Питання екзаменаційної роботи з курсу «Географія внутрішнього туризму» для магістрантів спеціальності «Географія рекреації та туризму»



Скачати 123.85 Kb.
Дата конвертації10.03.2017
Розмір123.85 Kb.
Питання екзаменаційної роботи з курсу

«Географія внутрішнього туризму»

для магістрантів спеціальності «Географія рекреації та туризму»


  1. Визначення науки «Географія туризму».

  2. Об’єкт дослідження географії туризму (назвати об’єкти за різними авторами).

  3. Предмет дослідження географії туризму.

  4. Співвідношення географії туризму і туризмології, географії туризму і рекреаційної географії.

  5. Місце географії туризму в структурі суспільно-географічних наук за різними авторами (Е. Б. Алаєвим, С. Б. Лавровим А. П. Голіковим, М. Д. Пістуном, Л. Т. Шевчук, А. В. Степаненком, О. І. Шаблієм, О. Г. Топчієвим, В. А. Столбовим і М. Д. Шаригіним та ін.).

  6. Функції географії туризму (теоретична, конструктивна, освітня, виховна, світоглядна, прогностична): назвати та пояснити сутність.

  7. Історія виникнення і розвитку географії туризму в Україні.

  8. Вклад українських учених у розвиток географії туризму: назвати учених та основні напрями їх досліджень.

  9. Понятійно-термінологічний апарат географії туризму: назвати групи понять та навести приклади.

  10. Поняття «туризм» і «турист»: українське і міжнародне розуміння.

  11. Підходи до визначення туризму (статистичний, функціональний, сутнісний (системний): назвати та пояснити сутність.

  12. Суб’єкти туризму (перерахувати).

  13. Сутність і співвідношення понять «вільний час», «дозвілля», «відпочинок», «розваги», «рекреація».

  14. Сутність і співвідношення понять «рекреація» і «туризм».

  15. Сутність і співвідношення понять «туризм» і «подорож», «туризм» і «екскурсія», «туризм» і «міграція».

  16. Туризм як сучасна галузь «невидимого експорту».

  17. Причини підвищення ролі рекреації і туризму в сучасному суспільстві.

  18. Функції туризму (медико-біологічна, соціально-культурна, економічна, виховна, комунікативна, екологічна): назвати та пояснити сутність.

  19. Фактори розвитку й територіальної організації туризму: фізико-географічні та суспільно-географічні.

  20. Туристсько-рекреаційні потреби населення: зміст поняття, місце в структурі потреб людини, види.

  21. Фактори формування туристсько-рекреаційних потреб населення (соціально-економічні, демографічні, соціокультурні, медико-біологічні, природно-географічні, політичні): назвати та пояснити сутність.

  22. Туристсько-рекреаційні послуги: зміст поняття, місце в структурі послуг.

  23. Склад і структура туристсько-рекреаційних послуг. Основні, додаткові і супутні туристсько-рекреаційні послуги.

  24. Туристичний продукт: зміст поняття, структура, життєвий цикл, якість та його конкурентоспроможність.

  25. Сутність і співвідношення понять «туристична послуга» і «туристичний продукт», «туристичний продукт» і «туристичний пакет».

  26. Теорії і концепції географії туризму (розкрити основні положення):

  • теорія периферії в розвитку туризму;

  • теорія циклів еволюції туристичного простору;

  • теорія двох туристичних секторів;

  • модель сприйняття туристичного простору;

  • концепція системності та модель територіально-рекреаційної системи;

  • концепція розвитку туризму як зустрічі культур;

  • концепція туристичної урбанізації;

  • концепція сталого розвитку туризму.

  1. Туристичні моделі та їх класи.

  • геопросторові моделі туризму;

  • моделі туристичних подорожей (переміщень);

  • структурні моделі туризму;

  • моделі «відбуття – прибуття»;

  • моделі розвитку туризму.

  1. Методи геотуристських досліджень: перерахувати та пояснити сутність.

  2. Географічні рівні геотуристських досліджень.

  3. «Туристсько-рекреаційна діяльність» та «туристичний бізнес»: визначення і співвідношення понять.

  4. Рекреаційні заняття та їх види (цільові, допоміжні, супутні): перерахувати та пояснити сутність.

  5. Групи рекреаційних занять (група відновлення, група розвитку, група розваг): перерахувати та пояснити сутність.

  6. Типи рекреаційних занять.

  7. Рекреаційні цикли та їх види (добовий, тижневий, квартальний, річний, життєвий): перерахувати та пояснити сутність.

  8. Класифікація туристсько-рекреаційної діяльності за різними критеріями (географічним принципом, напрямом туристсько-рекреаційного потоку, впливом на платіжний баланс країни, обсягом території, метою поїздки, джерелом фінансування, засобами розміщення, кількістю учасників, тривалістю перебування, розташуванням туристичного місця, типом природного середовища, інтенсивністю та регулярністю туристсько-рекреаційного потоку, організаційною формою, способом пересування, ступенем ризику для життя, віком туристів, ознакою рухомості).

  9. Характеристика видів туризму за метою поїздки – рекреаційного (у т.ч. курортно-лікувального і курортно-розважального), оздоровчо-лікувального (у т.ч. медичного), пізнавального (екскурсійного), професійно-ділового (у т.ч. бізнес-подорожей, конгресно-виставкового, інсентів-туризму (заохочувального), корпоративного), наукового, спортивного, шоп-туризму, пригодницького (екзотичного), релігійного або сакрального (світського та паломницького), ностальгійного (сентиментального), екотуризму, сільського, аграрного, зеленого, навчально-освітнього, промислового (індустріального), військового тощо.

  10. «Туристсько-рекреаційний потенціал»: визначення поняття, структура, підходи до оцінки, шляхи підвищення реалізації.

  11. «Рекреаційні ресурси», «туристичні ресурси», «туристсько-рекреаційні ресурси»: визначення і співвідношення понять.

  12. Підходи до класифікації туристсько-рекреаційних ресурсів (предметно-сутнісний, діяльнісний, атрактивний, ціннісний, функціональний, еколого-економічний, геосфер ний): перерахувати та пояснити сутність. Підхід П. Дефера. Класифікація О. О. Бейдика.

  13. Кількісні та якісні характеристики туристсько-рекреаційних ресурсів: перерахувати та пояснити сутність.

  14. Оцінка туристсько-рекреаційних ресурсів та її етапи.

  15. Основні підходи до оцінки туристсько-рекреаційних ресурсів (економічний, функціональний, медико-біологічний, психолого-естетичний, технологічний, екологічний): перерахувати та пояснити сутність.

  16. Реєстр, кадастр та паспорт туристсько-рекреаційних ресурсів: визначення і співвідношення понять.

  17. Природні туристсько-рекреаційні ресурси та їх структура.

  18. Природно-антропогенні туристсько-рекреаційні ресурси та їх структура.

  19. Туристсько-рекреаційне природокористування та його види: перерахувати та пояснити сутність

  20. Туристсько-рекреаційне навантаження та його види (припустиме, неприпустиме, критичне): перерахувати та пояснити сутність. Норма туристсько-рекреаційного навантаження.

  21. Деградація і дигресія туристсько-рекреаційних ресурсів: визначення і співвідношення понять.

  22. Туристсько-рекреаційна ємність природно-територіальних комплексів та її види (максимальна, оптимальна та прогнозована): перерахувати та пояснити сутність.

  23. Проект Green-Key.

  24. Антропогенні туристсько-рекреаційні ресурси та їх структура.

  25. Зміст і специфіка поняття «індустрія туризму».

  26. Структура індустрії дозвілля за різними авторами і підходами. Підсистеми, структури і компоненти індустрії дозвілля відносно споживчо-ресурсної орієнтації (за О. О. Любіцевою): організаційно-інституційна, функціонально-господарська, територіально-господрська підсистема.

  27. Туристсько-рекреаційна інфраструктура та її структура.

  28. «Туристичний ринок»: визначення поняття, чинники формування та види.

  29. Туристсько-рекреаційний потенціал України та його структура.

  30. Природні туристсько-рекреаційні ресурси України (структура, географія, оцінка):

    • Кліматичні туристсько-рекреаційні ресурси України.

    • Бальнеологічні туристсько-рекреаційні ресурси України (мінеральні води, грязі, озокерит).

    • Водні туристсько-рекреаційні ресурси України.

    • Рельєф України як туристсько-рекреаційний ресурс.

    • Ресурси земних надр України (геологічні, спелеоресурси) як туристсько-рекреаційні ресурси.

    • Біотичні (флористичні та фауністичні) туристсько-рекреаційні ресурси України.

    • Ландшафтно-пейзажні туристсько-рекреаційні ресурси України.

  1. Місце природних рекреаційних ресурсів в природно-ресурсному потенціалі України за різними показниками:

  2. Регіональні особливості природних рекреаційних ресурсів за різними показниками:

а) за питомою вагою в компонентній структурі природно-ресурсного потенціалу України;

б) за територіальною різноманітністю;

в) за територіальною диференціацією;

г) за продуктивністю (ефективністю);



д) за забезпеченістю населення України.

  1. Природно-антропогенні туристсько-рекреаційні ресурси України (дати визначення різних об’єктів природно-заповідного фонду та інших видів природно-антропогенних туристсько-рекреаційних ресурсів, вказати їх кількість, перерахувати (для заповідників) або навести приклади, зазначити, де розташовані):

    • Біосферні заповідники України.

    • Природні заповідники України.

    • Національні парки України.

    • Регіональні ландшафтні парки України.

    • Заказники України.

    • Пам'ятки природи України.

    • Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва України.

    • Дендропарки України.

    • Ботанічні сади України.

    • Зоологічні парки України.

    • Акваріуми та океанарії України.

    • Паркові зони міст України.

    • Мисливські угіддя та мисливська фауна України.

    • Пляжі України.

  1. Природні і природно-антропогенні туристсько-рекреаційні ресурси в сучасних національних конкурсах-проектах («Сім природних чудес України»). Вказати, які природні об’єкти стали переможцями конкурсу (разом зі спецномінаціями).

  2. Природні об’єкти України, занесені до Світової спадщини ЮНЕСКО.

  3. Попередній список природних об'єктів України, що пропонується включити до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

  4. Туристсько-рекреаційне природокористування в Україні.

  5. Культурна спадщина України. Реєстр пам’яток культурної спадщини України національного значення (навести приклади за регіонами України):

  • Пам'ятки історії України.

  • Пам'ятки археології України.

  • Пам'ятки монументального мистецтва України.

  • Пам’ятки архітектури України.

  • Пам’ятки містобудування України.

  • Пам’ятки науки і техніки України.

  • Історичні населені пункти України.

  • Музеї України.

  • Театри та музичні заклади України.

  1. Історико-культурні туристсько-рекреаційні ресурси України (структура, географія, оцінка):

    • Історичні пам’ятки України.

    • Біосоціальні ресурси України.

    • Археологічні пам’ятки України.

    • Пам’ятки містобудування й архітектури України.

    • Етнічні та етнографічні пам’ятки України (осередки традиційної культури різних народів, їхньої духовної спадщини).

    • Пам’ятки мистецтва України: монументального, образотворчого (картини, ікони), декоративно-прикладного (вишивка, ювелірні вироби) та інших видів.

    • Документальні пам’ятки України: письмові й графічні документи, кіно- й фотодокументи та звукозаписи, давні рукописи й архіви, записи фольклору й музики, рідкісні друковані видання тощо.

    • Національні музеї України як туристсько-рекреаційні ресурси.

    • Скансени України.

  1. Сучасні антропогенні туристсько-рекреаційні ресурси України (структура, географія, оцінка):

    • Подієві туристсько-рекреаційні ресурси України.

    • Технічні й техногенні туристсько-рекреаційні ресурси України.

  1. Антропогенні туристсько-рекреаційні ресурси в сучасних національних конкурсах-проектах («7 історико-архітектурних чудес України»). Вказати, які історико-аркітектурні об’єкти стали переможцями конкурсу (разом зі спецномінаціями).

  2. Антропогенні туристсько-рекреаційні ресурси в сучасних національних конкурсах-проектах («7 чудес України: замки, фортеці, палаци»). Вказати, які замки, фортеці, палаци стали переможцями конкурсу (разом зі спецномінаціями).

  3. Антропогенні туристсько-рекреаційні ресурси в сучасних національних конкурсах-проектах («7 чудес Києва). Вказати, які об’єкти стали переможцями конкурсу (разом зі спецномінаціями).

  4. Історико-культурні об’єкти України, занесені до Світової спадщини ЮНЕСКО.

  5. Попередній список історико-культурних об'єктів України, що пропонується включити до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

  6. Географія купально-пляжного туризму України. Інфраструктура, географія центрів купально-пляжного туризму в Україні.

  7. Географія лікувально-оздоровчого туризму України. Види лікувально-оздоровчого туризму. Типологія курортів. Географія основних курортів та центрів лікувально-оздоровчого туризму в Україні.

  8. Географія розважального туризму України. Різновиди розважального туризму. Географія центрів розважального туризму України.

  9. Географія гірськолижного туризму України. Історія, види та інфраструктура гірськолижного туризму. Географія центрів та регіонів розвитку гірськолижного туризму в Україні.

  10. Географія дайвінг-туризму України. Види дайвінгу. Інфраструктура дайвінг-туризму. Географія центрів та регіонів розвитку дайвінг-туризму в Україні.

  11. Географія екстремального та пригодницького туризму України. Водні, наземні, гірські, повітряні та екзотичні види екстремального туризму. Види пригодницького туризму. Географія центрів та регіонів розвитку екстремальних і пригодницьких видів туризму в Україні.

  12. Географія культурно-пізнавальний (екскурсійний) туризму України. Види культурно-пізнавального туризму. Географія найбільш атрактивних маршрутів та регіонів розвитку культурно-пізнавального туризму в Україні.

  13. Географія індустріального туризму України. Різновиди індустрального туризму. Географія центрів та регіонів розвитку індустрального туризму.

  14. Географія подієвого туризму України. Класифікація подієвого туризму. Географія турів, центрів та регіонів подієвого туризму в Україні.

  15. Географія релігійного туризму та паломництва в Україні. Підходи до визначення релігійного туризму. Паломництво та релігійний туризм культурно-пізнавального характеру. Види, функції та особливості паломництва. Релігійні та культові центри. Релігійні організації. Географія центрів і регіонів паломництва та релігійного туризму в Україні.

  16. Географія ділового туризму України. Класичні ділові поїздки та МІСЕ-поїздки. Географічна характеристика конгресно-виставкового туризму. Характеристика інсентів-туризму. Організатори МІСЕ-заходів. Географія центрів ділового туризму в Україні.

  17. Географія екологічного туризму України. Підходи до визначення та ознаки екологічного туризму. Види екологічного туризму. Об'єкти та інфраструктура екологічного туризму. Географія центрів та регіонів розвитку екологічного туризму в Україні.

  18. Географія сільського та аграрного туризму України. Основні підходи до визначення сільського та аграрного туризму. Моделі організації сільського та аграрного туризму. Географія центрів та регіонів сільського й аграрного туризму в Україні.

  19. Географія міського туризму України. Міста України як туристсько-рекреаційні центри, їх функції та типи. Туристсько-рекреаційний потенціал міст.

  20. Історія розвитку туризму в Україні.

  21. Фактори, що сприяють розвитку рекреації і туризму в Україні.

  22. Фактори, що стримують розвиток рекреації і туризму в Україні.

  23. Туристсько-рекреаційна діяльність України як вид економічної діяльності. Національний туристсько-рекреаційний комплекс України.

  24. Галузево-компонентна структура туристсько-рекреаційного комплексу України.

  25. Санаторно-курортне господарство України.

  26. Відпочинково-туристичне господарство України.

  27. Готельне господарство України.

  28. Сфера обслуговування рекреації і туризму в Україні.

  29. Проблеми і перспективи розвитку туристсько-рекреаційної галузі в Україні.

  30. Інновації в туризмі.

  31. Туристсько-рекреаційний потік та його географічна характеристика.

  32. Основні географічні закономірності функціонування туристсько-рекреаційних потоків.

  33. Класифікація туристсько-рекреаційних потоків за різними ознаками.

  34. Показники, що визначають обсяги туристсько-рекреаційного потоку: кількість вибуттів та кількість прибуттів, тривалість перебування.

  35. Показники, що визначають інтенсивність туристсько-рекреаційного потоку: інтенсивність прибуттів та вибуттів туристів.

  36. Показники, що визначають нерівномірність туристсько-рекреаційного потоку.

  37. Географічна оцінка туристсько-рекреаційних потоків України.

  38. Географічна оцінка туристсько-рекреаційних доходів та витрат. Туристичне сальдо. Регіони України з позитивним та негативним туристичним сальдо (регіони «активного» та «пасивного» туризму).

  39. Форми територіальної організації туристсько-рекреаційної галузі: точкова, вузлова, ареальна, лінійна.

  40. Туристсько-рекреаційні пункти, центри та вузли України.

  41. Туристсько-рекреаційні маршрути України.

  42. Туристичні кластери України.

  43. Зміст поняття «територіальні туристсько-рекреаційні системи». Підходи до виокремлення, формування і розвитку територіальних туристсько-рекреаційних систем в Україні.

  44. Структура територіальної туристсько-рекреаційної системи. Поняття про елементи територіальних туристсько-рекреаційних систем. Туристсько-рекреаційні центри. Туристсько-рекреаційні організації та об’єднання. Туристсько-рекреаційні клуби.

  45. Особливості територіальної організації туристсько-рекреаційних систем України. Регіональні відмінності туристсько-рекреаційних систем України.

  46. Характеристика туристсько-рекреаційних систем регіонів України.

  47. Проблеми формування єдиної територіальної туристсько-рекреаційної системи України.

  48. Туристсько-рекреаційне районоутворення як частковий випадок загального процесу районоутворення.

  49. Туристсько-рекреаційне районування. Мета туристсько-рекреаційного районування. Принципи туристсько-рекреаційного районування.

  50. Туристсько-рекреаційний район (регіон, зона) і таксономічні одиниці туристсько-рекреаційного районування.

  51. Методи туристсько-рекреаційного районування.

  52. Землі рекреаційного призначення та їх функціональне рекреаційне зонування.

  53. Функціональне зонування туристсько-рекреаційного району.

  54. Схеми туристсько-рекреаційного районування України (автори – В. І. Родічкін, І. В. Зорін, М. П. Крачило, І. І. Пірожник, І. В. Смаль, О. О. Бейдик та ін.).

  55. Характеристика туристсько-рекреаційних районів України (за О. О. Бейдиком): Причорноморського, Карпатсько-Подільського, Полісько-Столичного, Придніпровсько-Донецького, Харківського.

  56. Місце туристичного і рекреаційного краєзнавства в системі національного краєзнавства.

  57. Об'єкт та предмет туристичного і рекреаційного краєзнавства. Основні завдання туристичного і рекреаційного краєзнавства на сучасному етапі розвитку.

  58. Функції та методи дослідження турустичного і рекреаційного краєзнавства.

  59. Джерела туристичного і рекреаційного краєзнавства.

  60. Туристсько-рекреаційна привабливість регіонів України.

  61. Туристичний імідж території.

  62. Туристичний брендінг.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал