Національний авіаційний університет, м. Київ Науковий керівник: к ю. н., старший викладач Кір’ян В. О



Скачати 39.35 Kb.
Дата конвертації14.07.2017
Розмір39.35 Kb.
УДК [34:002]: 629.73 (043.2)

Лукаш В.О., студентка,

Юридичний інститут,

Національний авіаційний університет, м. Київ

Науковий керівник: к.ю.н., старший викладач Кір’ян В.О.



ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕНЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В ЦИВІЛЬНІЙ АВІАЦІЇ

Підвищення ролі цивільної авіації в перевезеннях пасажирів і вантажів, зростання інтенсивності руху на міжнародних авіалініях та швидкий розвиток авіаційної техніки вимагають особливої уваги до питань правового гарантування інформаційної безпеки цивільної авіації.

Цивільна авіація складає невід’ємний елемент транспортної галузі і має важливе значення для держави. Авіаційний транспорт є одним із найбільш уразливих об’єктів і може становити значну загрозу для населення. Безпека цивільної авіації є невід’ємною частиною національної безпеки. Держава, як носій суверенітету, на своїй території має відповідати за забезпечення безпеки повітряного транспорту і повітряних сполучень. Підтримка, охорона та захист інформаційної безпеки у авіації є однією із найважливіших функцій держави, справою кожного, хто залучений до діяльності авіаційної галузі [4].

Охорона і захист інформаційних систем в авіації гарантується державою відповідно до законодавства та заснованих на ньому підзаконних нормативно-правових актах уповноважених на те органів державної виконавчої влади України.

У статті 17 Конституції України зазначено, що інформаційна безпека є найважливішою функцією держави, справою всього Українського народу. Пунктом 5 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що засади організації та експлуатації транспорту та зв'язку визначається виключно законами України [1]. Стаття 4 Закону України «Про інформацію» містить норму в якій зазначено, що законодавство про інформацію складає і законодавчі акти про окремі галузі, види, форми і засоби інформації. Статтею 5 зазначеного Закону закріплено такий принцип інформаційних відносин, як законність одержання, використання, поширення та зберігання інформації [3].

Зокрема, Повітряний кодекс України в пункті 1 статті 1 визначає авіаційну безпеку як захист цивільної авіації від актів незаконного втручання, який забезпечується комплексом заходів із залученням людських і матеріальних ресурсів, а також зазначає, що безпека авіації складається з безпеки польотів, авіаційної безпеки, екологічної безпеки, економічної та інформаційної безпеки[2]. Центральним органом виконавчої влади, який виконує завдання щодо здійснення державного контролю та нагляду за безпекою цивільної авіації є Державна авіаційна служба України. До структури Державної авіаційної служби входить Управління авіаційної безпеки, основними завданнями і напрямками діяльності якого є реалізація єдиної державної політики у сфері авіаційної безпеки, захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання, здійснення державного нагляду за дотриманням суб’єктами авіаційної діяльності вимог нормативно-правових актів у сфері авіаційної безпеки та інші.

Інформація в авіаційній галузі є галузевим видом інформації та формує галузеві інформаційні ресурси. Інформатизація авіаційної галузі має відношення не тільки до галузевої інформаційної діяльності, а й опосередковано зачіпає потреби та інтереси пасажирів та працівників авіаційної галузі, у тому числі: їх права і свободи як людей, громадян, гарантій цих прав і свобод; визначає обов'язки громадян, їх правосуб'єктність, правовий режим власності на інформацію; порядок застосування мов; реалізацію засад регулювання праці співробітників авіаційної галузі тощо.

Загроза інформаційній безпеці в авіації перетворюється на загрозу інформаційній безпеці людини, суспільства, держави, міжнародного співтовариства. Комп'ютерні інформаційні системи в авіації можуть розглядатися терористами, різними злочинними організаціями, а також конкурентами у авіаційній галузі як предмет протиправного зазіхання: терористичних актів; для ведення спеціальних інформаційних операцій у ході інформаційної боротьби та інформаційних війн; недобросовісної конкуренції тощо. Не виключаються загрози порушення функціонування комп'ютерних інформаційних систем в авіації окремими особами, зокрема стосовно інформаційних ресурсів, які реалізуються із застосуванням Інтернет.

Отже, враховуючи бурхливий розвиток інформаційних технологій та необхідність забезпечення інформаційної безпеки в сфері авіації, системі забезпечення аеронавігаційною інформацією, інформаційних системах аеропортів тощо, існує необхідність удосконалення нормативно – правової бази шляхом розробки законодавчих актів України і галузевих нормативних правових документів, що регламентують забезпечення авіаційної безпеки, приведення законодавчих та інших нормативних правових актів у відповідність з основними принципами розвитку системи забезпечення авіаційної безпеки цивільної авіації України з урахуванням стандартів і рекомендацій міжнародного світового співтовариства також і по забезпеченню інформаційної безпеки держави.

Література

1. Конституція України від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141.

2. Повітряний Кодекс України від 19.05.2011 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 48-49, ст.536.



3. Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 48, ст.650.

4. Голубев В.О., Гавловський В.Д., Цимбалюк В.С. Інформаційна безпека: проблеми боротьби зі злочинами у сфері використання комп'ютерних технологій: монографія / за заг. ред. P. А. Калюжного. - Запоріжжя: «Просвіта», 2001. - 252 с.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал