Міністерство охорони здоров'я україни вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова кафедра дитячих інфекційних хвороб



Скачати 239.21 Kb.
Дата конвертації26.02.2017
Розмір239.21 Kb.
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. М.І. ПИРОГОВА

КАФЕДРА ДИТЯЧИХ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ

ДИСЦИПЛІНА

— «ПЕДІАТРІЯ, ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЇ»

МОДУЛЬ 2

ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ




МЕТОДИЧНА РЕКОМЕНДАЦІЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ 6 КУРСУ

(спеціальність 7.110104 – «педіатрія»

по темі " Диференційна діагностика ГКІ у дітей "




РОЗРОБНИКИ МЕТОДИЧНOЇ РЕКОМЕНДАЦІЇ: к.мед.н., доцент Онофрійчук О.С.

Затверджено на методичній нараді кафедри Протокол № 1 від 28.08.2012



Вінниця ВНМУ 2012

I. Актуальність теми.

Гострі кишкові інфекції належать до найбільш поширених захворювань у дітей. В патології кишкових інфекцій дизентерія, сальмонельоз, ешеріхіоз, кишковий ієрсініоз, вірусні діареї у дітей посідає одне з перших місць, характеризується важким перебігом, особливо у немовлят. Знання епідеміології, клініки, діагностики ГКІ потрібне лікарям для якомога раннього виявлення недуги, лікування хворого та вживання заходів для припинення поширення інфекції.


II. Навчальні цілі заняття
Студент повинен знати:

  1. Етіологію ГКІ

  2. Джерело інфекції, механізм її передачі, сприйнятливість до неї.

  3. Основні ланки патогенезу.

  4. Класифікацію ГКІ, критерії важкості.

  5. Клінічну картину захворювання в залежності від типу ГКІ та віку хворого.

  6. Провідні клінічні симптоми та синдроми ГКІ: місцеві (гастрит, ентерит, коліт) та загальні (токсикоз, ексикоз, нейротоксикоз, токсикоз-септичний стан). Клінічні варіанти перебігу шигельозу, сальмонельозу, ешерихіозів, кишкового ієрсиніозу, вірусних діарей у дітей різного віку.

  7. Варіанти перебігу, наслідки та ускладнення хвороби.

  8. Лабораторні методи діагностики

  9. Диференційна діагностика ГКІ між собою та із захворюваннями шлунково-кишкового тракту неінфекційного походження.

  10. Основні принципи терапії хворих на ГКІ.

  11. Гострі кишкові інфекції у новонароджених. Етіологічна структура. Клінічні особливості. Диференційна діагностика. Лікування. Профілактика.

  12. Профілактичні заходи в осередку інфекції.


Студент повинен вміти:

  1. Додержуватись основних правил поведінки біля ліжка хворого, правильно розміщувати хворих у стаціонарі.

  2. Вміти зібрати епідеміологічний анамнез. Виявити контакт з хворим на шлунково-кишкові захворювання, вияснити, які харчові продукти вживав хворий.

  3. Характеризувати епід. середовище, початок захворювання.

  4. Зібрати анамнез життя.

  5. Заповнювати медичну документацію.

  6. Ставити діагноз згідно класифікації.

  7. Провести забір матеріалу для бактеріологічного та копрологічного дослідження, забір крові для серологічних досліджень.

  8. Дати оцінку додатковим методам досліджень.

  9. Призначити лікування з випискою рецептів на основні препарати, дати рекомендації перед випискою хворого.

  10. Організувати протиепідемічні заходи в осередку (виявити джерело інфекції, написати термінове повідомлення в СЕС)


III. Цілі розвитку особистості (виховні цілі):

  1. Розвивати навички спілкування з хворою дитиною, її батьками;

  2. Розвивати уявлення про вплив екологічних, соціально-економічних факторів на захворюваність ГКІ.



IV. Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліни

Знати

Вміти

I. Попередні (забезпечуючі) дисципліни

1. Нормальна анатомія

Анатомія людини




2. Нормальна фізіологія

Анатомо-фізіологічні особливості шлунково-кишкового тракту у дітей.




3. Мікробіологія

Загальна характеристика збудника, його властивості.




4. Патологічна фізіологія

Закономірності впливу збудника на макроорганізм як біологічного фактору. Основні патогенетичні механізми.




5. Пропедевтика дитячих хвороб

Анатомо-фізіологічні особливості дитячого віку. Семіотика захворювань.

Проводити обстеження дитини. Інтерпретувати результати даних додаткових досліджень.

6. Фармакологія

Медикаменти, що призначаються для лікування ГКІ.

Розраховувати добові та разові дози, виписувати рецепти.

II.Наступні дисципліни, ті, що забезпечуються

1. Епідеміологія

Зміст профілактичних та протиепідемічних заходів.

Сформулювати методи профілактики.

III. Міжпредметна інтеграція.

1. Хірургія

Клініку абдомінальних проявів.

Провести диференційну діагностику хірургічної патології живота.

2. Педіатрія

Клініко-лабораторні особливості перебігу ГКІ.

Провести диференціальну діагностику з захворюваннями, що супроводжуються діарейним синдромом при соматичних захворюваннях.



V. Матеріали методичного забезпечення заняття.
Питання для індивідуального теоретичного опитування:.

А. По базовим знанням.



  1. Значення анатомо-фізіологічних особливостей шлунково-кишкового тракту у дітей при виникненні кишкових інфекцій

  2. Вплив особливостей обмінних процесів у дітей на клінічну характеристику кишкових інфекцій

  3. Основні типи травлення

  4. Флора шлунково-кишкового тракту у дітей, її залежність від віку.

  5. Джерела інфекції.

  6. Шляхи та фактори передачі.

  7. Лабораторні методи обстеження хворих.

 Б. По темі заняття

  1. Показники захворюваності на ГКІ у дітей.

  2. Джерела ГКІ.

  3. Шляхи і фактори передачі ГКІ у дітей.

  4. Умови, необхідні для розвитку ГКІ у дітей.

  5. Тривалість інкубаційного періоду у дітей.

  6. Фактори, які впливають на тривалість бактеріовиділення у дітей, хворих на ГКІ.

  7. Показання до госпіталізації хворих і принципи їх розподілення в кишковому відділенні.

  8. Особливості специфічного імунітету при ГКІ у дітей.

  9. Клінічна класифікація ГКІ.

  10. Провідні клінічні симптоми та синдроми ГКІ: місцеві (гастрит, ентерит, коліт) та загальні (токсикоз, ексикоз, нейротоксикоз, токсикоз-септичний стан).

  11. Які клінічні форми ГКІ найчастіше зустрічаються у дітей раннього віку?

  12. Причини негладкого перебігу захворювання у дітей.

  13. Які ускладнення у дітей зустрічаються найчастіше?

  14. Характеристика перебігу ГКІ у дітей.

  15. Принципи лікування ГКІ у дітей.

  16. Методи діагностики захворювання: загальний аналіз крові, копрограма, серологічні реакції при інфекційних захворюваннях, бактеріологічне дослідження біологічних рідин та виділень.

  17. .Диференційна діагностика ГКІ.

  18. Профілактичні заходи у дітей і в осередку інфекції.

  19. Умови виписки із стаціонару і показання до прийому в дитячі заклади дітей, які перенесли ГКІ.


Джерела навчальної інформації.
Основна література:

1. Михайлова А. М., Трішкова Л. О., Крамарєв С. О., Кочеткова О. М. Інфекційні хвороби у дітей // К.: Здоров’я. – 2000. – 418 с. “Інфекційні хвороби в дітей”: підручник за ред. проф. С.О.Крамарьова, проф. О.Б.Надраги. – Київ.: ВСВ “Медицина”, - 2010-392 с..

2.Інфекційні хвороби в дітей / за ред. Крамарьова С.О., Надраги О. Б. - Київ.: ВСВ ″Медицина″, 2010-392 с.

3. Наказ МОЗ України від 07.11.2009 №814 “Клінічний протокол діагностики та лікування у дітей пандемічного грипу, спричиненого вірусом А(H1N1 Каліфорнія).

4.Наказ МОЗ України від 09.07.2004№354 “Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей”.

5. Наказ МОЗ України від 31.08.2004 №437 “Про затвердження клінічних Протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і дошпитальному етапах”

6. Nelson textbook 18th Edition by Robert M. Kliegman, MD, Richard E. Behrman, MD, Hal B. Jenson, MD and Bonita F. Stanton, MD. Видавництво: SAUNDERS. 2007. – 3200 р.
Додаткова література
1. Волосовец А.П., Юлиш Е.И. Рациональная антибиотикотерапия респираторных заболеваний у детей - Донецк:Регина, 2005.-389с.

2. Волосовець О.П., Кривопустов С.П., Нагорна Н.В., співав. Завдання з біоетики та медичної деонтології для педіатрів-Донецьк: Донбас, 2004. - 84 с.

3. Волосовець О.П., Нагорна Н.В., Кривопустов С.П., Острополець С.С., Бордюгова О.В. Діагностика та лікування невідкладних станів у дітей. Навчальний посібник для студентів ВМНЗ IV рівня акредитації, лікарів-інтернів, лікарів-курсантів післядипломної освіти. – Донецьк: Донецький державний медичний університет ім. М.Горького., 2007. – 112 с.

4. Москаленко В.Ф., Волосовець О.П., Яворівський О.П., Булах І.Є., Остапик Л.І., Палієнко І.А., Мруга М.Р. (ред.) Крок 2. Загальна лікарська підготовка. Частина 2. Педіатрія, акушерство та гінекологія, гігієна. -Київ: Nova Knyha Publ.,2005.-404с.

5. Накази МОЗ України «Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні», «Про удосконалення організації медичної допомоги дітям підліткового віку», та по протоколах за спеціальностями “дитячі інфекційні хвороби, «педіатрія» та ін. МОЗ України. – Київ, 2005 р. – 414 с.

6. Невідкладні стани в педіатрії: Навч. посіб. / За редакцією проф. О.П.Волосовця та Ю.В.Марушка - Х.: Прапор. - 2008. – 200 с.

7. Оказание стационарной помощи детям. Карманный справочник. Оригинальное издание: Pocket book of Hospital care for children. Geneva, WHO, 2005. – Всемирная Организация Здравоохранения, 2006, 378 с.

8. Педиатрия. Под ред. Дж.Грефа. М.: Практика, 1997. - 911 с.

9. Петрушина А.Д. и др. Неотложные состояния у детей. – М.: «Медицинская книга», 2002. – 176 с.

10. Пєший М.М. Невідкладна допомога в педіатричній практиці / Навчальний посібник для студентів і лікарів-інтернів вищих мед.навч.закладів ІІІ-IV рівнів акредитаціі. – Полтава, 2001. – 245 с.

11. Пособие ИВБДВ (Интегрированное Ведение Болезней Детского Возраста), Всемирная Организация Здравоохранения, Департамент Здоровья и Развития, Ребенка и Подростка (САН), 2000, 202 с.

12. Синдромная диагностика в педиатрии: справочник /Под ред. акад. РАМН А.А.Баранова – М.: Медицина, 1997. – 320 с.

13. Fisher, Randall G.; Boyce, Thomas G. Moffet’s Pediatric Infections Diseases: A Problem Approach, 4th Edition. – 2005.-1054 p.

14. Krugman’s infections diseases of children 11th edition. – 2003.- 820 p.

15. . Учайкин В.Ф., Нисевич Н.И., Шамшева О.В. « Инфекционные болезни и вакцинопрофилактика у детей.» Учебник для ВУЗов / М.:ГЭОТАР, Медиа, 2007.—688 с.

16. Інфекційні хвороби у дітей / за ред. С.О.Крамарєва.- К. “Моріон”, 2003. – 480 с.

17. Инфекционные болезни у детей / под ред. В.Н.Тимченко, Л.В. Быстряковой.

– СПб.: СпецЛит, 2001. – 560 с.

18. Богадельников И. В. Дифференциальный диагноз инфекционных заболеваний у детей: Руководство для врачей и студентов. – 3 изд., испр. и дополн. – Донецк, 2013. – 712 с.

19. Инфекционные болезни у детей / под ред. В.В.Ивановой, - М.: МИА, 2002.- 923 с.

20. Педіатрія/ за ред. Тяжкої О.В. – Вінниця: „Нова Книга”, 3 вид., 2009. – 1136 с.

21. Справочник по инфекционным болезням у детей / Под общей редакцией проф. И.В. Богадельникова, проф. А.В. Кубышкина, и доц. КуадДия. Издание 8-е, дополненное и переработанное. − Симферополь: ИТ «АРИАЛ», 2012. − 304 с.

22. Principes and practice of pediatric infections diseases / Edited by Saran S. Long,

Larry K. Pickering, Charles G. Prober , 1997.- 1821 р.


Тестовий контроль по темі «Диференціальна діагностика ГКІ»

Варіант І

  1. У дітей якого віку найчастіше спостерігається септична форма

сальмонельозу?

А. Старшого віку

Б. Дошкільного віку

В. Новонароджених

  1. Яка кишка переважно уражається при дизентерії?

А. Дванадцятипала кишка

Б. Порожниста кишка

В. Клубова кишка

Г. Товста


  1. Провідний механізм розвитку діарейного синдрому при ротавірусному

гастроентериті:

А. Активація цАМФ;

Б. Дисахаридазна недостатність;

В. Запалення слизових оболонок ШКТ


  1. Клініка ентероінвазивного ешерихіозу подібна до:

А. Сальмонельозу

Б. Дизентерії

В. Холери

Г. Ротавірусного гастроентериту


  1. Типовим місцем розташування висипу при ієрсиніозній інфекції є:

А. Кисті, стопи

Б. Навколо суглобів

В. Природні складки шкіри

Г. Всі відповіді вірні


  1. Вирішальне значення у верифікації діагнозу дизентерії має:

А. Копрологічний метод;

Б. Серологічне дослідження;

В. Бактеріологічне дослідження випорожнень;

Г. Гемограма

  1. Які зміни в крові характерні для ієрсиніозної інфекції?

А. Лейкоцитоз, зсув формули вліво, прискорена ШОЕ

Б. Лейкопенія, відносний лімфоцитоз



В. Лейкоцитоз, зсув формули вліво, нормальна ШОЕ


  1. Тип діареї при сальмонельозі:

А. Секреторний

Б. Осмотичний

В. Інвазивний


  1. Антибіотики при ротавірусному гастроентериті призначають:

А. При тяжкому ступені захворювання;

Б. При середньотяжкому ступені захворювання

В. Незалежно від важкості стану


  1. Типовим ускладненням при ентеротоксигенному ешерихіозі є:

А. Кишкова кровотеча

Б. Перфорація

В. Гіповолемічний шок

Г. Інвагінація

Варіант -2

  1. Де розмножуються віруси при ротавірусному гастроентериті?

А. В клітиниах епітелія шлунку;

Б. В клітинах епітелія тонкої кишки;

В. В клітинах епітелія товстої кишки;

Г. В клітинах епітелія верхніх дихальних шляхів


  1. Які ділянки кишечника переважно уражаються при ентеропатогенному ешерихіозі:

А. Дванадцятипала кишка;

Б. Тонкий кишечник;

В. Товста кишка


  1. Вкажіть провідні клінічні синдроми при шигельозі:

А. диспепсичний, інтоксикаційний

Б. диспепсичний, алергічний

В. диспепсичний, астено-вегетативний


  1. Характер випорожнень при ешерихіозах у дітей раннього віку:

А. Яскраво-жовтого кольору

Б. Наявність гною

В. Значна кількість слизу

Г. Наявність крові


  1. Які симптоми не характерні для клініки кишкового ієрсиніозу:

А. Блювання

Б. Діарея

В. Вузлувата еритема

Г. Ларинготрахеїт


  1. Ексикоз II ст.у дітей до 3-х років характеризується втратою маси тіла :

А. 3- 5%;

Б. 6-9%

В. 10% і >


  1. Які з антибіотиків є препаратами вибору при сальмонельозі?

А. Тетрациклін

Б. Стрептоміцин

Д. Цефотаксим

Г. Цефазолін


  1. Ускладненнями при шигельозі є:

А. Дихальна недостатність

Б. Менінгоенцефаліт

В. Синдром Уотерхауза-Фрідеріксена

Г. Випадіння слизової оболонки


  1. Назвіть причини рецидивів ієрсиніозної інфекції:

А. Повільне вироблення імунітету

Б. Незавершеність фагоцитозу

Г. Низький рівень інших факторів неспецифічного захисту

Д. Всі вiдповiдi вiрнi


  1. В якості етіотропної терапії при ієрсиніозі не використовують:

А. Пеніцилін

Б. Цефотаксим

В. Левоміцетін

Г. Амікацин

Варіант -3

  1. Симптоми ентериту при сальмонельозі:

А. Спазм та болючість сигмоподібної кишки

Б. Тенезми

В. Рідкі випорожнення, пінисті, смердючі

Г. Податливість анусу


  1. Клініка ентеропатогенного ешерихіозу подібна до:

А. Сальмонельозу

Б. Дизентерії

В. Холери


  1. Характер випорожнень при типових формах дизентерії:

А. Рідкі, як „болотна твань”, з домішками слизу

Б. Рідкі, жовті, з неперетравленими рештками їжі

В. Мізерні, зі слизом і кров’ю


  1. Для клініки ротавірусної інфекції не характерно:

А. Гострий початок;

Б. Підвищення t до 37,4 – 37,80 С;

В. Блювання, рідкий стілець;

Г. Різко виражена інтоксикація;

Д. Біль в животі;


  1. Результати копрограми при ГКІ допомагають визначити:

А.Етіологію захворювання

Б.Топічний діагноз

В.Ступінь зневоднення

Г.Ступінь дисбактеріозу

Д.Ступінь тяжкості ГКІ




  1. Які лабораторні методи дослідження мають вирішальне значення в діагностиці ієрсиніозної інфекції?

А. Лікворограма, загальний аналіз крові

Б. Бактеріологічний, загальний аналіз сечі

В. Бактеріологічний, серологічний


  1. В які температурні умови потрібно помістити живильне середовище з посівом матеріалу при ієрсіиніозній інфекції?

А. 37,0 0 С

Б. 20,00 С

В. 1 - 50 С (умови холодильника)


  1. Які ускладнення не характерні для сальмонельозу:

А. ДВЗ - синдром;

Б. Гостра ниркова недостатність

В. Інфекційно-токсичний шок;

Г. Апное


  1. Яку суміш призначають дітям на змішаному і штучному вигодовуванні при ротавірусній інфекції?

А. “Малиш”;

Б. “Малютка”;

В. “Детолакт”;

Г.Детолакт - низьколактозний”


  1. Критерієм виписки хворих на ієрсиніозну інфекцію із стаціонару є:

А.Після відміни антибіотика і 3-х днів нормальної температури

Б. Зникнення всіх клінічних ознак хвороби і 7 – 10 днів нормальної температури

В. Нормалізація випорожнень і нормальний аналізу крові
Варіант -4

  1. Який тип діареї викликають ентеротоксигенні E.Coli:

А. Інвазивний

Б. Секреторний



В. Осмотичний


  1. Основним критерієм, який підтверджує діагноз сальмонельозу є:

А. Вираженість інтоксикації

Б. Виділення збудника

В. Гепато – лієнальний синдром

Г. Рідкі випорожнення, смердючі, з домішками слизу, зелені


  1. Атиповою формою ієрсиніозної інфекції є:

А. Скарлатиноподібна

Б. Стерта

В. Абдомінальна


  1. Вкажіть типові ознаки колітичного синдрому при шигельозі:

А. Переймоподібний біль у животі, тенезми, спазмована сигмоподібна кишка;

Б. Блювання, випорожнення водянисті ,оранжевого кольору;

В. Здуття живота, випорожнення рясні, зелені, як «болотна твань»

Г. Випорожнення водянисті, пінисті, без патологічних домішок




  1. Які зміни збоку шкіряних покровів і слизових оболонок не характерні для ієрсиніозної інфекції?

А. Виразка на вуздечці язика

Б. Симптом Пастіа

В. Блідість носогубного трикутника

Г. Одутлість і гіперемія обличчя


  1. Який симптом не належить до ознак токсикозу:

А. Лихоманка

Б. Порушення мікроциркуляції

В. Зниження апетиту

Г. Зниження тургору шкіри


  1. Діагноз ротавірусного гастроентериту підтверджує :

А. Бактеріологічне дослідження калу;

Б. Копрологічне дослідження;



В. Виявлення Ag збудника методом ІФА у фекаліях


  1. Який титр є діагностичним при однократному дослідженні в РА для підтвердження кишкового ієрсиніозу?

А. 1:10

Б. 1:100

В. 1: 20


  1. При лікуванні важких форм шигельозу обов’язковим є призначення:

А. Ферментів

Б.Антибіотиків

В. Біопрепаратів

Г. Сорбентів


  1. Який з препаратів використовують для етіотропного лікування ієрсиніозної інфекції?

А. Пеніціллін

Б. Левоміцетін

В. Поліміксін

Г. Ерітроміцин
ЗАДАЧА 1
Дитина, 1 року 2 міс., захворіла гостро. Ввечері підвищилась температура тіла до 39,9º С, повторна блювота, біль у животі переймоподібного характеру. Випорожнення розріджені, спочатку калові, потім малокалові, зі слизом і прожилками крові. На другий день температура 37,5 – 37,8º С, випорожнення дуже часті.

У тяжкому стані дитина доставлена в лікарню. При огляді: свідомість збережена, дитина в’яла, адинамічна. Шкіра бліда, суха. Тургор тканин знижений. Губи сухі, язик обкладений білим нальотом. Пульс 120 уд./хв, ритмічний. Тони серця ритмічні, послаблені. Живіт запалий. Сигмовидна кишка спазмована, болюча при пальпації, спостерігається гурчання при пальпації інших відділів товстої кишки. Анус зіяє. Випорожнення малокалові, зі слизом і прожилками крові.



  1. Сформулюйте розгорнутий клінічний діагноз.

  2. Призначте лабораторне обстеження.

  3. Призначте лікування.

  4. Диспансерне спостереження.


ЗАДАЧА 2
Дитина 6 років захворіла гостро після прийому некип’яченого молока. Захворювання почалося з підвищення температури до 390 С, появи багаторазової блювоти та частих випорожнень зеленого кольору з слизом, смердючих. В стаціонарі t утримувалась на високих цифрах до 6 дня хвороби, відмічається повторна блювота. Блідий. Тони серця ослаблені. Живіт здутий. Печінка виступає на 3 см, селезінка - на 1,5 см. Випорожнення рідкі, зелені, до 10-15 раз на добу.

1.Поставте попередній діагноз.

2. План обстеження для уточнення діагнозу.

3. Лікування.

4. Правила виписки хворих із стаціонару.
ЗАДАЧА 3

Дитина 1 рік 8 місяців захворіла гостро взимку, підвищилася температура тіла до 38°С, помірно виражені симптоми інтоксикації, блювота 2 рази на добу, незначні катаральні явища. Скаржиться на біль в животі. Метеоризм, випорожнення рідкі водянисті, без патологічних домішок з різким запахом. При бактеріологічному дослідженні кала патогенна мікрофлора не виявлена. В аналізі крові помірний лімфоцитом, лейкоцити та ШОЕ в межах норми.



  1. Сформулюйте та обґрунтуйте попередній діагноз.

  2. План обстеження хворого.



  1. З чим необхідно диференціювати дане захворювання?

  2. Основні принципи лікування.

ЗАДАЧА 4

У дитини грудного віку, яка лікується з приводу отиту в соматичному відділенні, з’явились ознаки ГКІ: підвищення температури, блювання, млявість, водянистий кал 5 разів на протязі дня. При об’єктивному огляді лікар констатує: стан середньої тяжкості, живіт здутий, гурчання по всьому кишковому тракті, кал водянистий, жовто-оранжевого кольору, без патологічних домішок.



  1. Поставте діагноз хворому.

  2. Про яку інфекцію можна думати? Обґрунтуйте.

  3. Тактика лікаря по відношенню до хворої дитини і дітей цієї палати.

  4. Яке обстеження слід призначити для верифікації (етіології) діагнозу?


ЗАДАЧА 5

Хлопчик 5 років, перебуваючи в дитячому садку, захворів гостро: підвищилась температура до 38 град., з’явилися нудота, блювота 2 рази, відмова від їжі, скарги на болі в животі. При огляді лікарем виявлено: в’ялість, слабкість, спинка язика суха; тахікардія, живіт м’який, відмічається гурчання і больова реакція при пальпації петель кишечнику. Кал був 5 разів: рідкий, водянистий без патологічних домішок. При бактеріологічному дослідженні калу виявлено E. Coli O-125.



  1. Виділіть основні синдроми захворювання.

  2. Сформулюйте діагноз.

  3. Призначте лікування.

  4. Диспансерне спостереження.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал