Освіти І науки україни національний авіаційний університет



Pdf просмотр
Сторінка15/35
Дата конвертації27.01.2017
Розмір5.62 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   35
за формами правового регулювання використання робочої
сили розрізняють регламентовану (легальну) та нерегламентовану зайнятість
(дикий ринок праці).
Нерегламентована зайнятість
– це нерегламентована жодними державними документами діяльність громадян, що вилучена зі сфери соціально-трудових норм і відносин та не враховується державною статистикою. Це така діяльність, яка відбувається без укладання трудового договору, не враховується державною статистикою, нерідко перебуває на межі криміналу без сплати податків. Нерегламентована зайнятість може мати вигляд самозайнятості
та зайнятості найманою працею. Розширення нерегламентованої
зайнятості
супроводжується подальшим знецінюванням робочої сили, зниженням мотивації до праці, насамперед у державному секторі, зростанням інфляції та цін.
6.3.
Безробіття як соціально-економічне явище, його види
Зайнятість
і безробіття – найважливіші показники використання людських ресурсів у виробничому процесі.
Безробіття
– економічна категорія, яка відбиває економічні відносини щодо вимушеної незайнятості працездатного населення.
Безробіттям називається соціально-економічна ситуація в суспільстві
, при якої частина робочої сили (економічно активне населення
) не зайнята у сфері економіки, що обумовлено перевищенням пропозиції праці над попитом.
Відповідно до закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку
, які при відсутності роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі
зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підхожої роботи.
Це визначення відповідає міжнародним нормам трудового права
. В ньому наведені вісім ознак, при наявності яких, незайняті

172
(непрацюючі) громадяни можуть бути зареєстровані в державній службі
зайнятості як безробітні. При відсутності хоча б однієї з ознак
, статус безробітного не надається.
Для громадян, які втратили роботу і заробіток (трудовий дохід
), підходящою вважається робота, що відповідає освіті, професії
(спеціальності), кваліфікації працівника і надається в тій ж місцевості
, де він проживає. Заробітна плата повинна відповідати рівню
, який особа мала за попередньою роботою з урахуванням її середнього рівня, що склався в галузі відповідної області за минулий місяць.
Не можуть бути визнані безробітними громадяни: а
) віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були вивільнені
у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці; реорганізацією
, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства, установи
і організації або скороченням чисельності (штату); б
) які вперше шукають роботу і не мають професії
(спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, якщо вони відмовляються від проходження професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру
, яка не потребує професійної підготовки; в
) які відмовилися від двох пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, які шукають роботу
; г
) які мають право на пенсію відповідно до законодавства
України
За визначенням Міжнародної Організації Праці (МОП)
безробітні
– це особи віком 15-70 років (як зареєстровані, так і не зареєстровані
в державній службі зайнятості), які одночасно задовольняють трьом умовам:

не мають роботи (прибуткового заняття);

шукають роботу або намагаються організувати власну справу впродовж 4-х тижнів;

готові
приступити до роботи протягом наступних 2-х тижнів
До цієї категорії відносяться також особи, що навчаються за направленнями служби зайнятості, знайшли роботу і чекають відповіді
або готуються до неї приступити, але на даний момент ще не працюють.

173
Рівень безробіття (Р
б
) - за стандартами міжнародної організації
праці розраховується як відсоткове відношення загального числа безробітних (Б) до чисельності робочої сили
(економічно активного населення), тобто до суми зайнятих та безробітних
(Е + Б):
100
Б
Е
Б
Р
б
+
=
,
Для визначення рівня безробіття, крім цього показника, користуються ще показниками абсолютної кількості безробітних
(тисяч чоловік)та кількістю працівників, що претендує на одне вакантне місце.
В
основі виділення різних причин і типів безробіття лежать принципово різні погляди прихильників неокласичної економічної теорії
і кейнсіанців. Якщо у кейнсіанців безробіття – макроекономічне
, викликане дефіцитом агрегированного попиту в економіці
(циклічне безробіття), то економісти-неокласики пояснюють безробіття недосконалістю ринку праці, тобто мікроекономічними причинами (інші види безробіття). Підходи та класифікації
типів, видів безробіття наведено в табл. 6.1. [63].
Таблиця
6.1
Типологія безробіття
Загальне ділення
Основна причина
Типи
Кейнсианська
Порушення макроекономічної
рівноваги
1. Циклічне (чи макроекономічне
, чи безробіття дефіциту попиту)
Класична
Недосконалість ринку праці
(макроекономічні причини
)
1.Фрикційне
2.Структурне
3.Сезонне
4. Безробіття надлишкової пропозиції
Розрізняють відкрите й приховане безробіття.
Відкрите безробіття означає існування явно незайнятого населення
Сучасні
теорії ринку праці розрізняють переважно три типи безробіття
: фрикційне, структурне і циклічне.
Фрикційне безробіття пов'язане з динамічним характером ринку праці постійним переходом працівників із стану зайнятості в категорію безробітних і навпаки, з недосконалістю інформації.

174
Вона принципово не може бути усуненою і існує в любий економічній системі.
Структурне безробіття викликано невідповідністю професіональної
або регіональної структури робочої сили і попиту на неї. Головні причини структурного безробіття в сучасній економіки
- швидкі темпи науково-технічного прогресу, постійна зміна технологій і виникнення нових виробництв, розвиток міжнародної
торгівлі.
Структурне безробіття є тривалим і має, як правило, хронічний характер.
Фрикційне
і структурне безробіття разом дають так званий природний рівень безробіття або рівноважне безробіття.
Рівноважне безробіття ще деколи називають добровільним.
Західні
економісти вважають, що рівень безробіття за умов повної
зайнятості дорівнює сумі рівнів фрикційного та структурного безробіття при нульовому циклічному безробітті.
У
структурному безробітті можна виокремити технологічне і конверсійне безробіття.
Технологічне безробіття пов'язане з переходом до нової техніки
і технології, механізацією та автоматизацією виробництва, що супроводжується вивільненням робочої сили і найманням працівників принципово нових спеціальностей та кваліфікації.
Конверсійне
безробіття спричиняється скороченням чисельності
армії і зайнятих у галузях оборонної промисловості.
Розміри цього безробіття можуть коливатися від незначних до великих
Сезонне безробіття стосується тих видів виробництва, які мають сезонний характер і в яких протягом року відбувається різкі коливання попиту на працю (сільське господарство, будівництво, тощо
). Циклічні коливання попиту на працю пов’язані не з макроекономічними
, а з природними факторами (зі зміною пори року
).
Безробіття надлишкової пропозиції
виникає в результаті порушення рівноваги на ринку праці, коли заробітна плата за будь якими причинами (наприклад в результаті діяльності профспілок або проведення політики ефективної заробітної плати) виявляється вище рівноважного рівня. Це безробіття вимушене, не рівноважне.
Циклічне безробіття породжується дефіцитом агрегато-

175 ваного попиту на ринку товарів, тобто макроекономічними причинами порушення рівноваги – це перевищення природного рівня
, або не рівноважне (в макроекономічному змісті) безробіття.
Циклічне безробіття постійно змінюється за своїми масштабами
, тривалістю і складом, що пов'язано з циклом ділової кон 'юнктури. Якщо, незважаючи на можливості виробництва, сукупний попит на товари та послуги скорочується, зайнятість зменшується
і безробіття зростає. Масштаби і тривалість циклічного безробіття досягають максимуму під час спаду (кризи) виробництва
і мінімуму — під час піднесення. Отже, розміри ринку праці
коливаються разом з коливаннями циклу ділової кон 'юнктури. Найбільшою мірою від циклічного безробіття страждають молодь, жінки, люди похилого віку і некорінне населення
Поняття природного і перевищуючого природний рівень безробіття добре ілюструє так звана крива Беверіджа.(рис.6.2)







Рис
. 6.2. Крива Беверіджа
Крива Беверіджа характеризує сформовану в економіці залежність між безробіттям і числом вільних вакансій. При будь- якому рівні безробіття завжди існує деякий мінімум незаповнених робочих місць – або вони зовсім непривабливі, або це викликано наявністю фрикційного безробіття. Аналогічно, навіть при дуже великій кількості вакансій, завжди знайдуться люди, що у даний момент шукають (і ще не знайшли) роботу. Тому крива, наближаючись до осей координат, ніколи їх не торкається і має
U
Y
V
Y
V
U
X
U
Y
0
X
Z
А
В

176 вигляд гіперболи. Рівень безробіття, що досягається при перетині бісектриси координатного кута (OZ) і кривої Беверіджа - рівноважний (природний)
рівень. Це фрикційне і структурне безробіття
(іноді сюди відносять і сезонний компонент). Якщо фактичний рівень безробіття, що склався в економіці, перевищує природний
, то різниця – це безробіття, викликане дефіцитом сукупного попиту.
На рис. 6.2 крива Беверіджа для деякої економіки представлена кривою В. Фактичний рівень безробіття, що склався в даний момент, дорівнює U
X
. Бісектриса координатного кута перетинає
криву В в точці Y, якій відповідає рівень безробіття U
Y
(в точці
Y U
Y
= V
Y
, тобто кількість безробітних відповідає числу вакансій в економіці, і безробіття виникає тільки через структурну невідповідність або через недосконалу інформацію). Природний рівень безробіття в даній економіці дорівнює U
Y
.
Якщо фактичний рівень
U
X
перевищує рівноважний, то це перевищення (U
X
- U
Y
) пояснюється насамперед циклічним безробіттям.
Положення точки фактичного безробіття на кривій Беверіджа характеризує
напруженість на ринку праці в даний момент.
Відношення числа безробітних до числа незаповнених вакансій називають коефіцієнтом напруженості:
k=U
X
/V
X

У
точці рівноваги коефіцієнт напруженості дорівнює одиниці
, якщо ж його значення росте, це говорить про наявність циклічного безробіття на ринку праці.
Положення кривої Беверіджа не є раз і назавжди заданим для якоїсь економіки. Вона будується на основі емпіричних даних про співвідношення числа безробітних і вакансій, і, природно, зміни економічної
ситуації викликають її зрушення. Наприклад, на рис.
6.2. представлені дві криві - А и В. Перша з них характеризує більш високий рівень природного безробіття - це значить, що в економіці відбуваються значні структурні зміни (галузеві, технологічні) чи погано організована інформаційна система на ринку праці.
Таким чином, знаючи форму кривої Беверіджа, кількість вакансій
і число безробітних в економіці, можливо провести аналіз
існуючого безробіття в термінах "рівноважне - не рівноважне". Це

177 дуже важливо для вироблення адекватних державних заходів регулювання зайнятості.
У
залежності від причин вивільнення робочої сили безробіття
є
добровільним та вимушеним.
До добровільного відносять фрикційне та інституційне
безробіття
Інституційне безробіття — це безробіття, яке породжується правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці.
Інституційне безробіття створюється інститутом соціального захисту безробітних (чим більші виплати по безробіттю, тим триваліший час пошуку нового місця роботи), а також таким фактором
, як підвищення гарантованого мінімуму заробітної плати.
Це безробіття пов'язане також з недосконалістю податкової системи
. Так, чим вища ставка податку і менші доходи працівників, тим менша різниця між доходами і соціальними допомогами, тому менше бажання працювати і триваліший час пошуку роботи.
До вимушеного безробіття підносяться такі види: технологічне, структурне, конверсійне, економічне, маржинальне і
молодіжне.
Економічне безробіття спричиняється кон'юнктурою ринку, недостатнім попитом на товари і послуги.
Маржинальне безробіття
- безробіття слабо захищеного населення
. Сюди відноситься молодь, жінки з малими дітьми.
Молодіжне
безробіття
(до молоді, за статистикою, відносяться громадяни у віці від 16-ти до 30-ти років). Останніми роками питома вага молоді в загальній кількості безробітних досягла
30%.
В
залежності від величини часового інтервалу безробіття може бути тривалим (4-8 місяців), довготривалим (8-18 місяців), застійним
(більше 18-ти місяців).
Розвиток ринкової економіки супроводжується виникненням
і
розширенням масштабів хронічного безробіття. Це пов'язано з тим
, що інвестиції у створення нових робочих місць відстають від темпів зростання чисельності найманих працівників.
Безробіття може бути прихованим та легалізованим.
Приховане безробіття характерно для ситуації економічного спаду
. Воно пов'язане з так званою неповною зайнятістю, наявністю формально зайнятого населення. Приховане безробіття

178 зумовлене неповним завантаженням потужностей підприємств, зменшенням обсягів виробництва
, різким зниженням продуктивності
праці, наданням працівникам неоплачуваних відпусток
, неповною зайнятістю протягом робочого тижня.
У
зв'язку з тим, що економічні, моральні та соціальні втрати від безробіття великі, уряди всіх країн прикладають зусилля, щоб досягти зниження безробіття нижче природного або нормального рівня
. Тому вводиться ще одне поняття – оптимальне безробіття, що означає безробіття, рівень якого нижче природного. Навіть при досягненні
оптимального рівня безробіття, добробут населення на максимальному рівні не забезпечується.
6.4.
Соціально-економічна оцінка рівня безробіття
Безробіття визначається не тільки станом ринку праці, але і макроекономічними факторами. З іншого боку, воно само впливає на розвиток макроекономічних процесів, зокрема, на таке явище, як
інфляція
Залежність
інфляції від рівня безробіття описується за допомогою відомих кривих Філліпса. Крива Філліпса показує емпіричний зв'язок між нормами інфляції і безробіття. Як показано на рис. 6.3., крива визначає, що існує альтернатива між інфляцією і безробіттям
, тобто менший рівень безробіття може мати місце за рахунок більшої інфляції: ріст надлишкового попиту на ринку праці
веде до збільшення зайнятості (скороченню безробіття) і водночас призводить до росту заробітної плати, а слідом за нею - по спіралі - до інфляції цін.
Первісно криві Філліпса достатньо добре апроксимували реальну залежність, яка мала місто протягом століття з середини
ХІХ
до 60-тих років ХХ століття. Проте, виявилося, що інфляція і безробіття можуть зростати одночасно. Ця ситуація відома як стагфляція
(спад виробництва і зайнятості і одночасний ріст цін) виникла в США та інших західних країнах в 70-ті роки і вимагала пояснення
. Тоді крива Філліпса була модифікована, і в якості функції
виступає тепер темп росту інфляції - це так звана збільшена крива Філліпса (рис. 6.3). Як показали дослідження, криві
цього типу підходять для опису економік більшості західних країн за останні двадцять п'ять років.
Крива
Філліпса проста:
( )
u
g
=
π
;

179

збільшена
:
( )
u
g
=

−1
π
π
, де
π- темп інфляції в даному періоді; π
-1
– темп інфляції у попередньому періоді; u - рівень безробіття.
Точка перетину кривої з горизонтальною віссю - точка, що не прискорює
інфляцію рівня безробіття (NAІRU - nonacceleratіng
і
nflatіon rate of unemployment) - відображає ситуацію рівноваги
(крапка C на рис. 6.3). При такому рівні безробіття g(u) = 0 і
інфляція стабільна:
0 1
=

=

π
π
π
. Звідси видно, що, якщо держава прагне знизити рівень безробіття, це призведе до росту
інфляції
, і навпаки, зниження інфляції неминуче викликає скорочення зайнятості. Наприклад, на рис. 6.3 перехід із точки А в точку
В дозволяє скоротити темпи інфляції на 2%, але і безробіття зростає
на 2%. Це відомий в економіці компроміс «інфляція- безробіття
».
Рис
. 6.2. Крива Філліпса
Розташування кривої Філліпса - не фіксоване, тобто рівень безробіття
, яке не прискорює інфляцію (NAIRU) залежить від
інституціональних факторів, у тому числі від тих заходів, які приймає
держава для скорочення фрикційного і структурного безробіття
. Як показали дослідження західних фахівців, рівень безробіття тим нижче, чим нижче виплати безробітним, чим масштабніше допомога держави в
працевлаштуванні
і
перепідготовці
, чим слабкіше профспілки в даній економіці і чим краще координація дій наймачів, що встановлюють зарплату. І
Темпи росту інфляції
(% в рік)
3
А
1
В
С (NAIRU)
0 3 5
Рівень безробіття(%)
Рис
. 6.3. Крива Філліпса

180 якщо вдається знизити природний рівень безробіття, то це може бути здійснено без росту інфляції, просто крива Філліпса зміститься вліво (так само як і крива Беверіджа, вона може змінювати своє розташування).
Загострення проблеми безробіття супроводжується економічними витратами, насамперед зменшенням валового національного продукту (ВНП), його відставанням від потенційної
ВНП
, який визначається за припущенням існування природного рівня безробіття та певних „нормальних” темпів економічного зростання
. Чим вищий рівень безробіття, тим більше відставання
ВНП
. В економічній науці такий взаємозв’язок виражає закон А.
Оукена
. Відповідно до закону Оукена, щорічний приріст ВНП на рівні
2,7% утримує частку безробітних на постійному рівні. Кожні додаткові
2% приросту ВНП зменшують частку безробітних на 1%.
Аналогічно кожне додаткове скорочення темпів приросту ВНП на
2% викликає ріст норми безробіття на 1%.
Співвідношення
2:1 указує, яким повинний бути економічний ріст
, щоб вирішити проблему безробіття. Допустимо, при безробітті
10% необхідно знизити її рівень на 3%. За такими умовами потрібно за допомогою грошового і фіскального стимулювання домогтися росту ВНП на 8,7%, з них 2,7% - щоб зберегти рівень зайнятості, і 6% - щоб знизити безробіття на 3%.
Ці
співвідношення виведені на підставі емпіричних даних. На початку
60-х років, коли Оукен тільки починав свої дослідження, пропорція виглядала як 3:1. Вже в 70-і роки вона змінилася, і більш пізні
оцінки різних дослідників коливаються від 2 до 2,5. Це пояснюється тим, що коефіцієнт відбиває і галузеву, і технологічну структуру економіки (у різних країнах і в різні роки переважають більш
-менш трудомісткі галузі і технології, змінюється структура зайнятості
по галузях і секторам економіки і т.ін.). Визначну роль, безсумнівно
, грають інституціональні фактори – у першу чергу, держава
і профспілки. Проте, закон Оукена ясно дає зрозуміти, що високе безробіття неможливо ліквідувати швидко.
Згідно законом Оукена, зв’язок між рівнем безробіття та відставанням в обсязі виробленого ВВП математично визначається двома формулами:
1) Коли потрібно з’ясувати, як впливає зміна рівня циклічного безробіття на відхилення фактичного рівня ВВП від

181 потенційно можливого, користуються формулою:
)
(
*
*
u
u
Y
Y
Y


=

β
, де
Y – фактичний обсяг виробництва, Y
*
- потенційний ВВП;
u
– фактичний рівень безробіття; u
*
- природний рівень безробіття;
β
- коефіцієнт чутливості ВВП до динаміки циклічного безробіття.
Коефіцієнт чутливості ВВП до динаміки циклічного безробіття показує, що коли фактичний рівень безробіття перевищує
природній на 1%, то фактичний обсяг виробництва буде нижчим за потенційно можливий на β%. Найчастіше коефіцієнт β має
значення в межах від 2-2,5.
2) Можна визначити також вплив динаміки фактичного рівня безробіття на динаміку реального ВВП за два періоди, які порівнюються між собою, використовуючи другу формулу:
)
(
2 3
0 1
0 0
1
u
u
Y
Y
Y


=

де
Y
1
– фактичний обсяг виробництва в поточному році, Y
0
– фак- тичний обсяг виробництва в попередньому році, u
1
– фактичний рівень безробіття в поточному році, u
0
- фактичний рівень безробіття в попередньому році.
Таким чином, з цього закону можна зробити висновок щодо практичної
діяльності – необхідно щорічно не менше як 2,5-3%
ВНП
спрямовувати на створення нових робочих місць.
6.5.
Державне регулювання зайнятості населення
Державне регулювання зайнятості населення здійснюється з метою забезпечення підвищення ефективності функціонування ринку праці. У відповідності до рекомендацій МОП і нормативних актів про зайнятість населення державна політика регулювання зайнятості
має ґрунтуватися на таких принципах:
− забезпечення соціального партнерства суб’єктів ринку праці
, тобто створення рівних можливостей всім громадянам незалежно від їхнього походження, соціального і майнового стану, расової
і національної належності, статі, віку, політичних переконань
, ставлення до релігії, реалізації права на вільний вибір виду діяльності відповідно до своїх здібностей та професійної

182 підготовки з урахуванням особистих інтересів та суспільних потреб
;
− сприяння забезпеченню ефективної зайнятості, запобігання безробіттю
, створення нових робочих місць та умов для розвитку підприємництва
;
− добровільність праці й відсутності примушення громадян щодо вибору сфери діяльності й робочого місця;
− гласність на основі всебічного інформування населення про наявність вакантних робочих місць;
− дотримання комплексності заходів щодо регулювання зайнятості
населення ;
− підтримка працездатних громадян у працездатному віці, які потребують соціального захисту;
− забезпечення заходів запобіжного характеру щодо регулювання зайнятості населення та відтворення робочих місць;
− певної гарантії зайнятості, тобто гарантії збереження робочих місць і професії, гарантії одержання доходів.
Регулювання зайнятості залежно від стану економіки та ринку праці може здійснюватися за двома напрямами: активними та пасивними.
До активних заходів належать:


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   35


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал