Н. М. Сінкевич сучасний електронний український словник як база лінгвістичного аналізу слова проаналізовано особливості побудови українських електронних словників



Скачати 49.94 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації30.03.2017
Розмір49.94 Kb.

ISBN 978-966-551-348-3. Дослідження з лексикології
і граматики української мови, вип. 10, 2011
УДК 811.161.1'373
Н. М. Сінкевич
СУЧАСНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК
ЯК БАЗА ЛІНГВІСТИЧНОГО АНАЛІЗУ СЛОВА
Проаналізовано особливості побудови українських електронних словників,
описано можливості їх використання для визначення стилістичного забарвлення
лексики.
Ключові слова: словник, електронний словник, стилістично забарвлена лексика.
Проанализированы особенности построения украинских электронных словарей,
описаны возможности их использования для определения стилистически окрашенной
лексики.
Ключевые слова: словарь, электронный словарь, стилистически окрашенная лексика.
The article deals with the development in the sphere of Ukrainian electronic
dictionaries, their possibilities to be used for the analysis of stylistic layer of words are
described.
Key words: dictionary, electronic dictionary, stylistically marked vocabulary.
У статті в загальному вигляді ставиться проблема аналізу сучасних електронних словників української мови. Починаючи розробляти теоретичні основи лексикографії, Л. Щерба писав: «Хоча людство здавна займалося укладанням словників різних типів, одначе якоїсь загальної лексикографічної теорії, певно, не існує ще й донині»
[3, с. 62]. За роки, що минули після написання Л. Щербою першого етюду з лексикографії, було досліджено безліч проблем теоретичної та практичної лексикографії, проте ця галузь науки про мову настільки широка та багатогранна, що в ній ще можна знайти багато теоретичних лакун.
Словник визначається як книга, у якій в алфавітному чи тематичному порядку подано слова якоїсь мови (з тлумаченням, перекладом іншою мовою тощо). Словником також називають сукупність слів, які використовуються в чиїй-небудь мові, сукупність слів певної мови. Пасивний словник – це запас слів у будь-якого носія мови, значення яких він розуміє, але сам їх не вживає.
Словники традиційно є об’єктом і результатом лексико- графічних досліджень, специфічне ж призначення тлумачних словників визначило різноманітність і ретельність їх опису
(Ю. Апресян, Р. Будагов, В. Виноградов, О. Киселевський,
М. Семенов, Г. Скляревська, Ф. Сороколєтов, Н. Шведова та ін.).

© Н. М. Сінкевич, 2011 240

ISBN 978-966-551-348-3. Дослідження з лексикології
і граматики української мови, вип. 10, 2011
Але, наскільки нам відомо, особливості відображення стилістичного забарвлення слова в різних видах словників ще не стали предметом спеціального дослідження, що й зумовило актуаль- ність теми, винесеної в назву статті.
Метою нашої статті є первинний аналіз електронних ресурсів української лексикографії стосовно проблеми тлумачення стилістично маркованої лексики. Матеріалом дослідження є система словників, об’єднаних під назвою «Словники української мови». Видання таких словників здійснює Національна академія наук України відповідно до затвердженої Президентом України 7 серпня 1999 року програми
«Словники України», а точніше, один із її підрозділів – Український мовно-інформаційний фонд. Словники, що виходять у цій серії (це видання НАН), уважаються академічними, тобто еталонними.
Програмою «Словники України», окрім традиційних, тобто виданих на папері, передбачалося і створення їх електронного відповідника для інформаційних комп’ютерних систем. Наявність енциклопедій та словників на електронних носіях уважається одним
із показників інтелектуального рівня нації.
Від початку 90-х років ХХ ст. активізується словникова робота у зв’язку зі становленням України як самостійної держави. У кіль- кісному плані переважають перекладні загальномовні та терміно- логічні словники. Наприкінці 2001 року тиражем 30 тисяч примірників з’явився електронний словник української мови. Це була
інтегрована лексикографічна система «Словники України», яка об’єднувала п’ять словників: орфографічний, орфоепічний, синонімічний, антонімічний та фразеологічний, а також функцію словозміни. Цю фундаментальну працю присвячено 10-річчю неза- лежності України. Про її фундаментальність наочно свідчить хоча б той факт, що, коли роздрукувати на папері всю інформацію, яка є на диску, то це зайняло б сорок тисяч сторінок, тобто 40 словників по
1000 сторінок кожний.
За допомогою системи «Словники України» користувач може дізнатися про написання, наголошення, вимову близько 152 тисяч слів української літературної мови, а також одержати повну інформацію про відмінювання цих слів у всіх граматичних значеннях (відмінках, числах, особах тощо). Також на екрані при розкриванні парадигми слова над кожним із них є наголос, що є дуже важливим для тих, хто не проживає в українському природному середовищі.
241

ISBN 978-966-551-348-3. Дослідження з лексикології
і граматики української мови, вип. 10, 2011
Крім того, в електронному словнику української мови можна дізнатися про синоніми та антоніми, а також про вживання заданого слова у цілісних виразах зі спеціальним значенням (фразеологізмах).
На диску міститься інформація про 2200 антонімічних пар, 9200 синонімічних рядів та 56 тисяч фразеологічних одиниць.
Систему «Словники України» укладено на основі сучасних академічних словників української мови за допомогою словозмінної класифікації та комп’ютерних програм, розроблених фахівцями
Українського мовно-інформаційного фонду. Авторами цього електронного словника є В. Широков, І. Шевченко, О. Рабулець,
О. Костишин, М. Пещак.
Комп’ютерна лексикографія – особливий напрям у лексичній лексикографії, що має власні підходи не лише до відображення, а й до змісту словника. Електронний словник – це особливий лексико- графічний об’єкт, у якому може бути реалізовано і введено до обігу багато продуктивних ідей, які з різних причин не мали попиту в па- перових словниках. Для масових програмних продуктів, якими є електронні словники, характерними є часті зміни версій та наявність зворотного зв’язку з тисячами користувачів. Тому комп’ютерна лексикографія – це незмінно актуальна лексикографія.
Аналіз сучасних українських електронних словників представ- лено в роботах В. Широкова [2, с. 48]. Його книги присвячено дослідженню феноменології та розробці теорії лексикографічних систем. На основі вивчення інформаційно-лінгвістичних аспектів функціонування систем різного походження робиться висновок про
існування лексикографічного ефекту, який покладено в основу визначення поняття і конструкції лексикографічного середовища, що використовується для розробки інтегрованих лексикографічних систем. Висвітлюється зв’язок теорії лексикографічних систем з ло- гіко-лінгвістичним численням. Вона ілюструється на багатьох прикладах з української комп’ютерної лексикографії, серед яких – створення інтегрованої лексикографічної системи «Словники
України» й розробка нової інформаційної технології тлумачної лексикографії.
Сучасна лексикографія визначає електронний словник як комп’ютерну базу даних, що включає в особливий спосіб закодовані словникові статті, які здійснюють швидкий пошук потрібних слів із урахуванням морфологічних форм і з можливістю пошуку сполучень
242

ISBN 978-966-551-348-3. Дослідження з лексикології
і граматики української мови, вип. 10, 2011
слів (прикладів уживання), а також з можливістю зміни напрямку перекладу [1].
Залежно від наявності паперового прототипу електронні словники поділяють на ті, що мають паперові прототипи і на ті, що не мають їх. Словники, що мають паперові прототипи, у свою чергу можна поділити на такі, що відповідають своїм прототипам, та на такі, що мають відмінності. До останньої групи належить більшість електронних словників.
Система українських електронних словників на сучасному етапі нараховує 50 словників, серед яких можна виділити:
– тлумачні словники – «Великий тлумачний словник сучасної української мови»;
– спеціальні словники (історичний, етимологічний, складних випадків наголошення – загалом 13);
– термінологічні (науково-технічний, фізичних термінів, мови програмування та Інтернету – загальною кількістю 17);
– словники територіальних варіантів української мови
(буковинських, гуцульських говірок тощо – 10 словників);
– двомовні перекладні словники (російсько-український академічний словник, англо-українсько-російський словник наукової лексики, англо-український словник тощо – усього 9).
Розглянемо особливості побудови одного з електронних словників, а саме словника сленгу (упорядник Т. Кондратюк). Цей словник є практично повним варіантом свого паперового прототипу.
Він складається з теоретичної частини та безпосередньо словника.
У теоретичній частині розглянуто такі питання, як історія дослідження нелітнературної лексики у вітчизняному мовознавстві, сучасна термінологічна ситуація: характеристика, сучасний український сленг і його місце в мовному та метамовному дискурсі, арго – жаргон – сленг, експресивні засоби розмовного мовлення, формування мовного смаку на межі століть, проникнення до пуб- лічного мовлення нецензурної лексики як вияв мовного екстремізму, функціонування знижених мовних одиниць у засобах масової
інформації, стилістичний потенціал емоційно-експресивної лексики, лексики в художніх текстах. Серед довідкового матеріалу словника можна виділити: «Загальні відомості про словник і будову словникових статей», «Лексичний склад словника, словникова стаття», «Стилістична характеристика заголовних слів», «Тлумачення
243

ISBN 978-966-551-348-3. Дослідження з лексикології
і граматики української мови, вип. 10, 2011
слів», «Ілюстративний матеріал», «Фразеологізми у словнику»,
«Список скорочень». Практична частина дає тлумачення 5300 оди- ницям сучасного українського сленгу, відібраним за 1998–2004 роки.
Особливостями, що відрізняють електронний словник від його паперового, традиційного варіанта, є:
– значно менший обсяг і, відповідно, ціна;
– можливість швидше знаходити необхідний матеріал завдяки особливостям відповідної комп’ютерної програми. Але потрібно зазначити, що системи автоматичного пошуку в цьому словнику, як і в інших, немає.
Розглянувши сиcтему електронних словників української мови, можемо зробити висновок, що ця система є розгалуженою і різно- манітною, дозволяє вирішувати важливі проблеми лексикології та семантики. Але безпосередньо «електрон-ний» характер словників ще поступається їх лексикографічній базі. Електронний словник є універсальним і очевидним об’єктом використання різних мовних технологій, і комп’ютерна лексикографія не повинна обмежуватися тільки застосуванням нових тех-нологій до старого словникового змісту.
БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ
1.
Селегей В. Электронные словари и компьютерная лексикография httphttp://www.lingvoda.ru/transforum/articles/selegey_a1.asp
2.
Широков В. А. Iнформацiйна теорiя лексикографiчних систем. –
К.: Довiра, 1998. – 331 с.; Широков В. А. Інформаційно-енер- гетичні трансформації та інформаційне суспільство / В. А. Широ- ков // Українсько-польський науково-практичний журнал «Наука,
інновація, інформація». – К., 1996. – С. 48–66.
3.
Щерба Л. В. Языковая система и речевая деятельность / Л. В. Щерба.
– Л., 1974.
Надійшла до редколегії 13.03.2011
244

Document Outline

  • БІБЛІОГРАФІЧНІ ПОСИЛАННЯ


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал