Національний технічний університет україни „київський політехнічний інститут”



Сторінка6/9
Дата конвертації11.05.2017
Розмір1.38 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9
ТЕМА 1.

Лекція 1 Введення

Лекція 2. Загальні вимоги до сучасних комп’ютерів.

ТЕМА 2.

Лекція 3. Оцінка продуктивності обчислювальних систем.

Лекція 4. Оцінка продуктивності обчислювальних систем (продовження).

ТЕМА 3.

Лекція 5. Основні архітектурні поняття.

ТЕМА 4.

Лекція 6. Конвеєрна організація. Структурні конфлікти та конфлікти за даними. Конфлікти по керуванню.

Лекція 7. Скорочення витрат на виконання команд переходу й мінімізація конфліктів по керуванню.

Лекція 8. Проблеми реалізації точного переривання.

ТЕМА 5.

Лекція 9. Паралелізм та рівні виконання команд, планування завантаження конвеєра та методика розгортання циклів.

Лекція 10. Усунення залежностей по даним і механізм динамічного планування.

Лекція 11. Усунення залежностей по даним і механізм динамічного планування (продовження).

Лекція 12. Апаратне прогнозування напряму переходів і зниження втрат на організацію переходів.

ТЕМА 6.

Лекція 13. Сучасні мікропроцесори.

Лекція 14. Сучасні мікропроцесори (продовження).

ТЕМА 7.

Лекція 15. Паралельна обробка

ТЕМА 8.

Лекція 16. Трансп’ютери.

ТЕМА 9.

Лекція 17. Мова програмування ОККАМ.

Лекція 18. Мова програмування ОККАМ (продовження).


  1. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Основна література – посібники різних років видання, що знаходяться в НТБ. Організація індивідуального консультування – щотижневі консультації, В.Г.Зайцев.Конспект лекцій з дисципліни: Високопродуктивні комп’ютерні системи.

Список рекомендованої ЛІТЕРАТУРи

  1. Краснов С.А. Транспьютеры, транспьютерные вычислительные системы и ОККАМ. В кн.: Вычислительные процессоры и системы, вып.7. – М. «Наука», 1990г., с.3-93.

  2. Программирование на параллельно-вычислительных системах. – М. «Мир», 1991.

  3. Imnos Corporation. Transputer Development System, 1985. «»

  4. Бахтеяров С.Д., Дудников Е.Е., Евсеїв М.Ю. Транспьютерная технология. – М. «Радио и связь», 1993.

  5. Транспьютеры. Архітектура и программное обеспечение. Пер. с англ. – М. «Радио и связь», 1993.

  6. Корпев В.В., Киселев А.В. Современные микропроцессоры. Издательство «Нолидж». – М., 1998.

  7. Хоар Ч. Взаимодействующие последовательные процессы. Пер. с англ. – М. «Мир», 1989.

  8. В.Г. Зайцев. Конспект лекцій з дисципліни “Операційні системи”.

  1. МОВА

Дисципліна викладається українською або російською (для іноземних студентів) мовою.

  1. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

При вивченні курсу "Високопродуктивні комп’ютерні системи" студенти виконують домашню контрольну роботу ДКР, метою якої є самостійне вивчення основних методів і положень побудови високопродуктивних комп’ютерних систем. Технічнеі завдання на ДКР наведені нижче.

Виконання ДКР припускає, що кожен студент повинен у відповідності зі своїм варіантом відповісти на два питання завдання, освітивши в письмовому виді подробиці відповіді з ілюстрацією відповідей схемами, таблицями й малюнками (якщо такі є), а також доповісти ці матеріали у вигляді доповіді на практичних заняттях за курсом ВПКС. Захист підготовлених рефератів проводиться на практичних заняттях. Оцінка за ДКР виставляється з урахуванням результатів захисту.



  1. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

Оцінка ECTS, яку студент отримує після вивчення кредитного модуля дисципліни „ Високопродуктивні комп’ютерні системи ”, визначається відповідно до рейтингу студента.

Рейтинг студента з кредитного модуля складається з балів, що він отримує протягом семестру та екзаменаційних балів.

Семестрові бали нараховуються за:


  1. Модульний контроль (МКР), яка включає 4 запитання (задачі).

Максимальна кількість балів за відповідь на кожне запитання: 10 балів.

Критерії оцінювання:

10 балів – відповідь правильна і повна (рішення вірне);

8-5 балів –відповідь правильна але не повна (у рішенні є помилки, але хід рішення вірний);

0-4 бали –відповідь частково або повністю невірна (немає рішення або рішення невірне).

Разом за МКР (максимальна кількість балів): 40 балів.

  1. Домашня контрольна робота (ДКР).

Бали нараховуються за:

- відповідь під час захисту ДКР: 0-10 балів;

- творчій підхід та повнота виконання завдання: 0-15 балів;

- своєчасне представлення роботи до захисту: 0 або 5 балів;

- якість та повнота оформлення протоколу: 0-10 бал.

Разом за лабораторні роботи (максимальна кількість балів): 40 балів.
Штрафні бали нараховуються за:

- несвоєчасний захист робіт: – 0-10 балів

Заохочувальні бали нараховуються за:

- удосконалення дидактичних матеріалів та контрольних робіт з дисципліни: 2-20 балів.

Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру: 80 балів.

Відповідь на екзамені:

Студент допускається до екзамену, якщо його поточний рейтинг не нижче, ніж 48 балів.

У разі, якщо поточний рейтинг студента становить 65 балів або вище, він має право, не складаючи екзамену, отримати оцінку “автоматом” відповідно до набраного рейтингу, переведеного в оцінку згідно з таблицею:



Сумарний рейтинг за семестр

Оцінка ECTS

Традиційна оцінка

76-80

А

відмінно

102-113

В

добре

90-101

С

78-89

D

задовільно


72-77

Е

Сума балів < 72

Fx

незадовільно

Рейтинг за семестр < 48

F

не допущений

Екзамен оцінюється за 5-бальною системою з множенням результату на коефіцієнт 8. В результаті максимальна оцінка буде дорівнювати 40 балів.

Якщо студент має поточний рейтинг менше 48 балів і допускається до екзамену за дозволом деканату, його поточний рейтинг враховується при виведенні остаточного рейтингу.



Максимальна кількість балів за екзаменаційну роботу: 40 балів.

Екзаменаційні бали студента додаються до його семестрового рейтингу. Оцінка (ECTS та традиційна) виставляється відповідно до набраних балів згідно з таблицею:



Сумарний рейтинг за семестр

Оцінка ECTS

Традиційна оцінка

114-120

А

відмінно

102-113

В

добре

90-101

С

78-89

D

задовільно


72-77

Е

Сума балів < 72

Fx

незадовільно

Рейтинг за семестр < 31

F

не допущений

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ

Реєстрація на вивчення дисципліни та на семестрову атестацію здійснюється відповідними співробітниками деканату.

Опис кредитного модуля (дисципліни)

НП-09 ТЕОРІЯ УПРАВЛІННЯ В ТЕХНІЧНИХ СИСТЕМАХ

(код та назва кредитного модуля, дисципліни)

Статус

кредитного модуля



обов’язковий




(обов’язковий або за вільним вибором студентів)

Лектор

Зайцев Володимир Григорович




(прізвище, ім’я та по-батькові, вчений ступень, посада)

Факультет

прикладної математики




(назва)

Кафедра

спеціалізованих комп’ютерних систем




(назва)

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Дисципліна “Теорія управління в технічних системах” - це обов’язкова дисципліна у загальній системі підготовки студентів всіх спеціальностей базових освітніх напрямів 050.102 “Комп’ютерна інженерія та 050.103 “Програмна інженерія”. Передумовою успішного вивчення даної дисципліни є володіння навичками програмування та алгоритмізації, які отримані під час вивчення дисциплін першого року навчання – “Програмування” та “Структури даних та алгоритми”.

Курс визначено для вивчення студентами основних концепцій та принципів теорії управління в технічних системах. Зважаючи на те, що на даний момент обчислювальна техніка знаходить широке застосування у контролі та управлінні технологічними процесами, а також те ,що не зважаючи на на конкретні архітектурні рішення використаних технічних та програмних засобів, принципи управління залишаються незмінними, стало можливим побудувати навчальний процес за принципом “від загального до конкретного”, відокремлюючи деталі реалізації від основних ідей і методів автоматизації.

Базою для вивчення даного курсу слугують знання, які були отримані студентами на попередніх курсах, передбачених навчальними планами для спеціальностей 7.091.501 та 7.091.503.



  1. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

Семестр

Код кредитного модуля

Всього (кред./год)

Розподіл за видами занять

(всього год./год.у тижні)



СРС

Модульні контр.роб. (кількість)

Індивід.завдання (вид)

Семестрова атестація (вид)

Лекції

Практичні/

семінарські



Лабораторні/

комп’ютерний практикум



10

НП-09

4,5 / 162

36

-

18

108

1

-

Екзамен



  1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Вивчення курсу передбачає не тільки засвоєння теоретичних положень, а також застосування їх на практиці шляхом виконання лабораторних робіт по моделюванню на ЕОМ елементів систем автоматичного управління.

Розуміти різницю між створенням програм та програмного забезпечення (ПЗ);

- основні методи розробки ПЗ та його основних складових: стратегій розробки, видів основних обєктів проектування, способів розбиття первинної.

В результаті вивчення даного курсу студенти мають опанувати:



  • постановки задач теорії управління;

  • структурні схеми систем управління;

  • вміст елементарного аналізу систем управління;

  • методи обчислення часових характеристик систем управління;

  • застосування перетворення Лапласа та Фурьє для вивчення характкристик лінійних систем з постійними параметрами;

  • поняття елементарної ланки та їх застосування у системах управління;

  • елементарний аналіз імпульсних систем управління;

  • відомості про проектування та розрахунки систем автоматичного управління;

  • відомості про дискретні передаточні функції типових алглритмів управління;

  • практичні навички з моделювання та програмної реалізації типових елементів систем та алгоритмів управління.

  • характерні особливості створення великих програмних комплексів та задачі на декілька більш простих для спрощення процесу розробки ПЗ;

  • методи та техніку структурного програмування як засіб підвищення надійності та верифікації ПЗ;

  • мову проектування програм (PDL);

  • практичні навички по створенню конкретних програм за допомогою мови PDL та однієї з мов програмування ( наприклад, Паскаль).

  • методи планування процесів та потоків;

  • засоби мультипрограмування на принципах переривань;

  • основні засоби синхронізації процесів та потоків;

  • організацію та засоби управління пам’ятью;

  • принципи побудови вводу-виводу інформації та файлові системи;

  • практичні навики з реалізації типових механізмів побудови ОС при вирішенні конкретних задач.

  • оцінку часових характеристик функціонування ПЗ СКС за допомогою замкнутих моделей СМО;

  • вивчення немарковських моделей СМО за допомогою методу вкладених марковських ланцюгів;

  • оцінку часових характеристик виконання програм СКС за допомогою моделей випадкових процесів;

  • моделі взаємодії СКС із зовнішним середовищем;

  • практичні навики застосування моделей випадкових процесів та СМОдля оцінки часових характеристик ПЗ СКС.

  1. ЗМІСТ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

ТЕМА 1. ВВЕДЕННЯ.

Постановка задач теорії управління. Приклади систем управління. Структурні схеми та термінологія для опису систем. Функції управляючого пристрою. Типи систем управління.


ТЕМА 2. ЕЛЕМЕНТАРНИЙ АНАЛІЗ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ.

Основні рівняння об’єкту управління. Часові характеристики одномірних лінійних систем. Зв’язок між вхідними та вихідними сигналами одномірної системи.



ТЕМА 3. ЗАСТОСУВАННЯ ПЕРЕТВОРЕННЯ ЛАПЛАСА ТА ФУРЬЄ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК ЛІНІЙНИХ СИСТЕМ З ПОСТІЙНИМИ ПАРАМЕТРАМИ.

Передаточна функція одномірної системи з постійними параметрами. Використання перетворення Лапласа для изначення передаточних функцій. Частотні характеристики лінійних систем з постійними параметрами. Використання перетворення Фурьє для визначення частотних характеристик.



ТЕМА 4. ЕЛЕМЕНТАРНІ ЛАНЦЮГИ У СИСТЕМАХ УПРАВЛІННЯ ТА ПОБУДОВА ОСНОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ЛІНІЙНИХ ОДНОМІРНИХ СИСТЕМ.

Визначення елементарного ланцюга та його характеристики. Конкретні прикладиланцюгів різного типую Типи поєднань елементарних ланцюгів:послідовне, паралельне, антипаралельне.



ТЕМА 5. ПОБУДОВА ДИФЕРЕНЦІЙНОГО РІВНЯННЯ ЛІНІЙНОЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ПО ЇЇ ВІДОМИМ ХАРАКТЕРИСТИКАМ.

Визначення задач побудови рівняня системи. Поняття про структурні схеми та структурні перетворення лінійних неперервних систем. Лінійні диференційні оперетори та їх властивості. Основні види та правила структурних перетворень.



ТЕМА 6. СИНТЕЗ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ.

Задача синтезу системи управління. Поняття еквивалентних лінійних систем. Інваріантність системи рінянь. Різновиди інваріантностей.



ТЕМА 7. ЕЛЕМЕНТАРНИЙ АНАЛІЗ ЇМПУЛЬСНИХ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ.

Визначення імпульсної системи управління. Дискретне перетворення Лапласа. Z-перетворення.



ТЕМА 8. ПРОЕКТУВАННЯ ТА РОЗРАХУНОК СИСТЕМ АВТОМАТИЧНОГО УПРАВЛІННЯ.

Загальні відомості про проектування та розрахунок систем автоматичного управління. Принципи управління по збуренню. Принцип управління по відхиленню. Принцип комбінованого управління.Загальний порядок розрахунку систем автоматичного управління. Функціональна організація цифрових систем автоматичного управління з управляючим мікропроцесором: лінійна структура, радіальна структура, гібридний варіант структури.



ТЕМА 9. ДИСКРЕТНІ ПЕРЕДАТКОВІ ФУНКЦІЇ ТИПОВИХ АЛГОРИТМІВ УПРАВЛІННЯ.

Дискретна передаткова функція неперервної частки цифрової системи автоматичного управління. Дискретна передаткова функція типових алгоритмів управління та їх реалізація: пропорційно-інтегродиференційний, пропорційно-інтегральний, інтегральний, пропорційний, пропорційно-диференційний, інтегро-диференційний.



  1. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Основна література – посібники різних років видання, що знаходяться в НТБ. Організація індивідуального консультування – щотижневі консультації.

Список рекомендованої ЛІТЕРАТУРи

  1. Барабашин Е.А. Введение в теорию устойчивости. – М. “ Наука”. 1967.

  2. Б. Н. Бублик, Н.Ф. Кириченко. Основы теории управления. – К. “Вища школа”. 1957.

  3. Под ред. К.Т. Лондеса. Современная теория управления. – М. “Наука”.1970.

  4. И. Л. Стеклов. Проектування систем автоматичного керування. – “Вища школа”. 1995.

  5. Созонник Г.Д., Стеклов В.К.. Цифровые системы управления. – К. “Техніка”.1991.

  6. Фрити В. Применение микропроцессоров в системах управления. – М.”Мир”. 1984.

  7. В.Г.Зайцев. Конспект лекцій з дисципліни:Теорія управління в технічних системах.

  1. МОВА

Дисципліна викладається українською або російською (для іноземних студентів) мовою.

  1. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

На протязі вивчення дисципліни «Теорія управління в технічних системах» студент по модульній контрольній роботі та по кожній лабораторній роботі отримує індивідуальне завдання згідно свого варіанту. Застосовується контроль щодо самостійного виконання індивідуального завдання кожним студентом.

В результаті виконання індивідуальних завдань та лабораторних робіт студенти повинні:



  • знати основні теоретичні питання;

  • за допомогою тестів довести коректність розробленого алгоритму;

  • довести раціональність кодування алгоритму;

  • продемонструвати працездатність створених програм на ПЕОМ та здатність аналізувати отримані результати та робити висновки;

  • вміти користуватись нормативно-довідковою літературою з дисципліни.

  • МКР та лабораторні роботи виконуються слідом за напрацюванням відповідного теоретичного матеріалу по індивідуальних варіантах.

  1. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

Оцінка ECTS, яку студент отримує після вивчення кредитного модуля дисципліни „Теорія управління в технічних системах”, визначається відповідно до рейтингу студента.

Рейтинг студента з кредитного модуля складається з балів, що він отримує протягом семестру та екзаменаційних балів.

Семестрові бали нараховуються за:


  1. Модульний контроль (МКР)

Критерії оцінювання:

відповідь правильна і повна (рішення вірне): 10 балів;

відповідь правильна але не повна (у рішенні є помилки, але хід рішення вірний): 8-5 балів;

відповідь частково або повністю невірна (немає рішення або рішення невірне): 0-4 бали.



Разом за МКР (максимальна кількість балів): 40 балів.

  1. Виконання лабораторних робіт.

Протягом семестру студенти виконують 3 лабораторних роботи.

Максимальна кількість балів за кожну лабораторну роботу: 20 балів.



Бали нараховуються за:

- відповідь під час захисту лабораторної роботи: 0-5 балів;

- якість моделювання об’єктів: 0-10 бали;

- своєчасне представлення роботи до захисту: 0-5 бал;

Разом за лабораторні роботи (максимальна кількість балів): 60 балів.
Штрафні бали нараховуються за:

- несвоєчасний захист лабораторних робіт: – 0-10 балів

Заохочувальні бали нараховуються за:

- удосконалення дидактичних матеріалів та лабораторних робіт з дисципліни: 2-10 балів.

- додаткові бали нараховуються за творчий підхід до виконання завдань, максимальна кількість додаткових балів за всі лабораторні роботи: 5 балів.

Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру: 100 балів.

Відповідь на екзамені:

Студент допускається до екзамену, якщо його поточний рейтинг не нижче, ніж 60 балів

У разі, якщо поточний рейтинг студента становить 80 балів або вище, він має право, не складаючи екзамену, отримати оцінку “автоматом” відповідно до набраного рейтингу, переведеного в оцінку згідно з таблицею:



Сумарний рейтинг за семестр

Оцінка ECTS

Традиційна оцінка

95-100

А

відмінно

85-94

В

добре

75-84

С

65-74

D

задовільно


60-64

Е

Сума балів < 60

Fx

незадовільно

Рейтинг за семестр < 39

F

не допущений

Екзамен оцінюється за 5-бальною системою з множенням результату на коефіцієнт 10. В результаті максимальна оцінка буде дорівнювати 150 балів.

Якщо студент має поточний рейтинг менше 60 балів і допускається до екзамену за дозволом деканату, його поточний рейтинг враховується при виведенні остаточного рейтингу.



Максимальна кількість балів за екзаменаційну роботу: 50 балів.

Екзаменаційні бали студента додаються до його семестрового рейтингу. Оцінка (ECTS та традиційна) виставляється відповідно до набраних балів згідно з таблицею:



Сумарний рейтинг за семестр

Оцінка ECTS

Традиційна оцінка

142-150

А

відмінно

127-141

В

добре

112-126

С

97-111

D

задовільно


61-96

Е

Сума балів < 60

Fx

незадовільно

Рейтинг за семестр < 40

F

не допущений

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ

Реєстрація на вивчення дисципліни та на семестрову атестацію здійснюється відповідними співробітниками деканату.

Опис кредитного модуля (дисципліни)

НП-10 ВИМІРЮВАННЯ В КС

(код та назва кредитного модуля, дисципліни)

Статус

кредитного модуля



за вільним вибором студента




(обов’язковий або за вільним вибором студентів)

Лектор

Потапова Катерина Романівна, доцент




(прізвище, ім’я та по-батькові, вчений ступень, посада)

Факультет

прикладної математики




(назва)

Кафедра

спеціалізованих комп’ютерних систем




(назва)

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Курс „Вимірювання в комп’ютерних системах” – це спеціальний курс у схемі системотехнічної підготовки студентів спеціальностей 8.091501 „Комп’ютерні системи та мережі”, 8.091503 „Спеціалізовані комп’ютерні системи” та 8.091502 „Системне програмування”. Вивченню курсу повинні передувати курси "Архітектура ЕОМ", "Комп'ютерні системи", "Комп'ютерні мережі" та "Локальні мережі".

  1. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

    Семестр

    Код кредитного модуля

    Всього (кред./год)

    Розподіл за видами занять

    (всього год./год.у тижні)



    СРС

    Модульні контр.роб. (кількість)

    Індивід.завдання (вид)

    Семестрова атестація (вид)

    Лекції

    Практичні/

    семінарські



    Лабораторні/

    комп’ютерний практикум



    10

    НП-10

    3,5/126

    27

    -

    18

    81

    1

    -

    Дифзал

  2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Мета даного курсу – одержання студентами знань та навичок з теорії вимірювань та вимірювальних технологій, а також з основ метрології та вимірювальної техніки, питань обробки та представлення результатів вимірювань та методами і засобами електричних вимірювань. При вивченні цієї дисципліни велику роль відіграють навчальні практикуми, де окрім традиційних засобів вимірювання активно використовуються комп’ютерні засоби вимірювань, а також комп’ютерні моделі засобів вимірювань, вимірювальних процесів і процедур. Додатковою метою даного курсу є надбання практичних навичок з роботи з інструментальним середовищем розробки приложень LabView, якt надає можливість створювати комп’ютерні моделі, а також прикладне програмне забезпечення.

  1. ЗМІСТ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

ТЕМА 1. ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ КОМП’ЮТЕРНОЇ ТЕХНІКИ.

Оцінка ефективності використання. Етапи роботи з оцінки. Індекси продуктивності. Основні класи кількісних індексів. Класифікація робіт з оцінки. Методи оцінки. Вибір індексів продуктивності для діалогових систем.



ТЕМА 2. ВИМІРЮВАЧІ.

Основні класи вимірювачів. Загальні відомості про електричні вимірювання. Засоби, методи вимірювань. Похибки вимірювань.



ТЕМА 3. ЕЛЕКТРОВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИЛАДИ.

Електромеханічні, електронні аналогові та цифрові вимірювальні перетворювачі. Цифрові вимірювальні прилади. Основні характеристики цифрових приладів. Цифрові прилади для вимірювання електричних величин. Цифрові прилади для вимірювання постійних напруг і струмів. Основні технічні дані.



ТЕМА 4. МІКРОПРОЦЕСОРИ В ЦИФРОВИХ ПРИЛАДАХ.

Основні функції мікропроцесорних пристроїв, що застосовуються в цифрових приладах при вимірюванні, обробці даних, управлінні, індексації. Мультіметри, логери, цифрові вольтметри, амперметри. Основні технічні дані. Осцилографи. Умови використання. Основні характеристики.



ТЕМА 5. ВИМІРЮВАЛЬНІ ПРИСТРОЇ ДЛЯ ОЦІНКИ ХАРАКТЕРИСТИК КОМП’ЮТЕРНИХ СИСТЕМ.

Монітори для збору даних про функціонування комп’ютерів і комп’ютерних систем. Основні характеристики апаратних моніторів. Роботи по збору даних з використанням фіксованого апаратного монітору. Приклад вимірювання коефіцієнта використання пристроїв комп’ютерної техніки. Похибки вимірювань. Інтерпретація даних вимірювань. Технічні характеристики деяких комерційних апаратних вимірювачів з фіксованою програмою. Метод експериментального дослідження комп’ютерних систем засобами програмних і мікропрограмних вимірювачів. Приклад роботи програмного монітора. Програмні вимірювальні засоби, закладені в операційних системах. Загальна характеристика систем збору і обробки інформації про обчислювальний процес. Комплекс програм вимірювань характеристик використання комп’ютерів і окремих пристроїв.



ТЕМА 6. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗБОРУ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ.

Програмно-апаратні засоби збору статистичних даних про роботу багатомашинного комплексу. Засоби збору статистичних даних про роботу багатомашинного комплексу з допомогою програмного монітору, блок-схема алгоритму. Інформаційно-обчислювальні системи. Методи оцінки характеристик обчислювальних систем: порівняння, моделювання, експериментальне дослідження. Методи оцінки ефективності локальних обчислювальних мереж та їх компонентів. Ефективність експериментальних методів.



  1. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Основна література – підручники різних років видання, що знаходяться в НТБ. Організація індивідуального консультування – щотижневі консультації.

Список рекомендованої ЛІТЕРАТУРи

  1. Электрические измерения: Учеб. пособие для ВУЗов/ Под ред. д-ра техн. Наук В.Н.Малиновского. – М.: Энергоатомиздат, 1985. – 416 с., ил.

  2. Теоретические основы информационно-измерительной техники. Орнатский П.П. – 2-е изд., перераб. и доп. – Киев: Вища школа, 1983.- 455 с.

  3. Т.С.Ратхор. Цифровые измерения. АЦП/ЦАП. М.: Техносфера, 2006. – 392 с.

  4. Пейч Л.И., Точилин Д.А., Поллак Б.П. LabView для новичков и специалистов. – М.: Горячая линия-Телеком, 2004. – 384 с.: ил.

  5. Батоврин В.К., Бессонов А.С., Мошкин В.В., Папуловский В.Ф. LabView: практикум по основам измерительных технологий: Учебное пособие для ВУЗов. – М.: LVR Пресс, 2005. – 208 с.: ил.

  1. МОВА

Українськa, російськa.

  1. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

При вивченні курсу “Вимірювання в комп’ютерних системах“ виконується індивідуальна робота за загальною тематикою “Створення віртуальних інструментів у середовищі LabView”.

  1. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

Оцінка ECTS, яку студент отримує після вивчення кредитного модуля дисципліни „Вимірювання в комп’ютерних системах”, визначається відповідно до рейтингу студента.

Рейтинг студента з кредитного модуля складається з балів, що він отримує протягом семестру за такі види робіт:



  1. Модульна контрольна робота (МКР) поділяється на дві контрольні роботи тривалістю по 1 акад. годині.

Максимальна кількість балів за кожну роботу: 20балів.

Разом за МКР (максимальна кількість балів):

20 балів × 2 КР = 40 балів.



  1. Виконання лабораторних робіт.

Протягом семестру студенти виконують 6 лабораторних робіт.

Максимальна кількість балів за кожну лабораторну роботу: 10 балів.



Бали нараховуються за:

- відповідь під час захисту лабораторної роботи: 0-3 балів;

- оптимальність складання програми: 0-3 бали;

- своєчасне представлення роботи до захисту: 0-1 бал;

- оформлення протоколу: 0-1 бал.

Додаткові бали нараховуються за творчий підхід до виконання завдань, максимальна кількість додаткових балів за всі лабораторні роботи: 5 балів.



Разом за лабораторні роботи (максимальна кількість балів):
10 балів × 6 лаб. робіт = 60 бали.

Заохочувальні бали нараховуються за:

- модернізації завдань, виконання завдань із удосконалення

дидактичних матеріалів з дисципліни: 0 -10 балів.

Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру: 100 балів.

Необхідною умовою допуску до заліку є відсутність заборгованостей з лабораторних робіт та зарахування контрольної роботи.

Залік виставляється відповідно до таблиці.

Сумарний рейтинг за семестр

Оцінка ECTS

Традиційна оцінка

95-100

А

зараховано

85-94

В

75-84

С

65-74

D

60-64

Е

Сума балів < 60

Fx

не зараховано

Рейтинг за семестр < 40 або не виконані інші умови допуску до екзамену

F

не допущено


  1. ОРГАНІЗАЦІЯ

Реєстрація на вивчення дисципліни та на семестрову атестацію здійснюється відповідними співробітниками деканату.
Опис кредитного модуля (дисципліни)

НП-11 НАУКОВО-ДОСЛІДНА ДІЯЛЬНІСТЬ В КОМП’ЮТЕРНІЙ ІНЖЕНЕРІЇ

(код та назва кредитного модуля, дисципліни)

Статус

кредитного модуля



за вільним вибором студентів




(обов’язковий або за вільним вибором студентів)

Лектор

Романкевич Олексій Михайлович, професор




(прізвище, ім’я та по-батькові, вчений ступень, посада)

Факультет

прикладної математики




(назва)

Кафедра

спеціалізованих комп’ютерних систем




(назва)

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Курс „Науково-дослідна діяльність у комп’ютерній інженерії” – це спеціальний курс у схемі системотехнічної підготовки студентів спеціальностей 7.091501 „Комп’ютерні системи та мережі”, 7.091503 „Спеціалізовані комп’ютерні системи” та 7.091502 „Системне програмування”. Дисципліна «Науково-дослідна діяльність у комп’ютерній інженерії» (НДДКІ) ґрунтується на всіх дисциплінах, що вивчаються студентами протягом навчання в інституті і проводиться у вигляді лекцій та наукових семінарів.

  1. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ




Семестр

Код кредитного модуля

Всього (кред./год)

Розподіл за видами занять

(всього год./год.у тижні)



СРС

Модульні контр.роб. (кількість)

Індивід.завдання (вид)

Семестрова атестація (вид)

Лекції

Практичні/

семінарські



Лабораторні/

комп’ютерний практикум



9

НП-03

2/72

18

18

-

36

1

-

Залік




  1. МЕТА І ЗАВДАННЯ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

Метою дисципліни є одержання студентами перших навичок науково дослідної роботи, вміння робити доповідь з її результатів, брати участь в роботі наукових семінарів та оформлення результатів у вигляді наукових робіт. Особлива увага приділяється саме доповідям, написанню анотацій та заключних частин. Теми доповідей студентів як правило вибираються з напрямку майбутньої дипломної чи магістерської роботи.



  1. ЗМІСТ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)

РОЗДІЛ 1

Тема 1.1.Загальні принципи і методи проведення фундаментальних та прикладних науково дослідних робіт, організація їх виконання в інститутах НАН України, галузевих інститутах, методика організації наукової роботи в вищих учбових закладах.

Тема 1.2. Основні напрямки сучасної науки та наукоємного виробництва стосовно КІ.

Тема 1.3. Задачі та методи формування наукових кадрів у розвинених країнах світу та в Україні.

Тема 1.4. Основні цілі та задачі магістратури і аспірантури. Екзамени.

Тема 1.5. Підготовка, представлення та захист дисертації з технічних дисциплін.

Тема 1.6. Спеціалізовані ради щодо захисту кандидатських та докторських дисертацій, їх функціонування. Вища атестаційна комісія України.

Тема 1.7. Представлення наукових результатів у вигляді публікацій. Стаття, її оформлення. Журнали вищого рейтингу (з КІ) в Україні.

Тема 1.8. Наукові конференції, семінари, симпозіуми. Обмін інформацією на протязі проведення конференцій.

Тема 1.9. Представлення наукових результатів на наукових конференціях різного рівня. Тези доповідей.

Тема 1.10. Патентування технічних результатів дослідження. Патенти, мета, задачі, оформлення патентів в Україні і в світі.

  1. МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Основна література – підручники різних років видання, що знаходяться в НТБ. Список літератури залежить від обраної теми наукового дослідження та підбирається для кожного студента індивідуально.

Організація індивідуального консультування – щотижневі консультації.



  1. МОВА

Українська, російська.

  1. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

В дисципліні „Науково-дослідна діяльність у комп’ютерній інженерії” вся робота виконується за індивідуальною тематикою, яка співпадає з тематикою майбутньої кваліфікаційної роботи студента.

  1. МЕТОДИКА ОЦІНЮВАННЯ

Оцінка ECTS, яку студент отримує після вивчення кредитного модуля дисципліни „Мережні інформаційні технології”, визначається відповідно до рейтингу студента.

Рейтинг студента з кредитного модуля складається з балів, що він отримує протягом семестру, та екзаменаційних балів.

Семестрові бали нараховуються за:


  1. Модульний контроль (МКР), який складається з двох контрольних робіт.

Максимальна кількість балів за одну контрольну роботу: 30 балів.

Разом за МКР (максимальна кількість балів): 60 балів.

  1. Робота на практичних заняттях.

Бали нараховуються за: результуючу доповідь з наукового дослідження (під керівництвом викладача), максимум - 40 балів.

Разом за практичні заняття (максимальна кількість балів): 40 балів.
Заохочувальні бали нараховуються за:

- модернізацію завдань із удосконаленням дидактичних матеріалів з дисципліни: 0 - 10 балів.

Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру: 100 балів.

Екзаменаційні бали студента додаються до його семестрового рейтингу. Оцінка (ECTS та традиційна) виставляється відповідно до набраних балів згідно з таблицею:



Сумарний рейтинг за семестр або сума балів за залікову роботу

Оцінка ECTS

Традиційна оцінка

95-100

А

Зараховано



85-94

В

75-84

С

65-74

D

60-64

Е

Сума балів < 60

Fx

Не зараховано

Рейтинг за семестр < 40

F

не допущений

  1. ОРГАНІЗАЦІЯ

Порядок реєстрації на вивчення дисципліни та на семестрову атестацію – згідно нормативних документів НТУУ «КПІ».
Опис кредитного модуля (дисципліни)

НП-12 ПРОЕКТУВАННЯ КСМ

(код та назва кредитного модуля, дисципліни)

Статус

кредитного модуля



обов’язковий




(обов’язковий або за вільним вибором студентів)

Лектор

Гроль Володимир Васильович, професор




(прізвище, ім’я та по-батькові, вчений ступень, посада)

Факультет

прикладної математики




(назва)

Кафедра

спеціалізованих комп’ютерних систем




(назва)

  1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Курс «Проектування КСМ» – це спеціальний базовий курс у загальній схемі підготовки студентів спеціальностей 7.091501 “Комп’ютерні системи та мережі”. Передумовою вивчення даного курсу є досконале знайомство з методами побудови мікропроцесорних складних систем. Враховуючи те, що діагностика технічного стану електронних систем та ефективні засоби та методи експлуатаційного обслуговування є складовими частинами загальних засобів по забезпеченню надійності, цим розділам також відведене відповідне місце у програмі даної дисципліни.

  1. РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

    Форма навчання

    Семестр

    Всього кредитів / годин

    Розподіл навчального часу за видами занять

    Види контрольних заходів

    Семестрова атестація

    лекції,
    акад.год.

    лаб.роботи,
    акад.год.

    СРС

    МКР

    РР




    Денна

    10

    4 / 144

    36

    18

    126

    +

    -

    дифзалік

  2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Мета даного курсу познайомити студентів з основами теорії проектування апаратури та програмних засобів комп’ютерних систем, дати практичні навички, що необхідні для побудови мікропроцесорних складних систем.

В результаті вивчення курсу студенти повинні:

- ЗНАТИ як спроектувати комп’ютерну систему, забезпечити потрібний рівень сервісних показників систем із складною структурою на усіх етапах їх життєвого циклу,

- ВМІТИ використовувати основні принципи проектування під час розробки обчислювальних або керуючих мікропроцесорних систем.



  1. ЗМІСТ КРЕДИТНОГО МОДУЛЯ (ДИСЦИПЛІНИ)


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал