Опис досвіду



Скачати 374.44 Kb.
Дата конвертації10.03.2017
Розмір374.44 Kb.






Опис досвіду





« Пізнай світ через гру »





Опис досвіду « Пізнай світ через гру»
1.Вступ

2. Розділ I . Теоретичні аспекти використання дидактичних ігор на

уроках в початковій школі

    1. Історія виникнення ігор

    2. Погляди видатних педагогів і психологів на застосування ігор у навчальній діяльності навчальних школярів

    3. Зміст і значення дидактичної гри в навчальній діяльності учнів

    4. Впровадження змісту ігрового навчання в педагогічну практику

  1. Розділ II. Методичні основи застосування дидактичної гри на уроках в початковій школі

2.1 Суть дидактичної гри як методу навчання молодших школярів

2.2. Методика організації і проведення дидактичної гри

2.3 Використання ігрових технологій на уроках основного циклу в початковій школі

IV Висновки

V Дидактичні матеріали

I. 1.Вступ


« Гра - це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається

цілющий потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра - це іскра , яка запалює вогник допитливості і цікавості » . ( В. О Сухомлинський )


В сучасній школі виникає насущна потреба у розширенні методичного потенціалу в активних формах навчання, до яких відносяться ігрові технології.

Ігрові технології є складовою частиною педагогічних технологій, однією з унікальних форм навчання, яка дозволяє зробити цікавою і захоплюючою не тільки роботу учнів на творчо – пошуковому рівні, але і буденні кроки по вивченню навчальних предметів. Цікавість умовного світу гри робить життя позитивно емоційно забарвленим, а емоційність ігрового дійства активізує всі психологічні процеси і функції дитини. Інший позитивний бік гри є те, що вона сприяє використанню знань у новій ситуації, тобто, засвоюваний навчальний матеріал проходить через своєрідну практику, вносить різноманітність і зацікавленість у навчальний процес.

Застосування ігрових технологій на уроках в початкових класах є необхідним, так як цінність гри в психолого – педагогічному контексті очевидна. При умові адекватного відношення вчителя до дидактичної гри і розумного використання її потужного психолого – педагогічного потенціалу, гра стає тим оптимальним інструментом, який комплексно забезпечує :


  • Успішність адаптації дитини у новій ситуації розвитку;

  • Розвиток молодшого школяра як суб`єкта власної діяльності та поведінки,його ефективну соціалізацію;

  • Збереження та закріплення його морального, психічного і фізичного здоров`я.

Дитина фактично входить в світ дорослих через гру.Гра – це її біологічна потреба, гра – це праця, гра – це навчання .Гра – найприродніша і найпривабливіша діяльність дитини, але гра на уроці – не розвага, а звичайні вправи, замасковані в цікаву форму. Збуджена під час гри думка підводить учня до самостійних пошуків висновків і узагальнень, які, в свою чергу,зміцнюють свої знання і перетворюють їх у переконання.

Мета роботи : показати , що використання ігрових технологій на уроках в початкових класах є одним з найбільш перспективних шляхів удосконален-ня навчального процесу.

Задачами роботи є :


  1. Ознайомитися з виникненням і розвитком теорії гри ;

  2. Розглянути психолого – педагогічні аспекти використання дидактичної гри на уроках в початковій школі ;

  3. Підкреслити цінність і ефективність використання навчальної гри в діяльності молодшого школяра ;

  4. Показати приклад практичного застосування навчальних ігор на уроках в початкових класах.


2. Розділ I. Теоретичні аспекти використання дидактичних

ігор на уроках в початковій школі

1.1. Історія виникнення ігор


Основний принцип теорії ігор полягає в тому, що будь – яке спілкування

корисне і вигідне людям. Видатний письменник і кінорежисер О. П.

Довженко (1919 – 1959 ) писав :

« Сучасність завжди на дорозі з минулого в майбутнє ».

Гра - форма діяльності, в умовних ситуаціях спрямована на відтворення і

засвоєння суспільного досвіду,фіксованого в соціально закріплених способах

здійснення предметних дій, в предметах науки і культури. У грі , як

особливому історичному виді суспільної практики,відтворюються норми

людського життя і діяльності,дотримування яких забезпечує пізнання і

засвоєння предметної і соціальної дійсності , інтелектуальний, емоційний і

моральний розвиток особистості.

У дітей молодшого шкільного віку гра є ведучим видом діяльності.

Гра вивчається в психології, етнографії і історії культури, в теорії керування,

в педагогіці та інших науках. Гра виникла і використовувалася при навчанні

дуже давно.

Первісна людина з`явилася 2,5 – 3 мільйони років тому. Потім поступово вона

перетворилася в людину розумну. 4 тисячі років тому з`явилися прості

математичні ігри. Наприклад, гра ( 18 сторіччя до н.е.) : « Хто перший

розріже одиничний квадрат на 12 трикутників і 4 квадрати, які між собою

рівновеликі ? »

Типи і способи навчання змінювалися під впливом розвитку виробництва,

техніки, науки і культури, суспільство немов би замовляло типи навчання.


  1. Перший тип навчання ( близько 10000 – 2500 р. н. е. ) був практично -

наслідувальним. Тут тільки зароджувались елементи гри. Батьки розвивали

у своїх дітей за допомогою навідних питань здібності розумові і професійні

( якщо дітей кілька, то влаштовували змагання як елемент гри).


  1. Другий тип навчання ( близько 2500 -600 р. до н. е. ) був репродуктивний.

При дворах фараонів і царів відкривали школи в Єгипті і Вавілоні. Використовували при навчанні методи заучування, зазубрювання, прослуховування і відтворення, навчання за зразком : « Роби так, як роблю я, а я роблю так …». Між учнями практикувалися змагання.

  1. Третій тип навчання ( близько 600 р. до н. е. – 500 р. н. е.) – словесно – доказовий .

  2. Четвертий тип навчання ( епоха середньовіччя з 5 ст. до 15 ст. ) словесно-догматичний і словесно- схоластичний. Такий тип навчання мало вимагав методу гри.

  3. П`ятий тип навчання ( епоха відродження з15 до 16 ст. ) – наочно- споглядальний. Він вимагав від дітей вчитися спостерігати за явищами природи.

  4. Шостий тип навчання ( епоха бурхливого розвитку капіталізму з 16 ст. до 18 ст.) – наочно- інформаційний, коли гра займає панівне місце в навчанні дітей, а методу гри надається теоретичне обґрунтування.

  5. Сьомий тип навчання ( епоха імперіалізму і соціалізму, з 18 ст. до 20 ст.) –породжує інформаційно – пізнавальний тип навчання, дослідницьке, розвиваюче, програмоване, проблемне навчання і комп`ютерізація ) , де навчають дітей з 5 – 6 років, для яких гра стала одним із необхідних методів навчання початкової освіти.

Братські школи , що виникли в Україні, були активними провідниками доцільного використання дидактичних ігор при навчанні дітей. Братські школи стали національною гордістю українців і цінним надбанням світової педагогічної думки.


1.2. Погляди видатних педагогів і психологів на застосування

ігор у навчальній діяльності молодших школярів


Гра як феноменальне людське явище найбільше розглядається в таких областях знань як філософія, психологія та педагогіка. В педагогіці і методиці викладання велика увага приділяється іграм дітей дошкільного віку ( Н. А. Короткова, Н. Р. Ейгес та інші ) та молодших школярів ( Ф. К. Блехер, Н. М. Конишева, М. Т. Саліхова…) Педагоги розглядають гру як важливий метод навчання дітей саме дошкільного і молодшого шкільного віку. Ряд спеціальних досліджень з ігрової діяльності в загальноосвітній школі розглядали О. С. Газман, Г. П. Щедровицький, В. М. Григор’єв.

Сутність дидактичних ігор полягає в тому, що діти розв`язують пізнавальні навчальні завдання, запропоновані їм у цікавій формі, і, таким чином, оволодівають досвідом розумової діяльності, виробляють вміння застосовувати знання в різних ситуаціях.

Прогресивна педагогіка у всі часи високо оцінила ігрові форми цілеспря –мованої організації життя дітей. А. С. Макаренко називав гру усвідомленою діяльністю, а радість гри – « радістю творчою, радістю перемоги ». В його роботах гра розглядається як могутній засіб виховання волі, колективізму, практичних навичок. О. М. Горький вважав бажання дітей грати природною необхідністю і стверджував, що за допомогою гри діти пізнають реальний світ. Великий письменник вважав бажання дітей грати « біологічним законим» і стверджував, що гра для дітей – основний шлях пізнання світу.

Л. С. Виготський вважав, що гра стимулює пізнавальні сили дитини і є основою перетворення ігрових дій в розумову, гру він вважав ведучим засобом навчання і виховання дітей. Гра виникає на основі реального життя і розвивається в єдності з потребами дитини. Виготський Л.С. розглядав гру як сприятливе середовище для зародження пізнавальних сил дитини і як основу перетворення ігрових дій в розумові, назвав її «дев`ятим валом» розвитку дитини, ведучим засобом навчання і виховання. Гра є ефективним засобом формування особистості школяра, його морально – вольових якостей, в грі реалізується потреба впливу на світ. В. А. Сухомлинський підкреслював : « Без гри нема і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра – це величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається животворний потік уявлень, понять про оточуючий світ. Гра – це іскорка, яка запалює вогник допитливості і зацікавлення ». На думку В. А. Сухомлинського легко навчатися тому, хто постійно на своєму шляху долає виникаючі суперечності, що викликані ходом логічно побудованого процесу навчання.Він писав : « Полегшити засвоєння матеріалу на уроках – це значить створити перед думкою учнів певні перешкоди».

К. Д. Ушинський – основоположник російської і української педагогіки, писав : «… Якщо ми порівняємо зацікавлення грою, різноманітністю слідів, залишених нею в душі дитини, з подібними впливами учіння …, то всі переваги залишаться на стороні гри». Відомий російський психолог Ельконін Д. Б. визначає гру як діяльність, в якій складується і вдосконалюється управління поведінкою. Український і російський педагог-психолог С.Т. Шацький писав : « Гра – це життєва лабораторія дитинства, яка дає той аромат,ту атмосферу молодому життю, без якої ця пора її була б загубленою для людства. У грі, цій соціальній обробці життєвого матеріалу, є найбільш здорове ядро розумної школи дитинства». Видатні педагоги і психологи високо цінили роль гри в розвитку активізаціі пізнавальної діяльності дітей. Гра розуміється як заняття з метою розвитку і розваги дітей, їх кмітливості, пам`яті , розумового і фізичного загартування, обумовлене певними правилами та прийомами. Гра – форма діяльності в умовних ситуаціях, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду в предметах науки і культури.



1.3. Зміст і значення дидактичної гри в навчальній

діяльності

Знання, які отримує учень в школі, повинні сприяти його розумовому розвиткові – такий принцип був висунутий В. О. Сухомлинським. Завдання навчання не може зводитися тільки до накопичення обсягу знань.

Головне - потрібно так ціле спрямовувати діяльність школярів, щоб вона сприяла розвиткові міркування і пам`яті, самостійному здобуттю знань. Сучасна дидактика, звертаючись до ігрових форм навчання, справедливо вбачає в них можливості ефективної взаємодії педагога та учнів.Крім того, цікаві ігрові форми та ігровий матеріал сприяють підвищенню інтересу до навчального предмета, свідомому засвоєнню навчального матеріалу,стимулюють активність учнів, виховують и них навички самостійної роботи, вміння раціонально і творчо виконувати завдання, самостійно застосовувати знання. Розуміння фактичного матеріалу і зацікавленість ним є головною рушійною силою ефективного навчального процесу. Дотримуючись закономірності про те, що зацікавленість учнів навчальним предметом, який вивчається, підсилюється тоді, коли вони розуміють матеріал, який подається, приходимо до висновку :

« Навчає добре той, хто вчить зрозуміло, цікаво і захоплено».

Тому перед вчителем постає основне завдання – доступно, дохідливо, зрозуміло,цікаво і піднесено викласти учням програмний матеріал. Цього можна досягти шляхом урізноманітнення методів і прийомів викладання, умілим використанням наочності та дидактичних ігор та цікавих ігрових ситуацій. У дітей молодшого шкільного віку одним з ведучих видів діяльності є гра, ігрові ситуації і цікаві вправи. Вони приносять дітям і розуміння, і зацікавленість, і радість, і захоплення. А учіння ( пізнавальна діяльність учнів ) дітей повинно бути привабливим, радісним і захоплюючим. Тому, природно, не відривати першокласників від гри, ігрових ситуацій і цікавих вправ, а навчати їх, особливо на перших порах, через гру, ігрові ситуації і цікаві вправи. Учитель повинен уміти вчити дітей, граючись і думаючи.

У дитячому віці є потреба в грі і її потрібно задовольнити. У народі кажуть : « Де гра, там і розум». Психологами встановлено, що розумно організована гра є дійовим засобом для формування таких рис особистості, як дисциплінованість, кмітливість, стриманість, винахідливість, рішучість, організованість. Розвиваючі і пізнавальні ігри розвивають у дітей логічне мислення, просторове уявлення, багату уяву, фантазію, інтуїцію,конструктивні здібності, волю, пам`ять і увагу. Крім того, вони формують здатність дитини до аналізу і синтезу, абстрагування і конкретизації поведінки, узагальнення і протиставлення. У процесі гри підсилюються творчі сили і здібності дитини, вона вчиться напружувати розумові зусилля, керувати собою, дотримуватися правил поведінки. Під час гри вона думає на граничних можливостях. Отже, гра повинна стати важливим компонентом діяльності молодших школярів.

Суть дидактичної гри полягає у розв`язанні пізнавальних завдань, сформульованих у цікавій ( забавній ) формі. Процес розв`язування такого завдання зв`язаний з розумовим напруженням, з переборенням труднощів, що є засобом підсилення розумових зусиль молодшого школяра. Дидактична гра відрізняється від пізнавальних завдань наявністю притаманних грі таких структурних елементів :


  1. Пізнавально – навчальна задача ;

2) зміст ;

3) правило ;

4) ігрова дія ;

5) результат як закінчення гри.

Добираючи ігри, продумуючи ігрову ситуацію, необхідно обов`язково поєднувати два елементи – пізнавальний та ігровий. Мета дидактичної гри – підвищити інтерес учнів до навчального предмету, сприяти зміцненню та пізнанню учнями нових знань, умінь та навичок.

Займатися розробкою методики використання гри вимагають особливості першокласників : їм притаманне, крім понятійного, переважно наочно-образне мислення, довільна поведінка, практичне відношення до розв`язування завдань, нестійка увага, спрямованість уваги на результат, а не на спосіб дій. До того ж, як доводять психолого-педагогічні дослідження, серед мотивів, які спонукають дітей ходити до школи, переважають ігрові. Ці особливості дітей вимагають від учителя вміння використовувати гру. Як показує практика, ігровий сюжет полегшує сприймання нового поняття,концентрує увагу на його основних ознаках. Одним із видів ігрової ситуації може бути надання відповідної форми діяльності учнів,тобто введення елементів сюжетно – рольової гри. ЇЇ важливість у тому, що вона імітує діяльність дорослої людини. До такої гри можна залучати одного учня, групу учнів або цілий клас. Крім того, у молодшому шкільному віці у дітей велика тяга до гри, тому знижене відношення до ігрових прийомів у навчально-виховному процесі означає порушення одного із важливих принципів педагогіки – врахування вікових особливостей дітей. Здобуті учнями міцні знання перетворюються у переконання тільки тоді, коли вони є результатом свідомої, самостійної роботи думки.


Отже, вчителю важливо застосовувати такі методичні прийоми, які б збуджували думку школярів, підводили їх до самостійних пошуків,висновків та узагальнень. Сучасна школа має озброїти учнів не лише знаннями, вміннями і навичками, а й методами творчої розумової і практичної діяльності. Цілком природно, що саме в грі шукати приховані можливості для успішного засвоєння учнями навчального матеріалу, формування необхідних умінь і навичок. Дидактичні ігри дають змогу індивідуалізувати роботу на уроці, давати завдання, посильні кожному учню, максимально розвиваючи їх здібності. Якщо спочатку учень зацікавиться лише грою, то його дуже швидко зацікавить пов`язаний з нею матеріал, у нього виникне потреба вивчити ,зрозуміти, запам`ятати цей матеріал, тобто він почне готуватися до участі в грі. Гра дає змогу легко привернути увагу й тривалий час підтримувати в учнів інтерес до тих важливих і складних предметів, властивостей чи явищ, на яких у звичайних умовах зосередити увагу не завжди вдається. Наприклад, одноманітні розв`язування прикладів стомлюють дітей, виникає байдужість до навчання. Проте розв`язування цих самих прикладів у процесі гри «Хто швидше ?» стає для дітей вже захоплюючою, цікавою діяльністю через конкретність поставленої мети – в кожного виникає бажання перемогти, не відстати від товаришів, не підвести їх,показати всьому класу, що він уміє,знає.

У дидактичних іграх діти спостерігають, класифікують предмети за певними ознаками, виконують аналіз ті синтез, роблять узагальнення. Багато ігор вимагають уміння висловлювати свою думку в зв`язній і зрозумілій формі. Гра прищеплює їм позитивні риси характеру : дисциплінованість, розумові здібності, ініціативу, кмітливість, організованість. Гра розвиває фантазію, волю, пам`ять, вчить напружувати зусилля, керувати собою, дотримуватися правил поведінки.


1.4. Впровадження змісту ігрового навчання в педагогічну

практику

Національна доктрина розвитку освіти ставить перед учителем завдання створити дитині умови для її максимального самовизначення й саморозвитку. Для цього процес навчання має бути сконструйований з максимальним наближенням до запитів і можливостей дитини.

Дійовим засобом залучення учнів до навчальної діяльності, до одержання радості від пізнання є навчальна гра, яка має велике значення в задоволенні людської потреби пізнання світу, входячи у психічний і фізичний світ дитини з перших днів її існування. Проблемою гри цікавилися багато педагогів :

Н. П. Анікєєва, П. П. Блонський, П. Ф. Лесгафт, П. І. Підкасистий,

С. Русова, А. С. Макаренко, С. Т. Шацький, М. Г. Яновська,

В. О. Сухомлинський; а також зарубіжні вчені : К. Бюлер, Дж. Дьюї,

Дж. Селлі, В. Штейн та інші.

Гра, як і будь – який засіб,стає виховним фактором тільки в разі дотримання низки умов. Головна з них – це навчально – виховне ставлення вчителя до дітей, що виражається за допомогою ігрових прийомів. Його можна назвати ігровою позицією педагога. Цінність гри в освітньому процесі початкової школи здебільшого забезпечується і підтримується грамотно побудованою стратегією та тактикою діяльності вчителя початкових класів.

Ігрова діяльність поєднується із «серйозним навчанням», слугує начебто першим поштовхом для подальшої самостійної діяльності. Мета введення ігрового навчання полягає в тому, щоб навчальний процес відбувався за умови оновленої, постійної, активної взаємодії учнів та учителя.

Варто зауважити, що гра має зберегти свій навчальний характер і не перетворитися у своєрідну « виставу». До використання навчальної гри потрібно підходити дуже вдумливо, обережно. Ігри доречні й ефективні не на всіх заняттях. Найбільш продуктивні вони на уроках узагальнення отриманих знань, закріплення їх або вироблення практичних умінь ті навичок. Саме на цих уроках навчальні ігри потрапляють на благодатний Грунт знань, отриманих учнями під час вивчення теми.

Дидактична гра - не самоціль на уроці, а засіб навчання і виховання. Гру не можна плутати із забавою , не слід розглядати її як діяльність, що надає задоволення. На дидактичну гру потрібно дивитися як на вид творчої діяльності у тісному зв`язку з іншими видами навчальної роботи. Якщо спочатку учень може зацікавитися лише грою, то дуже швидко його вже цікавитиме пов`язаний із нею матеріал, в нього виникне потреба вивчити, зрозуміти, запам`ятати цей матеріал, тобто готуватися до участі в грі. Саме за допомогою гри розв`язується багато перспективних і поточних завдань початкового навчання . Інтелектуально – пізнавальні ігри не суперечать серйозності та глибини змісту освітньої діяльності, завдяки їм діти якнайкраще засвоюють важливі для них знання, переходять від репродуктивного рівня активності через пошуковий до творчості.

Важливо створювати під час ігрової діяльності на уроці ситуації успіху, бо це - єдине джерело внутрішніх сил учня, що народжує енергію для подолання труднощів і бажання вчитися за сучасних вимог. Завдяки грі учні вимогливо ставляться до себе, бачать перспективу власного зростання й усвідомлюють потребу самовдосконалення.

Гра неможлива без емоцій. У своїй ігровій діяльності дитина відтворює ті об`єкти , події, які торкаються її почуттів, привертають увагу, тобто емоційно захоплюють. Активність діяльності мислення і уяви,їх зв`язок з емоціями сприяють виникненню яскравих образів, ситуацій, які дитина реалізує в грі. Під час проведення дидактичних ігор слід створювати і підтримувати у дітей особливий, ігровий, емоційний стан. Поряд із задоволенням, радістю та гордістю діти можуть відчувати іноді почуття образи, засмученості, тому в ході гри дуже важливо коректно, але наполегливо виправляти їхні помилки, за необхідності делікатно підтримувати дисципліну, не допускати суперечок та грубості, поступово виховуючи у дітей витримку, почуття справедливості, товариства та взаємовиручки, наполегливості у досягненні своєї мети.

Слід також не забувати, що засобами агротехніки удосконалюється й мовлення учнів. Адже ця форма є найемоційнішою з-поміж усіх інших форм здобуття знань, а оскільки мовлення невіддільно пов`язане з інтелектуально-емоційною сферою кожної особистості, гра сприятиме глибшому засвоєнню рідної мови, створюватиме прекрасні можливості для розширення й пожвавлення мовної практики молодших школярів.

Ще однією важливою якістю ігрового навчання є його оздоровчі можливості. Психологи вважають, що діти молодшого шкільного віку сьогодення характеризуються підвищеною дратівливістю, емоційністю, агресивністю, досить швидкою стомлюваністю, нестійкою увагою, ситуативністю поведінки. У зв`язку з цим можна погодитися з думкою О.А.Степановою, яка пропонує спрямувати гру як метод організації освітнього процесу на оздоровчі її можливості, що адаптує молодших школярів до нового режиму психофізичної активності, регуляції і нормування їх інтелектуального, емоційного і фізичного навантаження зберігає і зміцнює здоров`я, а також допомагає упереджувати та долати недоліки у фізичному розвитку.

Отже, гра не тільки вчить і розвиває дитину,вона ще лікує. Як проста емоційна розвага, вона має велике значення для відновлення психічних сил дитини після будь –якої напруженої діяльності.

Виходячи з вищезазначеного можна зробити підсумок :


  • Дидактична гра – це засіб навчання і виховання ;

  • Ігрова діяльність добре поєднується із «серйозним навчанням»;

  • Під час ігрової діяльності на уроці створюються ситуації успіху;

  • За допомогою гри удосконалюється мовлення учнів;

  • Гра викликає цікавість, позитивні емоції, що створює позитивну атмосферу на уроці;

  • Гра має здоров`язбережувальний вплив.

Гра - єдиний вид діяльності, в якому процесові надається більше значення, ніж результату. Мотив гри полягає в самому процесі,який слугує результатом, а результат – проміжною ланкою процесу. Відповідно до психолого – фізіологічних особливостей свого віку молодші школярі постійно відчувають потребу в грі, в ігровому спілкуванні.

Особливість навчальної гри як форми навчання полягає в тому, що вона досягає своєї мети непомітно для учня, бо не потребує ніяких способів насильства над особистістю. Тому позитивне ставлення вчителя до ігрової діяльності збереже цінність гри в освітньому процесі навчальної школи, приведе до позитивних результатів у навчально - виховному процесі.


3. Розділ II. Методичні основи застосування дидактичної гри на уроках в початковій школі

2.1. Суть дидактичної гри як методу навчання молодших школярів

« Дитина не втомлюється від діяльності, яка відповідає її функціональним
життєвим потребам» С. Френе
Підвищення ефективності навчального процесу обумовлено, головним чином, удосконаленням методики навчання ( навчає добре той, хто вчить зрозуміло ), формуванням і підтримкою у молодших школярів сталої зацікавленості до навчання. Одна з причин втрати цієї зацікавленості – недосконалість методів і форм навчання, недостатнє стимулювання навчальної праці молодших школярів.

У дітей молодшого шкільного віку ведучим видом діяльності є гра. Психологи відмічають, що школа відводить дуже мало місця грі, відразу нав`язуючи дитині підхід до будь – якої діяльності методами дорослої людини. Перехід від гри до серйозних занять занадто різкий, між вільною грою і регламентованими заняттями утворюється нічим не заповнений розрив. Гра повинна стати важливим компонентом діяльності молодших школярів. Спостереження показують, що в навчальному процесі ігри використовуються все частіше. Причиною цього слід вважати не тільки більш ранній початок навчання, але й пошуки шляхів активізації діяльності учнів, підсилення їх самостійності. Але буває, що гра проводиться безсистемно, без врахування вікових особливостей учнів і ситуації, яка склалася на уроці, без поступового ускладнення ігрової діяльності. Нерідко ігри використовуються лише для зняття втоми, часто носять розважальний характер.


Таке використання ігор знижує пізнавальну спрямованість навчання , приводить до підміни серйозної навчальної праці пустотливими забавами.

На думку К. Д. Ушинського, зробити серйозне заняття для дитини цікавим –ось завдання першопочаткового навчання.

Гра повинна бути не просто цікавою, а органічно поєднуватися з серйозною, напруженою працею, не відволікати від навчання, а сприяти інтенсифікації розумової діяльності. У зв`язку з цим ігри повинні задовольняти такі вимоги :


  1. Відповідати темі і меті уроку.

  2. Забезпечувати поглиблення, розширення і закріплення знань учнів, розвивати розумові здібності і бути, в достатній мірі, цікавими, повчальними.

  3. Відповідати віковим особливостям дітей, бути доступними, забезпечуючи поступове ускладнення навчальних завдань.

  4. Сприяти вихованню цілеспрямованості, наполегливості і в досягненні мети, колективізму, взаємовиручки.

Експериментальні дослідження показали,що ігрова діяльність повинна виступати не тільки в формі окремих елементів навчального процесу, але і як метод навчання. Гру не можна назвати універсальним методом навчання дітей 6-7 років, вона використовується в поєднанні з іншими методами. Разом з тим у першому класі цей метод є одним із основних.

Суть дидактичної гри полягає в розв`язанні пізнавальних завдань, сформульованих у цікавій формі. Сам розв`язок пізнавальної задачі зв`язаний з розумовою напругою, з переборенням труднощів, що привчає дитину до розумової праці.

Існують різні види дитячих ігор :


  1. По ігровій методиці : предметні, сюжетні, рольові, ділові, імітаційні, драматизація.

  2. По характеру педагогічного процесу : навчальні, пізнавальні, репродуктивні, комунікативні, тренінгові, виховні, продуктивні, діагностичні, контролюючі, розвиваючі, творчі, психотехнічні, узагальнюючі.

  3. По області діяльності : інтелектуальні, соціальні, психологічні, фізичні, трудові.

  4. По ігровому середовищу : без предметів, з предметами, комп`ютерні, технічні, настольні, телевізійні, з засобами переміщення, кімнатні, ТСО на місцевості.

Класифікація ігор носить загальний характер, тому що кожний тип гри об’єднує різноманітні і складні види ігрової діяльності. До дидактичних ігор звичайно відносять ігри з правилами, ігри з вправами, дидактичними «іграшками» і матеріалами, деякі ігри-заняття. Дидактичні ігри включають кілька елементів : навчальну задачу, зміст, правило і ігрову дію.

Сучасна школа має озброїти учнів не лише знаннями, вміннями і навичками, а й методами творчої розумової самостійної і практичної діяльності . Цілком природно, що саме в грі слід шукати приховані можливості для успішного засвоєння учнями навчального матеріалу, формування необхідних умінь і навичок. Дидактичні ігри дають змогу індивідуалізувати роботу на уроці, давати завдання, посильні кожному учневі, максимально розвиваючи їх здібності.

Граючи, діти вчитимуться мові, обчисленням, розв`язувати задачі, конструювати, порівнювати, узагальнювати, класифікувати,робити самостійні висновки, обГрунтовувати їх.

У дидактичних іграх діти спостерігають, класифікують предмети за певними ознаками, виконують аналіз і синтез, абстрагуються від несуттєвих ознак, роблять узагальнення. Добираючи ігри, продумуючи ігрову ситуацію, необхідно обов`язково поєднувати два елементи – пізнавальний і ігровий. У дидактичній грі учні розвивають розумові здібності, ініціативу. Гра прищеплює позитивні риси характеру.

Мета дидактичної гри – підвищити інтерес учнів до знань, сприяти зміцненню та пізнанню учнями нових навичок.

2.2. Методика організації і проведення дидактичної гри

Методика організації любої гри включає в себе наступні етапи :



  1. Підготовчий етап ( від 1 до декількох днів ).

  2. Основний етап ( безпосереднє проведення гри ).

  3. Заключний етап ( підсумок, який підводять учні в кінці ігри ).

Велику роль виконує система стимулювання в грі.

При організації дидактичних ігор необхідно дотримуватися таких положень:



  1. Правила гри повинні бути простими, точно сформульованими, доступними для розуміння молодших школярів.

  2. Гра не буде сприяти виконанню педагогічної мети, якщо вона викликає бурхливу реакцію дітей, але несе невелике розумове навантаження.

  3. Гра не дасть належного ефекту, якщо дидактичний матеріал для неї дітям виготовляти складно, або його використання не зовсім зручне.

  4. При проведенні гри повинен бути забезпечений контроль за його результатами з боку всього колективу учнів або авторитетних осіб.

  5. Для дітей ігри будуть цікавими тоді, коли кожний стане її активним учасником.

  6. Якщо проводиться кілька ігор, то легкі і тяжкі за навчальним змістом повинні чергуватися.

  7. Рухомі ігри повинні чергуватися із спокійними.

  8. Гру не слід припиняти і залишати незавершеною.

При організації дидактичних ігор необхідно продумувати такі питання методики :

  1. Мета гри. Які вміння і навички в галузі рідної мови, математики та

читання діти засвоюють в процесі гри.

  1. Кількість учасників гри. Певна гра вимагає певну кількість учасників.

  2. Які матеріали і посібники будуть необхідні для гри.

  3. Як з найменшою затратою часу познайомити дітей з правилами гри.

  4. На який проміжок часу розрахована гра, враховуючи, щоб діти ще раз побажали повернутись до цієї гри.

  5. Як забезпечити більш повну участь дітей в грі.

  6. Які зміни можна внести в гру.

  7. Які висновки слід повідомити дітям у підсумку, після гри ( найкращі моменти гри, найбільш активні учасники, недоліки в грі … ).

  8. Чи володіють учні тими знаннями, які необхідні для гри.

  9. Протяжність гри різна : від 5 до 15 хвилин.

  10. Ігровий матеріал повинен бути чітко систематизований і зручно згрупований.

  11. Передбачати негативні сторони гри ( порушення правил,небажання грати, виникнення конфліктних ситуацій і т. п.).

Проводити ігри, створювати ігрові ситуації бажано на кожному уроці. Це особливо стосується 1-го класу – перехідного періоду, коли учні ще не звикли до тривалої напруженої діяльності. Вони швидко стомлюються, притупляється їхня увага, набридає одноманітність. У цьому випадку доречно буде використовувати ігрові ситуації, вірші мовного, математичного характеру під час фізкультхвилинки.

Гру можна пропонувати на початку уроку ( усна лічба, повторення матеріалу, який буде опорою уроку ). Ігри, що пропонують на початку уроку, мають збудити думку учня, допомогти йому зосередитись і виділити головне, найважливіше,спрямувати увагу на самостійну діяльність. Інколи гра може бути ніби фоном для побудови всього уроку.

Коли ж учні стомлені, їм доцільно запропонувати рухливу гру. Наприклад, встати в кожному ряді учням, що займають парні місця, а потім навпаки – тим, що займають непарні. Проте слід пам`ятати, що окремі ігри збуджують дітей емоційно, надовго відвертають увагу від основної мети уроку. Тому ігри, пов`язані з сильним емоційним збудженням,слід проводити лише в кінці уроку. Дуже доречно використовувати ігри під час перевірки домашнього завдання. В цьому випадку вчитель використовує гру на початку уроку. Застосовується гра і під час вивчення нового матеріалу, його закріплення в кінці уроку. Особливо доречно використовувати гру в кінці уроку на закріплення. Діти стомлюються від сприйнятого матеріалу і затрудняються його повторити. Гра дасть можливість учням відпочити і повторити вивчене, краще запам`ятати новий матеріал.

Ігровий сюжет можна ввести, вклавши завдання, запитання в уста казкових персонажів ( Буратіно , Незнайки, Карлсона, Чебурашки та ін.). В такий спосіб можна провести бесіду, організувати практичну діяльність дітей. Наприклад, ознайомити учнів з відрізком без застосування поняття прямої . Використовуємо ігровий сюжет, близький їхньому розумінню.

Вчитель позначає на дошці одну точку червоною крейдою, а другу – зеленою. Зелена точка – будинок Вовка, а червона – будинок Лисиці. Вовк і Лисиця по стежках ходили один до одного в гості ( проводимо кілька різних ліній ). Ось стежка найкоротша, її накреслимо за допомогою лінійки і називатимемо відрізком. ( Слово відрізок учні повторюють хором ). Відрізок – це лінія, накреслена за допомогою лінійки. Так, завдяки ігровому сюжету, полегшується сприймання нового поняття, концентрується увага на його основних ознаках. Інший вид ігрової ситуації – введення елементів сюжетно –рольової гри. ЇЇ важливість в тому, що вона імітує діяльність

дорослої людини. Вона доцільна тоді , коли треба практично показати дітям застосування набутих знань. Наприклад, сюжетно - рольова гра «Знайди своє місце» в вивченні теми « Кількісна і порядкова лічба». Можна запропонувати учням уявити, що вони прийшли до кінотеатру. Набірне полотно з кишеньками – це ряди зі стільцями. У кожного в руках папірець – це квитки. Оленка – контролер. Лічимо стільці, ряди. Визначаємо за номером на квитку, хто де буде сидіти. Кожен учень знаходить своє місце. Наступний ігровий елемент – настанова на виграш. У цьому разі доцільно використовувати завдання у формі змагання ( Хто більше ? Хто швидше ? Хто уважніше ? )

Велике значення має форма, в якій учитель оцінює результати змагання. Основна форма оцінювання – похвала. Система підведення підсумків гри передбачає : доброзичливе ставлення до учнів, позитивне оцінювання зусиль учнів ( команди учнів ), навіть тоді, коли ці зусилля не приводять до позитивного результату, детальний аналіз утруднень учня ( команди ) і помилок; конкретні вказівки, спрямовані на поліпшення досягнутого результату.

2.3. Використання дидактичних ігор на уроках мови і читання


Серед засобів навчання і виховання дітей дидактична гра посідає особливе місце. Дитина, захоплена грою, і не помічає, що вчиться та пізнає нове, запам`ятовує, повторює, орієнтується в різних ситуаціях, узагальнює, робить висновки. Якщо учень спочатку захоплюється лише грою, то дуже швидко його починає цікавити навчальний матеріал.

Мої діти запрошують на уроки відомих героїв дитячих казок, веселих чоловічків. Це Незнайка, Буратіно, Гномики, Капітошка, Мудра Сова та інші. Вони задають дітям «хитрі» питання, приносять листи із завданнями. Діти з задоволенням виконують ці завдання.

Гра є емоційним фоном, на якому розвертається урок. Використовуючи постійно з уроку в урок елементи навчально– пізнавальних ігор, ми піднімаємося на сходинку вище : гра із розваги стала переходити в гру-працю. Якщо спочатку діти хвилюються, переживають емоційний підйом у зв`язку з пригодами казкових героїв, то у наступному поряд з цим виникає бажання допомогти вибратися з біди шляхом виконання завдань.

На уроках діти збирають гриби, яблука, повітряні кульки, ромашки, де зі зворотного боку завдання, або завдання записані на дошці.

Дітям дуже подобається на уроці такий вид роботи як виправлення чужих помилок. Ці помилки допускають казкові герої. А ще у нас є галявина помилок, де помилки ховаються від дітей, як гриби у лісі.

Велике значення має проведення уроків з конкретним ігровим сюжетом. У таких сюжетах виступають відомі дітям герої казок «Колобок», « Теремок», « Пригоди в лісній школі», « Пригоди з каченям Пік». І багато інших ігрових сюжетів можна придумати для уроків. Дуже полюбляють діти брати на себе роль казкових героїв. Вони перевтілюються в Червону Шапочку, в Гномика, Незнайку, Зайчика, Котика, Пастушка та інших персонажів. Діти одягають капелюшки цих героїв, або на руку ляльку іграшку. Перевтілюючись, діти якось сміливіше себе почувають, вони намагаються все виконувати правильно.

Щоб навчитися грамотно писати, учню необхідно засвоїти масу орфографічних правил.

Я ставлю перед собою такі завдання : учити спочатку слуховій зіркості -слуховій увазі, а потім зоровій зіркості – зоровій увазі, а слухова і зорова зіркість зливаються в одну орфографічну. Це дуже копітка робота, яку треба починати з перших днів дитини в школі. А проводити її треба так, щоб вона не сказала : « Заморилась Набридло !» Включення в процес навчання гри викликає, народжує інтерес дітей, велику активність на уроках російської та української мови.

Діти вчать правила в римованих вправах, розгадують загадки, ребуси, кросворди, працюють з прислів`ями, приказками, образними виразами, пишуть твори – казки, складають вірші.

З перших днів вчу дітей шукати « небезпечні місця». Гра « Маячок » : я читаю слова, а учні показують червоний вогник, якщо почують небезпечне місце.

/ будинок / / л`ал`ка / / ве(и)сна /

Говорю дітям, що в словах є дуже багато небезпечних місць і їх обов`язково треба навчитися знаходити.

Для закріплення правопису голосних і приголосних в словах використовую різноманітні види роботи :



  • орфографічний диктант ;

  • робота над реченням ;

  • робота за картками

  • фонетичний розбір ( звуки, букви, наголос, склади ) ;

  • робота в парах ;

  • зорові диктанти ;

  • робота в парах ;

  • зорові диктанти ;

  • вставка пропущеної букви ;

  • знаходження слів з книги на задане правило ;

  • виправляння тексту з помилками ;

  • робота за завданням.

І всі ці види роботи діти виконують граючи.

На кожному уроці проводжу роботу над реченням. Видів роботи над реченням також багато :



  • робота з деформованими реченнями ;

  • змінити слова так, щоб речення було правильним ;

  • вставити пропущені букви в словах ;

  • знайти і виправити помилки ;

  • зібрати речення, яке розсипалося на склади ;

  • записати речення і поставити де треба крапку, кожне речення почати з великої букви ;

  • записати речення і знайти головні члени речення ;

  • записати речення і показати взаємозв`язок слів у реченні ( записати словосполучення з питаннями ) ;

  • гра « Телеграма». Треба прочитати і записати речення :


Зпохмурогонебанабуруземлюпадаємокрийсніг.


  • поширити речення. На дошці записана записана тільки граматична основа ;



  • замінити підкреслені слова синонімами або антонімами.

Мовні ігри мають велике значення для розвитку мови і мислення учнів ; вони

активізують поширюють їхній словниковий запас, привчають проводити аналітико – синтетичну роботу над словом і реченням, розвивають у них правописну зіркість, прищеплюють інтерес і любов до мови.

Зміст і матеріал цікавих вправ та ігор з мови залежить від завдань уроків, знань учнів. Цікаві вправи та ігри з мови я використовую на всіх етапах уроку.

Крім того, щоб навчити дітей грамотно писати, я ставлю перед собою завдання : « Навчити своїх учнів правильно, виразно і вдумливо читати». Багато зусиль треба прикласти, щоб примусити дитину полюбити книгу, полюбити не тільки дивитись малюнки, а полюбити читати, щоб від читання вона отримувала задоволення.

Сьогодні в школу приходять діти з різним рівнем підготовки. Як працювати так, щоб не загубити одних і навчити інших ? Як зробити тяжку працю цікавою ? І тут мені на допомогу приходить гра, ігрове завдання.

Ми граємо з буквами, складами, словами, реченнями, схемами, скоромовками. Жоден урок читання не проходить без дзижчачого читання. Діти уявляють себе бджілками. Учні читають впівголоса, кожен зі своєю швидкістю, читають 2-3 хвилини.

Люблять діти такий вид роботи як читання уривку у вигляді скоромовки перший раз, а другий раз цей же уривок читають у спокійному темпі. Таке читання проходить протягом однієї хвилини. Але тут важлива умова : читаючи скоромовкою, діти не повинні з`єднувати закінчення, а читаючи у спокійному темпі, вони повинні показати всю виразність,емоційність.

На уроках дітям подобається працювати з «чарівною торбинкою» або «діжечкою». Діти дістають звідти малюнки, склади, слова, речення і з зацікавленням виконують усі завдання, які запропоновані. Інколи діти, які добре читають, виконують роль «буксира». Вони читають і ведуть за собою учня.

Ось невеликий перелік ігор, які проводжу на уроках читання та мови і, які полюбляють мої діти :

  • « Ланцюжок» ;

  • « Букви втекли» ;

  • «Скільки крапок – стільки букв» ;

  • «Зайка-зайка, нам скажи» ;

  • «Набірник» ;

  • «Збери слово або речення» ;

  • «Вийди на поріг, назви слово» ;

  • «Повторялка».

А ось так ми переказуємо прочитаний текст.

Гра « Переказ по колу »

Діти читають текст, потім декілька учнів стають у коло. Ведучий у центрі кола заплющує очі, обертається на місці і вказує на одного з гравців, з якого починається переказ тексту. Потім за годинниковою стрілкою кожен говорить по одній фразі з цього тексту. І так до кінця тексту.

Гра «Мініатюра»

Діти читають текст, діляться на групи. Кожна група повинна зобразити суть тексту якою-небудь мініатюрою ( сценка, пантоміма). Інші повинні пояснити побачене.

Процес гри сповнений несподіванок, а результат-таємниця. Тому, працюючи вчителем початкових класів, я обираю гру своїм помічником,щоб діти не боялися труднощів на шляху до Країни знань, щоб вони пізнавали ті дива і таємниці,які зберігає у собі Наука.

V. Висновки

Результати досліджень сучасних спеціалістів про використання навчальних ігор на уроках в початкових класах в цілому підтверджують, що ця технологія дозволяє підвищити ефективність навчання у середньому у 3 рази. Учителі – практики довели, що коли вести урок без всякого використання гри або її елементів, то це приводить до втрати інтересу учнів до матеріалу, що вивчається та швидкій їх втомі. Без навчальної гри і без виконання навчальних завдань відводиться більше часу і зростає кількість допущених помилок. Якщо вчитель знайде для своїх учнів свою гру, він на дев`яносто процентів доб`ється успіхів у навчанні.

Маючи за основу свій досвід використання ігрових технологій, можу сказати,що їх застосування підвищує пізнавальний інтерес учнів. Я працюю вчителем початкових класів 16 років. Досить успішно застосовую ігрові технології. На уроках використовую різноманітні форми ігор : індивідуальну, групову, колективну. Мета добирається в залежності від результату, якого необхідно досягти. На мій погляд,слід використовувати ігри переважно на етапі перевірки або закріплення навчального матеріалу. При використанні навчальних ігор відбувається закріплення і покращення знань, розвиток моральних якостей, розумових здібностей, мови та ін..

Виходячи зі свого педагогічного досвіду, можу зазначити, що діти дуже люблять ігри на уроках, але не завжди виконують правила гри. Частіше це відбувається в грі, де є групи., де діти намагаються допомогти один одному. В цьому випадку я не переривала ігровий процес, але робила правила гри більш жорсткими. На протязі всього процесу гри на уроці необхідно уважно стежити за тим, щоб між дітьми не виникла конфліктна ситуація і не зіпсувалися відносини у класі. Якщо я це помічала, то втручалася в хід гри і відволікала увагу дітей на вирішення інших проблем у самій грі. Я вважаю, що гра допомагає розвиватися учневі як особистість.

Отже, гра – це метод навчання, який організовує і розвиває учнів,розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість, яка в майбутньому стане цінним капіталом для нашої держави - України.

Гра « Допоможемо казковим героям »

-Діти, до нас на урок завітав Колобок. Колобок, подивись : на нашому поїзді їдуть герої ще однієї казки. Тільки я забула, як вона називається

( на поїзді в різних вагонах розміщені малюнки із зображенням кота, півня, лисиці )

-З якої казки прийшли до нас уі герої ? Хто в цій казці зробив зло ?

-Хто переміг лисицю ?

-Подивись, Колобок, а у нас ці звірі здружились : у нас і діти всі дружать, ніхто нікого не ображає. Ось тільки вони неправильно зайняли місця. У першому вагоні повинен їхати той, в чиїй назві є найменше голосних звуків, а в останньому – у кого найбільше голосних звуків. Давайте допоможемо їм.

Гра « Живі звуки»


Гра відбувається зі словом ЛІТО. Для цієї гри можна брати різні слова, які пропонують вчитель або учні.

  • До дошки буде виходити той, хто відгадає загадки про звуки в слові ЛІТО.

  • Який м`який приголосний в слові ЛІТО ?

  • Назвіть перший голосний в слові ЛІТО .

  • Який другий голосний звук в цьому слові ?

Кожний учень, який виходить до дошки, бере фішку, що означає відгаданий ним звук. Всі шикуються так, щоб вийшло слово ЛІТО.

Гра « Розрізняйте звуки»

Учитель звертається до дітей :


  • Мені нещодавно розповіли, що звуки теж знають правила дорожнього

руху. Серед них є пішоходи, які не хочуть слухатись вказівок світлофора. Переходять вулицю на червоне світло . Це приголосні звуки. Голосні звуки – дисципліновані пішоходи, тому що вони переходять дорогу на зелене світло. Коли я назву голосний звук – підніміть кружечок зеленого кольору, а коли приголосний – червоного.
Гра «Подарунки Діда Мороза»
У Діда Мороза немало турбот

У ніч новорічну святкову.

Він сани розкішні готує – і от

Рушає в мандрівку казкову.

Ось гість неквапливо розв`язує міх,Виймає дарунки чудові

І каже : - Вітаю зі святом усіх !

Зростайте у щасті й любові.


  • Допоможіть Дідові Морозу розділити подарунки так, щоб ніхто не

почувався скривдженим. Подумайте, які подарунки з двох складів можна подарувати дівчаткам, а з трьох складів – хлопчикам.
Гра « Полічіть звук (р)»

Набігли із заходу хмари,

Долинули грому удари , -

Гроза почалася травнева,

Чекаю веселку край неба.

Гра «Відгадайте назви професії»


Кожному в пісочниці

Дуже грати хочеться,

Бо не просто в ній пісок -

Тісто в ній на пиріжок.

Для фортеці цегла в ній,

Для машин - гараж новий.

Ось чому в пісочниці

Всім погратись хочеться.


Допоможіть Старій Вороні написати назви професій, в які грають дітлахи в пісочниці, тому що вона написала тільки те, що знала.

На малюнку - ворона, а біля неї - склад к а р. Діти пишуть на дошці : перукар, лікар, пекар.


Гра «Кому телефонувала жирафа»

На табличці написані назви тварин, поруч них розташована цифра. Учитель звертається до класу :



  • Діти, здогадайтеся, кому телефонувала жирафа і привітала з

Різдвяними святами.

Я буду набирати номер телефону, а ви читайте назву тварини, яка відповідає цьому номеру, але вголос не промовляйте, а піднімайте малюнок із зображенням цієї тварини. Так буде зрозуміло, чи правильно ви прочитали.



  1. зебра , (2) слон, (3) лев, (4) крокодил, (5) носоріг, (6) гепард.

Гра « Витівки Помилки »

Королева Помилка любить неправильні слова більше, ніж будь-які солодощі. У неї свої порядки : слова читаються догори ногами або задом наперед. Із Володінь Помилки потрібно тікати не озираючись. Там ніхто не прийде вам на допомогу, тому що самі ви почнете бігти – стрибати догори ногами або задом наперед. Сьогодні Помилка викинула зі слів букви О. Допоможіть словам повернути їх на свої місця.

ВВК КЛБК НУК НРТА УРК ВЕС ВДА ВРНА БІД


Гра « Складовий аукціон »

Учні читають склади, а потім повинні придумати слова, які б починалися з певного складу. Перемагає той, хто придумає найбільшу кількість слів. Наприклад, прочитати склад П О. ПО – пошта, похід, потяг, посуд, почуття, похвала тощо.


Гра «Смачні слова»

До нас у гості прийшов Буратіно. Він ніс смачні слова, але дорогою розсипав букви і все переплутав. Ось ці букви і склади.

Я С Б Н

ЛУ РУ КО ША



Г ЛИ ВА МО

( яблуко, слива, груша, лимон )


Гра «Хто більше»

У гості до нас завітала Мальвіна і принесла в корзинці слова, що містять у собі інші слова.



  • Складіть інші слова, використовуючи букви даного слова.

Наприклад : соловейко – соло, коло, воло, колеса,косо.

Білосніжка, сторона, ромашка,ластівка.


Гра « Складіть нове слово»

Перед учнями - картки з написаними словами. Із перших складів першого слова, других - другого, третіх - третього складіть нове слово, придумайте з ним речення.

Вухо, калина, спідниця.

Сокіл, дорога, виделка.

Мистецтво, вилити, вивчати.
Гра «Слова з левом»

Лев уміє стрибати з одного слова в інше, як у цирку. Відгадайте, в які слова стрибнув Лев. На місці запису ЛЕВ зображена тварина. Діти читають слова :

СТАЛЕВАР, ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ, ТЕЛЕВІЗОР, ЛЕВАДА.
Гра «Капітани»

Учитель виготовляє човни з буквами, що позначають приголосні звуки,

і карту подорожі з буквами, що позначають голосні звуки. Човен підпливає до острова, капітан читає назву острова : КА, ХО, КІ тощо.

Клас доповнює склад – злиття до повного слова.


Гра « З`єднайте слово з картинкою»

Учень отримує картинку з чотирма малюнками, під якими є підписи, навмисне переплутані ( відро, лялька, лось, качка ). Учень прочитує слово та олівцем з`єднає з належним малюнком.

Гра « Прочитайте слова»

Розв`яжіть граматичні приклади і намалюйте відповіді.

ЯР + Б +КОМА-РМА=_______________

________=ЯК+КІВІ+РИС-ВІК-ИС

ГОЛ+РОМА+ХА-МАЛА=____________

____________=СІК+ДОН+ЦЕ-ДІК


Гра «Семеро гномів»

Ви пам`ятаєте казку «Білосніжка та семеро гномів». Гномів у казці було семеро : Мудрунчик, Стидунчик, Чхунчик, Веселенчик, Хитрунчик, Буркунчик і Дрімунчик.

Спробуйте з`ясувати, хто із гномів відсутній ?

Ви бачите три групи букв. Поставте їх по порядку – і ви дізнаєтесь імена гномів.

Д С Т Н Ч И У К И

И В Н С К Л Ч Е У

И Х Р Т И У К Н Ч
Гра « Назвіть одним словом»

Діти з букв розрізної азбуки складають потрібне слово :

Граки, сова, горобець, ластівка, чайка -

Шарф, рукавиці, пальто, сорочка -

Слива, яблука, груша, черешні -

Вовк, білка, груша, черешні -

Вовк, білка, ведмідь, лисиця -
Гра « Подорож у весну»


  • Знаєте, чому навесні найбільше мандрівників ? Окрім людей, які

подорожують увесь рік, вирушають у мандри птахи, комахи, риби, звірі. Здогадайтесь, які птахи вирушили в мандри. Для цього вилучіть зайву букву зі слів : журавлі, лелеки, гусви, ластівка, сноловей, лебкеді.
Гра «Рибалка»

На дошці прикріплені три вудки, на їх гачках - букви. Під нею у воді (голуба палуба ) плавають рибки. Виходить рибалка «ловить» рибку – читає записану на ній скоромовку. Він з`ясовує, яка буква найчастіше повторюється, і вішає на відповідну вудку рибку.

Якщо відповідь неправильна, то про це діти сигналізують розрізними буквами, а «рибка» зривається з гачка.
Гра «Улюблені квіти ельфа»

Жив маленький ельф на ймення Ласун. Назвали його так тому, що дуже полюбляв він ласувати квітковим пилком. Зараз дізнаємось, які квіти полюбляв Ласун.

Читайте склади з кінця рядка. Замініть ці назви одним словом.
КИ, ЛОШ, ВО - ______________________

КИ, АЛ, ФІ - ______________________

це _______________

КИ, НИ, ПІВ - ______________________


КИ, ЛІС, ПРО - _____________________

Гра « Навантажте машину»

На таблиці посередині намальована буква П, поряд з нею розташовані три машини.

Учні поділені на групи. Учням першого ряду потрібно навантажити на машину овочі, другого – фрукти, третього – будівельні матеріали, у назвах яких є буква П.

В учнів роз даткові картки знаходяться на столі, серед них є й зайві, що не мають цієї букви.
Гра « Вкажіть слово»

Учитель пише на дошці слова і закриває їх. Викликані три учні стають спиною до дошки. Вчитель відкриває слово і, вказуючи на одне із них, ставить запитання : « Скільки у даному слові складів, скільки голосних ?» Усі за допомогою пальців або карток з цифрами дають відповідь. Учні, які стоять біля дошки, повертаються обличчям до неї і показують те слово, про яке йде мова. Виграє той, хто першим правильно вкаже слово.

Гру можна повторювати три-чотири рази. Слова для гри беруться з букваря.

Гра « Знайдіть імена дітей»

Діти за допомогою указки показують імена.

ЛО ВА ТО МА ГЛА МІ

ЖЕ ША А ПА ЛЯ НА

ДЯ КО ВО СЯ НЯ ЛА

АЛ ЗІ СА РІ ВІ ІН

--------------------------------------------------------------------------------------------------


Гра «Де дзвенить дзвіночок ?»

Одній дитині зав`язують очі хустинкою. Друга дитина ходить з дзвіночком по класній кімнаті і подзвонює ним у різних місцях. Перша відгадує, де подзвонили, називаючи місце звуку відносно себе : «Подзвонили праворуч від мене». «Подзвонили зліва від мене ». Той , хто після умовної кількості дзвінків жодного разу не помилився, отримує дзвіночок і займає місце свого попередника.


Гра «Навпаки»
Учитель називає якесь слово, що характеризує напрямок руху або просторові відношення між предметами, а викликаний учень повинен сказати слово, протилежне за значенням. Гра повинна проходити у швидкому темпі. « Верхній – нижній, ліворуч-праворуч,спереду-ззаду, перший-останній».

Гра «Не скажу»


Учні рахують від 30 до 60 по одному, але замість чисел, що діляться на 5, вони говорять « Не скажу». Ці числа вчитель записує на дошці.

30, 35, 40, 45 і т. д.


Гра «День – ніч»

Учитель тихо промовляє «Ніч», - діти закривають очі і кладуть голови на

парти. Учитель пропонує завдання. Діти думають. Учитель говорить «День» - діти прокидаються і відповідають, піднявши руки.
Гра «Віднови числа»
Вчитель каже : « На снігу сорока розклала приклади, але повіяв вітерець і частину прикладів засипало сніжком. Допоможіть сороці відновити приклади».
…+2=4

…+3=6


…+4=6

…+2=5


…+1=4

…+1=5
Гра - естафета « Заселіть числові будиночки»


Учні кожного ряду виходять і записують відповідні числа у числові будиночки. Перемагає той ряд, в якому учні швидко і правильно записали потрібні числа.
Гра «Мовчанка»


  • Збільшити на 1: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9.

  • Зменшити на 1 : 9, 8, 7, 6, 5, 4, 3, 2, 1.



Гра «Ерудит»


  • Який заповідник в Україні є найстарішим ?

Полічить і визначте відповідь.

9*4:6*5+2:4*3:4*8 =

А. Асканія – Нова 48

Б. Каневський заповідник 8

В. Карпатський заповідник 28
Гра « Ерудит»


  • Яка рослина росте у наших водоймищах і є хижаком ?

Полічить і дайте правильну відповідь.

9*3+3:5+21+9:4*3+40+23 =

Водяна біла лілія - 100

Пузирчатка - 90

Едельвейс - 80
Гра «Допоможи Незнайкові »
Незнайко вивчив три цифри - 1, 2, 3. Які двозначні числа він може записати , використовуючи тільки ці цифри ?

( 11, 12, 13, 22, 21, 23, 33, 31, 32 )

Чи правильно Незнайка порівняв вирази ?

74-15 74-17 28+31 31+28



49-21 49-12 38+4 38-4

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал