінський) морський союз;

- «золотий вік Афін»;

- найвищий розквіт демократії;

- найвищий розквіт культури;

- Пелопоннеська війна (431 – 404 рр. до н. е.)




РЕЛІГІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

У VІ – Vст. до н. е. сформувався пантеон (сукупність) олімпійських богів:


Зевс

Посейдон, Гера, Арес, Артеміда, Афіна, Гефест, Гермес, Донісій, Аполлон, Афродіта

+

Аїд, Деметра, Ніка, Феміда, Гіпнос, Гіменей



+

Мойри, сатири, дріади, німфи, музи



МІФОЛОГІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ
Міф – «переказ», «сказання»
Тематика міфів:

- про богів (походження світу та богів, Олімп, Зевс, Афіна);

- про героїв (Прометей, Тесей, Дедал та Ікар);

- про Аргонавтів (Фрікс і Гелла, Сімплегади, Медея допомогла Ясону);

- Троянський цикл (суд Паріса, Троя, Смерть Ахілла);

- Одіссея (Одіссей у німфи Каліпсо, Одіссей на острові циклопів, Одіссей і Пінелопа);

- Фіванський цикл (Едіп, Семеро проти Фів, Похід Епігонів)
Значення міфів:

- основа релігії Стародавньої Греції;

- основа західної цивілізації;

- джерело вивчення історії Стародавньої Греції



ВЕЛИКА ГРЕЦЬКА КОЛОНІЗАЦІЯ –

заселення греками узбережжя Середземного та Чорного морів (VІІІ – ІІІ ст. до н. е.)



Колонія –

поселення, засноване переселенцями з інших країн



Метрополія –

місто, вихідці з якого заснували колонію




Передумови 

Причини

- зріст населення;

- розвиток мореплавства;

- розвиток ремесла;

- розвиток торгівлі;

- війни в Греції


- не вистачало земельних наділів;

- шукали нових земель;

- шукали джерела сировини;

- шукали ринки збуту своїх товарів;

- шукали притулку за кордоном




Напрямки

західний південний східний

- о. Сицилія; Африка - п-ів Мала Азія;

- Апеннінський п-ів; - Причорномор’я;

- Піренейський п-ів - Приазов’я



На землях сучасної України:

- Північне Причорномо’я (Тира, Ніконій, Ольвія);

- Кримський п-ів (Херсонес, Калос-Лімен, Керкінітида, Пантикапей, Феодосія)

СПАРТАНСЬКА ДЕРЖАВА


Хронологія подій

Особливості розвитку

ІХ –VІІІ ст. до н. е.

дорійці підкорили ахейські племена

в області Лаконіка на п-ві Пелопоннес

Х ст. до н. е.

5 поселень дорійців об’єдналися в м. Спарта



VІІІ – VІ ст. до н. е.

спартіати завоювали Міссенію:

- І Міссенська війна (друга пол. VІІІ ст. до н.е.)

- ІІ Міссенська війна (кін. VІІ – поч. VІ ст. до н. е.)

- ІІІ Міссенська війна (сер. VІ ст. до н. е.)


утворили державу Лакедемон

спартіати поділили місцеве населення на 2 групи:

1) періеки – «сусіди» (ремісники, купці),

2) ілоти – «раби» (землероби)

- примусили міссенців віддавати їм половину врожаю.

- Перетворили міссенців на рабів.

- Жорстоко придушили повстання міссенців, запровадили кріптії (щорічне оголошення війни ілотам та їх винищення)




Законодавство Лікурга (ІХ – VІІІ ст. до н.е.):

- земля та раби вважалися державною власністю і були поділені між спартіатами;

- військова повинність усіх чоловіків;

- державне виховання та навчання усіх хлопчиків (від 7 до 16 років);

- чітко регламентоване повсякденне життя спартіатів;

- сформувалася олігархія



ОЛІГАРХІЯ – СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ У СПАРТІ, «ВЛАДА НЕБАГАТЬОХ»


Назва органу влади

Склад

Діяльність

Аппела – народні збори

всі чоловіки від 30 років

обирали герусію

Герусія – рада старійшин

28 геронтів (від 60 років)

2 царі (від 30 років)



- приймали закони;

- визначали політику держави;

- судили;

- керували військом;

- верховні жерці


Ефори

5 наглядачів

- стежили за виконанням законів;

- усували геронтів, царів;

- страчували без суду;

- стежили за вихованням дітей




АФІНСЬКА ДЕРЖАВА В АРХАЇЧНИЙ ПЕРІОД

(VІІІ – VІ ст. до н. е.)


Хронологія подій

Особливості розвитку

VІІІ – VІІ ст. до н. е.

в Аттиці існувало декілька самостійних

родових общин

VІІ ст. до н. е.

м. Афіни підкорило їх та утворило єдину

державу

621 р. до н. е.



архонт Драконт ухвалив жорстокі закони

(боргове рабство, страта за крадіжку) 



Архонт Солон

(594 – 559 рр. до н. е.)

запровадив ряд реформ

Започатковано формування афінської



рабовласницької демократії

Тиран Пісістрат

(560 – 527 рр. до н. е.)

Встановлено тиранію



Тирани Гіппій та Гіппарх

(527 – 509 рр. до н. е.)

Але

510 р. до н. е.



народні збори скасували тиранію

Архонт Клісфен

(510 – 500 рр. до н. е.)

запровадив ряд реформ

Завершено формування афінської



рабовласницької демократії

Виноградарство, садівництво, ремесло, торгівля

- Порт Пірей;

- сформувалася аристократія («влада найкращих»)

Демос (народ) готується до повстання

- Боргове рабство;

- новий склад суспільства (4 шари за військовим розрядом);

- Аттику поділено на 48 округів;

- сформувалася демократія («влада народу»), але

- майновий ценз (найбідніші – фети – не могли зайняти державні посади)

- Син Гіппократа;

- був соратником Солона, але проголосив тиранію;

- утворив наймане військо;

- захопив торгівельні шляхи до Причорномор’я;

- встановив новий податок (1/10 врожаю);

- частину земель аристократів передав біднякам;

- організував для бідноти суспільні роботи

Сини Пісістрата

- Аттику поділено на 10 областей з однаковими природними умовами;

- рада 500 (по 50 осіб від кожної області);

- колегія стратегів (10 осіб);

- закон про остракізм



ДВІ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ В АФІНАХ В АРХАЇЧНИЙ ПЕРІОД

АРИСТОКРАТІЯ – СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ В АФІНАХ, «ВЛАДА НАЙКРАЩИХ»


Назва органу влади

Склад

Діяльність

Ареопаг – рада старійшин

50 осіб – голови родів

- приймали закони;

- обирали архонтів



Архонти (9 осіб)

- голова держави – цар;

- верховний жрець – басилей;

- головнокомандуючий;

- 6 суддів



охороняли закони,

стежили за їх виконанням




ДЕМОКРАТІЯ – СИСТЕМА ОРГАНІЗАЦІЇ ВЛАДИ В АФІНАХ, «ВЛАДА НАРОДУ»


Назва органу влади

Склад

Діяльність

Екклесія – народні збори

всі чоловіки від 20 років

- затверджували закони;

- обирали архонтів



Буле – рада 400

по 100 осіб від 4 філ (об’єднань родів)

обговорювали закони

Ареопаг – рада старійшин

голови родів

стежили за виконанням законів

Архонти (9 осіб)

- голова держави – цар;

- верховний жрець – басилей;

- головнокомандуючий;

- 6 суддів



охороняли закони

Геліея – суд присяжних

представники усіх шарів населення (до 900 осіб)

розглядали позови громадян


ТИРАНІЯ –

ОДНООСІБНА ВЛАДУ, ЩО СПИРАЄТЬСЯ НА ПІДТРИМКУ АРМІЇ ТА ПЕРЕДАЄТЬСЯ У СПАДОК

ГРЕКО-ПЕРСЬКІ ВІЙНИ

(500 – 449 рр. до н. е.)

Причини:

- Дарій І прагнув підкорити грецькі поліси;

- грецькі колонії Малої Азії чинили опір персам
Привід:

- у 500 р. до н. е. Мілет підняв повстання проти персів;

- грецькі поліси (Афіни, Еретрія) надали повсталим допомогу  Дарій І вирішив покарати їх



Місце битви

Дата

Учасники

Результат

перси

греки

Марафонська

рівнина


490 р.

до н.е.


Датіс,

Артаферн


(30 тис.

піхоти)


Мільтіад,

Каллімах (Афіни)

10 тис. гоплітів-ополченців


- перемога греків;

- перерва у війні



Фермопільська

ущелина


480 р.

до н.е.


Ксеркс І

(150 тис.

піхоти)


союз – 31 поліс

Фемістокл (Афіни),

Леонід ( Спарта)


поразка греків:

- перси спустошили Аттику та Беотію;

- перси зруйнували Афіни


О. Саламін

480 р.

до н.е.


Ксеркс

Еврібіад (Спарта),

Фемістокл (Афіни)

300 трієр


- перемога греків, але

- 479 р. до н. е. Мардоній спустошив Аттику, розорив Афіни



М. Платеї

мис Мікале



479 р.

до н.е.


479 р.

до н.е.


Мардоній

Аристид (Афіни),

Павсаній (Спарта)

флоти


перемоги греків:

- перси залишили Грецію;

- грецькі поліси уклали Делоський (Афінський) морський союз(478 р. до н. е.)

- військові дії перенеслися в район Середземного моря




448 р. до н. е.



Каллієв мир:

- укладений Каллієм та Артаксерксом І в м. Сузи;

- Персія відмовилася від панування над грецькими полісами;

- грецькі колонії Малої Азії звільнилися з-під влади Персії;

- чорноморські протоки стали вільними для греків


Наслідки воєн:

- почався занепад Персії;

- загострилася конкуренція між Афінами та Спартою

«ЗОЛОТИЙ ВІК» АФІНСЬКОЇ ДЕМОКРАТІЇ.

ДОБА ПЕРІКЛА (444 – 429 рр. до н. е.)


Назва органу влади

Склад

Діяльність

Екклесія –

народні збори



чоловіки від 20 років

(обирали всі корінні афіняни)



- затверджували закони;

- обирали стратегів, суддів;

- вирішували питання війни та миру


Буле –

рада 500


чоловіки від 30 років

(обирали жеребкуванням)



- обговорювали закони;

- стежили за витратами державних коштів;

- стежили за виконанням рішень екклесії


Ареопаг

рада старійшин

розглядали справи про вбивства та святотатства.

Архонти

9 осіб

- доглядали за сиротами;

- проводили спортивні змагання та релігійні свята



Стратеги

10 осіб

- керували армією та флотом;

- відали військовими справами



Геліея –

суд присяжних



5 тис. суддів  1тис. запасних

(обирали жеребкуванням)



розглядали позови громадян


Поділіться з Вашими друзьями:

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал