Національна академія педагогічних наук україни двнз «університет менеджменту освіти»



Pdf просмотр
Сторінка11/18
Дата конвертації20.06.2017
Розмір5.01 Kb.
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   18
визначалися внаслідок контент-аналізу завершеного керівниками речення Ког
3

«Психологічна культура конкуренції керівника освітньої організації…»:

високий рівень забезпечується виявом знань респондентів про сутність феномену як рівень їх самопізнання та саморегуляції в ситуації конкурентної взаємодії, що базується на системі теоретичних знань з психології конкуренції та виявляється в практичних діях стосовно учасників конкурентної взаємодії

середній рівень забезпечується частковими знаннями про сутність феномену через розуміння лише як теоретичних знань про конкуренцію або лише як практичних дій конкурентів

низький рівень знань констатовано в разі повного нерозуміння сутності феномену або заміщення його іншим терміном. Психологічна культура конкуренції суб’єкта визначалася як рівень його самопізнання та саморегуляції в ситуації конкурентної взаємодії, що базується на системі теоретичних знань з психології конкуренції та виявляється в практичних діях щодо інших учасників конкурентної взаємодії. Крім того, було визначено рівні знань про сутність та основні
складові КОО в умовах змін за результатами контент-аналізу завершення речення Ког
4
: «Конкурентоздатна освітня організація в умовах змін

високий рівень знань відповідає розумінню конкурентоздатності організації як системної психологічної характеристики, яка забезпечує її ефективну конкуренцію порівняно з аналогічними/іншими суб’єктами на сучасному ринку праці, товарів та послуг. У відповідях мають місце ознаки, які можна ідентифікувати як зі складовими конкурентоздатності зовнішнього середовища освітніх організацій (суб’єкти: зовнішні клієнти – споживачі, громада, суспільство, конкуренти, партнери, такі зі складовими конкурентоздатності внутрішнього середовища освітньої організації (суб’єкти: внутрішні клієнти – персонал організації

середній рівень знань відповідає розумінню конкурентоздатності організації як набір певних часткових ознак, які можна ідентифікувати зі складовими конкурентоздатності або зовнішнього середовища освітніх

113 організацій (суб’єкти: зовнішні клієнти – споживачі, громада, суспільство, конкуренти, партнери) або зі складовими конкурентоздатності внутрішнього середовища освітньої організації (суб’єкти: внутрішні клієнти – персонал організації

низький рівень знань відповідає дуже наближеному розумінню конкурентоздатності організації, у відповідях мають місце лише окремі знаки, які можна ідентифікувати зі складовими конкурентоздатності або зовнішнього середовища освітніх організацій (суб’єкти: зовнішні клієнти – споживачі, громада, суспільство, конкуренти, партнери) або зі складовими конкурентоздатності внутрішнього середовища освітньої організації (суб’єкти: внутрішні клієнти – персонал організації).
Під час вивчення операційної складової психологічної готовності,
спрямованого на аналіз рівня сформованості практичних вмінь керівників щодо розвитку КОО в умовах змін використано розроблені автором шкали
Оп
1
і Оп
2
.
Шкала Оп
1
Наявність досвіду керівників у вирішенні проблеми
розвитку конкурентоздатності освітніх організацій в умовах змін.
Оп
1.
1. Я маю досвіду вирішенні проблем розвитку конкурентоздатності освітньої організації в умовах змін (підкресліть необхідне):так; ні
Опрацювання та інтерпретація. Відповідь так вказує на наявність досвіду.
Шкала Оп
2
. Досвідченість керівників у розв’язанні завдань розвитку
конкурентоздатності освітніх організацій в умовах змінна мета, мега-,
макро-, мезо- та мікрорівнях.
Оп
2
.1. Для
практичного
вирішення
проблеми
розвитку
конкурентоздатності освітньої організації в умовах змін керівництвом та
колективом нашої школи розв’язано такі завдання на метарівні (поставте
позначку «+» біля того варіанту, який було реалізовано в закладі протягом
останнього року

заклад освіти вийшов на міжнародний рівень активності (маємо зарубіжних партнерів, клієнтів, конкурентів на міжнародних ринках брали участь в міжнародних проектах, виставках, конкурсах та ін.);

посилено психологічну культуру конкуренції школи в міжнародному
співтоваристві (працювали над створенням іміджу закладу освіти як міжнародного партнера, іміджу закладу освіти як конкурента на міжнародному ринку, опрацювали стратегії конкуренції закладу освіти на міжнародному ринку

114

сформовано високий суб’єктивний статус конкурентоздатності
закладу освіти на міжнародному рівні (сприймаємо себе як конкурентоздатного суб’єкта на міжнародному рівні та ін.).
Оп
2
.2. Для
практичного
вирішення
проблеми
розвитку
конкурентоздатності освітньої організації в умовах змін керівництвом та
колективом нашої школи розв’язано такі завдання на мегарівні (поставте
позначку «+» біля того варіанту, який було реалізовано в закладі протягом
останнього року):

наш заклад є важливою складовою цивілізованої ринкової психології
нашого суспільства (реалізуємо політику соціальної відповідальності закладу освіти щодо суспільства здійснюємо постійний моніторинг освітнього ринку стратегічна політика нашого закладу орієнтована на задоволення потреб суспільства у високоякісній продукції, у послугах беремо участь у вітчизняних виставках, конкурсах та ін.);

сформовано високий суб’єктивний статус конкурентоздатності
нашого закладу освіти на вітчизняному рівні (сприймаємо себе як конкурентоздатного суб’єкта нарівні країни та ін.).
Оп
2
.3. Для
практичного
вирішення
проблеми
розвитку
конкурентоздатності освітньої організації в умовах змін керівництвом та
колективом нашої школи розв’язано такі завдання на макрорівні (поставте
позначку «+» біля того варіанту, який було реалізовано в закладі протягом
останнього року

посилено конкурентоздатність послуг нашої організації для
«зовнішніх» клієнтів (здійснювався моніторинг ринку аналогічних освітніх продуктів/послуг; посилено орієнтацію закладу освіти на клієнтів оцінюємо ступінь задоволеності потреб наших зовнішніх клієнтів; розробляється інноваційна політика закладу аналізували ефективність презентації освітніх послуг

посилюється психологічна культура конкуренції нашого закладу
організації з конкурентами на внутрішньому ринку освітніх послуг
(встановлюється взаємодія із закладами-конкурентами; працюємо над іміджем нашого закладу як професійного вітчизняного партнера, конкурента розробляємо стратегії конкуренції закладу на внутрішньому ринку розробляємо стратегії ефективної рекламної політики організації та ін.).
Оп
2
.4. Для
практичного
вирішення
проблеми
розвитку
конкурентоздатності освітньої організації в умовах змін керівництвом та
колективом нашої школи розв’язано такі завдання на мезорівні (поставте
позначку «+» біля того варіанту, який було реалізовано в закладі протягом
останнього року

115

посилено конкурентоздатність послуг організації для внутрішніх
клієнтів (персоналу нашого закладу) (вирішується проблема корпоративної культури нашого закладу аналізується привабливість роботи в нашому закладі освіти аналізуються порушення комунікацій в організаціях (плітки, чутки та ін.); здійснюється об’єктивна оцінка конкурентоздатності організації (опитуванням наших клієнтів

посилюється психологічна культура конкуренції в нашому закладі
(ставиться проблема управління конкуренцією в закладі розробляються та впроваджуються методи стимулювання чесної конкуренції заохочуються стратегії конструктивної конкуренції між менеджерами та персоналом в нашому закладі освіти та ін.);
Оп
2
.5.
Для
практичного
вирішення
проблеми
розвитку
конкурентоздатності освітньої організації в умовах змін керівництвом та
колективом нашої школи розв’язано такі завдання на мікрорівні (поставте
позначку «+» біля того варіанту, який було реалізовано в закладі протягом
останнього року

здійснюється професійний відбір конкурентоздатного персоналу в заклад освіти реалізується програма внутрішньо організаційного навчання з розвитку конкурентоздатного персоналу нашого закладу освіти посилюється психологічна культура конкуренції персоналу в закладі
освіти (оновлюються теоретичні знання щодо розуміння своєї конкурентної власності заохочуються конструктивні стратегії конкуренції в колективі та ін.);

сформовано високий суб’єктивний статус конкурентоздатності
персоналу нашого закладу (аналізується суб’єктивна оцінка загального рівня власної конкурентоздатності постійно актуалізується для педагогів та дітей важливість розвитку власної конкурентоздатності та ін.).
Опрацювання та інтерпретація. Досвідченість керівників у вирішенні проблеми розвитку КОО в умовах змінна різних рівнях констатується відповіддю так.
Рівні досвідченості керівників у вирішенні проблеми розвитку
конкурентоздатності освітніх організацій в умовах змінна конкретних
рівнях:
високий рівень досвідченості керівників відповідає системному вирішенню проблемна всіх рівнях (наявність навіть одного завдання, що було вирішено керівниками та їх закладами по кожному рівню
середній рівень досвідченості керівників відповідає вирішенню проблемна мезо- та мікрорівнях (наявність навіть одного завдання, що було вирішено керівниками та їх закладами за кожним рівнем

116
низький рівень досвідченості керівників відповідає лише епізодичним позитивним відповідям, які стосуються лише якогось одного рівня.
Дослідження особистісної складової готовності передбачало аналіз рівнів сформованості особистісних якостей керівників, важливих для розвитку конкурентоздатності їхніх освітніх організацій в умовах змін, за методиками
1) методика Шкала сумлінності В. Мельников, Л. Ямпольський [19]); 2) шкала Банта, спрямована на діагностику маніпулятивного ставлення [10]; 3) тесту на загальні здібності до підприємництва (GET TEST) [26]. Крім того, визначено рівні конструктивності стратегій конкуренції
керівників освітніх організацій в умовах змінна основі контент-аналізу завершеного досліджуваними речення Ос
1
:«Частіше за все в ситуації конкуренції я…».
Рівень конструктивності стратегій конкуренції керівників освітніх
організацій: до високого рівня віднесено конструктивні стратегії конкуренції до середнього – поєднання конструктивних і деструктивних до низького рівня розвитку – деструктивні стратегії та стратегії ігнорування / уникання.
Вибірка та етапи дослідження: Дослідження проведено серед 180 керівників освітніх організацій (школи, ліцеї, гімназії, які проходили навчання на курсах підвищення кваліфікації в ДВНЗ «УМО» у 2012 –
2014 рр. Насамперед за допомогою авторської анкети виявлено актуальні
психологічні проблеми конкуренції та конкурентоздатності освітніх
організацій в умовах змін.
Глобальність явища конкуренції (М. Портер [28]) та наявність
конкуренції у власному житті 95% керівників констатовано за їхніми відповідями на питання «Чи я зустрічаю вияви конкуренції у власному
житті?». Відсутня конкуренція лише у 5% опитаних. Практичне значення
даних полягає уважливості психологічної підготовки керівників до конкурентної взаємодії. Актуальність цього питання посилюється дослідженнями сучасних науковців, серед яких, наприклад, О. Александрова наголошує на тому, що важливою складовою соціальних перетворень є впровадження конкуренції як принципу суспільного буття і світоглядної цінності людини. Дослідниця зазначає, що конкуренція як найбільш раціональний метод соціального контролю спонукає всіх соціальних суб'єктів до пошуку оптимальних шляхів самореалізації особистості й досягнення нею соціально-конструктивних цілей [1].

117 Розмаїтість сфер вияву конкуренції ужитті керівників виявлено на основі вивчення відповідей на питання анкети «У яких ситуаціях у Вашому
житті найчастіше виявляється конкуренція?». Конкуренція частіше за все виявляється в професійній сфері (55% опитаних, що, на нашу думку, є цілком закономірним (дослідження проведено серед тих, хто працює) та природнім (напевно, саме професійна сфера є найпридатнішою до вияву конкуренції. Серед найпоширеніших відповідей можна навести такі конкуренція за години, найкращі класи, підвищення посади та ін. При цьому жодна відповідь не стосувалася можливості саме професійного та особистісного зростання, а конкуренція більше торкалась прагматичних мотивів та матеріальних аспектів професійного життя керівників. Конкуренцію в сім’ї констатують 32% керівників і, на жаль, вона набуває нездорової форми, адже виявляється здебільшого у формі змагання різних поколінь в родині за підходи у вихованні дітей та демонстрації власної значущості в родині. ЇЇ хворобливість полягає втому, що задоволення потреб дорослих у розумінні та демонстрації своєї влади, значущості здійснюється іноді за рахунок дитини. Таку відповідях опитаних наведено приклади конкуренції в родині, коли дорослі (наприклад, бабуся) ставить дитині питання А кого ти більше любиш Мене чи дідуся Ця постановка питань дорослими, які навіть не усвідомлюють руйнівний вплив на особистість дитини власного бажання бути визнаним усім ї, вже заздалегідь підсвідомо закладають у дитини та посилюють у дорослих установку на вибірковість любові в родині (наприклад, бабуся краща за дідуся. До того ж якщо включаються у формування любові ще й додаткові матеріальні стимули (кишенькові гроші, іграшки-подарунки, розваги, цукерки тощо, які хтось в родині (наприклад, батько) може дитині дозволити більше, ніж інший член родини (наприклад, мати, це, відповідно, може допомагати формуванню маніпулятивного та вибіркового ставлення дитини до дорослого (найкращій дідусь, адже постійно купує мені машинки та цукерки, нічого не примушує робити, дозволяє лише гратися, якого дитина буде любити більше, ніж, наприклад іншого дорослого сувора бабуся, постійно вчить прибирати іграшки, наполягає на тому, щоб я багато вчився, читав книжки, все робив самостійно та ін.). При цьому деформоване сприйняття конкуренції маленькою дитиною з часом, з появою в родині іншої дитини, може спричинити питання до батьків А кого ти, тато більше любиш, мене чи мою сестричку / братика / маму, що породжуватиме нездорову конкуренцію серед дітей тощо. Практичний вихід
даних засвідчує важливість розуміння того, що конкуренція вимагає розподілу власної уваги / енергії в різних сферах життя й усвідомлення відповідальності за її наслідки для себе, довколишніх, організації.

118 У 3% керівників конкуренція не пов’язана з професійною діяльністю, а має місце у сфері спорту, що вказує на значні проблеми з фізичною активністю. Активізація спортивної діяльності освітян сприятиме, окрім підтримки здоров’я, ще й спрямуванню енергії конкуренції в конструктивне русло.
Вияви конкуренції в освітніх організаціях встановлено на основі аналізу відповідей керівників на незавершене речення «Конкуренція всередині
освітніх організацій в умовах змін виявляється. Більше за все (80% опитаних) конкуренція в умовах введення змін виявляється через «руйнівну
взаємодію» серед учнів, учителів, керівництва і вчителів, керівництва між собою. На це вказують приклади авторських висловлювань керівників ті, які не хочуть працювати самі, заздрять тим, хто більш успішний за рахунок своєї роботи, на жаль, є чимало бажаючих зарахувати собі чужі цікаві думки, ідеї, пропозиції та представити їх за свої, тому в колективі педагоги недуже діляться один з одним, «пліткарство в жіночому колективі щодо своїх суперниць – на жаль, є нормою культури нашого суспільства, серед педагогів колективу «бажаючі» керувати школою «по-новому» не можуть нічого толкового на справі запропонувати окрім…свого бажання по- новому керувати школою,
«вислуговування вчителів перед керівництвом, готовність робити послуги за підвищення в посаді та ін.». Лише 20% керівників відмітили вияви конкуренції у якості роботи школи, посиленні рейтингу закладу освіти, тобто відмітили позитивні вияви
конкуренції. Практичне значення даних полягає у розробленні політики управління конкуренцією в закладах освіти з метою профілактики її руйнівного впливу на навчально-виховний процес в освітніх організаціях.
Вияви конкуренції між освітніми організаціями в умовах змін
визначено на основі контент-аналізу відповідей керівників на незавершене речення «Конкуренція між освітніми організаціями в ситуаціях введення
змін частіше за все виявляється…». Дані зазначили домінування конкуренції, насамперед, за клієнтів (80% опитаних) «…в намаганні привабити до себе якомога більше учнів, у наборі та навчанні хороших учнів, перетягуванні кращих вчителів та ін. При цьому конкуренція за якість навчання та освітніх послуг набагато менше порівняно з конкуренцією за учнів (лише 10% опитаних, що вказує на бажання забезпечити наповнюваність школи і при цьому неготовність закладу освіти на найвищому рівні якості надавати освітні послуги. Вважаємо, що саме цей показник мав би бути більш вираженим, особливо в умовах змін, якби конкурентна активність закладів освіти мала наметі, насамперед, їх орієнтацію на надання високо конкурентоздатних

119 освітніх послуг, підготовку конкурентоздатних учнів, введення інноваційних навчальних програм, нових методик викладання уроків тощо. Відмічено вияви конкуренції за рейтинг лише у 5% опитаних, що засвідчує значні резерви у роботі на забезпечення високого рейтингу своїх закладів освіти. Має місце взагалі уникання конкуренції, відсторонення від неї (5% опитаних.
Практичний вихід отриманих даних може полягати у здійсненні ефективної конкурентної взаємодії закладів освіти на ринку освітніх послуг і забезпеченні власних високих конкурентних позицій кожного закладу освітив умовах змін.
Стратегії конкуренції в сучасному суспільстві в умовах змін (засоби, методи, прийоми психологічної взаємодії, практичні дії суб’єктів за обмежені ресурси / задоволення потреб) визначено на основі контент- аналізу відповідей опитаних керівників на незавершене речення «Частіше
за все люди в нашому суспільстві в умовах змін поводять себе в ситуації
конкуренції…». Відповідно до шкал анкети, відповіді опитаних віднесено до різних
типів стратегій конкуренції в суспільстві в умовах змін (рис. 2.6.1).


Рис. 2.6.1 Стратегії конкуренції в сучасному суспільстві (у %
від загальної кількості опитаних керівників)

Деструктивна стратегія конкуренції (агресивно-маніпулятивна) являє собою стратегію конкурентної взаємодії, яка передбачає жорстку боротьбу двох або більше конкурентів у досягненні значущої для них мети / задоволенні їхніх власних потреб та пошук шляхів перемоги над суперником методами, здебільшого, «нечесної конкуренції. До методів нечесної конкуренції належать блокування можливостей конкурента, агресія як захисна реакція на неготовність до конкуренції, комунікаційний вакуум, плітки, чутки, маніпуляція через формування почуття вічного боржника та провини, залежності, хабарництво,

120 використання зв’язків з впливовими людьми, дискредитація опонента та
ін. У процесі реалізації деструктивної стратегії конкуренції можуть виявлятися деструктивно-агресивний, деструктивно-викличний, деструктивно-ворожий, деструктивно-некоректний, деструктивно-емоційно- неадекватний типи поведінки учасників конкурентної взаємодії та ін. Деструктивність стратегії виявляється у руйнівному впливі на особистість всіх суб’єктів конкуренції та на їхніх реальних або потенційних взаєминах
(внутрішньоособистісні конфлікти, психосоматичні розлади, почуття провини, напруження або розрив професійної та/або особистісної взаємодії, згортання спільної активності, небажання/недовіра/відмова від майбутньої взаємодії, демотивація активності тощо
Конструктивна стратегія конкуренції (асертивно-гуманістична) є стратегією конкурентної взаємодії, що передбачає цивілізовану психологічну взаємодію особистостей у процесі досягнення однаково значущої для них мети / задоволенні їхніх власних потреб методами розвитку, презентації та використання своєї конкурентної власності, а не за рахунок жорсткого зіткнення або дискредитації авторитету опонента. У процесі реалізації конструктивної стратегії конкуренції можуть проявлятися конструктивно- асертивний, конструктивно-лідерський, конструктивно-обережний; конструктивно орієнтований, конструктивно-емоційно-адекватний типи поведінки учасників конкурентної взаємодії. Конструктивна стратегія є також результативною, передбачає перемогу одного або обох суб’єктів через задоволення потреб суб’єктів конкуренції, різниця полягає, здебільшого, в засобах, які використовують учасники конкуренції. При цьому зберігається почуття власної гідності у суб’єктів, їх цілісність, психологічний комфорт, конкурент має потенційну спроможність переходу до категорії партнер в подальшій професійній взаємодії, зберігається можливість подальшої міжособистісної/професійної взаємодії.
Стратегія Ігнорування / уникання» конкуренції (пасивно-залежна,
фрустраційна) характеризується як стратегія конкурентної взаємодії, що передбачає свідоме або несвідоме уникнення особистістю ситуацій участі в конкуренції та взаємодії з потенційними / реальними конкурентами (відмову від досягнення раніше значущої мети / задоволення власних потреб, пасивність, зниження рівня домагань та ін.). У процесі її реалізації можуть проявлятися часткове ігнорування або повне уникання конкурентної взаємодії. Використання цієї стратегії як провідної тривалий час може спричиняти фрустрацію потреб, зниження/блокування домагань, відмову від досягнення цілей, що були значущі у минулому, згортання / пасивність професійної активності, тривале безробіття та ін.

121 Звернемо увагу, передусім, нате, що саме деструктивна стратегія
конкуренції, на жаль, є «популярною» з погляду керівників у конкуренції в суспільстві в умовах змін (65% опитаних) та виявляється через агресію, недостойну поведінку, коли люди здатні спуститися до рівня тварини,
«деструктив», неадекватність, нахабність, боязкість невідомого, використання стереотипної поведінки та ін. Цікавим під час дослідження виявилося спостереження того, як його учасники пояснюють домінування деструктивних типів поведінки в свої результатах (це жми говоримо про інших людей нашого суспільства, так себе поводять всі інші люди, а не ми…освітяни більш гуманні та виховані. Звичайно, завдання було сформульовано відносно загалом людей в суспільстві, членами якого є
кожен учасник експерименту, який проектує завдання на себе й описує, насамперед, свою поведінку. Відповідно, розповсюджуючи ці дані на більш широкий масив освітніх організацій, слід звернути увагу їх керівництва на важливість вирішення проблеми підготовки освітян до застосування конструктивних способів конкурентної взаємодії, передусім, у рамках навчально-виховного процесу в закладах освіти. Особливу увагу слід звернути на «Ігнорування / уникання конкуренції,
на яку вказали відповіді 15% опитаних освітян (пасивність, нічого робити не хочуть, а мріють про великі вершини та ін.). Уникання конкуренції в умовах економічних, соціально-політичних змін, з одного боку, варіант до певної міри один з найпростіших, оскільки він практично не вимагає жодних зусиль від особистості. З іншого боку, він може вказувати на компенсаторний характер поведінки людини, яка має певну напруженість, тривожність, невпевненість у собі, певний попередній негативний досвід конкуренції тощо. До того ж неможливо постійно уникати конкуренції, яка є достатньо глобальним суспільним явищем. Відтак, фактично жодна особистість неспроможна заборонити конкуренції існувати в сучасному світі, тому потрібно здійснювати психологічну підготовку персоналу закладів освіти до конкуренції.
Конструктивна
стратегія
конкуренції
як альтернатива констатована, на жаль, лише у 20% опитаних керівників, які вказують нате, що в конкуренції навколишні люди (та, відповідно, самі вони) ведуть себе достойно, гідно, «самодостатньо», співчувають бідним духом людям, можуть допомагати своїм конкурентам, адже є сильними тощо.
Практичне значення даних полягає у вирішенні проблеми психологічної підготовки освітян організацій до ситуації конструктивної конкурентної взаємодії. Саме керівники освітніх організацій можуть виступати в суспільстві еталоном асертивно-гуманістичних способів поведінки, бути ініціаторами зміни психологічної культури конкуренції, яка з

122 пострадянського суспільства стереотипно є агресивною, ворожою поведінкою з конкурентами, нездоровою.
Оцінку керівниками власної конкурентоздатності


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   ...   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал