Навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів



Pdf просмотр
Сторінка1/18
Дата конвертації10.03.2017
Розмір4.84 Kb.
ТипНавчальний посібник
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Донбаська державна машинобудівна академія


Л. В. Дементій, Г. Л. Юсіна, Г. І. Чижиков


Охорона праці в галузі






Рекомендовано
Міністерством освіти і науки України як навчальний посібник для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів



Краматорськ 2006

ББК 65.9(2)248
УДК 658.382.3:621
Д-30
Рецензенти:
Просяник А. В., д.х.н., професор, Український державний хіміко- технологічний університет;
Бурмістров К. С., д.х.н., професор, Український державний хіміко- технологічний університет;
Глиняна Н. М., к.х.н., доцент кафедри хімії та охорони праці,
Донбаська державна машинобудівна академія.

РЕКОМЕНДОВАНО



Дементій Л.В., Юсіна Г.Л., Чижиков Г.І.
Д-30. Охорона праці в галузі. – Краматорськ: ДДМА, 2006. - 296 с.
ISBN 5-7763-1410-0
Навчальний посібник містить відомості за основними темами курсу
«Охорона праці в галузі» для студентів економічних спеціальностей
7.050102 ―Економічна кібернетика‖, 7.050104 ―Фінанси‖, 7.050106 ―Облік і аудит‖, 7.050107 «Економіка підприємства», 7050201 «Менеджмент організацій». Особлива увага приділена питанням менеджменту охорони праці та організації роботи на ПЕОМ. Наведені методики розрахунків найбільш важливих захисних пристроїв для забезпечення безпечних умов праці .


ББК 65.9(2)248
ISBN 5-7763-1410-0
© Л. В. Дементій,
Г. Л. Юсіна,
Г. І. Чижиков
2001

© ДДМА, 2001

ЗМІСТ
Вступ
5 1 Правові та організаційні основи охорони праці в галузі
6 1.1 Аналіз стану умов праці в галузі
6 1.2 Система управління охороною праці
10 1.3 Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві
15 1.4 Соціальне страхування від нещасного випадку та професійного захворювання
24 1.5 Аналіз та оцінка умов праці в галузі
42 1.6 Менеджмент охорони праці
63 1.6.1 Сутність сучасного менеджменту охорони праці
63 1.6.2 Управління ризиком
70 1.6.3 Багатоцільова політика
74 1.6.4 Основні функції системи керування охороною праці
77 1.6.5 Управління персоналом
94 1.7 Внутрішній аудит охорони праці
107 1.8 Приклади розв’язування завдань
114 1.9 Контрольні запитання і завдання
121 2 Забезпечення безпечних умов праці в галузі
123 2.1 Проектування промислових об’єктів
123 2.2 Загальні вимоги безпеки до устаткування та процесів
130 2.3 Ергономічні вимоги до устаткування та організації робочих місць
143 2.4 Охорона праці при роботі на ПЕОМ
150 2.5 Приклади розв’язування завдань
166 2.6 Контрольні запитання і завдання
175 3 Економічні основи охорони праці в галузі
177 3.1 Економічний аналіз працеохоронної діяльності
177 3.2 Класифікація витрат на охорону праці
184 3.3 Визначення загальної суми вкладень в охорону праці
187 3.4 Методи визначення напрямків ефективного вкладання
коштів в охорону праці
194 3.5 Показники ефективності заходів з охорони праці
205 3.6 Визначення соціальної ефективності заходів щодо охорони праці
209 3.7 Ефективність заходів з охорони праці
212 3.8 Розрахунок економії від заходів щодо охорони праці за окремими показниками
215 3.9 Розрахунок зборів за забруднення навколишнього середовища
221 3.10 Приклади розв’язування завдань
231 3.11 Контрольні запитання і завдання
234 4 Методичні рекомендації
235 4.1 Рекомендації до самостійної роботи над курсом
235 4.2 Рекомендації до дипломного проектування
244
Додаток А. Акт про нещасний випадок на виробництві
252
Додаток Б. Карта умов праці
257
Додаток В. Умови надання додаткової відпустки
262
Додаток Г. Критерії для оцінки умов праці
263
Додаток Д. Категорії оцінки умов праці на робочих місцях
265
Додаток Е. Вплив часу дії на оцінку умов праці
267
Додаток Ж. Інтегральна бальна оцінка при різних категоріях важкості праці
268
Додаток К. Ергономічний аналіз робочого місця
268
Додаток Л. Оздоровлення повітря робочої зони
269
Додаток М. Проектування вентиляції виробничих приміщень
270
Додаток Н. Характеристика звукопоглинання матеріалів
271
Додаток П. Норми освітлення робочих місць
272
Додаток Р. Проектування штучного освітлення
273
Додаток С. Характеристика світильників з люмінесцентними лампами
276
Додаток Т. Параметри кольорового оформлення приміщень для ПЕОМ
277
Додаток У. Приклади тестового контролю знань з дисципліни
278

Додаток Ф. Заходи щодо охорони праці
285
Література
286
Предметний покажчик
293


ВСПУП
Навчальна дисципліна „Охорона праці в галузі‖ вивчається згідно з робочим навчальним планом підготовки фахівців освітньо- кваліфікаційного рівня „спеціаліст‖ напрямків підготовки 0501 та 0502 за спеціальностями 7.050102 ―Економічна кібернетика‖, 7.050104
―Фінанси‖, 7.050106 ―Облік і аудит‖, 7.050107 «Економіка
підприємства», 7050201 «Менеджмент організацій».
„Охорона праці в галузі‖ – нормативна дисципліна, яка вивчається у вищих закладах з метою формування у майбутніх фахівців знань щодо стану і проблем охорони праці в галузі, складових і функціонування системи управління охороною праці, методів і засобів забезпечення умов виробничого середовища і безпеки праці в галузі згідно з чинними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами. У посібнику розглянуті правові та організаційні основи охорони праці в галузі, а саме: проаналізовано стан охорони праці в галузі, розглянуто систему управління охороною праці в галузі та на підприємстві, порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, основні положення соціального страхування від нещасного випадку та професійного захворювання, аналіз та управління умовами праці. Особлива увага приділяється менеджменту охорони праці, як нової якості в управлінні діяльностю з охорони праці. У розділі, який присвячений забезпеченню безпеки праці, розглянуто основні вимоги безпеки до устаткування та процесів, ергономічні вимоги до устаткування та організації робочих місць, особливості охорони праці при роботі на ПЕОМ. У посібнику розглянуто економічні та екологічні основи охорони праці в галузі.

1 ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ В ГАЛУЗІ
1.1 Аналіз стану умов праці в галузі
Проблема створення безпечних і нешкідливих умов праці була і залишається однією з головних, тому що від ії вирішення залежить не тільки успішна робота конкретного підприємства чи галузі, але і збереження здоров'я та підтримка працездатності працівників на протязі трудового життя.
Дія негативних факторів виробничого середовища може призвести до виробничої травми, професійного чи виробничо обумовленого захворювання. Виробничий травматизм і захворювання спричиняють величезні, непоправні суспільні втрати, негативно впливають на економіку країн, рівень життя народів. За даними Міжнародного бюро праці внаслідок нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у світі щорічно гинуть більше 2 млн. людей і приблизно 270 тис. одержують травми, шкода економіці при цьому складає більше 1,2 трлн. доларів США – 4% світового валового продукту. За статистичними даними щосекунди у світі на виробництві травмується 4 людини; кожні три хвилини вмирає одна людина; в Україні кожні 8 хвилин травмується одна людина й кожні 5 годин вмирає одна людина. У наш час на підприємствах України щоденно травмуються в середньому 200 осіб, із них 30 — стають інвалідами, 22 — отримують професійні захворювання, а 5 - гинуть. За кількістю нещасних випадків на 1000 працюючих Україна посідає провідне місце серед економічно розвинених країн – 0,1
(Великобританія – 0,016; Японія – 0,02; Швеція – 0,032; Фінляндії –
0,038; ФРН - 0,08).
Статистику травматизму на Україні наведено в таблиці 1.

На жаль, зниження травматизму пов'язане зі зменшенням кількості працівників, зайнятих у виробництві, або з наявністю фактів нещасних випадків, які приховуються. Про це говорять наступні цифри: в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працює зараз 26,1% робітників; забезпечення засобами індивідуального захисту складає 40–
50%; 80 тис. машин, механізмів, транспортних засобів не відповідають вимогам безпеки; більш 9 тис. виробничих об’єктів знаходяться в аварійному стані.
Таблиця 1 – Виробничий травматизм в Україні
Рік
ВВПмлнгрн
Кількість людей, які травмовані
Усього
Серед них зі смертельним результатом
1993 140 137 111 627 2334 1994 102 539 94 224 2270 1995 90 577 80 450 2195 1996 81 519 64 775 1900 1997 90 000 54 510 1646 1998 102 593 50 872 1551 1999 135 000 39 844 1388 2000 170 070 34 288 1325 2001 210 411 30 992 1399 2002 220 932 26 168 1285 2003 243 025 24 847 1230 2004 324 860 22 691 1164
Аналіз розподілу смертельних випадків за напрямами нагляду показує, що останні роки на перших місцях знаходяться агропромисловий
комплекс, вугільна промисловість, невиробнича сфера, будівництво і транспорт. У машинобудуванні щорічно гине в середньому 44–60 осіб. З урахуванням відсутності надзвичайних небезпек у галузі рівень травматизму достатньо високий.
В Україні щорічно фіксується велика кількість випадків професійних захворювань (табл. 2). Розподіл профзахворювань за галузями наступний: 80% - вугільна промисловість; 12,7% - чорна металургія; 8% - машинобудування). У структурі профзахворювань на першому місці знаходиться вібраційна патологія (більше 40 % усіх випадків), далі випливають захворювання органів дихання – 25 – 35%.
Таблиця 2 – Професійні захворювання (ПЗ) в Україні
Рік
1992 1994 1996 1998 1999 2000 2001 2002 2003
Кількіст ь випадкі
в ПЗ
8488 15 428 6231 3745 2573 2578 4034 7153 7232
Основна причина високого рівня травматизму та профзахворювань в Україні – несприятлива економічна ситуація, що ускладнює вирішення цілого ряду конкретних проблем (украй повільна заміна морально і фізично застарілого устаткування, скорочення чи повне припинення фінансування і матеріально-технічного забезпечення заходів щодо безпеки виробництва й охорони праці на всіх рівнях управління). Фінансування заходів з охорони праці, на жаль, здійснюється за залишковим принципом. У 2003 році з усіх джерел витрачено на охорону праці 1 млрд. 697 млн. гривень або по 137 грн. на кожного робітника. При цьому обсяг витрат значно залежить від форми власності: державна 163 грн., приватна – 17 грн. Тому тільки економічні
методи управління охороною праціі показують керівникам підприємств, що краще і дешевше вкладати кошти в охорону праці, у заходи щодо попередження виробничих ризиків, ніж прирікати себе на постійну ліквідацію наслідків нещасних випадків на виробництві.
Успішна профілактика виробничого травматизму
і профзахворювань можлива лише за умови ретельного вивчення причин
їхнього виникнення. На основі системного підходу та наукового аналізу матеріалів розслідування пропонується виділити наступні групи причин нещасних випадків та профзахворювань: організаційні, санітарно- гігієнічні, технічні, ергономічні, природні, антропогенні (особистісні і психофізіологічні). Аналіз причин травматизму за 2004 рiк показує, що технічні причини складають приблизно 17%, причини організаційного характеру – 72%, психофізіологічні причини – 11%.
На думку фахівців, велика кількість нещасних випадків зі смертельним результатом обумовлена п'ятьма основними причинами:
- незадовільна підготовка працівників і керівників з питань охорони праці;
- відсутність належного контролю за станом безпеки і виконанням установлених норм;
- недостатня забезпеченість працівників засобами індивідуального захисту;
- повільне впровадження методів і пристроїв колективної безпеки на підприємствах;
- зношеність (у деяких галузях до 80 %) засобів виробництва.
Виходячи з вищеназваних причин травматизму, визначені основні
напрями профілактики травматизму і профзахворювань, а також зниження фізичної стомлюваності працюючих
і підвищення продуктивності праці:
механізація, автоматизація і роботизація виробництва; упровадження безпечної техніки і технологій, зокрема застосування засобів колективного захисту, забезпечення безпеки будинків і споруджень, а також належних санітарно-гігієнічних умов праці; організація безпечного ведення процесу і забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту; забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку; професійний підбір кадрів.
Відповідно з перерахованими напрямками проводяться організаційні та технічні заходи щодо попередження й усунення виробничого травматизму та профзахворювань.
1.2 Система управління охороною праці
Зміни в суспільстві вимагають вдосконалення всієї системи управління охороною праці в Україні. Управління охороною праці – це підготовка, ухвалення
і реалізація рішень щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних
і лікувально- профілактичних методів, які спрямовані на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.
Будь-яка система – це сукупність елементів, необхідних для забезпечення певної мети. Система управління охороною праці
(СУОП) – це сукупність правових, соціально-економічних, організаційно- технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів і засобів, необхідних для забезпечення збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці. Головна мета СУОП – створення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, поліпшення
виробничого побуту, запобігання виробничому травматизму
і профзахворюванням.
Організація СУОП здійснюється шляхом послідовного визначення мети і об'єкту управління, задач і методів з охорони праці, функцій і методів управління, побудови організаційної структури управління, складання нормативно-методичної документації.
Система управління охороною праці це об'єкт управління + суб'єкт управління. Об'єктом управління є безпосередньо умови праці на робочих місцях, діяльність функціональних служб і структурних підрозділів із забезпечення безпечних і нешкідливих умов на робочих місцях, виробничих ділянках, в цехах і на підприємстві в цілому, ризики ушкодження здоров'я працівників підприємства внаслідок дії на них небезпек, які створюються виробничими процесами і устаткуванням.
Суб'єкт управління – органи, елементи, що управляють станом об'єкта.
У процесі управління орган отримує різну інформацію про стан об'єкта і зовнішнього середовища, в якому знаходиться і з яким пов'язаний керований об'єкт. На основі цієї інформації керівний орган ухвалює рішення і виконавчий орган здійснює належні дії щодо управління об'єктом. Суб'єкт управління здійснює: контроль стану, вироблення необхідного завдання, управляючих дій, реалізацію управляючих дій, контроль виконання управляючих дій (зворотний зв'язок) та ін. Суб'єктом управління в СУОП галузі є міністр, в СУОП підприємства -- керівник
(головний інженер), а в цехах, виробничих ділянках, службах – керівники відповідних підрозділів і служб. Організаційно-методичну роботу з управління охороною праці здійснює служба охорони праці міністерства або підприємства.
Дії органу управління на керовані об'єкти здійснюються за допомогою реалізації певних функцій, спрямованих на рішення
конкретних задач, які витікають з аналізу інформації про стан охорони праці на робочих місцях, виробничих ділянках і в цехах, в цілому на підприємстві. Докладно функції управління будуть розглянуті далі в розділі 1.6.4.
Важливе місце в управлінні охороною праці на підприємстві займають служба охорони праці (СОП) та комісія з питань охорони праці.
Згідно з Законом України ―Про охорону праці‖ на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці [2, 14].
Кількість працівників СОП визначається:
- загальною кількістю працюючих на підприємстві;
- небезпекою та шкідливістю виробництва.
Служба охорони праці комплектується інженерами відповідної спеціальності, професіоналами з питань гігієни праці, юристами у сфері охорони праці. Обмеження: обов'язкова вища освіта, стаж роботи на виробництві не менше 3 років. СОП підкоряється безпосередньо керівнику підприємства. За своїм посадовим положенням і умовами оплати праці керівник і фахівці служби прирівнюються до керівників і фахівців основних виробничо-технічних служб підприємства.
Основні функції служби охорони праці:
- розробляє ефективну цілісну систему управління охороною праці, яка сприяє вдосконаленню діяльності в цьому напряму кожного структурного підрозділу і кожного посадовця;
- проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці;

- проводить ввідний інструктаж з питань охорони праці для працівників;
- організовує роботу з охорони праці;
- бере участь: у розслідуванні нещасних випадків і аварій, формуванні фонду охорони праці, роботі комісії з питань охорони праці, роботіі постійно діючої комісії з питань атестації робочих місць з умов праці, розробці нормативних актів, які діють в межах підприємства;
- розглядає факти наявності виробничих ситуацій, небезпечних для життя або здоров'я працівників або для людей, які їх оточують, і навколишнього природного середовища, у разі відмови з цих причин працівників від довіреної роботи;
- контролює дотримання нормативних актів з питань охорони праці та виконання розпоряджень органів державного нагляду, пропозицій уповноважених трудових колективів, профспілок, використання за призначенням засобів фонду охорони праці;
Фахівці служби охорони праці мають право:
- представляти підприємство в державних і суспільних установах при розгляді питань охорони праці;
- безперешкодно у будь-який час відвідувати структурні підрозділи підприємства, зупиняти роботу виробництв у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих; одержувати від посадовців необхідні документи і пояснення з питань охорони праці;
- перевіряти стан безпеки, гігієни праці на об'єктах підприємства, видавати керівникам перевіреного об'єкта обов'язкове для виконання розпорядження, яке складається в 2 примірниках: один видається керівникові об'єкта, а другий зберігається в службі охорони праці протягом 5 років;

- вимагати від посадовців усунення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з питань охорони праці, не мають допуску до відповідних робіт або порушують нормативні акти з охорони праці;
- надсилати керівнику підприємства подання про залучення до відповідальності працівників, які порушують вимоги охорони праці.
Працівники служби охорони праці несуть персональну
відповідальність за:
- невідповідність ухвалених ними рішень вимогам чинного законодавства з охорони праці;
- невиконання своїх функціональних обов'язків;
- невчасність підготовки і недостовірність статистичних звітів з охорони праці;
- низьку якість проведеного ними розслідування нещасних випадків на виробництві.
Ліквідація СОП допускається тільки у разі ліквідації підприємства або припинення використовування найманої праці фізичної особи.
На підприємстві з метою забезпечення пропорційної участі працівників у рішенні будь-яких питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища за рішенням трудового колективу може створюватися комісія з питань охорони праці. Комісія складається з представників роботодавця і професійного союзу, а також уповноваженої найманими працівниками особи, фахівців з безпеки, гігієни праці та інших служб підприємства відповідно до типового положення, яке затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
Рішення комісії мають рекомендаційний характер.
Права комісії з питань охорони праці:

- встановлювати ступінь провини потерпілого, якщо комісія з розслідування встановила наявність такої;
- створювати робочі групи з вироблення спільних рішень;
- розглядати конфлікти, пов'язані з відмовою працівника виконувати роботу за мотивами охорони праці, спільно з представниками державного нагляду.
Засідання комісії проводиться не рідше 1 разу на квартал.
Засідання повноважне, якщо від кожної сторони присутня більшість.
Комісія щорічно звітує перед трудовим колективом.
Слід помітити, що комісія з питань охорони праці не є обов'язковим органом, вона може бути утворена за рішенням трудового колективу.
Основними критеріями ефективності СУОП, що характеризують ступінь досягнення встановлених цілей є:
- поліпшення умов і підвищення безпеки праці робітників;
- зниження виробничого травматизму
і професійної захворюваності;
- підвищення продуктивності праці, якості продукції за рахунок поліпшення умов праці;
- підвищення рівня роботи з охорони праці на підприємстві.
Оцінка ефективності СУОП включає оцінку соціальних, соціально-економічних, інженерних (технічних) і економічних показників, які характеризують стан виробничого середовища до і після проведення заходів щодо охорони праці (див. розділ 3).
1.3 Розслідування і облік нещасних випадків,
професійних захворювань і аварій

Дія негативних факторів виробничого середовища може призвести до виробничої травми, професійного чи виробничо обумовленого захворювання.
Травма – порушення анатомічної цілісності організму людини чи його функцій у результаті дії факторів зовнішнього середовища. Для виробничої травми зовнішнім середовищем є виробниче середовище.
Виробничий травматизм класифікується за такими ознаками:
- ступенем зв'язку з виробництвом (випадки, що пов'язані з виробництвом, і випадки невиробничого характеру);
- числом потерпілих (окремі та групові випадки);
- ступенем важкості травм (випадки зі смертельним результатом і без нього);
- характером впливу на людину і характером ушкоджень
(механічні, термічні, електричні, хімічні травми, отруєння).
Травма часто є наслідком нещасного випадку (НВ). Нещасний
випадок на виробництві – це обмежена в часі подія або раптова дія на працівника небезпечного виробничого чинника або середовища, що відбулася у процесі виконання ним трудових обов'язків, унаслідок яких нанесена шкода здоров'ю або настала смерть.
Професійне захворювання (ПЗ) – захворювання, яке виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та обумовлено винятково або переважно дією шкідливих речовин і певних видів робіт й
інших чинників, пов'язаних з роботою. Діагноз профзахворювання встановлюється в кожному випадку з урахуванням характеристик умов праці, тривалості роботи людини за даною професією, професійного
«маршруту» працюючого, даних попередніх медоглядів, результатів клініко-лабораторних
і діагностичних досліджень.
Цей діагноз
установлюється лише тоді, коли самі умови праці обумовили розвиток даного захворювання, тобто є його безумовною причиною.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал