Національна академія педагогічних наук україни двнз «університет менеджменту освіти»



Pdf просмотр
Сторінка15/18
Дата конвертації20.06.2017
Розмір5.01 Kb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


3.2. Сутність і складові технології психологічної підготовки
керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін

Визначення сутності та складових технології психологічної підготовки керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін базувалося на підході С. Сисоєвої [33], В. Сластьоніна [34] та ін. до трактування педагогічної технології та її структури. Відповідно технологією психологічної підготовки керівників освітніх
організацій до діяльності в умовах змін ми вважаємо упорядковану сукупність дій, операцій та процедур (передавання психологічних знань, формування умінь і навичок застосування їх у практиці управлінської діяльності, розвиток професійно значущих особистісних якостей, стимулювання відповідної активності тих, хто навчається, регулювання та коригування перебігу педагогічного процесу, його контроль, що
інструментально забезпечують досягнення прогнозованого результату психологічну готовність до відповідної діяльності) у змінних умовах освітнього процесу [33]. Складовими технології психологічної підготовки керівників освітніх
організацій до діяльності в умовах змін є:
1) концептуальна основа, яка визначає теоретичні засади реалізації технології. У нашому випадку йдеться про а) гуманістично-ціннісний підхід підрозділ 3.1), б) концептуальну модель психологічної підготовки (підрозділ
1.2) та в) соціально-психологічні механізми її реалізації (підрозділ 1.3), що визначають необхідність створення розвивального освітнього середовища, яке забезпечує самоуправління керівниками розвитком психологічної готовності через інтеріоризацію спеціально організованих соціально- психологічних впливів референтними для управлінців осіб у процесі спільної діяльності на партнерських, гуманістично спрямованих засадах.
2) змістовий блок, що містить змісті напрями психологічної підготовки управлінців до діяльності в умовах зміна також критерії ефективності такої підготовки (мотиваційний, когнітивний, операційний та особистісний) тощо.
Зміст складається з навчальних ситуацій та завдань, розв’язання яких сприятиме розвитку психологічної готовності управлінців до діяльності в умовах змін загалом і за окремими її напрямами

158 психологічна підготовка керівників до впровадження інноваційних змін в освітніх організаціях психологічна підготовка керівників до особистісної саморегуляції в умовах впровадження змін в освітніх організаціях формування позитивного іміджу керівників як чинника ефективності діяльності освітніх організацій в умовах змін психологічна підготовка керівників до впровадження ґендерного підходу в діяльність закладу освіти психологічна підготовка керівників до забезпечення конкурентоздатності освітніх організацій в умовах змін психологічна підготовка керівників до розвитку когнітивного стилю як чинника ефективності їхньої діяльності в умовах змін
3) процесуальний блок, що характеризує процес розвитку психологічної готовності до діяльності в умовах змін через низку етапів, які забезпечують становлення та розвиток її мотиваційної, когнітивної, операційної та особистісної складових, а також обґрунтування найдоцільніших формі методів навчання на кожному з цих етапів. Ураховуючи специфіку навчання дорослих, доцільним уявляється використання інтерактивних формі методів психологічної підготовки, які мають різноманітні ресурси (засоби) формування психологічної готовності, забезпечують поєднання завдань психологічної підготовки керівників освітніх організацій з удосконаленням у професійній діяльності. Саме завдяки таким методам можлива корекція вже сформованих якостей управлінців, а також розвиток тих з них, які розвинуті недостатньо. Спираючись на підхід Г. Олпорта, корекцію особистісних якостей
управлінців у контексті нашого дослідженнями трактуємо як таку, що забезпечує редукцію їх негативних аспектів, зокрема, упереджень, а також сприяє саморозвитку якостей, які є професійно важливими для діяльності в умовах змін. Це можливо в ситуації спілкування рівних за статусом груп, що мають спільні цілі, досягнення яких вимагає спільної діяльності, і підкоряються єдиним правилам [45]. Саме тому велике значення мають соціально-психологічні засоби корекції, які відповідно до трирівневої моделі редукції упереджень Дж. Дакіта можливо розглядати нарівні) соціальної структури та міжгрупових стосунків, 2) нарівні соціального впливу, якому підлягає індивід та 3) індивідуальному рівні [53]. Нарівні міжгрупових стосунків у разі корекції стереотипів і упереджень особистості керівника освіти, коли, за П. Дівайн [52], культурні стереотипи обов’язково активізуються в ситуації сприйняття представника чужої групи доцільно використати прийоми перехрещування категорій, зокрема тоді, коли представник чужої групи стає членом своєї групи під

159 час виконання спільного завдання, особливо змагального характеру з іншими подібними групами. Тут важливе значення має розширення репертуару ролей, програвання ролей, що традиційно вважаються притаманними представникам чужої групи. Нарівні соціальних впливів ініціювання саморозвитку психологічної готовності управлінців до діяльності в умовах змін можливе через активізацію відповідних соціально-психологічних механізмів у процесі
інтеріоризації зовнішніх соціальних впливів, у ролі яких може бути [4; 27; 50 та ін.]:
1) власний приклад референтних для управлінця осіб, зданих діяти в умовах змін, коли інші завдяки наслідуванню або свідомо, на основі
порівняння власних цінностей з тими, що демонструють еталонні управлінці, засвоюють зразки їхньої поведінки
2) пряме навчання за рахунок розширення системи уявлень освітян завдяки доповненню новими елементами знань про специфіку управлінськох діяльності в умовах змін та відвідну психологічну готовність
3) так зване «психологічне щеплення», іншими словами, надання індивіду інформації, що попередньо готує його до можливих негативних наслідків або труднощів на шляху інноваційної діяльності в умовах змін
4) пряме перенавчання, коли відбувається трансформація акутадіних професійних установок управлінців в ідеальні
5) непряме перенавчання через інтерпретацію результатів діяльності керівника таким чином, щоб сформувати у нього рефлексію, потрібну для усвідомлення та розвитку психологічної готовності до діяльності в умовах змін. Ураховуючи, що згідно з вищезгадуваною моделлю Д. Дакіта, вільні від упереджень відповіді вимагають від людини: а) обізнаності щодо своєї упередженості б) мотивації змінити свої переконання, виходячи з гуманістичних цінностей й т.п.; в) володіння своїми когнітивними ресурсами
[53]), визначено засоби корекції та саморозвитку управлінців на
індивідуальному рівні. Основним соціально-психологічним засобом розвитку психологічної готовності керівників освітніх організацій до діяльності в умовах зміну процесі їньоїх психологічної підготовки є соціально-психологічний тренінг як найбільш активна і динамічна групова форма роботи, що поєднує навчальну й ігрову діяльність. Завдяки ефективності, конфіденційності, внутрішній відкритості, доброзичливій психологічній атмосфері, активному використанню індивідуальної та групової рефлексії в умовах тренінгу, створюються умови для саморозвитку особистості, аналізу соціально- психологічної ситуації з огляду на позицію свою та партнера, розвитку

160 здатності до пізнання та розуміння себе та інших у процесі спілкування [43;
49 та ін.]. Так, на підготовчому етапі актуалізується мотивація розвитку психологічної готовності управлінців до діяльності в умовах змін, тим самим забезпечується розвиток мотиваційної складової готовності. При цьому доцільним уявляється широке використання групових дискусій і мозкового штурму, які передбачають вільний обмін думками, ідеями або знаннями між учасниками з метою забезпечення зворотного зв’язку, зменшення опору прийняття нової інформації через групову рефлексію, усунення упередженості в оцінці інших через відкриті висловлювання тощо [6; 17 та
ін.]. Групові дискусії можуть супроводжуватися міні-лекціями діалогічної природи як вербальним поданням інформації й доведенням її до фахівців з метою активізації мотивації до подальшої роботи, розширення сфери уявлень й знань керівників щодо змісту, показників, засобів власного особистісного розвитку.
Діагностичний етап спрямований на визначення вихідного рівня психологічної готовності управлінців до діяльності в умовах змінна основі самопізнання суб’єктом особливостей свого внутрішнього світу в процесі виконання завдань психологічного практикуму.
Праксеологічний етап передбачає відпрацювання відповідних знань та вмінь і навичок їх застосування у практиці управлінської діяльності на основі розвитку самоконтролю й особистісної саморегуляції навчально- професійної активності управлінців. На цьому етапі доцільним уявляється аналіз реальних проблемних ситуацій управлінської діяльності в умовах змін
(case study) з подальшою пропозицією варіантів можливих рішень і вибором найкращих з них. Найсуттєвіші проблеми можна відпрацювати через рольові та ділові ігри. Ефективною також є робота в малих групах – наприклад, групова робота з осмислення впливу змінна навчальний процес з позицій різних суб’єктів – учнів, батьків, учителів, адміністрації тощо з наступним міжгруповим обговоренням.
Акмеологічний етап спрямований на саморозвиток конструктивних особистісних новоутворень як складових психологічної готовності управлінців до діяльності в умовах змін. Тут найдоцільнішими уявляються такі форми й методи роботи, як проектна діяльність, рефлексивні щоденники-самоспостереження та ін. Конкретизація зазначених формі методів можлива за умови врахування специфіки цільових напрямів психологічної підготовки управлінців до діяльності в умовах змін, як це подано нижче.

161
3.2.1. Основні
інтерактивні вправи для розвитку складових
психологічної готовності керівників освітніх організацій до впровадження
інноваційних змін.
Для розвитку психологічної готовності управлінців до впровадження інноваційних змін використано авторські вправи, а також модифіковані вправи інших авторів [2; 6; 13; 16; 36; 37 та ін.]. Для розвитку мотиваційної складової готовності доцільно використовувати наступні інтерактивні вправи.
Психомалюнок: «Покращення мотивації. Розподілені на декілька груп учасники відображають на аркуші паперу, якими методами можна покращити мотивацію керівників в умовах змін. Далі кожна з груп здійснює інтерпретацію свого малюнку та повідомляє конкретні шляхи покращення мотивації, а тренеру свою чергу, виписує їх на фліп-чарті. По завершенні доповідей усіх учасників здійснюється аналіз відображених на фліп-чарті методів.
Робота в малих групах з подальшим міжгруповим обговоренням: Ставлення керівників освітніх організацій школи до впровадження інноваційних змін та ін.
Розвиток когнітивної складової готовності передбачає використання вправ, спрямованих на усвідомлення сутності змін та їх впливу на інновації в освітньому процесі. Тут доцільно використання наступних інтерактивних технік.
Метод незавершених речень (з подальшим груповим обговоренням Зміни – це, що має наметі з’ясувати розуміння учасниками сутності зміні визначити різні позиції та погляди управлінців щодо змісту змін.
Міні-лекція: Поняття та особливості соціально-економічних змін.
Робота в малих групах «Які знання, вміння та навички потрібні керівнику для впровадження інноваційних змін в освітню організацію Група розподіляється натри підгрупи. Перша займається визначенням знань, які необхідні керівникам освітніх організацій для діяльності в умовах інноваційних змін, друга – вмінь, третя – навичок. Потім кожна з груп доповідає про одержані результати. Учасники інших груп по завершенні доповіді доповнюють почуті відповіді. З метою розвитку операційної складової готовності можна організувати
роботу в малих групах на тему: Визначте труднощі виконання управлінської та педагогічної діяльності в умовах інноваційних змін та опору змінам [35]. Група ділиться натри малих підгрупи, кожна з яких проводить аналіз тих проблемних моментів у діяльності керівників, що виникають у процесі інноваційних змін в освітніх організаціях. Через декілька хвилин один або

162 більше учасників групи повідомляють одержані результати. Завданням інших підгруп є повідомлення тих проблем введення змін, які не були висловлені попередніми доповідачами. Усі запропоновані результати записуються на фліп-чарті та проводиться їх загальний аналіз. Наводяться та розглядаються конкретні вміння та навички, якими мають оволодіти керівники освітніх організацій задля ефективної діяльності в умовах інноваційних змін. Доцільним є мозковий штурм: Яким чином покращити діяльність керівників освітніх організацій в умовах інноваційних зміну процесі якого управлінці розробляють шляхи попередження труднощів у діяльності керівників та персоналу освітньої організації. З’ясовується, якими засобами та методами можна покращити діяльність керівників та працівників, роль мотивації у процесі впровадження змін в освітню організацію. Удосконалення особистісної складової готовності передбачає розвиток особистісних якостей, значущих для впровадження інноваційних зміну діяльність освітньої організації, через виконання наступних вправ.
Творче завдання «Упевненість та рішучість у період діяльності в умовах інноваційних змін в освітній організації. Мета проаналізувати особливості впевненої та рішучої поведінки в умовах інноваційних змін, вказати від чого залежать зазначені особистісні якості та як їх можна покращити.
Робота в парах: Упевнена поведінка [31, с. 119]. Мета аналіз поведінки керівників у робочих ситуаціях, формування рішучості та впевненості у власних силах. Учасники розподіляються по парах. Кожен повинен розповісти ситуацію в якій йому доводилося вести себе впевнено або рішуче.
3.2.2. Основні
інтерактивні вправи для розвитку складових
психологічної готовності керівників освітніх організацій до особистісної
саморегуляції управлінської діяльності в умовах змін
Для розвитку психологічної готовності управлінців до особистісної саморегуляції використано вправи, зміст яких є модифікацією відомих технік групової роботи, представлених у працях відомих авторів [2 ; 14; 25;
26; 36; 37 та ін.]. Так, розвиток мотиваційної складової психологічної готовності управлінців до особистісної саморегуляції відбувається в разі усвідомлення управлінцями важливості особистісної саморегуляції для ефективності професійної діяльності та життєдіяльності загалом. З цією метою доцільно провести групову дискусію Хто такий переможець [7], запропонувавши слухачам обговорити риси успішного управлінця і зіставити його з рисами самодостатньої особистості вжитті, а саме 1) висока самооцінка

163 2) позитивне ставлення до життя 3) віра в добро 4) вміння бачити і відчувати свою причетність до того, що відбувається 5) вміння мінятися, вчитися все життя, керувати собою та своїм розвитком [4; 25; 36].
Розвиток когнітивної складової забезпечується через наступні вправи.
Міні-лекція Особистісна саморегуляція в діяльності керівника»
Розвиток операційної складової готовності до особистісної
саморегуляції в умовах змін можливий у процесі виконання вправ.
Вправа Тут і тепер [14, с. 187]
Мета: обмежити альтернативу вибору короткострокових і щоденних цілей (справ, видів діяльності, сконцентруватися на найважливішій чи найбажанішій з них.
Завдання:
1.
Складіть список усього, що ви хочете зробити найближчим часом рік, місяць, тиждень, день) – запишіть все, що Вас приваблює, навіть неймовірніше.
2.
Виберіть одну мету (справу) для досягнення її тут і тепер. Вибираючи одну мету (справу, Ви не відмовляєтеся від інших, Ви просто приступаєте до її реалізації. При цьому якщо обрана Вами справа здається Вам складною та громіздкою, розділіть її на декілька частині почніть з тієї, яку найлегше виконати, або яка, на Ваш погляд, є найважливішою якщо Ви виділили і вибрали пріоритетну справу, це означає, що Ви вибрали завдання для цього дня.
Аналіз управлінських ситуацій: аналізуються проблемні ситуації керівників загальноосвітніх навчальних закладів, моделюються стратегії саморегуляції як чинника попередження професійних труднощів [25 , с. 21].
Ситуація 1: Ви – керівник загальноосвітнього навчального закладу і вже давно отримали право вийти на пенсію. Проте збираєтеся продовжувати виконувати свої обов’язки на посаді. У Вас молодий педагогічний колективі час від часу Вам складно примусами та вмовляннями впроваджувати нововведення та інноваційні методи діяльності в освітнє середовище. У розмові із заступником директора Ви проговорилися про свої відчуття. Нащо той відповів Може варто дійсно йти на пенсію і звільнити місце тим, хто має в собі сили це робити.
Завдання учасникам групи: доведіть своє бажання залишитися на посаді керівника.
Ситуація 2: Ви – керівник загальноосвітнього навчального закладу, водному з підрозділів якого виник конфлікт, який почав впливати на виробничий процес. Всі намагання залагодити конфліктне мав успіху, а

164 навпаки все більше загострювався. Ви відчули свою некомпетентність у його розв’язанні, адже кожен з учителів захищав свій інтерес.
Завдання групі: виробіть загальні кроки до вирішення проблеми.
Ситуація 3: Ви – керівник загальноосвітнього навчального закладу. У вашій школі відбувається ремонт покрівлі. Ви координуєте процес, протеза всі фінансові питання несе відповідальність вища інстанція, яка заборгувала працівникам-будівельникам. Вони пред’явили свої вимоги керівнику закладу, погрожуючи йому.
Завдання групі проаналізуйте ситуацію та оберіть стратегію поведінки керівника загальноосвітнього навчального закладу.
Ситуація 4: До директора середньої школи звернулася вчителька молодших класів із проханням допомогти їй пояснити бабусі дитини, яка навчається у першому класі, що період адаптації дитини до школи завершено (пройшло півроку) і не варто занадто опікувати учня. Проте бабуся водить дитину в школу і знаходиться на уроках, навіть заважаючи в їх проведенні. Батьки інших учнів висловлюють вчителю своє незадоволення такою поведінкою і звернулись із скаргою до керівника навчального закладу. Була проведена розмова з батьками та бабусею, проте, це нічого не змінило – вона продовжує ходити з внуком до школи, а на зауваження відповіла, якщо їй будуть забороняти, вона буде скаржиться вищому керівництву поза школою.
Завдання групі обговоріть ситуацію та змоделюйте, як має діяти керівник загальноосвітнього навчального закладу в цій ситуації. Пропонуємо психологічні вправи для розвитку особистісної складової
готовності до саморегуляції.
Вправа «4 фрази [43]
Мета: розвиток уміння керівників освітніх організацій управляти собою та своїм ставленням до діяльності.
Інструкція. Управлінцям пропонується завершити чотири фрази Я повинен, Яне можу, Мені потрібно ...», Я боюся, що ...», уявляючи типові ситуації професійної діяльності. Після виконання завдання пропонується замінити початок фрази на такий Я віддаю перевагу, Яне хочу, Я хочу ...», Я хотів и, обговорити, чи змінюється ставлення до професійних справ іншій редакції. Тут також доцільно використовувати комплекс вправ для гармонізації
внутрішнього стану через позитивні образи уяви [14, с. 156].
Вправа Квітка [4]
Мета: розвиток довіри один до одного, партнерства, актуалізації творчих можливостей.

165
Інструкція. Сядьте зручно, розслабтесь та уявіть квітку. Потім спробуйте погратися з нею, уявіть, що ви до неї доторкаєтеся, пробуєте відчути запах. Після чого спробуйте намалювати свою квітку та розкажіть про свої відчуття. Обговоріть, чи подобається Вам ваша квітка, що вам хочеться з нею зробити тощо.
Вправа У ліфті»
Мета: знаття емоційної напруги, набуття відчуття спокою та свіжості.
Інструкція. Уявіть, що Ви заходите у ліфт, натискаєте кнопку для спуску вниз, мчитеся через поверхи. В міру того, як Ви проїжджаєте кожен поверх, Ви все більше розслабляєтеся і, приїхавши на перший поверх, цілком звільняєтеся від тілесної і душевної напруги. З ліфта Ви виходите з відчуттям спокою та свіжості [14].
Вправа На березі моря»
Мета: набути відчуття заспокоєння.
Інструкція. Уявіть себе на березі моря. Зверніть увагу на хвилі. Ви спостерігаєте припливі відплив. В цей час ви відчуваєте, як все більше заспокоюєтесь. Потім, коли відчуєте повний спокій, Вийдете з берега.
Вправа «Прогулянка»
Мета: набути відчуття спокою та свободи у процесі прогулянки у лісі.
Інструкція. Уявіть, що Вийдете полісу. Навколо Вас дерева, вкриті весняною зеленню, крізь їх вершини пробиваються сонячні промені, весело співають пташки, пробігає білочка, їжачок. Ви виходите на галявину, вкриту квітами й осяяну сонцем, над Вами прозоре голубе небо. Ви вдихаєте повітряна повні груди. Відчуваєте спокій, свободу, щастя.
3.2.3. Основні
інтерактивні вправи для розвитку складових
психологічної готовності керівників освітніх організацій до формування
позитивного іміджу як чинника ефективності діяльності освітніх
організацій в умовах змін
Реалізація технології розвитку складових психологічної готовності керівників освітніх організацій до формування позитивного іміджу у формі соціально-психологічного тренінгу передбачає використання інтерактивних методів навчання, які забезпечують опанування та розвиток компонентів психологічної готовності керівників до формування позитивного іміджу [3; 5;
15; 24; 49 та ін.]. Так, розвиток мотиваційної складової готовності спрямований на
1) усвідомлення значення процесу формування власного позитивного іміджу керівника освітньої організації 2) переструктурування внаслідок такого усвідомлення мотивів управлінської діяльності, посилення значущості мотивів особистісного та професійного зростання, соціальних мотивів тощо
3) формування позитивного ставлення до практичного використання у

166 практиці управлінської діяльності психологічних закономірностей формування іміджу. Це може відбуватися за умови переведення зовнішньо орієнтованої (екстринсивної) мотивації у внутрішню (інтринсивну), коли керівник стає відповідальним за виявлення поваги та довіри до інших, що сприяє успішній діяльності та розвитку членів освітньої організації. Цьому, зокрема, сприятиме виконання тренінгових вправ з подальшим груповим обговоренням Відчуття потоку, Цінності керівника (цілі, місія, легенда та ін. Так, наприклад, під час виконання вправи Відчуття потоку учасники індивідуально описують власні відчуття під час виконання діяльності, від якої отримували надзвичайне задоволення. Аналіз спрямовано на внутрішні передумови здійснення вчинків та співвіднесення їх з комплексом почуттів, що описано М. Чікзентміхалі: відчуття повної включеності у діяльність максимальна концентрація на виконуваній справі чітке усвідомлення цілі діяльності відчуття суб’єктивної зупинки часу тощо [47]. У процесі виконання вправи Цінності керівника (цілі, місія, легенда керівники записують спочатку свої професійні цілі, а потім, відповідаючи на питання Чому це є важливим для мене, визначають ключові цінності управлінської діяльності. Розвиток когнітивної складової готовності передбачає 1) формування уявлень щодо поняття імідж керівника освітньої організації
2) ознайомлення з психологічними аспектами зовнішнього та внутрішнього іміджу керівника 3) розширення системних уявлень про принципи та психологічні закономірності формування позитивного іміджу особистості. При цьому доцільним є використання наступних методів.
Мозковий штурм: Скарбниця асоціацій, коли учасники по черзі називають асоціації з поняттям позитивний імідж керівника освітньої організації. Всі відповіді записуються на дошці, після міні-лекції проходить узагальнення та співвіднесення зі складовими іміджу керівника освітньої організації.
Міні-лекція: Змісті складові іміджу керівника освітньої організації.
Групова дискусія: Аналіз іміджу керівника. Управлінці діляться натри підгрупи оптимістів, песимістів та пацифістів і складають свій перелік аргументів на захист позицій відповідно до назв. Сприяння розвитку операційної складової відбувається завдяки
1) розвитку умінь самостійного аналізу власної діяльності та діяльності інших 2) вироблення навичок оцінювання усіх аспектів власних вчинків, які позначаються на іміджі керівника 3) зміни свідомого, відповідального особистісного вибору (інформації, засобів, стилів) на шляху професійного вдосконалення 4) набуття досвіду подолання бар’єрів і досягнення цілей,

167 зокрема досвіду розв’язання суперечностей між індивідуальними цілями, інтересами і груповими вимогами, які мають концентроване відбиття в іміджі керівника освітньої організації. Використовуючи рольові ігри Співбесіда, «Прес-конференція» та ін., у процесі виконання яких керівники стать у пари і по черзі виконують певні завдання. Так, наприклад, управлінцям пропонується уявити себе на всесвітньому форумі провідних навчальних закладів. Президент форуму має представити їх як учасників. Відповідно, треба скласти невеличку доповідь щодо своїх рис, характеристик, властивостей як успішного управлінця і зазначити, як все це впливає на ефективність діяльності освітньої організації. Далі кожен керівник представляє свого колегу всій групі. Робота в парах:«Нарис самопрезентації». Учасники діляться на пари і складають нарис презентації професійної діяльності колеги, а також малюють його у вигляді емблеми, символу, знаку. Обговорення проходить в парах. Учасники відповідають на запитання З чим погоджуєтесь в презентації, З чим не погоджуєтесь, Що здивувало, Чого важливого не почули. Удосконалення
особистісної
складової передбачає розвиток особистісних рис, які забезпечують готовність керівників до формування позитивного іміджу комунікабельність, емпатійність, упевненість у собі, креативність, відповідальність за допомогою таких методів.
Робота в парах: Спільна історія, коли учасники в парах складають спільну історію, при цьому кожен по черзі говорить лише одне слово, а інший продовжує теж лише одним словом. У загальній групі учасники діляться враженнями від виконання завдання, аналізуючи, що вдалося і за допомогою чого.
Індивідуальні форми роботи з подальшим груповим обговоренням Принцип Парето». Під час вправи керівники індивідуально ділять усі свої поточні справи на чотири групи залежно від їх важливості та терміновості за принципом Парето.
Рольові ігри: «Інтерв’ю керівника освітньої організації модному журналу, Зворотній зв’язок».
Метод незавершених речень (з подальшим груповим обговоренням Бути відповідальним для мене означає, Свою відповідальність як керівника освітньої організації я виявляю, Я несу відповідальність за.
3.2.4. Основні
інтерактивні вправи для розвитку складових
психологічної готовності керівників до впровадження гендерного підходу в
діяльність закладу освіти

168 Розвиток мотиваційної складової готовності спрямований на активізацію мотивації керівника до організації діяльності освітньої організації на засадах гендерної рівності. Тут доцільними є наступні інтерактивні вправи [4; 7-10; 30 та ін.].
Мозковий штурм: У яких сферах суспільство очікує різної поведінки від чоловіків і жінок
Метод незавершених речень (із подальшим груповим обговоренням):
«Ґендерний підхід в освіті – це … »
Групова дискусія: Позитивний і негативний впливи традиційних
ґендерних стереотипів керівників освітніх організаційна ефективність управління закладом освіти. Розвиток когнітивної складової готовності передбачає усвідомлення та підвищення рівня знань керівників про гендерний підхід в освіті, зміст, структуру та складові психологічної готовності до впровадження гендерного підходу в освітню організацію. Тут можливо використати наступні інтерактивні вправи.
Психологічний практикум ознайомлення з текстом Приклад ранньої
ґендерної соціалізації з подальшим груповим обговоренням [
7
].
Міні-лекція: Психологічна готовність керівника до впровадження гендерного підходу в освітню практику»
Розвиток операційної складової спрямований на посилення практичних умінь і навичок впровадження гендерного підходу в освітню організацію через наступні вправи.
Аналіз управлінських ситуацій: аналізуються проблемні ситуації управлінської діяльності, конструктивне розв’язання яких можливе за умови запровадження
ґендерного підходу при цьому бажано, щоб приклади таких ситуацій наводили самі керівники з досвіду власної професійної діяльності.
Щодо
особистісної
складової
актуалізується
саморозвиток особистісних якостей керівників, важливих для забезпечення діяльності освітніх організаційна засадах гендерної рівності.

Тут важливо подолати гендерні упередження, які не дають змогу ефективно запровадити гендерний підхід у заклад освіти за допомогою наступних вправ.
Робота в малих групах з подальшим міжгруповим обговоренням: пропонується скласти перелік якостей, потрібних керівникові закладу освіти для успішної управлінської діяльності (чоловіка та жінки, їхніх спільних і відмінних рис.
Вправа Організація взаємин із числа учасників обирається один, хто погоджується презентувати протилежну з огляду на традиційні ґендерні

169 стереотипи професійну роль інші учасники висловлюють свої міркування щодо виправданості такого вибору.
3.2.5. Основні
інтерактивні вправи для розвитку складових
психологічної готовності керівників освітніх організацій до формування
конкурентоздатності в умовах змін

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал