Передмова Програма іпек в Україні Вступ Розділ I. Дитяча праця



Pdf просмотр
Сторінка1/15
Дата конвертації17.01.2017
Розмір5.04 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Формування життєвих навичок у випускників шкіл-інтернатів. Методичний посібник


ЗМІСТ
Передмова........................................................................................................................... 4
Програма ІПЕК в Україні..................................................................................................... 6
Вступ...................................................................................................................................... 7
Розділ I. Дитяча праця………………………......................................................................... 8
Розділ ІІ. Особливості набуття життєвих навичок
вихованцями інтернатних закладів …………………………………………………………… 10
Розділ ІIІ. Методика проведення просвітницького тренінгу. Інтерактивне
навчання. Тренінг. Структурні компоненти тренінгу...................................................... 15
Розділ IV. Психологічний аспект самоактуалізації
особистості вихованця інтернатного закладу………...................................................... 22
Заняття 1. Вчимося презентувати себе................................................................................ 22
Заняття 2. Власне Я............................................................................................................... 24
Заняття 3. Формуємо гармонічну особистість...................................................................... 27
Заняття 4. Я - особистість..................................................................................................... 30
Заняття 5. Вчимося ставити мету та досягати її.................................................................. 32
Заняття 6. Почуття та емоції.................................................................................................. 35
Заняття 7. Мотивація власної діяльності.............................................................................. 37
Заняття 8. Формуємо відчуття плинності часу..................................................................... 39
Заняття 9. Вчимося бути активними...................................................................................... 41
Заняття 10. Вибираємо майбутню професію........................................................................ 43
Заняття 11. Розвиваємо навички самоконтролю................................................................. 45
Заняття 12. Особистий розвиток........................................................................................... 47
Розділ V: Практичне розв’язання соціальних проблем................................................. 49
Заняття 1. Вчимося спілкуватися.......................................................................................... 50
Заняття 2. Мої права та обов’язки......................................................................................... 55
Заняття 3-4. НІ! Найгіршим формам дитячої праці.............................................................. 60
Заняття 5.
Яка професія мені підходить і де шукати роботу. ............................................. 70
Заняття 6. Протидія торгівлі людьми. ........................................ ......................................... 85
Заняття 7. Спілкування з роботодавцем: крок за кроком.................................................... 91
Заняття 8-9. Я обираю здоровий спосіб життя.....................................................................101
Заняття 10-11. Проблема ВІЛ та СНІДу. Планування сім’ї..................................................104
Заняття 12. Сімейний бюджет............................................................................................... 114
Заняття 13. Профілактика домашнього насильства............................................................118
Заняття 14. Життя як цінність……………………………………………………………………...121
Додатки...................................................................................................................................124
Список використаної літератури........................................................................................160



4
ПЕРЕДМОВА

Зміни, що вже тривалий час відбуваються в політичній, соціальній та економічній сферах життя українського суспільства, мають глибокий вплив на життя і становище усіх верств населення та
є причиною загострення низки складних соціальних проблем, зокрема у сфері виховання дітей та молоді.
Сьогодні все більше зростає актуальність соціально-психологічної роботи з підлітками, особливо з дітьми, які перебувають поза сім’єю, виховуються в інтернатних навчальних закладах і є вразливими до потрапляння в ситуацію залучення до найгірших форм дитячої праці, ситуацію торгівлі людьми чи залучення до незаконної діяльності.
Підготовка дітей та учнівської молоді до активної, творчої, соціально значущої, сповненої особистісного сенсу життєдіяльності є найважливішою складовою розвитку суспільства та держави.

Закладена методологія виховання надає пріоритет конкурентоспроможній особистості, її життєвому і професійному самовизначенню.
Більшість матеріалів цього методичного посібника базується на апробованих методиках, тренінгах, що розробляють та використовують практичні психологи, соціальні педагоги, педагоги-тренери.
Структура методичного посібника включає рекомендації, ознайомлення з якими необхідне педагогічному працівнику для успішного проведення просвітницької діяльності з підлітками у формі тренінгу та допомагає дібрати варіанти вправ чи форми проведення структурних елементів: вступної (знайомство, правила, очікування) та заключної (підведення підсумків) частин тренінгу.
Методичний посібник складається з чотирьох розділів.
Перший — Дитяча праця в сучасному світі — має на меті висвітлити поняття найгірших форм дитячої праці (НФДП) та ілюструє феномен поширення дитячої праці в Україні та світі. Діти
інтернатних закладів становлять групу ризику щодо залучення до НФДП, і ця збірка методичних матеріалів має на меті надати практичні інструменти проведення превентивної роботи щодо поширення цього негативного явища.
У розділі другому — Особливості набуття життєвих навичок вихованцями інтернатних
закладів — викладено інформацію про особливі потреби дітей, які перебувають в інтернатних закладах, про життєві навички, необхідність їх формування у випускників інтернатних закладів.
Третій розділ — Методика проведення просвітницького тренінгу. Інтерактивне навчання.
Тренінг. Структурні компоненти тренінгу — розкриває поняття тренінгу, методів та методик, що використовуються під час тренінгових занять.
Четвертий розділ — Модуль «Психологічний аспект самоактуалізації особистості
вихованця» — пропонує 12 занять, у яких тематично об’єднані вправи, спрямовані на формування певних життєво необхідних навичок через самоактуалізацію підлітків.
П’ятий розділ — Модуль «Практичне розв’язання соціальних проблем» — містить 14 розроблених структурованих занять, кожне з яких спрямоване на формування комплексу цінностей та життєвих навичок. Тренінгові заняття розраховані на 90 хвилин та можуть проводитися залежно від потреб дитячої аудиторії й педагога-тренера.

Формування життєвих навичок у випускників шкіл-інтернатів. Методичний посібник


5
Педагогічні працівники, які будуть впроваджувати ці модулі,
мають змогу варіювати використання тих чи інших вправ і занять, розробляти власні на основі того матеріалу, що міститься в методичному посібнику.
Нижче ми наводимо плани проведення двох модулів, які входять до комплексної тренінгової програми, розрахованої на 26 занять. Ця програма застосовувалася для формування життєвих навичок вихованців інтернатних закладів Донецької області, які брали участь у програмі
«Пряма допомога дітям, залученим до найгірших форм дитячої праці — пілотний проект, спрямований на вилучення, реабілітацію та реінтеграцію працюючих дітей» Міжнародної програми з викоренення найгірших форм дитячої праці в Україні Міжнародної організації праці
(МОП-ІПЕК).
Сподіваємося, що надані матеріали стануть у нагоді всім тим, хто працює з підлітками та молоддю, вчителям, практичним психологам, соціальним педагогам, а також надихнуть їх на нові ідеї, педагогічні рішення та пошуки.










































Формування життєвих навичок у випускників шкіл-інтернатів. Методичний посібник


6

ПРОГРАМА ІПЕК В УКРАЇНІ

Міжнародну організацію праці (МОП) засновано в 1919 році з метою міжнародного співробітництва у справі забезпечення тривалого миру в усьому світі та усунення соціальної несправедливості шляхом поліпшення умов праці. МОП — єдина організація в системі ООН, що має тристоронню структуру, у якій представники роботодавців і працівників є соціальними партнерами.
Міжнародна програма ліквідації дитячої праці (ІПЕК) була запроваджена у 1992 році як спеціалізована програма Міжнародної організації праці для інформування громадськості про небезпеку дитячої праці та посилення спроможності компетентних національних органів та установ протидіяти цьому явищу. МОП-ІПЕК зосереджує зусилля на попередженні дитячої праці, а також на вилученні та реабілітації дітей, залучених до найгірших форм дитячої праці, одночасно вживаючи коротко-, середньо- та довготермінові заходи з урахуванням контексту й ситуації в кожній окремій країні.
Міжнародна програма з викоренення найгірших форм дитячої праці — це найбільша програма технічного співробітництва МОП, метою якої є послідовна ліквідація використання праці дітей, починаючи з найгірших форм дитячої праці, визначених у Конвенції МОП № 182. Із моменту появи Програми у 1992 році сфера її застосування розширилася і наразі охоплює понад 80 країн світу. Одним із пріоритетів Програми є сприяння урядам країн світу в ефективному впровадженні положення Конвенції Міжнародної організації праці № 182 «Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці». Ця Конвенція ратифікована
Україною в жовтні 2000 року та набула чинності у грудні 2001 року. Відтоді Україна взяла на себе зобов’язання здійснити негайні та ефективні заходи щодо забезпечення заборони та ліквідації найгірших форм дитячої праці.
В Україні з липня 2001 року в рамках програми технічного співробітництва з МОП здійснюється реалізація програми «Міжнародна програма запобігання та викоренення найгірших форм праці дітей в Україні» (ІПЕК) згідно з Меморандумом про взаєморозуміння між МОП та Урядом
України, підписаним 10 червня 2002 року Міністром праці та соціальної політики.
МОП-ІПЕК реалізовано 2 проекти в Україні: з 2001 по 2006 рік — «Проект запобігання та ліквідації найгірших форм праці дітей (НФДП) в Україні», а з 2003 по 2006 рік — «Проект технічної допомоги, спрямованої на запобігання та ліквідацію торгівлі дітьми з метою трудової та сексуальної експлуатації в країнах Центральної та Східної Європи (ПРОТЕКТ ЦСЄ)». Із вересня 2006 року Програма МОП-ІПЕК в Україні розпочала виконання другої фази проекту
ПРОТЕКТ ЦСЄ, що має назву «Протидія торгівлі дітьми та іншим найгіршим формам дитячої праці у Центральній та Східній Європі», що розрахована на три роки (2006–2009 рр.).





Формування життєвих навичок у випускників шкіл-інтернатів. Методичний посібник


7

ВСТУП

Сьогодні українське суспільство проходить через тяжке випробування абсолютною свободою у виборі поведінки й способу життя. Велика кількість соціальних, ідеологічних, політичних та економічних чинників, які так чи інакше впливають на вибір поведінки кожної молодої людини в період її особистісного становлення, за останні роки кардинально змінили силу та вектори впливу.
Економічна експлуатація дітей є образою людству і людяності і водночас поширеним явищем в сучасній Україні. Тисячі дітей працюють у небезпечних умовах, потерпають від рабської або примусової праці, виконують роботи домашніх слуг, будучи відірваними від родини, друзів і звичного оточення, піддаються фізичному, психічному насильству в секс-індустрії.
Проблема дитячої праці одна з найактуальніших у світі, оскільки є підґрунтям для виникнення низки інших. Діти цієї групи переважно мають труднощі в стосунках із родиною, проблеми з навчанням і є беззахисними перед вуличним середовищем, вони стають не тільки дешевою робочою силою, але й легкою здобиччю кримінального середовища.
Явище «працюючих дітей вулиці» є гострою соціальною проблемою сучасної України. Єдиного пояснення тому, що змушує дітей жити й працювати на вулиці, не існує. Проте є цілий комплекс взаємозалежних об’єктивних чинників, що зумовлюють причини, через які все більше й більше дітей обирають такий ненадійний і зазвичай небезпечний спосіб життя.
Ще одна проблема сучасності — торгівля дітьми. Вона стосується усіх складових соціальної структури суспільства і пов’язана з кримінальною діяльністю транснаціональних злочинних груп. Запобігання торгівлі дітьми потребує законодавчої заборони, активного міжнародного співробітництва, спільних дій правоохоронних органів та громадської підтримки на національному рівні.














Формування життєвих навичок у випускників шкіл-інтернатів. Методичний посібник


8

Поняття «дитяча праця» визначається як «оплачувана і неоплачувана робота та діяльність, що в психологічному, фізичному, соціальному або моральному планах пов’язана з небезпекою чи завданням шкоди дитині. Це саме та праця, що позбавляє дітей можливості навчатися в школі або змушує їх, окрім шкільних занять і домашніх обов’язків, завантажувати себе додатковою роботою, що виконується в інших місцях, — роботою, яка закріпачує їх і відриває від сім’ї. Під дитячою працею мається на увазі робота, виконання якої небезпечне й шкідливе для дитини і заборонене міжнародним та національним законодавством».
Отже, дитячу працю слід розглядати:
• як украй негативне соціальне явище з усіх точок зору — медичної, соціальної, педагогічної тощо;
• незаконний вид діяльності.
Дитячою працею не вважається:
• участь дітей у виконанні деяких видів легких робіт, наприклад, допомога батькам у родинних і домашніх справах (які не забирають багато часу);
• трудова діяльність підлітків протягом кількох годин до чи після шкільних занять, а також під час канікул, щоб заробити на кишенькові витрати.
Усе це розглядається як елементи виховання хлопчиків та дівчаток, а також як спосіб набуття професійних базових навичок і вміння адаптуватися в суспільстві. Це сприяє підвищенню
їхньої самосвідомості та впевненості в собі, водночас дає їм можливість зробити внесок у сімейний бюджет та заробити кишенькові гроші.



Багато дітей працюють через відсутність доступної шкільної освіти або дуже обмежений доступ до неї.
За оцінками МОП, у світі налічується близько 218 мільйонів дітей віком від 5 до 17 років, які залучені до праці, із яких 126 мільйонів виконують небезпечну роботу або працюють на шкідливому виробництві.
В Україні, за даними дослідження, проведеного Державним комітетом статистики у співпраці з МОП у 1999 та 2000 роках, виявлено понад 456 тисяч дітей, які працюють, із яких 97 тисяч — це діти найуразливішої групи віком від 7 до 12 років.
Конвенцією МОП № 182 «Про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці» найгіршими формами праці визнано:
1) усі форми рабства або практику, подібну до рабства, як наприклад, продаж дітей та торгівлю ними, боргову кабалу та кріпосну залежність, а також примусову чи обов’язкову працю, включаючи примусове чи обов’язкове вербування дітей для використання їх у збройних конфліктах;
2) використання дітей для проституції, виробництва порнографічної продукції чи для порнографічних вистав;
3) залучення дітей до участі в незаконній діяльності, у тому числі продажу наркотиків; роботи, що за своїм характером та умовами, у яких вона виконується, може завдати шкоди здоров'ю, безпеці чи моральності дітей.
ДИТЯЧА ПРАЦЯ
РОЗДІЛ І

Формування життєвих навичок у випускників шкіл-інтернатів. Методичний посібник


9
Значну роль відіграє також попит на дитячу працю, основною причиною якого є не стільки економічна доцільність, скільки той факт, що дітьми легше керувати, тому що вони не знають або погано знають власні права, створюють менше проблем, є більш слухняними і довірливими.
Глибше проникнення в сутність проблеми доводить, що за попитом на дитячу працю стоїть певне ставлення суспільства до цього явища. Тобто суспільство вважає цілком прийнятним наймати дітей на роботу.
Говорячи про явище дитячої праці, ми неодмінно стикаємося з поняттям «діти вулиці».
У документах ООН пропонується таке визначення поняття «діти вулиці»: «Дитина вулиці» — це будь-яка неповнолітня особа, для якої вулиця (в найширшому значенні слова, яке включає незайняте житло, незаселені землі тощо) стала її звичайним місцем знаходження, а також та, яка не має достатнього захисту».
Таке визначення не охоплює величезну кількість дітей, які більшу частину дня перебувають на вулиці, але живуть вдома з батьками або іншими родичами. У нашому посібнику ми будемо використовувати поняття «діти вулиці», маючи на увазі обидві групи дітей.
Отже, під терміном «діти вулиці» маються на увазі соціально неадаптовані діти, у тому числі:






Слід підкреслити, що серед безпритульних та бездоглядних дітей відхилення у поведінці різноманітного походження досить поширені. Можна виділити чотири групи «дітей вулиці»:
1) не мають батьків і живуть на вулиці;
2) мають батьків, але пішли з дому і живуть на вулиці, зв’язок із сім’єю розірваний;
3) мають батьків, але пішли на вулицю, іноді приходять додому;
4) мають батьків, на вулиці перебувають цілий день (іноді відвідують школу), а вночі повертаються додому.
Поняття «працюючі діти вулиці» активно використовується у практиці Міжнародної програми з викоренення найгірших форм дитячої праці (МОП-ІПЕК). Перевагою цього терміна є не тільки те, що він трактує поняття дитячої праці як індикатор нової проблеми, але й у тому, що зберігає попереднє соціальне навантаження щодо цих дітей.
1) «бездомні» чи «безпритульні» діти — діти, які не мають певного місця проживання та коштів для існування. Вони можуть мати батьків (здебільшого одного з батьків) чи опікуна, але через соціальне неблагополуччя вказаних дорослих діти змушені покладатися тільки на себе. Серед усього контингенту
«дітей вулиці» бездомні становлять приблизно 50 %;
2) «бездоглядні» діти — діти, які мають певне місце проживання, але не хочуть там проживати, оскільки батьки (чи особи, які їх замінюють) жорстоко поводяться з ними чи створюють умови, неможливі для нормального розвитку дитини. Як правило, така ситуація в родині пов'язана з соціальним неблагополуччям батьків (алкоголізм, наркоманія, аморальний спосіб життя) чи з виникненням вторинної сім'ї (вітчим, мачуха), де дитина не змогла адаптуватися. Трапляються випадки, коли причина ненормального ставлення до дитини криється у психічному захворюванні батька чи матері. Серед усього контингенту «дітей вулиці» бездоглядні діти становлять приблизно 40 %;
3) діти з девіантною поведінкою — це діти, у яких причиною втечі з дому є патохарактерологічні особливості, відхилення у психічному чи особистісному розвитку. Родина в цьому випадку може бути досить благополучною соціально. Однак через неправильні педагогічні впливи батьків у поведінці дитини періодично виникають зриви. Серед усього контингенту «дітей вулиці» такі діти становлять приблизно 10 %, і, як правило, їхнє перебування у цій групі короткочасне.

Формування життєвих навичок у випускників шкіл-інтернатів. Методичний посібник


10
ОСОБЛИВОСТІ НАБУТТЯ ЖИТТЄВИХ НАВИЧОК
ВИХОВАНЦЯМИ ІНТЕРНАТНИХ ЗАКЛАДІВ

Довгі роки заміною сім’ї для природних і соціальних сиріт виступали заклади опіки та суспільного виховання. Заступницька опіка — це опіка над дітьми, позбавленими природної сім’ї, що характеризується повною відповідальністю опікунів та безперервним задоволенням потреб останніх; може відбуватися в інституційних і неінституційних закладах.
У сучасній психолого-педагогічній літературі дедалі частіше висловлюється думка про неспроможність повноцінного розвитку й виховання дітей в інтернатних закладах. За даними досліджень,
1
дітей — вихованців інтернатних закладів від дітей із сімей відрізняють: неврівноваженість поведінки (у 80 проти 11 %); зниження пам’яті (у 70 проти 15 %); зниження соціальної активності (у 70 проти 10 %); порушення спілкування (у 50 проти 9 %); удвічі нижча самостійність; у 2,5 раза вища агресивність;спотворені уявлення щодо ролі чоловіка та жінки в сімейному вихованні, спричинені відсутністю позитивного стереотипу сім’ї; слабка правова захищеність, що пов’язане з невмінням відстоювати власні права.
В інтернатних закладах існують фактори, що затримують соціалізацію вихованця
2

Емоційні проблеми
Соціальні проблеми
Економічно-територіальні
проблеми
• Відсутність спілкування з біологічною матір’ю
• Деформація родинних зв’язків
• Дефіцит любові, ласки, уваги
• Замкненість кола спілкування
• Жорстка регламентація часу
• Жорстке ставлення з боку персоналу, дітей у колективі
• Несформоване «Я»
• Підвищене почуття тривожності, відчуття ворожості соціуму
• Закомплексованість; відсутність дефиренційованого підходу до дітей з боку вихователів
• Відсутність свободи вибору
• Деформований соціальний особистий досвід
• Соціальна незахищеність після виходу із закладів опіки, відсутність матеріальної та моральної підтримки
• Гіперопіка з боку вихователів
• Відсутність соціальних навичок власного життя
• Відсутність навичок вирішення власних проблем з офіційними структурами
• Неспроможність протидіяти негативному соціальному впливові
• Погана спадковість, що впливає на стан здоров’я
• Економічна деривація (не мають власних заощаджень, відсутній досвід розпорядження грошима)
• Відсутність особистого простору (власної кімнати, місця для усамітнення)
• Постійне перебування у вузькому комунікативному просторі
• Відсутність власних речей (окрім одягу та предметів особистої гігієни)

1
Соціальне сирітство в Україні: експертна оцінка та аналіз існуючої в Україні системи утримання та виховання дітей, позбавлених батьківського піклування / Авт. кол. Л.С. Волинець, Н.М. Комарова, О.Г.
Антонова-Турченко, І.Б. Іванова, І.В. Пєша. — К.: Видавництво, 1998. — С. 60-61.
2
Там же, С. 45-46.
РОЗДІЛ ІІ

Формування життєвих навичок у випускників шкіл-інтернатів. Методичний посібник


11
Діти з сиротинця не мають належного рівня життєвої компетенції, не готові до життя в суспільстві; мають неточні превентивні знання, викривлений особистісний розвиток: агресивні, емоційно нестійкі, імпульсивні, егоцентричні; у них не розвинена звичка до самоаналізу, низький рівень самоповаги; ці діти не вміють приймати рішення, планувати свої дії та нести за них відповідальність
3.
Сувора регламентація режиму виключає можливість формування у цих дітей навичок асертивної поведінки. Але за деякими даними
4
, їх моторний розвиток у багатьох випадках швидший та успішніший, ніж у дітей, що виховуються у сім’ях.
Вихованці притулків значно важче піддаються вихованню, оскільки життя на вулиці пропонує їм ціннісні орієнтації кримінальної субкультури, діти знаходяться в афективному стані, виявляють реакції протесту.
Сьогодні, крім знань, умінь і навичок (як мети навчання), освітня галузь має орієнтуватися на підготовку компетентних громадян українського суспільства, що передбачає трансформацію знань, умінь і навичок, набутих дітьми і молоддю в процесі навчання та виховання, у компетентність або життєві навички. Оволодіння життєвими навичками набуває особливої актуальності щодо дітей, позбавлених сімейного виховання. Більшість вихованців інтернатних закладів соціально непристосовані, наслідком чого є шкільні проблеми: труднощі в навчанні, клопоти з вихованням у школі і вдома, агресія, аутсайдерство. А шкільні проблеми є початком суспільного непристосування, що виражається девіантною поведінкою — злочинність, наркоманія, алкоголізм, суїциди тощо. Діти, які виховуються в інтернатних навчальних закладах, є вразливими до потрапляння в ситуацію залучення до найгірших форм дитячої праці, ситуацію торгівлі людьми чи залучення до незаконної діяльності.
Це пояснюється тим, що пересічна особистість формується під впливом різних соціальних
інститутів — сім’ї, школи, сусідів, ровесників на вулиці тощо. Різноманітність таких зв’язків і впливів об’єктивно дозволяє дитині оволодіти різними комунікативними вміннями та зв’язками, адаптуватися до результативного життя в суспільстві.
Діти, які виховуються поза сім’єю, позбавлені такої можливості, оскільки виключені із більшості цих зв’язків. Постає необхідність створення особливої системи виховання, що забезпечить вихованцям інтернатних закладів успішну адаптацію та індивідуалізацію в суспільстві.
Чому саме інтерактивне, тренінгов e навчання ми пропонуємо в роботі з вихованцями
інтернатних закладів? Тому що саме інтерактивні методи базуються на ідеях та принципах гуманістичної психології, на утвердженні самоцінності людини, чого насамперед бракує цільовій групі.
Це такі принципи:
• людина наділена потенціалом до безперервного розвитку;
• людина — активне, інтернаціональне, творче створіння;
• людина несе відповідальність за власний розвиток;
• людина — відкрита можливість для самоактуалізації.
Освіта має формувати мотивацію до дії як рушійний механізм, що запускає ті навички, які зберігаються в пам’яті.
Успішність подібних програм можлива тільки на умовах партисипативного підходу, а саме на рівнях партнерських відносин між тренером та учасниками, коли під час інтерактивних занять вислуховується та приймається погляд кожного з учасників.
3
Н.Ю. Максимової Роль соціального супроводу у життєвлаштуванні дітей-сиріт // Соціальна робота в
Україні: теорія і практика. — 2003. — № 3. — С. 27-32.
4
Психическое развитие воспитанников детского дома / Под ред. И.В. Дубровиной, А.Г. Рузской; Научно - исследовательский институт общей и педагогической психологии Академии педагогических наук СССР.
— М.: Педагогика, 1990. — С. 13.

Формування життєвих навичок у випускників шкіл-інтернатів. Методичний посібник


12
При такому підході люди активно навчаються, бо цінуються їхні здібності, досвід, знання, люди здатні ділитися своїм власним досвідом, аналізувати власні вчинки та дії в спеціально створених умовах. Знання та досвід, що отримують діти на заняттях, мають бути необхідними для життя.
Життєві навички — це здатність до адаптивної та позитивної поведінки, що надає можливість ефективно вирішувати проблеми та долати повсякденні труднощі. Життєві навички можна розглядати як групу психосоціальних компетенцій та навичок міжособистісного спілкування, що допомагають людям приймати поінформовані та обґрунтовані рішення, розв’язувати проблеми, критично та творчо мислити, ефективно будувати соціальні контакти та здорові стосунки, співчувати, продуктивно організовувати своє життя, вести здоровий спосіб життя.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал