Основна школа 5-й клас Мовна змістова лінія



Скачати 156.71 Kb.
Дата конвертації09.05.2017
Розмір156.71 Kb.
ОСНОВНА ШКОЛА
5-й клас

Мовна змістова лінія




п/п

Зміст навчального матеріалу



Вступ

Значення мови в житті суспільства. Українська мова — державна мова України.





Повторення вивченого в початкових класах
Частини мови; основні способи їх розпізнавання. Іменник. Прикметник. Числівник. Займенник. Дієслово. Прислівник. Прийменник. Сполучник.
Правопис.
Велика буква і лапки в іменниках.
Голосні у відмінкових закінченнях іменників, прикметників, дієслів.
Не з дієсловами.



Правопис -шся, -ться у кінці дієслів. Написання прийменників із іншими частинами мови. Правопис вивчених прислівників. Апостроф. М’який знак.



Відомості з синтаксису і пунктуації
Словосполучення. Відмінність словосполучення від слова, його форми і речення. Головне та залежне слово у словосполученні. Словосполучення лексичні та фразеологічні (практично). Граматична помилка та її умовне позначення (практично).
Речення, його граматична основа (підмет і присудок). Речення з одним головним членом (загальне ознайомлення). Види речень за метою висловлювання: розповідні, питальні, спонукальні (повторення). Окличні речення (повторення).
Правопис. Розділові знаки в кінці речень (повторення). Пунктуаційна помилка та її умовне позначення (практично).



Другорядні члени речення: додаток, означення, обставини
Внутрішньопредметні зв’язки.
Лексикологія. Засвоєння нових слів (у тому числі власне українських) і фразеологізмів, прислів’їв, крилатих висловів.
Граматика. Способи вираження означення, додатка й обставин різними частинами мови.
Культура мовлення. Засвоєння складних випадків слововживання.
Текст (риторичний аспект). Удосконалення вмінь поширювати думку з допомогою другорядних членів речення, давати поширені визначення понять, будувати висловлювання типу роздуму, розповідати короткі історії.



Речення з однорідними членами (без сполучників і зі сполучниками а, але, і). Узагальнююче слово при однорідних членах речення.
Звертання.
Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами (практично).
Складні речення із безсполучниковим і сполучниковим зв’язком.



Правопис. Кома між однорідними членами. Двокрапка і тире при узагальнюючих словах у реченнях з однорідними членами.
Розділові знаки при звертанні (повторення). Виділення вставних слів на письмі комами.
Кома між частинами складного речення, що мають будову простих речень, входять у складне і з’єднані безсполучниковим зв’язком та сполучниками.



Пряма мова. Діалог
Правопис. Розділові знаки при прямій мові.
Тире при діалозі.



Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія
Звуки мови і звуки мовлення. Голосні та приголосні звуки. Приголосні тверді та м’які, дзвінкі й глухі; вимова звуків, що позначаються буквами г і ґ.
Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт. Співвідношення звуків і букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї.
Склад. Наголос. Орфоепічний словник і словник наголосів. Вимова наголошених і ненаголошених голосних. Ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів. Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом.
Орфоепічна помилка (практично).
Правопис. Орфограма (практично).
Основні правила переносу. Позначення на письмі ненаголошених голосних [е], [и] у коренях слів.
Орфографічний словник.
Орфографічна помилка (практично), її умовне позначення.



Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних звуків.
Спрощення в групах приголосних.
Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків (практично). Чергування [о] — [а], [е] — [і], [е] — [и]; [о], [е] з [і]; [е] — [о] після [ж], [ч], [ш]; [и], [і] після [ж], [ч], [ш], [шч] та [г], [к], [х] у коренях слів; [г], [к], [х] — [ж], [ч], [ш] — [з´], [ц´], [с´].
Основні випадки чергування ув, ій.
Орфоепія. Вимова префіксів з- (зі-, с-), роз-, без-.
Правопис. Позначення м’якості приголосних на письмі буквами ь, і, є, ю, я. Сполучення ьо, йо.
Правила вживання м’якого знака.
Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слів з апострофом. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збігу однакових приголосних звуків.
Написання слів іншомовного походження: и, і у словах іншомовного походження; правопис м’якого знака та апострофа; подвоєння букв у словах іншомовного походження.
Словник іншомовних слів.



Будова слова. Орфографія
Корінь, суфікс, префікс і закінчення — значущі частини слова (повторення і поглиблення відомостей).



Орфоепія. Вимова префіксів пре-, при-, прі-.
Правопис. Вивчені орфограми в значущих частинах слова (повторення). Написання префіксів пре-, при-, прі-.




6-й клас
Мовна змістова лінія



п/п


Зміст навчального матеріалу



Вступ

Краса і багатство української мови





Повторення, узагальнення та поглиблення вивченого
Словосполучення і речення. Головні члени речення. Просте речення. Звертання, вставні слова, однорідні члени речення у простому реченні. Розділові знаки у простому реченні. Складне речення. Пряма мова.
Структура тексту: зачин, основна частина, кінцівка; відоме й нове. Тема й основна думка тексту. Види зв’язку речень у тексті: послідовний, паралельний (практично). Типи і стилі тексту. Поняття про офіційно-діловий стиль.



Правопис.
Розділові знаки у простому реченні. Роздiлові знаки у складному реченні і при прямій мові та діалозі.
Орфограми в коренях, префіксах, суфіксах і на межі значущих частин слова та основ.



Словотвір. Орфографія
Змінювання і творення слів. Основні способи словотворення: префіксальний, суфіксальний, префіксально-суфіксальний, безафіксний, складання основ (або слів), перехід слів з однієї частини мови в іншу.
Словотвірний словник.
Зміни приголосних при творенні слів: іменників з суфіксом -ин (а) від прикметників на -ський, -цький; буквосполученням -чн- (-шн-). Зміни приголосних при творенні відносних прикметників з суфіксами -ськ-, -цьк-, -зьк- та іменників з суфіксами -ств (о), -зтв (о), -цтв (о).
Складні слова. Сполучні о, е в складних словах.
Творення складноскорочених слів.
Правопис складних слів разом і через дефіс, написання слів з пів-; правопис складноскорочених слів.



Морфологія. Орфографія
Загальна характеристика частин мови
Іменник
Іменник як частина мови: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.



Іменники — назви істот і неістот (повторення). Іменники загальні та власні.
Рід іменників (повторення). Іменники спільного роду.
Число іменників (повторення). Іменники, що мають форми тільки однини або тільки множини.
Відмінки іменників, їх значення.
Відмінювання іменників. Поділ іменників на відміни.
Відмінювання іменників І відміни. Відмiнювання іменників ІІ відміни. Особливості відмінювання іменників чоловічого роду в родовому відмінку. Відмінювання іменників ІІІ—IV відмін. Незмінювані іменники. Відмінювання іменників, що мають форму лише множини.
Особливості творення іменників.



Правопис іменників
Велика буква і лапки у власних назвах. Не з іменниками.
Букви -а (-я), (-ю) в закінченнях іменників чоловічого роду другої відміни.
Букви е, и, і в суфіксах -ечок, -ечк, -ичок, -ичк, -інн (я), -ення (-я), -н (я), -инн (я), -ив (о), -ев (о).
Написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові.



Прикметник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Групи прикметників за значенням: якісні, відносні, присвійні. Перехід прикметників з однієї групи в іншу.
Ступені порівняння якісних прикметників, їх творення. Відмінювання прикметників. Повні й короткі форми прикметників.
Прикметники твердої і м’якої груп.
Творення прикметників. Перехід прикметників в іменники.



Правопис прикметників
Написання прикметників із суфіксами: -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -ськ-, -цьк-, -зьк-.
Букви е, о, и у прикметникових суфіксах -ев-(-єв-), -ов-(-йов-, -ьов-), -ин-, -ін-, -ичн-.
Написання не з прикметниками.
Написання -н- і -нн- у прикметниках.
Написання складних прикметників разом і через дефіс.
Написання прізвищ прикметникової форми.



Числівник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Числівники кількісні (на позначення цілих чисел, дробові, збірні) і порядкові. Числівники прості, складні і складені.
Відмінювання числівників.
Творення числівників.
Правопис. Буква ь на кінці числівників і перед закінченням у непрямих відмінках.
Роздільне написання складених числівників.
Написання разом порядкових числівників з -тисячний.



Займенник: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Розряди займенників за значенням: особові, зворотний, присвійні, вказівні; питальні й відносні; заперечні; означальні й неозначені (ознайомлення).
Відмінювання займенників усіх розрядів.



Правопис займенників
Приставний н у формах особових і вказівних займенників. Написання разом і через дефіс неозначених займенників. Правопис заперечних займенників. Написання займенників з прийменниками окремо.





7-й клас
Мовна змістова лінія



п/п


Зміст навчального матеріалу



Повторення та узагальнення вивченого.
Розділові знаки у вивчених синтаксичних конструкціях.
Частини мови. Вивчені групи орфограм.



Морфологія. Орфографія
Дієслово: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Форми дієслова: неозначена форма, особові форми, дієприкметник, дієприслівник, безособові форми на -но, -то (загальне ознайомлення).
Неозначена форма (інфінітив) та особові форми. Доконаний і недоконаний види дієслова.
Часи дієслова. Теперішній час. Минулий час. Зміна дієслів у минулому часі. Майбутній час. Дієслова І і ІІ дієвідмін. Дієвідмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часу.
Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий). Творення дієслів умовного способу і наказового способу.
Безособові дієслова.
Способи творення дієслів.
Правопис дієслів
Не з дієсловами (повторення).
Правопис -ться, -шся в кінці дієслів (повторення).
Букви е, и в особових закінченнях дієслів I і II дієвідмін (повторення).
Буква ь у дієсловах наказового способу.



Фонетика. Орфоепія
Вимова дієслів на -шся, -ться. Чергування приголосних у дієсловах.
Синтаксис. Уживання дієслова в ролі різних членів речення.
Культура мовлення і стилістика. Засвоєння дієслівних словосполучень з керованим залежним словом. Уживання одних способів дієслів чи форм певного часу замість інших.
Текст (риторичний аспект). Складання висловлювань у художньому стилі з дієсловами у 2 ос. однини; ділових паперів (інструкція) з дієсловами у 3 особі множини.



Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних і пасивних дієприкметників теперішнього і минулого часу.
Дієприкметниковий зворот. Безособові діє-слівні форми на -но, -то.
Правопис дієприкметників
Правопис голосних у закінченнях дієприкметників.
Відокремлення комами дієприкметникових зворотів (після означуваного іменника).
Правопис голосних і приголосних у суфіксах дієприкметників.
Написання -н- у дієприкметниках та -нн- у прикметниках дієприкметникового походження.
Не з дієприкметниками.



Синтаксис. Уживання дієприкметників і діє-прикметникових зворотів у ролі другорядних членів речення.
Культура мовлення і стилістика. Побудова речень з дієприкметниковими зворотами; синоніміка складних і простих речень з діє-прикметниковими зворотами. Синоніміка речень активного і пасивного стану. Уживання в мовленні безособових форм на -но, -то.
Текст (риторичний аспект). Створення текстів-описів з уживанням дієприкметників і дієприкметникових зворотів.



Дієприслівник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль. Вид і час дієприслівників. Дієприслівники недоконаного і доконаного виду, їх творення. Дієприслівниковий зворот.
Правопис дієприслівників
Коми при дієприслівниковому звороті й одиничному дієприслівникові.
Не з дієприслівниками.



Прислівник загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Розряди прислівників (практично).
Ступені порівняння прислівників. Способи їх творення.
Правопис прислівників
Букви -н- та -нн- у прислівниках.
Не і ні з прислівниками.
И та і в кінці прислівників.
Правопис прислівників на , , утворених від прикметників та дієприкметників.
Написання прислівників разом і через дефіс.
Написання прислівникових словосполучень типу: раз у раз, з дня на день...



Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку в словосполученні.
Непохідні й похідні прийменники.
Правопис прийменників
Написання похідних прийменників разом, окремо і через дефіс.



Сполучник як службова частина мови. Уживання сполучників у простому і складному реченнях: сполучники сурядності й підрядності.
Правопис сполучників
Написання сполучників разом і окремо.



Частка як службова частина мови. Розряди часток за значенням.
Правопис часток
Написання часток -бо, -но, -то, -таки.
Не і ні з різними частинами мови (узагальнення).



Вигук як особлива частина мови.
Правопис вигуків
Дефіс у вигуках.
Кома і знак оклику при вигуках.


8-й клас
Мовна змістова лінія




п/п

Зміст навчального матеріалу



Повторення та узагальнення вивченого. Пунктуація
Словосполучення і речення; члени речення (у тому числі однорідні); звертання; вставні слова.
Просте і складне речення.
Пряма мова і діалог.
Правопис. Розділові знаки у простому і складному реченнях, а також у реченнях із однорідними членами, звертаннями, вставними словами, прямою мовою, при діалозі.



Синтаксис. Пунктуація
Словосполучення і речення.
Словосполучення. Будова і види словосполучень за способами вираження головного слова.
Речення. Види речень за метою висловлювання; окличні речення (повторення). Речення прості й складні (повторення), двоскладні й односкладні. Порядок слів у реченні. Логічний наголос.
Правопис. Розділові знаки в кінці речення (повторення).



Просте речення. Двоскладне речення
Головні і другорядні члени речення
Підмет і присудок. Способи вираження підмета. Простий і складений присудок (іменний і дієслівний).
Означення, додаток і обставина як другорядні члени речення (повторення).
Прикладка як різновид означення. Види обставин (за значенням). Порівняльний зворот.
Правопис. Тире між підметом і присудком.
Написання непоширених прикладок через дефіс; прикладки, що беруться в лапки.
Виділення порівняльних зворотів комами.



Односкладні речення. Неповні речення
Односкладні прості речення з головним членом у формі присудка (означено-особові, узагальнено-особові, неозначено-особові, безособові) і підмета (називні). Односкладні речення як частини складного речення.
Повні й неповні речення
Правопис. Тире в неповних реченнях.



Речення з однорідними членами
Однорідні члени речення (із сполучниковим, безсполучниковим і змішаним зв’язком). Речення з кількома рядами однорідних членів. Однорідні й неоднорідні означення. Узагальнюючі слова в реченнях з однорідними членами.
Правопис. Кома між однорідними членами.
Двокрапка і тире при узагальнюючих словах у реченнях з однорідними членами.



Речення з відокремленими членами
Поняття про відокремлення. Відокремлені другорядні члени речення (в тому числі уточнюючі).
Правопис. Розділові знаки при відокремлених членах.

9-й клас

Мовна змістова лінія


п/п


Зміст навчального матеріалу

3.

Пряма і непряма мова як засоби передачі чужої мови. Заміна прямої мови непрямою.
Цитата як спосіб передачі чужої мови. Діалог.



4.

Складне речення і його ознаки
Складні речення без сполучників, з сурядним і підрядним зв’язком.
Складносурядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому. Смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.
Правопис. Розділові знаки між частинами складносурядного речення.



5.

Складнопідрядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому. Основні види складнопідрядних речень: з означальними, з’ясувальними, обставинними підрядними частинами (місця, часу, способу дії і ступеня, порівняльні, причини, мети, умови, наслідкові, допустові).
Складнопідрядне речення з кількома підрядними частинами.
Правопис. Розділові знаки між головною і підрядною частинами складнопідрядного речення.
Розділові знаки у складнопідрядному реченні з кількома підрядними частинами.



6.

Безсполучникове складне речення
Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення.
Правопис. Розділові знаки у безсполучниковому складному реченні.



7.

Складне речення з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку
Правопис. Розділові знаки в складному реченні з різними видами сполучникового і безсполучникового зв’язку.



8.

Складне синтаксичне ціле (ССЦ), його основні ознаки. ССЦ і абзац. Види і засоби міжфразного зв’язку. Актуальне членування речень у висловлюванні: відоме і нове.
Правопис. Повторення вивчених пунктограм у простому і складному реченнях.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал