Національна академія педагогічних наук україни двнз «університет менеджменту освіти»



Pdf просмотр
Сторінка4/18
Дата конвертації20.06.2017
Розмір5.01 Kb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1

Виокремлено основні концептуальні підходи до психологічної підготовки особистості до професійної діяльності (діяльнісний, суб’єктний, компетентнісний, технологічний та ін.), на основі узагальнення яких
психологічну підготовку керівників освітніх організацій визначено як процес формування психологічної готовності до діяльності в умовах змін через низку етапів (підготовчий, діагностичний, праксеологічний, акмеологічний), які забезпечують становлення та розвиток психологічної грамотності, психологічної компетентності, психологічної культури управлінців.
Результатом психологічної підготовки є психологічна готовність керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін. Вона являє собою складне багатоаспектне особистісне утворення, що містить комплекс психологічних знань, умінь, навичок, мотивів та особистісних якостей, які забезпечують ефективне управління освітньою організацією в умовах змін.
Змістовими
складниками процесу психологічної підготовки управлінців до діяльності в умовах змін є психологічна грамотність, психологічна компетентність і психологічна культура. Опанування кожного з цих складників управлінцями уособлює собою набуття ними певного рівня психологічної готовності до діяльності в умовах змін мінімального

39 психологічна грамотність, достатнього (психологічна компетентність,
творчого (психологічна культура. Розроблено модель психологічної підготовки керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін, яка складається з 1) цільового блоку, що визначає цільові напрями психологічної підготовки до а) впровадження інноваційних змін в освітніх організаціях б) забезпечення конкурентоздатності освітніх організацій в умовах змін в) впровадження
ґендерного підходу в діяльність освітніх організацій г) формування позитивного іміджу д) особистісної саморегуляції в умовах впровадження змін в освітніх організаціях ж) вдосконалення когнітивного стилю особистості управлінців 2) змістово-процесуального, який визначає зміст та етапи психологічної підготовки 3) результативного блоку, що визначає результат психологічної підготовки – сформованість психологічної готовності управлінців до діяльності в умовах змін. Визначено соціально-психологічні механізми розвитку психологічної готовності керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін, що співвіднесені з етапами психологічної підготовки підготовчим і
діагностичним (соціальне порівняння, ідентифікація, емпатія, наслідування, самопрезентація),
праксеологічним
(самомоніторинг, самоверифікація, самоатрибуція, самоаналіз) та акмеологічним (сутнісне самопокладання, самопроектування, самовизначення та самореалізація) тощо.

ЛІТЕРАТУРА ДО РОЗДІЛУ 1
1.
Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова-Славская . – М. :
Мысль, 1991. – 299 с.
2.
Асеев В. Мотивация поведения и формирования личности / В. Асеев . – М. : Мысль,
1976. – 157 с.
3.
Анцыферова Л. И. Психология формирования и развития личности
/ Л. И. Анцыферова // Психология личности в трудах современных психологов. – СПб. :
Питер, 2002. – С.
4.
Балл ГО. Психология в рациогуманистической перспективе : избр. труды / ГО. Балл. – К. : Основа, 2006. – 408 с.
5.
Бойко ВВ. Энергия эмоций в общении : взгляд на себя и на других / ВВ. Бойко. – М. : Филинъ, 1996. – 472 с. Бондарчук О.І. Самоменеджмент як умова особистісного розвитку керівників освітніх організацій / О.І. Бондарчук // Вісник Національного технічного університету України Київський політехнічний інститут : зб. наук. праць. – К. : Політехніка, 2007. –
№ 3(21). – Ч. 1. – С. 128–133. – (Філософія. Психологія. Педагогіка.

40 Бондарчук О. І.
Соціально-психологічні основи особистісного розвитку керівників загальноосвітніх навчальних закладів у професійній діяльності : монографія
/ О. І. Бондарчук. – К. : Наук. світ, 2008. – 318 с.
8.
Бодров В. А. Развитие учения о профессиональном утомлении человека В. А. Бодров // Психологический журнал. – 2010. Т. 31. – № 5. – С. 79 –89.
9.
Боришевский М.Й. Психологічні детермінанти особистісної саморегуляцїї поведінки / М.Й. Боришевський // Розвиток педагогічної і психологічної науки в Україні
1992 – 2002 : [зб. наук. праць до 10 - річчя АПН України / Акад. пед. наук України. – Ч. 1. – Харків : ОВС, 2002. – С. 516–527.
10.
Василюк Ф. Е. Психология переживания (анализ преодоления критических ситуаций) / Ф. Е. Василюк . – М. : Изд-во МГУ, 1984. – 200 с.
11.
Вербець ВВ. Соціологія : навч. посіб. / ВВ. Вербець, О. А. Субот, ТА. Христюк. – К. : КОНДОР, 2009. – 550 с.
12.
Генов Ф. Психологические особенности мобилизационной готовности спортсмена
/ Филип Генов. – М. : Физкультура и спорт, 1971. – 245 с. Говорун Т. В. Гендерна психологія : навч. посібник / Т. В. Говорун, ОМ. Кікінежді. – К. : Академія, 2004. – 308 с.
14.
Гуляєва ГБ. Усвідомлена саморегуляція учбової діяльності студентів
/ ГБ. Гуляєва – Електронний режим.
– Режим доступу : http://www.b17.ru/article/samoregulaciya_uchebnoy_deyatelnosti Деркач А. А. Имидж как феномен интерсубъектного взаимодействия : содержание и пути развития / А. А. Деркач, Е. Б. Перелыгина. – М. : Интеллект-Центр, 2003. – 635 с. Деркач А. А. Акмеология : учеб. пособие / А. А. Деркач, В. Г. Зазыкин. – СПб. :
Питер, 2003. – 256 с.
17.
Дьячкова Э. К. Имиджелогия для руководителя / Э. К. Дьячкова. –Новосибирск,
1998. – 84 с.
18.
Ерментаева А. Р. Субъектный подход психологической подготовки студентов
/ А. Р. Ерментаева.
– Електронний ресурс.
– Режим доступу www.rusnauka.com/2_KAND_2011/.../78414.doc.htm
19.
Калюжный А. А. Психология формирования имиджа учителя / А. А. Калюжный. – М. : ВЛАДОС, 2004. – 222 с.
20.
Журавська Л. М. Соціально-психологічний тренінг розвиток якостей особистості сфери туризму : навч. пос. для студ. вищ. навч. закладів. – К. : Слово, 2006. – 312 с.
21.
Зазыкин В. Г. Психологические характеристики эффективного политического имиджа / В. Г. Зазыкин, И. Э. Белоусова – М. : Политиздат, 1999. – 126 с.
22.
Зейгарник Б. В. Саморегуляция в норме и патологии / Б. В. Зейгарник и др.
// Психологический журнал. – 1989. – №2. – С. 122 – 132.
23.
Имидж лидера. Психологическое пособие для политиков / под ред. Е. В. Егорова-
Гантман. – М. : Об-во«Знание» России, 1994. – 265 с
24.
Карамушка Л. М. Психологія освітнього менеджменту : навч. посіб.
/ Л. М. Карамушка. – К. : Либідь, 2004. – 424 с.
25.
Карамушка Л. М. Психологія управління змінами в освітніх організаціях : спецкурс для слухачів очно-дистанц. форми навч. в системі післядиплом. пед. освіти
/ Л. М. Карамушка, В. М. Івкін. – К. : Унт менедж. освіти АПН України, 2009. – 28 с.
26.
Карамушка Л. М. Психологія підготовки майбутніх менеджерів до управління змінами в організації : монографія / Л. М. Карамушка, М. В. Москальов. – К.-Львів : Сподом,
2011. – 216 с.
27.
Колмогорова Л. С. Диагностика психологической культуры школьников : практ. пособие для школьных психологов / Л. С. Колмогорова. – М. : Изд-во ВЛАДОС ПРЕСС, 2002. –
360 с.
28.
Коломінський Н. Л. Психологія менеджменту в освіті (соціально-психологічний аспект монографія / Н. Л. Коломінський. – К. : МАУП, 2001. – 286 с.

41 29.
Коновалова В. Б. Чинники успішності професійної діяльності викладача вищого навчального закладу / В.Б. Коновалова // Педагогіка та психологія : зб. наук. пр.. – Харків :
ХДПУ, 2001. – С. 49–54.
30.
Крайнюк В. М. Психологія стресостійкості особистості : монографія / Валентина Миколаївна Крайнюк. – К. : Ніка-Центр, 2007. – 432 с.
31.
Кричевский Р. Л. Психология лидерства / Р. Л. Кричевский – М. : Статут, 2007 –
544 с.
32.
Кричевский Р. Л. Если Вы – руководитель… Элементы психологии менеджмента в повседневной работе / Р. Л. Кричевский. – е изд., доп. и перераб.] – М. : Дело, 1996. –
384 с.
33.
Леонтьев А.А. Что такое деятельностный подход в образовании?/ А. А. Леонтьев
//Начальная школа плюс-минус. – 2001. – № 1. – С. 3-6.
34.
Максименко С. Д. Генезис существования личности / С. Д. Максименко. – К. :
Издательство ООО «КММ», 2006. – 240 с.
35.
Максименко С. Д. Переживання як психологічний механізм розвитку особистості
/ С. Д. Максименко // Педагогічний процес теорія і практика : зб. наук. пр. – К. : ЕКМО,
2005. – Вип. 3. – С. 343-361.
36.
Маслоу А. Мотивация и личность / А. Маслоу ; перс англ. Т. Гутман, Н. Мухинана. – е изд. – СПб. : Питер, 2003. – 351 с.
37.
Маценко В. Технологія іміджу / В. Маценко. – К. :Главник, 2005. – 96 с. –
(Психол. інструментарій.
38.
Митина Л. М. Психология конкурентоспособной личности / Л. М. Митина. – М. :
МПСИ, 2002. – 400 с
39.
Моляко В. О. Психологічна готовність до творчої праці / В. О. Моляко. – К. : Знання, 1989. – 48 с.
40.
Моросанова ВИ. Саморегуляция и самосознание субъекта / ВИ. Моросанова, Е. А. Аронова // Психологический журнал. – 2008. Т. 29. –№ 1. – С. 14 – 23.
41.
Москальова АС. Роль саморегуляції в подоланні професійних криз керівниками загальноосвітніх навчальних закладів / АС. Москальова // Актуальні проблеми психології зб. наук. праць Інст-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України : за ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки: – К. : А.С.К., 2012. – Вип.34. – Т. 1. – С. 197 – 201.
42.
Москальова АС. Зарубіжні підходи до використання саморегуляції як психологічного механізму подолання професійних криз / АС. Москальова // Педагогічна компартивістика-2012: аспект обдарованості трансформації в освіті зарубіжжя та українських контекст) : зб. тез наук.-практ. семінару (м. Київ, 11 червня 2012 р за заг. ред. О. І. Локшиної, НІ. Полікун. – К. : ТОВ Інформаційні системи, 2012. – С. 108 – 110.
43.
Мудрик А. В. Социализация человека. Социальная педагогика : учеб. пособие
/ А.В. Мудрик. – е изд., испр. и доп. – М. : Академия, 2006. – 304 с. – (Высшее профессиональное образование). Національний освітній глосарій вища освіта / авт.-уклад. : І. І. Бабин, Я. Я. Болюбаш, А. А. Гармаш й ін.; за ред. Д. В. Табачника і В. Г. Кременя. – К. : Плеяди, 2011. – 100 с.
45.
Неймарк М. З. Психологическое изучение направленности личности подростка : автореф. …канд. психол. наук 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология
/ М. З. Неймарк. – Мс.
46.
Нежинська О. О. Психологічні умови формування ґендерної компетентності керівників загальноосвітніх навчальних закладів : монографія
/ О. І. Бондарчук, О. О. Нежинська. – К. : ТОВ «НВП «Інтерсервіс», 2014. – 180 с.
47.
Огілві Д. Тайни рекламного двору Поради старого рекламіста / Д. Огілві ; пер. з англ. – М. : Тип ИТАР-ТАСС, 1993 – 111 с.
48.
Орлов Ю. М. Стимулирование побуждения к учению
/ Ю. М. Орлов, Н. Д. Творогова, ВИ. Шкуркин. – М. : ИММИ им. И. М. Сеченова, 1988. – 105 с.
49.
Почепцов Г. Г. Имиджелогия / Г. Г. Почепцов. – М. – К. :Ваклер, 2002. – 766 с.

42 Професійний розвиток педагогічних працівників практична андрагогіка: наук- метод. посіб. за заг. ред. В. І. Пуцова, ЛЯ. Набоки – К, 2007. – 228 с.
51.
Психология современного лидерства: американские исследования ; ред.
Дж. П. Канджеми, КДж. Ковальски, Т.Н. Ушаковой – М. : Когито-Центр, 2007. – 288 с.
52.
Реан А. А. Психология изучения личности / А. А. Реан. – СПб. : Изд-во
Михайлова В.А., 1999. – 288 с.
53.
Реан А. А.
Социальная педагогическая психология
/ А. А. Реан, ЯЛ. Коломинский. – СПб. : Питер, 1999. – 416 с.
54.
Саморегуляция и прогнозирование социального поведения личности / ред. В. А. Ядова. – Л. : Наука, 1979. – 264 с.
55.
Семиченко В.А. Психологія педагогічної діяльності навч. посіб.
/ В. А. Семиченко. — К .: Вища шк., 2004. — 335 с.
56.
Семиченко В. А. Психологічні проблеми навчання педагогічних працівників у системі післядипломної освіти / В. А. Семиченко, О. І. Бондарчук // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992-2002. Зб. наук. праць до 10-річчя АПН України / Академія педагогічних наук України. – Ч. 2. – Харків : ОВС, 2002. – С. 86–94.
57.
Соломіна Г. В. Психологічні проблеми вдосконалення когнітивного стилю керівників загальноосвітніх навчальних закладів / Г. В. Соломіна // Вісник післядипломної освіти зб. наук. праць / Унт менедж. освіти НАПН України, редкол. : О. Л. Ануфрієва та ін.]15. – К, 2005. –
Вип. 1(14), ч. 2 : Психологія / голов. ред. ВВ. Олійник. – 2010. – С. 112-119.
58.
Социальная психология в современном мире / ред. Г.М. Андреевой, А.И. Донцова.
— М. : Аспект Пресс, 2002. — 335 с.
59.
Сэмпсон Э. Фактор имиджа / Э. Сэмпсон ; перс англ. // Почепцов Г. Имидж : от фараонов до президентов. Строительство воображаемых миров в мифе, сказке, анекдоте, рекламе, пропаганде и паблик рилейшенз. – К. : АДЕФ-Украина, 1997. – С. 315 – 322.
60.
Татенко В.А. Психология в субъектном измерении. – К. : Просвіта, 1996. – 404 с
61.
Титаренко Т. М. Життєвий світ особистості у межах і за межами буденності
/ Т. М. Титаренко. – К. : Либідь, 2003. – 376 с.
62.
Тойнби А. Постижение истории / Арнольд Тойнби; перс англ. – М. : Прогресс,
1990 – 655 с.
63.
Толков ОС. Формування психологічної готовності персоналу вищої школи до діяльності в умовах соціально-економічних змін : монографія / Л. М. Карамушка, ОС. Толков. – К. - Кам’янець-Подільський : Медобори-2006, 2013. – 254 с.
64.
Уткин Э. А. Профессия – менеджер / Э. А. Уткин. – М. : Экономика, 1992. – с.
65.
Фадєєва М. В. Психологічні умови підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів до формування позитивного іміджу освітньої організації : дис. … канд. психол. наук : спец. 19.00.07 / М В. Фадєєва. – К, 2010. – 297 с.
66.
Фестингер Л. Теория когнитивного диссонанса / Л. Фестингер; перс англ. А. Анистратенко, И. Знаешевой. – СПб. : Ювента, 1999. – 317 с.
67.
Філь О. А. Теоретична модель розвитку конкурентоздатності освітніх організацій та комплекс психологічних методик Аналіз розвитку конкурентоздатності організацій
(АРКО) / О. А.Філь // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць / Ін-т психології імені Г. С. Костюка НАПН України. – К, 2013. – Т. 1 , Ч. 37. – С. 105 – 111. Формування психологічної компетентності керівників освітніх організацій в умовах післядипломної педагогічної освіти : наук.-метод. посіб; за наук. ред. О. І. Бондарчук. – К. : Наук. світ, 2012.

192 с.
69.
Фрейджер Р. Личность. Теории, упражнения, эксперименты / Р. Фрейджер,
Дж. Фейдимен ; перс англ. Е. Будаговой, М. Васильевой, В. Кучерявкина и др.] – СПб. :
Прайм-ЕВРОЗНАК, 2006. – 704 с. – (Большая университетская библиотека).
70.
Хмель НМ. Аналіз ситуацій введення змін в освітніх організаціях та їх наслідків / НМ. Хмель // Психологічні та соціально-економічні основи забезпечення організаційного розвитку освітніх організацій : тези наук.-практ. конф. (22–23 травня 2008 р, м. Біла Церква)

43
; за наук. ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки, НІ. Клокар. – К. : Наук. світ, 2008. – С. 65 – 66.
71.
Холодная М. А. Когнитивные стили. О природе индивидуального ума
/ М. А. Холодная. – е изд.]. – СПб. : Питер, 2004. – С. 359-365.
72.
Чебыкин А. Я. Эмоциональная регуляция учебно-познавательной деятельности
/ А.Я. Чебыкин. – Одесса, 1982. – 168 с.
73.
Чеснокова И. И. Психологическое исследование самосознания / И. И. Чеснокова
// Вопросы психологии, 1984. – №5. – С.
74.
Шепель В. М. Имиджелогия. Секреты личного обаяния / В. М. Шепель.– М. :
Политиздат, 1994. – 126 с.
75.
Янчук В. А. Введение в современную социальную психологию / В. А. Янчук. –
Мн. : АСАР, 2005. – 768 с.
76.
Barling J. Effects of Transformational Leadership Training on Attitudinal and Financial
Outcomes: A Field Experiment / Julian Barling, Tom Weber, E. Kevin Kelloway // Journal of
Applied Psychology. – 1996, Vol. 81, – No. 6. – Р. 827–832.
77.
Brim O. G. Socialization after childhood / [eds. O.G. Brim, S. Wheeler]. – N.Y. : Wiley,
1996. – 116 p
78.
Kolb D. A. Learning styles and learning spaces: enhancing experiential learning in higher education / Kolb David A. Kolb Alice Y.; // Academy of Management Learning &
Education. – 2005. – № 4. – Р. 193. – 212.
79.
Patrick J. Training: Research and Practice / John Patrick. – London : Academic Press. –
1992. – 585 p.
80.
Schön D. A. Educating the reflective practitioner: toward a new design for teaching and learning in the professions (higher education series) / Donald A. Schön. – San-Francisco : Jossey-
Bass, 1990. – 376 р.

44

РОЗДІЛ 2
ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ЧИННИКИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ
ГОТОВНОСТІ КЕРІВНИКІВ ОСВІТНІХ ОРГАНІЗАЦІЙ ДО
ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ЗМІН ЯК РЕЗУЛЬТАТУ ЇХНЬОЇ
ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

2.1. Методика та організація дослідження психологічної
готовності керівників освітніх організацій до діяльності в умовах
змін: загальна характеристика

Діагностика особливостей психологічної готовності керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін проводилася відповідно до авторської моделі. При цьому узагальненими показниками психологічної готовності фахівців стали мотивація керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін, рівень психологічних знань, умінь і навичок до діяльності в умовах зміна також сукупність особистісних характеристик креативність, толерантність до невизначеності та ін.), що визначають здатність управлінця ефективно діяти в умовах змін. Зрозуміло, що всі ці показники тісно пов’язані між собою і не існують ізольовано один від одного. Тому збір інформації по окремих компонентах і напрямах психологічної готовності керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін з наступним її інтегруванням через кореляційний, факторний та інші методи системного аналізу може скласти основи підходу до моделювання багатомірної і багаторівневої моделі психологічної готовності. Під час розроблення методики діагностики психологічної готовності керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін було враховано, що в межах психодіагностики на сьогодні використовують 3 основних
підходи, які спираються на процедуру виміру [4; 7; 8; 33; 38]:

суб’єктивний підхід, що передбачає здійснення діагностики на основі відомостей, які повідомляють про себе досліджувані в опитувальниках, самоописах особистості, її проявах в тих чи інших ситуаціях спостереження

об’єктивний підхід, за якого діагностика здійснюється на основі оцінки успішності (результативності) і способу (особливостей виконання тестових завдань

45 проективний підхід, коли діагностика здійснюється на основі аналізу особливостей інтерпретації зовнішньо безособового, невизначного слабко структурованого) матеріалу, який стає об’єктом проекції При цьому доцільним є використання лише тих даних, які, будучи отриманими через різні методичні підходи, пройшли перевірку на узгодженість. Так, з метою здобуття даних, які дали змогу визначити особливості операційної складової психологічної готовності керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін варто застосувати метод
спостереження як цілеспрямованого, організованого, безпосереднього сприйняття особливостей поведінки управлінців у ситуації групової взаємодії під час навчальних занять у процесі підвищення кваліфікації психологічний аналіз ситуацій професійної діяльності. До фіксованих характеристик при цьому слід віднести а) ступінь доброзичливості, відкритості, готовності до конструктивної взаємодії б) толерантність до інших, особливо в разі повідомлення думок, відмінних від власних поглядів досліджуваних в) ступінь розуміння та прийняття іншого г) здатність до прийняття нового д) активність, здатність до самостійної постановки і досягнення цілей є) творчий, оригінальний підхід до розв’язання завдань ж) здатність доводити справу до кінця, відповідальність тощо. У межах суб’єктивного підходу доцільним уявляється використання модифікованого варіанту біографічного методу, який допоміг проаналізувати вчинкову активність досліджуваних. У зв’язку з цим можна згадати твердження О. Ткаченко, в якому дослідник зазначає Якщо особистість об’єктивується у вчинку, то через історію вчинків (біографію) ми можемо збагнути психологію особистості. Стрижнем біографії особистості є не так її особисті колізії, скільки історія її трудової діяльності. Саме у професійній діяльності людина отримує засоби для утвердження себе як особистості. Використання вільного часу особистістю залежить, насамперед, від спрямованості її професійних інтересів. Драматизмі гармонія особистого життя похідні від драматизму трудової адаптації і професійного просування, визнання (відхилення) соціальної цінності продуктів творчості особистості [40, с. 183 – 184]. Для уточнення результатів можна використати анкетування, що містить запитання, спрямовані на прояснення позицій досліджуваних щодо основних цілей їхнього життя, можливостей їх реалізації у процесі професійної діяльності в умовах змін тощо. При цьому варто враховувати, що розвиток особистості пов’язаний зі своїми взаємовиключними і взаємодоповнювальними аспектами

46 неусвідомленістю, репродуктивністю і необхідністю, отже, за словами С. Рубінштейна, не вичерпується мотивами свідомої діяльності, він включає в себе також багатоманітність несвідомих тенденцій [35, с. 246], що й зумовлює доцільність використання проективного методу. Як відомо, в основу методу покладено механізм проекції, що в умовах пред’явлення малоструктурованого, невизначеного стимульного матеріалу зумовлює перенесення (проектування) на ситуацію дослідження власних, часто неусвідомлюваних особливостей особистості зокрема, особистісного смислу, установок і ставлення до різних аспектів життєдіяльності. Одним із варіантів застосування проективного методу в нашому дослідженні став вільний опис уявного життєвого шляху успішного керівника освітньої організації в умовах змін. Адже уявлення відображають особистісне бачення людиною світу, є наслідком індивідуальної інтерпретації особистістю наявних фактів, а емоційна наповненість уявлень про певні об’єкти дійсності відображає їх суб’єктивну значущість для людини [45]. Представлені описи досліджуваних підлягали контент-аналізу за виокремленими відповідно до теоретичної основи дослідження, індикаторами розвитку компонентів психологічної готовності управлінців до діяльності в умовах змін. Крім того, серед проективних методів доцільним уявляється метод незавершених речень [7], який можна використати для вивчення мотиваційного компонента психологічної готовності в річищі психологічної концепції В. Мясищева [23]. Обмеженість цього методу полягає втому, що він дає оцінку лише емоційного компонента без урахування соціального контексту конкретної особистості. Це в основному три виміри – позитивні, негативні, нейтральні. Тому ми доповнили його елементами методу контент-аналізу, що дало змогу послабити момент суб’єктивності, властивий інтерпретації даних уданому випадку і включити в розгляд соціальний контекст, що відображає соціальну позицію особистості (активність, пасивність, суспільно значущі цілі, їх усвідомленість) як одиниці аналізу.
Об’єктивний підхід було застосовано, в основному, для отримання результатів за допомогою різновиду тестових методик – особистісних опитувальників. При цьому слід розуміти умовну об’єктивність зазначеного методу, адже фактично особистісні опитувальники являють собою стандартизовані самозвіти, що ґрунтуються на самоспостереженні індивіда за власною поведінкою.

47 Тому результати особистісних опитувальників розглядалися в сукупності з іншими даними в контексті їх узгодженості відповідно до показників розвитку всіх складових психологічної готовності. На основі вищезазначених положень визначено емпіричні референти та відповідні методи та методики діагностики особливостей психологічної готовності керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал