Міністерство молоді та спорту україни державний інститут сімейної та молодіжної політики ціннісні орієнтації сучасної української молоді Щорічна доповідь Президенту України, Верховній Раді України про становище молоді в Україні



Pdf просмотр
Сторінка9/18
Дата конвертації02.04.2017
Розмір3.67 Kb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   18
(Табл. 2.7.1)
122
Таблиця 2.7.1
Розподіл відповідей респондентів на запитання анкети Чи молилися Ви (своїми
словами, за молитовником, інакше) вдома хоча б один раз упродовж, %
Варіанти відповіді
Вікові категорії, %
Усі ре
спонденти
18
–2
9
30
–3
9
40
–4
9
50
–5
9
60
–6
9
70+
Останнього тижня 37,6 42,2 43,3 51,6 65,7 44,2
Останнього місяця (але неостаннього тижня 18,0 22,3 19,4 14,5 10,5 18,0
Останнього року (але неостаннього місяця 5,6 4,2 6,2 6,5 2,2
6,0
Давніше, ніж рік тому (але неостаннього року 7,5 3,9 4,5 5,2 2,2
4,6
Ніколи не молився / не молилася вдома 21,2 14,2 18,5 13,7 11,9 16,7
Важко сказати 9,9 13,3 8,1 8,5 7,6
10,5
На запитання стосовно частоти відвідування храму (церкви, молитовного будинку, мечеті, костьолу) (опитування 2016 р) майже 30% респондентів вказали, що відвідують храм декілька разів нарік лишена свята, а 9% – щотижня
123
Вибір релігії є особистісним явищем, у якому поєднуються як зовнішні чинники, такі внутрішні мотиви молодої людини. У процесі релігійного самовизначення сучасної молоді провідну роль відіграє Релігійна самоідентичність і молитва в Україні. Аналітичний звіт. Електронний ресурс – Режим доступу http://www.kiis.com.ua/?lang=ukr&cat=reports&id=638&page=1 Цінності української молоді. – Центр незалежних соціологічних досліджень Омега. –
2016 р.

102
сім’я і духовна культура, яку успадковує особистість від народження. Згодом, вже на етапі вторинної соціалізації, у процесі свого розвитку та формування молодь отримує можливість вільного вибору релігії. На базі власного релігійного досвіду молода людина з багатьох релігійних традицій надає перевагу тому, щонайбільшою мірою відповідає її переконанням. Цей вибір багато в чому є можливим завдяки наявному релігійному плюралізму – простору релігійних пропозицій».
124
Останнім часом в Україні набули значного поширення нові релігійні рухи. Заданими соціологів, приблизно 10% населення, насамперед з числа молоді, студентів, школярів, науково-технічної та творчої інтелігенції називають себе їх прихильниками. В основі розрізнення цих релігійних об’єднань лежить зв’язок з тією чи іншою культурною традицією. Одні з них тяжіють до Заходу, інші – до Сходу, треті кореняться в місцевому
ґрунті. Є й такі, які являють собою немов об’єднання елементів різних культурі конфесій. Специфічні вони і за своєю ідейною спрямованістю, за характером функціонування як духовних явищ. Примикають до них різні сатанинські групи, спрямовані на культивування пристрастей та негативних нахилів (востаннє десятиліття члени громад рекрутуються переважно з молодіжного середовища. Передовсім це пов’язано з розмитими соціальними та культурними цінностями, а також духовним вакуумом, який є реальністю сьогодення. Саме це дає поштовх й загострює інтерес молоді до нетрадиційних релігійних культів і вірувань. Отже, релігійні пошуки сучасної української молоді перебувають у динамічному русі та залежать від релігійної атмосфери всього українського суспільства. А реалії нашого суспільства є неоднозначними та багатогранними. Так, високий рівень релігійності не відображає рівень моральності молодого покоління. Важливим є соціально- побутові умови проживання молоді, бо коли маєш умови життя такі, що потрібно вижити, то тут моральні виміри стають іншими. Тому потрібно відроджувати релігійну духовність не через будівництво храмів та молитовних будинків, а через особистісні переконання та цінності.
Молодіжна субкультура.
Суспільство, в якому ми живемо, – неоднорідне. Кожна людина створює свій особливий мікросвіт, існування якого визначається її власними інтересами, потребами, ціннісними орієнтаціями та відповідними моделями поведінки. Сучасна молода людина, перебуваючи в пошуку спілкування, творчого і соціального самовираження розуміє, що
існуюча традиційна культура нездатна повністю задовольнити її духовні Релігійність української молоді раціональний вибір чи спонтанний крок. Аналітика. Електронний ресурс – Режим доступу http://www.religion.in.ua/main/analitica/10564-religijnist- ukrayinskoyi-molodi-racionalnij-vibir-chi-spontannij-krok.html Без молоді нема завтрашнього дня. Електронний ресурс – Режим доступу http://blyzhchedoboga.com.ua/molodi-zavtrashnogo-dnya/ – 2013
потреби, тому знаходить нові альтернативні засоби задоволення потреб, шляхи до своєрідної молодіжної культури, які є багатозначними та мають безліч синонімів. Так можна говорити про молодіжну культуру, про часткову молодіжну культуру, молодіжну субкультуру і навіть про «контркультуру».
Молодіжна субкультура – будь-яке об’єднання молоді, що має власні елементи культури, а саме мову (сленґ), символіку (зовнішня атрибутика, традиції, норми і цінності. Вона має свою особливу моду, мистецтво і стиль поведінки та все більше перетворюється на неформальну молодіжну культуру. Молодіжна контркультура – об’єднання молоді, що має всі ті елементи культури, що й субкультура, але чиї норми та цінності перебувають в активній чи пасивній опозиції до існуючих у суспільстві нормі цінностей. Сучасний соціокультурний український простір наповнений чималим різноманіттям молодіжних субкультур, які впливають на молоду людину, змінюючи її норму поведінки, світогляд, життєві цінності та орієнтації. Актуальність поширення різних субкультур в Україні визначається процесами трансформації, які відбуваються в сучасному інформаційному суспільстві та означають перехід до нової моделі розвитку, супроводжуються глибокою кризою, яка охопила усі сфери суспільства. Фактично соціум знаходиться у стані ціннісно-нормативної дезінтеграції, тобто соціальної аномії (стан суспільства, коли старі норми і цінності вжене відповідають реальним відносинам, а нові ще не затвердилися, яка виявляється як на макро-, такі на мікросоціальному рівнях організації суспільства. При цьому відбувається заповнення соціального простору девіантними цінностями, порушення або ігнорування значною частиною індивідів існуючих норм права та моралі
126
Все ж таки більшість молодих людей обирає традиційний шлях соціалізації, що свідчить проте, що процеси соціалізації в їх батьківській сім’ї і у формальній групі поки є усталеними. До розряду «субкультурного середовища потрапляє не більше 30% молоді, яка незгодна зі старими принципами, нормами та культурними явищами, яка прагне пошуку нової ідеології, зміни способу життя, задоволення власних потребі особистісного росту. Отже, причини, які спонукають молодь приєднуватися до різних субкультурних утворень, найчастіше такі внутрішня самотність, потреба в друзях, конфлікти в школі й удома, недовіра до дорослих,
126
Біндяк А.Д. Девіантна поведінка молодів українському суспільстві / А.Д. Біндяк. Електронний ресурс – Режим доступу http://www.rusnauka.com/ 15_APSN_2010/ Pedagogica/67903.doc.
htm
протест проти всього, що оточує, проти суспільства, небажання бути як всі, бажання утвердитися в новому середовищі прагнення привернути до себе увагу, нерозвинена сфера організації дозвілля для підлітків, копіювання західної масової культури, релігійні ідейні переконання, наслідування моди, відсутність мети вжитті, вплив кримінальних структур, хуліганство, вікові захоплення.
Виникнення альтернативних культурі неформальних об’єднань у сучасному суспільстві є незворотнім процесом. Субкультурні течії мають різне соціокультурне значення та специфічний вплив на особистість, яка ідентифікує себе членом певного угруповання. На молоду особистість субкультура може впливати як позитивно, такі негативно. З позитивної сторони молодь отримує необхідні навички і пристосовується до інших людей, з негативної – проявляє якості, за допомогою яких намагається боротися з суспільством.
Позитивне спрямування субкультур
127
:
- в ідеальній субкультурі учасники тренуються у виконанні соціальних ролей, розвитку самосвідомості, шукають свій статусі прагнуть досягнути визнання- молодь культивує протест проти несправедливості, брехні, подвійної моралі збоку дорослих (суспільства- молодіжні субкультури створюють свою культуру, яка допомагає молодим людям адаптуватися до життя, беруть на себе частину функцій соціалізації індивідів, з якими не справляється сім’я, школа, формальні молодіжні організації, держава
- молоді люди борються за поліпшення екологічного стану оточуючого середовища, рятують пам’ятники культури, турбуються про
інвалідів.
Негативне спрямування субкультур
128
:
- прояви вандалізму, насильства, жорстокості- бездіяльність- адитивна поведінка, розпуста- субкультури можуть піддаватися впливу комерційних компаній, які диктують їм моду і модель споживацької поведінки- субкультури впливають на молодь, а самі практично закриті для зовнішніх впливів. На початку XXI ст. «субкультурний буму нашій країні пішов на спад. Але це зовсім не означає, що неформальні молодіжні об’єднання зникли. Старі форми молодіжної субкультури продовжують розвиватися та виникають нові (ванільки, геймери, хакери.
127
Фесун С. Є. Молодіжні субкультури за і проти./С. Є. Фесун. Електронний ресурс – Режим доступу http://school7.ck.ua/wp-content/uploads/Molodizhni_subkulturi_Fesun_S_Ye.pdf
128
Фесун С. Є. Молодіжні субкультури за і проти./С. Є. Фесун. Електронний ресурс – Режим доступу http://school7.ck.ua/wp-content/uploads/Molodizhni_subkulturi_Fesun_S_Ye.pdf
Результати дослідження Молодь України демонструють ставлення молоді до сучасних субкультурі рухів. Так, половина опитаної молоді позитивно ставляться до брейк-дансерів (50% респондентів, з яких 2% самі є брейк-дансерами) та футбольних фанатів (49%, з яких 8% вже належать до цього руху. Найбільше негативних емоцій у молодіжної аудиторії викликають екстремали (17% респондентів. Більше третини молодих людей не цікавляться і не знають про існуючі неформальні молодіжні об’єднання. Щодо приналежності до зазначених в опитувальнику субкультур, то більшою мірою молоді люди відносять себе до футбольних фанатів
(8% належать до цієї субкультури, до решти субкультур відносяться лише 2–3% респондентів (Рис. 2.7.2).
Рис. 2.7.2. Розподіл відповідей респондентів на запитання анкети Як Виставитесь до сучасних субкультурі рухів, % серед усіх респондентів
Основні чинники, що впливають на розширення молодіжного субкультурного простору, є пошук змістовного дозвілля, кола однодумців, самоствердження в колективі та суспільстві, задоволення своїх культурно- естетичних ідеалів, що інколи може суперечити цінностям домінантної культури. Яким чином, позитивно чи негативно, впливає субкультура на молоду людину, залежить від вибору самої особистості та від рівня її моральної та психологічної зрілості.
До цього часу в системі виховання і роботи з молоддю України не приділяється належної уваги до формування позитивної спрямованості молодіжних субкультурі рухів. Належність молодої людини до певної молодіжної течії розглядається як девіація, а не інновація, відмова від старих стереотипів і норм. Під час Революції Гідності ми стали свідками переорієнтації агресивно-хуліганських настроїв футбольних фанатів різних команд Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р.
на примирення, об’єднання заради спільної боротьби за українську незалежність. Футбольні фанати практично всіх українських клубів висловилися на підтримку Майдану, долучилися до активних протистоянь у Києві та до охорони мирних акцій протесту в інших містах, а також оголосили про безстрокове перемир’я між собою. У лютому 2014 року представники 14 фанатських угруповань клубів прем’єр-ліги та фанати ще 19 футбольних клубів нижчих дивізіонів українського чемпіонату й аматорських команд країни підписали маніфест про встановлення перемир’я між українськими ультрас. Цей документ є зразком патріотизму, високої національної свідомості та громадянської зрілості представників українського фан-руху. Цей досвід позитивного спрямування неформальних об’єднань молоді заради досягнення єдиної мети є неоціненним і потребує як вивчення, такі практичного впровадження у молодіжну роботу.
Інформаційні та комунікаційні технології у молодіжному
середовищі.
Сьогодні важко уявити людей, а особливо серед молоді, які не користуються сучасними засобами комунікації. Людина з раннього дитинства опиняється в оточенні інформаційного простору, вагомою частиною якого є засоби масової комунікації, які відіграють важливу роль вжитті людини. Причому, перше місце займають так звані електронні засоби масової інформації, які займають значну частину вільного часу молоді і виступають як важливий інструмент формування її духовного світу, культурних цінностей та життєвих установок
130
Вплив інформаційного середовища на формування молодої особистості в нашому суспільстві є не зовсім усвідомленим. По-перше, молодь швидше адаптується до змін в інформаційних технологіях і першою навчається ними користуватися. По-друге, у пошуках інформації молодь звертається до різних інформаційних потоків, які супроводжуються рекламою та оголошеннями. По-третє, молодь є найбільш уразливою категорією населення до загроз інформаційного середовища. По-четверте, вона більше часу, ніж дорослі, проводить біля телевізорів та в Інтернеті.
Пріоритетним джерелом інформації для української молоді залишається телебачення. Заданими дослідження Молодь України, 65% серед опитаної молоді принаймні раз на тиждень дивляться загальнонаціональні телеканали, а 30% – місцеві, 8% – іноземні. Для отримання інформації та новин молоді люди використовують Інтернет 56% принаймні раз на тиждень проглядають загальноукраїнські сайти новин,
53% – користуються сайтами соціальних мереж, 30% продивляються місцеві інформаційні сайти, 22% – іноземні сайти. Драч С. В. Ціннісні орієнтації студентської молоді українського суспільства сутність та динаміка/С. В. Драч Електронний ресурс – Режим доступу Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р.

107
Рис. 2.7.3. Розподіл відповідей респондентів на запитання анкети Якими
джерелами інформації та комунікації Ви користуєтесь принаймні один раз на
тиждень?», % серед усіх респондентів
Кожен четвертий серед молодих людей (26%) хоча б раз на тиждень слухає радіо. Друковані засоби інформації є найменш затребуваним у молодіжному середовищі інформаційним джерелом 19% молодих людей раз на тиждень переглядають місцеву пресу, 17% – загальноукраїнські видання, 3% – іноземну пресу.
Наведені дані демонструють, що для поширення інформації в молодіжному середовищі передовсім доцільно використовувати телевізійні інформаційні джерела та мережу Інтернет.
Комп’ютери і телекомунікаційні технології звужують коло живого спілкування і роблять стосунки між людьми відстороненими. У той же час події, які відбулися в Україні уроці, продемонстрували, що Інтернеті соціальні мережі можна використовувати як дієвий інструмент комунікацій і об’єднання людей, які мають спільні погляди та прагнення боротись засвою свободу та права.
Не дивлячись нате, що телебачення та Інтернет-простір широко використовуються молоддю у якості інформаційних джерел, рівень довіри до них є недуже високим. Так, третина молодих людей (33%) недовіряють жодному з інформаційних джерел. За рейтингом найбільше молодь довіряє загальнонаціональним телеканалам (25% респондентів, загальноукраїнським сайтам новин (22%) та Інтернет-сайтам соціальних мереж (18%) (Рис. 2.7.4).

108
Рис. 2.7.4. Розподіл відповідей респондентів на запитання анкети Інформації з
яких із цих джерел Ви довіряєте найбільше, % серед усіх респондентів
Не дивлячись на високий рівень недовіри молодого покоління до інформаційних джерел, вони все ж таки об’єктивно впливають на соціальне становлення молоді, формування життєвих цінностей та пріоритетів. Сучасна молодь, яка веде активне соціальне життя, має потребу у щоденному доступі до мобільного зв’язку, соціальних мереж та електронної пошти. Дослідження Молодь України підтвердило те, що більшість молодих людей мають у особистому користуванні Інтернет
– 82%, 77% персональний комп’ютер, 59% – мобільний телефон та 46% – смартфон. Кожен четвертий серед молоді користується планшетом (24%), незначна частина (8%) – електронною книгою.
Рис. 2.7.5. Розподіл відповідей респондентів на запитання анкети
«Чи маєте Вив особистому користуванні, % серед усіх респондентів
Заданими Інституту соціології НАН України, 64,1% українців віком від 18 років є користувачами Інтернету. У віковій групі від 18 до 25 років користувачами Інтернету є 90,1%, у віці від 25–35 років – 83,5%, для порівняння, у віці від 36–45 років – 78,4%, у віці від 46 до 55 років – 61, Результати соціологічного опитування молоді, втім, довели, що
3% опитаних молодих людей мають потребу у використанні інтернету, але не мають можливості для цього. Звичайно, що така ситуація характерна більше для сільських регіонів, аніж для міських поселень. Серед тих молодих людей, які є активними користувачами Інтернету, 53% переважно шукають різну тематичну інформацію, по 45% відповідно – спілкуються у соціальних мережах та знайомляться з останніми новинами. Спілкуванню в чатах надають перевагу 26% респондентів, а 22% опитаних грають у комп’ютерні ігри.
Інтернет став основним інформаційним та комунікаційним середовищем для молоді – місцем для знаходження потрібної інформації як шкідливої, такі корисної, місцем для спілкування та побудови стосунків, місцем, яке дозволяє розвивати креативне мислення та бути мобільним. Більшість молоді користується Інтернетом один або кілька разів на день – Сучасні інформаційні та комунікаційні технології швидко розвиваються та прискорюють процес отримання нових навичок та знань. У той же час користуючись повсякчас інформаційними простором, молоді люди мають вміти розмежовувати реальний світ від віртуального, бути підготовленими до захисту від негативних впливів Інтернет-середовища. Враховуючи глобальне використання молодими людьми Інтернету та соціальних мереж, є потреба у запровадженні інформаційних та навчальних програм щодо безпеки користування ними.
132
Результати моніторингового опитування Інституту соціології НАН України 2015. http://i-soc.
com.ua/institute/el_library.php Цінності української молоді. – Центр незалежних соціологічних досліджень Омега. –
2016 р.
134
«Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р.

110
РОЗДІЛ 3.
ГРОМАДЯНСЬКА ПОЗИЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ
3.1. Громадянська активність української молоді
«Участь молоді не є самоціллю, а засобом для досягнення позитивних
змін ужитті молодих людей та побудові кращого суспільства»
135
.
Без розвинутого громадянського суспільства дуже важко побудувати правову демократичну державу. Тільки небайдужі та активні громадяни здатні спільно контролювати владу та стримувати її від прагнення до розширення власних повноважень.
Під громадянським суспільством розуміється публічний простір поза межами сім’ї, держави та ринку, тобто простір добровільного об’єднання людей та мереж людських взаємодій, сформованих заради сім’ї, віри, інтересів та ідеології, які заповнюють цей простір»
136
Основою громадянського суспільства є громадянин, який усвідомлює свої інтереси і готовий до активної діяльності самостійно або шляхом об’єднання у добровільні асоціації для забезпечення цих інтересів. Процеси становлення громадянського суспільства передбачають активну участь в них громадян, насамперед молоді як майбутньої рушійної сили демократичних перетворень держави. Відповідно до рейтингів впливових міжнародних організацій, показники розвитку громадянського суспільства в Україні протягом періоду незалежності поступово поліпшувалися, але останніми роками не мали позитивної динаміки.
За результатами дослідження Nations in Transit міжнародної неурядової організації Freedom House (де оцінка різних напрямів демократичного розвитку перехідних країн здійснюється за шкалою від
7 балів – найгірша, до одного бала – найкраща, оцінка розвитку громадянського суспільства в Україні значно поліпшилася від 3,5 балів у 2003 р. до 2,75 балів у 2007 р, 2,5 бала у 2014 р. та 2,25 у 2015 р.
137
Цей показник розвитку громадянського суспільства в Україні (2,25 бала) значно кращий, ніж в інших пострадянських країнах (окрім країн
Балтії). Відповідний показник за 2016 р. складає в Азербайджані – 7,0 бала, у Білорусії – 6,25 балів, у Грузії – 3,75 бала, у Молдові – 3,25 бала, у Російській Федерації – 6,25 бала, тоді як в Естонії, Литві, Латвії, Чехії він становить 1,75 бала, у Польщі – 1,5 бала.
У той же час в українському суспільстві поступово розвиваються
135
Переглянута Європейська хартія участі молодів громадському житті на місцевому і регіональному рівні
136
Рябов С. С. До проблеми визначення поняття громадянське суспільство. Електронний ресурс. – Режим доступу www.archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/naukma/Spec/2002_20-1/60_
ryabov_ss.pdf
137
Nations in Transit 2015 Електронний ресурс. – Режим доступу https://www.freedomhouse.org/
report/nations-transit
орієнтації громадян на локальну, спонтанну самоорганізацію і вирішення громадських проблем, особливо на місцевому рівні і безпосередньо пов’язаних з їх реальним життям (готовність брати участь у благоустрої території за місцем проживання, або протестні акції проти нелегальних забудов, знищення зелених зон тощо).
Переглянута Європейська хартія участі молодів громадському житті на місцевому і регіональному рівні дає наступне визначення Участь та активне громадянство означають мати право, засоби, простір, можливості і, якщо необхідно, підтримку в участі та впливі на прийняття рішень, а також означає участь в різних заходах та процесах з метою побудови кращого суспільства. Активна участь означає вплив та відповідальність за рішення, дії, що впливають на життя молодих людей або просто є важливими для них. Визначене Хартією поняття участі також свідчить про зміну підходу до молодих людей та до залучення молоді до громадського життя. Молодь не розглядається як група, яка потребує захисту та допомоги (проблемний підхід) або як об’єкт втручання дорослих, або об’єкт молодіжної політики. Під поняттям молодь розуміються активні учасники життя суспільства чи організацій, партнери з великим потенціалом, сповнені силі талантів.
Одним із головних принципів державної молодіжної політики України є сприяння ініціативі та активності молодів усіх сферах життєдіяльності суспільства. Концепцією Державної цільової соціальної програми Молодь України на 2016–2020 рр., розробленої на підставі наукового аналізу стану і проблем розвитку української молоді та основних програмних вимог Стратегії розвитку державної молодіжної політики України на період до 2020 року, Хартії основних прав Євросоюзу, Європейського пакту в інтересах молоді, Молодіжної стратегії Європейського Союзу та інших міжнародних документів, одним з пріоритетних напрямів визначено розвиток громадянської
активності молоді. Дорожньою картою реформування молодіжної сфери (2015 р, розробленою Міністерством молоді та спорту України, метою якої є розбудова громадянського суспільства за активної участі молоді, передбачено підвищення рівня залучення молоді до активного громадського життя на середньоєвропейському рівні (Ратифікація Україною уроці Додаткового протоколу до Європейської хартії місцевого самоврядування про право участі у справах органу місцевого самоврядування (Закон України від 2 вересня 2014 р. № 1664-VII) спрямована на формування громадянської активності населення, утому числі і молоді. Протоколом передбачено забезпечення кожному громадянину права участі у справах місцевого органу влади та законодавче забезпечення державою засобів, що сприяють здійсненню цього права. Україна як сторона, що ратифікувала Протокол, має запровадити Декларація Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні, 1992. Електронний ресурс. – Режим доступу http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2859-12
законодавчі механізми участі зацікавлених осіб у справах місцевого органу виконавчої влади, що сприятиме розширенню можливостей впливу молодих людей на прийняття рішень органів місцевого самоврядування.
Проте не варто вважати, що розвиток громадянського суспільства та формування активної громадянської позиції – це лише наслідок державної політики або діяльності міжнародних фондів підтримки демократії в Україні. Насправді – це результат роботи активних людей, які бажають змінна краще та які не збираються чекати, коли держава вирішить їхні проблеми за них. Такі люди починають шукати вирішення проблеми власними силами, вони мобілізують найближче оточення навколо себе, підштовхують людей до здійснення важливого кроку – прийняття спільного самостійного рішення щодо локальної проблеми, яка існує. Основу громадянської активності складають інтерес до суспільної і громадської роботи, організаторські здібності, ініціативність, вимогливість до себе, відповідальність за майбутнє спільноти й непорушне переконання втому, що дії кожного можуть вплинути на ситуацію, що індивідуальний вибір має значення, готовність брати участь у колективних проектах задля загального добра.
За результатами соціологічного моніторингу Інституту соціології НАН України (2015 р, частка українців, яким доводилося об’єднуватися з іншими людьми заради розв’язання соціальних або власних проблем, протягом останніх 12 місяців становила Заданими соціологічного дослідження Молодь України, проведеного компанією GfK Ukraine у 2015 р 140
, участь хоча б водному виді суспільної діяльності нарівні громади за останні 12 місяців брав кожен другий опитаний (54%). Найчастіше молоді люди були учасниками громадських ініціатив, спрямованих на підтримку
− армії (36%),
− на розвиток інфраструктури за місцем проживання (19%),
− на допомогу переселеним особам та/або жертвам воєнних дійна допомогу дітям та дорослим у кризових ситуаціях (крім переселених осіб – 16% і 15% відповідно,
− на політичні та екологічні акції (14% та 13% відповідно).
Зафіксована дослідженням незначна підтримка молоддю громадських ініціатив, пов’язаних з суспільними проблемами, таких як обговорення законопроектів, бюджетів (брали участь 5,1% опитаної молоді) та боротьба з корупцією (відповідно 5,14%) свідчить про несформованість традицій участі в суспільному житті через такі форми комунікації між владою і громадянами, що передбачають співпрацю та діалог. Такі
139
Пожидаєв Є.О. Молодіжний чиннику становленні громадянського суспільства в Україні аналітична записка. Стратегічні пріоритети № 3 (12). Електронний ресурс. – Режим доступу http://old.niss.gov.ua/book/StrPryor/StPrior_12/16.pdf Молодь України. – GFK Ukraine. – 2015 р.
форми громадянської участі як електронні петиції, внесення пропозицій по бюджету, інші форми – досить поширені у країнах з розвинутою демократією і є дієвими інструментами прямої участі громадян ужитті суспільства. Найбільша кількість респондентів, які брали участь принаймні водній з громадських ініціатив, живе у Черкаській (80%), Київській
(78%) та Вінницькій (77%) областях, найменша у Чернігівській області
– 36%. Більш активними були жителі центральних та західних областей, найменшу активність проявляли молоді люди периферійних областей та сходу країни респондентів зазначили щонайменше одну з громадських ініціатив, в яких вони участі не брали, але були б зацікавлені взяти. Серед ініціативу яких потенційно зацікавлені більшість молодих людей допомога дітям у кризових ситуаціях, дії на захист прав чи інтересів, що безпосередньо стосуються представників молоді чи їхніх родин, друзів (наприклад, проти нелегального будівництва дії, спрямовані на розвиток інфраструктури за місцем проживання дії, спрямовані на боротьбу з корупцією.
Стримуючими факторами активної участі у громадській діяльності третина молоді (33%) назвали відсутність вільного часу через те, що вони багато працюють. По 20% опитаних зазначили, що не вірять, що їхня участь може щось змінити абощо там, девони живуть, немає організацій, яким би вони довіряли або немає акцій, які б вони підтримували. Трохи менший відсоток молоді (по 18%) не знають про такі можливості або їх ніхто не запрошує на громадські акції, не цікавлять подібні акції 16%, вважають, що ця робота має виконуватися державою 15%, 7% молодих людей визнали, що їм нічого не заважає займатись громадською діяльністю. Молоді громадяни України є суспільно активними та усвідомлюють важливість суспільної діяльності й необхідності об’єднання зусиль. Проте результати соціологічних досліджень демонструють, що молоді українці не є членами зареєстрованих громадських організацій, а діють самостійно або/та у складі неформальних об’єднань, трудових і навчальних колективів, об’єднуються з друзями, сусідами, родичами. Соціологічні дослідження фіксують зростання кількості молоді, залученої до діяльності організацій громадянського суспільства якщо уроці кількість молодих людей у віці 18–35 років, що були активними членами організацій громадянського суспільства, становила 11%, уроці цей показник складав 21,5%, а за результатами 2015 року вже 37,0 До організацій громадянського суспільства при опитуванні віднесено спортивні організації або організації, пов’язані з проведенням дозвілля, релігійні або церковні організації, організації, пов’язані з освітою, мистецтвом, музикою, профспілки, політичні партії, організації з охорони навколишнього середовища, професійні об’єднання, благодійні або гуманітарні організації, організації споживачів, групи допомоги, взаємодопомоги.

114
Таблиця 3.1.1



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   18


База даних захищена авторським правом ©divovo.in.ua 2017
звернутися до адміністрації

войти | регистрация
    Головна сторінка


загрузить материал