Національний інститут стратегічних досліджень



Pdf просмотр
Сторінка1/12
Дата конвертації12.04.2017
Розмір1.41 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ СТРАТЕГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ







ЕКОНОМІКА РЕГІОНІВ У 2015 РОЦІ:
НОВІ РЕАЛІЇ І МОЖЛИВОСТІ
В УМОВАХ ЗАПОЧАТКОВАНИХ РЕФОРМ


аналітична доповідь



КИЇВ - 2015

2
Економіка регіонів у 2015 році: нові реалії і можливості в умовах
започаткованих реформ – К.: НІСД, 2015. 92 с.




Автори:

Шевченко О.В. (вступ, підрозділи 2.1, 2.3, 3.1,3.3, рекомендації)
Жук В.І. (підрозділи 1.1, рекомендації)
Юрченко К.Г. (підрозділ 1.1, розділ 4, рекомендації)
Баталов О.А. (підрозділи 2.3, рекомендації, додаток 2)
Єгорова О.О. (підрозділ 2.2, рекомендації, додаток 1)
Засадко В.В. (підрозділ 1.2, рекомендації)
Калат Я.Я. (підрозділ 3.2, рекомендації)
Жукова Н.В. (підрозділ 1.3, рекомендації)
Піцик М.А. (підрозділ 2.1, рекомендації)



За редакцією доктора економічних наук, професора, заслуженого економіста
України Олійник Д.І.






























При повному або частковому відтворенні матеріалів даної
публікації посилання на видання обов’язкове.
© Національний інститут стратегічних досліджень, 2015

3
ЗМІСТ
ВСТУП
.................................................................................................................................................................4
1. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК РЕГІОНІВ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ
ПРОГОЛОШЕНИХ ЗМІН
.................................................................................................................................5
1.1.
Д
ИНАМІКА РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ
:
ПІДСУМКИ ТА ОЧІКУВАННЯ
........................................................................5 1.2.
Т
ЕНДЕНЦІЇ ТА РИЗИКИ ПРОЦЕСІВ УРБАНІЗАЦІЇ У РЕГІОНАХ
У
КРАЇНИ
........................................................... 12 1.3.
З
АБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ МАЛИХ МІСТ
У
КРАЇНИ
................................................................... 15
2. ОНОВЛЕННЯ ІНСТРУМЕНТІВ РЕГУЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
.......................18
2.1.
І
НВЕСТИЦІЙНА СПРОМОЖНІСТЬ РЕГІОНІВ В КОНТЕКСТІ РОЗКРИТТЯ ВНУТРІШНЬОГО ПОТЕНЦІАЛУ РОЗВИТКУ
........................................................................................................................................................................ 18 2.2.
«Т
ОЧКОВІ
»
ЕКОНОМІЧНІ ІНСТРУМЕНТИ СТИМУЛЮВАННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
:
РЕАЛІЇ І МОЖЛИВОСТІ
........................................................................................................................................................................ 22 2.3.
Т
УРИЗМ ЯК ЗАСІБ СТИМУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНІВ
У
КРАЇНИ
............. 25
3. РЕГІОНАЛЬНИЙ ВИМІР ЄВРОІНТЕГРАЦІЙНИХ НАМІРІВ УКРАЇНИ
..........................................36
3.1.
Р
ЕГІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК КРАЇН
ЄС
ТА ПЕРСПЕКТИВИ УПРОВАДЖЕННЯ ПРИНЦИПІВ ПРОСТОРОВОГО
РОЗВИТКУ В
У
КРАЇНІ
........................................................................................................................................ 36 3.2.
П
РОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЄВРОРЕГІОНАЛЬНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА
У
КРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
..... 47 3.3.
В
ЗАЄМОУЗГОДЖЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ В
У
КРАЇНІ З ЦІЛЯМИ РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ
ЄС
......... 50
4.

ПИТАННЯ

ВЗАЄМОДІЇ

З

АНЕКСОВАНИМ

КРИМОМ
........................................................................ 56
РЕКОМЕНДАЦІЇ
..............................................................................................................................................58
ДОДАТКИ
.........................................................................................................................................................69

4
ВСТУП
Суспільно-політичні події в Україні у 2014 – на початку 2015 років призвели до значних змін у соціально-економічному розвитку регіонів та громад і зумовили необхідність чіткого окреслення напрямів подальших змін державної регіональної політики. Скорочення обсягів виробництва, призупинення реалізації інвестиційних проектів, наростання кризових явищ у соціальній сфері і, поряд з тим, започаткування децентралізації влади, законодавче унормування основоположних засад державної регіональної політики, зростання самостійності громад у формуванні перспектив розвитку
– ці та інші характерні риси сучасного розвитку України є підставою для ретельного аналізу і розроблення низки пропозицій щодо використання позитивного потенціалу запроваджуваних змін.
Негативна динаміка соціально-економічного розвитку регіонів стимулює виробників шукати нові ринку збуту, розкривати внутрішній потенціал розвитку, використовуючи місцеві ресурси, змінювати структуру виробництва, шукати виходи на зовнішні ринки. У цих умовах зростає роль міст як каталізаторів економічного розвитку, як територій концентрації виробництва та переважної більшості населення. Це зумовлює зміну регіональної конфігурації, появу нових центрів економічного розвитку, зростання кількості населення у містах. Такі явища потребують приділення посиленої уваги до питань забезпечення економічної безпеки різних територій, особливо малих міст, які часто залежать від діяльності одного-двох підприємств і зупинка яких є катастрофічною для
існування самого міста.
Новітні тенденції соціально-економічного розвитку регіонів та громад потребують і оновлення інструментів регулювання регіонального розвитку. На перший план виходять
інструменти, здатні забезпечити регіони та громади стимулами для пошуку власних ресурсів, стимулювати їх до активізації внутрішніх резервів розвитку. Такими
інструментами можуть бути індустріальні парки і території пріоритетного розвитку.
Нестача капітальних інвестицій потребує посилення уваги саме органів місцевого самоврядування до пропагування інвестиційного потенціалу територій і надання окремих обмежених преференцій інвесторам. Надійним джерелом надходження інвестиційних ресурсів має стати розвиток туристичної сфери, тим більше, у кожному регіоні України зосереджена достатня кількість привабливих туристичних об’єктів, які за умови належного рекламування та підтримки можуть стати вагомим джерелом доходів місцевого бюджету.
Минулий рік виявив і нові гострі питання регіонального розвитку, до цього часу нечувані для України. Окупація АР Крим та частини території Донецької і Луганської областей зумовили необхідність розробки стратегії відносин з ними і відбудови зруйнованих у результаті воєнних дій територій.
У 2014 році Україна визначилася із зовнішніми перспективами, обравши шлях
інтеграції до Європейського Союзу. На регіони та громади України віднині покладається відповідальність за запровадження європейських принципів просторового розвитку, за
інтенсифікацію єврорегіонального співробітництва, а на державу  за приведення принципів регіональної політики України до принципів регіональної політики ЄС. Такий концепт взаємовідносин регіонів України та регіонів/країн ЄC є важливим для реалізації принципів децентралізації влади, проголошених в Україні, та формування нової регіональної політики.
Окреслені у доповіді шляхи подальшого розвитку регіонів та громад України у контексті проголошених державою змін дають підстави сподіватися, що переважаючі негативні тенденції соціально-економічного розвитку на сучасному етапі поступово зміняться на позитивні, і невдовзі ми зможемо побачити паростки соціально-економічного зростання громад та регіонів.

5
1. Соціально-економічний розвиток регіонів України у контексті
проголошених змін
1.1. Динаміка розвитку регіонів: підсумки та очікування
Успіх започаткованих реформ децентралізації, розширення повноважень і фінансових ресурсів регіонів та забезпечення їх економічної безпеки залежить передусім від можливості самих регіонів утримувати стійку економічну динаміку навіть в умовах безпрецедентного тиску негативних макроекономічних явищ. З погляду необхідності стабілізації економіки України необхідним є виявлення регіонів і галузей, спроможних стати опорою відновлення економічного зростання. Крім цього, здатність регіональних господарських комплексів самостійно накопичувати ресурс розвитку свідчитиме про можливості і доцільність подальших кроків у напрямі збільшення економічної самостійності регіонів.
Погіршення економічної ситуації у країні, дефіцит бюджетного ресурсу на підтримку регіонального розвитку спричинили загострення внутрішніх проблем кожного регіону та порушення міжрегіональних зв’язків. Упродовж останніх років в Україні зростає диференціація регіонів за рівнем соціально-економічного розвитку, збільшується кількість проблемних серед них.
У 2014 р. соціально-економічний розвиток більшості регіонів характеризувався подальшим зменшенням промислового виробництва, відпливом інвестиційного капіталу, нестійкою експортною динамікою, скороченням обсягів будівництва, звуженням внутрішнього ринку, погіршенням ситуації на ринку праці і загальним падінням рівня доходів.
Серед позитивних тенденцій відзначається лише
зростання
аграрного
виробництва. Так, за підсумками 2014 р. обсяги виробництва сільськогосподарської продукції збільшились у 15 регіонах (від 1,6 % у Закарпатській до 16,0 % у Хмельницькій областях), тоді як спад виробництва спостерігався у 9 регіонах. Варто зазначити, що серед регіонів, у яких відбулось скорочення виробництва, є регіони, які формують значну частку аграрного виробництва України: Миколаївська (зменшення на 6,4 %), Полтавська (на
3,1 %), Черкаська (на 1,7 %).
У січні-березні 2015 р. загальне падіння сільськогосподарського виробництва по
Україні склало 4,7 %, а зростання у порівнянні з цим же періодом 2014 р. спостерігалось лише у 6 регіонах. Помітних результатів досягла Вінницька область – приріст виробництва сільськогосподарської продукції склав 13,9 %. Варто зазначити, що у січні- березні 2014 р. цей показник для Вінниччини склав 37,8 %, а у січні-березні 2013 р. –
44,1 %, тобто база порівняння є високою. Стабільну позитивну динаміку протягом зазначених періодів мають також Херсонська, Тернопільська та Івано-Франківська області, проте темпи зростання у цих регіонах є помітно нижчими. Таким чином, формується певний кластер регіонів, менш залежних від кризових явищ і коливань кон’юнктури зовнішніх ринків і спроможний забезпечити стійке зростання аграрного виробництва.
Минулий рік засвідчив поглиблення негативних тенденцій у промисловості більшості регіонів. За підсумками 2014 р. обсяги промислового виробництва скоротились у 16 регіонах (від 0,5 % в Одеській до 42,0 % у Луганській областях). Істотне зменшення промислового виробництва зафіксовано у м. Києві (на 14,3 %), у Сумській (на 12,1 %),
Дніпропетровській (на 7,7%) та Полтавській (на 7,2%) областях.
Варто відзначити, що питома вага регіонів, які у 2014 році мали приріст виробництва
(Вінницька,
Волинська,
Житомирська,
Закарпатська,
Київська,
Кіровоградська,
Миколаївська, Рівненська, Тернопільська області), у загальному обсязі реалізованої

6 промислової продукції поступово зростає (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Динаміка сукупної частки регіонів, які у 2014 р. мали приріст промислового виробництва, у обсязі реалізованої промислової продукції (Вінницька, Волинська,
Житомирська, Закарпатська, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Рівненська,
Тернопільська області)
Розраховано за даними Державної служби статистики України
У першому кварталі поточного року спад виробництва продовжувався – на 21,4 % загалом по Україні. При цьому характер динаміки помітно змінився: якщо у січні промислове падіння зафіксовано у всіх регіонах (до попереднього місяця), то у лютому тільки 6 регіонів мали негативну динаміку, а у березні – 5. Проте говорити про ознаки стабілізації ситуації у промисловості можна буде говорити не раніше, ніж за підсумками трьох кварталів. При цьому, відновлення промисловості багато в чому залежатиме від експортного чинника.
Значний тиск на розвиток промисловості регіонів чинить ситуація на Сході. Мова йде не лише про катастрофічне скорочення виробництва у Донецькій та Луганській областях. Сусіднім регіонам, які мали потужні виробничо-збутові зв’язки з Донбасом, досі не вдається компенсувати ці втрати за рахунок інших каналів постачання.
Внаслідок воєнного конфлікту найбільший збиток нанесений підприємствам добувної, хімічної промисловості, гірничо-металургійного комплексу і машинобудування.
Крім зростання ризиків для функціонування підприємств Донбасу, не меншої шкоди завдано промисловому виробництву й через порушення налагоджених зв’язків «сировина- виробництво-збут» з іншими регіонами країни. Із загостренням кризи проявились проблеми промислового комплексу регіонів, які накопичувались роками: надмірна залежність від зовнішньої кон'юнктури на ринках основних експортних товарів, висока енерго- та матеріалоємність виробництва, що стало причиною різкого зростання собівартості, дефіцит коштів для модернізації основних фондів, скорочення збуту на внутрішньому ринку через зменшення попиту на продукцію проміжного споживання та
інвестиційного призначення.
У 2014 р. продовжилось зниження інвестиційної активності у всіх регіонах, крім
Івано-Франківської (у якій обсяг освоєних капітальних інвестицій зріс на 26,9 %) і
Хмельницької (на 2,6 %) областей. Водночас зростає регіональна диспропорційність

7
інвестування: розрив між максимальним і мінімальним обсягом капітальних інвестицій на одну особу збільшився з 12,9 разу у 2013 р. до 13,4 разу у 2014 р. Як наслідок, 54,5 % обсягу освоєних інвестицій припало всього на 4 регіони: м. Київ (29,7 %),
Дніпропетровську (9,5 %), Київську (9,0 %) і Донецьку (6,3 %) області.
Ще більш відчутним було скорочення обсягів іноземного інвестування, яке протягом року склало 11,1 млрд дол. США, що становить майже п’яту частину загального обсягу залученого іноземного капіталу з початку інвестування. Позитивна динаміка мала місце лише в Івано-Франківській області, де з початку 2014 р. приріст прямих іноземних
інвестицій склав 112,1 млн дол. США, або 13,8 %. Водночас, приріст іноземних інвестицій у регіоні сформовано за рахунок спрямування капіталу у сферу оптової і роздрібної торгівлі (обсяг інвестицій у цей вид економічної діяльності збільшився протягом року утричі), що дозволило компенсувати відплив іноземного капіталу.
Зменшення обсягу іноземних інвестицій спостерігалося у 24 регіонах; у абсолютних значеннях найсуттєвіше вартість
іноземного капіталу зменшилась у м. Києві (-5,9 млрд дол. США),
Дніпропетровській
(-1,3 млрд дол. США)
і
Донецькій (-1,0 млрд дол. США) областях. Основною причиною цього стала втрата вартості через курсову різницю, проте у всіх регіонах зафіксовано також масштабне вилучення інвестицій, що свідчить про найбільше за всі часи падіння інвестиційної привабливості регіонів.
Вкрай суперечливою протягом року була динаміка зовнішньої торгівлі регіонів.
Так, якщо обсяг експорту протягом перших трьох кварталів зростав помітними темпами
(переважно – до країн ЄС), сформувавши на фоні падіння імпорту додатне товарне сальдо вперше з 2005 р., то вже у кінці року – різко скоротився. У підсумку сальдо зовнішньої торгівлі товарами набуло від’ємних значень у обсязі 468,3 млн дол. США, що більшою мірою є результатом значного скорочення імпорту, ніж приросту експорту.
За підсумками року експорт товарів зменшився у 14 регіонах, найбільш помітно – у
Луганській (на 46,2 %), Донецькій (на 32,2 %), Сумській (на 21,1 %), Полтавській (на
19,9 %), Черкаській (на 19,0 %), Миколаївській (на 15,5 %) і Дніпропетровській (на
11,5 %) областях. Збільшилися обсяги експорту товарів у 11 регіонах: від 1,1 % у
Львівській до 26,1 % у Чернігівській областях. Імпорт товарів зменшився у всіх регіонах, де скорочення варіювало від 1,3 % у Полтавській до 47,7 % у Донецькій областях.
Переважання експорту над імпортом мало місце у 18 регіонах; найбільше значення сальдо – у Донецькій (6,3 млрд дол. США), Дніпропетровській (4,2 млрд дол. США) і
Запорізькій (2,2 млрд дол. США), Миколаївській (1,2 млрд дол. США), Полтавській
(1,0 млрд дол. США) областях. Такі показники сформувались не в останню чергу через серйозне скорочення імпорту з Російської Федерації (яке для окремих регіонів досягло
1,5 разу при менш помітному зменшенні експорту у цю країну). Водночас, для багатьох, навіть західних регіонів, Росія залишається важливим торговельним партнером (табл. 1.1).

8
Таблиця 1.1. Частка Російської Федерації у регіональному експорті та імпорті товарів у
2013 – січні-лютому 2015 рр.
Частка РФ у експорті, %
Частка РФ у імпорті, %
2013 рік
2014 рік
Січень- лютий
2015 р.
2013 рік
2014 рік
Січень- лютий
2015 р.
Україна
23,8
18,2
10,1
30,2
23,3
16,5
Луганська*
35,4 37,2 43,4 71,3 61,2 56,8**
Миколаївська
34,5 30,3 37,9 18,5 19,7 11,6
Харківська
46,2 42,8 31,1 31,3 29,6 26,3
Сумська
51,8 44,3 30,6 22,7 20,0 22,6
Запорізька
40,3 31,9 19,4 39,7 45,2 41,1
Хмельницька
44,8 30,7 15,5 9,9 13,9 4,4
Чернігівська
25,3 17,7 11,6 17,6 12,8 8,6
Житомирська
33,5 25,4 11,5 9,9 9,4 6,1
Кіровоградська
12,3 9,9 11,2 9,0 12,4 14,1
Івано-Франківська
22,6 14,8 10,6 9,7 10,7 7,8
Донецька*
19,7 13,3 10,1 50,3 31,1 23,6
Вінницька
23,7 17,4 9,0 13,8 10,3 10,3
Рівненська
25,6 18,7 8,4 82,4 15,9 12,1
Чернівецька
24,7 18,2 7,7 8,9 6,3 7,0
Дніпропетровська
24,8 21,1 7,7 23,8 20,7 15,2
Волинська
23,5 13,6 7,1 4,1 4,8 2,7
Львівська
13,5 10,6 6,8 3,6 4,2 3,3
Закарпатська
18,0 12,4 6,3 11,5 7,6 4,1 м. Київ
13,5 10,6 6,1 17,0 16,2 11,8
Херсонська
30,0 13,7 6,0 8,4 5,9 2,9
Полтавська
24,2 12,6 5,9 27,0 25,6 21,6
Київська
26,3 13,0 5,6 17,3 14,5 10,8
Черкаська
25,6 19,0 4,8 66,1 23,0 6,5
Тернопільська
15,9 5,0 2,4 1,7 1,5 0,4
Одеська
9,4 4,9 2,3 24,1 11,5 1,9
Розраховано за даними Державної служби статистики України.
Відсортовано за спаданням частки РФ у експорті у січні-лютому 2015 р.
* Дані для Донецької і Луганської області (2014 та 2015 рр. без урахування
тимчасово окупованих територій)
** Дані для Луганської області – за січень 2015 р.
Початок
2015 року позначився помітним подальшим скороченням зовнішньоторговельної активності у більшості регіонів. За підсумками січня-лютого вже
21 регіон зменшив обсяги товарного експорту, а також всі регіони – імпорту. І якщо падіння імпорту пояснюється звуженням купівельної спроможності населення України щодо споживчих товарів, то у частині експорту варто говорити про те, що регіональні експортери поки що не змогли повною мірою компенсувати ринок Російської Федерації.
Крім цього, неоднозначною є ситуація у сфері зовнішньої торгівлі з країнами ЄС: досягнута динаміка не відповідає задекларованим в Угоді про Асоціацію можливостям розширення вітчизняного експорту до Європи. Значною проблемою залишається зволікання з переходом на технічні стандарти ЄС, що призвело до змін у товарній структурі українського експорту на користь аграрної сировини та продовольчої продукції (рис. 1.2.).


9

Рис. 1.2. Зміна товарної структури українського експорту у 2013 – січні-лютому 2015 рр., частка основних товарних груп у %
У сфері бюджетного забезпечення регіонального та місцевого розвитку склалася наступна ситуація
1
. Загальний обсяг надходжень до місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) за 2014 рік становив 101,1 млрд грн, що на 3,9 % менше за аналогічний показник 2013 року. Невиконання плану по доходах спостерігалося вперше з
2009 року. Також, вперше з 2009 року динаміка темпу зростання доходів місцевих бюджетів має від’ємне значення порівняно з минулими роками – 96,1 % проти 104,4 % 
116,6 % у 2010-2013 рр. Зниження доходів у абсолютній сумі відбулося упродовж червня-грудня 2014 року, а у вересні 2014 року рівень надходжень до місцевих бюджетів знизився до рівня вересня 2011 року. Понад 83,6 % усіх доходів (8,3 млрд грн) у доходах місцевих бюджетів становили податкові надходження. Традиційно найбільшим джерелом доходів місцевих бюджетів був податок на доходи фізичних осіб, надходження якого за грудень 2014 року склали 6,7 млрд грн. Місцеві податки і збори надійшли у сумі
425,0 млн грн.
У регіональному розрізі найбільший темп приросту доходів спостерігався у
Рівненській області, де він склав 28,9 %. Зниження показників приросту доходів спостерігалося у двох регіонах – Донецькій та Луганській областях (–40,6 % та –45,5 % відповідно). Крім цього, в Донецькій та Луганській областях скорочення видатків склало
-4,7 % та -46,5 % відповідно.
Обсяги видатків місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) у 2014 році становив 223,5 млрд грн, що на 2,4 % більше за відповідний показник
2013 року. Однак, у грудні 2014 року видатки зменшилися на 4,2 % щодо показника грудня минулого року та становили 26,4 млрд грн. Найбільший обсяг видатків місцевих бюджетів спрямовувався на освіту, охорону здоров’я, соціальний захист та соціальне забезпечення. У грудні 2014 року їх обсяги становили відповідно 8,7 млрд грн (або 33,1%
1
Бюджетний моніторинг: Аналіз виконання бюджету за 2014 рік / [Зубенко В.В., Самчинська І.В., Рудик
А.Ю. та ін.]; ІБСЕД, Проект «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-II) впровадження», USAID.-
К.:2015.-77с.
[Електронний ресурс].-
Режим доступу: http://www.ibser.org.ua/UserFiles/File/Monitoring%20Quarter%202014/ukr/KV_IV_2014_Monitoring_ukr.pdf

10 видатків місцевих бюджетів), 5,8 млрд грн (або 21,9 %) та 5,2 млрд грн (або 19,5 %).
У регіональному розрізі найбільший темп приросту видатків спостерігався у
Рівненській області, де він збільшився на 23,9 % щодо відповідного показника 2013 року.
Водночас у трьох регіонах відбулося зменшення обсягів видатків – у Кіровоградській,
Донецькій та Луганській областях скорочення склало 2,2 %, 44,7 % та 46,5 % відповідно.
Запланований обсяг доходів бюджетів регіонів України на 2015 рік (з урахуванням трансфертів з державного бюджету) наведено у табл. 1.2.
Таблиця 1.2. Показники доходів обласних та міського м. Києва бюджетів (затверджено рішеннями відповідних рад на 2015 рік)
Доходи обласного бюджету
Регіони
всього, млн грн* позиція у рейтингу на 1 особу, грн** позиція у рейтингу
Вінницька
3940,8 8
2447 19
Волинська
3113,0 16 2985 2
Дніпропетровська
8853,9 2
2702 4
Житомирська
3346,6 12 2664 5
Закарпатська
3158,9 14 2508 14
Запорізька
4518,7 6
2559 11
Івано-Франківська
3616,4 10 2616 6
Київська
4166,6 7
2410 20
Кіровоградська
2532,9 21 2583 8
Львівська
6624,2 3
2610 7
Миколаївська
3005,6 17 2581 9
Одеська
5667,6 5
2365 22
Полтавська
3679,2 9
2539 13
Рівненська
3345,7 13 2881 3
Сумська
2782,9 18 2477 17
Тернопільська
2727,2 19 2549 12
Харківська
6299,7 4
2306 23
Херсонська
2631,4 20 2464 18
Хмельницька
3349,2 11 2574 10
Черкаська
3123,2 15 2495 16
Чернівецька
2281,6 23 2507 15
Чернігівська
2532,7 22 2399 21 м. Київ
22215,2 1
7692 1


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал