Навчально-методичний посібник для виконання самостійної роботи студентів напряму підготовки 010104 «Професійна освіта. Харчові технології»



Pdf просмотр
Сторінка3/16
Дата конвертації23.03.2017
Розмір5.1 Kb.
ТипНавчально-методичний посібник
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16
Тема: Обробка лускатої рибина підприємствах харчової промисловості
Мета: засвоєння знань про енергетичну цінність риби та морепродуктів, їх склад та значення в харчуванні людини, а також страви та гарніри з риби та морепродуктів формування вмінь визначати якість харчової продукції за органолептичними методами розвивати професійні якості виховувати бережливе ставлення до продуктів харчування.
План:
1. Харчова цінність риби.
2. Способи обробки риби.
3. Розбирання рибина порціонні шматочки-кругляки.
1. Харчова цінність риби. Риба за своїми поживними якостями не поступається перед м’ясом тварин. Вона має всі необхідні речовини білки, жири, вітаміни А і Д, ВВ. Морські риби містять велику кількість йоду. Страви з риби готуються швидше, ніж мясні, а засвоюються організмом краще. Характеристика смакових якостей різних порід риб Кращими з риб вважаються осетрові – осетр, севрюга, білуга високо цінується риба лососевих порід – сьомга, форель, лосось, кета. Риба цих порід містить велику кількість ненасичених жирних кислот, має високу харчову цінність та добрі смакові якості. Страви з такої риби не мають складної рецептури і не потребують використання складних гарнірів. Коропові риби (короп, карась, лящ тощо) добрі на смак, але їх недоліком є велика кількість міжм᾿язових кісток. Ці риби готують в усіх видах.Готуючи страви з риби, перш за все звертають увагу на її свіжість. Мясо свіжої риби тверде, не залишає сліду від вдавлювання пальцем, луска блищить і важко відчищається, зябра рожевого кольору, без неприємного кольору. Морська риба (хек, мінтай, нототенія, пангасіус, тріска) найчастіше поступає у продаж в замороженому видів сухій заморозці або в льодовій глазурі. Вона має приємний запах моря, колір шкірки блискучий, без пошкоджень, м᾿ясо світле. Перед приготуванням рибу розморожують при кімнатній температурі, не занурюючи у воду. Асортимент морепродуктів надзвичайно великий від чорноморських мідій та креветок до екзотичних устриць та морських гребінців. Їх харчова цінність особливо значуща в харчуванні мідії, наприклад, містять до 80% чистого білка, тоді як для його засвоєння організм не витрачає багато енергії. Але оскільки мідії та устриці є природним морським фільтром, слід ретельно вибирати продукцію, надаючи перевагу відомим виробникам. Більшість морепродуктів підлягають попередній тепловій обробці


31 креветки ошпарюють киплячою водою, мідії та морські гребінці проварюють у гарячій воді до розкриття раковин, тому їх не слід готувати довше 10 хвилин особливо стосується кальмарів. При виборі морепродуктів звертають увагу на їх зовнішній вигляд креветки мають правильну форму, без пошкоджень та неприємного запаху заморожені мідії однакового розміру мідії та устриці в раковинах щільно закриті, без наростів водоростей, однакового розміру, розфасовані в сітках, занурені у воду заморожені кальмари рівномірно покриті льодовою глазур᾿ю, охолоджені – кремового кольору, без неприємного запаху.
2. Способи обробки риби. Залежно від розміру і кулінарного використання застосовують кілька способів обробки риби. Луската риба з костистих скелетом обробляється різними способами залежно від її розміру і використання на дошці, маркованої РС (риба сира.
Обробка риби для використання в цілому вигляді.

Процес обробки цієї риби складається з очищення луски, видалення плавників, зябер, нутрощів через розрізна черевці, промивання. У цілому вигляді застосовують дрібну рибу (салаку, корюшку, свіжу оселедець, а також більшу (судака, лососевих) для приготування банкетних страв. Обробку починають з очищення луски в напрямку від хвоста до голови, спочатку з боків, потім з черевця. Рибу очищають вручну середнім кухарським ножем, теркообразнимі або механічними скребками РВ-1. При обробці великої кількості рибина великих підприємствах громадського харчування використовують спеціальні машини. За допомогою спеціального барабана очищають рибу, що має велику луску. Його продуктивність 1,5 т за годину з одночасним завантаженням до 160 кг риби, час очищення від 2 до 5 хв. Після очищення у риби видаляють плавники, починаючи зі спинного. Для цього рибу кладуть набік і прорізають м’якуш уздовж плавця спочатку з одного, а потім з іншого боку. П’яткою ножа притискають підрізаний плавець і, тримаючи рибу за хвостову частину, відводять убік, при цьому плавник легко видаляється. Використання такого способу виключає можливість уколу про плавець, що особливо важливо при обробці окуневих риб. Так само видаляють і анальний плавець, після чого відрізають або відрубують інші плавці. Очищення луски і видалення плавників слід виробляти акуратно, щоб не пошкодити шкіру. З голови риби видаляють зябра, роблячи з двох сторін надрізи під зябровими кришками, і очі. Для видалення нутрощів рибу кладуть на дошку головою до себе, притримуючи лівою рукою, роблять надріз між грудними плавцями і ведуть ніж до голови, вістрям до себе, прорізаючи черевце. Довівши ніж до голови, його повертають, не виймаючи з


32 черевця, і ведуть в протилежному напрямку, розрізаючи черевце до анального отвору. З розрізаного черевця обережно виймають нутрощі так, щоб не пошкодити жовчний міхур, інакше риба матиме гіркий смак, і зачищають внутрішню порожнину від плівки. Рибу промивають холодною водою, обсушують, уклавши в деко, ідо теплової обробки зберігають у холодильнику.
Обробка дрібної риби для використання цілою. Цілою використовують дрібну рибу масою 75-200 г (салаку, корюшку, свіжі оселедці, а також рибу, призначену для бенкетних страв (судака, лососевих. Процес обробки риби (крім окуневих) складається з таких операцій розморожування мороженої риби, обчищання луски, видалення плавників, зябер, очей, нутрощів (через розрізна черевці, промивання. Розморожують дрібну рибу у воді. Луску обчищають вручну шкребками чи середнім ножем кухарської трійки, або за допомогою механічного пристрою
РО-1 у напрямі від хвоста до голови, спочатку з боків, а потім з черевця. Обчищати луску треба акуратно, щоб не пошкодити шкіру. Луска легше обчищається, якщо рибу опустити нас в окріп або потримати 3-5 хв. у воді з оцтом.Луска не буде розлітатися, якщо рибу почистити в посудині з водою. Плавники видаляють, починаючи зі спинного. Для цього рибу кладуть набік спинкою вправо (хвостом від себе, середнім ножем кухарської трійки підрізують м’якоть з одного боку плавника по всій його довжині, потім – з другого, переклавши рибу хвостом до себе. Підрізаний плавник притискують до дошки ножем, лівою рукою відводять рибу убік, тримаючи її за хвіст, при цьому плавник легко видаляється. Аналогічно видаляють анальний плавник, решту плавників відрізують або відрубують.З голови видаляють зябра, підрізавши з обох боків під зябровими кришками, і очі. Потрошать рибу через розрізу черевці. Для цього її кладуть набік хвостом до себе й обережно розрізують черевце від голови до анального отвору можна навпаки) так, щоб не пошкодити жовчний міхур, інакше риба матиме гіркий смак. З розрізаного черевця ножем видаляють нутрощі і зачищають внутрішню порожнину від плівок і згустків крові. Ділянки м’якоті, на які просочилася жовч, видаляють. Випотрошену рибу ретельно промивають проточною холодною водою і обсушують. Для цього її вміщують у контейнери з решітчастим дном. До теплової обробки рибу зберігають у холодильнику. Кількість відходів при обробці тушки з головою становить 20 %, а тушки без голови – 35 %. Використовують рибу цілою тушкою для варіння і смаження.


33
3.
Розбирання
риби
на
порціонні
шматочки-кругляки. Використовують рибу середніх розмірів масою до 1,5 кг. Процес обробки складається з розморожування риби, обчищання луски, видалення плавників, голови, нутрощів (через отвір, що утворився після відтинання голови, промивання, нарізування. Рибу розморожують, обчищають від луски і видаляють плавники так, як описано вище.Середнім ножем кухарської трійки роблять глибокий надріз м’якоті біля зябрових кришок з обох боків, перерубують хребет і відокремлюють голову разом з частиною нутрощів. Через утворений отвір видаляють залишки нутрощів, плівки і згустки крові. При цьому черевце залишається цілим. Рибу промивають, обсушують і нарізують упоперек під прямим кутом на порціонні шматочки-кругляки, які використовують для варіння, смаження, фарширування. Кількість відходів становить 35-40 %.
Розбирання рибина філе. Рибу масою більш ніж 1,5 кг розбирають на філе методом пластування, потім нарізують на порціонні шматочки або використовують для приготування січеної натуральної і котлетної маси. Рибу розморожують на повітрі, обчищають луску, видаляють плавники, голову, нутрощі (через розрізу черевці, зачищають внутрішню порожнину, промивають і обсушують. Потім кладуть на чисту суху обробну дошку і, починаючи з хвоста або голови, зрізують половину риби – філе, ніж ведуть паралельно до хребта, але так, щоб на ньому не залишилося зверху м’якоті. Внаслідок пластування дістають два філе зі шкірою і реберними кістками верхнє філе) і зі шкірою, хребетною і реберними кістками (нижнє філе. Філе нарізують упоперек на порціонні шматочки. Маса шматочків з хребетною кісткою має бути на 10 % більшою від маси шматочків без кісток. Кількість відходів становить 43 %. Філе зі шкірою і реберними кістками дістають після видалення хребта. Для цього нижнє філе кладуть хребтом до дошки (шкірою догори) і, починаючи з хвоста або голови, зрізують м’якоть з хребтової кістки. Кількість відходів при цьому способі розбирання збільшується на 7-10 %. Щоб мати філе зі шкірою без кісток, необхідно зрізати реберні кістки. Філе зі шкірою і реберними кістками кладуть на дошку шкірою донизу і, починаючи з потовщеної частини м’якоті спинки, гострим ножем зрізують реберні кістки. При розбиранні рибина філе без кісток і шкіри (чисте філе) рибу не обчищають від луски, оскільки вкрита лускою шкіра не так рветься із неї краще зрізується м’якоть. Після видалення реберних кісток філе кладуть на


34 обробну дошку шкірою донизу, хвостом до себе і, відступивши від його кінця на 1 см, зрізують м’якоть з шкіри, тримаючи ніж під кутом і ведучи його впритул до неї. Філе риби використовують для приготування напівфабрикатів, для смаження у фритюрі, запікання, приготування січеної натуральної і котлетної маси, начинок.Кількість відходів при розбиранні рибина чисте філе становить %.
Обробка безлускатої та окремих видів риби

Риба без луски вкрита шаром слизу, має щільну, темного кольору і неприємну на смак шкіру, яку при обробці необхідно знімати. Сома зачищають ножем від слизу, розрізують черевце і видаляють нутрощі, відрізують голову і плавники, промивають. Рибу середнього розміру нарізують на порціонні шматки для смаження і варіння, а великого – пластують на чисте філе для приготування січеної натуральної і котлетної маси, начинок. У зубатки надрізують шкіру по всій довжині спинки, видаляють плавники, відрубують голову, розрізують черевце і потрошать, промивають і обсушують. Рибу пластують на чисте філе і нарізують на порціонні шматочки. Мінога вкрита шаром слизу, який може бути отруйним. Щоб його видалити, рибу ретельно натирають кухонною сіллю і добре промивають. Рибу не потрошать, оскільки в неї немає жовчного міхура і не буває твердих решток їжі у кишках. Обробку окуневих риб завжди розпочинають з видалення твердого спинного плавника (він містить отруйну речовину, яка спричинює наривання проколотих плавником місць тіла, спинний і анальний плавники видаляють так, яку лускатої риби. Відрізають решту плавників, обчищають луску, видаляють голову і нутрощі, зачищають внутрішню порожнину і промивають. Лин має луску, яка щільно прилягає до шкіри і вкрита слизом, тому її важко обчищати. Перед обчищанням рибу занурюють в окріп нас, потім швидко перекладають у холодну воду, виймають, обчищають ножем слиз, луску, видаляють плавники, нутрощі і промивають. У камбали зі світлого боку зчищають луску. Голову і частину черевця відрізують навскіс. Через утворений отвір видаляють нутрощі. Плавники відрізують ножицями або ножем, рибу промивають і знімають темну шкіру. Рибу середнього розміру нарізують упоперек на порціонні шматочки, велику - пластують. Щоб полегшити видалення шипів, рибу обшпарюють (1-2 хв).Запах щезне, якщо рибу промити в міцному і холодному розчині солі. Навагу краще обробляти мороженою. З дрібної риби зчищають луску, відрізують нижню щелепу і через утворений отвір виймають нутрощі, залишаючи ікру і молоки. Потім видаляють плавники і промивають.У великої


35 риби відрізують голову, потрошать її через отвір, що утворився, виймають ікру, видаляють плавники і знімають шкіру. Рибу промивають і нарізують на порціонні шматочки.Навагу не потрошать через черевце, щоб не пошкодити жовчний міхур, який розміщений дуже близько до стінок. Тріска, пікша надходять мороженими без голів і нутрощів. Рибу, не розморожуючи, обчищають від луски, видаляють плавники і чорну плівку з черевної порожнини, промивають, потім нарізують на порціонні шматочки.
Питання для самоконтролю
1. Проаналізуйте харчову цінність риби.
2. Порівняйте харчову цінність риби родини лососевих, коропових.
3. Як обробляють свіжу річкову рибу
4. Який процес обробки морської свіжомороженої риби
5. Які особливості обробки панцирних морепродуктів

Список рекомендованих джерел
1. Барановський В.А. Официант-бармен. – Ростов н/Д.: Феникс, 2000. -с.
2. Все об украинской кухне. / Сост. Д. Билык. – Донецк: ПКФ "БАО",
2000. – с.
3. Доцяк В.С. Українська кухня Технологія приготування страв. К Вища шк., 1995. –550 с.
4. Замечательные уроки кулинарного искусства / Составитель
Похлебкина А. -Донецк: ПКФ "БАО", 2000. с.



36
ЛЕКЦІЯ 4
Тема: Напівфабрикати з м’яса. Особливості технології приготуванням м’ясних напівфабрикатів
Мета: засвоєння знань про харчову цінність м’яса та значення для харчування людини технологічні етапи приготування напівфабрикатів з м’яса; формування вмінь визначати якість харчової продукції за органолептичними методами розвивати професійні якості виховувати бережливе ставлення до продуктів харчування.
План:
1.Харчова цінність м᾿яса.
2. Технологічні етапи приготування напівфабрикатів.
3. Особливості приготування традиційних напівфабрикатів з м᾿яса.

1. Харчова цінність м’яса. Страви з м᾿яса – основне джерело повноцінних тваринних білків. Недостатність такого білку в організмі людини компенсується білками самого організму. Амінокислотний склад тваринних білків має високий коефіцієнт засвоєння (близько 90%). Також м᾿ясо містить жири, які підвищують калорійність страв, вітаміни групи В, вітамін А. Під час теплової обробки білки втрачають здатність набухати розчинятись. Продукти гідролізу, що утворилися, (амінокислоти, креатин, пептиди) обумовлюють специфічний смак страви. Жорсткість м᾿яса визначається кількістю з᾿єднувальної тканини, яка складається із білковоподібних речовин – еластину і колагену. Чим більше їх, тим важче пом’якшити м’ясо. Еластин не підлягає тепловій обробці, він лише зменшується в об᾿ємі. Колаген не засвоюється організмом, але під дією теплової обробки він переходить в речовину, що називається глютин. Процес переходу колагену в глютин починається при температурі 60 0
і наявності м᾿язової вологи, а кулінарні готовність м᾿яса наступає при перетворенні щонайменш 45% колагена в глютин. При недостатній кількості вологи колагенові волокна зменшуються наполовину своєї початкової довжини, шматки м᾿яса деформуються. Щоб уникнути цього шматки м᾿яса перед смаженням відбивають, роблять надсічки, перерізаючи з᾿днувальну тканину. Додавання кислих продуктів при тушкуванні і маринуванні м᾿яса прискорюють процес переходу колагену в глютин, відповідно зменшується час приготування страви. Жири, що містяться в м᾿ясі, під час теплової обробки плавляться та витоплюються – при варінні до 40%, при смаженні – до 60%. Але при високій температурі і тривалому кипінні жири емульгуються, внаслідок чого страва набуває неприємного салистого смаку. А при тривалому нагріванні жирів при температурі більше 100
о
С вони розщеплюються з виділенням їдкого газу


37 акролеїну.
2.Технологічні етапи приготування напівфабрикатів. Приготування напівфабрикатів включає такі технологічні етапи нарізка відбивання підрізання сухожиль панірування шпигування маринування.
Нарізка.
М᾿ясо ріжуть поперек волокон під прямим кутом або під кутом
40-45°, при цьому шматки мають гарний вигляді менше деформуються. Використовують м’ясо свинини, яловичини, баранини.
Відбивання
.
Нарізані шматки відбивають молоточком. Цей процес розрихлює з᾿єднувальну тканину, вирівнює товщину шматка, надає необхідну форму.
Підрізання сухожиль
роблять для того, щоб порційні шматки не деформувались під час теплової обробки.
Панірування
сприяє утворенню підсмаженої хрусткої скоринки, яка попереджає витіканням них соків і випаровування вологи.
Маринують
м᾿ясо дрібними або порційними шматками, що сприяє розм’якшенню з᾿єднувальної тканини.
3. Особливості приготування традиційних напівфабрикатів з м᾿яса.За розмірами напівфабрикати поділяють на крупношматкові, порційні та дрібношматкові. З кожної частини туші отримують відповідний напівфабрикат для кулінарної обробки.
Крупнокускові напівфабрикати. Ростбіф – традиційна англійська страва, дослівно перекладається смажене м᾿ясо». Особливу роль у приготуванні ростбіфу відіграє вибір м᾿яса – воно повинно бути мармуровим, тобто пронизаним тонкою жировою сіткою. Не рекомендується обирати парне м᾿ясо, а також розморожене. Перед запіканням шматок м᾿яса перв᾿язують шпагатом. Традиційно ростбіф готують без приправі солі, з додаванням оливкової або соняшникової олії. Перші 15 хв температура запікання висока до 260 градусів, потім її зменшують до 150 і готують протягом 2 годин. Готовий ростбіф загортають у фольгу і залишають на 15 хв для дозрівання.
Порційні напівфабрикати

Біфштекс дослівно перекладається як шматки яловичини – страва зі смаженої яловичини найвищого ґатунку, стейк, який класифікується за п’ятьма категоріями від повністю просмаженого до ледь засмаженої скоринки, т.з. з


38 кров᾿ю». В США біфштекс готують на грилі цілим шматком а біфштекс з рубленого мяса, приготовлений також на грилі, має назву гамбургський; смажений у клярі – стейк по-селянськи. Традиційно подається з картоплею фрі, в Англії – з яєчнею. Лангет – нарізають під прямим кутом із середньої частини вирізки, відбивають і обсмажують. Антрекот – в класичній французькій кухні – шматок м᾿яса, зрізаний між ребрами і хребтом. Такий шматок, вирізаний з туші теляти, має назву медальйон, оскільки нагадує собою округлу медаль. Нині антрекотом називають будь-який шматок м᾿яса, товщиною 1,5 см і величиною з лодоню. Процес приготування антрекоту полягає у смаженні на вуглях або смаженні з подальшим допіканням. Ромштекс шматки яловичини злегка відбиті, посипають сіллю та перцем, змочують у льєзоні, панірують в сухарях та обсмажують.подають ромштекс з картопляним пюре, до якого додають тертий твердий сир, та солоддкий соус (наприклад, соус з кармелізованої цибулі або солодкий журавлиний соус. Ескалоп в російсько-французькій кухні – круглі пласти мяса, нарізані з вирізки телятини та свинини товщиною 1-1,5 см. Ескалопи не паніруються, а обсмажуються або на грилі, або пасерувались, що і стало їх характерною відмінністю. Шніцель – від нім. нарізати – тонкий пласт телятини, свинини, баранини, панірований в сухарях і обсмажений у методом глибокого занурення у фритюр. Правильно приготовлений шніцель має золотаво-оранжеву скоринку і хрустку кірочку.
Дрібношматкові напівфабрикати

Бефстроганов – популярна російська страва, досл. переклад – яловичина по-Строганівськи – дрібно нарізані шматочки яловичини, тушковані в сметанному соусі. Історія страви пов᾿язана з графом Строгановим, який мав свій ресторан в Одесі. Шеф-повар цього ресторану зумів вдало поєднати французьку технологію приготування яловичини з соусом і російську подачу страви – соус подається не окремо, а як російська підливка, водній тарілці з м’ясом. Після Великої вітчизняної війни страва увійшла до номенклатури міжнародної ресторанної кухні як російська страва, не дивлячись нате, що вона має французьке коріння. Класичний рецепт приготування страви полягає в обсмажені брусочків яловичини, попередньо за панірованих в борошні, з додаванням цибулі та протягом 3-5 хв. Після чого додається сметана, змішана з томатним соусом. Тушкують від 15 хв до 1 год, зі спецій – тільки перець та сіль.


39 Шашлик – традиційна страва східної кухні. Шматочки м’яса (баранини, свинини) маринують з доданням спецій та цибулі, після чого насиляють на шомпур і обсмажують на відкритому вогні. Подають на великих тацях із пряними травами. На гарнір до цієї страви пропонують запечені або приготовлені на грилі овочі.
Азу – традиційна східна страва, щось на зразок овочевого рагу зі шматочками баранини, густим соусом. Особливість цієї страви – велика кількість спецій солока паприка, піментон, каррі, перець чилі, часник, сушений барбарис. Для приготування азу м’ясо нарізають у вигляді брусочків, обсмажують у великій сковорідці на вогні, а потім тушкують.
Напівфабрикати з м’ясного фаршу

Котлета – дослівний переклад з фр. – ребро, ребристий. В російській кухні м’ясна страва з фаршу округлої або овальної форми, а також страва схожого приготування з різних продуктів. В європейській кухні котлета – тонкий шматок м’яса на кістці, а також різновид рибної страви. Початковий спосіб приготування в Росії поступово втратився і був змінений на відбивна котлета, хоча пізніше ця назва приклеїлась до ескалопу.
Тефтелі – страви із м’ясного фаршу у вигляді кульок, до складу яких входить рис, панірувальні сухарі, хліб, цибуля тощо. Для приготування використовують яловичину, нежирну свинину, курятину. Тефтелі смажать, запікають, тушкують, готують на пару. Зрази – напівфабрикати з відбитих шматочківм’яса, на які викладають начинку та загортають у вигляді невеличких ковбасок, обсмажують і тушкують. Для начинки використовують шпик, часник, сухофрукти, гриби. Фрикадельки – кульки з м’ясного або рибного фаршу з додаванням цибулі та спецій, хліба, приготовлені у киплячому бульйоні. Фрикадельки на відміну від тефтель, не містять крупів, овочів їх варять, а не тушкують як тефтельки. Крокети – від фр. кусати – страва циліндричної чи округлої форми із м’ясного фаршу або овочів, за панірована в сухарях і обсмажена у фритюрі. Крокети винайшли у Франції як делікатес, пізніше вони трансформувались у загальнодоступний фастфуд і емігрували майже до усіх країн світу. Таку Британії крокети готують з картоплі, в Іспанії крокети готують з начинкою з курячого м’яса, в Мексиці – з картоплі і тунця, в Польщі – це м’ясний або овочевий фарш, загорнутий в млинець та обсмажений в паніровці.
Люля-кебаб – поширена страва родом із Персії. Це перемелена баранина з додаванням духмяних трав, молотого мускатного горіха, запечене на шампурах на грилі. Особливістю приготування цієї страви є досить довгий процес вимішування фаршу, а також додання курдючного сала у фарш. Саме тому


40 напівфабрикати міцно тримаються шампура і не розвалюється під час смаження.
Питання для самоконтролю
1. Яка харчова цінність мясних продуктів
2. Як поділяють м’ясні напівфабрикати
3. Які особливості приготування великошматкових напівфабрикатів
4. Як поділяють порційні напівфабрикати
5. Які особливості приготування напівфаьрикатів з котлетного фаршу

Список рекомендованих джерел
1. Барановський В.А. Официант-бармен. – Ростов н/Д.: Феникс, 2000. – с.
2. Все об украинской кухне. / Сост. Д. Билык. – Донецк: ПКФ "БАО",
2000. – с.
3. Доцяк В.С. Українська кухня Технологія приготування страв. К Вища шк., 1995. –550 с.
4. Замечательные уроки кулинарного искусства / Составитель
Похлебкина А. -Донецк: ПКФ "БАО", 2000. с.



41
ЛЕКЦІЯ 5


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал