Національна академія педагогічних наук україни двнз «університет менеджменту освіти»



Pdf просмотр
Сторінка1/18
Дата конвертації20.06.2017
Розмір5.01 Kb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДВНЗ УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ








ПСИХОЛОГІЧНА ПІДГОТОВКА КЕРІВНИКІВ ОСВІТНІХ
ОРГАНІЗАЦІЙ ДО ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ЗМІН











Київ – 2014

2
УДК 159.9:37.015.3


Рекомендовано до друку вченою радою ДВНЗ Університет менеджменту
освіти» НАПН України (протокол № від грудня 2014 р)
Рецензенти:
Москаленко ВВ, доктор філософських наук, професор, завідувач лабораторії соціальної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України

Лушин П. В, доктор психологічних наук, професор, завкафедри загальної та практичної психології ДВНЗ Університет менеджменту освіти
Психологічна підготовка керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін : посібник ; за наук. ред. О. І. Бондарчук — К Унт менеджменту освіти
НАПН України, 2014. — 194 с.


Колектив авторів О. І. Бондарчук, Л. М. Карамушка, АС. Москальова, О. О. Нежинська, НІ. Пінчук, Г. В Соломіна, О. В. Толков, О. А. Філь




У посібнику представлено результати науково-дослідної роботи колективу авторів за темою Психологічна підготовка керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін (державний реєстраційний номер 01112U000700, 2012–
2014 рр.). Розкрито теоретико-методологічні засади та технологію психологічної підготовки
керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін. Висвітлено методику діагностики рівнів й особливостей психологічної готовності керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін як результату їхньої психологічної підготовки. Призначено керівникам освітніх організацій працівникам системи післядипломної педагогічної освіти психологам, які працюють у системі освіти науковцям, які досліджують психологічні проблеми підвищення ефективності управління та післядипломної педагогічної освіти усім тим, хто цікавиться питаннями самопізнання та саморозвитку

3

ПЕРЕДМОВА



В умовах соціальних трансформацій, властивих сьогоденню, важливого значення набуває психологічна підготовка фахівців до діяльності в умовах змін. Особливо значущою є така підготовка для керівників освітніх організацій, діяльність яких спрямована на створення сприятливих умов навчання та виховання прийдешніх поколінь. Адже діти, розвиваючись у соціокультурних умовах ціннісно-нормативної нестійкості, є носіями потенціалу не лише прогресивних зміна й соціальної нестабільності Н. Журавльова). Тому керівники освітніх організацій мусять бути готовими діяти відповідно до вимог і запитів сучасності, забезпечуючи прогресивний розвиток кожного суб’єкта навчально-виховного процесу. Разом з тим, теоретичний аналіз наукової літератури й аналіз практики управлінської діяльності керівників освітніх організацій різного рівня свідчить про недостатній рівень їхньої психологічної підготовки до діяльності в умовах зміна потенціал системи післядипломної педагогічної освіти, здатної забезпечити таку підготовку, реалізується недостатньо повно. Відповідно, якість психологічної підготовки управлінців ще не досягає такого рівня, який би забезпечив формування їхньої психологічної готовності до діяльності в умовах змін, впровадження керівниками освіти здобутих психологічних знань, умінь, навичок у практику управлінської діяльності. Отже, актуальним є розв’язання проблеми розроблення сучасних технологій психологічної підготовки керівників як чинника підвищення ефективності діяльності освітніх організацій в умовах змін. Слід зазначити, що окремі аспекти досліджуваної проблеми вже були предметом уваги науковців. Зокрема, розроблялися питання психології управління змінами загалом В. Агеєв, М. Вест, А. Журавльов, Л. Карамушка, А. Леонова Дж. Ньюстром та ін.) і в освітніх організаціях зокрема (О. Бондарчук, Л. Карамушка та ін.). Досліджено проблеми психологічної підготовки особистості до професійної діяльності (Б. Ананьєв, Г. Балл, О. Бодальов, Б. Братусь, В. Гордієнко, Е. Зеєр, Є. Клімов, С. Максименко, Л. Мітіна та ін.), психологічної готовності менеджерів освіти до здійснення управлінської діяльності, їхнього особистісного розвитку, і, зокрема, в умовах післядипломної педагогічної освіти

4 О. Бондарчук, Н. Коломінський, Л. Карамушка, А. Москальова, О. Нежинська, Н. Пінчук, О. Філь та ін.). Визначено науково-методичні засади управління безперервною освітою дорослих загалом і керівників освітніх організацій, зокрема, на основі компетентнісного підходу (Н. Бібік, В. Маслов, В. Олійник, Л. Сорочан, Є. Чернишова та ін.). Водночас проблема психологічної підготовки у системі післядипломної педагогічної освіти керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін, досліджена недостатньо. Відповідно, актуальним і соціально значимим стало дослідження, що мало наметі теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити технологію психологічної підготовки керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін. Досягнення зазначеної мети здійснювалось через 1) розроблення теоретико-методологічних засад й обґрунтування моделі психологічної підготовки керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін
2) розроблення й апробацію методики дослідження рівнів розвитку психологічної готовності управлінських кадрів до діяльності в умовах змін як результату їхньої психологічної підготовки 3) обґрунтування й апробацію науково обґрунтованої технології психологічної підготовки керівників освітніх організацій до діяльності в умовах зміну системі післядипломної педагогічної освіти. Відповідно визначено структуру цього посібника. У розділі 1
«Теоретико-методологічні засади дослідження проблеми психологічної підготовки керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін висвітлено основні концептуальні підходи до дослідження проблеми психологічної підготовки особистості до діяльності в умовах змін (підрозділ
1, автор – О. Бондарчук). Подано концептуальну модель психологічної підготовки керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін визначено сутність і складові психологічної готовності керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін загалом (підрозділ 2, автор –
О. Бондарчук) і за напрямами психологічної підготовки зокрема (підрозділи:
1.2.1, автори – Л. Карамушка, О. Толков; 1.2.2, автор – А. Москальова; 1.2.3,
автор – Н. Пінчук; 1.2.4, автор – О. Нежинська; 1.2.5, автор – О. Філь;
1.2.6, автор – Г. Соломіна). Виокремлено та проаналізовано соціально- психологічні механізми психологічної підготовки керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін (підрозділ 3, автор – О. Бондарчук). У розділі 2 Основні тенденції та чинники психологічної готовності керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін як результату їхньої психологічної підготовки наведено результати аналізу емпіричних даних, які отримано під час дослідження рівнів та чинників психологічної

5 готовності управлінців. Висвітлено методику та організацію дослідження психологічної готовності керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін (підрозділ 2.1, автор – О. Бондарчук). Представлено результати емпіричного дослідження особливостей (основних тенденцій і чинників) психологічної готовності керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін, зокрема до впровадження інноваційних змін в освітніх організаціях (підрозділ 2.2, автори – Л. Карамушка, О. Толков), до особистісної саморегуляції в умовах впровадження змін в освітніх організаціях (підрозділ 2.3, автор – А. Москальова); до формування позитивного іміджу як чинника ефективності діяльності освітніх організацій в умовах змін (підрозділ 2.4, автор – Н. Пінчук); до впровадження
ґендерного підходу в діяльність закладу освіти (підрозділ 2.5, автор –
О. Нежинська); до забезпечення конкурентоздатності освітніх організацій в умовах змін (підрозділ 2.6, автор – О. Філь), до вдосконалення когнітивного стилю керівників загальноосвітніх навчальних закладів як чинника ефективності їхньої діяльності в умовах змін (підрозділ 2.7, автор –
Г. Соломіна). Розділ 3 Технологія психологічної підготовки керівників освітніх організацій до діяльності в умовах зміну системі післядипломної педагогічної освіти розкриває сутність гуманістично-ціннісного підходу як концептуальної основи технології психологічної підготовки керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін (підрозділ 3.1, автор –
О. Бондарчук), складові технології психологічної підготовки керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін (підрозділ 3.2, автор –
О. Бондарчуку тому числі, до впровадження інноваційних змін в освітніх організаціях (підрозділ 3.2.1, автори – Л. Карамушка, О. Толков), до особистісної саморегуляції в умовах впровадження змін в освітніх організаціях (підрозділ 3.2.2, автор – А. Москальова); до формування позитивного іміджу як чинника ефективності діяльності освітніх організацій в умовах змін (підрозділ 3.2.3, автор – Н. Пінчук); до впровадження
ґендерного підходу в діяльність закладу освіти (підрозділ 3.2.4, автор –
О. Нежинська); до забезпечення конкурентоздатності освітніх організацій в умовах змін (підрозділ 3.2.5, автор – О. Філь); до вдосконалення когнітивного стилю керівників загальноосвітніх навчальних закладів
(підрозділ 3.2.6, автор – Г. Соломіна). Подано програму психологічної підготовки керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін в системі післядипломної педагогічної освітив якій описані відповідні до напрямів психологічної підготовки навчальні модулі (підрозділ 3.3, автори 3.3.1 – Л. Карамушка,

6
О. Толков, 3.3.2 – А. Москальова, 3.3.3 – Н. Пінчук, 3.3.4. – О. Нежинська,
3.3.5. – О. Філь, 3.2.6 – Г. Соломіна). Дослідження проводилося впродовж 2012 – 2014 рр. на базі ДВНЗ Університет менеджменту освіти НАПН України. Загальний обсяг вибірки – понад 1000 керівників освітніх організацій різного рівня.
Унасілдок проведеного дослідження розроблено концептуальну модель психологічної підготовки керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін визначено змісті складові психологічної готовності керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін як результату їхньої психологічної підготовки визначено засоби її діагностики досліджено основні тенденції та чинники психологічної готовності управлінських кадрів обґрунтовано модель і технологію психологічної підготовки у системі післядипломної педагогічної освіти керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін дістали подальшого розвитку погляди щодо психологічної підготовки управлінських кадрів до професійної діяльності поглиблено уявлення про психологічну готовність фахівців до діяльності в умовах змін. Практичне значення представлених у посібнику матеріалів полягає втому, що здобуті результати можуть бути покладені в основу психологічної підготовки керівників освітніх організаційна засадах гуманістично-ціннісного підходу до післядипломної педагогічної освіти управлінців. Апробований у дослідженні комплекс методик можна використовувати з метою діагностики якості психологічної підготовки керівників освіти. Одержані результати дослідження можуть бути використані у процесі викладання курсів психології управління, організаційної психології, психології праці у вищих навчальних закладів, підготовці магістрів за спеціальністю Управління начальними закладами тощо. Розроблену в процесі дослідження технологію психологічної підготовки управлінських кадрів впроваджено в процес післядипломної педагогічної освіти керівників освітніх організацій. Результати апробації цієї технології засвідчили її дієвість щодо підвищення якості психологічної підготовки керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін.




Колектив авторів

7

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ КЕРІВНИКІВ
ОСВІТНІХ ОРГАНІЗАЦІЙ ДО ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ЗМІН


1.1. Основні теоретичні підходи до дослідження проблеми
психологічної підготовки керівників освітніх організацій до
діяльності в умовах змін


Сучасний світ характеризується мінливістю, змінами звичного способу життя, стереотипів, традицій, постійною динамікою соціальних явищ, процесів і соціальних структур. На думку А. Тойнбі, зміни відбуваються за законом «Виклик-та-
Відповідь» завдяки взаємодії двохосновних факторів впливу навколишнього природного та соціального середовища (викликів) і здатності й можливості суспільства знаходити адекватні відповіді на кожний виклик [62]. Як наслідок створюється багатоманітність соціальної реальності в економічній (розвиток виробництва та виробничих сил соціальній (ускладнення структури суспільства та його диференціація, культурологічній (прогрес в науці, техніці та технологіях соціально- психологічній (зміна атитюдів, цінностей, мотивів, виникнення нових соціальних репрезентацій дійсності) сферах [11]. За результатами теоретичного аналізу літератури (О. Бондарчук [7], Л. Карамушка [26], В. Івкін [25], М. Москальов [26], О. Толков [63] та ін.) та освітньої практики в умовах змін можна говорити про вплив трансформаційних процесів на функціонування освітніх організацій через зміну освітньої парадигми в умовах соціальних трансформацій через необхідність узгодження двох завдань сучасної освітньої організації
1) сприяння успішній адаптації особистості в соціумі завдяки засвоєнню нею нормативної поведінки 2) забезпечення можливості для формування особистістю власного ставлення й позиції до соціальної реальності на основі усвідомленого вибору [18]); поєднання завдань розробки нового змісту та підходів до організації діяльності, що відповідають вимогам до розвитку освітив ринкових умовах, входженню в європейський освітній простір

8 визначення нових напрямів діяльності освітніх організацій, впровадження нових інформаційних та освітніх технологій забезпечення зростання автономності освітніх організацій, орієнтації на їх постійний розвиток, інноваційний характер діяльності необхідність неперервної освіти, професійного вдосконалення йособистісного розвитку персоналу освітніх організацій, урізноманітнення напрямів, методів, засобів його професійної діяльності тощо. При цьому слід врахувати, що, як зазначають Л. Карамушка та В. Івкін, суспільні зміни можуть негативно позначитися на діяльності освітніх організацій через дестабілізацію системи, що існує руйнацію традицій тиск часу та термінів виконання завдання виникнення бар’єрів у комунікаціях, постійної загрози професійного стресу та ін. [25]. Відповідно, зростає роль психологічної підготовки персоналу і, насамперед, управлінців до діяльності в умовах змін. За результатами теоретичного аналізу літератури можна виокремити декілька підходів щодо психологічної підготовки особистості до
професійної діяльності в умовах змін, у межах яких, визначаючи зміст цього поняття, дослідники акцентують увагу нарізних його аспектах, пов’язуючи їх з низкою понять готовність, підготовленість, навчання, розвиток та ін. Таку межах діяльнісного підходу (В. Давидов, П. Гальперин, О. Леонтьєв, В. Рубцов та ін.) підготовка загалом передбачає накопичення знань, вмінь і навичок у вузькій предметній сфері, а також становлення особистості у процесі діяльності людини в предметному світі, причому непросто індивідуальної, а спільної, колективної діяльності [33]. Отже, психологічна підготовка фахівців у межах діяльнісного підходу розгортається у спільній, колективно-розподіленій навчально-пізнавальній діяльності групи тих, хто навчається, і спрямована на формування та розвиток психологічної готовності до професійної діяльності. Ці положення отримали розвиток в особистісно-діяльнісному підході до психологічної підготовки управлінців (Н. Коломінський, Р. Кричевський та ін.), в межах якого особливу увагу зосереджено на розвитку особистісної складової готовності керівників до управлінської діяльності. Наприклад, Р. Кричевський виокремлює найважливіші особистісні якості сучасного керівника домінантність, впевненість у собі, емоційну врівноваженість, стресостійкість, креативність, прагнення до досягнень, підприємливість, відповідальність, надійність у виконанні завдань, незалежність, товариськість тощо [31]. На думку В. Критсоніса, відмітними рисами керівника у сфері освіти є 1) дух альтруїзму (усвідомлення відповідальності перед підлеглими і суспільством загалом 2) врахування

9 необхідності моральної підтримки навколишніх людей ужитті і на роботі
3) постійне терпіння на основі свідомого контролю 4) любов до роботи на основі доброзичливості (стурбованості благом людей 5) інтелектуальна сприйнятливість й обережність (здатність розрізняти добро, справедливість тощо. При цьому ці риси мають виступати як зразок для тих, хто оточує керівника [51]. Для особистості керівника, зазначав Н. Коломінський, важливою є його здатність до управління власним психічним розвитком як передумова ефективного впливу на підлеглих. Поштовхом же до саморозвитку особистості менеджера освітив процесі психологічної підготовки може, на думку дослідника, стати усвідомлення керівником певної суперечності між вимогами до нього збоку професійної управлінської діяльності і наявним рівнем розвитку. Суперечність між усвідомленою потребою відповідати вимогам професійної діяльності та реальним рівнем стає рушійною силою розвитку особистості в процесі психологічної підготовки [28]. Отже, одним з істотних важелів підвищення ефективності управлінської діяльності керівних кадрів освіті в межах особистісно-діяльнісного підходу до психологічної підготовки є забезпечення високого рівня особистісного розвитку управлінців. У межах
суб’єктного
підходу К. Абульханова-Славська, А. Брушлинський, В. Петровский, В. Слободчиков та ін.) психологічна підготовка розглядається як передумова цілеспрямованого розвитку суб’єктності. Так, К. Абульханова-Славська [1] зазначає, що людина не може просто жити та виконувати свою роботу, вона мусить знайти ціль, з якою співвідносяться робота і професія, а головне – її дії в професії повинні зайняти важливе місце в системі життєвих смислів, бути органічно вбудованими у загальну систему життєвих планів і цілей. Це забезпечить задоволеність власним життям і самоактуалізацію людини. Відповідно, суб’єктно-орієнтована психологічна підготовка характеризується поетапним і динамічним процесом розвитку суб’єктності та психологічної готовності до творчого перетворення себе та дійсності. При цьому суб’єктність тих, хто навчається, у контексті психологічної підготовки визначається ціннісним ставленням до психологічного знання, здатністю до реалізації суб’єкт - суб’єктної взаємодії, прагненням до вдосконалення спільної діяльності та спілкування, здатністю перебувати та ефективно діяти в ситуації невизначеності [18]. На роль особистісної складової у професійній діяльності та психологічній підготовці до неї також указує Г. Балл у межах
раціогуманістичного підходу, зазначаючи, що, передусім, важливим є

10 становлення ціннісно-мотиваційного стрижня особистості як детермінанти її професійної спрямованості. Значення професійних знань, умінь і навичок при цьому не ставиться дослідником під сумнів, але, по-перше, наголошується на їх ролі як засобів, інструментів реалізації такої спрямованості по-друге, в цій інструментальній ролі знання, вміння і навички доповнюються стратегіями творчої діяльності, а також вольовими якостями, потрібними для подолання труднощів, що постають на шляху згаданої реалізації, по-третє, у системі засобів, про які йдеться, підвищується питома вага тих, які забезпечують професійне та особистісне вдосконалення. Увага до духовної сторони професійної діяльності та освіти знаходить вияву розрізненні фахівців, які володіють методами, засобами, техніками своєї справи, і професіоналів, які володіють, крім цього, цінностями, ідеалами і, взагалі, цілісною професійною культурою [4] Близьким до вищезазначенихх є андрагогічний підхід до підготовки фахівців (С. Болтівець, Ю. Жуков, М. Ноулз, В. Пуцов та ін.), побудований на врахуванні особливостей дорослих, які навчаються і при цьому зайняті професійною діяльністю. На основі праць цих дослідників можна виокремити основні андрагогічні принципи, які можуть бути застосовані в процесі психологічної підготовки керівників освітніх організацій, зокрема, принципи пріоритетності самостійного навчання спільної діяльності опори на професійний досвід тих, хто навчається індивідуалізації, елективності та контекстності навчання та ін. Ці принципи будуються на засадах гуманістичної освітньої парадигми особистісно орієнтованої освіти, що вважає вищою цінністю розвиток і самоактуалізацію людини [50]. У межах андрагогічного підходу визначено найоптимальніши технології освіти дорослих, що ґрунтуються на застосуванні інтерактивних і діалогових методів під час групової роботи, орієнтованої на усвідомлення та розв’язання проблем професійної діяльності з використанням минулого досвіду фахівців. Важливе значення для розуміння сутності психологічної підготовки особистості до діяльності в умовах гімн має компетентнісний підхід Д. МакКлеланд, І. Зимня, Дж. Патрик, Дж. Равен, та ін.), під яким розуміється, як це сказано у Національному освітньому глосарії, визначення результатів навчання на основі їх описів у термінах компетентностей як динамічної комбінації знань, розуміння, умінь, цінностей, інших особистих якостей, набутих реалізаційних здатностей особи до ефективної діяльності. Тут же підкреслюється, що компетентності не слід плутати з компетенцією компетенціями) як наданими особі повноваженнями [44]. Результатом психологічної підготовки за такого підходу є психологічна компетентність керівника освітньої організації, яка, на наш погляд, являє

11 собою системну властивість особистості та містить професійно-дієві особистісні установки й властивості щодо засвоєння й ефективного використання психологічної інформації у процесі управлінської діяльності, а також відповідні вміння, навички, що дають змогу творчо й якісно здійснювати управління навчанням, вихованням й розвитком особистості [68]. При цьому компетенції (знання, навички, здібності, мотиви, цінності та переконання) розглядаються як потенціальні складові компетентності, які роблять людину компетентною лише тоді, коли забезпечують ефективне та якісне виконання нею певної діяльності.
Процесуально-технологічний підхід (Л. Карамушка, Г. Ложкін та ін.) акцентує увагу дослідників на процесі та технології психологічної підготовки управлінців. Зокрема, на думку Л. Карамушки, психологічна підготовка являє собою процес формування психологічної готовності фахівців до професійної діяльності, що складається з інформаційно- смислового, діагностичного та корекційно-розвивального компонентів, передбачає використання інтерактивних технологій, а саме інтерактивних міні-лекцій, практичних занять, групових дискусій, мозкового штурму, рольових і ділових ігор, аналізу управлінських ситуацій (кейс-стаді), індивідуальних домашніх завдань тощо [24]. У річищі акмеологічного підходу (О. Анісімов, А. Деркач та ін.) психологічна підготовка розглядається як невід’ємна складова забезпечення майстерності та професіоналізму, досягнення вершину професії професійного «акме»), що передбачає набуття соціально-морального досвіду, ціннісного ставлення до діяльності, мотиваційної готовності на основі узгодження особистістю складних колізій як особистісного, такі професійного розвитку усвідомлення предмета і умов діяльності розуміння суті самої професії, її законів, навколишнього соціального та професійного світу, себе як професіонала, а також можливостей самореалізації особистості в контексті життєвого і професійного шляху. У процесі психологічної підготовки відповідно до цього підходу має сформуватися професіонал як особистість, що володіє нормами професії яку мотиваційному, такі в інструментальному планах, слідує професійній етиці результативно й успішно, з високою продуктивністю і якістю здійснює свою трудову діяльність, відзначається розвинутими професійними перспективами, самостійно будує сценарій свого професійного життя, розвиває свою особистість і індивідуальність засобами професії, протистоїть зовнішнім перешкодам, збагачує досвід професії оригінальним творчим внеском, сприяє підвищенню престижу своєї професії в суспільстві та суспільного інтересу до неї [16].

12 У річищі рефлексивно-інноваційного підходу (Д. Колб, І. Семенов, С. Степанов, Д. Шон та ін.) психологічна підготовка трактується як процес самопізнання та самоусвідомлення професійно важливих рис особистості фахівця в спеціальних формах підготовки, що забезпечують реалізацію творчого потенціалу особистості в інноваційно-розвивальному середовищі. Отже, центральним механізмом, що забезпечує якість психологічної підготовки, є рефлексія, яка, за Д. Колбом, відіграє важливу роль у перетворенні інформації в знання на основі досвіду взаємодії особистості з навколишнім середовищем. Учений стверджує, що для того, щоб отримати справжнє знання з практичного досвіду, той, хто навчаться, мусить 1) бути готовим взяти активну участь у набутті практичного досвіду 2) здатним до рефлексії та осмислення цього досвіду 3) володіти навичками прийняття рішень і розв’язання проблем для того, щоб використовувати нові ідеї, отримані з набутого практичного досвіду [78]. Відомий американський дослідник Д. Шон у книзі Навчання рефлексивного практикуму. Уперед до нового дизайну професійної освіти описує рефлексію в дії, відповідно до якої професіонал мусить трактувати виклики в його роботі як різновид імпровізованого навчання на практиці, застосовуючи рефлексію для усвідомлення, оцінки й осмислення набутого досвіду. Дослідник стверджує, що така життєва творчість є неодмінною складовою процесу професійного становлення й розвитку фахівця [80].
Дж. Барлінг і Т. Вебер, розглядаючи питання підготовки керівників до трансформаційного лідерства, включають у її зміст розвиток харизми (що забезпечує бачення місії управлінської діяльності, позитивні очікування персоналу, здатність до інтелектуальної стимуляції (під якою вони розуміють здатність допомогти співробітникам визначити найраціональніше рішення на основі рефлексії минулого досвіду, а також здатність до індивідуального розвитку (що забезпечує розвиток співробітників і коучинг)
[76]. Отже, у межах різних концептуальних підходів йдеться про акцентування розуміння сутності психологічної підготовки особистості до
професійної діяльності в різних її аспектах, тому доцільним уявляється інтегрований підхід до тлумачення цього поняття і, відповідно, розроблення концептуальної моделі психологічної підготовки керівників освітніх організацій до діяльності в умовах змін.


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал