Міністерство науки і освіти України Управління освіти Чернігівської міської ради Науково – методичний центр



Скачати 75.44 Kb.
Pdf просмотр
Дата конвертації30.03.2017
Розмір75.44 Kb.

Міністерство науки і освіти України
Управління освіти Чернігівської міської ради
Науково – методичний центр







Ігрові прийоми
навчання письма
першокласників
як умова успішності
оволодіння каліграфією

Методичний посібник
для вчителів початкових класів







Учитель початкових класів
Капелюха Ганна Миколаївна








Чернігів, 2010

2
Капелюха Г.М. – учитель початкових класів колегіуму №11 м. Чернігова
У посібнику розроблено науково-теоретичну й практичну систему знань і вправ з підготовки руки дитини до письма в добукварний і букварний періоди навчання грамоти на основі ігрових прийомів навчання; висвітлена історія виникнення, застосування й навчання письма; розкриті основні психолого-педагогічні характеристики процесу письма та програмні вимоги до його навчання.
Розрахований на вчителів початкових класів, студентів педагогічних навчальних закладів і батьків.
Рецензенти:
Антипець В.П.– кандидат педагогічних наук, доцент кафедри практичної психології ЧНПУ ім. Т.Г. Шевченка;
Бурнос В.В. – завідувач відділу дошкільної та початкової освіти ОІППО.
Погоджено на засіданні ради науково-методичного центру
Управління освіти Чернігівської міської ради, протокол №3 від 09.02.2010 р., рекомендовано до друку

3

Зміст
1.
Вступ
5 2.
З історії виникнення й застосування письма
7 3.
З історії навчання письма
12 4.
Психолого-педагогічна характеристика процесу письма
18 5.
Програмні вимоги до навчання письма
23 6.
Гра та її психологічний вплив на розвиток на початковому етапі навчання
28 7.
Підготовка руки дитини до письма
32 8.
Письмо в букварний період навчання грамоти
40 9.
Фізкультхвилинки як один із допоміжних засобів розвитку м’язів руки дитини 55 10.
Висновки
62 11.
Література 63

4
«
Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, мистецтва. Цей світ повинен оточувати дитину і тоді, коли ми бажаємо навчити її читати і писати. І саме від того, як буде почуватися дитина, піднімаючись на першу сходинку до вершин пізнання, що вона буде переживати, залежить весь її подальший шлях до знань»
В.О.Сухомлинський.
«Процес навчання письма буде легким при умові, якщо грамота стане для дітей яскравим, захоплюючим шматком життя, наповненим живими образами, звуками, мелодіями. Те, що дитина має запам’ятати, передусім повинно бути цікавим»
В.О.Сухомлинський.



5
Вступ
Успішність навчання учнів значною мірою визначається рівнем оволодіння тими загальнонавчальними вміннями і навиками, до складу яких належить і формування навички письма. Як казав Сухомлинський: «Роль цього засобу в початковій школі, де кожна зустріч з новим явищем навколишнього світу пробуджує в серцях дітей почуття захоплення, неможливо переоцінити.»
Те, що було написано один раз, стає здобутком усього світу на всі часи. Уміти користуватися письмом як засобом спілкування дуже важливо для кожної людини сьогодні, бо воно є засобом підвищення власної культури й культури всього народу.
Писемний спосіб вираження думки – одне з найбільших досягнень людства.
З допомогою невеликої кількості графічних знаків люди висловлюють нескінченну різноманітність своїх думок, зберігають їх від забування, повідомляють іншим людям.
Письмо посідає значне місце в розвитку суспільства, науки, техніки, культури. Саме тому, навчання письма поряд із навчанням читання є одним із найважливіших завдань школи.
Письмо – це засіб передачі думки, а гарне письмо – це ще й мистецтво.
Наукові дослідження доводять, що школяр, який тільки почав писати, не відчуває реальної потреби в цій новій мовній функції. Так створюється гігантський бар’єр у навчанні письма. І тому дуже важливо, щоб учитель глибоко розумів ті психічні процеси, які відбуваються у свідомості учня. Увага дитини майже повністю зосереджується на фізичній роботі, слабо розподіляється між різними видами дій. Крім того, виконуючи те чи інше письмове завдання, дитина перевантажує свої сили, особливо м’язи руки, плеча, зору. Рука ніби не підкоряється їй, оскільки рухи пальців, кисті й передпліччя ще недостатньо координуються. Часто затрачені сили не дають бажаних результатів, тому кожне завдання слід чітко розчленовувати на складові елементи й наступне давати тільки тоді, коли діти впораються з попереднім.
Письмо – це не тільки один із видів мовної діяльності, а ще й творчий процес, в основі якого з одного боку лежить прагнення учня до пізнання нового, з іншого – уміння й навички, які учень набуває на уроці.
Письмо – це складний монотонний і важкий процес. Саме тому вчителі та методисти спрямовують свої зусилля на вдосконалення методів, прийомів навчання дітей, формування різнобічних умінь і навичок, у тому числі й графічних, що вимагає від них глибоких знань особливостей дитячого сприймання, уваги, пам’яті, мислення.

6
Одним із виправданих педагогічних прийомів навчання молодших школярів є гра.
Цей прийом є одним із засобів реалізації такого важливого дидактичного принципу як урахування вікових особливостей учнів. А це конче необхідно дітям молодшого шкільного віку, адже перше півріччя навчального року – це період «адаптації» першокласників, перехід від переважно ігрової діяльності в дитячому садку до навчальної
– у школі. Слід вказати на ще одне значення ігрових прийомів: вони знімають втому й напруження, тривалий час підтримують оптимальний тонус пізнавальної активності дітей.
В.О.Сухомлинський наголошував: «Дуже важливо, щоб дивовижний світ природи, гри, музики, фантазії, мистецтва, що оточуює дітей до школи, не закрився б перед ними класними дверима. Навчання в перші місяці й роки шкільного життя не повинно перетворитися в єдиний вид їх діяльності. Дитина лише тоді полюбить школу, коли вчителі щедро відкриють перед нею ті самі радощі, які були в неї раніше. Але навчання не повинно пристосовуватися до дитячих радощів, навмисно полегшувати його тільки для того, щоб малюкові не було сумно. Школяра потрібно готувати до найголовнішої справи всього життя – серйозної, наполегливої, старанної праці, яка не можлива без напруження думки».
Відомо, що потреба в грі ніколи не зникне в людини. Для дитини ж особлива її цінність полягає не тільки в тому, що вона дає їй можливість як загального, так і фізичного зростання, а й у плані підготовки до різних сфер життя. Гра для учня, особливо в молодшому шкільному віці, наділена ще й дослідницьким змістом, який дає змогу моделювати все те, що існує поза нею. Саме через гру дитина швидше знайомиться з правилами та нормами спілкування з довкіллям – зі світом природи, з людьми.
О.Савченко констатує: «Гра – справа серйозна, і дуже важливо, щоб вона була не епізодом, а проходила б крізь усе життя дитини, як у школі, так і вдома. Дитина має жити чудовою, захопливою атмосферою гри й із великою радістю зустрічати наступний день ”
Отже, навчання письма – надзвичайно важливе, відповідальне й досить складне завдання в навчанні грамоти і для учня, і для вчителя. А гра – це один із прийомів, за допомогою якого значно полегшується цей складний для першокласників процес формування навички письма.

7
З історії виникнення й застосування письма
Винахід письма – одне з найбільших досягнень людського розуму. Він, як говорив
І.Франко,: «Став підвалиною усієї людської культури, наймогутнішим рушієм поступу, що без нього людина не могла б пізнати послідовно і ґрунтовно закони природи».
З винаходом письма людство одержало можливість подолати певну обмеженість мовного спілкування, оскільки писемне спілкування практично не знає ні часових, ні просторових обмежень: написане в певний час і в певному місці можна сприймати
(прочитати) через будь-який проміжок часу.
З винаходом письма людство одержало можливість подолати певну обмеженість мовного спілкування. Написане в певний час і певному місці можна сприймати
(прочитати) через будь-який проміжок часу.
У світі були в минулому й зараз є різні типи письма – види або форми конкретного вираження певної думки.
Для позначення звуків на письмі кожна мова має свою систему знаків – графіку.
Система графічних знаків, що сприймається зором і здатна передавати мову, називається
письмом.
Як же виникло письмо?
Воно виникло в глибоку давнину до так званої доби палеоліту. Пам’ятки графічних знаків, знайдені під час розкопок, дуже давні – близько 2 тисяч років до н. е.
Першим натяком на письмо були умовні сигнали мисливців. Щоб повідомити про шлях свого пересування, вони викладали гілки дерев або поламані стріли в потрібному напрямі. Щоб передати інформацію, запам’ятати важливу для них подію, люди робили вузли, зарубки на деревах, татуювання тощо. Ці та інші мнемотехнічні (тобто такі, які допомагають запам’ятати) засоби були лише першим кроком на довгому шляху розвитку письма.
Наступним було малюнкове письмо, або піктографія.
1
Піктографічні знаки були зрозумілі людям, які говорили різними мовами. Вони мали бути чіткими, наочно відображати конкретні предмети. У цьому письмі не було букв, а те, що треба передати, зображувалось за допомогою малюнків (мал.1).

1
Піктографія (лат. Pictus – писаний фарбами, grapho – пишу) – письмо малюнками, або „картинопис”.

8

Малюнок 1

Орієнтовний зміст «написаного»: «Мисливець пішов на полювання, здобув шкуру звіра, потім ще одну, полював на моржа, поплив на човні з іншим мисливцем, заночували».
Піктограми видряпувалися камінням, кістками або наносилися фарбами на стінах печер, скелях, рогах і кістках тварин. Таке письмо було особливо поширене в індійців
Північної Америки.
Письмо малюнками було не дуже зручним, і люди прагнули його вдосконалити.
Дедалі частіше вживалися значки для умовного позначення понять. Так із письма малюнками розвинулось інше письмо – ідеографічне
2
(мал.2).

Малюнок 2

Потреба писати швидко та необхідність передавати складні за змістом і довгі за розміром тексти призвели до того, що значки дедалі більше втрачали подібність до зображуваних предметів, перетворюючись на умовні позначки – ієрогліфи.
3
Прикладом такого письма може бути китайське (мал.3).
2
Ідеографія (від грецької idea – поняття, grapho – пишу) – письмо значками, які виражають певні слова – поняття незалежно від їх звукового оформлення.
3
Ієрогліфи (від грецької hieroglyphoi – священні письмена) – фігурні знаки, які означали цілі слова (поняття) або окремі склади і звуки.

9
Малюнок 3
Ідеографічне письмо, як і письмо малюнками, було не дуже зручним, для позначення багатьох предметів, явищ, понять доводилося користуватися великою кількістю позначок. Згодом певним значком почали позначати не все слово, а тільки склад або початковий звук, виникло письмо складами. Ідеографічне письмо замінюється
складовим.
Із складового письма розвивається звукове, яким користуємося й ми, де кожний звук (буква) позначає вже не слово і не склад, а, як правило, звук.
Сукупність знаків (букв), розміщених у певному порядку, які застосовуються в тій або іншій мові, для передачі на письмі звуків, називається алфавітом.
Слово алфавіт походить від грецьких слів «альфа» і «бета.» Першим найбільш удосконаленим алфавітом був фінікійський, від якого беруть свій початок багато інших алфавітів, зокрема й грецький.
Від грецького алфавіту походять слов’янські (серед них – російський, український, білоруський) та ряд інших. Слов’янський алфавіт виник у 9 ст.
Відомо два види старослов’янських алфавітів – глаголиця (мал.4) і кирилиця
(мал.5). Зовні вони дуже відрізняються.

10
Малюнки 4, 5
Давньоруське письмо розвивалося на основі слов’янського кириличного. У ньому не було розділових знаків і наголосів, букви – великі за розмірами, більшість із них мала прямі лінії; виписувалися вони чітко, окремо одна від одної. Таке письмо називалося
уставом (мал.6).
Малюнок 6
З кінця 14 ст. почали писати півуставом. Букви півуставу значно менші, лінії більш округлі, уведено певні розділові знаки (мал.7).
Малюнок 7
З кінця 15 ст. півустав перетворюється на скоропис. Темп письма прискорюється внаслідок скороченого написання слів (мал.8).

11
Малюнок 8
На початку 18 ст. була проведена реформа письма. З’являється нове письмо –
«гражданка». Старе ж письмо зберігається лише в церковному вжитку.
Під впливом російського „гражданського” алфавіту формується українське й білоруське письмо. Українські літери мали вельми красиві форми. Великі й малі букви були створені переважно на принципі безвідривності написання.
Лабораторія навчання й виховання дітей шестирічного віку Науково- дослідницького інституту педагогіки України провела чотирирічний експеримент. На підставі одержаних у ході експерименту відомостей 1985 року було змінено структуру таких великих букв: А,Б,В,Є,Н,К,Ю, а також: є,н,ю. 1986 року в український алфавіт була введена велика й мала буква Ґ, ґ (мал.9).

12
Малюнок 9
Процес удосконалення письма триває й зараз, але не в значній мірі, бо красиве каліграфічне письмо не повинно нагадувати стенографування, де вся увага зосереджується на швидкості написання тексту й зовсім не береться до уваги естетика.
Отже, значні зміни, яких зазнало письмо протягом усього свого розвитку, призвели до того, що воно стало доступним кожній людині. Писати й розуміти написане стало легше.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал