Наказ Міністерства інфраструктури України 2015 року №



Скачати 403.41 Kb.
Дата конвертації03.03.2017
Розмір403.41 Kb.
ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства інфраструктури України


____________2015 року №______

Порядок



організації регулярних, нерегулярних та маятникових (човникових) перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні
І. Загальні положення


    1. Цей Порядок розроблено відповідно до положень міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, що укладені Кабінетом Міністрів України з урядами іноземних держав (далі – міжнародні договори), Закону України «Про автомобільний транспорт», Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2014 року № 299, постанови Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 року № 460 «Про Положення про Міністерство інфраструктури України», постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 року № 1576 «Про затвердження переліку населених пунктів, віднесених до курортних», Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1184), постанови Кабінету Міністрів України від 09 червня 2011 року № 929 «Деякі питання надання Державною інспекцією з безпеки на наземному транспорті, Державною авіаційною службою, Державною інспекцією з безпеки на морському та річковому транспорті, Державним агентством з туризму та курортів і капітанами морських торговельних портів платних адміністративних послуг» та наказу Міністерства транспорту та зв’язку України від 12 квітня 2007 року № 285 «Про затвердження Порядку визначення класу комфортності автобусів, сфери їхнього використання за видами сполучень та режимами руху», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 травня 2007 року за № 499/13766.




    1. Цей Порядок визначає основні засади організації міжнародних регулярних, регулярних спеціальних, транзитних, нерегулярних та маятникових (човникових) перевезень пасажирів автомобільним транспортом.




    1. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

1) автобус для здійснення міжнародних перевезень – транспортний засіб, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю понад 20 місць для сидіння пасажирів, що відповідає умовам перевезень та параметрам комфортності;
2) безпаритетне виконання перевезень – експлуатація регулярного міжнародного маршруту українським або іноземним перевізником відповідно до вимог міжнародних договорів та/або за згодою компетентних органів України й іноземної держави;
3) додатковий (спарений) рейс – рейс автобуса, що введено додатково до основного установленого рейсу на маршруті для забезпечення зростаючої потреби в перевезеннях пасажирів;
4) каботажні перевезення пасажирів – перевезення пасажирів по території України між пунктами маршруту, визначеними розкладом руху міжнародного маршруту;
5) компетентний орган іноземної держави – виконавчий орган іноземної держави з питань транспорту, який надає автомобільному перевізнику дозвіл на право здійснення міжнародних автомобільних пасажирських перевезень за узгодженим маршрутом;
6) міжнародний регулярний маршрут – маршрут, на якому перевезення пасажирів автомобільним транспортом здійснюється з періодичністю частіше ніж один раз на тиждень незалежно від пори року;
7) міжнародний регулярний сезонний маршрут – маршрут, на якому здійснюється перевезення пасажирів залежно від пори року: у весняний, літній, осінній та зимовий періоди року або їх комбінацією;
8) міжнародні регулярні спеціальні перевезення – перевезення, що здійснюються з території однієї держави до місця тимчасового перебування на території іншої держави таких категорій пасажирів:

робітників між домівкою і роботою;

школярів і студентів – з/до навчального закладу;
9) паритет виконання перевезень – умови експлуатації регулярного міжнародного маршруту українським та іноземним перевізниками, які визначаються договором про перевезення між партнерами;
10) прикордонні перевезення – перевезення, що виконуються територією суміжних держав на відстані не більш як 60 км між початковим і кінцевим пунктами, один із яких розміщується на території України, а другий – на території суміжної держави, якщо інше не передбачено міжнародними договорами;
11) транзитні міжнародні перевезення – перевезення пасажирів без їх висадки або посадки територією певної країни, які здійснюються за маршрутом з початковим і кінцевим пунктами в інших країнах;
12) транзитний дозвіл – дозвіл, який дає право на здійснення поїздки з пасажирами або без них через територію держави, вказаної в дозволі, яка не є країною посадки або висадки пасажирів (туди та у зворотному напрямку), та який видається автоперевізникам у разі надання двосторонньої згоди уповноваженими органами Договірних Сторін.

Інші терміни, що вживаються у цьому Порядку, вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про автомобільний транспорт» та Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1997 року № 176 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 року № 1184).


1.4. Перевезення пасажирів автомобільним транспортом до іноземних держав або транзитом через їхні території виконуються українськими перевізниками відповідно до положень міжнародних договорів на основі дозволів, якщо інший порядок не передбачений положеннями міжнародних договорів або протокольними рішеннями засідань Змішаних Комісій з питань міжнародних автомобільних перевезень (далі – Змішані Комісії), що створені компетентними органами країн – Договірних Сторін.

Відповідно до положень міжнародних договорів можуть установлюватись інші види дозволів.




    1. Мінінфраструктури веде реєстр регулярних, регулярних спеціальних автобусних маршрутів загального користування міжнародного сполучення, який повинен містити інформацію про номер автобусного маршруту; назву автобусного маршруту; найменування, місцезнаходження автомобільного перевізника – юридичної особи – резидента/прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання автомобільного перевізника – фізичної особи – резидента; серію та номер ліцензії; найменування автомобільного перевізника – юридичної особи – нерезидента/прізвище, ім’я; час відправлення з України; час прибуття в Україну; дні тижня відправлення з України; час прибуття в іншу країну; час відправлення з іншої країни; пункти перетину державного кордону; строк дії дозволу на міжнародні регулярні перевезення пасажирів.




    1. Укртрансінспекція інформує Мінінфраструктури про перевізників, які мають діючу ліцензію на здійснення міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортом.




    1. Організатором міжнародних регулярних, регулярних спеціальних та транзитних перевезень є Мінінфраструктури.




    1. До складу Комісії з розгляду звернень українських перевізників та компетентних органів іноземних держав про відкриття, закриття, внесення змін до функціонуючого маршруту, продовження строку дії дозволу, вирішення спірних питань щодо функціонування регулярних, регулярних спеціальних та транзитних міжнародних автомобільних маршрутів загального користування (далі – Комісія) входять представники Мінінфраструктури, Укртрансінспекції та представники профільних громадських організацій (за згодою).

Склад Комісії затверджується наказом Мінінфраструктури.


    1. Підготовку питань про відкриття, закриття, внесення змін до функціонуючого маршруту, продовження строку дії дозволу, вирішення спірних питань щодо функціонування регулярних, регулярних спеціальних та транзитних міжнародних автомобільних маршрутів загального користування для розгляду на засіданнях Комісії здійснюють представники Мінінфраструктури.




    1. Рішення Комісії оформлюються протоколом засідання, який підписується членами, присутніми на засіданні Комісії, та затверджується наказом Мінінфраструктури.

Рішення Комісії приймається на засіданні в присутності не менш як половини складу Комісії простою більшістю голосів.


    1. Укртрансінспекція здійснює організацію замовлення на виготовлення бланків дозволів для здійснення відповідних перевезень пасажирів територією України (зразок бланка наведено в додатку 1).

ІІ. Загальні засади та вимоги

до організації міжнародних перевезень пасажирів
2.1. Міжнародні перевезення пасажирів автомобільним транспортом поділяються на регулярні, регулярні спеціальні, транзитні, нерегулярні та маятникові (човникові) перевезення.
2.2. Організація міжнародних перевезень пасажирів здійснюється за погодженням із компетентними органами іноземних держав, територією яких планується здійснювати перевезення.

Підставою для виконання міжнародних регулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом є дозволи Мінінфраструктури та компетентних органів іноземних держав, які видано відповідно до національних законодавств на частини маршруту, які проходять територією України та цих держав.

Підставою для виконання транзитних перевезень пасажирів автомобільним транспортом територією України є дозволи Мінінфраструктури, які видаються на частини маршруту компетентними органами іноземних держав початкового і кінцевого пунктів маршруту відповідно до національних законодавств.

Видані дозволи дають право автомобільному перевізнику впродовж їх строку дії здійснювати відповідні перевезення.


2.3. Міжнародні перевезення пасажирів автомобільним транспортом повинні здійснюватися з дотриманням вимог міжнародних договорів, законодавства України, міжнародних конвенцій, до яких приєдналась Україна, законодавства держав, територією яких вони здійснюються.
2.4. Перевезення пасажирів на міжнародному маршруті повинно здійснюватися із забезпеченням таких умов:

кількість водіїв відповідає вимогам ЄУТР;

належність перевізнику одного і більше автобусів, які використовуються на міжнародних регулярних чи регулярних спеціальних автобусних маршрутах, а також на нерегулярних чи маятникових (човникових) автобусних маршрутах для здійснення перевезень пасажирів;

наявність у перевізника одного і більше резервних автобусів для здійснення перевезень пасажирів на кожному міжнародному регулярному чи регулярному спеціальному маршруті;

використання автобусів відповідного класу та пасажиромісткості;

наявність у перевізника досвіду здійснення внутрішніх перевезень пасажирів два і більше років або міжнародних нерегулярних чи маятникових (човникових) перевезень пасажирів – один рік і більше.


2.5. Міжнародні перевезення територією України, як правило, здійснюються дорогами, якими проходять міжміські, міжобласні маршрути перевезення пасажирів.

Каботажні перевезення пасажирів на регулярному міжнародному автобусному маршруті забороняються.

Під час здійснення міжнародних нерегулярних і маятникових (човникових) перевезень пасажирів посадка/висадка пасажирів здійснюється в місцях, передбачених договором про перевезення, крім пунктів, установлених для посадки/висадки пасажирів на регулярних (регулярних спеціальних) маршрутах загального користування.

Перевезення пасажирів з третьої країни та/або в третю країну через територію України нерезидентами забороняється без відповідного дозволу Мінінфраструктури.

Посадка/висадка пасажирів з автобуса під час міжнародних регулярних, регулярних спеціальних перевезень пасажирів здійснюється на автостанціях, автовокзалах, а в разі їх відсутності – на зупинках громадського транспорту, передбачених розкладом руху.

Посадка/висадка пасажирів з автобуса під час міжнародних нерегулярних, маятникових (човникових) перевезень пасажирів здійснюється в місцях, передбачених договором про перевезення, крім пунктів, установлених для посадки/висадки пасажирів на регулярних (регулярних спеціальних) маршрутах загального користування.


2.6. Формування маршрутів міжнародних регулярних перевезень повинно відповідати вимогам щодо:

задоволення попиту населення в міжнародних перевезеннях;

визначення початкового і кінцевого пунктів маршруту у великих промислових містах України, обласних центрах або населених пунктах і з кількістю населення не менше ніж 250 тисяч осіб;

надання переваги паритетному виконанню перевезень українськими та іноземними перевізниками;

організації відправлень автобусів з автостанцій за годинами доби та днями тижня, виходячи з попиту на перевезення та умов перетину державного кордону;

урахування інтересів перевізників, що працюють на існуючих маршрутах;

підвищення якості та безпеки пасажирських перевезень.

Визначення початкового і кінцевого пунктів маршруту в населених пунктах з кількістю населення менше ніж 250 тисяч осіб здійснюється за погодженням з органами місцевого самоврядування.


2.7. Міжнародні нерегулярні перевезення, що виконуються одним і тим самим автомобільним перевізником за одним і тим самим маршрутом і з періодичністю один раз на тиждень та частіше або зі сталим інтервалом руху, належать до міжнародних регулярних перевезень або до регулярних спеціальних перевезень і потребують дотримання процедур, передбачених цим Порядком.
2.8. У разі виконання маятникових (човникових) перевезень:

початковим чи кінцевим пунктом вважають відповідно місце, де поїздка розпочинається, і місце, де вона закінчується;

посадка/висадка пасажирів протягом рейсу заборонена;

перший зворотний рейс і останній прямий рейс автобуса мають здійснюватися без пасажирів, якщо інше не передбачено міжнародними угодами.


2.9. Додатковий (спарений) рейс на регулярних, регулярних спеціальних маршрутах повинен виконуватися з дотриманням таких вимог:

рейс має відповідати затвердженому розкладу руху;

різниця у часі перетину кордону України основним та додатковим автобусами не повинна перевищувати 30 хвилин;

використовувати у достатній кількості на законних підставах автобуси відповідного класу та пасажиромісткості;

оригінали дозволів повинні бути на борту кожного автобуса.
2.10. Відносини між автомобільним перевізником регулярного автобусного маршруту загального користування та автовокзалами й автостанціями визначаються договором, що пов`язаний з організацією прибуття та відправлення автобусів.
2.11. Режим роботи автовокзалів та автостанцій повинен відповідати графіку прибуття та відправлення автобусів, якщо інше не передбачено законодавством.
2.12. Регулярні перевезення пасажирів із території України повинні здійснюватися за наявності документа, який посвідчує право пасажира на отримання послуг з перевезення автобусом та засвідчує укладення договору про перевезення між автомобільним перевізником і пасажиром (квиток або інший документ).

Продаж квитків у салоні автобуса без дотримання вимог податкового законодавства заборонено.


2.13. Допуск автобуса, який здійснює регулярні міжнародні перевезення пасажирів, на режимну територію пункту пропуску через державний кордон України здійснюється поза чергою відповідно до законодавства або спеціальними окремими смугами для руху автобусів за їх наявності.
2.14. Контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на території України здійснюється Укртрансінспекцією.
ІІІ. Вимоги до розкладу руху регулярного

міжнародного автобусного маршруту


3.1. Під час складання розкладу руху регулярного міжнародного автобусного маршруту автомобільний перевізник повинен керуватися вимогами ЄУТР щодо умов режиму праці та відпочинку водіїв.

У розкладі руху регулярного міжнародного автобусного маршруту автомобільний перевізник зазначає:

час прибуття та відправлення з початкового та кінцевого пунктів маршруту за місцевим часом;

тільки ті пункти зупинок, що передбачені для здійснення посадки/висадки пасажирів, із зазначенням їх фактичної адреси;

тривалість стоянки (зупинки) автобуса на проміжних пунктах не менше ніж 5 хвилин.
3.2. У розкладі руху регулярного міжнародного автобусного маршруту забороняється передбачати:

здійснення посадки/висадки пасажирів «на вимогу»;

можливість не заїжджати до кінцевих пунктів призначення;

кілька варіантів проходження маршруту та початкових або кінцевих пунктів, якщо інше не передбачено міжнародними договорами.


3.3. Розклад руху регулярного міжнародного автобусного маршруту повинен містити такі обов’язкові відомості:

назва маршруту;

протяжність та тривалість виконання рейсу в прямому та зворотному напрямках;

час прибуття та відправлення автобуса до/з проміжних пунктів на маршруті;

позначення закріплених за українським та іноземним автомобільними перевізниками днів тижня відправлення автобусів на маршруті;

перелік та назви пунктів перетинів кордонів із зазначенням назв країн по шляху руху автобуса на маршруті;

пункти початкових, кінцевих та проміжних зупинок із зазначенням адрес їх місцезнаходження (згідно зі схемою регулярного міжнародного маршруту).
3.4. У разі якщо є потреба здійснювати перевезення пасажирів залежно від пори року, розклад руху регулярного міжнародного автобусного маршруту може бути складений на весняний, літній, осінній та зимовий періоди року або їх комбінацію.
IV. Розгляд звернень українських перевізників та компетентних органів іноземних держав про відкриття регулярного міжнародного автобусного маршруту та прийняття рішення
4.1. Для відкриття регулярного міжнародного автобусного маршруту на перевезення пасажирів українським автомобільним перевізником на паритетних умовах з іноземним перевізником між ними укладається угода про співпрацю та виконання перевезень за маршрутом, що відкривається, та узгоджується розклад руху і схеми міжнародного маршруту, якщо інше не передбачено міжнародним договором.

Український автомобільний перевізник або уповноважена ним особа подає до Мінінфраструктури такі документи:

заяву про відкриття регулярного міжнародного автобусного маршруту, завірену печаткою (у разі наявності) та підписом українського автомобільного перевізника (додаток 2);

копію угоди про співпрацю та виконання перевезень на маршруті з іноземним автомобільним перевізником, завірену печаткою (у разі наявності) українського автомобільного перевізника, якщо інше не передбачено міжнародним договором;

оригінал схеми міжнародного маршруту з печатками (у разі наявності) та підписами іноземного та українського автомобільних перевізників (додаток 3);

оригінал розкладу руху з печатками (у разі наявності) та підписами іноземного та українського автомобільних перевізників, який складено згідно з вимогами розділу ІІІ цього Порядку (додаток 4);

графік роботи та відпочинку водіїв, затверджений у встановленому порядку, з печаткою (у разі наявності) та підписом українського автомобільного перевізника, із зазначенням часу та місць перерви роботи водіїв, зміни екіпажу (додаток  5);

перелік автобусів, у тому числі резервного автобуса, які належать автомобільному перевізнику на законних підставах та які будуть використовуються ним на міжнародному регулярному автобусному маршруті, із зазначенням необхідної кількості автобусів для забезпечення безперебійного, якісного та безпечного перевезення пасажирів на цьому маршруті, затверджений у встановленому порядку, з печаткою (у разі наявності) та підписом українського автомобільного перевізника (додаток 6);

копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу на кожний заявлений автобус, поданий на цей маршрут, завірені печаткою (у разі наявності) та підписом українського автомобільного перевізника;

довідку про наявність у перевізника досвіду здійснення внутрішніх перевезень пасажирів або міжнародних нерегулярних чи маятникових (човникових) перевезень пасажирів, завірену печаткою (у разі наявності) та підписом українського автомобільного перевізника;

оригінал погодження органу місцевого самоврядування (за потреби).

У разі надходження звернення з ініціативи компетентного органу іноземної держави, на території якої розміщується кінцевий пункт маршруту, клопотання або згоди на відкриття міжнародного маршруту та/або надання відповідних дозволів на здійснення міжнародних перевезень пасажирів Мінінфраструктури долучає отримані від іноземної сторони матеріали до розгляду наданої автомобільним перевізником заяви.


4.2. Для відкриття регулярного міжнародного автобусного маршруту на перевезення пасажирів українським автомобільним перевізником без паритету, якщо інше не передбачено міжнародним договором, український автомобільний перевізник або уповноважена ним особа подає до Мінінфраструктури такі документи:

заяву про відкриття регулярного міжнародного автобусного маршруту, завірену печаткою (у разі наявності) та підписом українського автомобільного перевізника (додаток  2);

оригінал схеми міжнародного маршруту з печаткою (у разі наявності) та підписом українського автомобільного перевізника (додаток  3);

оригінал розкладу руху з печаткою (у разі наявності) та підписом українського автомобільного перевізника, який складено згідно з вимогами розділу ІІІ цього Порядку (додаток 4);

графік роботи та відпочинку водіїв з печаткою (у разі наявності) та підписом українського автомобільного перевізника, із зазначенням часу та місць перерви роботи водіїв, зміни екіпажу (додаток  5);

перелік автобусів, у тому числі резервного автобуса, які належать автомобільному перевізнику на законних підставах та які будуть використовуватися ним на міжнародному регулярному автобусному маршруті, із зазначенням необхідної кількості автобусів для забезпечення безперебійного, якісного та безпечного перевезення пасажирів на цьому маршруті, затверджений у встановленому порядку, з печаткою (у разі наявності) та підписом українського автомобільного перевізника (додаток  6);

копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу на кожний заявлений автобус, поданий на цей маршрут, завірені печаткою (у разі наявності) та підписом українського автомобільного перевізника;

довідку про наявність у перевізника досвіду здійснення внутрішніх перевезень пасажирів або міжнародних нерегулярних чи маятникових (човникових) перевезень пасажирів, завірену печаткою (у разі наявності) та підписом українського автомобільного перевізника;

оригінал погодження органу місцевого самоврядування (за потреби).
4.3. Для відкриття регулярного міжнародного автобусного маршруту на перевезення пасажирів іноземним автомобільним перевізником без паритету, за зверненням компетентного органу іноземної держави, на території якої розміщується початковий пункт маршруту, якщо інше не передбачено міжнародним договором або протокольними рішеннями засідань Змішаних Комісій, компетентний орган іноземної держави подає до Мінінфраструктури такі документи:

звернення про відкриття регулярного міжнародного автобусного маршруту для іноземного перевізника без паритету;

погоджений компетентним органом іноземної держави оригінал схеми міжнародного маршруту з печаткою та підписом іноземного автомобільного перевізника (додаток  3);

погоджений компетентним органом іноземної держави оригінал розкладу руху з печаткою та підписом іноземного автомобільного перевізника, який складено згідно з вимогами розділу ІІІ цього Порядку (додаток  4);

копію наданого компетентним органом іноземної держави дозволу на маршрут, що відкривається.
4.4. Для відкриття міжнародного регулярного транзитного автобусного маршруту на перевезення пасажирів іноземними автомобільними перевізниками за зверненням компетентного органу іноземної держави, на території якої розміщується початковий чи кінцевий пункти маршруту, компетентний орган звертається до Мінінфраструктури та подає такі документи:

погоджений компетентними органами іноземних держав оригінал схеми міжнародного маршруту з печатками та підписами іноземних автомобільних перевізників;

погоджений компетентними органами іноземних держав оригінал розкладу руху з печатками та підписами іноземних автомобільних перевізників;

копії виданих компетентними органами іноземних держав дозволів на маршрут, що відкривається.


4.5. Розгляд звернень компетентних органів іноземних держав про відкриття міжнародного регулярного автобусного маршруту на паритетних умовах здійснюється Комісією за умови подання українським перевізником відповідних матеріалів.

Комісія розглядає подані звернення українських перевізників про відкриття міжнародного регулярного автобусного маршруту та компетентних органів іноземних держав про відкриття міжнародного регулярного транзитного автобусного маршруту та приймає щодо них рішення протягом не більше ніж 14 робочих днів.

Строк дії дозволу на виконання перевезень пасажирів територією України за маршрутом, що відкривається, становить один рік, якщо інше не визначено положеннями міжнародних договорів або протокольними рішеннями засідань Змішаних Комісій.

У разі заявлення автомобільним перевізником умови функціонування маршруту – сезонно, у дозволі зазначаються дати початку та закінчення сезону (весна/літо, літо/осінь, осінь/зима, зима/весна).

Строк дії дозволу на виконання регулярних транзитних перевезень пасажирів територією України за міжнародним маршрутом, що відкривається, повинен встановлюватися аналогічно строку дії дозволу, виданого компетентним органом іноземної держави.
4.6. Мінінфраструктури може запросити в письмовому чи в електронному вигляді іншу інформацію, не заборонену законодавством, яка стосується автомобільного перевізника чи маршруту, що відкривається.
4.7. Міжнародний автобусний маршрут регулярних перевезень пасажирів вважається відкритим після отримання автомобільними перевізниками відповідних дозволів України та компетентних органів іноземних держав на здійснення перевезень їх територіями, в тому числі транзитних перевезень, внесення його до реєстру регулярних міжнародних автобусних маршрутів загального користування (далі – Реєстр) та визначення дати початку руху.

Після отримання дозволів компетентних органів іноземних держав на обслуговування міжнародного маршруту автомобільний перевізник зобов’язаний поінформувати Мінінфраструктури про заплановану дату початку руху і надати копії дозволів іноземних країн на цей маршрут.


4.8. Після відкриття регулярного міжнародного автобусного маршруту автомобільний перевізник у двомісячний строк укладає із зазначеними в розкладі руху автовокзалами та автостанціями договори про надання послуг, що пов`язані з організацією прибуття та відправлення автобусів на їх територіях, а також погоджує з місцевими органами влади зупинки для посадки/висадки пасажирів у разі, якщо вони передбачені в розкладі руху, та надає завірені копії договорів до Укртрансінспекції.

У разі відмови автостанції укладати з автомобільним перевізником договір про надання послуг, пов`язаних з організацією прибуття та відправлення автобусів на їх територіях, автомобільний перевізник повідомляє про це Мінінфраструктури із зазначенням назви автостанції, її адреси та обґрунтуванням причин відмови.


V. Розгляд звернень українських перевізників та компетентних органів іноземних держав про внесення змін до умов функціонування регулярного міжнародного автобусного маршруту та прийняття рішення
5.1. Зміни до умов функціонування регулярного міжнародного автобусного маршруту вносяться за зверненнями українського автомобільного перевізника та/або компетентного органу іноземної країни з наданням обґрунтованих причин.
5.2. Внесення змін до умов функціонування регулярного міжнародного автобусного маршруту (зміна схеми маршруту, розкладу руху, зміна автомобільного перевізника або залучення до роботи на маршруті додаткового автомобільного перевізника) здійснюється у порядку, передбаченому для продовження строку дії дозволу на регулярний міжнародний автобусний маршрут.
5.3. Внесення змін до умов функціонування регулярного міжнародного автобусного маршруту потребує погодження з компетентними органами іноземних держав, територією яких пролягає маршрут.
5.4. Строк дії дозволу на маршрут, до якого вносяться зміни, установлюється на підставі строку дії наявного дозволу на виконання перевезень пасажирів територією України.
5.5. Дозволи, строк дії яких закінчився, підлягають обов’язковому поверненню до Укртрансінспекції.
5.6. За рішенням Комісії про надання згоди на внесення змін до умов функціонування маршруту Укртрансінспекція забезпечує видачу дозволів українським та іноземним автомобільним перевізникам з унесенням відповідного розкладу руху маршруту, за умови повернення раніше виданих дозволів протягом 60 робочих днів з дати прийняття рішення Комісії.
VI. Розгляд звернень українських перевізників та компетентних органів іноземних держав про продовження строку дії дозволу на регулярний міжнародний автобусний маршрут та прийняття рішення
6.1. Для продовження строку дії дозволу на регулярний міжнародний автобусний маршрут український перевізник або уповноважена ним особа чи установа не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії такого дозволу подає до Мінінфраструктури такі документи:

заяву про продовження строку дії дозволу на регулярний міжнародний автобусний маршрут, завірену печаткою (у разі наявності) та підписом українського автомобільного перевізника (додаток 2);

копію угоди про співпрацю та виконання перевезень на маршруті з іноземним автомобільним перевізником, завірену печаткою (у разі наявності) українського автомобільного перевізника, якщо інше не передбачено міжнародним договором;

оригінал схеми міжнародного маршруту з печатками (у разі наявності) та підписами іноземного та українського автомобільних перевізників (додаток 3);

оригінал розкладу руху з печатками (у разі наявності) та підписами іноземного та українського автомобільних перевізників, який складено згідно з вимогами розділу ІІІ цього Порядку (додаток 4);

графік роботи та відпочинку водіїв з печаткою (у разі наявності) та підписом українського автомобільного перевізника, із зазначенням часу та місць перерви роботи водіїв, зміни екіпажу (додаток 5);

перелік автобусів, у тому числі резервного автобуса, які належать автомобільному перевізнику на законних підставах та які будуть використовуватися ним на міжнародному регулярному автобусному маршруті, із зазначенням необхідної кількості автобусів для забезпечення безперебійного, якісного та безпечного перевезення пасажирів на цьому маршруті, затверджений у встановленому порядку, з печаткою (у разі наявності) та підписом українського автомобільного перевізника (додаток 6);

копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу на кожний заявлений автобус, поданий на цей маршрут, завірені печаткою (у разі наявності) та підписом українського автомобільного перевізника;

копії чинних договорів з автостанціями про надання послуг, що пов`язані з організацією прибуття та відправлення автобусів на їх територіях, завірені печаткою (у разі наявності) українського автомобільного перевізника, та (або) погодження з територіальними органами влади місць зупинки для посадки/висадки пасажирів;

копії чинних українських та іноземних дозволів на виконання міжнародних перевезень, завірені печаткою українського автомобільного перевізника.

Розгляд звернень компетентних органів іноземних держав про продовження строку дії дозволу на регулярний міжнародний автобусний маршрут на паритетних умовах здійснюється Комісією за умови подання українським перевізником відповідних матеріалів.
6.2. Для продовження строку дії дозволу на регулярний міжнародний автобусний маршрут українським автомобільним перевізником без паритету, якщо інше не передбачено міжнародним договором, український автомобільний перевізник або уповноважена ним особа подає до Мінінфраструктури такі документи:

заяву про продовження строку дії дозволу на регулярний міжнародний автобусний маршрут, завірену печаткою (у разі наявності) та підписом українського автомобільного перевізника (додаток 2);

оригінал схеми міжнародного маршруту, затвердженої в установленому порядку, з печаткою (у разі наявності) та підписом українського автомобільного перевізника (додаток 3);

оригінал розкладу руху, затвердженого в установленому порядку, з печаткою (у разі наявності) та підписом українського автомобільного перевізника, який складено згідно з вимогами розділу ІІІ цього Порядку (згідно з додатком 4);

графік роботи та відпочинку водіїв, затверджений у встановленому порядку, з печаткою (у разі наявності) та підписом українського автомобільного перевізника, із зазначенням часу та місць перерви роботи водіїв, зміни екіпажу (додаток 5);

перелік автобусів, у тому числі резервного автобуса, які належать автомобільному перевізнику на законних підставах та які будуть використовуватися ним на міжнародному регулярному автобусному маршруті, із зазначенням необхідної кількості автобусів для забезпечення безперебійного, якісного та безпечного перевезення пасажирів на цьому маршруті, затверджений у встановленому порядку, з печаткою (у разі наявності) та підписом українського автомобільного перевізника (додаток 6);

копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу на кожний заявлений автобус, поданий на цей маршрут, завірені печаткою (у разі наявності) та підписом українського автомобільного перевізника;

копії чинних договорів з автостанціями про надання послуг, що пов`язані з організацією прибуття та відправлення автобусів на їх територіях, завірені печаткою (у разі наявності) українського автомобільного перевізника, та (або) погодження з територіальними органами влади місць зупинки для посадки/висадки пасажирів;

копії чинних українських та іноземних дозволів на виконання міжнародних перевезень, завірені печаткою (у разі наявності) українського автомобільного перевізника.
6.3. Для продовження строку дії дозволу на регулярний міжнародний автобусний маршрут іноземним автомобільним перевізником без паритету за зверненням компетентного органу іноземної держави, на території якої розміщується початковий пункт маршруту, якщо інше не передбачено міжнародним договором або протокольними рішеннями засідань Змішаних Комісій, компетентний орган іноземної держави подає до Мінінфраструктури такі документи:

звернення про продовження строку дії дозволу на регулярний міжнародний автобусний маршрут для іноземного перевізника без паритету;

погоджений компетентним органом іноземної держави оригінал схеми міжнародного маршруту з печаткою та підписом іноземного автомобільного перевізника (додаток 3);

погоджений компетентним органом іноземної держави оригінал розкладу руху з печаткою та підписом іноземного автомобільного перевізника, який складено згідно з вимогами розділу ІІІ цього Порядку (додаток 4);

копію наданого компетентним органом іноземної держави дозволу на маршрут, що відкривається, якщо інше не передбачено міжнародними договорами;

копії чинних українських та іноземних дозволів на виконання міжнародних перевезень, завірені печаткою українського автомобільного перевізника.


6.4. Для продовження строку дії дозволу на регулярний міжнародний транзитний автобусний маршрут, на якому виконуються перевезення пасажирів іноземними автомобільними перевізниками, за зверненням компетентного органу іноземної держави, на території якої розміщується початковий чи кінцевий пункти маршруту, компетентний орган іноземної держави подає до Мінінфраструктури такі документи:

копію угоди про співпрацю на маршруті іноземних перевізників на паритетних умовах, завірену печатками та підписами іноземних автомобільних перевізників;

погоджений компетентними органами іноземних держав оригінал схеми міжнародного маршруту з печатками та підписами іноземних автомобільних перевізників;

погоджений компетентними органами іноземних держав оригінал розкладу руху з печатками та підписами іноземних автомобільних перевізників;

копії виданих компетентними органами іноземних держав дозволів на маршрут.
6.5. Строк дії дозволу на виконання перевезень пасажирів територією України продовжується не менше ніж на три роки, а строк дії транзитного дозволу – не менше ніж на один рік або встановлюється аналогічно строку дії дозволу, виданого компетентним органом іноземної держави, якщо інше не визначено положеннями міжнародних договорів або протокольними рішеннями засідань Змішаних Комісій.

Строк дії дозволу на виконання безпаритетних перевезень пасажирів територією України продовжується на один рік, якщо інше не визначено положеннями міжнародних договорів або протокольними рішеннями засідань Змішаних Комісій.


VII. Підстави відхилення звернень українських перевізників

та компетентних органів іноземних держав про відкриття маршруту,

внесення змін до функціонуючого маршруту, продовження строку

дії дозволу на регулярних та транзитних міжнародних автомобільних маршрутах загального користування


7.1. Звернення українського перевізника про відкриття регулярного міжнародного автобусного маршруту відхиляється, якщо:

подані на розгляд Комісії документи не відповідають вимогам пункту 4.1 розділу IV цього Порядку або містять недостовірну інформацію;

порушено вимоги розділу ІІ цього Порядку щодо організації міжнародних перевезень пасажирів;

в автомобільного перевізника відсутній резервний автобус або наявна кількість автобусів та/або їх пасажиромісткість і технічні дані не дають змоги забезпечити безперебійне, якісне та безпечне надання пасажирам послуг з перевезення відповідно до заявленого розкладу руху;

заявлені автобуси не відповідають умовам перевезень;

порушено вимоги міжнародних договорів.


7.2. Звернення українського перевізника або компетентного органу іноземної держави про відкриття міжнародного регулярного автобусного маршруту на безпаритетних умовах виконання відхиляється, якщо:

подані на розгляд Комісії документи не відповідають вимогам пунктів 4.2 та/або 4.3 розділу IV цього Порядку або містять недостовірну інформацію;

порушено вимоги розділу ІІ цього Порядку щодо організації міжнародних перевезень пасажирів;

в автомобільного перевізника відсутній резервний автобус або наявна кількість автобусів не дає змоги забезпечити безперебійне, якісне та безпечне надання пасажирам послуг з перевезення відповідно до заявленого розкладу руху;

заявлені автобуси не відповідають умовам перевезень;

порушено вимоги міжнародних договорів.


7.3. Звернення компетентного органу іноземної держави щодо відкриття регулярного міжнародного транзитного автобусного маршруту відхиляється, якщо подані на розгляд Комісії документи не відповідають вимогам пункту 4.4 розділу IV цього Порядку або містять недостовірну інформацію.
7.4. Звернення українського перевізника про внесення змін до функціонуючого регулярного міжнародного автобусного маршруту та/або продовження строку дії дозволу на регулярний міжнародний автобусний маршрут відхиляється, якщо:

подані на розгляд Комісії документи не відповідають вимогам пункту 6.1 розділу VI цього Порядку або містять недостовірну інформацію;

порушено вимоги розділу IІ цього Порядку щодо організації міжнародних перевезень пасажирів;

в автомобільного перевізника відсутній резервний автобус або наявна кількість автобусів не дає змоги забезпечити безперебійне, якісне та безпечне надання пасажирам послуг з перевезення відповідно до заявленого розкладу руху;

заявлені автобуси не відповідають умовам перевезень;

порушено вимоги міжнародних договорів;

автомобільним перевізником не укладено з автовокзалами та автобусними станціями договори про надання послуг, що пов`язані з організацією прибуття та відправлення автобусів на їх територіях, та/або відсутнє погодження з територіальними органами влади місць для посадки/висадки пасажирів, що зазначені в розкладі руху.
7.5. Звернення українського перевізника або компетентного органу іноземної держави про внесення змін до функціонуючого регулярного міжнародного автобусного маршруту та/або продовження строку дії дозволу на регулярний міжнародний автобусний маршрут на безпаритетних умовах виконання відхиляється, якщо:

подані документи на розгляд Комісії не відповідають пункту 6.2 або 6.3 розділу VI цього Порядку або містять недостовірну інформацію;

порушено вимоги розділу ІI цього Порядку щодо організації міжнародних перевезень пасажирів;

в автомобільного перевізника відсутній резервний автобус або наявна кількість автобусів не дає змоги забезпечити безперебійне, якісне та безпечне надання пасажирам послуг з перевезення відповідно до заявленого розкладу руху;

заявлені автобуси не відповідають умовам перевезень;

порушено вимоги міжнародних договорів;

автомобільним перевізником не укладено з автовокзалами та автобусними станціями договори про надання послуг, що пов`язані з організацією прибуття та відправлення автобусів на їх територіях, та/або відсутнє погодження з територіальними органами влади місць для посадки/висадки пасажирів, що зазначені в розкладі руху.
7.6. Звернення компетентного органу іноземної держави про продовження строку дії дозволу на регулярний транзитний автобусний маршрут відхиляється, якщо подані на розгляд Комісії документи не відповідають вимогам пункту 6.4 розділу VI цього Порядку або містять недостовірну інформацію.
VIII. Строки розгляду звернень українських перевізників та компетентних органів іноземних держав про відкриття маршруту, внесення змін до функціонуючого маршруту, продовження строку дії дозволу на регулярних та транзитних міжнародних автомобільних маршрутах загального користування та прийняття рішень Комісією
8.1. Мінінфраструктури може запросити в письмовому чи в електронному вигляді інформацію, не заборонену законодавством, яка стосується автомобільного перевізника чи маршруту, на який продовжується строк дії дозволу на регулярний міжнародний автобусний маршрут.
8.2. Після прийняття Комісією рішення:

Мінінфраструктури протягом 5 робочих днів з моменту затвердження рішення Комісії оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті протокол засідання комісії та надсилає до Укртрансінспекції рішення Комісії та оригінал розкладу руху погодженого маршруту;

Укртрансінспекція протягом 5 робочих днів з моменту отримання від Мінінфраструктури рішення Комісії видає дозволи українським та іноземним перевізникам на виконання міжнародних перевезень пасажирів (додаток 7);

Мінінфраструктури протягом 30 робочих днів надсилає дипломатичними каналами компетентному органу іноземної держави, де міститься кінцевий пункт маршруту відповідно до міжнародних договорів, клопотання про продовження строку дії дозволу на регулярний міжнародний автобусний маршрут для українського автомобільного перевізника та іноземного перевізника (за наявності) про одержання від компетентного органу іноземної держави відповідного дозволу на здійснення міжнародних перевезень пасажирів територією цієї держави, до якого додається копія дозволу України, оригінали схеми маршруту, розкладу руху.

З метою отримання транзитного дозволу від компетентного органу іноземної держави, територією якої проходить міжнародний маршрут Мінінфраструктури передає цій державі дипломатичними каналами відповідне клопотання за наявності у перевізника дозволів початкового та кінцевого пунктів маршруту.

Отриманий оригінал дозволу компетентного органу іноземної держави, де міститься кінцевий чи транзитний пункти маршруту, Мінінфраструктури надсилає за належністю до Укртрансінспекції.

8.3. Комісія розглядає подані звернення українських перевізників та компетентних органів іноземних держав і приймає рішення протягом не більше ніж 14 робочих днів.
8.4. Кількість дозволів на здійснення міжнародних перевезень пасажирів визначається на підставі заяви автомобільного перевізника, наданої до Укртрансінспекції.

На обґрунтовану вимогу автомобільного перевізника йому може бути додатково надано дозволи в кількості, що не перевищує кількості поданих на маршрут автобусів.


8.5. До дозволу України на здійснення міжнародних перевезень пасажирів вноситься розклад руху автобусів.
IX. Розгляд питань про закриття регулярних міжнародних автобусних маршрутів та вирішення спірних питань щодо функціонування міжнародних автомобільних маршрутів загального користування
9.1. Рішення про дострокове закриття регулярного міжнародного автобусного маршруту приймається Комісією шляхом анулювання дозволів, які видано українському або іноземному автомобільним перевізникам, у таких випадках:

за ініціативою українського автомобільного перевізника у разі відповідного звернення до Мінінфраструктури не пізніше ніж за три місяці до дати припинення руху на маршруті з обґрунтуванням причини дострокового припинення обслуговування маршруту;

позбавлення в установленому законодавством порядку права на забезпечення перевезень пасажирів автобусами у міжнародному сполученні (закінчення строку дії, припинення чи призупинення дії ліцензії на право здійснення міжнародних перевезень пасажирів автобусами);

дострокове припинення компетентним органом іноземної держави строку дії дозволів на здійснення міжнародних регулярних перевезень пасажирів;

самовільне призупинення на строк понад 30 календарних днів обслуговування маршруту;

відсутність в автомобільного перевізника автобусів, які належать йому на законних підставах;

автобуси не відповідають умовам перевезення, пасажиромісткості та технічним даним;

здійснення перевезень пасажирів без укладання із зазначеними в розкладі руху автовокзалами та автостанціями договорів про надання послуг, що пов`язані з організацією прибуття та відправлення автобусів на їх територіях, або без погодження з місцевими органами влади місць зупинки автобуса для посадки/висадки пасажирів, яка передбачена в розкладі руху;

у разі виявлення фактів передачі дозволу іншому автомобільному перевізнику.
9.2. У разі прийняття Комісією рішення про дострокове закриття міжнародного маршруту Мінінфраструктури у місячний строк:

повідомляє у письмовому вигляді компетентний орган іноземної держави паритетної сторони про припинення обслуговування міжнародного маршруту, про необхідність анулювання дозволів і про необхідність пошуку нового паритетного партнера (до моменту укладення угоди з новим паритетним партнером про співпрацю на зазначеному маршруті його обслуговування дозволяється протягом не більш як одного року);

повідомляє у письмовому вигляді компетентні органи іноземних держав, територією яких здійснювалися транзитні перевезення на цьому маршруті, про припинення його обслуговування та необхідність анулювання транзитних дозволів;

повідомляє у письмовому вигляді зазначені у розкладі руху автостанції та автовокзали про припинення руху автобусів на маршруті;

вносить зміни до реєстру міжнародних регулярних маршрутів;

повідомляє у письмовому вигляді автомобільного перевізника про прийняте Комісією рішення.


9.3. Регулярний міжнародний автобусний маршрут вважається закритим, якщо за 90 днів до закінчення строку дії дозволу на маршрут до Мінінфраструктури не подано українським автомобільним перевізником або компетентним органом іноземної держави звернення про продовження строку дії дозволу на цей маршрут чи/або внесення змін до умов його функціонування.
9.4. Комісія розглядає на своїх засіданнях спірні питання щодо функціонування міжнародних автомобільних маршрутів загального користування за зверненнями українських автомобільних перевізників або компетентних органів іноземних держав та приймає відповідні рішення відповідно до транспортного законодавства України, міжнародних договорів.
X. Розгляд звернень українських перевізників щодо організації міжнародних регулярних спеціальних перевезень
10.1. Для відкриття міжнародного регулярного спеціального автобусного маршруту український перевізник або уповноважена ним особа подає до Мінінфраструктури такі документи:

заяву про відкриття міжнародного регулярного спеціального автобусного маршруту, завірену печаткою (у разі наявності) та підписом українського автомобільного перевізника (додаток 2);

копію угоди про співпрацю щодо виконання перевезень на маршруті, завірену печаткою українського перевізника, якщо інше не передбачено міжнародним договором;

оригінал схеми міжнародного маршруту з печатками (у разі наявності) іноземного та українського перевізників, якщо інше не передбачено чинним законодавством (додаток 3);

оригінал розкладу руху з печатками (у разі наявності) іноземного та українського перевізників, якщо інше не передбачено чинним законодавством, який складено згідно з вимогами розділу ІІІ цього Порядку (додаток 4);

графік роботи та відпочинку водіїв з печаткою (у разі наявності) українського перевізника, із зазначенням часу та місць перерви роботи водіїв, зміни екіпажу (додаток 5);

перелік автобусів, у тому числі резервного автобуса, які належать автомобільному перевізнику на законних підставах та які будуть використовуватися ним на міжнародному регулярному автобусному маршруті, із зазначенням необхідної кількості автобусів для забезпечення безперебійного, якісного та безпечного перевезення пасажирів на цьому маршруті, затверджений у встановленому порядку, з печаткою та підписом українського автомобільного перевізника (додаток 6);

завірені українським перевізником копії свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу на кожний автобус за списком, поданим на цей маршрут;

інформацію про кількість та дати (за відправленням з України) виконання рейсів;

довідка українського перевізника про категорію пасажирів, яким будуть надаватися транспортні послуги на міжнародному спеціальному регулярному маршруті.


10.2. Внесення змін до умов функціонування регулярного спеціального міжнародного маршруту (зміна схеми маршруту, розкладу руху, зміна перевізника або залучення додаткових перевізників), продовження строку дії дозволу на регулярні спеціальні міжнародні перевезення здійснюється в порядку, передбаченому для внесення змін до умов функціонування регулярного міжнародного автобусного маршруту та до продовження строку дії регулярного міжнародного автобусного маршруту.
10.3. Строк дії дозволу на регулярні спеціальні міжнародні перевезення встановлюються відповідно до укладеного з замовником договору про такі перевезення, але не більше трьох років.
10.4. Звернення українського перевізника про відкриття регулярного спеціального міжнародного маршруту відхиляється, якщо:

виявлено порушення вимог розділу ІІ цього Порядку щодо організації міжнародних перевезень пасажирів;

у перевізника відсутні автобуси у тій кількості, яка дасть змогу забезпечити безперебійне, якісне та безпечне надання пасажирам послуг з перевезення.
10.5. За прийнятими рішеннями Комісії:

Мінінфраструктури з моменту затвердження рішення Комісії інформує автомобільних перевізників щодо прийнятих рішень Комісії через оприлюднення на офіційному веб-сайті відомства протоколу засідання;

Мінінфраструктури протягом 5 робочих днів надсилає до Укртрансінспекції рішення Комісії та копію розкладу руху погодженого маршруту;

Укртрансінспекція протягом 5 робочих днів з моменту отримання рішення Комісії, надісланого Мінінфраструктури, видає дозволи українським та іноземним перевізникам на виконання регулярних спеціальних міжнародних перевезень із написом «Спеціальний» у пункті 10 дозволу;

Мінінфраструктури протягом 14 робочих днів з дня затвердження рішення Комісії надсилає дипломатичними каналами компетентному органу іноземної держави, де міститься кінцевий пункт маршруту, відповідно до міжнародних договорів, клопотання про відкриття міжнародного регулярного спеціального автобусного маршруту для українського автомобільного перевізника та за наявності іноземного перевізника – про одержання від неї відповідного дозволу на здійснення міжнародних перевезень пасажирів територією іноземної держави, до якого додається копія дозволу України, оригінали схеми маршруту, розкладу руху.

Клопотання до компетентних органів іноземної держави, з метою отримання транзитного дозволу на виконання міжнародного маршруту, надсилається Мінінфраструктури дипломатичними каналами за наявності у перевізника дозволів початкового та кінцевого пунктів маршруту.

У разі отримання Мінінфраструктури оригіналу дозволу від компетентного органу іноземної держави, де міститься кінцевий чи транзитний пункт маршруту, Мінінфраструктури надсилає цей дозвіл до Укртрансінспекції.
10.6. Міжнародний автобусний маршрут регулярних спеціальних перевезень пасажирів вважається відкритим після отримання автомобільними перевізниками відповідних дозволів України та компетентних органів іноземних держав на здійснення перевезень їх територіями, в тому числі транзитних перевезень, внесення його до реєстру та визначення дати початку руху.

Після отримання іноземних дозволів для обслуговування міжнародного маршруту автомобільний перевізник зобов’язаний поінформувати Мінінфраструктури про заплановану дату початку руху і надати копії дозволів іноземних країн на цей маршрут.


10.7. Кількість дозволів на здійснення регулярних спеціальних міжнародних перевезень визначається за схемою: на кожний автобус, що використовується на цьому маршруті, - по одному дозволу та два дозволи у резерві.
10.8. До дозволу України на здійснення регулярних спеціальних міжнародних перевезень додається розклад руху автобусів та схема міжнародного маршруту.
XI. Організація нерегулярних та маятникових (човникових) міжнародних перевезень пасажирів автомобільним транспортом
11.1. Виконання нерегулярних або маятникових (човникових) перевезень потребує наявності в салоні кожного транспортного засобу відповідного дозволу іноземної країни, якщо інше не передбачено міжнародними угодами України.
11.2. Дозвіл на міжнародні нерегулярні або маятникові (човникові) перевезення дійсний на одну поїздку, якщо інше не передбачено в самому дозволі.
11.3. Дозволи на поїздку територією іноземних держав під час виконання нерегулярних або маятникових (човникових) перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні оформлюються і видаються уповноваженій особі на підставі звернення до пункту видачі дозволів, при зазначенні найменування (прізвище, ім’я, по батькові) автомобільного перевізника та його місцезнаходження (місце проживання), відомості щодо автомобільного транспортного засобу (реєстраційний номер, пасажиромісткість), маршрут руху із зазначенням країн відправлення та призначення, а також країн прямування автомобільного транспортного засобу, види дозволів, які бажає отримати автомобільний перевізник. Для отримання дозволу перевізник пред’являє документ, що посвідчує особу, та копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на автобус, що буде виконувати перевезення, підписану автомобільним перевізником та засвідчену його печаткою (за наявності).
11.4. У випадку планування виконання нерегулярного перевезення пасажирів, що потребує наявності іноземного дозволу країни, з якою квотовий обмін не здійснювався, пасажирський перевізник не пізніше ніж за 30 днів до початку такого перевезення звертається до Мінінфраструктури з проханням надіслати звернення до компетентного органу іноземної держави про отримання дозволу на виконання нерегулярного перевезення пасажирів.

Здійснення такого перевезення пасажирів можливе за умови отримання відповідної письмової згоди від компетентних органів іноземних держав, територією яких планується здійснення перевезення.

У разі надходження письмової згоди або відмови від компетентних органів іноземних держав Мінінфраструктури протягом не більше ніж 14 робочих днів доводить до відома автомобільного перевізника відповідну інформацію.
11.5. Укртрансінспекція на своєму сайті в режимі реального часу оприлюднює інформацію про кількість наявних в Укртрансінспекції дозволів на перевезення вантажів та пасажирів у нерегулярному сполученні (у розрізі країн, видів бланків дозволів та пунктів видачі дозволів), а також про кількість фактично отриманих дозволів, кількість виданих дозволів, кількість повернених дозволів та залишок дозволів.
11.6. Нерегулярні та маятникові (човникові) перевезення, які здійснюються з використанням українськими та іноземними автомобільними перевізниками шляхових листів пасажирів відповідно Угоди про міжнародні нерегулярні перевезення пасажирів автобусами, вчиненої 30 червня 2001 року у м. Брюсселі (далі – Угода INTERBUS), звільняються від дозволів, якщо інше не передбачене міжнародними договорами.

Директор Департаменту



стратегічного розвитку дорожнього

ринку та автомобільних перевезень Р.В. Хміль

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал