Національна академія педагогічних наук україни двнз «університет менеджменту освіти»



Pdf просмотр
Сторінка13/18
Дата конвертації20.06.2017
Розмір5.01 Kb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18

керівників.
Конструктивність стратегій конкуренції керівників освітніх організацій в умовах змін виявлена за шкалою Ос
1
. авторської методики, за результатами якої високий рівень конструктивності стратегій конкуренції встановлено у 25% опитаних освітян. Середній рівень конструктивності стратегій конкуренції виявлено у 45% опитаних керівників, які поєднують, залежно від ситуацій, різні стратегії конкуренції. При цьому у 30% опитаних керівників констатовано низький рівень конструктивності поведінки в ситуації конкурентної взаємодії (див. табл. 2.6.5).
Практичний вихід одержаних результатів полягає, на наш погляд, втому, що нарівні реалізації тренінгового навчання слід здійснювати психологічну підготовку освітян до використання конструктивної професійної взаємодії в ситуаціях конкуренції. Отже, особистісна складова готовності також недостатньо сформована, що утруднює успішне виконання завдань із забезпечення КОО в умовах змін. За результатами узагальнення одержаних даних визначено недостатній рівень психологічної готовності керівників до забезпечення КОО в умовах змін 31% мають низький рівень, 36% – середній, 33 % – високий. Тобто, лише третина всіх керівників є психологічно готовою до забезпечення конкурентоздатності освітніх організацій.
Загалом, виявлено резерви у керівників щодо підвищення всіх складових та впровадження системного навчання з психологічної підготовки керівників до розвитку конкурентоздатності освітніх організацій в умовах змін. Таку підготовку доцільно забезпечувати через упровадження в системі післядипломної педагогічної освіти спеціально розробленої психологічної технології.


2.7. Психологічні особливості когнітивного стилю керівників
освітніх організацій як чинника ефективності їхньої діяльності в
умовах змін
Мета дослідження полягала у визначенні особливостей когнітивного стилю керівників освітніх організацій як чинника ефективності їхньої діяльності в умовах змін та відповідної психологічної готовності управлінців до його вдосконалення.
У завданнях дослідження передбачено:

134 1) дослідити особливості когнітивного стилю керівників освітніх організацій
2) вивчити рівні розвитку когнітивної, мотиваційної, операційної та особистісної складових психологічної готовності керівників освітніх організацій до вдосконалення когнітивного стилю. Особливості когнітивного стилю управлінців визначалися за модифікованою О. І. Бондарчук методикою Когнітивний стиль» (Е. Куулз і Х. Ван дер Брок) [4; 48].
Досліджуваним управлінцям давалася інструкція описати, за можливості детально, як вони зазвичай діють у процесі професійної діяльності, зокрема 1) яким чином приймають важливі рішення у своєму професійному житті 2) як вони поводяться в ситуації конфлікту 3) як організують взаємодію з підлеглими й іншими учасниками навчально- виховного процесу.
Опрацювання результатів проводився контент-аналіз відповідей за індикаторами когнітивного стилю як сукупністю показників, отриманих у кожній із трьох запропонованих ситуацій управлінської взаємодії
(табл. 2.7.1). Під час вивчення мотиваційної складової психологічної готовності
керівників освіти до вдосконалення когнітивного стилю використано модифікований нами варіант методики О. Бондарчук, Л. Карамушки [4], спрямованої на вибір і ранжування за ступенем значущості керівниками освітніх організацій мотивів вдосконалення когнітивного стилю, які спонукають до самопізнання, здобуття знань про когнітивний стиль особистості та його вплив на ефективність управлінської діяльності, намагання досягти конструктивної управлінської взаємодії на основі позитивного ставлення до суб’єктів такої взаємодії, прагнення забезпечити реалізацію власного творчого потенціалу та сприяти самореалізації у професійній діяльності всіх членів освітньої організації. Високий рівень мотиваційної складової з’ясовувався в разі значущості для керівників всіх вищезазначених мотивів їх високого місця в ієрархії мотивів професійної діяльності управлінців. Низький рівень – у разі низької значущості для керівників таких мотивів, їх найнижчої позиції в ієрархії мотивів професійної діяльності. В усіх інших випадках констатовано середній рівень сформованості мотиваційної складової готовності до вдосконалення когнітивного стилю управлінців.
Дослідження когнітивної складової психологічної готовності керівників до вдосконалення когнітивного стилю здійснювалось за допомогою авторського опитувальника, спрямованого на вивчення рівня знань управлінців про зміст, показники, чинники й умови вдосконалення їх

135 когнітивного стилю.
Таблиця 2.7.1
Індикатори когнітивного стилю (за Е. Куулз і Х. Ван дер
Броком)

Ситуації професійної діяльності Когнітивний стиль
«Фактологічний»
«Плануючий» Креативний Прийняття рішень Раціональне обґрунтування фактів, деталей, знань
Структурування і схематизація дій
Визначення нових ідей, підходів і можливостей
Детальний, тривалий аналіз перед прийняттям рішення
Схематичний, швидкий аналіз, плани як контроль над ситуацією
Інтуїтивний, швидкісний аналіз Аналітичні навички Організаторські навички Сильна уява, відкрите мислення Ситуації взаємодії Віддає перевагу негативному зворотному зв’язку, вказівкам на недоліки Орієнтований як на негативний, такі позитивний зворотний зв’язок Віддає перевагу позитивному зворотному зв’язку Надто прямолінійний, орієнтований на впровадження власних ідей Вимогливий до себе ідо інших, занадто контролюючий Імпульсивний, відкритий для діалогу
Розв’язання конфліктів Раціональний, прямий шлях Раціональний, дипломатичний шлях Головним чином, емоційний шлях Раціональна, логічна аргументація Швидкі, компромісні рішення
Асертивний, іноді навіть провокативний шлях Досліджуваним пропонувалося визначити зміст понять когнітивний стиль, когнітивний стиль керівника освітньої організації, зазначити показники когнітивного стилю, вказати, що сприяє або заважає вдосконаленню когнітивного стилю керівника, зазначити методи його вдосконалення тощо.

136 Додаткову, уточнювальну інформацію щодо когнітивної складової
готовності управлінців одержано за допомогою авторської методики Визначення уявлень керівників закладів освіти щодо значущості показників когнітивного стилю для ефективності управлінської діяльності [39]. За інструкцією керівники мали оцінити, розвиток яких з перелічених характеристик особистості є важливим для забезпечення успіху їхнього життєвого шляху як керівника закладу освіти.
Для опрацювання результатів підраховано загальну кількість балів. Чим вищий результат, тим більш керівники усвідомлюють значущість цього параметра когнітивного стилю для здійснення ефективної управлінської діяльності.
Операційну складову готовності досліджено за аналізом керівниками ситуацій управлінської діяльності, які ініціювали усвідомлення особливостей власного когнітивного стилю та необхідності його вдосконалення. Так, досліджуваним керівникам пропонувалась низка проблемних ситуацій професійної діяльності, наприклад Під час проведення педради Ваші колеги оцінили вас негативно, не схвалили Ваш план дій. Як ви до цього поставитися Чи будете ви щось робити в зв’язку з цим Якщо так, що саме чи До Вас звернувся бітько учня із скаргою на погані умови навчання його дитини. Як Ви не переконували його в зворотному, батько пішов незадоволений. Чи будете ви щось робити в зв’язку з цим Якщо так, що саме »
Опрацювання результатів проводився контент-аналіз відповідей за вираженістю параметрів когнітивного стилю рефлексивність, поленезалежність та ін.), отриманих у кожній із запропонованих проблемних ситуацій управлінської діяльності. Особлива увага приділялася визначенню того, чи усвідомлює керівник особливості власного когнітивного стилю та необхідність його вдосконалення. Щодо особистісної складової готовності: досліджено особливості рефлексивності та когнітивної складності управлінців, що визначають їх здатність до саморозвитку та вдосконалення когнітивного стилю.
Рефлексивність керівників освітніх організацій досліджено за методикою А. Карпова [15]. Управлінцям надавалась інструкція поставити поруч із № твердження відповідний бал, враховуючи їх значення (1 – абсолютно неправильно, 2 – неправильно, 3 – скоріше неправильно, 4 – не знаю, 5 – скоріше правильно, 6 – правильно, 7 – цілком правильно.
Для опрацювання результатів враховувалося, що питання 1, 3, 4, 5, 9,
10, 11, 14, 15, 18, 19, 20, 22, 24, 25 є прямі, всі інші – зворотні. Для отримання кінцевого балу складали у прямих питаннях цифри, що відповідають обраним балам досліджуваних, а в зворотних – значення, які замінюються на

137 ті, що були отримані при інверсії шкали відповідей. Сума отриманих балів переводилася в стени. При цьому показники, що дорівнюють або більші, ніж
7 стенів, свідчили про високорозвинуту рефлексивність. Результати в діапазоні від 4 до 7 стенів – індикатори середнього рівня рефлексивності. Показники, менші за 4 стени – свідоцтво низького рівня розвитку рефлексивності.
Когнітивну складність особистості, під якою слідом за Дж. Бієрі [47] ми розуміли здатність конструювати соціальну поведінку на основі певних параметрів, досліджено за методикою А. Шмельова Методика визначення когнітивної складності у міжособистісних стосунках [45]. Досліджуваним пропонувалося для кожного з 11 прикметників добрий, вольовий, корисливий, товариський, лінивий, довірливий, байдужий, терплячий, тонкий, тривожний, мстивий) підібрати (за можливістю) 2 найбільш близьких за смислом і 3 найбільш далеких з 10 прикметників, що залишилися.
Для опрацювання результатів підраховувалася кількість виконаних завдань, яка співвідноситься з показником когнітивної складності

1 – 3 виконаних завдань – низький рівень когнітивної складності

4 – 7 – середній рівень когнітивної складності

8 – 10 – високий рівень когнітивної складності Крім того, було проведено дослідження індивідуальних відмінностей у толерантності / інтолерантності до невизначеності, які свідчать, наскільки легко особистість приймає факти, що суперечать її попередньому досвіду. Для дослідження толерантності / інтолерантності до невизначеності використано методику Виявлення толерантності (терпимості) до невизначеності С. Баднера [32]. За інструкцією досліджувані мали виразити ступінь своєї згоди чи незгоди з наведеними твердженнями, керуючись запропонованою шкалою оцінок 1. Категорично незгодний. Майже незгодний. Скоріше незгодний. Невизначене ставлення. 5. Скоріше згодний. 6. Майже згодний.
7. Цілком згодний.
Опрацювання результатів. Підраховується кількість балів відповідно до ключа. Високий результат свідчить про високий ступінь інтолерантності нетерпимості до невизначеності. Середні значення 44–48. Загальний рівень особистісної складової визначався в разі високого рівня когнітивної складності, рефлексивності та толерантності досліджуваних, низький – у разі низького рівня когнітивної складності, рефлексивності та толерантності. Усі інші поєднання показників віднесено до середнього рівня особистісної складової готовності керівників освітніх організацій до вдосконалення когнітивного стилю.

138
Вибірка. У дослідженні взяли участь 260 керівників загальноосвітніх начальних закладів організацій, які проходили підвищення кваліфікації в Державному вищому навчальному закладі Університет менеджменту освіти НАПН України протягом 2012 – 2014 рр. Статистичне опрацювання даних (кореляційний та кластерний аналізі графічна презентація результатів здійснювалася за допомогою пакета статистичних програм SPSS (версія 13.0). Аналіз особливостей когнітивного стилю досліджуваних дав змогу виокремити 4 групи керівників залежно від переважального когнітивного стилю Осіб, які при описі своєї управлінської діяльності обирали переважно раціональне обґрунтування фактів, деталей, логічну аргументацію, демонстрували аналітичні навички, віднесено до групи керівників з фактологічним когнітивним стилем (25,3%). Тих, хто схилявся до структурування та схематизації дій, раціонального, дипломатичного шляху вирішення конфліктів, віднесено до групи з плануючим когнітивним стилем (37,8%) Керівники, які віддавали перевагу визначенню нових ідей, підходів і можливостей демонстрували сильну уяву, відкрите мислення, асертивність, сформували групу з креативним когнітивним стилем (18,3%). До групи керівників з гнучким когнітивним стилем (18,5%) віднесено досліджуваних, які не віддавали переваги жодному із стилів, описуючи свою поведінку в тих чи інших ситуаціях управлінської діяльності, використовували елементи декілька стилів тощо. Щодо мотиваційної складової готовності управлінців до розвитку
когнітивного стилю констатовано недостатній рівень її розвитку високий рівень розвитку цієї складової виявлено лише у 17,3 % досліджуваних.
47,7 % досліджуваних мають середній, а 35,0% – низький рівень. Отже, в цілому можна говорити про середній рівень мотиваційної складової готовності до розвитку когнітивного стилю для керівників освітніх організацій Результати дослідження значущості когнітивного стилю та окремих його параметрів для керівників освітніх організацій наведені у табл. 2.7.2. Зданих табл. 2.7.2 випливає, що найзначущими для управлінців є такі характеристики, як рефлексивність, толерантність до невизначеності та гнучкість пізнавального контролю.
Таблиця 2.7.2
Значущість параметрів когнітивного стилю для здійснення
ефективної управлінської діяльності (за оцінкою досліджуваних
керівників закладів освіти)


139 Усвідомленість управлінцями значущості параметрів когнітивного стилю Кількість балів у середньому) Імпульсивність / рефлексивність
4,35 Толерантність / інтолерантність до невизначеності
4,34 Гнучкість / ригідність пізнавального контролю
4,26 Фокусувальний / сканувальний контроль
4,18
Полезалежність / поленезалежність
4,13 Конкретна / абстрактна концептуалізація
3,96 Когнітивна простота / складність
3,93 Згладжування / загострення
3,69 Когнітивного стилю в цілому
4,11

Водночас привертає увагу недостатньо усвідомлення значущості такої важливого, на наш погляд, параметра, як когнітивна складність, до того ж недостатньо розвинутого у досить великої частини керівників. Про це свідчать результати дослідження когнітивної складової
готовності: високий рівень її розвитку констатовано у 32,3% досліджуваних, 54,8% досліджуваних мають середній, а 13,0% – низький рівень когнітивної складності. Такі результати позначилися й на вміннях і навичках керівників освітніх організацій усвідомлювати та цілеспрямовано вдосконалювати власний когнітивний стиль, особливо у проблемних ситуаціях управлінської діяльності. Так, наприклад, у разі негативного зворотного зв’язку збоку інших людей більшість керівників (58,4% досліджуваних) налаштована на конструктивне прийняття оцінки інших, обговорення ситуації, аналіз власних прорахунків, узгодження позицій з іншими людьми. Разом з тим, досить велика кількість людей виявляє певну конформність, беззастережно приймаючи оцінки інших (20,8 %), або налаштована на конфронтацію
(20,8 % досліджуваних. Щодо особистісної складової готовності: виявлено недостатній низький і середній) рівень розвитку рефлексивності у 24,6% і 52,2% досліджуваних відповідно (табл. 2.7.3).
Таблиця 2.7.3
Рівні рефлексивності досліджуваних керівників закладів
освіти

Рівні Кількість досліджуваних

140 рефлексивності у %) Низький
24,6 Середній
52,2 Високий
23,2 За результатами дисперсійного аналізу констатовано (нарівні тенденції) особливості управлінського потенціалу залежно від рефлексивності управлінців (рис. 2.7.1). високий рівень рефлексивності
середній рівень рефлексивності
низький рівень рефлексивності
(імпульсивність)
групи досліджуваних за рівнем імпульсивності-
рефлексивності
12,6 12,4 12,2 12 11,8 11,6 11,4
Се
ред
ні
знач
ення
упра
влі
нсько
го
по
те
нціа
лу
Рис. 2.7.1. Особливості
управлінського
потенціалу
управлінців залежно від рівня їх рефлексивності.
Як видно з рис, більшому рівню рефлексивності досліджуваних керівників освітніх організацій відповідає більший рівень їхнього управлінського потенціалу. Крім того, аналіз результатів дослідження когнітивної складності керівників освітніх організацій дав змогу констатувати високий рівень її розвитку лише у 32,3% досліджуваних 54,8 % досліджуваних мають середній, а 13,0 % – низький рівень когнітивної складності (табл. 2.7.4).
Таблиця 2.7.4
Рівні когнітивної складності керівників освітніх організацій
Рівні когнітивної складності Кількість досліджуваних у %)

141 Низький
13,0 Середній
54,7 Високий
32,3
Когнітивно-прості особистості виявляють більшу догматичність суджень, нетерпимість до когнітивного дисонансу, неможливість інтегрувати суперечливу інформацію, більшу схильність до ефекту ореолу, ригідність тощо [4; 47; 48], тобто якості, наявність яких у цих осіб зумовлює значні професійні проблеми щодо досягнення цілей освітньої діяльності. Тому наявність серед керівників освітніх організацій осіб з низьким рівнем когнітивної складності викликає тривогу. І хоча останнім часом існує загальна тенденція до зниження когнітивної складності, тим більше необхідним вважаємо розвиток когнітивної складності керівників закладів освіти з тим, щоби вони не тільки самі могли бачити себе в усьому розмаїтті взаємин зі світом, ай могли сприяти цьому і для всіх суб’єктів навчально-виховного процесу. При цьому встановлено статистично значущий зв’язок (р < 0,01) між когнітивною складністю і типом когнітивного стилю досліджуваних керівників (табл. 2.7.5).
Таблиця 2.7.5
Рівні вираженості когнітивних стилів керівників освітніх
організацій залежно від рівня когнітивної складності
Рівні когнітивної складності Когнітивний стиль кількість досліджуваних у %)
«Фактологічний» «Плануючий» Креативний Гнучкий низький
30,6 49,0 12,2 8,2 середній
16,9 48,8 15,5 18,8 високий
18,9 14,8 39,3 27,0 Зданих, наведених у табл. 2.7.5, бачимо, що більша когнітивна складність виявляється у випадку креативного і гнучкого стилів, натомість, як нижчим рівням когнітивної складності переважно відповідають плануючий і фактологічний стилі. Крім того, визначено рівні інтолерантності до невизначеності в цілому таза окремими показниками (інтолерантність до новизни, інтолерантність до складності та інтолерантність до неможливості вирішення, аналіз яких дав змогу виокремити три групи керівників залежно від рівня інтолерантності
(табл. 2.7.6).
Таблиця 2.7.6

142
Рівні інтолерантності до невизначеності керівників
загальноосвітніх навчальних закладів

Показники Рівні інтолерантності до невизначеності кількість досліджуваних у) низький середній високий
Інтолерантність до новизни
9,7 72,8 17,5
Інтолерантність до складності
6,8 67,0 26,2
Інтолерантність до неможливості вирішення
2,9 49,0 48,0
Інтолерантність до невизначеності в цілому загальне значення)
2,9 73,8 23,3 До групи з низьким рівнем інтолерантності до невизначеності увійшло лише 2,9% досліджуваних, основна частина (73,8%) показала середні значення, і майже чверть (23,3%) керівників сформували групу з високим рівнем інтолерантності до невизначеності. Найбільші ускладнення в сприйманні невизначеності у керівників викликає такий показник інтолерантності до невизначеності, як неможливість вирішення. Лише 2,9% досліджуваних за цим параметром показали низький рівень інтолерантності, інші поділилися майже порівну між групами з середнім (49,0%) таз високим (48,0%) рівнем інтолерантності до неможливості вирішення. Такі результати певною мірою пояснюються складними умовами сьогодення, що висувають перед керівниками загальноосвітніх навчальних закладів неабиякі вимоги щодо їхньої професійної діяльності. Водночас, саме інтолерантність до неможливості вирішення погіршує шанси особистості вчасно знаходити ефективні відповіді на завдання, що постають перед нею. Більш високий рівень толерантності керівники загальноосвітніх навчальних закладів виявили до складності завдання і новизни. За цими показниками більшість досліджуваних сформували групу з середніми значеннями інтолерантності (відповідно 67,0% і 72,8%). Але високий рівень
інтолерантності до складності виявився у більшої кількості досліджуваних, ніж високий рівень інтолерантності до новизни (відповідно 26,2% та 17,5%). При цьому встановлено гендерно-вікові відмінності рівнів
інтолерантності до невизначеності у досліджуваних керівників. Виявлено, що загальний рівень інтолерантності до невизначеності у жінок до 34 років

143 вищий, ніжу чоловіків того ж віку, але в подальшому ці відмінності згладжуються. Цікаво, що в чоловіків пік загальної інтолерантності до невизначеності приходиться навік років, коли у жінок, навпаки цей вік характеризується спадом рівня інтолерантності до невизначеності. Взагалі у жінок спостерігається тенденція з віком до зниження рівня інтолерантності, а у чоловіків залишається на початковому рівні, трохи підвищуючись у середньому віці (рис. 2.7.2).
Рис. 2.7.2.Гендерно-вікові
особливості
інтолерантності
керівників освітніх організацій до невизначеності

За шкалою інтолерантності до новизни жінки в цілому виявилися більш толерантними, ніж чоловіки (рис. 2.7.3). При цьому в віці до 34 років трохи вищий рівень інтолерантності до новизни демонструють жінки, ніж чоловіки того ж віку. До 35 – 44 рокам у жінок рівень інтолерантності до новизни дещо спадає, а у чоловіків, навпаки, трохи зростає. Найтолерантнішими до новизни стають керівники обох статей віком 45-54 років, після чого рівень
інтолерантності до новизни у досліджуваних обох статей знов зростає, але у жінок майже до початкового, а у чоловіків навіть вище, ніжна початковому рівні.

144

Рис. 2.7.3. Гендерно-вікові
особливості
інтолерантності
керівників освітніх організацій до новизни
Протилежні результати було констатовано під час дослідження гендерно-вікових відмінностей рівнів інтолерантності до складності. За цим показником чоловіки значно більш толерантні до складності ситуації невизначеності, ніж жінки протягом усього вікового проміжку, що досліджувався. Виняток складає період 45 – 54 років, коли у чоловіків трохи підвищується рівень інтолерантності до складності (на відмінок від попереднього показника, інтолерантності до новизни, значення за яким саме в цей віковий проміжок значно спадає і у жінок, і у чоловіків. Після цього сплеску інтолерантності до складності, її рівень у чоловіків значно знижується, а у жінок трохи зростає. Аналіз результатів дослідження інтолерантності до неможливості розв’язання показав, що за цим показником рівень інтолерантності у молодих (до 34 років) чоловіків значно вищий, ніжу жінок того ж віку. Але, якщо у жінок виявилась тенденція до підвищення рівня інтолерантності до неможливості розв’язання з віком, то у чоловіків, навпаки, рівень

145
інтолерантності до неможливості розв’язання лише трохи підвищується в
45 –54 років, але різко спадає після 55 років Також було проведено дослідження відмінностей рівнів
інтолерантності до невизначеності залежно від організаційно-професійних чинників (типу навчального закладу та стажу роботи досліджуваних управлінців. За результатами дисперсійного аналізу виявлено, що рівень
інтолерантності до невизначеності дещо зростає (нарівні тенденції) із зростанням стажу роботи на посаді керівника. Подібна тенденція спостерігається у керівників як загальноосвітніх навчальних закладів, такі навчальних закладів нового типу. Але кардинальні відмінності спостерігаються в порівнянні
інтолерантності до невизначеності у керівників закладів освіти нового типу та загальноосвітніх навчальних закладів за гендерними ознаками. Адже жінки, що керують загальноосвітніми навчальними закладами, виявилися більш інтолерантними до невизначеності, ніж їх колеги-чоловіки, та жінки, що керують навчальними закладами нового типу (рис. 2.7.4). Водночас чоловікам, що керують навчальними закладами нового типу, притаманний нижчий рівень інтолерантності до невизначеності, ніжу жінок, що керують такими навчальними закладами, та чоловіків-керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Отже, за наявності відмінностей рівнів інтолерантності до невизначеності та її окремих показників в керівників-освітян за гендерно- віковими та організаційно-професійними ознаками, у цілому зберігається досить сумна тенденція до середнього та високого рівня інтолерантності до невизначеності. Узагальнення результатів дало змогу встановити недостатній рівень особистісної складової готовності управлінців до вдосконалення когнітивного стилю високий її рівень виявлено у 27,0%, середній – у 43,8%, а низький – у 28,2% досліджуваних керівників освітніх організацій.

146



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал